Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

В связи с этим изучение и использова­ние промышленных отходов имеет важное народно-хозяйственное значение для Украины при решении экологических и экономических проблем. Утилизация ми­неральных отходов способствует очище­нию окружающей среды от токсичных веществ и балласта, а также получению необходимых металлов и других полез­ных продуктов. В промышленных отходах Никитовского ртутного комбината (НРК), например, определены прогнозные ресур­сы (в тоннах) сурьмы - 5540, мышьяка -4280, лития - 1450, ртути - 720, серебра -3,2, золота - 1,2. Разработаны технологи­ческие схемы по извлечению указанных металлов, после чего песчано-глинистые продукты промотходов можно использо­вать для приготовления кирпича, строите­льных растворов, бетона и т.д. Проведен­ная в УкрГИМРе (г.Симферополь) и Гео­прогнозе (г. Киев) технико-экономическая оценка комплексного освоения отходов НРК показала их целесообразность и вы­годность. За 200 лет промышленной до­бычи каменных углей в Донбассе и их пе­реработки накоплено громадное количес­тво отходов: на каждого жителя этого ре­гиона приходится их около 4000т. Из 1257 терриконов и отвалов угольных шахт до 35% подвержены процессам самовозгора­ния угля, выделяющиеся при этом из оча­гов горения горячие газы отлагают на по­верхности самородную серу, нашатырь и другие техногенные минералы. В радиусе до 3хкм каждый террикон является источ­ником загрязнения воздушной, водной и поверхностной природной среды различ­ными элементами-токсикантами, в том числе мышьяком, ртутью и др. Между тем, доказано, что глинистые породы, сла­гающие на 70% и более терриконы уголь­ных шахт Донбасса, целесообразно испо­матеріалів, а також одержання глинозему. Поряд з відходами вуглезбагачення і пе­реробки вугілля вони можуть служити не­традиційним джерелом чорних, кольоро­вих, благородних і рідкісних металів. Гео­хімічні дослідження вугільної золи біля 200 шахтопластів, проведені А.Ф. Горо-вим, показало постійну присутність у золі до 3 г/т срібла, понад 1000 г/т літію та ін­ших елементів. Щорічно накопичующієся відходи вугільного виробництва в Донбасі містять біля 10т срібла, сотні тон герма­нію, ітрію і ітербію, тисячі тон скандію, берилію, літію, цирконію та інших металів на суму декілька сотень млн. доларів

США.

У відходах Запорізького титано­магнієвого комбінату виявлено вміст (%) цирконію - 0,35; ніобію - 0,28; танталу -0,017; ванадію - 0,09; ітрію -0,03; міді -0,1; оксиду титану - 7,8. Ці метали утри­муються в технологічно доступній для їх­нього витягу формі.

Техногенні родовища Криворізького залізорудного басейну можуть бути дже­релом здобутку золота. У відходах збага­чення залізистих кварцітів тут установле­но до 1,5-1,9 г/т і більше золота, із яких в УкрГІМРі (м. Сімферополь) отримані кон­центрати, придатні для гідрометалургій­ного витягу цього шляхетного металу.

У золі бурого вугілля Морозовського розрізу Дніпровського буровугільного ба­сейну виявлено вміст золота до 4,5-8 г/т, що істотно перевищує промислові вимоги до руд корінних родовищ. Кількість золо­та в золошлакових відвалах ТЕЦ м. Олек­сандрії складає 350мг/т і більше, що ро­бить економічно вигідним його промисло­вий витяг за прикладом Рефтинської ГРЕС на Уралі. Тут попутно з електроенергією з золи екибастузького вугілля щодня одер­жують до 1 кг золота.

льзовать в качестве минерального сырья для изготовления кирпича и других строи­тельных материалов, а также получения глинозема. Наряду с отходами углеобога­щения и переработки углей они могут служить нетрадиционным источником че­рных, цветных, благородных и редких ме­таллов. Геохимические исследования уго­льной золы около 200 шахтопластов, про­веденные А.Ф.Горовым, показало посто­янное присутствие в золе до 3г/т серебра, свыше 1000г/т лития и других элементов. Ежегодно появляющиеся в Донбассе от­ходы угольного производства содержат около 10т серебра, сотни тонн германия, иттрия и иттербия, тысячи тонн скандия, бериллия, лития, циркония и других мета­ллов на сумму несколько сот млн. долла­ров США.

В отходах Запорожского титано-магниевого комбината обнаружены соде­ржания (%) циркония - 0,35; ниобия -0,28; тантала - 0,017; ванадия - 0,09; итт­рия -0,03; меди - 0,1; оксида титана - 7,8. Эти металлы содержатся в технологичес­ки доступной для их извлечения форме.

Техногенные месторождения Криво­рожского железорудного бассейна могут быть источником добычи золота. В отхо­дах обогащения железистых кварцитов здесь установлено до 1,5-1,9г/т и более золота, из которых в УкрГИМРе (г. Симферополь) получены концентраты, пригодные для гидрометаллургического извлечения этого благородного металла.

В золе бурых углей Морозовского раз­реза Днепровского буроугольного бассейна выявлены содержания золота до 4,5-8г/т, что существенно превышает промышлен­ные требования к рудам коренных место­рождений. Количество золота в золошла-ковых отвалах ТЭЦ г. Александрии состав­ляет 350мг/т и более, что делает экономи-

У м. Миколаєві на глиноземному заводі щорічно утворюються 1,3 млн.т червоних шламів при переробці імпортованих із Гвінеї та інших країн бокситів. Роботами УкрГІМР доведена можливість їхньої утилізації з одержанням Аи-2г-Ті02-Ре концентрату при чистому річному прибу­тку 770 тис.доларів.

Повторна переробка 150 млн.т відходів збагачення марганцевих руд Никопольсь-кого району і 500 млн.т відходів збагачен­ня залізних руд Криворізького басейну можуть дати товарної продукції на 6млр. доларів. Ці, а також інші дані показують нагальну потребу вивчення й утилізації техногенних родовищ України, як і інших країн СНД.

Важливою проблемою є також пошуки, вивчення і практичне використання нових, нетрадиційних видів мінеральної сирови­ни. Виробництво соди (Ка2С03), напри­клад, здійснюється в Україні та інших кра­їнах із солі (КаСІ) і крейди (СаС03) засо­бами запропонованими Лебланом і Сольве ще наприкінці XVIII - середині ХГХст. Хлористий кальцій, що утвориться при цьому, накопичується у відстійниках по­близу содових заводів, забруднюючи на­вколишнє середовище. У 70-80х роках ХХст. американські геологи виявили се­ред третинних осадових порід у штатах Вайомінг, Колорадо і Юта пласти мінера­лів трони і давсониіту. Розробка трони (Ма2НС03) потужністю 10-12м виявилася дуже вигідною, і на даний час США ціл­ком перейшли на одержання соди з трони, закривши усі свої хімічні заводи.

Давсоніт - КаАІ[С03(0Н)2] є економіч­но ефективною рудою на алюміній, що замінює боксити. А в світі Грін-Рівер (США), яка складена товщею третинних осадів, вміст алюмінію в давсоніті не менш ніж в усіх родовищах бокситів сві­чески выгодным его промышленное извле­чение по примеру Рефтинской ГРЭС на Урале. Здесь попутно с электроэнергией из золы сжигаемых экибастузских углей еже­дневно получают до 1 кг золота.

В г. Николаеве на глиноземном заводе ежегодно образуется 1,3млн.т красных шламов при переработке импортируемых из Гвинеи и других стран бокситов. Рабо­тами УкрГИМР доказана возможность их утилизации с получением Аи-2г-ТЮ2-Ре концентрата при чистой годовой прибыли 770тыс.долларов.

Вторичная переработка 150млн.т отхо­дов обогащения марганцевых руд Нико­польского района и 500млн.т отходов обо­гащения железных руд Криворожского бассейна могут дать товарной продукции на 6млр. долларов. Эти, а также другие данные показывают настоятельную необ­ходимость изучения и утилизации техно­генных месторождений Украины, как и других стран СНГ.

Важной проблемой является также по­иски, изучение и практическое использо­вание новых, нетрадиционных видов ми­нерального сырья. Производство соды (Ка2С03), например, осуществляется в Украине и других странах из соли (МаС1) и мела (СаС03) способами предложенны­ми Лебланом и Сольве еще в конце XVIII - середине ХГХв.в. Образующийся при этом хлористый кальций накапливается в отстойниках вблизи содовых заводов, за­грязняя окружающую среду. В 70-80х го­дах ХХв американские геологи выявили среди озерных отложений третичных оса­дочных пород в штатах Вайоминг, Коло­радо и Юта пласты минералов троны и давсонита. Разработка пластов троны (Ка2НС03) мощностью в 10-12м оказалась очень выгодной, и в настоящее время США полностью перешли на получениету. Геологи інших країн за прикладом США шукають трону і давсоніт, але до наступного часу великих знахідок немає. Давсоніт знайдено в Дніпровсько-Донецькій западині України і в Білорусії, але залягає він тут глибоко - на глибинах більш 1 км.

Новим нетрадиційним і ефективним замінником флюориту (плавикового шпа­ту), що застосовується в чорній металур­гії, є мінерал ставроліт. Цей мінерал - си­лікат острівної каркасної структури - міс­тить 52-54% глинозему, 11-14% закисного заліза, 27-29% кремнезему. Високий вміст глинозему і закисного заліза визначають головні властивості ставроліта як розжи-жувача шлаків, що прискорює швидкість десульфурації і збільшує сіркопоглинаючу спроможності шлаку.

Потреба в ставролітовому концентраті як високоефективному заміннику дефіци­тного плавикового шпату складає біля 250-300 тис.т у рік тільки для підприємств металургії України. Геологами Приазов-ської ГРЕ і ДонНТУ виявлене і попере­дньо розвідане значне Осипенковське ро­довище ставролітових руд у долині р. Бе-рди Запорізької області. Воно складене товщею метаморфічних сланців Осипен-ковской свиті нижнього протерозоя (мал.6.3). Ставролітові сланці тяжіють до нижньої і середньої частин розрізу Оси-пенковської світи і подані в межах родо­вища трьома-чотирма пластами сумарною потужністю від 60 до 250м. Пласти став-ролітових сланців, що містять від 10 до 35% ставроліту виходять на денну повер­хню або перекриті малопотужним проша­рком наносів від 1 до 20м. Запаси родо­вища оцінюються в 150 млн.т при серед­ньому вмісті ставроліту в руді біля 15%. Технологічними дослідженнями доведено, що з руд Осипенковського родовища мо­соды из троны, закрыв все свои прежние содовыехимические заводы.

Давсонит - КаА1[С03(0Н)2] является экономически эффективной рудой на алю­миний, заменяющий бокситы. А в свите Грин-Ривер (США), представленной тол­щей третичных осадков, содержатся алю­миния в давсоните не меньше, чем во всех месторождениях бокситов мира. Геологи других стран по примеру США ищут тро­ну и давсонит, но пока крупных открытий нет. Давсонит обнаружен в Днепровско-Донецкой впадине Украины и в Белолрус-сии, но он залегает здесь глубоко - на глу­бинах более 1 км.

Новым нетрадиционным и эффектив­ным заменителем применяющегося в чер­ной металлургии флюорита (плавикового шпата) является минерал ставролит. Этот минерал, представляющий собой силикат островной каркасной структуры, содержит 52-54% глинозема, 11-14% закиси железа, 27-29% кремнезема. Высокие содержания глинозема и закисного железа определяют главным образом свойства ставролита как разжижителя шлаков, ускоряющего ско­рость десульфурации и увеличивающего серопоглотительную способность шлака.

Потребность в ставролитовом концент­рате как высокоэффективном заменителе дефицитного плавикового шпата состав­ляет около 250-300тыс.т в год только для предприятий металлургии Украины. Гео­логами Приазовской ГРЭ и ДонНТУ выя­влено и предварительно разведано круп­ное Осипенковское месторождение став-ролитовых руд в долине реки Берды Запо­рожской области. Оно представлено тол­щей ставролитсодержащих метаморфиче­ских сланцев, относящихся к Осипенковс-кой свите нижнего протерозоя (рис.6.3). Ставролитовые сланцы тяготеют к ниж­ней и средней частям разреза Осипенков­жна одержати 90% ставролітового конце­нтрату, а також попутно гранатовий, біо-титовий, кварцовий і польовошпатовий концентрати.

ской свиты и представлены в пределах месторождения сближенными тремя-четырмя пластами суммарной мощностью от 60 до 250м. Пласты ставролитовых сланцев, содержащих от 10 до 35% став­ролита выходят на дневную поверхность или перекрыты маломощным слоем нано­сов от 1 до 20м. Запасы месторождения оцениваются в 150млн.т при среднем со­держании ставролита в руде около 15%. Технологическими исследованиями дока­зано, что из руд Осипенковского место­рождения можно получить 90% ставроли-тового концентрата, а также попутно гра­натовый, биотитовый, кварцевый и поле­вошпатовый концентраты.

Мал. 6.3. Геологічна будова центральної частини Осипенковського родовища ставроліту: 1 - західноприазовська серія; 2 - центральноприазовська серія; 3 - осипенковська світа; 4 - сланці ставролітвміщуючі; 5 - сланці біотитові, двуслюдяні, амфіболітові, гранатові, графітові,

силіманіт-гранатові та ін., метагравеліти, метаконгломерати; 6 - тектонічні порушення. Рис. 6.3. Геологическое строение центральной части Осипенковского месторождения ставролита:

1 - западноприазовская серия; 2 - центральноприазовская серия; 3 - осипенковская свита; 4 - сланцы ставролитсодержащие; 5 - сланцы биотитовые, двуслюдяные, амфиболовые, гранато­вые, графитовые, силлиманит-гранатовые и др., метагравелиты и метаконгломераты;

6 - тектонические нарушения.

Економічно ефективна заміна плави­кового шпату ставролітом у значних ма­сштабах буде сприяти поліпшенню гло­бальної екологічної обстановки і збері-женню озонового прошарку Землі. Є реа­льні перспективи виявлення ставроліто-вих руд не тільки в інших регіонах Укра­їнського щита, але і подібних структур докембрію в Росії, Китаї, Індії, США, Ка­наді, інших закордонних країнах.

Важливим джерелом нетрадицій­ної крем'янистої сировини є опал-кристобалитові сіліцити (опоки, діатоми-ти, трепели). Володіючи невеликою об'­ємною масою і іншими цінними власти­востями, вони застосовуються як тепло­ізоляційні матеріали, служать адсорбен­тами при освітлюванні нафтопродуктів і очищенні масел, є біостимулюючими кормодобавками в тваринництві і вигото­вленні препаратів для лікування шлунко­во-кишкового тракту і т.д. Товщі крем'я­нистих порід, до яких приурочені родо­вища опал-кристобалитових сіліцитів України, належать до своєрідної терри-генно-крем'янистої формації верхньої крейди і палеогену. Вони зустрічаються в Днепрово-Донецькій западині, на схилах Українського щита і в Донбасі, де часто виходять на денну поверхню і цілком до­ступні для кар'єрної розробки.

Геологічна вивчена товщ опал-кристобалитових сіліцитів як родовища крем'янистої сировини до теперішнього часу залишається украй недостатньою. На балансі числяться тільки невеликі верхньокрейдяні родовища Донбасу (Ку-тейніковське, Балка Мокра) і Кіровогра-дщини (Первозвановське, Коноплянське, тоді як найбільш перспективними є родо­вища палеогенового віку, виявлення і розвідка яких найближчим часом дозво­лить створити на Україні базу нетради-

Экономически эффективная замена плавикового шпата ставролитом в круп­ных масштабах будет способствовать улучшению глобальной экологической обстановки и сохранению озонового слоя Земли. Имеются реальные перспективы выявления ставролитовых руд не только в других регионах Украинского щита, но и сходных структур докембрия в России, Китае, Индии, США, Канаде, иных зару­бежных странах.

Важным видом нетрадиционного кре­мнистого сырья являются опал-кристобалитовые силициты (опоки, диа­томиты, трепелы). Обладая небольшой объемной массой и другими ценными свойствами они применяются в качестве теплоизоляционных материалов, служат адсорбентами при осветлении нефтепро­дуктов и очистке масел, являются биос-тимулирующими кормодобавками в жи­вотноводстве и изготовлении препаратов для лечения желудочно-кишечного трак­та и т. д. Толщи кремнистых пород, к ко­торым приурочены месторождения опал-кристобалитовых силицитов Украины, принадлежат к своеобразной терригенно-кремнистой формации верхнего мела и палеогена. Они встречаются в Днепровс-ко-Донецкой впадине, на склонах Украи­нского щита и в Донбассе, где часто вы­ходят на дневную поверхность и вполне доступны для карьерной разработки.

Геологичсекая изучененость толщ опал-кристобалитовых силицитов в каче­стве месторождений кремнистого сырья до настоящего времени остается крайне недостаточной. На балансе числятся то­лько небольшие верхнемеловые место­рождения Донбасса (Кутйниковское, Ба­лка Мокрая) и Кировоградщины (Первоз-вановское, Коноплянское), в то время как наиболее перспективными являются мес­ційної крем'янистої сировини.

Вермикуліт (М&Ее)3[(8і,А1)401020(ОН)2 є слюдою, яка при прожаренні збільшується в об'ємі в 20-25 разів, внаслідок чого виходить дуже легкий, термостійкий матеріал з ви­сокими термо- і звукоізоляційними влас­тивостями. Друга його особливість - зді­бність до катионного обміну, що вельми цінно для застосування в сільському гос­подарстві, промисловому виробництві і екології. Його ціна на світовому ринку досягає 200-250 $ США за одну т (2000 рік), вермикулит має великий попит в США і інших високорозвинутих країнах. Близько 70% всього вермикулита в США використовується в будівництві і вироб­ництві теплоізоляційних матеріалів. Гли­нисті грунти Німеччини і піски Голлан­дії, Кувейту в результаті внесення верми­куліту придбали якість родючих культу­рних грунтів. У 2000 році світова здобич склала 513 тис. т.: Копальня Палабора (ЮАР) видобула 41% (210 тис. т.), США - 190 тыс. т., останнє - Бразилія - 25 тыс.т., Австралія - 20 тыс.т., Зімбабве -15 тис. т. і ін.

Використується вермикулит також як каталізатор при переробці нафти, як промисловий сорбент високорадіоактив­них Сб-137 і Бг-90 із забруднених грунтів і відходів ядерних підприємств, а також інших цілей.

У Приазов'ї (Донецька і Запорізька області) відомо декілька родовищ верми­куліту (Каменномогильське, Радіоновсь-ке, Куйбышевске, Андріївське і ін.), де він зустрічається в корі вивітрювання біотитових гнейсів або ультраосновних порід. Найбільш велике і розвідане (запа­си більше 2 млн. т.) - Каменномогильське родовище, що знаходиться в зоні відчу­ження заповідника Кам'яні Могили.

торождения палеогенового возраста, вы­явления и разведка которых в ближайшее время позволит создать на Укарине базу нетрадиционного кремнистого сырья.

Вермикулит (М§,Бе)3[(81,А1)4010]-Н20-(0Н)2 являются слюдой, которая при прокаливании уве­личивается в объеме в 20-25 раз, в ре­зультате чего получается очень легкий термостойский материал с высокими термо- и звукоизоляционными свойства­ми. Вторая его особенность - способ­ность к катионному объему, что весьма ценно для применения в сельском хозяй­стве, промышленном производстве и эко­логии. Его цена на мирвом рынке дости­гает 200-250 долларов за 1т (1998г), вер­микулит пользуется большим спросом в США и других высокоразвитых странах. Около 70% всего вермикулита в США используется в строительстве и произ­водстве теплоизоляционных материалов. Глинистые почвы в ФРГ и пески в Гол­ландии, Кувейте в результате внесения вермикулита приобрели качества плодо­родных культурных почв. В 1998г миро­вая добыча составила 513тыс.т: рудник Палабора (ЮАР) произвел 41% (210тыс.т), США - 190тыс.т, остальное Бразилия (25тыс.т), Австралия (20тыс.т), Зимбабве (15тыс.т) и др.

Используется вермикулит как катали­затор при переработке нефти, в качестве промышленного сорбента высокорадиоа­ктивных цезия-137 и стронция-90 из за­грязненных почв и отходов ядерных предприятий, а также других целей.

В Приазовье (Донецкая и Запорожская области) известно несколько месторож­дений вермикулита (Каменномогильское, Радионовское, Куйбышевское, Андреевс­кое и др.), где он встречается в коре вы­ветривания биотитовых гнейсов или уль-

Доцільність використання вказаних техногенних родовищ і нового нетради­ційного вияду мінеральної сировини оче­видні.

траосновных пород. Наиболее крупное и разведанное (запасы более 2млн.т) Ка-менномогильское месторождение нахо­дящееся в зоне отчуждения заповедника Каменные могилы.

Целесообразность использования ука­занных техногенных месторождений и новых нетрадиционных видов минераль­ного сырья очевидны.

Контрольні питання до глави VI

1. Що таке техногенні родовища і їх значення для України.

2. Головні техногенні родовища Донба­су і Криворізько-Дніпровського ра­йону.

3. Відходи вугільної і інших галузей промисловості як джерела різних ме­талів.

4. Ставроліт, його властивості і родо­вища.

5. Роль ставроліту в збереженні озоно­вого шару Землі.

6. Новий нетрадиційний вид мінераль­ної сировини (трону, давсоніту) і їх родовища.

7. Опал-крістобалитові сіліцити, їх за­стосування і родовища в Україні.

8. Вермикуліт і його особливості

9. Застосування вермикуліту і його ро­довища в Україні і Приазов'ї.

Контрольные вопросы и задания к главе VI

1. Что такое техногенные месторож­дения и их значение для Украины.

2. Главные техногенные месторожде­ния Донбасса и Криворожско-Днепровского района.

3. Отходы угольной и других отрас­лей промышленности, как источники ра­зличных металлов.

4. Ставролит, его свойства и место­рождения.

5. Роль ставролита в сохранении озо­нового слоя Земли

6. Новые нетрадиционные виды ми­нерального сырья (трона, давсонит) и их месторождения.

7. Опал-кристобалитовые силициты, их применение и месторождения в Украине.

8. Вермикулит и его особенности.

9. Применение вермикулита и его ме­сторождения в Украине и Приазовье.

ГЛАВА VII

ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ГЛАВА VII

ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ГЕОЛОГИЯ И ОХРАНА ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ

7.1 Земна кора і екологічна геологія

Земна кора, під якою розуміється верхня сіалична частина літосфери, сформувалася в результаті складної ди­ференціації речовини протягом величе­зного (~4,6млр.лет) періоду розвитку Землі. І хоча вона разом з атмосферою і гідросферою складає лише близько 1% всієї маси Землі, кора є дуже складною матеріальною системою.

Земна кора характеризується найви­щою диференціацією свого складу в по­рівнянні з іншими сферами Землі - яд­ром, мантією, атмосферою, гідросфе­рою. Ця висока диференціація обумов­лює наявність в земній корі різноманіт­них природних з'єднань, зокрема родо­вищ корисних копалини. Кора Землі служить також ареною взаємодії атмос­фери і гідросфери з твердою оболонкою Землі, що зумовило високу її диферен­ціацію. Вона з одного боку, трансфор­мує і перетворює зовнішню енергію, а з іншого - внутрішню, здійснюючи взає­мні переходи одного виду енергії в ін­шій.

Результати різних геологічних про­цесів не зникають безслідно, а фіксу­ються в "кам'яній книзі" Землі, відби­ваючись в речовинному складі, струк­турі, енергетичному і в іншому стані земної кори. Це дає можливість відно­вити історію життя планети з моменту виникнення на ній земної кори. Зреш­тою вона є об'єктом безпосереднього вивчення і освоєння її людиною, полем його практичної діяльності, що приво­7.1 Земная кора и экологическая геология

Земная кора, под которой понимается верхняя сиалическая часть литосферы, сформировалась в результате сложной дифференциации вещества в течение гро­мадного (~4,6млр.лет) периода развития Земли. И хотя она вместе с атмосферой и гидросферой составляет лишь около 1% всей массы Земли, кора является очень сложной материальной системой.

Земная кора характеризуется самой вы­сокой дифференциацией своего состава по сравнению с другими сферами Земли -ядром, мантией, атмосферой, гидросферой. Эта высокая дифференциация обусловли­вает наличие в земной коре разнообразных природных соединений, в частности ме­сторождений полезных ископаемых. Кора Земли служит также ареной взаимодейст­вия атмосферы и гидросферы с твердой оболочкой Земли, что обусловило высокую её дифференциацию. Она с одной стороны, трансформирует и преобразует внешнюю энергию, а с другой - внутреннюю, осуще­ствляя взаимные переходы одного вида энергии в другой.

Результаты различных геологических процессов не исчезают бесследно, а фик­сируются в "каменной книге" Земли, отра­жаясь в вещественном составе, структуре, энергетическом и в ином состоянии земной коры. Это дает возможность восстановить историю жизни планеты с момента воз­никновения на ней земной коры. В конеч­ном итоге она является объектом непо­средственного изучения и освоения ее че­ловеком, полем его практической деятель­дить до зміни навколишнього середо­вища і лиця Землі. Мінеральні ресурси земної кори складають основу економі­чного розвитку людського суспільства. З надр Землі щорічно витягують зверх 100млрд.т різних видів мінеральної си­ровини, при цьому в структурі світового видобутку корисних копалин переважає паливно-енергетична сировина. На її частку доводиться до 85% і більш, тоді як здобич рудних і нерудних корисних копалини в цілому складає до 15%.

Видобуток корисних копалин і їх ви­користання порушують природну рів­новагу, що склалася в земній корі. Це у багато разів прискорює природні або викликають до життя нові техногенні геологічні процеси. Багато з цих проце­сів завершується в межах різних відріз­ків часу, вимірюваних іноді роками або навіть днями. При цьому людина цілес­прямовано або стихійно створює на по­верхні Землі антропогенний ландшафт.

Так, розробка і видобуток корисних копалин сприяють зростанню контраст­ності земної поверхні. Тільки за раху­нок відкритої розробки корисних копа­лини в світі за короткий час виникають гори, які в природних умовах створюва­лися б природою при тривалих геологі­чних процесах. В результаті штучного утворення порожнеч при підземній екс­плуатації твердих, рідких і газоподібних корисних копалини відбуваються просі­дання земної поверхні, порушуються термічний, газовий, геохімічний режи­ми, відбуваються інші екологічно нега­тивні явища. Зникають джерела і боло­та, міліють озера і річки, розвивається карст, відбуваються інші процеси, що викликають швидкі зміни верхнього шару земної кори. Інженерно-будівельна і сільськогосподарська дія­ности, приводящей к изменению окру­жающей среды и лика Земли. Минераль­ные ресурсы земной коры составляют ос­нову экономического развития человече­ского общества. Из недр Земли ежегодно извлекают свыше 100млрд.т различных видов минерального сырья, при этом в структуре мировой добычи полезных ис­копаемых преобладают топливно-энергетическое сырье. На его долю прихо­дится до 85% и более, тогда как добыча рудных и нерудных полезных ископаемых в общей сложности составляет до 15%.

Добыча полезных ископаемых и их ис­пользование нарушают сложившиеся в земной коре природные равновесия. Они во много раз ускоряют естественные или вызывают к жизни новые техногенные геологические процессы. Многие из этих процессов завершаются в пределах раз­личных отрезков времени, измеряемых иногда годами или даже днями. При этом человек целенаправленно или стихийно создает на поверхности Земли антропоген­ный ландшафт.

Так, разработка и добыча полезных ис­копаемых способствуют росту контрастно­сти земной поверхности. Только за счет открытой разработки полезных ископае­мых в мире за короткое время возникают горы, которые в естественных условиях создавались бы природой при длительных геологических процессах. В результате ис­кусственного образования пустот при под­земной эксплуатации твердых, жидких и газообразных полезных ископаемых про­исходят проседания земной поверхности, нарушаются термический, газовый, геохи­мический режимы, происходят другие эко­логически негативные явления. Исчезают родники и болота, мелеют озера и реки, развивается карст, происходят другие про­цессы, вызывающие быстрые измененияльність людини, навпаки, нівелюють земну поверхню. З метою створення, наприклад, кращих умов для землеробс­тва чоловік вирівнює рельєф поверхні, на великих площах розсіює мінеральні і органічні речовини, обводнює пустелі і осушує заболочені ділянки. Інженерно-будівельна діяльність також сприяє ви­рівнюванню земної поверхні, оскільки людина при зведенні будівель, дамб і інших споруд створює умови для вини­кнення антропогенних тектонічних процесів. Під кожною будівлею форму­ється воронька просідання, величина якої досягає іноді декількох метрів. Мі­ста, особливо великі, впливають своєю масою на поведінку верхніх ділянок зе­мної кори. Вони знаходяться в своєрід­них " чашах" опускання, за межами яких розвивається кільцева зона піднять, як наслідок властивостей земної кори, тоб­то як компенсація тектонічного опус­кання. Таким чином, штучні споруди, сприяють зміні будови верхній частині земної кори.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини