Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 33

4.3 Технологічна сировина і будівельні матеріали

4.3.1 Карбонатні породи (вапняки і до­ломіти)

Вапняком називається осадова гірська порода, що складається головним чином з мінералу кальциту (СаС03). Доломіти складаються в основному з мінералу до­ломіту (Са М§[С03]2). Існують проміжні різновиди - доломитизовані вапняки, що складаються з 50-75% кальциту і 25-50% доломіту. Карбонатні породи із вмістом 25-50% глини і 50-75% кальциту назива­ються мергелями. Залежно від інших до­мішок розрізняють кременисті, залізисті, бітумінозні, вуглисті та інші вапняки. Карбонатні породи, особливо вапняки, широко застосовуються в різних галузях народного господарства. Головними їх­німи споживачами є металургійна проми­словість, де вони використовуються як флюси при виплавці чавуну і хімічна (ви­робництво соди, карбіду кальцію, вугле­кислого газу та інших продуктів). Дуже широко застосовуються карбонатні по­роди в будівельній промисловості. Тут вони є основною сировиною для вироб­ництва таких в'язких речовин як цемент і вапно; крім цього вони застосовуються як будівельні каміння і баластовий матеріал. У менших кількостях вапняки і доломіти використовуються в скляній, харчовій, паперовій, гумовій, поліграфічній та ін­ших галузях промисловості, а також у сільському господарстві для вапнування кислих ґрунтів.

Основними показниками при визна­ченні придатності застосування карбона­тних порід у тій чи іншій галузі промис­ловості є їхній склад, а також механічна міцність. Так для виробництва соди на 4.3 Технологическое сырье и строи­тельные материалы

4.3.1 Карбонатные породы (известняки и доломиты)

Известняком называется осадочная гор­ная порода, состоящая главным образом из минерала кальцита (СаС03). Доломит со­стоит в основном из минерала доломита (Са М§[С03]2). Существуют промежуточные разновидности, называемые доломитизиро-ванными известняками, состоящими из 50­75% кальцита и 25-50% доломита. Карбо­натные породы с содержанием 25-50% гли­ны и 50-75% кальцита называются мерге­лями. В зависимости от других примесей различают кремнистые, железистые, биту­минозные, углистые и другие известняки. Карбонатные породы, особенно известняки, широко применяются в различных отраслях народного хозяйства. Главными их по­требителями являются металлургическая промышленность, где они используются в качестве флюсов при выплавке чугуна и химическая (производство соды, карбида кальция, углекислого газа и других про­дуктов). Очень широко применяются кар­бонатные породы в строительной промыш­ленности. Здесь они являются основным сырьем для производства таких вяжущих веществ как цемент и известь; кроме этого они применяются как строительные камни и балластный материал. В меньших количе­ствах известняки и доломиты используются в стекольной, пищевой, бумажной, резино­вой, полиграфической и других отраслях промышленности, а также в сельском хо­зяйстве для известкования кислых почв.

Основными показателями при опреде­лении пригодности применения карбонатных пород в той или иной отрасли промышленно­сти является их состав, а также механическаязаводі «Донсода» у Донецькому басейні застосовуються вапняки із вмістом СаС03 95-97% і міцністю, що забезпечує можливість випалу їх у шахтних печах висотою до 25м. До вапняків, що засто­совуються для виробництва цементу іс­нують інші вимоги. Тут вміст СаО повин­ний бути не менше 43,5%. Якщо вапняк використовується як флюс у металургій­ній промисловості, то в ньому повинно бути не менше 50% СаО і не більше 4% БіО2. Придатність карбонатних порід для інших цілей визначається відповідними держстандартами. Балансові запаси вап­няків підраховуються в тому випадку, якщо потужність продуктивної товщі не менше 10м, а максимальна потужність порід розкриву 15м. Мінімальна корисна потужність шарів доломітів повинна бути не менше 1-2м при співвідношенні поту­жностей порід розкриву і корисної товщі як 1:1 чи 2:1.

Карбонатні породи використовуються у величезних кількостях. Світовий видо­буток їх складає близько 2млр.т щорічно. В Україні в 1999р. було добуто 31 млн.т карбонатних порід, у тому числі 20,8млн.т як флюси для металургійної промисловості і 7,3млн.т для виробниц­тва цементу.

За своїм походженням переважна бі­льшість родовищ карбонатних порід є осадовими утвореннями. Серед них ви­діляють три генетичні групи залежно від характеру нагромадження карбонатної речовини: хімічні, біохімічні і механічні опади. Основним промисловим типом родовищ для вапняків є біохімічні, а для доломітів - хімічні нагромадження. На території України карбонатні породи зу­стрічаються серед відкладень усіх гео­логічних епох - від докембрія до кайно­зою. Морфологія і розміри покладів кар­прочность. Так для производства соды на за­воде «Донсода» в Донецком бассейне приме­няются известняки с содержанием СаС03 95­97% и прочностью, обеспечивающей возмож­ность обжига их в шахтных печах высотою до 25м. К известнякам, применяемым для производства цемента иные требования. Здесь содержание СаО должно быть не менее 43,5%. Если известняк используется в качест­ве флюса в металлургической промышленно­сти, то в нем должно быть не менее 50% СаО и не более 4% БЮ2. Пригодность карбонат­ных пород для других целей определяется со­ответствующими ГОСТами. Балансовые за­пасы известняков подсчитываются в том слу­чае, если мощность продуктивной толщи не менее 10м, а максимальная мощность пород вскрыши 15м. Минимальная полезная мощ­ность пластов доломитов должна быть не ме­нее 1-2м при соотношении мощностей пород вскрыши и полезной толщи как 1:1 или 2:1.

Карбонатные породы используются в громадных количествах. Мировая добыча их составляет около 2млр.т ежегодно. В Украине в 1999г было добыто 31 млн.т кар­бонатных пород, в том числе 20,8млн.т в качестве флюсов для металлургической промышленности и 7,3млн.т для производ­ства цемента.

По своему происхождению подав­ляющее большинство месторождений кар­бонатных пород являются осадочными об­разованиями. Среди них выделяют три ге­нетические группы в зависимости от харак­тера накопления карбонатного вещества: химические, биохимические и механиче­ские осадки. Основным промышленным типом месторождений для известняков яв­ляются биохимические, а для доломитов -химические накопления. На территории Украины карбонатные породы встречаются среди отложений всех геологических эпох -от докембрия до кайнозоя. Морфология ибонатних порід бувають різними, найбі­льше часто зустрічаються пластові родо­вища. У цілому ряді випадків їхня поту­жність досягає декількох сотень метрів і просліджуються вони на десятки кіломе­трів. Найбільш великі і цінні родовища карбонатної сировини в Україні розроб­ляються в Донецькому басейні (Єленов-ське, Стильське, Ново-Троїцьке, Кара-кубське, Амвросивське родовища) і в Криму, також карбонатні породи відомі на Уралі, у Казахстані, Середній Азії, Сибіру, Далекому Сході, Кавказі та ін.

4.3.2 Плавиковий шпат

Плавиковий шпат чи флюорит являє собою фтористий кальцій СаБ2, що скла­дається з 51,2% Са і 48,8% Б. Характер­ною його особливістю є різне забарвлен­ня, як правило переважає фіолетовий, блакитний, зелений колір. Плавиковий шпат відносно легко плавиться і знижує температуру плавлення інших мінераль­них речовин, тому він знаходить широке застосування в металургійній промисло­вості при виплавці спеціальних сталей і феросплавів, для одержання глинозему і металевого алюмінію. Усе більшу кіль­кість флюориту споживає хімічна проми­словість для виробництва плавикової ки­слоти, фтору і його сполук, що застосо­вуються в ядерній техніці і як високоок-танове паливо. Фтористі сполуки засто­совуються також в електротехніці, для виробництва фарб, у холодильній справі, кольоровій фотографії, як антисептик для обробки дерева та інш. Прозорі великі кристали флюориту служать для вигото­влення лінз оптичних приладів. Спожи­вання плавикового шпату росте у всіх промислово розвинутих країнах. У 1989 році світовий його видобуток досяг реко­размеры залежей карбонатных пород бы­вают различными, наиболее часто встре­чаются пластовые месторождения. В целом ряде случаев их мощность достигает не­скольких сотен метров и прослеживаются они на десятки километров. Наиболее круп­ные и ценные месторождения карбонатного сырья в Украине разрабатываются в Донец­ком бассейне (Еленовское, Стыльское, Но­во-Троицкое, Каракубское, Амвросиевское месторождения) и в Крыму, также карбо­натные породы известны на Урале, в Казах­стане, Средней Азии, Сибири, Дальнем Востоке, Кавказе и других местах.

4.3.2 Плавиковый шпат

Плавиковый шпат или флюорит пред­ставляет собой фтористый кальций СаБ2, состоящий из 51,2%, Са и 48,8% Б. Ха­рактерной его особенностью является раз­личная окраска, обычно преобладает фио­летовый, голубой, зеленый цвет. Пла­виковый шпат относительно легко плавится и понижает температуру плавления других минеральных веществ, поэтому он находит себе широкое применение в металлургиче­ской промышленности при выплавке спе­циальных сталей и ферросплавов, для полу­чения глинозема и металлического алюми­ния. Все большое количество флюорита по­требляет химическая промышленность для производства плавиковой кислоты, фтора и его соединений, применяющихся в ядерной технике и в качестве высокооктанового то­плива. Фтористые соединения применяются также в электротехнике, для производства красок, в холодильном деле, цветной фото­графии, в качестве антисептика для пропит­ки дерева и т. д. Прозрачные крупные кри­сталлы флюорита служат для изготовления линз оптических приборов. Потребление плавикового шпата растет во всех промыш-ленно развитых странах. В 1989 году миро­рдної величини - 5,48млн.т, знизившись наприкінці ХХст. до 4,3млн.т. Головними постачальниками флюориту є країни Се­реднього і Далекого Сходу (2,35млн.т), Європи (0,79), Мексики (0,6млн.т), Аф­рики (0,44), а споживачем - США. Світові запаси флюоритових руд із вмістом бі­льше 35% СаБ2 до кінця ХХст. склали близько 300млн.т. Ціна 1т флюоритового концентрату (97% флюориту) дорівню­вала 135 доларам за 1т в 2004р.

Великі запаси плавикового шпату зо­середжені в країнах СНД: Росії, Україні, Середній Азії і Казахстані.

Залежно від масштабів усі родовища флюориту поділяють на дуже великі (розвідані запаси більше 2млн. т), великі (0,5-2млн.т), середні (0,1-0,5млн.т) і дрі­бні - із запасами менше 100тис.тонн. Найбільше високі вимоги до руд висува­ють хімічна і металургійна промисло­вість. Для виробництва плавикової кис­лоти і фтористих солей застосовуються збагачені руди чи концентрати із вмістом СаБ2 92-95%. У чорній металургії вико­ристовуються руди із вмістом 75-92% СаБ2. Руди із вмістом 30-35% СаБ2 без збагачення вживаються тільки у вироб­ництві цементу.

Промислові родовища флюориту утворюються як правило внаслідок гідро­термальних процесів - середньо- і низь­котемпературних. Форма рудних тіл за­лежить від характеру порід і їхньої трі­щинуватості, тому вона може бути найрі­зноманітнішою. Іноді підвищені концен­трації флюориту зустрічаються в грейзе­нах і в гранітних пегматитах (оптичний флюорит), а також в осадових породах (пісковиках, вапняках), де флюорит пред­ставлений землистим його різновидом -ратовкітом, генезис якого не зовсім яс­ний.

вая его добыча достигла рекордной величи­ны - 5,48млн.т, снизившись в конце ХХв до 4,3млн.т. Главными поставщиками флюо­рита являются страны Среднего и Дальнего Востока (2,35млн.т), Европы (0,79), Мекси­ки (0,6млн.т), Африки (0,44), а потребите­лем США. Мировые запасы флюоритовых руд с содержанием более 35% СаБ2 к концу ХХв составили около 300млн.т. Цена 1т флюоритового концентрата (97% флюори­та) равнялась 135 долларов за 1 т в 2004г.

Большие запасы плавикового шпата со­средоточены в странах СНГ: России, Ук­раине, Средней Азии и Казахстане.

В зависимости от масштабов все ме­сторождения флюорита делят на весьма крупные (разведанные запасы более 2млн.т), крупные (0,5-2млн.т), средние (0,1-0,5млн.т) и мелкие - с запасами менее 100тыс.тонн. Наиболее высокие требования к рудам предъявляют химическая и метал­лургическая промышленности. Для произ­водства плавиковой кислоты и фтористых солей применяются обогащенные руды или концентраты с содержанием СаБ2 92-95%. В черной металлургии используются руды с содержанием 75-92% СаБ2. Руды с содер­жанием 30-35% СаБ2 без обогащения упот­ребляются только в производстве цемента.

Промышленные месторождения флюо­рита образуются обычно в результате гид­ротермальных процессов - средне- и низко­температурных. Форма рудных тел зависит от характера вмещающих пород и их тре-щиноватости, поэтому она может быть са­мой разнообразной. Иногда повышенные концентрации флюорита встречаются в грейзенах и в гранитных пегматитах (опти­ческий флюорит), а также в осадочных по­родах (песчаниках, известняках), где флюо­рит представлен землистой его разновидно­стью - ратовкитом, генезис которого не со­всем ясен.

Покрово-Киреєвське родовище флюо­риту на півдні Донецької області є єди­ним найбільше вивченим промисловим родовищем Європейської частини СНД. Родовище розташоване в зоні зчлену­вання Приазовського кристалічного ма­сиву із складчастими структурами Доне­цького басейну. Район родовища інтен­сивно дислокований і має складну горс-тограбенову будову з незначними про­явами плікативних структур. У геологіч­ній будові родовища беруть участь по­роди трьох геолого-структурних ярусів. Нижній з них складений докембрійсь­кими кристалічними утвореннями, серед­ній - осадочно-вулканогенними девонсь­кими і нижньокам'яновугільними поро­дами і верхній - мезо-кайнозойськими осадками. Поклади флюориту відносять­ся до середнього ярусу. Палеозойські по­роди збереглися лише в опущених бло­ках, а на піднятих ділянках під мезо-кай-нозойськими осадками залягають докем­брійські утворення. На родовищі є три основних рудних тіла: Головне, у якому зосереджене близько 95% усіх запасів, північне і південне. Залягає Головне руд­не тіло на глибині 80-120м і являє собою складний лінзоподібний поклад із серед­німи розмірами 250м х 120м і середньою потужністю близько 40м, що падає під кутом 25-30о (мал.4.6). Рудні тіла відно­сяться до вапняків нижнього карбону (турнейський ярус) і дайковим породам середнього складу (кератофірам), що за­лягають серед вапняків. Відповідно до цього виділяється два типи руд: карбона­тно-флюоритовий, що виник внаслідок заміщення (нерідко майже повного) вап­няків флюоритом і карбонатно-польово-шпатово-флюоритовий, що утворився внаслідок інтенсивної флюоритизації ке-ратофірів і цементації їхніх уламків флю-

Покрово-Киреевское месторождение флюорита на юге Донецкой области, яв­ляется единственным наиболее изученным промышленным месторождением Европей­ской части СНГ. Месторождение располо­жено в зоне сочленения Приазовского кри­сталлического массива со складчатыми структурами Донецкого бассейна. Район месторождения интенсивно дислоцирован и имеет сложное горстограбеновое строение с незначительными проявлениями пликатив-ных структур. В геологическом строении месторождения принимают участие породы трех геолого-структурных ярусов. Нижний из них сложен докембрийскими кри­сталлическими образованиями, средний -осадочно-вулканогенными девонскими и нижнекаменноугольными породами и верх­ний - мезо-кайнозойскими осадками. Зале­жи флюорита приурочены к среднему яру­су. Палеозойские породы сохранились лишь в опущенных блоках, а на приподнятых участках под мезокайнозойскими осадками залегают докембрийские образования. На месторождении имеется три основных руд­ных тела: Главное, в котором сосредоточе­но около 95% всех запасов, северное и юж­ное. Залегает Главное рудное тело на глу­бине 80-120м. оно представляет собой сложную линзообразную залежь со средни­ми размерами 250м х 120м и средней мощ­ностью около 40м, падающую под углом 25-30о (рис.4.6). Рудные тела приурочены к известнякам нижнего карбона (турнейский ярус) и дайковым породам среднего состава (кератофирам), залегающим среди извест­няков. В соответствии с этим выделяется два типа руд: карбонатно-флюоритовый, возникший в результате замещения (неред­ко почти полного) известняков флюоритом и карбонатно-полевошпатово-флюорито-вый, образовавшийся в результате интен­сивной флюоритизации кератофиров и це­оритом. У місцях виходу на домезозойсь-ку поверхню рудний поклад піддавався інтенсивному древньому вивітрюванню. Мінералогічний склад родовища досить простий. Головними мінералами є флюо­рит, кварц, пірит. Зрідка зустрічаються галеніт, сфалерит, халькопірит, барит, нефелін, а також кіновар. Флюорит як правило дрібнокристалічний, він як би «просочує» породу, утворюючи іноді в прожилках більше грубозернисті каль-цит-флюоритові агрегати. Руди родовища відрізняються високою якістю. Вміст СаБ2 у карбонатно-флюоритових рудах доходить до 90-95%. Менш багаті карбо-натно-польовошпатово-флюоритові руди містять у середньому 45-50% СаБ2. Особ­ливо високою якістю відрізняються дези-нтегровані карбонатно-флюоритові руди, природно збагачені внаслідок древнього вивітрювання головного рудного тіла. За своїми масштабами родовище відно­ситься до розряду дуже великих, маючи запаси руди 2,2млн.т (1,4млн.т СаБ2) і за­вдяки вигідному географічному поло­женню може мати важливе економічне значення.

В Україні є можливість приросту запа­сів за рахунок розвіданого Бахтинського родовища у Вінницькій області. Сумарні запаси руди складають 9,8млн.т по кате­горії С2, а прогнозовані ресурси (Р3) -31млн.т при вмісті СаБ2 21%. Після зба­гачення виходить флюоритовий концент­рат високої якості. Річна потреба України у флюоритовому концентраті складає близько 150тис.т, у тому числі для мета­лургії близько 110-120тис.т. Цей концен­трат на 20% завозиться з Росії, інше - із КНР й інших країн Південно-Східної Азії.

ментации их обломков флюоритом. В мес­тах выхода на домезозойскую поверхность рудная залежь подвергалась интенсивному древнему выветриванию. Минералогиче­ский состав месторождения довольно про­стой. Главными минералами являются флюорит, кварц, пирит. Изредка встречают­ся галенит, сфалерит, халькопирит, барит, нефелин, а также киноварь. Флюорит обыч­но мелкокристаллический, он как бы «про­питывает» породу, образуя иногда в про­жилках более крупнозернистые кальцит-флюоритовые агрегаты. Руды место­рождения отличаются высоким качеством. Содержание СаБ2 в карбонатно-флюоритовых рудах доходит до 90-95%. Менее богатые карбонатно-полевошпато-флюоритовые руды содержат в среднем 45­50% СаБ2. Особенно высоким качеством отличаются дезинтегрированные карбонат-но-флюоритовые руды, естественно обога­щенные в результате древнего выветрива­ния главного рудного тела. По своим мас­штабам месторождение относится к разряду весьма крупных, имея запасы руды 2,2млн.т (1,4млн.т СаБ2) и благодаря выгодному гео­графическому положению может иметь важное экономическое значение.

В Украине имеется возможность при­роста запасов за счет разведанного Бах-тынского месторождения в Винницкой об­ласти. Суммарные запасы руды составляют 9,8млн.т по категории С2, а прогнозные ре­сурсы (Р3) - 31 млн.т при содержании СаБ2 21%. После обогащения получается флюо-ритовый концентрат высокого качества. Го­довая потребность Украины в флюорито-вом концентрате составляет около 150тыс.т, в том числе для металлургии около 110-120тыс.т. Этот концентрат на 20% завозится из России, остальное - из КНР и других стран Юго-Восточной Азии.

ШЛИ' Шг Шз Е3< ЁЭ* ЕЩ*&07

Мал. 4.6. Геологічний розріз Покрово-Киреєвского родовища (по А.І. Зарицькому): 1 - четвертинні суглинки і глини; 2 - неогенові піски; 3 - верхньокрейдяні мергелисті пісковики; 4 - нижньокрейдяні глини; 5 - нижньокамяновугільні вапняки; 6 - кварцитовидні пісковики; 7 - флюорит-карбонатна руда; 8 - флюорит-карбонатно-польовошпатова руда; 9 - зона древнього вивітрювання флюоритових руд; 10 - андезити; 11 - кератофіри; 12 - надвиги; 13 - скиди; 14 - зони прожилкової мінералізації. Рис. 4.6. Геологический разрез Покрово-Киреевского месторождения (по А.И.Зарицкому): 1 - четвертичные суглинки и глины; 2 - неогеновые пески; 3 - верхнемеловые мергелистые песча­ники; 4 - нижнемеловые глины; 5 - нижнекаменноугольные известняки; 6 - кварцито-видные пес­чаники; 7 - флюорит-карбонатная руда; 8 - флюорит-карбонатно-полевошпатовая руда; 9 - зона древнего выветривания флюоритовых руд; 10 - андезиты; 11 - кератофиры; 12 - надвиги; 13 - сбросы; 14 - зоны прожилковой минерализации.

4.3.3 Будівельні матеріали

Будівельні матеріали бувають приро­дні, що застосовуються в природному ви­гляді або походять з різних гірських по­рід внаслідок їхньої механічної обробки, і штучні, одержувані з гірських порід шля­хом термічної обробки. Як природні бу­дівельні матеріали широко використову­ються різні вивержені, метаморфічні й 4.3.3 Строительные материалы Строительные материалы бывают ес­тественные, которые применяются в ес­тественном виде или получаются из раз­личных горных пород в результате их меха­нической обработки, и искусственные, полу­чаемые из горных пород путем термической обработки. В качестве естественных строи­тельных материалов широко используютсяосадові породи. Головними фізико-меха-нічними показниками, що визначають практичну цінність цих порід, є механі­чна міцність, щільність, об'ємна маса, в'я­зкість, морозостійкість, водопоглинення, розм' якшуваність, твердість, колір, здат­ність поліруватися та ін. Найбільш часто використовуються в будівництві різні магматичні породи: граніти, базальти, га-бро, андезити і т.д. З них одержують ли­цювальні, штучні і бутові камені, щебінь, брущатку.

Лицювальні і штучні каміння мають визначену форму і розміри. Їх використо­вують для облицювання будинків, набе­режних, у вигляді плит різного призна­чення і т. д. Слід зазначити високу цін­ність такого декоративного лицюваль­ного матеріалу як лабрадорит, що володіє красивою іризацією. Бутові камені вико­ристовуються при кладці фундаменту, стін нежилих приміщень, підвалин мостів та інших споруджень. Вони мають вигляд кутастих шматків із середнім розміром 20-30см у поперечнику. Брущатка, що застосовується при вимощені доріг, має визначену форму і розміри і грубо оброб­лена з одного боку.

Щебінь - кутасті невеликі шматки по­роди, одержувані при її дробленні, також широко використовується в будівництві (наповнювач для бетону, баластовий ма­теріал і т.д.). Найбільше великі родовища вивержених порід, використовуваних як природні будівельні матеріали, розташо­вані в Україні, Карелії, Уралі, Кавказі та ін.

Серед метаморфічних гірських порід, що застосовуються як природні будіве­льні матеріали, слід назвати мармури і кварцити. Мармур має різне фарбування і добре полірується, разом з тим у нього висока міцність при стискуванні (від 1000 различные изверженные, метаморфические и осадочные породы. Главными физико-механическими показателями, определяю­щими практическую ценность этих пород, являются механическая прочность, плот­ность, объемная масса, вязкость, морозо­стойкость, водопоглощение, размягчаемость, твердость, цвет, способность полироваться и др. Наиболее часто используются в строи­тельстве различные магматические породы: граниты, базальты, габбро, андезиты и т.д. Из них получают облицовочные, штучные и бутовые камни, щебень, брусчатку.

Облицовочные и штучные камни имеют определенную форму и размеры. Их исполь­зуют для облицовки зданий, набережных, в виде плит различного назначения и т.д. Сле­дует отметить высокую ценность такого де­коративного облицовочного материала как лабрадорит, который обладает красивой иризацией. Бутовые камни используются при кладке фундамента, стен нежилых по­мещений, устоев мостов и других сооруже­ний. Они имеют вид угловатых кусков со средним размером 20-30см в поперечнике. Брусчатка, применяющаяся при мощении дорог, имеет определенную форму и раз­меры и грубо обработана с одной стороны.

Щебень - угловатые небольшие куски породы, получаемые при её дроблении, также широко используется в строительстве (наполнитель для бетона, балластный мате­риал и т.д.). Наиболее крупные месторож­дения изверженных пород, используемых в качестве естественных строительных мате­риалов, расположены в Украине, Карелии, Урале, Кавказе и других местах.

Среди метаморфических горных пород, применяющихся в качестве естественных строительных материалов, следует отметить мраморы и кварциты. Мрамор обладает различной окраской и хорошо полируется, вместе с тем у него высокая прочность при

2

до 3000кг/см ), тому він широко застосо­вується для обробки будинків, спору­дження пам'ятників, станцій метрополі­тенів і т. д. У СНД є численні родовища мармурів високої якості (Крим, Кавказ, Урал, Середня Аізя, Далекий Схід і т.д.).

Кварцити дуже міцні і тверді, тому їх застосовують при зведенні головних конструкцій будинків і споруджень. Осо­бливо цінними є малиново-червоні квар­цити Шокшинського родовища в Карелії, з них виготовлена гробниця Наполеона, вони використані при спорудженні Мав­золею В.І. Леніна. Крім цього кварцити застосовуються для виготовлення вогне­тривких і кислототривких виробів. Най­більша кількість кварцитів використову­ється у виробництві динасу - вогнетрив­кої цегли, здатної витримати температуру більше 1700о. Ця цегла широко застосо­вується в металургійній промисловості. Найбільше великі родовища кварцитів відомі на Уралі, у Донбасі, Кузбасі, Ка­релії та ін.

З осадових гірських порід як природні будівельні матеріали використовуються вапняки, вапняки-черепашники, гра­війно-піскові породи, пісковики. Внаслі­док відносно простого способу обробки і широкого поширення вапняків, їх засто­совують у будівництві частіше від інших порід. Виготовляють бутовий камінь, плити, фасонні деталі для зовнішнього облицювання будинків, а вапняний ще­бінь використовують у дорожньому буді­вництві і як заповнювач для бетону. Вап-няки-черепашники мають невелику об'­ємну вагу, малу теплопровідність і добре розпилюються на блоки. Разом з тим во­ни досить міцні і тому часто застосо­вуються в будівництві, особливо на узбе­режжях Азовського, Чорного і Каспійсь­кого морів.

2

сжатии (от 1000 до 3000кг/см ), поэтому он широко применяется для отделки зданий, сооружения памятников, станций метропо­литенов и т. д. В СНГ имеются многочис­ленные месторождения мраморов высокого качества (Крым, Кавказ, Урал, Средняя Азия, Дальний Восток и т.д.).

Кварциты очень прочны и тверды, по­этому их применяют при возведении от­ветственных конструкций зданий и со­оружений. Особо ценными являются ма­линово-красные кварциты Шокшинского месторождения в Карелии, из них изго­товлена гробница Наполеона, они ис­пользованы при сооружении Мавзолея В.И.Ленина. Кроме этого кварциты при­меняются для изготовления огнеупорных и кислотоупорных изделий. Наибольшее ко­личество кварцитов используется в произ­водстве динаса - огнеупорного кирпича, способного выдержать температуру более 1700о. Этот кирпич широко применяется в металлургической промышленности. Наи­более крупные месторождения кварцитов известны на Урале, в Донбассе, Кузбассе, Карелии и других местах.

Из осадочных горных пород в качестве естественных строительных материалов ис­пользуются известняки, известняки-ракушечники, гравийно-песчаные породы, песчаники. Вследствие относительно про­стого способа обработки и широкого рас­пространения известняков, их применяют в строительстве чаще других пород. Изготав­ливают бутовый камень, плиты, фасонные детали для наружной облицовки зданий, а известковый щебень используют в дорож­ном строительстве и как заполнитель для бетона. Известняки-ракушечники имеют небольшой объемный вес, малую теплопро­водность и хорошо распиливаются на бло­ки. Вместе с тем они достаточно прочны и поэтому часто применяются в строитель-

Гравій і пісок широко застосовують у різних галузях будівництва. Вони вико­ристовуються як наповнювач бетону, при будівництві шосейних доріг і залізниць, для виготовлення силікатної цегли та ін­ших керамічних виробів, як формуваль­ний матеріал і т.д. Вимоги до якості піску і гравію, так само як і до інших будівель­них матеріалів, визначаються відповід­ними Держстандартами, технічними умо­вами чи кондиціями. Гравійно-піскові родовища залягають як правило у вигляді лінз чи пластів, що відносяться до тре­тинних, чи сучасних пухких відкладень. Ці родовища поширені майже повсюди на території України та інших країн, але великі об'єкти високоякісної сировини зустрічаються відносно рідко. Як правило для пісково-гравійних родовищ характе­рний високий ступінь мінливості покла­дів як по потужності і будові, так і грану­лометричному складу.

Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини