Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 48

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

33

конденсату до 800см3/м3, у середньому -150 см3/м3.

Найбільш великі нафтові родовища -Самотлорське, Мамонтовське, Федорівсь-ке, Вар' єванське, Усть-Баликське, Мурав-ленківське. Газові родовища зосереджені у північній частині області - Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже, Хараса-вейське. З восьмисот усього відомих роз­відано більш 400 нафтогазових родовищ, а експлуатується біля ста.

Промислові скупчення нафти і газу ві­домі на всіх континентах крім Антаркти­ди, де пошуки нафти і газу ще не прово­дили. Родовища поширені по всьому роз­різі від верхнього протерозою до антропо­гену включно. Однак при великій поши­реності проявів нафти і природного газу багаті родовища розподілені як на земній кулі в цілому, так і по окремих континен­тах, басейнах, і у розповсюджені вкрай нерівномірно. Дані про розподіл світових запасів нафти (у %) приведені в табл. 5.15.

У світі відомо близько 50 тисяч нафто­вих і газових родовищ, однак запаси їх дуже різні. З 30 тисяч нафтових родовищ тільки близько 140 найбільших родовищ (менш 0,5% загального числа) містять дві третини запасів. Тому основну роль у роз­витку видобутку грають великі родовища.

В останні 25 років швидко розвиваєть­ся видобуток нафти- на континентально­му шельфі морів і океанів. Тут вже добу­вається третина всієї нафти. Розвідуються і розробляються родовища скрізь товщу води до 1000 метрів і при глибині сверд­ловин до 5-6 тис.м нижче дна морів та океанів.

нистая. Свободные газы сухие, с низким содержанием углерода и азота. Содержание

33

конденсата до 800см /м , в среднем - 150

33 см /м .

Наиболее крупные нефтяные месторож­дения - Самотлорское, Мамонтовское, Фе­доровское, Варьеванское, Усть-Балыкское, Муравленковское. Газовые месторождения приурочены к северной части области -Уренгойское, Ямбургское, Заполярное, Медвежье, Харасавейское. Из восьмисот всего известных разведано более 400 нефте­газовых месторождений, а эксплуатируется около ста.

Промышленные скопления нефти и газа известны на всех континентах кроме Ан­тарктиды, где поиски нефти и газа еще не проводили. Месторождения распростране­ны по всему разрезу от верхнего протерозоя до антропогена включительно. Однако при кажущейся повсеместности проявлений нефти и природного газа богатые месторо­ждения распределены на земном шаре как по отдельным континентам и бассейнам, так и по разрезу в целом крайне неравно­мерно. Данные о распределении мировых запасов нефти (в %) приведены в табл. 5.15.

В мире известно около 50 тысяч нефтя­ных и газовых месторождений, однако за­пасы их весьма различны. Из 30 тысяч неф­тяных месторождений только около 140 крупнейших месторождений (менее 0,5% общего числа) содержат две трети запасов. Поэтому основную роль в развитии добычи играют крупные месторождения.

В последние 25 лет быстро развиваются добыча нефти- на континентальном шельфе морей и океанов. Здесь уже добывается треть всей нефти. Разведываются и разраба­тываются месторождения сквозь толщу во­ды до 1000 метров и при глубине скважин до 5-6тыс.м ниже дна морей и океанов.

Таблиця 5.15

Розподіл світових запасів нафти по континентах (у %)

 

Нафта

Газ

Європа (в основному Північне море)

4

10,7

Азія

69

54

в т.ч. регіон Персидської затоки

64

45,5

Африка

10

9,8

Америка

16

25,1

Таблица

Распределение мировых запасов нефти по континентам (в %)

 

Нефть

Газ

Европа (в основном Северное море)

4

10,7

Азия

69

54

в т.ч. регион Персидского залива

64

45,5

Африка

10

9,8

Америка

16

25,1

5.17. Тверді бітуми.

5.17. Твердые битумы

Тверді бітуми об'єднують велику групу твердих вуглеводнів -природних продуктів метаморфізму перетворення і руйнування нафти. Усі вони горять. У твердих бітумах переважають смоли, ас­фальтени, високомолекулярні вуглеводні й інші з'єднання, у тому числі утримуючі сірку, кисень, азот. Елементний склад твердих бітумів наступний (у %): С - 70­98; Н - 1-14; О2 - 0,3-10; Б - 0,2-10; N - 0,1­3. Найменш змінені тверді бітуми (з від­носно низьким вмістом вуглецю) легко розчиняються в органічних розчинниках.

Серед природних бітумів найбільш поширені дві групи: 1)асфальт і продукти його подальшої зміни; 2)озокерит і про­дукти його окислювання на поверхні -хорсани. Асфальт складається в основ­ному з високомолекулярних смол і асфа-

Твердые битумы объединяют обшир­ную группу твердых углеводородов - есте­ственных продуктов метаморфизма преоб­разования и разрушения нефти. Все они горят. В твердых битумах преобладают смолы, асфальтены, высокомолекулярные углеводороды и другие соединения, в том числе содержащие серу, кислород, азот. Элементный состав твердых битумов сле­дующий (в %): С-70-98; Н-1-14; О-0,3-10; 8-0,2-10; N-0,1-3. Наименее измененные твердые битумы (с относительно низким содержанием углерода) легко растворяют­ся в органических растворителях.

Среди природных битумов наиболее распространены две группы: 1)асфальт и продукты его дальнейшего изменения; 2)озокерит и продукты его окисления на поверхности - хорсаны. Асфальт состоит вльтенів і в процесі подальшого обвугле-цьовування (втрати водню і гетерозлеме-нтів) перетворюється в антраксоліт (98% вуглецю) - кригку тендітну речовину. Озокерит складається в основному з ви-сокомолекулярних парафінів і практично майже повністю розчиняється у бензині.

Тверді бітуми утворюють два типи покладів - жильні і пластові. Жильні по­клади утворилися в процесі заповнення тріщин, по яких мігрували нафта озоке­рит і асфальт. Пластові поклади - шари, поровий простір яких заповнений біту­мом, утвореним у результаті відходу з нафти її легких фракцій.

Поклади твердих бітумів містять за­паси від десятків чи сотень тон до бага­тьох мільярдів тонн. У СНД найбільш великі запаси бітумів відомі на схилах Анабарського й Оленьокського масивів. Родовища менших розмірів відомі на За­ході України, Середньому Поволжі, у Та­тарії, Західній Туркменії, Ферганській западині й в інших регіонах. За кордона­ми СНД найбільші родовища знаходяться на схилі Канадського щита (родовище Атабаска з запасами 100-160млрд.т) і в басейні р.Оріноко (у Венесуелі). Харак­терне родовище на острові Тринідад, де навколо нафтового озера утворений по­крив мальти (м'якого воску), що перехо­дить до периферії у твердий асфальтит. Діаметр покриву 600 м, потужність -більш 40м.

Природні бітуми використовуються при будівництві доріг (асфальтове по­криття). На найбільш великих родовищах ведеться розробка для одержання рідкого палива. Однак поки роль бітумів у про­мисловості незначна, хоча в ряді країн ведеться розробка методів їх переробки і використання.

У твердих бітумах і високов'язких основном из высокомолекулярных смол и асфальтенов и в процессе дальнейшего обуглероживания (потери водорода и гете-роэлементов) превращается в антраксолит (98% углерода) - твердое хрупкое вещест­во. Озокерит состоит в основном из высо­комолекулярных парафинов и практически нацело растворим в бензине.

Твердые битумы образуют два типа за­лежей - жильные и пластовые. Жильные залежи образовались в процессе заполне­ния трещин, по которым мигрировала нефть, озокеритом и асфальтом. Пластовые залежи - пласты, поровое пространство которых занято битумом, образованным в результате ухода из нефти её легких фрак­ций.

Залежи твердых битумов содержат за­пасы от десятков или сотен тонн до многих миллиардов тонн. В СНГ наиболее круп­ные запасы битумов известны на склонах Анабарского и Оленекского массивов. Ме­сторождения меньших размеров известны на Западе Украины, Среднем Поволжье, в Татарии, Западной Туркмении, Ферганской впадине и в других регионах. За рубежом крупнейшие месторождения находятся на склоне Канадского щита (месторождение Атабаска с запасами 100-160млрд.т) и ме­сторождение в бассейне р.Ориноко (в Ве­несуэле). Характерно месторождение на острове Тринидад, где вокруг нефтяного озера образован покров мальты (мягкого воска), переходящей к периферии в твер­дый асфальтит. Диаметр покрова 600 м, мощность - более 40 м.

Природные битумы используются при строительстве дорог (асфальтовое покры­тие). На наиболее крупных месторождени­ях ведется их разработка для получения жидкого топлива. Однако пока роль биту­мов в промышленности незначительна, хо­тя в ряде стран ведется разработка методовнафтах, а також у твердих залишках її переробки містяться у високих концент­раціях ванадій, нікель і інші метали, що можуть у майбутньому розглядатися як об'єкт видобутку.

5.18. Газогидратні родовища

Новим видом газового палива є скуп­чення гідратів метану в океанах, морях і на суші. Точний розподіл покладів газо-гідратних промислових скупчень дотепер не встановлено. Це зв'язано з тим, що фі­зичні властивості океанічних гідратів ме­тану вивчені недостатньо, як і їхній гене­зис. По загальній думці, значна їх части­на має біогенне походження. Метан на­копичується в морях і океанах зі швидкі­стю 10 кілотон у рік. Гідрат метану вхо­дить у молекулярну структуру води, у пропорції 1:5,75. При розкладанні однієї одиниці об'єму гідрату метану утвориться 150 одиниць метану і 0,85 одиниць легкої ("живої") води. Родовища гідратів метану зустрічаються у виді розсіяних зернин чи тонких шарів потужністю від 5 до 105см. Джерелом утворення гідратів метану є біогенний, так називаний "вільний", газ покладів, що знаходяться під ним. Ще одним джерелом можуть бути розпечені гази вулканічного походження, що зна­ходяться на великій, глибині. Поклади гідратів метану і супутнього їм "вільного газу" утворюються у відкладеннях мор­ського дна до глибини 1,5км. При цьому найбільш перспективні для промислової розробки глибини 200-800м нижче рівня морського дна. В Україні Чорне море ба­гате газогідратними родовищами (65-70трл.м3), а в районі глибоководної Кримської частини моря приблизні запа­их переработки и использования.

В твердых битумах и высоковязких нефтях, а также в твердых остатках пере­работки содержатся в высоких концентра­циях ванадий, никель и другие металлы, которые могут в будущем рассматриваться как объект добычи.

5.18. Газогидратные месторождения

Новым видом газового топлива являют­ся скопления гидратов метана в океанах, морях и на суше. Точное распределение залежей газогидратных промышленных скоплений до сих пор не установлено. Это связано с тем, что физические свойства океанических гидратов метана изучены недостаточно, как и их генезис. По общему мнению, значительная его часть имеет биогенное происхождение. Метан накап­ливается в морях и океанах со скоростью 10 килотонн в год. Гидрат метана входит в молекулярную структуру воды, в пропор­ции 1:5,75. При разложении одной едини­цы объема гидрата метана образуется 150 единиц метана и 0,85 единиц легкой ("жи­вой") воды. Месторождения гидратов ме­тана встречаются в виде рассеянных кру­пинок или тонких пластов мощностью от 5 до 105см. Источником образования гидра­тов метана является биогенный, так назы­ваемый "свободный", газ находящихся под ним залежей. Еще одним источником мо­гут быть находящиеся на большой глубине раскаленные газы вулканического проис­хождения. Залежи гидратов метана и со­путствующего им "свободного газа" обра­зуются в отложениях морского дна до глу­бины 1,5км. При этом наиболее перспек­тивны для промышленной разработки глу­бины 200-800м ниже уровня морского дна. В Украине Черное море богато газогидрат-ными месторождениями (65-70трл.м3), а вси газогідратних родовищ складають більш 20трл. м3.

В усьому світі до морських газогідра-тних покладів прикута величезна увага -адже це нове, ще недоторкане нетради­ційне енергетичне джерело. Ресурси ме­тану в ньому оцінюються до 85% від усіх світових ресурсів природного газу. У ко­лишньому СРСР газогідрати були отри­мані лабораторним шляхом. У районах багаторічної мерзлоти в Росії (Зирянівсь-кий, Аркагалинський басейни та ін.) газо­гідрати встановлені у вугільних шарах у замерзлих кристалах.

Особливо великі роботи по досли-дженням цього напрямку проводять у США і Японії. На шельфі Японії виявлені газогідратні родовища з запасами в 130 разів більше щорічно споживаного цією країною газу. Однак у даний час це дже­рело енергії усе ще залишається пробле­мним.

районе глубоководной Крымской части моря ориентировочные запасы газогидрат-ных месторождений составляют более 20трл.м3.

Во всем мире к морским газогидратным залежам приковано огромное внимание -ведь это новый, еще нетронутый нетради­ционный энергетический источник. Ресур­сы метана в них оцениваются до 85% от всех мировых ресурсов природного газа. В бывшем СССР газогидраты были получе­ны эксперементальным путем. В районах многолетней мерзлоты в России (Зыряно-вский, Аркагалинский бассейны и др.) га­зогидраты установлены в угольных плас­тах в замерзших кристалах.

Особенно большие работы в этом на­правлении проводят США и Япония. На шельфе Японии выявлены газогидратные месторождения с запасами в 130 раз боль­ше ежегодно потребляемого этой страной газа. Однако в настоящее время этот ис­точник энергии все еще остается проблем­ным.

Контрольні питання до глави V

1. Горючі корисні копалини і їх роль в промисловості і побуті.

2. Особливості паливно-енергетичного балансу України.

3. Коротка характеристика твердих го­рючих копалин.

4. Основні інгредієнти вугілля і їх елементний склад.

5. Фізичні властивості вугілля.

6. Вологість і зольність вугілля, їх ви­значення.

7. Летючі речовини і сірчистість вугілля.

8. Теплота згоряння вугілля, її визна­чення.

9. Промислова класифікація вугілля за розмірами.

Контрольные вопросы к главе V

1. Горючие полезные ископаемые и их роль в промышленности и быту.

2. Особенности топливно-энергетического баланса Украины.

3. Краткая характеристика твердых го­рючих ископаемых.

4. Основные ингредиенты углей и их элементный состав.

5. Физические свойства углей.

6. Влажность и зольность углей, их оп­ределение.

7. Летучие вещества и сернистость углей.

8. Теплота сгорания углей, её опреде­ление.

9. Промышленная классификация уг­лей по крупности.

10. Класифікація ДСТУ 3472-96 буро­го, кам'яного вугілля і антрацитів.

11. Збагаченість вугілля і їх коксування.

12. Що таке вугільні родовища і ба­сейни?

13. Форми залягання викопного вугілля.

14. Класифікація вугілля по його ви­користанню.

15. Що таке вугленосна формація і умови її формування.

16. Зміна вугленосних формацій. Приклади.

17. Угрупування вугленосних басейнів.

18. Дніпровський буровугільний ба­сейн.

19. Родовища бурого вугілля ДДЗ.

20. Геологія і вугленосність Кансько-Ачинського басейну.

21. Стратиграфія і вугленосність Дон­басу.

22. Тектоніка і фази складчастості в Донбасі.

23. Кузнецькій басейн.

24. Львівсько-Волинський басейн і його вугленосність.

25. Горючі сланці і їх головні родовища.

26. Умови утворення торфу, приклади родовищ.

27. Загальна характеристика нафти і газу.

28. Основні властивості і склад нафти і газу.

29. Нафтогазоносні басейни України.

30. Головні нафтогазоносні басейни Росії і світу.

31. Тверді бітуми і їх практичне вико­ристання.

32. Газогідратні родовища і їх значен­ня.

33. Метан у вугільних родовищах і його використання.

34. Проблема метану в Донбасі.

10. Классификация ДСТУ 3472-96 бу­рых, каменных углей и антрацитов.

11. Обогатимость углей и их коксование.

12. Что такое угольные месторожде­ния и бассейны?

13. Формы залегания ископаемых углей.

14. Классификация углей по их ис­пользованию.

15. Что такое угленосная формация и условия её формирования.

16. Изменение угленосных формаций. Примеры.

17. Группировка угленосных бассейнов.

18. Днепровский буроугольный бас­сейн.

19. Месторождения бурых углей ДДВ.

20. Геология и угленосность Канско-Ачинского бассейна.

21. Стратиграфия и угленосность Донбасса.

22. Тектоника и фазы складчатости в Донбассе.

23. Кузнецкий бассейн.

24. Львовско-Волынский бассейн и его угленосность.

25. Горючие сланцы и их главные ме­сторождения.

26. Условия образования торфа, при­меры месторождений.

27. Общая характеристика нефти и газа.

28. Основные свойства и состав нефти и газа.

29. Нефтегазоносные бассейны Украины.

30. Главные нефтегазоносные бассей­ны России и мира.

31. Твердые битумы и их практиче­ское использование.

32. Газогидратные месторождения и их значение.

33. Метан в угольных месторождени­ях и его использование.

34. Проблема метана в Донбассе.

ГЛАВА VI

ТЕХНОГЕННІ ТА ІНШІ РОДОВИЩА НЕТРАДИЦІЙНОЇ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ

ГЛАВА VI

ТЕХНОГЕННЫЕ И ИНЫЕ МЕСТОРОЖДЕНИЯ НЕТРАДИЦИОННОГО МИНЕРАЛЬНОГО СЫРЬЯ

Господарська діяльність людини при­зводить до накопичення на денній повер­хні величезних відвалів гірських порід і відходів металургійних, хімічних заводів, вуглезбагачувальних фабрик, енергетич­них підприємств та інших виробництв. У ці відвали й відходи в ряді випадків по­трапляє значна кількість корисних ком­понентів. В міру розвитку технологій мі­неральної сировини, зміни економічних і екологічних умов виникає необхідність використання відвалів здобутку і переро­бки сировини. Такі утворення варто роз­глядати як техногенні родовища. В міру розвитку науки і техніки роль техноген­них родовищ усе більше зростає. Людина може з великою вигодою використовува­ти ці родовища, застосовуючи різномані­тні методи впливу на відходи промисло­вості: бактеріологічний, хімічний, фізич­ний та інші.

У розвитих індустріальних країнах світу рівень використання промислових відходів досягає 70-80%, тоді як в Україні він не перевищує 10-12%. У США, на­приклад, із промислових відходів одер­жують 20% всього алюмінію, 33% заліза, 50% свинцю і цинку, 44% міді і т.д. Тому для нашої країни, що здобувала 5% усієї мінеральної продукції світу й обладає по­тужним гірничопромисловим потенціа­лом, проблема утилізації промислових відходів має першорядне значення. На території України внаслідок діяльності 500 промислових підприємств тільки твердих відходів накопичено біля 25млр.т. Ці відходи негативно впливають на  природні  ландшафти  й екологічні

Хозяйственная деятельность человека приводит к накоплению на дневной повер­хности громадных отвалов горных пород и отходов металлургических, химических заводов, углеобогатительных фабрик, эне­ргетических предприятий и других произ­водств. В эти отвалы и отходы в ряде слу­чаев попадает значительное количество полезных компонентов, в том числе не имевших прежде промышленного значе­ния. По мере развития технологий минера­льного сырья, изменения экономических и экологических условий возникает необхо­димость использования отвалов добычи и переработки сырья. Такие образования следует рассматривать как техногенные месторождения. По мере развития науки и техники роль техногенных месторождений все больше возрастает. Человек может с большой выгодой использовать эти место­рождения, применяя различные методы воздействия на отходы промышленности: бактериологический, химический, физиче­ский и другие.

В развитых индустриальных странах мира уровень использования промышлен­ных отходов достигает 70-80%, тогда как в Украине он не превышает 10-12%. В США, например, из промотходов получают 20% всего алюминия, 33% железа, 50% свинца и цинка, 44% меди и т.д. Поэтому для на­шей страны, производившей 5% всей ми­неральной продукции мира и обладающей мощным горнопромышленным потенциа­лом, проблема утилизации промышленных отходов имеет первостепенное значение. На территории Украины в результате дея­тельности 500 промышленных предприя­умови, займаючи площу біля 150 тис.га родючих земель і погіршуючи середови­ще обитаня людини.

На 01.06.2000р. була інформація про 1600 техногенні об'єкти України по 13 областях України і частково по Криму. Прогнозно-пошукове обстеження і ви­пробування відходів більше 100 підпри­ємств, проведене геологами України, ви­явило в багатьох із них високі, аж до промислових, концентрації кольорових, рідкісних і благородних металів і неруд­ної сировини (мал.6.1).

тий только твердых отходов накоплено около 25млр.т. Эти отходы негативно вли­яют на природные ландшафты и экологи­ческие условия, занимая площадь около 150тыс.га плодородных земель и ухудшая среду обитания человека.

На 01.06.2000г имелась информация о 1600 техногенных объектах Украины по 13 областям Украины и частично по Крыму. Прогнозно-поисковое обследование и опробование отходов более 100 предприя­тий, проведенное геологами Украины, вы­явило у многих из них высокие, вплоть до промышленных, концентрации цветных, редких и благородных металлов и неруд­ного сырья (рис.6.1).

Мал. 6.1. Техногенні родовища України. Рис. 6.1. Техногенные месторождения Украины.

Встановлено, що внаслідок переробки тільки обстежених промислових відходів потреби промисловості України можуть бути забезпечені на десятки років у ска­ндії, галії, ітрії, танталі, ніобії, ртуті, це­зії. Щорічна потреба в дефіцитних для країни свинці, цинку, міді, ванадії, цир­конії, золоті, сріблі, літії може задоволь-

Установлено, что в результате перера­ботки только обследованных промышлен­ных отходов потребности промышленнос­ти Украины могут быть обеспечены на де­сятки лет в скандии, галлии, иттрии, танта­ле, ниобии, ртути, цезии. Ежегодная по­требность в дефицитных для страны свин­це, цинке, меди, ванадии, цирконии, золо­нятися на 10-25%. Різноманітну нерудну сировину з відходів раціонально викори­стовувати для одержання будівельних матеріалів, хімічних реагентів для очи­щення стічних вод, добрив для сільсько­го господарства і т.д. Важливою обста­виною є те, що собівартість товарної продукції з промислових відходів у 5-15 разів менше, ніж із добуваємих, що до­буваються традиційними засобами руд родовищ корисних копалин. Активне використання промислових відходів мі­неральної сировини дозволить дістати прибуток у мільярди доларів США що­річно. На даний час поняття «корисні копалини» повинно бути трансформова­но, тому що людина вже стільки «нако­пала», що необхідно освоєння відходів видобутку, збагачення і переробки різ­номанітних корисних копалин. Особливо це стосується Донецького і Криворожсь-ко-Приднепровського промислових ра­йонів України з їхніми підприємствами вугільної, металургійної, хімічних, енер­гетичної, оборонної та інших галузей індустрії (мал.6.2).

те, серебре, литии может удовлетворяться на 10-25%. Различное нерудное сырье из отходов рационально использовать для по­лучения строительных материалов, хими­ческих реагентов для очистки сточных вод, удобрений для сельского хозяйства и т.д. Важным обстоятельством является то, что себестоимость товарной продукции из промышленньгх отходов в 5-15 раз меньше, чем из добываемых традиционными спо­собами руд месторождений полезных ис­копаемых. Активное использование про­мышленных отходов минерального сырья позволит получить прибыль в миллиарды долларов США ежегодно. В настоящее время понятие «полезное ископаемое» до­лжно быть трансформировано, т.к. человек уже столько «накопал», что необходимо освоение отходов добычи, обогащения и перера-ботки различных полезных ископа­емых. Особенно это касается Донецкого и Криворожско-Приднепровского промыш­ленных районов Украины с их предприя­тиями угольной, металлургической, хими­ческой, энергетической, оборонной и дру­гих видов индустрии (рис.6.2).

Мал. 6.2. Динаміка утворення та утилізації промислових відходів в Донецької області

(Земля тривоги нашої, Донецьк, 2001) Рис. 6.2. Динамика образования и утилизации промышленных отходов в Донецкой области

(Земля тревоги нашей, Донецк, 2001).

У зв'язку з цим вивчення і використан­ня промислових відходів має важливе на­родно-господарське значення для України при рішенні екологічних і економічних проблем. Утилізація мінеральних відходів сприяє очищенню навколишнього середо­вища від токсичних речовин і баласту, а також одержанню необхідних металів та інших корисних продуктів. У промисло­вих відходах Никитовського ртутного комбінату (НРК), наприклад, визначені прогнозні ресурси (у тоннах) сурми -5540, миш'яку - 4280, літію - 1450, ртуті -720, срібла - 3,2, золота - 1,2. Розроблено технологічні схеми по витягу зазначених металів, після чого пісково-глинисті про­дукти промвідходів можна використову­вати для виготування цеглини, будівель­них розчинів, бетону і т. д. Проведена в УкрГІМРі (м. Сімферополь) і Геопрогнозі (м. Київ) техніко-економічна оцінка ком­плексного освоєння відходів НРК показа­ла їхню доцільність і вигідність. За 200 років промислового здобутку кам'яного вугілля у Донбасі і його переробки нако­пичена величезна кількість відходів: на кожного жителя цього регіону припадає їх біля 4000т. З 1257 териконів і відвалів ву­гільних шахт до 35% схильні процесам самозаймання вугілля. При цьому з осере­дків горіння гарячі гази відкладають на поверхні самородну сірку, нашатир та ін­ші техногенні мінерали. У радіусі до 3-х км кожний терикон є джерелом забруд­нення повітряного, водяного і поверхне­вого природного середовища різноманіт­ними елементами-токсикантами, у тому числі миш'яком, ртуттю та ін. Тим часом, доведено, що глинисті породи, що скла­дають терикони вугільних шахт Донбасу на 70% і більше, доцільно використовува­ти в якості мінеральної сировини для ви­готовлення цеглини та інших будівельних

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини