Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Крім зон із суцільним ослюдненням ви­никають серії флогопітових жил і прожи­лків, а також нерівномірна вкрапленість і гнізда флогопіту. У зв'язку з частими тек­тонічними переміщеннями в період фор­мування покладів флогопіту якість слюди в цих родовищах відносно невисока, тому що в кристалах флогопіту, що досягають іноді в поперечнику кілька метрів, є чис­ленні дефекти (тріщини, сторонні вклю­чення, пузирчасті фляки та інш.). Внаслі­док цього при переробці флогопіту знач­на його частка йде в скрап. Родовища цього типу з дуже великими запасами ві­домі на Кольському півострові (Ковдор-ське родовище) (мал.4.13), на півночі Си­бірської платформи (Гулинське та ін.), у ПАР (Палаборо) та інші.

мальной деятельности приводит к образо­ванию богатых рудоносных зон длиной до сотен метров. Кроме зон со сплошным ос-люденением возникают серии флогопито-вых жил и прожилков, а также неравномер­ная вкрапленность и гнезда флогопита. В связи с частыми тектоническими подвиж­ками в период формирования залежей фло­гопита качество слюды в этих месторожде­ниях относительно невысокое, т.к. в кри­сталлах флогопита, достигающих иногда в поперечнике несколько метров, имеются многочисленные дефекты (трещины, по­сторонние включения, пузырьковые рубцы и т. д.). Вследствие этого при переработке флогопита значительная его доля идет в скрап. Месторождения этого типа с очень большими запасами известны на Кольском полуострове (Ковдорское месторождение), на севере Сибирской платформы (Гулин-ское и др.), в ЮАР (Палаборо) и другие.

Мал. 4.13. Геологічна будова Ковдорського родовища (по В.І. Терновому): 1 - ультраосновні породи; 2 - карбонатити; 3 - залізні руди; 4 - флогопітоносні зони;

5 -лужні породи; 6 - гранітогнейси докембрія. Рис. 4.13. Геологическое строение Ковдорского месторождения (по В.И.Терновому): 1 - ультраосновные породы; 2 - карбонатиты; 3 - железные руды; 4 - флогопитоносные зоны; 5 -щелочные породы; 6 - гранитогнейсы докембрия.

3. Гідротермальні родовища флого-піту мають велике практичне значення, хоча їхні масштаби в порівнянні з карбо-натітовими родовищами значно скром­ніше. Вони утворилися на значних гли­бинах внаслідок впливу високотемпера­турних гідротермальних розчинів на маг-неізальні карбонатні породи - доломіти, діопсидові сланці та ін. Виниклі таким шляхом флогопітоносні зони і жили ма­ють потужність від часток метра до 1-3 м при довжині до 100-150м. Вміст флого-піту в них коливається від 10-15кг до 200-300кг і більше на 1 м3 жильної маси. Родовища цього типу є в Росії на Алдані (Емельджакське, Куранахське та ін.), в Іркутській області (Слюдянка), вони ві­домі також у Канаді, Малгасийскій рес­публіці (Мадагаскар) і інших місцях.

4. Екзогенні залишкові родовища вер­микуліту відносяться до кори вивітрю­вання порід, збагачених біотитом і фло-гопітом: біотитових гнейсів і кристаліч­них сланців, флогопітоносних біотитізи-рованих основних порід, біотитових ам­фіболітів та ін. Утворення вермикуліту відбувається за рахунок зміни біотиту і флогопіту, що полягають у винесенняі з них лугів (К2О), переході закисних з'єд­нань заліза в окісні і різке збільшення кі­лькості води (до 15-20%). У зв'язку з цим практично завжди спостерігаються пере­хідні мінерали: вермикуліти-біотити, ве-рмикуліт-флогопіти, а промислові родо­вища вермикуліту бувають комплек­сними, наприклад, вермикуліт-флогопі-тові (Ковдорське родовище). Також ро­довища вермикуліту існують в Україні (Приазов'є, район Кривого Рогу, По­бужжя), на Уралі (Потанинське родо­вище), у Красноярському краї (Бор-Урях), Примор'ї. Великі родовища вер­микуліту відомі також у США, ПАР, Ка-

3. Гидротермальные месторождения флогопита имеют большое практическое значение, хотя их масштабы по сравнению с карбонатитовыми месторождениями значи­тельно скромнее. Это объясняется высоким качеством содержащегося в гидротермаль­ных месторождениях флогопита. Они обра­зовались на значительных глубинах в ре­зультате воздействия высокотемпературных гидротермальных растворов на магнезиаль­ные карбонатные породы - доломиты, ди-опсидовые сланцы и др. Возникшие таким путем флогопитоносные зоны и жилы име­ют мощность от долей метра до 1-3м при длине до 100-150м. Содержание флогопита в них колеблется от 10-15кг до 200-300кг и более на 1 м3 жильной массы. Месторожде­ния этого типа имеются в России на Алдане (Эмельджакское, Куранахское и др.), в Ир­кутской области (Слюдянка), они известны также в Канаде, Малгасийской республике (Мадагаскар) и других местах.

4. Экзогенные остаточные месторо­ждения вермикулита приурочены к коре вы­ветривания пород, обогащенных биотитом и флогопитом: биотитовых гнейсов и кристал­лических сланцев, флогопитоносных биоти-тизированных основных пород, биотитовых амфиболитов и др. Образование вермикули­та происходит за счет изменения биотита и флогопита, заключающихся в выносе из них щелочей (К2О), переходе закисных соедине­ний железа в окисные и резком увеличении количества воды (до 15-20%). В связи с этим практически всегда наблюдаются переход­ные минералы: вермикулит-биотиты, верми­кулит-флогопиты, а промышленные место­рождения вермикулита бывают комплекс­ными, например, вермикулит-флогопитовы-ми (Ковдорское месторождение). Также ме­сторождения вермикулита имеются в Ук­раине (Приазовье, район Кривого Рога, По-бужье), на Урале (Потанинское месторожде-наді та інших країнах. ние), в Красноярском крае (Бор-Урях), При-

морье. Крупные месторождения вермикули­та известны также в США, ЮАР, Канаде и других странах.

4.4.4 Азбест

Азбестом називають мінерали, що легко розщеплюються на тонкі і міцні волокна. Розрізняють хризотил - азбест, що відноситься до групи серпентиніту й амфібол-азбест (антофіліт-, актиноліт-аз-бест та ін.). Основні промислові значення мають хризотил-азбест, на частку якого приходиться до 95% всього світового здобутку азбесту. Цей мінерал є гідроси­лікатом магнію М§б[8і4О10][ОН-Н2О. Найважливішою властивістю азбесту, що обусловили його широке застосування в промисловості, є здатність розщеплюва­тися на найтонші (до 0,0001 мм) міцні еластичні волокна, стійкі проти дії висо­ких температур і лугів. Це також гарний тепло-, звуко- і електроізолятор, тому йо­го використовують при виробленні бі­льше 2000 різних видів продукції. Новою областю застосування хризотилу-азбесту є космонавтика, тут він використовується в якості високотемпературного ізоляцій­ного матеріалу.

Застосування азбесту залежить голо­вним чином від довжини волокна. Текс­тильний азбест має волокно довжиною більше 8мм і використовується для виро­бництва вогнестійких азбестових тканин і асбесто-гумових виробів. Шиферно-кар-тонно-паперовий азбест складається з волокон довжиною від 8 до 2мм і засто­совується для виготовлення покрівельних і теплоізоляційних матеріалів, азбоцеме­нтних труб, азбестового папера і картону. Будівельний азбест має довжину менше 2мм. Разом з цементом та іншими в'яз-

4.4.4 Асбест

Асбестом называют легко расщеп­ляющиеся на тонкие и прочные волокна минералы. Различают хризотил - асбест, относящийся к группе серпентинита и ам­фибол-асбесты (антофиллит-, актинолит-асбест и др.). Основные промышленные значение имеют хризотил-асбест, на долю которого приходится до 95% всей мировой добычи асбеста. Этот минерал является гид­росиликатом магния М§б[814О10][ОН-Н2О. Важнейшим свойством асбеста, обусло­вившим его широкое применение в про­мышленности, является способность рас­щепляться на тончайшие (до 0,0001 мм) прочные эластичные волокна, устойчивые против действия высоких температур и ще­лочей. Это также хороший тепло-, звуко- и электроизолятор, поэтому его используют при выработке более 2000 разных видов продукции. Новой областью применения хризотил-асбеста является космонавтика, здесь он используется в качестве высоко­температурного изоляционного материала.

Применение асбеста зависит главным образом от длины волокна. Текстильный асбест имеет волокно длиной более 8мм и используется для производства огнестойких асбестовых тканей и асбесто-резиновых из­делий. Шиферно-картонно-бумажный ас­бест состоит из волокон длиной от 8 до 2мм и применяется для изготовления кро­вельных и теплоизоляционных материалов, асбоцементных труб, асбестовой бумаги и картона. Строительный асбест имеет дли­ну менее 2мм. Вместе с цементом и други­ми вяжущими материалами он использует­кими матеріалами він використовується для виготовлення вогнестійких і тепло­ізоляційних будівельних матеріалів. Різні типи азбестових руд розрізняються по структурно-текстурних особливостях (мал.4.14).

ся для изготовления огнестойких и тепло­изоляционных строительных материалов. Различные типы асбестовых руд разли­чаются по структурно-текстурным осо­бенностям (рис.4.14).

Мал. 4.14. Деякі типи хризотил-азбеста: а-проста облямована жила (у центрі жили просечка); б-складна облямована жила; в-руда типу дріб­ної сітки; г- руда дрібнопрожилкова; 1 - гарцбургіт; 2 - серпентиніт; 3 -хризотил-азбестові жилки.

Рис. 4.14. Некоторые типы хризотил-асбеста: а-простая отороченная жила (в центре жилы просечка); б-сложная отороченная жила; в-руда типа мелкой сетки; г-руда мелкопрожилковая; 1 - гарцбургит; 2 - серпентинит;

3 -хризотил-асбестовые жилки.

Загальні запаси азбестового волокна в розвитих капіталістичних і країнах, що розвиваються, оцінюються величиною близько 100млн.т. У Росії зосереджені найбільші запаси цього мінералу, тільки хризотил-азбесту тут більше 180 млн. тонн. По здобутку азбесту колишній Ра­дянський Союз стійко займав перше міс­це у світі (близько 2,5млн.т щорічно). У всіх інших країнах світу разом узятих здобуток азбесту складав близько 2млн.т. Наприкінці ХХст. спостерігалося зни­ження здобутку азбесту у світі до 2млн.т (Росія - 0,65, КНР -0,45; Канада - 0,37; Бразилія - 0,31; ПАР і Зімбабве - 0,19; Греція - 0,05). Ціни на канадський азбест

Общие запасы асбестового волокна в развитых капиталистических и разви­вающихся странах оцениваются величиной около 100млн.т. В России сосредоточены крупнейшие запасы этого минерала только хризотил-асбеста здесь более 180млн.тонн. По добыче асбеста бывший Советский Со­юз устойчиво занимал первое место в мире (около 2,5млн.т ежегодно). Во всех осталь­ных странах мира вместе взятых добыча асбеста составляла около 2млн.т. В конце ХХв наблюдалось снижение добычи асбе­ста в мире до 2млн.т (Россия - 0,65, КНР -0,45; Канада - 0,37; Бразилия - 0,31; ЮАР и Зимбабве - 0,19; Греция - 0,05). Цены на канадский   асбест  составляли   от 1800­складали від 1800-1500дол./т до 210-435дол./т залежно від його сорту.

Усі відомі в природі родовища хризо-тилу-азбесту пов'язані із серпентинітами серед ультраосновних магматичних порід і рідше - осадових магнеізально-карбона-тних, де вони утворилися під впливом гідротермальних розчинів. Джерелом цих розчинів на думку одних дослідників є сама ультраосновна магма, тобто процес азбестоутворення на їхню думку є авто-метаморфічним. Інші геологи пов'язують утворення термальних розчинів із граніт­ною магмою.

Найбільше великі родовища хризо-тилу-азбесту цього типу знаходяться на східному схилі Середнього Уралу. Тут розташований Баженовський азбестоно-сний район, присвячений до масиву ульт-раосновних порід, що має складну лінзо­подібну форму розмірами 28х2-3км. Промислові запаси хризотилу-азбесту пов' язані з зонами серпентинізації, при­свяченими до розломів, що розбивають масив на окремі блоки. Довжина таких покладів, витягнутих у меридіональному напрямі, доходить до 1 км при середній потужності в 50м. Поширюються по­клади на глибину 500-600м і більше (мал.4.15). Середній вміст азбесту в сер­пентинітах складає 3,7%. Розробляють азбест цього родовища відкритим спосо­бом. Подібні по своєму генезису родо­вища азбесту відомі на Південному Ура­лі, Саянах, Північному Забайкаллі, Ка­захстані, а також у Канаді, КНР, ПАР, Зімбабве та інших країнах.

1500долл./т до 210-435долл./т в зависимо­сти от его сорта.

Все известные в природе месторождения хризотил-асбеста связаны с серпентинитами среди ультраосновных магматических по­род и реже - осадочных магнезиально-карбонатных, где они образовались под воздействием гидротермальных растворов. Источником этих растворов по мнению од­них исследователей является сама ультра­основная магма, т.е. процесс асбестообразо-вания по их мнению является автометамор­фическим. Другие геологи связывают обра­зование термальных растворов с гранитной магмой.

Наиболее крупные месторождения хри­зотил-асбеста этого типа находятся на вос­точном склоне Среднего Урала. Здесь рас­положен Баженовский асбестоносный рай­он, приуроченный к массиву ультраоснов­ных пород, который имеет сложную линзо­образную форму размерами 28х2-3км. Промышленные запасы хризотил-асбеста связаны с зонами серпентинизации, при­уроченными к разломам, разбивающим массив на отдельные блоки. Протяженность таких залежей, вытянутых в меридиональ­ном направлении, доходит до 1 км при сред­ней мощности в 50м. Распространяются за­лежи на глубину 500-600м и более (рис.4.15). Среднее содержание асбеста в серпентинитах составляет 3,7%. Разрабаты­вают асбест этого месторождения откры­тым способом. Сходные по своему генезису месторождения асбеста известны на Юж­ном Урале, Саянах, Северном Забайкалье, Казахстане, а также в Канаде, КНР, ЮАР, Зимбабве и других странах.

Мал. 4.15. Геологічний розріз Баженовського родовища (по П.М. Татаринову): 1 - перидотити; 2 - змінені перидотити з азбестом; 3 - серпентинити з жилами азбесту; 4 - розсланцьовані серпентинити; 5 - тальк-карбонатні породи; 6 - габро; 7 - дайки гранодіоритів.

Рис. 4.15. Геологический разрез Баженовского месторождения (по П.М.Татаринову): 1 - перидотиты; 2 - измененные перидотиты с асбестом; 3 - серпентиниты с жилами асбеста; 4 -рассланцованные серпентиниты; 5 - тальк-карбонатные породы; 6 - габбро;

7 - дайки гранодиоритов.

Другим генетичним типом родовищ хризотилу-азбесту є контактово-метасо­матичні родовища в доломитизованих вапняках і доломітах. Серпентинізація порід і утворення в них азбесту пов'язані з циркуляцією по тріщинах гідротерма­льних розчинів, що привносили кремне­кислоту. Такі родовища утворилися по­близу контактів карбонатних порід з кис­лими й основними магматичними утво­реннями. Розміри родовищ цього типу невеликі, але азбест у них беззалізистий, це вигідно відрізняє його від хризотилу-азбесту, пов' язаного з ультраосновними породами. Родовища цього типу відомі в Росії (Красноярський край, Північний Урал), Киргизії, Узбекистані та інших країнах.

Вторым генетическим типом место­рождений хризотил-асбеста являются кон-тактово-метасоматические месторождения в доломитизированных известняках и до­ломитах. Серпентинизация вмещающих по­род и образование в них асбеста связаны с циркуляцией по трещинам гидротермаль­ных растворов, привносивших кремнекис­лоту. Такие месторождения образовались вблизи контактов карбонатных пород с кис­лыми и основными магматическими обра­зованиями. Размеры месторождений этого типа невелики, но асбест в них безжелези­стый, это выгодно отличает его от хризо­тил-асбеста, связанного с ультраосновными породами. Месторождения этого типа из­вестны в России (Красноярский край, Се­верный Урал), Киргизии, Узбекистане и других странах.

Контрольні питання до глави IV

1. Головні особливості неметалевих корисних копалин та їх класифікація.

2. Промислові мінерали солей № і К та їх використання, видобуток і ціна.

3. Генетичні типи промислових ро­довищ солей. Приклади.

4. Характеристика родовищ солой Слав'янсько-Артемівського, Верхнєкам-ського, Верра (ФРН).

5. Властивості сірки та її викорис­тання.

6. Генетичні типи промислових ро­довищ сірки. Біохімічне походження сір­ки.

7. Характеристика Роздольського родовища сірки.

8. Головні промислові мінерали фо­сфору, їх використання і економіка.

9. Генетичні типи промислових ро­довищ фосфатної сировини. Типи фосфо­ритів.

10. Характеристика родовищ апатиту і фосфориту: Хибинських, хребта Кара-Тау, України та Підмосков'я.

11. Вапняки та доломіти, їх викорис­тання, видобуток, головні родовища в Україні.

12. Флюорит і фтор, їх промислове використання, видобуток і ціни.

13. Генезис промислових родовищ флюориту.

14. Характеристика Покрово-Кіреєвського родовища.

15. Природні будівельні матеріали, їх використання і різновиди. Родовища.

16. Штучні будівельні матеріали та їх характеристика. Вогнетривкі глини і као­лін.

17. Генетичні типи родовищ глин і каоліну. Приклади.

18. Характеристика Просянівського і Часов-Ярського родовищ.

Контрольные вопросы и задания к главе IV

1. Главные особенности неметаллических полезных ископаемых, их классификация.

2. Промышленные минералы солей № и К, их использование, добыча и цены.

3. Генетические типы промышленных месторождений солей. Примеры.

4. Характеристика месторождений со­лей: Славянско-Артемовского, Верхне­камского, Верра (ФРГ).

5. Свойства серы и её использование.

6. Генетические типы промышленных месторождений серы. Биохимическое происхождение серы.

7. Характеристика Раздольского ме­сторождения серы.

8. Главные промышленные минералы фосфора, их использование и экономика.

9. Генетические типы промышленных месторождений фосфатного сырья. Типы фосфоритов.

10. Характеристика месторождений апатита и фосфорита: Хибинских, хребта Кара-Тау, Украины и Подмосковья.

11. Известняки и доломиты, их приме­нение и добыча, главные месторождения в Украине.

12. Флюорит и фтор, их промышлен­ное использование, добыча и цены.

13. Генезис промышленных месторо­ждений флюорита.

14. Характеристика Покрово-Киреев-ского месторождения.

15. Естественные строительные мате­риалы, их использование и разновидно­сти. Месторождения.

16. Искусственные строительные ма­териалы и их характеристика. Огне­упорные глины и каолин.

17. Генетические типы месторожде­ний глин и каолина. Примеры.

18. Характеристика Просяновского и Часов-Ярского месторождений.

19. Головні властивості алмазу, його використання, головні країни-виробники алмазів, світові ціни.

20. Генетичні типи промислових ро­довищ алмазів.

21. Кімберлітові і лампроітові алмазо-носні трубки, їх походження.

22. Розсипові родовища алмазів. Про­блема алмазів України.

23. Властивості і використання графі­ту. Провідні країни по запасах і видобут­ку графіту.

24. Генетичні типи промислових ро­довищ графіту.

25. Характеристика Завальєвського та інших родовищ графіту України.

26. Головні мінерали слюд і їх проми­слове використання.

27. Генетичні типи промислових ро­довищ слюд.

28. Охарактеризуйте Ковдорське і Мамсько-Чуйське родовища слюд.

29. Властивості азбесту і його викорис­тання. Запаси і видобуток азбесту у світі.

30. Типи жил хризотил-азбесту, їх ге­незис.

31. Охарактеризуйте Баженовське ро­довище азбесту.

19. Основные свойства алмаза, его применение, главные страны производи­тели алмазов, мировые цены.

20. Генетические типы промышлен­ных месторождений алмазов.

21. Кимберлитовые и лампроитовые алмазоносные трубки, их происхождение.

22. Россыпные месторождения алма­зов. Проблема алмазов Украины.

23. Свойства и применение графита. Ведущие страны по запасам и добыче графита.

24. Генетические типы промышлен­ных месторождений графита.

25. Характеристика Завальевского и других месторождений графита Украины.

26. Главные минералы слюд и их про­мышленное использование.

27. Генетические типы промышлен­ных месторождений слюд.

28. Охарактеризуйте Ковдорское и Мамско-Чуйское месторождения слюд.

29. Свойства асбеста и его примене­ние. Запасы и добыча асбеста в мире.

30. Типы жил хризотил-асбеста, их ге­незис.

31. Охарактеризуйте Баженовское ме­сторождение асбеста.

РОЗДІЛ V

ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ

ГЛАВА V

ГОРЮЧИЕ ПОЛЕЗНЫЕ ИСКОПАЕМЫЕ

5.1 Загальні відомості

Горючими корисними копалинами є нафта, газ, вугілля, горючі сланці і торф. Потреби в паливі і енергії сучасного миру майже повністю задовольняються ними, а також атомною енергетикою, частка якої постійно зростає. В Україні в 2002р вона складала 43,7% в паливно-енергетичному балансі країни, Франції - близько 70%, а в США - понад 8%. Видобуток горючих корисних копалин у всьому світі зростає: в кінці XX початку XXI ст.ст. вона скла­дала більше 4,5млр.т вугілля (табл. 5.1), біля 3млр.т нафти і 2трл.м3 газу. Горючі копалини є не тільки паливом, але і важ­ливою хімічною і технологічною сирови­ною. З них одержують бензин і змащува­льні матеріали, штучний каучук і пласт­маси, кокс і дорожні бітуми, ізоляційні матеріали, а також величезна кількість іншої продукції промисловості, сільсь­кого господарства, повсякденного життя. Найважливішою з горючих корисних ко­палин є вугілля, світові ресурси якого оцінюються в 16-20трл.т, а розвідані за­паси складають більш 3трл.т. В даний час і на довгу перспективу він є найнадійні­шим видів палива, оскільки відомі запаси нафти і газу через 20-30 років будуть близькі до вичерпання.

Викопним вугіллям називають горю­чу гірську породу, що містить не менше 50% органічного матеріалу. Інші 50% доводяться на різні мінеральні домішки.

5.1 Общие сведения

Горючими полезными ископаемыми яв­ляются уголь, нефть, газ, горючие сланцы и торф. Потребности в топливе и энергии со­временного мира почти полностью удовле­творяются ими, а также атомной энергети­кой, доля которой постоянно возрастает. В Украине в 2002г она составляла 43,7% в то­пливно-энергетическом балансе страны, Франции - до 79%, а в США - свыше 9%. Добыча горючих полезных ископаемых во всем мире растет: в конце XX начале ХХ1в.в. она составляла свыше 4,5млр.т угля около Змлр.т нефти и 2трл.м газа (табл. 5.1). Горючие ископаемые являются не только топливом, но и важным химическим и технологическим сырьем. Из них получа­ют бензин и смазочные материалы, искус­ственный каучук и пластмассы, кокс и до­рожные битумы, изоляционные материалы, а также огромное количество другой про­дукции для промышленности, сельского хозяйства, повседневной жизни. Важней­шим из горючих полезных ископаемых яв­ляется уголь, мировые ресурсы которого оцениваются в 16-20трл.т, а разведанные за­пасы составляют более Зтрл.т. В настоящее время и на длительную перспективу он яв­ляется наиболее надежным видом топлива, т. к. известные запасы нефти и газа через 25­50 лет будут близки к исчерпанию.

Ископаемым углем называют горючую горную породу, содержащую не менее 50% органического материала. Остальные 50% приходятся на различные минеральные при­меси.

Світовий видобуток вугілля в 1999-2002 р.р. (млн. т)

Таблиця 5. 1

Країни

Роки

 

1999

2000

2001

2002

КНР

1043,6

998

1089,7

1326,0

США

998,4

974

1017,3

992,2

Індія

314,4

334,8

343,5

359,3

Австралія

294,2

291

315

341,7

Росія

249,4

257,9

269

253

ПАР

222,3

224,1

224,7

220,4

Німеччина

200,8

201

202,5

207,9

Польща

172,7

162,8

163,4

162,1

Індонезія

73,7

77

92,6

100,0

Україна

82,8

81,3

83,9

71,0

Весь світ

4357,6

4339,1

4563,7

4565,1

Таблица 5.1

Добыча угля в 1999-2002г.г основными странами производителями (млн.т)

Страны

Года

 

1999

2000

2001

2002

КНР

1043,6

998

1089,7

1326,0

США

998,4

974

1017,3

992,2

Индия

314,4

334,8

343,5

359,3

Австралия

294,2

291,0

315,0

341,7

Россия

249,4

257,9

269,0

253

ЮАР

222,3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини