Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Простих пегматитів Перекристалізованих пегматитів

і (ендогенна)

 

Метасоматично заміщених пегматитів

 

Карбонатитова

Магматичний

 

 

Метасоматичний

 

 

Комбінований

 

Скарнова

Вапняні скарни

н н

е г о

та

м

г а

М

 

Магнеізальні скарни

 

 

Силікатні скарни

 

Альбітит-грейзенова

Альбітитовий

 

 

Грейзеновий

 

Гідротермальна

Плутоногенний

 

 

Вулканогенний

Телетермальний (амагматогенний)

 

Колчеданна

Метасоматичний

Вулканогенно-осадковий

Комбінований

(екзогенна)

Вивітрювання

Залишковий

 

 

Інфільтраційний

 

Розсипова

Елювіальний

 

 

Делювіальний

 

 

Пролювіальний

Седиментогенна

 

Алювіальний

 

 

Літоральний

 

 

Гляціальний

 

Осадова

Механічний

 

 

Хімічний

 

 

Біохімічний

 

 

Вулканогенний

Метаморфо-

Метаморфізована

Регіонально метаморфізованний

генна

 

Контактово-метаморфізованний

 

Метаморфічна

них копалин, їх мінерального складу і геолого-структурних особливостей ра­йону, що дозволяють визначити генети­чний тип об'єкта; з іншого боку, на ос­нові досвіду й історичної оцінки значен­ня даного генетичного типу в розвитку промисловості.

Таблица 1.2

ГЕНЕТИЧЕСКАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕСТОРОЖДЕНИЙ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ (ПО В.И. СМИРНОВУ)

Серия

Группа

Класс

 

Магматическая

Ликвационный

Раннемагматический

Позднемагматический

 

Пегматитовая

Простых пегматитов Перекристаллизованных пегматитов

(эндогенная)

 

Метасоматически замещенных пегматитов

 

Карбонатитовая

Магматический

 

 

Метасоматический

 

 

Комбинированный

 

Скарновая

Известковые скарны

Магматогенная

 

Магнезиальные скарны

 

 

Силикатные скарны

 

Альбитит-грейзеновая

Альбититовый

 

 

Грейзеновый

 

Гидротермальная

Плутоногенный

 

 

Вулканогенный

Телетермальный (амагматогенный)

 

Колчеданная

Метасоматический

Вулканогенно-осадочный

Комбинированный

X <и

о

СО

И

э

Выветривания

Осадочный

 

 

Инфильтрационный

 

Россыпная

Элювиальный

 

 

Делювиальный

Седиментогенная ( ная)

 

Пролювиальный

 

 

Аллю виальный

 

 

Литаральный

 

 

Гляциальный

 

Осадочная

Механический

 

 

Химический

 

 

Биохимический

 

 

Вулканогенный

Метаморфоген-

Метаморфизованная

Регионально метаморфизованный

ная

 

Контактово-метаморфизованный

 

Метаморфическая

1.4 Підрозділ областей поширення ко­рисних копалин

Області поширення родовищ корис­них копалин підрозділяються на рудні поля, провінції, субпровінції, пояси та вузли. Рудним полем називається об­ласть розміщення генетично однотипних 1.4 Подразделение областей распро­странения полезных ископаемых

Области распространения месторожде­ний полезных ископаемых подразделяются на рудные поля, провинции, субпровинции, пояса и узлы. Рудным полем называется об­ласть размещения генетически однотипныхродовищ, просторово і генетично підле­глих єдиній геологічній структурі (скла­дці, розлому, контакту) чи характерним сполученням елементів структури. Роз­міри рудних полів по площі змінюються від одиниць до десятків і сотень квадра­тних кілометрів. Особливості закономі­рного розташування родовищ, окремих рудних тіл і рудопроявів у рудному полі називаються його структурою. Структу­ра рудного поля, таким чином, характе­ризує закономірність просторового роз­міщення родовищ з їхніми тілами корис­них копалин. Наприклад, Фрейберське рудне поле (срібно-поліметалевих родо­вищ) у Німеччині, Никитовське рудне поле (ртутних родовищ) у Донбасі та ін.

Великі геоструктурні елементи зем­ної кори (геосинкліналі, платформи і зо­ни активізації) характеризуються різною історією магматизму, осадконакопичен-ня і метаморфічних процесів і, природ­но, різними асоціаціями родовищ, різних по формах, умовам залягання і видах ко­рисних копалин. При вивченні геології родовищ корисних копалин такі великі геоструктурні елементи називаються провінціями, відповідно, металогенич-ними, мінерагеничними, вугленосними і нафто-газоносними. Прикладом мінера-геничних провінцій геосинклінальної природи може служити Урал з комплек­сом основних і ультраосновних глибин­них магматичних порід, що включають родовища хрому, титано-залізняних руд та платиноідів, із широко розповсюд­женими помірно-кислими субвулканіч-ними і вулканогенно-осадовими порода­ми, з якими пов'язані відомі мідно-колчеданні родовища. Не менше харак­терна провінція Рудних гір у Централь­ній Європі, де інтенсивно проявився ки­слий інтрузивний магматизм і сформу­месторождений, пространственно и генети­чески подчиненных единой геологической структуре (складке, разлому, контакту) или характерным сочетаниям элементов струк­туры. Размеры рудных полей по площади изменяются от единиц до десятков и сотен кв. км. Особенности закономерного распо­ложения месторождений, отдельных рудных тел и рудопроявлений в рудном поле назы­ваются его структурой. Структура рудного поля, таким образом, характеризует законо­мерность пространственного размещения месторождений с их телами полезного иско­паемого. Например, Фрейбергское рудное поле (серебряно-полиметаллических место­рождений) в Германии, Никитовское рудное поле (ртутных месторождений) в Донбассе и

др.

Крупные геоструктурные элементы зем­ной коры (геосинклинали, платформы и зо­ны активизации) характеризуются различной историей магматизма, осадконакопления и метаморфических процессов и, естественно, различными ассоциациями месторождений, различных по формам, условиям залегания и видам полезных ископаемых. При изучении геологии месторождений полезных иско­паемых такие крупные геоструктурные эле­менты называются провинциями, соответст­венно, металлогеническими, минерагениче-скими, угленосными и нефте-газоносными. Примером минерагенических провинций геосинклинальной природы может служить Урал с комплексом основных и ультраос­новных глубинных магматических пород, включающих месторождения хрома, титано-железистых руд и платиноидов, с широко распространенными умеренно-кислыми суб­вулканическими и вулканогенно-осадоч-ными породами, с которыми связаны из­вестные медно-колчеданные месторождения. Не менее характерна провинция Рудных гор в Центральной Европе, где интенсивно про­валися грейзенові олов'яні і жильні сріб­но-поліметалеві і барит-флюоритові ро­довища. Для платформених областей ха­рактерні родовища залізистих кварцитів, бокситів, фосфоритів, марганцю та ін­ших корисних копалин. Прикладом мо­же служити Східно-Європейська плат­форма з її Українським щитом.

Області активізації характеризуються проникненням у приповерхневі зони глибинних магматичних мас, що обумо­вили утворення родовищ сульфідних мі­дно-нікелевих руд, апатитів, алмазів і інших. Такі, наприклад, провінції Схід­но-Сибірська, Східно-Китайська та інші.

У відповідності із сформованою практикою часто виділяють провінції як області розміщення однотипних родо­вищ корисних копалин. Так, наприклад, можна говорити про Середньоазіатську ртутно-сурм'яну, Алтайську поліметале­ву провінції. Однак таке поняття не від­биває геотектонічну природу провінції. Крім того, у таких же самих провінціях розміщені родовища різних корисних копалин. У зв'язку з цим більше прави­льним варто вважати виділення субпро-вінцій (І.Г. Магак'ян) наприклад, Ураль­ська мінерагенична провінція та Ураль­ська мідно-колчеданна субпровінція. Де­які дослідники вживають термін рудна зона або рудний пояс (В.І. Смирнов). Тут мається на увазі лінійно витягнутий ха­рактер площі поширення родовищ кори­сних копалин, такими є, наприклад, руд­ний пояс Кордильєр, пояс лужних порід Кольського півострова з родовищами апатитів та інші. Зосередження родовищ корисних копалин у місці взаімоперети-нання лінійних рудних зон називають рудними вузлами. Їхня площа досягає як правило розмірів сотні квадратних кіло­метрів, наприклад близько 30 вузлів по­явился кислый интрузивный магматизм и сформировались грейзеновые оловянные и жильные серебряно-полиметаллические и барит-флюоритовые месторождения. Для платформенных областей характерны ме­сторождения железистых кварцитов, бокси­тов, фосфоритов, марганца и других полез­ных ископаемых. Примером может служить Восточно-Европейская платформа с её Ук­раинским щитом.

Области активизации характеризуются проникновением в приповерхностные зоны глубинных магматических масс, обусловив­ших образование месторождений сульфид­ных медно-никелевых руд, апатитов, алма­зов и других. Таковы, например, провинции Восточно-Сибирская, Восточно-Китайская и

другие.

В соответствии со сложившейся практи­кой часто выделяют провинции как области размещения однотипных месторождений полезных ископаемых. Так, например, мож­но говорить о Среднеазиатской ртутно-сурьмяной, Алтайской полиметаллической провинциях. Однако такое понятие не отра­жает геотектоническую природу провинции. Кроме того, в одних и тех же провинциях размещены месторождения различных по­лезных ископаемых. В связи с этим более правильным следует считать выделение суб­провинций (И.Г.Магакьян) например, Ураль­ская минерагеническая провинция и Ураль­ская медно-колчеданная субпровинция. Не­которые исследователи употребляют термин рудная зона или рудный пояс (В.И.Смирнов). Здесь имеется в виду линейно вытянутый характер площади распространения место­рождений полезных ископаемых, таковы, например, рудный пояс Кордильер, пояс ще­лочных пород Кольского п-ова с месторож­дениями апатитов и другие. Сосредоточение месторождений полезных ископаемых в месте взаимопересечения линейных рудныхліметалевих родовищ Забайкалля або Покрово-Киреєвский рудний вузол у зо­ні зчленування Донбасу і Приазовського кристалічного масиву.

зон называют рудными узлами. Их площадь достигает обычно размеров сотни квадрат­ных километров, например, около 30 узлов полиметаллических месторождений Забай­калья или Покрово-Киреевский рудный узел в зоне сочленения Донбасса и Приазовского кристаллического массива.

1.5 Значення мінеральної сировини

Політична і економічна незалежність кожної країни визначаються насамперед станом її мінерально-сировинної бази, використанням корисних копалин, що добуваються з надр Землі, і продуктів їхньої переробки. Безупинний розвиток багатогалузевого господарства будь-якої країни обумовлює необхідність постій­ного збільшення кількості виявлених за­пасів мінеральної сировини і розширен­ня використання її видів. Найважливіше значення мінеральної сировини в розви­тку всіх галузей промисловості, а також сільського господарства добре відомі. Мінеральне паливо - вугілля, нафта, газ, уран - є основою енергетики і головним джерелом сировини для хімічної проми­словості. Залізні руди складають основу чорної металургії - базу індустріального розвитку країн. Алюміній, мідь, свинець, цинк, нікель та інші кольорові метали мають величезне значення для машино-, моторо-, літакобудування і багатьох ін­ших галузей промисловості. Без рідкіс­них і рідкісноземельних металів - цир­кону, танталу, ніобію, лантану, ітрію та інших - неможливий прогрес в атомній енергетиці, ракетобудуванні і створенні космічних кораблів, телебаченні і мобі­льному зв'язку, інших новітніх техноло­гій і винаходів. Основою хімічної про­мисловості і виробництва мінеральних добрив є різні неметалеві корисні копа­лини: солі, сірка, фосфати, інші корисні 1.5 Значение минерального сырья

Политическая и экономическая незави­симость каждой страны определяются пре­жде всего состоянием её минерально-сырьевой базы, использованием добывае­мых из недр Земли полезных ископаемых и продуктов их переработки. Непрерывное развитие многоотраслевого хозяйства лю­бой страны обуславливает необходимость постоянного увеличения количества выяв­ленных запасов минерального сырья и рас­ширения использования его видов. Важ­нейшее значение минерального сырья в развитии всех отраслей промышленности, а также сельского хозяйства известны хоро­шо. Минеральное топливо - уголь, нефть, газ, уран - являются основой энергетики и главным источником сырья для химической промышленности. Железные руды состав­ляют основу черной металлургии - базу ин­дустриального развития стран. Алюминий, медь, свинец, цинк, никель и другие цвет­ные металлы имеют огромное значение для машино-, моторо-, самолетостроения и мно­гих других отраслей промышленности. Без редких и редкоземельных металлов - цир­кона, тантала, ниобия, лантана, иттрия и других - невозможен прогресс в атомной энергетике, ракетостроении и создании космических кораблей, телевидении и мо­бильной связи, других новейших техноло­гий и изобретений. Основой химической промышленности и производства мине­ральных удобрений являются различные неметаллические   полезные ископаемые:копалини. Усе ширше застосовуються різні лицювальні камені та будівельні матеріали. У промислове використання утягується усе більша кількість корис­них копалин. За експертними оцінками в найближчі десятиріччя у світі прогнозу­ється зростання споживання більшості видів мінеральної сировини не менше, ніж на 25-30%. Тому геологічна служба, що забезпечує зростання запасів мінера­льної сировини, має особливо важливе значення. Академік В.А. Обручєв писав у свій час: «геологія збагатила всі краї­ни, але ні одну не зробила бідною». Україна по запасах і якості мінеральних ресурсів посідає ведуче місце у світі. При території в 0,4% усієї суші Землі донедавна вона забезпечувала близько 5% світового видобутку корисних копа­лин. У надрах України виявлено більше 9 тисяч промислових родовищ 96 видів мінеральної сировини, вартість запасів яких експертами оцінюється від 7,5 до 11трлн. доларів США. Промисловістю освоєно 3285 родовищ, на базі яких пра­цювали більше 2000 гірничодобувних і переробних підприємств.

Більшість родовищ корисних копа­лин, що залягають близько до поверхні у відносно доступних для розробки умо­вах, уже виявлена та освоюється. Геоло­ги і гірники переходять до вивчення і освоєння глибокозалягаючих родовищ корисних копалин, що природно, при­зводить до збільшення вартості геолого­розвідувальних та гірничих експлуата­ційних робіт. З розвитком технології і техніки гірничого виробництва та пере­робки мінеральної сировини знижуються вимоги до якості корисних копалин. Од­нак зазвичай таке допущення виправду­ється при великому масштабі родовищ, що залягають у доступних для експлуа­соли, сера, фосфаты, другие полезные иско­паемые. Все шире применяются различные облицовочные камни и строительные мате­риалы. По экспертным оценкам в промыш­ленное использование вовлекается все большее количество полезных ископаемых. В ближайшие десятилетия в мире прогно­зируется возрастание потребления боль­шинства видов минерального сырья не ме­нее, чем на 25-30%. Поэтому геологическая служба, обеспечивающая прирост запасов минерального сырья, имеет особо важное значение. Академик В. А. Обручев писал в свое время: «геология обогатила все страны, но ни одну не сделала бедной». Украина по запасам и качеству минеральных ресурсов занимает ведущее место в мире. При терри­тории в 0,4% всей суши Земли до недавнего времени она обеспечивала около 5% миро­вой добычи полезных ископаемых. В не­драх Украины выявлено около 9 тысяч промышленных месторождений 96 видов минерального сырья, стоимость запасов ко­торых экспертами оценивается от 7,5 до 11трлн. долларов США. Промышленностью освоено 3285 месторождений, на базе кото­рых работали более 2000 горнодобываю­щих и перерабатывающих предприятий.

Большинство месторождений полезных ископаемых, залегающих близко к поверх­ности в относительно доступных для разра­ботки условиях, уже выявлено и осваивает­ся. Геологи и горняки переходят к изуче­нию и освоению глубоко залегающих ме­сторождений полезных ископаемых, что естественно, приводит к увеличению стои­мости геологоразведочных и горных экс­плуатационных работ. С развитием техно­логии и техники горного производства и переработки минерального сырья снижают­ся требования к качеству полезных иско­паемых. Однако обычно такое допущение оправдывается при крупном масштабе ме­тації умовах або поблизу існуючих ве­ликих підприємств, що мають потребу у даному виді мінеральної сировини. У цілому намічається загальна тенденція до використання корисних копалин бі­льше низької якості й одночасному збі­льшенню вимог до кількості (запасам). Іншими словами, великі родовища бід­них руд, наприклад кольорових металів, для планомірного розвитку промислово­сті представляють собою більше надійну базу, чим дрібні родовища високоякісної корисної копалини.

Останнім часом важливого значення набуває комплексне використання міне­ральної сировини, коли при здобуванні головних компонентів (хімічних елемен­тів, їх з'єднань) використовуються домі­шки та «відходи» гірничої промисловос­ті. Комплексне використання родовищ відповідає екологічним задачам охорони надр, земної поверхні і навколишнього середовища. Повне використання всіх продуктів переробки корисних копалин, створення замкнутих циклів виробницт­ва природно приведе до зниження шкід­ливого впливу промисловості на природу (забруднення вод, атмосфери і т.ін.), про що говориться в Конституції України.

1.6 Стислі історичні відомості

Гірські породи і мінерали, що викорис­товувалися людиною на зорі свого станов­лення, з повним правом відносяться до ко­рисних копалин. Поступово серед них від­биралися кращі, наприклад, кремінь, по властивостях відповідаючі тим чи іншим вимогам. Накопичувався досвід викорис­тання і пошуків необхідних каменів, а піз­ніше - руд металів і, безсумнівно, цей до­свід передавався з покоління в покоління і перетворювався у своєрідні усні посібники.

сторождений, залегающих в доступных для эксплуатации условиях или вблизи сущест­вующих крупных предприятий, нуждаю­щихся в данном виде минерального сырья. В целом намечается общая тенденция к ис­пользованию полезных ископаемых более низкого качества и одновременному увели­чению требований к количеству (запасам) его. Иными словами, крупные месторожде­ния бедных руд, например цветных метал­лов, для планомерного развития промыш­ленности представляют собой более надеж­ную базу, чем мелкие месторождения высо­кокачественного полезного ископаемого.

В последнее время важное значение приобретает комплексное использование добываемого минерального сырья, когда при извлечении главных компонентов ис­пользуются примеси и «отходы» горной промышленности. Комплексное использо­вание месторождений соответствует эколо­гическим задачам охраны недр, земной по­верхности и окружающей среды. Полное использование всех продуктов переработки полезных ископаемых, создание замкнутых циклов производства естественно приведет к снижению вредного влияния промышлен­ности на природу (загрязнения вод, атмо­сферы и т.п.), о чем говорится в Конститу­ции Украины.

1.6 Краткие исторические сведения

Горные породы и минералы, использо­вавшиеся человеком на заре своего установ­ления, с полным правом относятся к полез­ным ископаемым. Постепенно среди них от­бирались лучшие, например, кремень, по свойствам отвечавшие тем или иным требо­ваниям. Накапливался опыт использования и отыскания необходимых камней, а позже -руд металлов и, несомненно, этот опыт пере­давался из поколения в поколение и превра­щался в своеобразные устные руководства.

Перші уявлення про умови форму­вання родовищ корисних копалин, що залишили слід у науці, належать давньо­грецьким філософам Фалесу (~625-547 років до н.е.) і Зенонові (~336-264 до н. е.). Перший вважав головною стихією воду, що народжує все живе і неживу природу. Зенон спростовував ідеї Фалеса і вважав основою всього вогонь. Супере­чка древніх учених з'явилася як би почат­ком суперечки нептунистів і плутонистів.

Цікаві фактичні відомості про мінера­ли і гірські породи містяться в роботах Аристотеля (384-322 до н.е.), у «Природ­ній історії» Плінія Старшого (Ів. до н.е.). Велике значення мали праці мусульман­ських вчених: Авіцени («Книга зцілень», 1028р.), Аль-Бируні («Збори відомостей про пізнання дорогоцінних металів», 1048р.) та інших. Слід зазначити першу колективну працю китайських вчених «Шаньхейдин» (Книга про гори і моря, Ув. до н.е.) у 23 томах якої було вперше описане 17 рудних і 58 нерудних мінера­лів, зазначені місця їхнього видобутку і застосування.

У доісторичні часи на території схід­ної України були розвинуті видобуток і обробка кременя, а в ІУ-ІІ тисячоліттях до н. е. тут сформувався один із самих древніх у світі гірничопромисловий ра­йон по видобутку мідної руди і виплавки міді, а також виготовленню бронзових знарядь праці і війни. Як свідчать архео­логічні знахідки відоме Никитовське ро­довище ртуті, розташоване в Донбасі, розроблялося ще в кам'яному віці для одержання з кіноварі - мінералу ртуті -яскраво-червоної ритуальної фарби. За свідченням давньогрецького історика Ге­родота (~490-425 до н.е.) скіфи та інші місцеві племена добували золото в Алан-ських горах, тобто в Нагольному рудно-

Первые представления об условиях формирования месторождений полезных ископаемых, оставившие след в науке, при­надлежат древнегреческим философам Фа-лесу (~625-547 лет до н.э.) и Зенону (~336-264 до н. э.). Первый считал главной стихией воду, рождающую все живое и неживую природу. Зенон опровергал идеи Фалеса и считал основой всего огонь. Спор древних ученых явился как бы началом долго про­должавшегося спора нептунистов и плуто-нистов.

Интересные фактические сведения о минералах и горных породах содержатся в работах Аристотеля (384-322 до н.э.), в «Ес­тественной истории» Плиния Старшего (1в. до н. э.). Большое значение имели труды му­сульманских ученых: Авиценны («Книга исцелений», 1028г), Аль-Бируни («Собра­ние сведений о познании драгоценных ме­таллов», 1048г) и других. Следует отметить первый коллективный труд китайских уче­ных «Шаньхэйдин» (Книга о горах и морях, Ув. до н.э.) в 23 томах которой было впер­вые описано 17 рудных и 58 нерудных ми­нералов, указаны места их добычи и приме­нения.

В доисторические времена на террито­рии восточной Украины была развита до­быча и обработка кремня, а в ГУ-П тысяче­летиях до н. э. здесь сформировался один из самых древних в мире горнопромышлен­ный район по добыче медной руды и вы­плавки меди, а также изготовлении бронзо­вых орудий труда и войны. Как свидетель­ствуют археологические находки известное Никитовское месторождение ртути, распо­ложенное в Донбассе, разрабатывалось еще в каменном веке для получения из киновари - минерала ртути - ярко-красной ритуаль­ной краски. По свидетельству древнегрече­ского историка Геродота (~490-425 до н.э.) скифы и другие местные племена добывалиму районі Донбасу. Це підтверджують недавні археологічні знахідки древніх розробок поліметалевих руд із золотом на території Нагольного кряжу. У середні століття на території Європи, України і Росії гірничі промисли були вже широко розвинуті, однак велика частина відомос­тей про природу гірських порід, мінера­лів і руд накопичувалася під егідою церк­ви. Ці матеріали не поширювалися, а явищам природи давалися містичні пояс­нення.

Перші найбільш повні дані, що існу­вали в той час, по геології, мінералогії корисних копалин і умовам їх розробки дана в праці Агриколи (Георга Бауера) «Про природу копалин». У книзі уза­гальнюється досвід роботи і спостере­ження саксонських, чеських рудокопів і дослідників природи. Агрикола (1499­1555) робить наукові висновки і вислов­лює уявлення про формування рудних жил з розчинів (соків Землі). У 1636р. італійський натураліст Бернардо Цеізй з м. Модена вперше запропонував термін «мінерал», що дало початок науці міне­ралогії. Норвезький вчений Ешольт у 1648р. уперше застосував слово «геоло­гія», яким ми широко користуємося на даний час.

Наукові основи рудної геології і гео-логопошукової справи були закладені М.В. Ломоносовим (1711-1765) у його роботах «Слово про народження металів від трясіння Землі» (1757) та «Перші під­стави металургії або рудних справ» (1763). Праці М.В. Ломоносова в період з 1784 по 1804рр. перевидавалися чотири рази, що свідчило про їх велике наукове і практичне значення. Видатним вченим кінця ХУШв. був професор Фрейберської гірничої академії Абраам Готліб Вернер (1749-1817),  глава школи нептунистів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини