Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Большая часть мировых запасов тантала (70%) и ниобия (90%) приходится на карбо-натитовые, редкометальные пегматитовые и магматогенные, связанные со щелочными породами. Эндогенные месторождения тан­тала и ниобия содержат, соответственно, не менее 0,012 и 0,1% (бедные руды). В бога­тых рудах количество тантала составляет более 0,018 и ниобия свыше 0,3%.

Карбонатиты щелочно-ультраосновных массивов, которых выявлено на земном ша­ре около 350, являются самыми крупными и богатыми месторождениями ниобия, иногда с танталом, цирконием и гафнием. Содер­жание №>205 в этих месторождениях со­ставляет 0,3-0,8% и более, а запасы - мно­гие миллионы тонн. К ним относятся ме­сторождения России (Ковдор на Кольском полуострове, Белая Зима в Сибири), Брази­лии (Араша), Канады (Сан-Онорэ и др.). Эти месторождения часто имеют верти­кальную колонообразную форму до глуби­ны 10км и более. Образование таких масси­вов щелочно-ультраосновного состава с карбонатитами объясняется по новым дан­ным накоплением плавней-минерализато­ров (щелочных металлов, галоидов и др.) в апикальной части глубинного магматиче­ского очага, проплавлением под их дей­ствием вышележащих кристаллических по­плаву й утворення карбонатитів.

Рідкометальні гранітні пегматити дуже поширені на всіх континентах. Ви­вчено і розвідано більше 1000 їхніх родо­вищ, серед яких виділяються Бернік-Лейк

(Канада), Коктогай (КНР), Ета (США),

Дарає-Піч (Афганістан) та ін. Ці пегмати­ти майже цілком забезпечують танталом світову рідкіснометальну промисловість. При цьому видобуток танталу здійсню­ється не тільки з корінних родовищ (Ка­нада, Австралія, Казахстан та ін.), але і з їхніх кор вивітрювання і пов' язаних з ними перевідкладених розсипів. Рудні тіла пегматитів протягаються на десятки і сотні метрів при довжині самих пегмати­тів до 1-3км. Вміст танталу в них складає від 0,006 до 0,03%, максимальна кількість запасів в окремих найбільше великих пе­гматитових родовищах не перевищують 3-5 тис. т Та205.

Магматогенні родовища лужно-земе­льного ряду відносяться до куполів гра­нітних масивів чи їх пологим ендоконтак-там. Площа родовищ досягає 2км , про­мислове зруденіння просліджується на глибину до 100-150м. Рудні мінерали представлені мікролітом, танталітом, ко­лумбітом та ін. Співвідношення Та205:М>205 коливається від 1,5 до 0,2. Рідкіснометальні граніти (Єтикинське, Орловське та ін. родовища) мають запаси танталу до 10-15тис.т.

Родовища в нефелін-калішпатових ма­сивах розташовані на древніх платформах і їхніх щитах: Балтійському (Хібіни, Ло-возеро), Українському (Маріупольський або Октябрський масив та ін.), Гренландії (Илімаусак), Бразилії, ПАР, Якутії та ін. Усі нефелін-калішпатові масиви мають округлу в плані форму з падінням бортів до центру масиву. Розміри масивів від 120 до 1300км2 (Хібіни). Масиви харак­род и продвижением магмы вверх. Резкое высвобождение от плавней-минерализато­ров магмы в верхних этажах земной коры вблизи поверхности в результате резкого падения давления приводит к ликвации и кристаллизации магматического расплава и образованию карбонатитов.

Редкометальные гранитные пегматиты широко распространены на всех континен­тах. Изучено и разведано более 1000 их ме­сторождений, среди которых выделяются Берник-Лейк (Канада), Коктогай (КНР), Эта (США), Дарае-Пич (Афганистан) и др. Эти пегматиты почти целиком обеспечивают танталом мировую редкометальную про­мышленность. При этом добыча тантала производится не только из коренных место­рождений (Канада, Австралия, Казахстан и др.), но и из их кор выветривания и связан­ных с ними переотложенных россыпей. Руд­ные тела пегматитов протягиваются на де­сятки и сотни метров при протяженности самих пегматитов до 1-3км. Содержание тантала в них составляет от 0,006 до 0,03%, максимальное количество запасов в отдель­ных наиболее крупных пегматитовых место­рождениях не превышают 3-5тыс.т Та205.

Магматогенные месторождения ще-лочно-земельного ряда приурочены к ку­полам гранитных массивов или их пологим эндоконтактам. Площадь месторождений достигает2км2, промышленное оруденение прослеживается на глубину до 100-150м. Рудные минералы представлены микроли­том, танталитом, колумбитом и другими. Соотношение Та205:М>205 колеблется от 1,5 до 0,2. Редкометальные граниты (Эты-кинское, Орловское и др. месторождения) имеют запасы тантала до 10-15тыс.т.

Месторождения в нефелин-калишпа-товых массивах расположены на древних платформах и их щитах: Балтийском (Хи­бины, Ловозеро), Украинском (Мариуполь­теризуються зональністю концентрич­ного характеру, обумовленою зміною лейкократових лужних порід меланокра-товими і ця зональність є результатом різних процесів магматичної диференціа­ції з явищами не тільки ліквації, але й ав­тометасоматозу і збірної перекристаліза­ції. Мінеральний склад масивів дуже різ­номанітний, крім породоутворювальних калі-натрових польових шпатів і нефелі­ну, зустрічаються канкриніт, содаліт, лейцит, егірин, рогова обманка і т.д. Апа-тит-нефелінові руди цих масивів утво­рюють великі родовища церієвих ла­нтаноїдів, стронцію (в апатиті), рубідію і галію (у нефеліні). До таких масивів від­носяться великі комплексні родовища танталу, ніобію, рідкісних земель й інших металів. Одним із найбільших таких ро­довищ у світі є Ловозерський масив, де евдіалітові руди складають верхню час­тину масиву потужністю більше 200м. Тут вміст Ta2O5 досягає 0,024, а Nb2O5 до 0,3%. Дуже розповсюдженим рідкісним металом у нефелін-калішпатових масивах є цирконій, вміст якого в середньому складає в масиві 0,35%, доходячи міс­цями до 1% і більше.

Томторський масив у Якутії площею 300км2 виділяється багатством своїх руд, де вміст Nb2O5 на окремих великих діля­нках складає 7,7%, рідкісних земель -17% і Sc2O3 - 0,062%. Такі ділянки нале­жать до кори вивітрювання карбонатитів Томторського нефелін-калішпатового ма­сиву. Ці кори вивітрювання були після їхнього утворення збагачені рідкісними металами внаслідок накладених гідротер­мальних процесів.

Скандій був відкритий у 1879р. Л.Ф. Нільсоном. Він має багато унікаль­них властивостей, у тому числі низьку щільність (як в алюмінія), високу темпе­ский или Октябрьский массив и др.), Грен­ландии (Илимаусак), Бразилии, ЮАР, Яку­тии и др. Все нефелин-калишпатовые мас­сивы имеют округлую в плане форму с па­дением бортов к центру массива. Размеры

2

массивов от 120 до 1300км2 (Хибины). Мас­сивы характеризуются зональностью кон­центрического характера, обусловленной сменой лейкократовых меланократовыми щелочным породам и эта зональность явля­ется результатом различных процессов магматической дифференциации с явле­ниями не только ликвации, но и автомета­соматоза и собирательной перекристаллиза­ции. Минеральный состав массивов весьма разнообразен, помимо породообразующие кали-натровых полевых шпатов и нефели­на, встречаются канкринит, содалит, лей­цит, эгирин, роговая обманка и т.д. Апатит-нефелиновые руды этих массивов образуют крупные месторождения цериевых ланта­ноидов, стронция (в апатите), рубидия и галлия (в нефелине). К таким массивам приурочены крупные комплексные место­рождения тантала, ниобия, редких земель и других металлов. Одним из самых крупных таких месторождений в мире является Ло-возерский массив, где эвдиалитовые руды слагают верхнюю часть массива мощно­стью более 200м. Здесь содержание Та205 достигает 0,024, а М>205 до 0,3%. Весьма распространенным редким металлом в не-фелин-калишпатовых массивах является цирконий, содержание которого в среднем составляет в массиве 0,35%, доходя места­ми до 1% и более.

Томторский массив в Якутии площадью 300км2 выделяется богатством своих руд, где содержание М>205 на отдельных круп­ных участках составляет 7,7%, редких зе­мель - 17% и Бс203 - 0,062%. Такие участки приурочены к коре выветривания карбона-титов,   Томторского нефелин-калишпато­ратуру плавлення (1539оС), здатність утворювати сплави з різними металами та ін. Застосовується скандій при виготов­ленні напівпровідників, каталізаторів, високотемпературної кераміки, германій-талій-гадоліній-скандієвих гранатів в ЕОМ і лазерах, добавка карбіду скандію підвищує твердість карбіду танталу до алмазної. Великі перспективи викорис­тання скандію як конструкційного мате­ріалу в летальних апаратах, легких спор­тивних велосипедах і т.д.

Запаси скандію перевищують 1 млн.т, споживання складає до 10т. Ціна на сві­товому ринку досягала 250 доларів за грам, останнім часом вона різко впала до декількох доларів за 1 г.

Основна форма перебування скандію в природі - розсіювання в породоутворю­ючих мінералах заліза і магнію. Добу­вають скандій попутно при переробці уранових і титанових руд, а також вольф­раміту, танталіту-колумбіту та ін. міне­ралів. Останнім часом виявлено кілька типів власне скандієвих родовищ, серед яких виділяються скандієносні мета-соматити. Їхні родовища виявлені серед ураноносних залізорудних товщ Криворі­зького басейну. До власне родовищ скан­дію відносяться і гранітні пегматити з мінералом тортвейтитом (8е,У)2[8і207] , що належить до діортосилікатів (тип ост­рівних силікатів).

вого массива. Эти коры выветривания были после их образования обогащены редкими металлами в результате наложенных гидро­термальных процессов.

Скандий был открыт в 1879г Л.Ф.Нильсоном. Он обладает многими уни­кальными свойствами, в том числе низкой плотностью (как у алюминия), высокой температурой плавления (1539оС), способ­ностью образовывать сплавы с различными металлами и др. Применяется скандий при изготовлении полупроводников, катализа­торов, высокотемпературной керамики, германий-таллий-гадолиний-скандиевых гранатов в ЭВМ и лазерах, добавка карбида скандия повышает твердость карбида тан­тала до алмазной. Велики перспективы ис­пользования скандия в качестве конструк­ционного материала в летательных аппара­тах, легких спортивных велосипедах и т.д.

Запасы скандия превышают 1 млн.т, по­требление составляет пока до 10т. цена на мировом рынке достигала 250 долларов за грамм, в последнее время цена резко упала до нескольких долларов за 1 г.

Основная форма нахождения скандия в природе - рассеяние в породообразующих минералах железа и магния. Добывают скандий попутно при переработке урановых и титановых руд, а также вольфрамита, тан­талита-колумбита и др. минералов. За по­следнее время выявлено несколько типов собственно скандиевых месторождений, среди которых выделяются скандиеносные метасоматиты. Их месторождения выявле­ны среди ураноносных железорудных толщ Криворожского бассейна. К числу собст­венных месторождений скандия относятся и гранитные пегматиты с минералом торт-вейтитом (Бс,У)2[81207] , который принадле­жит к диортосиликатам (тип островных си­ликатов).

Контрольні питання до глави III

1. Класифікація металевих корисних копалин.

2. Головні промислові мінерали за­ліза. Його роль у промисловості.

3. Генетичні типи промислових ро­довищ заліза.

4. Коротка характеристика магмати­чних (Качканарське) і скарнових родо­вищ (Магнітогорська і Кустанайська групи).

5. Керченське і Лисаковське родо­вища заліза.

6. Залізорудні родовища Кривого Рогу та інших регіонів Українського щи­та.

7. Найважливіші промислові міне­рали марганцю і його промислове вико­ристання.

8. Залишкові родовища марганцю.

9. Осадові родовища марганцю. Ні­копольське родовище.

10. Залізомарганцеві конкреції на дні океанів.

11. Генетичні типи промислових ро­довищ хрому.

12. Характеристика Бушвельдського і Кемпирсайського родовищ хрому.

13. Головні промислові мінерали ти­тану. Застосування і властивості титану.

14. Магматичні родовища титану (Лак-Тіо, Стремигородське).

15. Екзогенні родовища на прикладі Правобережного та Іршинського родо­вищ України.

16. Головні промислові мінерали мі­ді, типи її руд, їхня комплексність і ви­користання.

17. Генетичні типи промислових ро­довищ міді. Приклади.

18. Характеристика Коунрадського і Джезказганського родовищ.

19. Родовища Чукикамата і самород­ної міді України на Волині.

Контрольные вопросы к главе III

1. Классификация металлических по­лезных ископаемых.

2. Главные промышленные минералы железа. Его роль в промышленности.

3. Генетические типы промышлен­ных месторождений железа.

4. Краткая характеристика магмати­ческих (Качканарское) и скарновых ме­сторождений (Магнитогорская и Куста-найская группы).

5. Керченское и Лисаковское место­рождения железа.

6. Железорудные месторождения Кривого Рога и других регионов Украин­ского щита.

7. Важнейшие промышленные мине­ралы марганца и его промышленное ис­пользование.

8. Остаточные месторождения марганца.

9. Осадочные месторождения мар­ганца. Никопольское месторождение.

10. Железомарганцевые конкреции на дне океанов.

11. Генетические типы промышлен­ных месторождений хрома.

12. Характеристика Бушвельдского и Кемпирсайского месторождений хрома.

13. Главные промышленные минералы титана. Применение и свойства титана.

14. Магматические месторождения титана (Лак-Тио, Стремигородское).

15. Экзогенные месторождения на примере Правобережного и Иршинского месторождений Украины.

16. Главные промышленные мине­ралы меди, типы её руд, их комплекс­ность и использование.

17. Генетические типы промышлен­ных месторождений меди. Примеры.

18. Характеристика Коунрадского и Джезказганского месторождений.

19. Месторождения Чукикамата и са­мородной меди Украины на Волыни.

20. Промислові мінерали свинцю і цинку, типи руд і їхня класифікація по запасах.

21. Провідні країни за запасами і ви­добутком свинцю і цинку.

22. Генетичні типи промислових ро­довищ свинцю та цинку. Приклади.

23. Характеристика родовищ Жай-рем, Миргалимсай, Брокен-Хілл, Сулли-ван.

24. Боксити і їхні мінерали. Провідні країни світу за запасами бокситів.

25. Генетичні типи промислових ро­довищ бокситів. Приклади.

26. Характеристика родовищ Боке і Північного Уралу.

27. Небокситова алюмінієва сирови­на, її руди.

28. Промислові мінерали магнію і ге­нетичні типи його родовищ.

29. Родовища бішофіту України і Ро­сії.

30. Мінерали нікелю і кобальту. Ви­користання М і Со у промисловості.

31. Генетичні типи промислових ро­довищ нікелю і кобальту.

32. Характеристика родовищ Садбері і Жовтневого.

33. Силікатні руди нікелю і кобальту Нової Каледонії, Росії й України.

34. Промислове застосування вольф­раму і його головні мінерали.

35. Генетичні типи промислових ро­довищ вольфраму. Приклади.

36. Характеристика скарнових, грей-зенових і гідротермальних родовищ (Ін-гічке, Сихуашань, Циннавальд, Джи-динське).

37. Мінерали молібдену і його засто­сування.

38. Генетичні типи промислових ро­довищ молібдену.

39. Характеристика родовищ Тирни-

20. Промышленные минералы свинца и цинка, типы руд и их классификация по запасам.

21. Ведущие страны по запасам и до­быче свинца и цинка.

22. Генетические типы промышленных месторождений свинца и цинка. Примеры.

23. Характеристика месторождений Жайрем, Миргалимсай, Брокен-Хилл, Сулливан.

24. Бокситы и их минералы. Ведущие страны мира по запасам бокситов.

25. Генетические типы промышлен­ных месторождений бокситов. Примеры.

26. Характеристика месторождений Боке и Северного Урала.

27. Небокситовое алюминиевое сы­рье, его руды.

28. Промышленные минералы магния и генетические типы его месторождений.

29. Месторождения бишофита Ук­раины и России.

30. Минералы никеля и кобальта. Ис­пользование N1 и Со в промышленности.

31. Генетические типы промышлен­ных месторождений никеля и кобальта.

32. Характеристика месторождений Садбери и Октябрьского.

33. Силикатные руды никеля и кобальта Новой Каледонии, России и Украины.

34. Промышленное применение вольфрама и его главные минералы.

35. Генетические типы промышленных месторождений вольфрама. Примеры.

36. Характеристика скарновых, грей-зеновых и гидротермальных место­рождений (Ингичке, Сихуашань, Цинна­вальд, Джидинское).

37. Минералы молибдена и его приме­нение.

38. Генетические типы промышлен­ных месторождений молибдена.

39. Характеристика месторожденийауз, Клаймакс.

40. Генетичні типи промислових ро­довищ олова.

41. Характеристика оловорудної про­вінції південно-сходу Азії.

42. Розсипові родовища олова.

43. Промислові мінерали сурми і рту­ті.

44. Головні промислові родовища сурми і ртуті.

45. Характеристика родовищ ртуті (Альмаден, Нікітовка) і сурми (Сигуань-шань, Кадамджай).

46. Мінерали золота, його застосу­вання.

47. Генетичні типи промислових ро­довищ золота. Приклади.

48. Характеристика родовища Муру-нтау і золоторудних родовищ України.

49. Розсипові родовища золота (алю­віальних і прибережно-морські).

50. Характеристика родовища Вітва-терсранд.

51. Мінерали срібла і його промис­лове застосування.

52. Найважливіші типи гідротермаль­них родовищ срібла. Приклади.

53. Основні властивості і викорис­тання платини і платиноїдів.

54. Характеристика родовища рифу Меренського та інших.

55. Мінерали урану і їхні геохімічні особливості.

56. Типи промислових родовищ ура­ну. Приклади.

57. Характеристика родовищ Украї­ни, Олімпік-Дам в Австралії і метамор-фізованих конгломератів (Єлліот-Лейк та ін.).

58. Легкі рідкісні елементи і їхнє практичне значення.

59. Характеристика родовищ Бернік-Лейк і Перга в Україні.

Тырныауз, Клаймакс.

40. Генетические типы промышлен­ных месторождений олова.

41. Характеристика оловорудной про­винции юго-востока Азии.

42. Россыпные месторождения олова.

43. Промышленные минералы сурьмы и ртути.

44. Главные промышленные месторо­ждения сурьмы и ртути.

45. Характеристика месторождений ртути (Альмаден, Никитовка) и сурьмы (Сигуаньшань, Кадамджай).

46. Минералы золота, его применение.

47. Генетические типы промышлен­ных месторождений золота. Примеры.

48. Характеристика месторождения Мурунтау и золоторудных месторожде­ний Украины.

49. Россыпные месторождения золота (аллювиальные и прибрежно-морские).

50. Характеристика месторождения Витватерсранд.

51. Минералы серебра и его промыш­ленное применение.

52. Важнейшие типы гидротермаль­ных месторождений серебра. Примеры.

53. Основные свойства и использова­ние платины и платиноидов.

54. Характеристика месторождения риф Меренского и других.

55. Минералы урана и геохимические их особенности.

56. Типы промышленных месторож­дений урана. Примеры.

57. Характеристика месторождений Украины, Олимпик-Дам в Австралии и метаморфизованных конгломератов (Эл-лиот-Лейк и др.).

58. Легкие редкие элементы и их практическое значение.

59. Характеристика месторождений Берник-Лейк и Перга в Украине.

60. Рідкісноземельні елементи і їхнє сучасне значення. Мінерали рідкісних земель.

61. Генетичні типи промислових ро­довищ рідкісних земель.

62. Характеристика родовища Байюнь - Обо.

63. Розсіяні метали і їхнє застосу­вання.

64. Родовища германію і галію.

65. Мінерали тугоплавких металів, їхнє промислове застосування.

66. Мазуровське й Азовське родо­вища.

67. Магматичні, карбонатитові і пег­матитові родовища танталу, ніобію та інших рідкісних металів.

68. Руди скандію в Україні.

60. Редкоземельные элементы и их со­временное значение. Минералы редких земель.

61. Генетические типы промышлен­ных месторождений редких земель.

62. Характеристика месторождения Байюнь-Обо.

63. Рассеянные металлы и их применение.

64. Месторождения германия и галлия.

65. Минералы тугоплавких металлов, их промышленное применение.

66. Мазуровское и Азовское месторо­ждения.

67. Магматические, карбонатитовые и пегматитовые месторождения тантала, ниобия и других редких металлов.

68. Руды скандия в Украине.

ГЛАВА IV

ГЕОЛОГІЯ НЕМЕТАЛЕВИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН

ГЛАВА IV

ГЕОЛОГИЯ НЕМЕТАЛЛИЧЕСКИХ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ

4.1 Введення

Неметалевими або нерудними корис­ними копалинами є різні мінерали і гір­ські породи, що застосовуються в різних галузях промисловості в природному ви­гляді чи після деякої обробки, що виклю­чає металургійний процес.

Неметалеві корисні копалини склада­ються з таких широко розповсюджених елементів земної кори, як кисень, крем­ній, алюміній, кальцій, натрій, калій, фо­сфор, сірка, фтор, вуглець, хлор, тому во­ни зустрічаються в природі набагато час­тіше, ніж руди металів (мал.4.1). У міне­ралогічному відношенні неметалеві ко­палини - це головним чином силікати, галоїди, сульфати, карбонати, фосфати, оксиди, борати і самородні елементи. Ха­рактерною рисою нерудної мінеральної сировини є різноманіття фізико-хімічних властивостей, що дозволяє застосовувати одну й теж сировину в різних галузях промисловості. Наприклад, глини можуть бути використані як будівельний мате­ріал, керамічна сировина, адсорбенти чи вогнетриви. Вапняки застосовуються як флюси в металургії, з них одержують ва­пно, вони служать як будівельний камінь і т. п. У той же час різні корисні копа­лини, що мають однакові або близькі властивості використовуються в промис­ловості для однакових цілей. В електро­промисловості, наприклад, як ізолятори використовується слюда, мармур і азбест; теплоізоляторами служать вермикуліт, азбест, діатоміт і т. п.

4.1 Введение

Неметаллическими или нерудными по­лезными ископаемыми являются различные минералы и горные породы, которые при­меняются в различных отраслях промыш­ленности в естественном виде или после некоторой их обработки, исключающей ме­таллургический процесс.

Неметаллические полезные ископаемые состоят, в основном, из таких широко рас­пространенных элементов земной коры, как кислород, кремний, алюминий, кальций, натрий, калий, фосфор, сера, фтор, углерод, хлор, поэтому они встречаются в природе гораздо чаще, чем руды металлов (рис.4.1). В минералогическом отношении неметал­лические ископаемые - это главным обра­зом силикаты, галоиды, сульфаты, карбона­ты, фосфаты, оксиды, бораты и самородные элементы. Характерной особенностью не­рудного минерального сырья часто является многообразие физико-химических свойств, что позволяет применять одно и то же сы­рье в различных отраслях промышленно­сти. Например, глины могут быть использо­ваны как строительный материал, керами­ческое сырье, адсорбенты или огнеупоры. Известняки применяются в качестве флю­сов в металлургии, из них получают из­весть, они служат в качестве строительного камня и т.д. В то же время различные по­лезные ископаемые, обладающие одинако­выми или близкими свойствами использу­ются в промышленности для одних и тех же целей. В электропромышленности, напри­мер, в качестве изоляторов используется слюда, мрамор и асбест; теплоизоляторами служат вермикулит, асбест, диатомит и т.д.

Мал. 4.1. Кількісні співвідношення головних хімічних елементів у земній корі (по К.А.Власову). Рис. 4.1. Количественные соотношения главных химических элементов в земной коре (по К.А.Власову).

Ці особливості нерудних корисних ко­палин вимагають постійного вивчення не тільки їхнього хімічного і мінерального складу, але також фізичних і технологіч­них властивостей. Усі ці властивості не­металевих копалин мінливі навіть у ме­жах окремих родовищ, що сильно позна­чається на промисловій цінності тих чи інших мінералів і гірських порід. Прозо­рий кальцит, наприклад, з високим дво-заломленням світла - ісландський шпат -є дуже цінним мінералом, тоді як правило супутний   йому   непрозорий карбонат

Эти особенности нерудных полезных ископаемых требуют постоянного изучения не только их химического и минерального состава, но также физических и технологи­ческих свойств. Все эти свойства у неме­таллических ископаемых изменчивы даже в пределах отдельных месторождений, что сильно сказывается на промышленной цен­ности тех или иных минералов и горных пород. Прозрачный кальцит, например, с высоким двулучепреломлением, именуе­мый исландским шпатом, является весьма ценным полезным ископаемым, тогда каккальцію промислової цінності не має. Чи­стий кварцевий пісок, що містить не бі­льше 0,025% оксидів заліза, служить си­ровиною для виробництва вищих сортів скла (оптичного, дзеркального і т.ін.), то­ді як при вмісті більше 0,1% оксидів залі­за він придатний лише для виготовлення темного пляшкового скла, скляної вати й іншої подібної продукції.

Науково-технічна революція, пере­жита сучасним суспільством, викликала необхідність пошуку нових видів си­ровини. Різке збільшення потреби сільсь­кого господарства в мінеральних добри­вах, стрімке зростання житлового і про­мислового будівництва, необхідність за­міни відсутніх металів, зростаюча хіміза­ція промисловості - усе це обумовило широке застосування неметалевих корис­них копалин у різних галузях виробниц­тва. Не дивно тому, що загальна вартість неметалевих корисних копалин, що добу­ваються на даний час в усьому світі помі­тно перевищує вартість металевих копа­лин. Надалі роль цієї групи мінеральної сировини у світовій економіці ще більше зросте.

4.1.1 Класифікація

Внаслідок різноманітного походження нерудної сировини, її різного складу, властивостей і застосування в промисло­вості класифікація неметалевих корисних копалин остаточно не розроблена. У практичній діяльності геологічної служби і гірничодобувної промисловості, як пра­вило, виділяють такі групи найважли­віших виді нерудної сировини:

1) хімічна й агрономічна сировина: мінеральні солі, сірка, фосфорити, апа­тит;

обычно сопутствующий ему непрозрачный карбонат кальция промышленной ценности не имеет. Чистый кварцевый песок, содер­жащий не более 0,025% оксидов железа, служит сырьем для производства высших сортов стекла, (оптического, зеркального и т. д.), тогда как при содержании более 0,1% оксидов железа он пригоден лишь для изго­товления темного бутылочного стекла, стек­лянной ваты и другой подобной продукции.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини