Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 34

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Пісковики мають різну міцність (до 1000кг/см2), об'ємну вагу і теплопровід­ність, тому їх в основному використову­ють при кладці фундаменту, стін будин­ків, як бутовий камінь і т.д. Їх поклади у вигляді пластів відомі в Україні, Росії й ін. Добуток різних видів будівельного каменю безупинно зростає і складає у всьому світі більш ніж 3млр./м у рік (з урахуванням піску і гравію). Приблизно 45-50% каменю, що добувається, склада­ють магматичні породи, 35-40% осадові і 5-10% метаморфічні породи.

Штучні будівельні матеріали вигото­вляються головним чином із глинистих, карбонатних і сульфатних (гіпс, ангідрит) порід. З них роблять вогнетриви, що в'я­жуть речовини, скло, кераміку, силікатну цеглу і т. д.

Серед глинистих порід найбільшим попитом користуються глини внаслідок стве, особенно на побережьях Азовского, Черного и Каспийского морей.

Гравий и песок широко применяют в различных отраслях строительства. Они ис­пользуются как наполнитель бетона, при строительстве шоссейных и железных до­рог, для изготовления силикатного кирпича и других керамических изделий, в качестве формовочного материала и т.д. Требования к качеству песка и гравия, так же как и к остальным строительным материалам, оп­ределяются соответствующими ГОСТами, техническими условиями или кондициями. Гравийно-песчаные месторождения залега­ют обычно в виде линз или пластов, при­уроченных к третичным или современным рыхлым отложениям. Эти месторождения распространены почти повсеместно на тер­ритории Украины и других стран, но круп­ные объекты высококачественного сырья встречаются относительно редко. Обычно для песчано-гравийных месторождений ха­рактерна высокая степень изменчивости залежей как по мощности и строению, так и гранулометрическому составу.

Песчаники имеют различную прочность (до 1000кг/см2), объемный вес и теплопро­водность, поэтому их в основном исполь­зуют при кладке фундамента, стен зданий, в качестве бутового камня и т.д. Их залежи в виде пластов известны в Украине, России других местах. Добыча различных видов строительного камня непрерывно растет и составляет во всем мире более 3млр./м3 в год (с учетом песка и гравия). Примерно 45­50% добываемого камня составляют магма­тические породы, 35-40% осадочные и 5­10% метаморфические породы.

Искусственные строительные мате­риалы изготовляются главным образом из глинистых, карбонатных и сульфатных (гипс, ангидрит) пород. Из них делают ог­неупоры, вяжущие вещества, стекло, кера­

їхньої здатності утворювати з водою пла­стичну масу, що здобуває після випалу твердість каменю. Вироби з глини, тобто кераміка (кегатоБ - глина, греч.) з'яви­лися, ще в неоліті, тобто за 8-5тис.років до н. е. Значним поширенням у природі кори­стуються легкоплавкі глини (їхня темпе­ратура плавлення нижче 1350оС), з них виготовляють судини, цеглини і бу­дівельну кераміку. Зустрічаються ці глини майже повсюдно і запаси їх практично не­обмежені. Значно рідше наявні тугоплавкі (з температурою плавлення 1350-1580о), і особливо, вогнетривкі глини (температура плавлення понад 1580о). Це важлива влас­тивість глин залежить від їхнього мінера­льного складу. Якщо легкоплавкі і тугоп­лавкі глини мають полімінеральний склад, то вогнетривкі складаються на 80-90% з мінералу каолініту. Мономінеральні гли­нисті породи мають велику промислову цінність. Їх родовища мають екзогенне походження і звичайне поділяються на залишкові (первинні) і осадові (вторинні).

Залишкові елювіальні глини утворю­ються внаслідок хімічного вивітрювання різних польовошпатових порід. Предста­влені ці родовища як правило каолінами - білими глинами, що складаються в ос­новному з мінералу каолініту. Каолін ви­користовується у виробництві порцеляну і фаянсу, а також у паперовій промисло­вості та інших виробництвах. Спожи­вання каоліну, особливо збагаченого, швидко росте: якщо в 1975р. воно склало близько 16млн.т, то в 2000р. - 41,7млн.т. Головними виробниками каоліну є США (9,0млн.т), Узбекистан (5,5), Чехія (5,0), Англія (2,2), П.Корея (1,9). В Україні в 2000р. видобуто 2,2млн.т каоліну. У цих країнах розташовані головні родовища високоякісних каолінів. Крім цього родо­вища каоліну є також у ФРН, КНР, Бра­мику, силикатный кирпич и т.д.

Среди глинистых пород наибольшим спросом пользуются глины вследствие их способности образовывать с водой пла­стичную массу, приобретающую после об­жига твердость камня. Изделия из глины, т.е. керамика (кегашоБ - глина, греч.) поя­вились, еще в неолите, т.е. за 8-5тыс.лет до н.э. Широким распространением в природе пользуются легкоплавкие глины (их темпе­ратура плавления ниже 1350о), из них изго­тавливают сосуды, кирпичи и строительную керамику. Встречаются эти глины почти повсеместно и запасы их практически неог­раниченны. Значительно реже обнаружива­ются тугоплавкие (с температурой плав­ления 1350-1580о), и особенно, огнеупорные глины (температура плавления свыше 1580о). Это важное свойство глин зависит от их минерального состава. Если легкоплав­кие и тугоплавкие глины имеют полимине­ральный состав, то огнеупорные состоят на 80-90% из минерала каолинита. Мономине­ральные глинистые породы имеют боль­шую промышленную ценность. Их место­рождения имеют экзогенное происхожде­ние и обычно делятся на остаточные (пер­вичные) и осадочные (вторичные).

Остаточные элювиальные глины обра­зуются в результате химического вывет­ривания различных полевошпатовых пород. Представлены эти месторождения обычно каолинами - белыми глинами, состоящими в основном из минерала каолинита. Каолин используется в производстве фарфора и фа­янса, а также в бумажной промышленности и других производствах. Потребление као­лина, особенно обогащенного, быстро рас­тет: если в 1975г оно составило около 16млн.т, то в 2000г - 41,7млн.т. Главными производителями каолина являются США (9млн.т), Узбекистан (5,5), Чехия (5,0), Анг­лия (2,2), Ю.Корея (1,9). В Украине в 2000гзилії, Канаді, Японії та інших країнах. Ціни 1 т каоліну залежать від його чис­тоти і складали від 40 до 190 доларів у 2004р. Прикладом родовищ первинного каоліну може служити Просяновське ро­довище (Україна).

Просяновське родовище каоліну знахо­диться в Дніпропетровській області по­близу залізничної станції Просяна і скла­дається з 12 роз'єднаних покладів загаль­ною площею близько 25км2. Це родо­вище є найбільшим в Україні й одним із самих великих у світі, володіючи запа­сами каоліну понад 250млн.т. Окремі по­клади каоліну Просяновського родовища мають неправильну форму, що багато в чому залежить від складу і поширення материнських порід, внаслідок глибокого їх хімічного вивітрювання. Ці породи представлені докембрійськими граніто­гнейсами, мігматитами, аплітами і пегма­титами. Потужність пластоподібних по­кладів каоліну, що поступово донизу пе­реходять у корінні породи, непостійна і складає в середньому 17-18м; на окремих ділянках вона досягає 45-50м (мал.4.7). Зверху каолін покритий червоно-бурими четвертинними глинами і суглинками по­тужністю до 30м. Головною складовою частиною каоліну є мінерал каолініт (бі­льше 90% усієї маси породи), у вигляді домішок зустрічаються кварц, польовий шпат, мусковіт. Якість каоліну висока, це родовище є основним постачальником сировини для тонкої кераміки і паперової промисловості.

произведено 2,2млн.т каолина. В этих стра­нах расположены главные месторождения высококачественных каолинов. Кроме этого месторождения каолина имеются также в ФРГ, КНР, Бразилии, Канаде, Японии и других странах. Цены 1т каолина зависят от его чистоты и составляли от 40 до 190 дол­ларов в 2004г. Примером месторождений первичного каолина может служить Прося-новское месторождение (Украина).

Просяновское месторождение као­лина находится в Днепропетровской об­ласти вблизи железнодорожной станции Просяная и состоит из 12 разобщенных залежей общей площадью около 25км2. Это месторождение является крупней­шим в Украине и одним из самых круп­ных в мире, обладая запасами каолина свыше 250млн.т. Отдельные залежи као­лина Просяновского месторождения имеют неправильную форму, что во мно­гом зависит от состава и распространения материнских пород, в результате глубо­кого химического выветривания которых образовался каолин. Эти породы пред­ставлены докембрийскими гранито-гней-сами, мигматитами, аплитами и пегмати­тами. Мощность пластообразных залежей каолина, которые постепенно книзу пе­реходят в коренные породы, непостоянна и составляет в среднем 17-18м; на от­дельных участках она достигает 45-50м (рис.4.7).Сверху каолин покрыт красно-бурыми четвертичными глинами и суг­линками мощностью до 30м. Главной со­ставной частью каолина является мине­рал каолинит (более 90% всей массы по­роды), в виде примесей встречаются кварц, полевой шпат, мусковит. Качество каолина высокое, это месторождение яв­ляется основным поставщиком сырья для тонкой керамики и бумажной промыш­ленности.

Мал. 4.7. Геологічний розріз Просяновського родовища (за матеріалами Донецько-Просяновської ГРП): 1 - грунтово-рослинний прошарок; 2 - глини; 3 - поклад каоліну; 4 - докембрійські кристалічні породи. Рис. 4.7. Геологический разрез Просяновского месторождения

(по материалам Донецко-Просяновской ГРП): 1 - почвенно-растительный слой; 2 - глины; 3 - залежь каолина; 4 - докембрийские кристаллические породы.

Осадові родовища глин утворюються внаслідок перемиву і перевідкладення матеріалу первинних (елювіальних) ро­довищ. Родовища глин цього типу бува­ють морські і континентальні. Вогнетри­вкі глини серед морських глинистих від­кладень не зустрічаються, як правило во­ни відносяться до континентальних ла-гунно-озерних відкладень. Глини тут за­лягають у вигляді пластоподібних тіл чи великих лінз, що поширюються на площі в десятки і сотні гектарів, потужність їх досягає 10 і більше метрів, якість глин висока. До цього типу відносяться такі найбільші родовища вогнетривких глин, як Часов-Ярське і Дружковске в Донбасі (72% запасів вогнетривкої сировини України), Латнинське у Воронезькій об­ласті, а також деякі родовища Підмоско­вного басейну, Уралу, Кавказу, Середньої Аізї та ін.

Часов-Ярське родовище вогнетривких глин має кращу у світі сировину для ви­робництва шамоту, кислототривких ви­робів, порцеляни, фаянсу й іншої керамі­ки. У ряді виробництв добавки пластич­них і зв'язуючих глин Часу-Яру незамін­ні, і тому вони експортуються в Росію, Англію та інші країни. Родовище, що розробляється з 1867 року, знаходиться в

Осадочные месторождения глин об­разуются в результате перемыва и пере­отложения материала первичных (элюви­альных) месторождений. Месторождения глин этого типа бывают морские и кон­тинентальные. Огнеупорные глины среди морских глинистых отложений не встре­чаются, обычно они приурочены к кон­тинентальным лагунно-озерным отложе­ниям. Глины здесь залегают в виде пла-стообразных тел или крупных линз, рас­пространяющихся на площади в десятки и сотни гектаров, мощность их достигает 10 и более метров, качество глин высокое. К этому типу относятся такие крупнейшие месторождения огнеупорных глин, как Ча-сов-Ярское и Дружковское в Донбассе (72% запасов огнеупорного сырья Украины), Латнинское в Воронежской области, а так­же некоторые месторождения Подмосков­ного бассейна, Урала, Кавказа, Средней Азии и др.

Часов-Ярское месторождение огне­упорных глин обладает лучшим в мире сырьем для производства шамота, кислото­упорных изделий, фарфора, фаянса и дру­гой керамики. В ряде производств добавки пластичных и связывающих глин Часов-Яра незаменимы, и поэтому они экспортируют­ся в Россию, Англию и другие страны. Ме­північній частині Донецької області по­близу міста Часов-Яр. Воно відноситься до пісково-глинистих відкладень палео­гену, що майже горизонтально залягають на розмитій поверхні палеозойських і ме­зозойських порід (мал.4.8). Товща глин потужністю від 0,5 до 10м лежить у ви­гляді пласта, що повторює рельєф докай-нозойських порід. Глибина залягання глин від 1 до 40м. Виділяється кілька со­ртів глин. З них найкращі сорти, тобто найбільше тонкодисперсні, вогнетривкі і високопластичні, відносяться до нижньої частини пласта. Середні по якості рядові глини залягають у центральній частині пласта, а пісковисті (найменше цінні гли­ни) - у верхній. Особливістю Часов-Ярських глин є підвищена кількість кре­мнезему (52-55%) і лугів (до 3,5%) при відносно невисокому вмісті глинозему (32-33%). Високі властивості глин обу­мовлені їхнім мінеральним складом (као­лініт, пилоподібний кварц, слюдисті мі­нерали) і тонкою дисперсністю - у кра­щих різновидах вміст часток з розмірами менше 0,001 мм складає 75-80% і більше. Це пов' язано з тим, що родовища Часов-Яру, як і Дружковської групи, утворилися шляхом повільного відкладення тонкоди-сперсних часток на дні прісноводних во­дойм.

сторождение, разрабатывающееся с 1867 года, находится в северной части Донецкой области вблизи города Часов-Яр. Оно при­урочено к песчано-глинистым отложениям палеогена, которые почти горизонтально залегают на размытой поверхности палео­зойских и мезозойских пород (рис.4.8). Толща глин мощностью от 0,5 до 10м лежит в виде пласта, повторяющего рельеф докай-нозойских пород. Глубина залегания глин от 1 до 40м. Выделяется несколько сортов глин. Из них наилучшие сорта, т. е. наиболее тонкодисперсные, огнеупорные и высоко­пластичные, приурочены к нижней части пласта. Средние по качеству рядовые глины залегают в центральной части пласта, а пес­чанистые (наименее ценные глины) - в верхней. Особенностью Часов-Ярских глин является повышенное количество кремне­зема (52-55%) и щелочей (до 3,5%) при от­носительно невысоком содержании глино­зема (32-33%). Высокие свойства глин обу­словлены их минеральным составом (каоли­нит, пылевидный кварц, слюдистые ми­нералы) и тонкой дисперсностью - в луч­ших разновидностях содержание частиц с размерами менее 0,001 мм составляет 75­80% и более. Это объясняется тем, что ме­сторождения Часов-Яра, как и Дружковской группы, образовались путем медленного отложения тонкодисперсных частиц на дне пресноводных водоемов.

Мал. 4.8. Геологічний розріз Часов-Ярського родовища (по літературним даним): 1 - суглинки; 2 - пісок; 3 - вогнетривка глина; 4 - породи мезозою і палеозою. Рис. 4.8. Геологический разрез Часов-Ярского месторождения (по литературным данным): 1 - суглинки; 2 - песок; 3 - огнеупорная глина; 4 - породы мезозоя и палеозоя.

4.4 Індустріальна сировина

4.4.1 Алмаз

Алмаз є самим твердим природним утворенням, він має також високу проме-незаломлюваність і світлорозсіювання. Ці властивості обумовили широке застосу­вання алмазу в техніці і у ювелірній справі. Більше 3/4 всіх алмазів, що добу­ваються у світі, є технічними і застосо­вуються для швидкісної і точної обробки матеріалів у машинобудівній, авіаційній, електронній та іншій галузях промисло­вості, у геологорозвідувальній справі (бурові алмазні коронки) і т.д.

До ювелірних відносяться найбільше високоякісні алмази гарної прозорості і рівномірного фарбування, без тріщин і включень. Грановані алмази називаються діамантами, вони є самими дорогими прикрасами.

Алмази зустрічаються в природі у ви­гляді кристалів, їхніх уламків і зростків. Величина кристалів різна - від мікроско­пічних зерен до великих кристалів вагою в сотні каратів (карат - міра ваги алмазів рівна 200мг). Самий великий у світі алмаз «Кулінан», знайдений у Південній Аф­риці, важив 3025,5 карат (605г) і мав роз­міри 10х6,5х5см. Він був лише частиною розколотого по спайності ще більшого октаедричного кристала. Алмази відомі в 43 країнах світу, їхні ресурси перевищу­ють 5млр. карат. З них 62% зосереджено в Африці і більше 15% в Америці.

По розвіданих запасах алмазів перше місце у світі посідає Росія. Потім йдуть Ботсвана, Австралія, Ангола, Заїр, Канада і ПАР. Є родовища алмазів у Південній Америці, Індії, Індонезії та інших краї­нах. Здобуток алмазів ведеться в 23 краї­нах і досяг наприкінці ХХст. 110-120 мі­льйонів карат на суму більше 8млр. дола­4.4 Индустриальное сырье

4.4.1 Алмаз

Алмаз является самым твердым при­родным образованием, он обладает также высоким лучепреломлением и светорас-сеиванием. Эти свойства обусловили ши­рокое применение алмаза в технике и в ювелирном деле. Более 3/4 всех добы­ваемых в мире алмазов являются техни­ческими, применяющимися для скоростной и точной обработки материалов в машино­строительной, авиационной, электронной и других отраслях промышленности, в геоло­горазведочном деле (буровые алмазные ко­ронки) и т. д.

К ювелирным относятся наиболее вы­сококачественные алмазы хорошей про­зрачности и равномерной окраски, без тре­щин и включений. Граненые алмазы назы­ваются бриллиантами, они являются самы­ми дорогостоящими украшениями.

Алмазы встречаются в природе в виде кристаллов, их обломков и сростков. Ве­личина кристаллов различна - от микро­скопических зерен до больших кристаллов весом в сотни карат (карат - мера веса алма­зов равная 200мг). Самый крупный в мире алмаз «Куллинан», найденный в Южной Африке, весил 3025,5 карат (605г) и имел размеры 10х6,5х5см. Он являлся лишь ча­стью расколотого по спайности еще боль­шего октаэдрического кристалла. Алмазы известны в 43 странах мира, их ресурсы превышают 5млр. карат. Из них 62% сосре­доточено в Африке и более 15% в Америке.

По разведанным запасам алмазов первое место в мире занимает Россия. Затем сле­дуют Ботсвана, Австралия, Ангола, Заир, Канада и ЮАР. Имеются месторождения алмазов в Южной Америке, Индии, Индо­незии и других странах. Добыча алмазов ведется в 23 странах и достигла в концерів. У 2004р. було добуто більше всього алмазів в Австралії (26 млн. карат), потім йде Ботсвана (24,7), Росія (20,5), ПАР (10,6), Ангола (4,0), Канада (2,6), Намібія (1,5). Попит на алмази, особливо ювелір­ні, постійно росте.

Тому що промислові родовища алма­зів зустрічаються рідко, тому на даний час у ряді країн (США, Росія, Ірландія, ПАР, Швеція, Японія, П.Корея, Німеччи­на) виробляють синтетичні алмази. В Україні ця важлива проблема була вирі­шена ще в 1961р. і налагоджене їхнє ви­робництво. Виробництво синтетичних алмазів складає 550-600млн. карат, з них у США щорічно виготовляють близько 130 мільйонів каратів. Ціна технічних алмазів складає близько 2,5 долари за ка­рат, а середня ціна ювелірних - 182 дол./кар. Для особливо цінних ювелірних алмазів вартість може доходити до сотень тисяч доларів за 1 карат.

Промислові родовища алмазів бува­ють двох генетичних типів: магматичні (84,5% світових запасів) і розсипові (15,5% запасів). Магматичні родовища пов'язані з ультраосновними породами, називаними кімберлітами і лампроїтами, що залягають у вигляді трубок і, рідше, у формі дайкоподібних утворень. Кімбер­літові трубки пристосовані до великих розломів, розташовуючись як правило вздовж них групами. З глибиною вони іноді переходять у дайки. Розміри трубок різні, найчастіше в поперечнику вони мають від 15 до 600м, хоча іноді досяга­ють розмірів 3300х700м (Камафука-Ка-мазомбо, Ангола).

Алмази кристалізувалися на глибинах більше 150км, де вуглець переходить у свою найбільше щільну кубічну модифі­кацію. Вони були захоплені ще більше глибинним  кімберлітовим розплавом і

ХХв 110-120 миллионов карат на сумму более 8млр. долларов. В 2004г было добыто больше всего алмазов в Австралии (26млн. карат), затем следует Ботсвана (24,7), Рос­сия (20,5), ЮАР (10,6), Ангола (4,0), Канада (2,6), Намибия (1,5). Спрос на алмазы, осо­бенно ювелирные, постоянно растет.

Так как промышленные месторождения алмазов встречаются редко, то в настоящее время в ряде стран (США, Россия, Ирлан­дия, ЮАР, Швеция, Япония, Ю.Корея, Германия) получают синтетические алмазы. В Украине эта важная проблема была ре­шена еще в 1961 г и налажено их производ­ство. Производство синтетических алмазов составляет 550-600млн. карат, из них в США ежегодно производят около 130 мил­лионов карат. Цена технических алмазов составляет около 2,5 доллара за карат, а средняя цена ювелирных - 182 долл./кар. Для особо ценных ювелирных алмазов стоимость может доходить до сотен тысяч долларов за 1 карат.

Промышленные месторождения алмазов бывают двух генетических типов: магмати­ческие (84,5% мировых запасов) и рссып-ные (15,5% запасов). Магматические место­рождения связаны с ультраосновными по­родами, называемыми кимберлитами и лампроитами, которые залегают в виде тру­бок и, реже, в форме дайкоподобных обра­зований. Кимберлитовые трубки приуроче­ны к крупным разломам, располагаясь обычно вдоль них группами. С глубиной они иногда переходят в дайки. Размеры тру­бок различны, чаще всего в поперечнике они имеют от 15 до 600м, хотя иногда дос­тигают размеров 3300х700м (Камафука-Камазомбо, Ангола).

Алмазы кристаллизовались на глубинах более 150км, где углерод переходит в свою наиболее плотную кубическую модифика­цию. Они были захвачены еще более глу­винесені з мантійних частин літосфери до земної поверхні. Вивчення мінералів-су-путників алмазу (піропу, хроміту, ільме­ніту та ін.) дає можливість визначити умови їхнього утворення й оцінити алма-зоносність трубок.

Промислові поклади алмазів зустріча­ються не у всіх кімберлітових чи ламп-роїтових трубках. В Африці, наприклад, вони відомі тільки в кожній десятій тру­бці. Середній вміст алмазів у трубках, що розробляються, складає близько 0,5 ка­ратів на 1 м3, у верхніх частинах трубок він доходить до 3 каратів і більше. Перші кімберлітові трубки були виявлені в Пів­денній Африці в 1870р., зараз тут відомі вже сотні трубок. З 1954р. по наступний час відкрито більше 600 кімберлітових трубок у Якутії, з яких частина алмазоно­сна (мал. 4.9). На даний час тут розроб­ляються трубки Удачної (9,3млн. карат алмазів на суму 970млн. доларів у 2004р.), Ювілейна (5,2 млн. карат алмазів на суму 338млн.дол.) та інші. Трубки за­повнені сильно зміненою брекчієвидною породою, що складається з кімберліту й уламків порід, прорваних трубкою вибу­ху. У верхній частині трубок кімберліти інтенсивно змінені і перетворені в так називану «жовту землю». Нижче розта­шовуються більше щільні зелені кімбер­літи, що переходять потім у блакитні (мал.4.9). Якутські алмази як правило безбарвні, іноді зустрічаються фіолетові, зелені, вишневі. Самі великі алмази, знайдені в Якутії, важать більше 100 ка­рат (наприклад, алмаз «Сталінградський» вагою 166 карат, алмаз «Зірка Якутії» ва­гою 232 карата та ін.).

бинным кимберлитовым расплавом и выне­сены из мантийных частей литосферы к земной поверхности. Изучение минералов-спутников алмаза (пиропа, хромита, ильме­нита и др.) дает возможность определить условия их образования и оценить алмазо-носность трубок.

Промышленные залежи алмазов встре­чаются не во всех кимберлитовых или лам-проитовых трубках. В Африке, например, они известны только в каждой десятой трубке. Среднее содержание алмазов в раз­рабатываемых трубках составляет около 0,5 каратов на 1 м3, в верхних частях трубок оно доходит до 3 карат и более. Первые ким-берлитовые трубки были обнаружены в Южной Африке в 1870г, сейчас здесь из­вестны уже сотни трубок. С 1954г по на­стоящее время открыто более 600 кимбер-литовых трубок в Якутии, из которых часть алмазоносна (рис.4.9). В настоящее время здесь разрабатываются трубки Удачная (9,3млн. карат алмазов на сумму 970млн. долларов в 2004г), Юбилейная (5,2 3млн. карат алмазов на сумму 338млн./дол.) и другие. Трубки заполнены сильно изменен­ной брекчиевидной породой, состоящей из кимберлита и обломков пород, прорванных трубкой взрыва. В верхней части трубок кимберлиты интенсивно изменены и пре­вращены в так называемую «желтую зем­лю». Ниже располагаются более плотные зеленые кимберлиты, переходящие затем в голубые (рис.4.9). Якутские алмазы обычно бесцветны, иногда встречаются фиолето­вые, зеленые, вишневые. Самые крупные алмазы, найденные в Якутии, весят более 100 карат (например, алмаз «Сталинград­ский» весом 166 карат, алмаз «Звезда Яку­тии» весом 232 карата и др.).

Мал. 4.9. Геологічна схема і розріз кімберлітової трубки «Мир» (по П.М. Татаринову): 1 - наноси; 2 - кімберліт зеленого кольору (змінений); 3 - ксеноліт карбонатних порід; 4 - кімберліт жовтого кольору (змінений); 5 - кімберліт зелено-чорного кольору (малозмінений);

6 - карбонатної породи нижнього ордовика. Рис. 4.9. Геологическая схема и разрез кимберлитовой трубки «Мир» (по П.М.Татаринову): 1 - наносы; 2 - кимберлит зеленого цвета (измененный); 3 - ксенолит карбонатных пород; 4 - кимберлит желтого цвета (измененный); 5 - кимберлит зелено-черного цвета (малоизмененный); 6 - карбонатные породы нижнего ордовика.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини