Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Этапом минерализации называют дли­тельный период минералообразования, свя­занный с одним каким-либо генетическим процессом, например, магматическим, гид­ротермальным или экзогенным поверхно­стным. Обычно руды месторождения фор­мируются в течение одного этапа минера-лообразования, реже двух, как это, напри­мер, имеет место в верхних частях рудных залежей глубинного происхождения, когда в них образуется зона окисления в результа­те воздействия экзогенных факторов. Этапы минерализации делятся на стадии.

Стадией минерализации называют пери­од, в течение которого образовалась какая-либо определенная минеральная ассоциацияло представлена подібними по своєму скла­ду мінеральними агрегатами. Формування руд багатьох родовищ, особливо гідротер­мальних, відбувається, як правило, протя­гом декількох стадій (до п'яти і більше), що розділені перервами. Ці перерви відповіда­ють періодам тектонічного спокою. Поча­ток кожної нової стадії пов' язано з пожвав­ленням тектонічної діяльності, що призво­дить до утворення нових тріщин або роз­криття раніше утворених порожнин. У них проникають нові порції рудоносних розчи­нів, що відкладають там різні мінерали. Аналіз структурно-текстурних особливос­тей руд має дуже велике значення і для рі­шення питання про спосіб переробки кори­сних копалин. Знання розмірів рудних мі­нералів, їхньої форми і характеру зрощень з нерудними мінералами необхідно для ви­значення ступеня дроблення руд і встанов­лення раціональної схеми їхнього збагачен­ня, а також рішення інших технологічних питань.

Процес мінералізації і рудовідкладання відбувається як правило в умовах мінливої геологічної і фізико-хімічної обстановки, і це накладає свій відбиток на речовинний склад і текстурні особливості руд. Отже, вивчення текстур руд, їхнього речовинного складу допомагає виявленню не тільки умов рудоутворення, але й еволюції цих умов у процесі рудовідкладання, дозволяє простежити зміну тектонічної і геохімічної обстановки в ході цього процесу. А.Г. Бетехтін показав, що для кожного з основних генетичних класів родовищ ко­рисних копалин - ендогенних, екзогенних і метаморфогенних - характерні свої текс­тури, хоча існують і деякі загальні для всіх трьох класів текстурні особливості руд. Це залежить від способу утворення мінераль­них агрегатів, тобто чи відбувається від­кладення руд одночасно з вміщуючіми по­руд, обычно представленная сходными по своему составу минеральными агрегатами. Формирование руд многих месторождений, особенно гидротермальных, происходит, как правило, в течение нескольких стадий (до пя­ти и более), которые разделены перерывами. Эти перерывы соответствуют периодам тек­тонического покоя. Начало каждой новой стадии связано с оживлением тектонической деятельности, приводящим к образованию новых трещин или раскрытием ранее образо­ванных полостей. В них проникают новые порции рудоносных растворов, отлагающих там различные минералы. Анализ структур­но-текстурных особенностей руд имеет очень большое значение и для решения вопроса о способе переработки полезных ископаемых. Знание размеров рудных минералов, их фор­мы и характера срастаний с нерудными ми­нералами необходимо для определения сте­пени дробления руд и установления рацио­нальной схемы их обогащения, а также реше­ния других технологических вопросов.

Процесс минерализации и рудоотложения происходит обычно в условиях меняющейся геологической и физико-химической обста­новки, и это накладывает свой отпечаток на вещественный состав и структурно-текстур­ные особенности руд. Следовательно, изуче­ние структур и текстур руд, их вещественного состава помогает выявлению не только усло­вий рудообразования, но и эволюции этих условий в процессе рудоотложения, позволя­ет проследить изменение тектонической и геохимической обстановки в ходе этого про­цесса. А.Г. Бетехтин показал, что для каждого из основных генетических классов месторо­ждений полезных ископаемых - эндогенных, экзогенных и метаморфогенных - характер­ны свои структуры и текстуры, хотя сущест­вуют и некоторые общие для всех трех клас­сов структурно-текстурные особенности руд. Это зависит от способа образования мине­родами, або руди виникають внаслідок на­ступного відкладення в порожнечах раніше утворених порід, а також шляхом метасо­матичного заміщення порід.

Масивна текстура зустрічається часто в магматичних родовищах, вона характерна тим, що руда майже суцільно (більше ніж на 75-80%) складена рудними мінералами і має однорідну будову.

Вкраплена текстура обумовлена наяв­ністю більше-менше рівномірної вкрап-леності рудних мінералів серед нерудної маси. Ця вкрапленість може бути густою, середньою й убогою (мал.2.1.2а).

Плямиста текстура характеризується відособленими скупченнями - плямами -рудних мінералів на фоні безрудної скла­дової штуфа (мал.2.1.2б).

Полосчата текстура виникає в тому ви­падку, якщо густа вкрапленість рудних мі­нералів чи суцільні їхні виділення концен­труються у вигляді смуг (мал.2.1.2в).

Жильна і прожилкова текстури характе­рні для гідротермальних родовищ і утворе­ні одним жильним виділенням або декіль­кома взаємоперетинаючимися чи субпара-лельними прожилками (мал.2.1.2г і 2.1.2д). Залежно від розташування прожилків виді­ляють сітчасту текстуру перетинання та інші.

Брекчийова текстура виникає в тому ви­падку, якщо кутасті уламки бічних порід або раніше утворених мінералів цементу­ються більше пізніми мінеральними агре­гатами (мал.2.1.2е). Якщо уламки придбали більше-менше сглажений обрис внаслідок впливу на них розчинів, що відклали цеме­нтуючу речовину, то тоді текстура буде називатися брекчийовидною (мал.2.1.2ж).

Коломорфні текстури у вигляді різних натічних, ниркоподібних, зональних і ін­ших агрегатів утворюються при відкладен­ні мінеральної речовини з колоїдних роз­ральных агрегатов, т.е. происходит ли отло­жение руд одновременно с вмещающими по­родами или руды возникают в результате по­следующего отложения в пустотах ранее об­разованных пород, а также путем метасома-тического замещения пород.

Массивная текстура встречается часто в магматических месторождениях, она харак­терна тем, что руда почти сплошь (более чем на 75-80%) сложена рудными минералами и имеет однородное строение.

Вкрапленная текстура обусловлена нали­чием более или менее равномерной вкрап­ленностью рудных минералов среди неруд­ной массы. Эта вкрапленность может быть густой, средней и убогой (рис.2.1.2а).

Пятнистая текстура характеризуется обособленными скоплениями - пятнами -рудных минералов на фоне безрудной со­ставляющей штуфа (рис.2.1.2б).

Полосчатая текстура возникает в том случае, если густая вкрапленность рудных минералов или сплошные их выделения кон­центрируются в виде полос (рис.2.1.2в).

Жильная и прожитковая текстуры ха­рактерны для гидротермальных месторо­ждений и образованы одним жильным выде­лением или несколькими взаимопересе-кающимися или субпараллельными прожил­ками (рис.2.1.2г и 2.1.2д). В зависимости от расположения прожилков выделяют сетча­тую текстуру пересечения и другие.

Брекчиевая текстура возникает в том случае, если угловатые обломки боковых пород или ранее образовавшихся минералов цементиру­ются более поздними минеральными агрегата­ми (рис.2.1.2е). Если обломки приобрели более или менее оглаженные очертания в результате воздействия на них растворов, отложивших цементирующее вещество, то тогда текстура будет называться брекчиевидной (рис.2.1.2ж).

Колломорфные текстуры в виде различных натечных, почковидных, зональных и другихчинів (мал.2.1.2з). Крім зазначених тексту­рних візерунків зустрічаються також усіля­кі неоднорідні (атакситові) і деякі інші тек­стури. При вивітрюванні родовищ корис­них копалин завдяки процесам хімічного руйнування мінералів виникають різні по­ристі, комірчасті, коркові, землисті та інші подібні текстури, назви яких дають достат­нє уявлення про їхній зовнішній вигляд.

Для осадових родовищ найбільше типо­ва шарувата текстура (мал.2.1.2і), а також конкреційна і конгломератова.

Корисні копалини метаморфогених ро­довищ як правило мають сланцювату і плойчату текстуру, що характеризуються чергуванням однакових по кольору і скла­ду тонких смуг, нерідко вигнутих у дрібні складки, а також гнейсовидну, для якої вла­стиво часте чергування різних по своєму фарбуванню і складу мінеральних агрега­тів (мал.2.1.2к).

агрегатов образуются при отложении мине­рального вещества из коллоидных растворов (рис.2.1.2з). Кроме указанных текстурных узо­ров встречаются также всевозможные неодно­родные (атакситовые) и некоторые другие тек­стуры. При выветривании месторождений по­лезных ископаемых благодаря процессам хи­мического разрушения минералов возникают различные пористые, ячеистые, корковые, землистые и другие подобные текстуры назва­ние которых дают достаточное представление об их внешнем виде.

Для осадочных месторождений наиболее типичны слоистая текстура (рис.2.1.2и), а также конкреционная и конгломератовая.

Полезные ископаемые метаморфогенных месторождений обычно имеют сланцеватую и плойчатую текстуру, которые характери­зуются чередованием одинаковых по цвету и составу тонких полос, нередко изогнутых в мелкие складки, а также гнейсовидную, для которой свойственно частое чередование раз­личных по своей окраске и составу мине­ральных агрегатов (рис.2.1.2к).

Мал. 2.1.2. Головні типи текстур руд: а-вкраплена; б-плямиста; в-смугаста; г-жильна; д-прожилкова; е-брекчійова; ж-брекчієвидна; з-коломорфна; і-слоїста; к-смугаста. Рис. 2.1.2. Главные типы текстур руд: а-вкрапленная; б-пятнистая; в-полосчатая; г-жильная; д-прожилковая; е-брекчиевая; ж-брекчиевидная; з-колломорфная; и-слоистая; к-полосчатая.

2.3 Методи вивчення корисних копа­лин

Для вивчення родовищ корисних ко­палин використовуються різні методи. Основним є геологічна документація, тобто опис і замальовки природних і штучних відслонень тіл корисних копа­лин. Уважно описуються співвідношення різних мінеральних агрегатів, характер їхніх контактів з вміщуючими породами, навколорудні зміни. Установлюється тріщинуватість корисних копалин і вмі­щуючих порід, наявність зміщень, дзер­кал та штрихів сковзання, їхнє орієнту­вання в просторі, збирається матеріал для статистичної обробки тріщинуватості. Особлива увага приділяється випробу­ванню покладів для визначення якості і кількості мінеральної сировини. У проце­сі дослідження родовищ складаються де­тальні геологічні карти, розрізи, погори-зонтні плани, іноді блок-діаграми тіл ко­рисних копалин.

Усебічно вивчаються самі корисні ко­палини. Визначається хімічний і спектра­льний склад руд і рудних мінералів, про­водяться рентгеноструктурні, мікрозон­дові та інші аналізи. Детально досліджу­ються прозорі і поліровані шліфи (аншлі­фи) порід і руд, їхні структурно-текстурні особливості. У процесі вивчення родовищ велика увага приділяється складчастим і розривним порушенням, зонам розслан-цювування та іншим тектонічним явищам. У ряді випадків величезне значення має вивчення газоносності родовищ, особливо кам'яновугільних. Приділяється увага до­слідженню гідрогеологічних умов і обво­днювання родовищ, для цього проводять спеціальні дослідження, у тому числі від­качку підземних вод для визначення во-допритока і складу підземних вод. Вивча­ються також інженерно-геологічні власти­2.3 Методы изучения полезных иско­паемых

Для изучения месторождений полезных ископаемых используются различные мето­ды. Основным является геологическая доку­ментация, т. е. описание и зарисовки естест­венных и искусственных обнажений тел по­лезных ископаемых. Внимательно описыва­ются соотношения различных минеральных агрегатов, характер их контактов с вмещаю­щими породами, околорудные изменения. Устанавливается трещиноватость полезного ископаемого и вмещающих пород, наличие смещений, зеркал и штрихов скольжения, их ориентировка в пространстве, собирается материал для статистической обработки трещиноватости. Особое внимание уделяет­ся опробованию залежей для определения качества и количества минерального сырья. В процессе исследования месторождений составляются детальные геологические кар­ты, разрезы, погоризонтные планы, иногда блок-диаграммы тел полезных ископаемых.

Всесторонне изучаются сами полезные ископаемые. Определяется химический и спектральный состав руд и рудных минера­лов, проводятся рентгеноструктурные, мик-розондовые и другие анализы. Детально ис­следуются прозрачные и полированные шлифы (аншлифы) пород и руд, их струк­турно-текстурные особенности. В процессе изучения месторождений большое внимание уделяется складчатым и разрывным нару­шениям, зонам рассланцевания и другим тектоническим явлениям. В ряде случаев огромное значение имеет изучение газонос­ности месторождений, особенно каменно­угольных. Уделяется внимание исследова­нию гидрогеологических условий и обвод­ненности месторождений, для этого прово­дят специальные исследования, в том числе откачку подземных вод для определения во-допритока и состава подземных вод. Изуча­вості корисних копалин і порід, що їх вміщують. Немаловажне значення мають різні геофізичні і геохімічні методи дослі­дження родовищ.

ются также инженерно-геологические свой­ства полезных ископаемых и вмещающих их пород. Немаловажное значение имеют раз­личные геофизические и геохимические ме­тоды исследования месторождений.

2.4 Умови утворення родовищ корис­них копалин

Родовище корисних копалин, як і гір­ські породи, формуються в ході різних геологічних процесів. Ці процеси утво­рення родовищ корисних копалин поді­ляються на три великі серії: ендогенні чи магматогенні, екзогенні або седименто­генні і метаморфогенні. Кожна з цих се­рій підрозділяється у свою чергу на гру­пи і класи родовищ (див. табл.1.2).

Ендогенні родовища або магматоген-ні, зобов'язані своїм виникненням про­цесам, що протікають у глибинних час­тинах Землі. Більшість дослідників пов' язують процеси ендогенного рудо­утворення з осередками магмосилі-катного розплаву складного складу, що містить деяку кількість води, вуглекис­лоти, сірки, хлору, фтору та інших ле­тучих компонентів поряд з різними ме­талами. По сучасним даним магматичні силікатні розплави представляють со­бою рідини, що складаються із склад­них комплексних молекул і іонів. При застиганні ці розплави здобувають упо­рядковану будову близьку відповідній будові кристалічних фаз. Передбачаєть­ся, що існують магми двох типів: база-льтоїдна, що виникає внаслідок плав­лення речовини верхньої мантії Землі на глибині близько 100-150 км, і грани-тоїдна, вогнища якої формуються під впливом мантійних теплових потоків у вишележачих сферах земної кори аж до глибин 15-20 км і навіть менше. Теплові потоки з осередків верхньої мантії, ра­2.4 Условия образования месторожде­ний полезных ископаемых

Месторождение полезных ископаемых, как и горные породы, формируются в ходе различных геологических процессов. Эти процессы образования месторождений по­лезных ископаемых делятся на три большие серии: эндогенные или магматогенные, эк­зогенные или седиментогенные и метамор-фогенные. Каждая из этих серий подразде­ляется в свою очередь на группы и классы месторождений (см.табл.1.2).

Эндогенные месторождения, называе­мые также магматогенными, обязаны своим возникновением процессам, протекающим в глубинных частях Земли. Большинство исследователей связывают процессы эндо­генного рудообразования с очагами магмо-силикатного расплава сложного состава, содержащего некоторое количество воды, углекислоты, серы, хлора, фтора и других летучих компонентов наряду с различными металлами. По современным данным маг­матические силикатные расплавы представ­ляют собой жидкости, которые состоят из сложных комплексных молекул и ионов. При остывании эти расплавы приобретают упорядоченное строение близко соответст­вующее строению кристаллических фаз. Предполагается, что существуют магмы двух типов: базальтоидная, возникающая в результате плавления вещества верхней мантии Земли на глубине около 100-150 км, и гранитоидная, очаги которой формируют­ся под влиянием мантийных тепловых по­токов и вышележащих сферах земной коры вплоть до глубин 15-20 км и даже менее.зом з якими транспортується вода, луги та інші елементи, у тому числі рудні, проникають у верхні горизонти земної кори по глибинних розломах. Під впли­вом тектонічних рухів у тих чи інших ділянках земної кори магма впроваджу­ється у верхні її частини, де охолоджу­ється і кристалізується. При застиганні і кристалізації магми відбуваються зміни її складу, названі диференціацією. Од­ночасно магма взаємодіє з породами, що вміщують, переплавляючи й асимі-люючи їх. Завдяки сполученню проце­сів диференціації й асиміляції з базаль-тоїдної і гранитоїдної магми утвориться вся розмаїтість магматичних гірських порід. У ході цієї еволюції магматизму різні речовини, що містяться в магмі, поводяться по-різному. Одні залиша­ються в гірській породі, що утвориться, у розсіяному вигляді чи локалізуються у вигляді рудних відокремлень в окремих ділянках магматичних тіл. Інші вино­сяться у вигляді легко рухливих з'єд­нань разом з парами води і газоподіб­ними речовинами далеко за межі магма­тичної камери в породи, що вміщують, і тут відкладаються, заповнюючи тріщи­ни і порожнечі чи заміщаючи речовину навколишніх порід. У першому випадку формуються магматичні родовища, у другому - постмагматичні.

Магматичні родовища. У самій магмі в процесі диференціації при відповідних геологічних умовах може відбутися ві­докремлення цінної речовини, яка, по­тім, кристалізуючись, утворює великі промислові родовища корисних копа­лин, власне магматичних. Нагромаджен­ня рудоутворюючих мінералів при цьо­му може відбуватися трьома шляхами.

По-перше, у магмі ультраосновного, основного лужного складу може відбу-

Тепловые потоки из очагов верхней мантии, вместе с которыми транспортируется вода, щелочи и другие элементы, в том числе рудные, проникают в верхние горизонты земной коры по глубинным разломам. Под влиянием тектонических движений в тех или иных участках земной коры магма вне­дряется в верхние её части, где охлаждается и кристаллизуется. При застывании и кри­сталлизации магмы происходят определен­ные изменения её состава, называемые дифференциацией. Одновременно магма взаимодействует с вмещающими породами, переплавляя и ассимилируя их. Благодаря сочетанию процессов дифференциации и ассимиляции из базальтоидной и гранито-идной магмы образуется все разнообразие магматических горных пород. В ходе этой эволюции магматизма различные вещества, содержащиеся в магме, ведут себя по-разному. Одни остаются в образующейся горной породе в рассеянном виде или лока­лизуются в виде рудных обособлений в от­дельных участках магматических тел. Дру­гие выносятся в виде легко подвижных со­единений вместе с парами воды и газооб­разными веществами далеко за пределы магматической камеры во вмещающие по­роды и здесь отлагаются, заполняя трещины и пустоты или замещая вещество окру­жающих пород. В первом случае формиру­ются магматические месторождения, во втором - постмагматические.

Магматические месторождения. В са­мой магме в процессе дифференциации при соответствующих геологических условиях может произойти обособление ценных ве­ществ, которые, затем, кристаллизуясь, об­разуют крупные промышленные месторож­дения полезных ископаемых, выделяемых в группу собственно магматических. Накоп­ление рудообразующих минералов при этом может происходить тремя путями.тися ліквація, тобто відділення рудного розплаву від силікатного в рідкій стадії ще до початку кристалізації. Крапельки сульфідного розплаву, що відокремився, поступово поєднуються, концентрують­ся в різних частинах (головним чином у придонних) масиву порід, що формуєть­ся, і утворюють родовища цінних мета­лів. Такі родовища називаються ліква-ційними, вони характерні для мідно-нікелевих з кобальтом, платиною та ін­шими елементами руд.

По-друге, у силікатній магмі деякі метали (хром, платина, титан та ін.) мо­жуть входити до складу мінералів, що кристалізуються при високих темпера­турах і відокремлюються у вигляді твер­дої фази в ще не застиглому розплаві ра­ніш усіх. Опускаючись під дією сили ва­ги вниз, ці мінерали накопичуються й утворюють рудні поклади. Залежно від швидкості застигання і кристалізації всього магматичного вогнища, рудні мі­нерали можуть виявитися розташова­ними на різних рівнях виниклого маси­ву, часто утворити в породах зони, зба­гачені цінними мінералами в порівнянні із середнім їхнім вмістом у масиві. Іноді збагачення виявляється значним, і така порода може розглядатися як промисло­во-коштовна руда. Так виникають ран-ньомагматичні родовища, прикладами яких є родовища хроміту, платини і ме­талів її групи в ультраосновних породах і рідкісноземельних мінералів у лужних породах.

По-третє, у магмах, збагачених лету­чими речовинами, силікатні мінерали кристалізуються раніш рудних. У цьому випадку виникає своєрідний залишковий рудний розплав, що під впливом тектоні­чних рухів заповнює тріщини у вже роз-кристалізованій і затверділій породі. Так

Во-первых, в магме ультраосновного, основного щелочного состава может про­изойти ликвация, т. е. отделение рудного расплава от силикатного в жидкой стадии еще до начала кристаллизации. Капельки обособившегося сульфидного расплава по­степенно объединяются, концентрируются в разных частях (главным образом в при­донных) формирующегося массива пород и образуют месторождения ценных металлов. Такие месторождения называются ликваци-онными, они характерны для медно-никелевых с кобальтом, платиной и други­ми элементами руд.

Во-вторых, в силикатной магме некото­рые металлы (хром, платина, титан и др.) могут входить в состав минералов, кристал­лизующихся при высоких температурах и обособляющихся в виде твердой фазы в еще не застывшем расплаве раньше всех. Опус­каясь под действием силы тяжести вниз, эти минералы скапливаются и образуют рудные залежи. В зависимости от скорости остыва­ния и кристаллизации всего магматического очага, рудные минералы могут оказаться расположенными на разных уровнях воз­никшего массива, часто образуя в породах зоны, обогащенные ценными минералами по сравнению со средним их содержанием в массиве. Иногда обогащение оказывается значительным, и такая порода может рас­сматриваться как промышленно-ценная ру­да. Так возникают раннемагматические ме­сторождения, примерами которых являются месторождения хромита, платины и метал­лов её группы в ультраосновных породах и редкоземельных минералов в щелочных породах.

В-третьих, в магмах, обогащенных лету­чими веществами, силикатные минералы кристаллизуются раньше рудных. В этом случае возникает своеобразный остаточный рудный расплав, который под влияниемутворюються пізньомагматичні родовища хроміту і платини в ультраосновних по­родах, титаномагнетиту (іноді з ванадієм) в основних породах, апатит-магнети-тових і апатит-нефелінових руд, а також графіту в лужних породах (мал.2.2).

тектонических движений заполняет трещи­ны в уже раскристаллизовавшейся и затвер­девшей породе. Так образуются позднемаг-матические месторождения хромита и пла­тины в ультраосновных породах, титано-магнетита (иногда с ванадием) в основных породах, апатит-магнетитовых и апатит-нефелиновых руд, а также графита в ще­лочных породах (рис.2.2).

Мал. 2.2. Ботогольске родовище графіту (по М.І. Орешкіну): 1 - нефеліновий сієніт; 2 - піроксен-нефеліновая порода; 3- кальцифіри; 4 - графітова руда.

Рис. 2.2. Ботогольское месторождение графита (по Н.И.Орешкину): 1 - нефелиновый сиенит; 2 - пироксен-нефелиновая порода; 3- кальцифиры; 4 - графито­вая руда.

Магматичні родовища виникають при температурах 1500о-700оС і навіть мен-шее. При цьому ранньомагматичні і лік-ваційні родовища утворюються при бі­льше високих температурах цього інтер­валу в порівнянні з піздньомагматичними родовищами. Зовнішній тиск, що супро­воджує утворення магматичних родовищ, може бути різним. Для ранньомагматич-них родовищ алмаізв, наприклад, воно повинні відповідати полю стійкості алма­зу і піропу (близько 50-10 Па), однак утворення мідно-нікелевих руд Нориль-

Магматические месторождения возни­кают при температурах 1500о-700оС и даже меньше. При этом раннемагматические и ликвационные месторождения образуются при более высоких температурах этого ин­тервала по сравнению с позднемагматиче-скими месторождениями. Внешнее давле­ние, сопровождающее образование магма­тических месторождений, может быть раз­личным. Для раннемагматических место­рождений алмазов, например, оно должно соответствовать полю устойчивости алмаза и пиропа (около 50-10 Па), однако образо­ська відбувалося при значно меншому тиску (до 0,5-1-108Па). Магматичні родо­вища різних корисних копалин відомі в Росії, ПАР, Канаді, США, Швеції, КНР й інших країнах.

Пегматитові родовища утворюються, коли в глибинних умовах від магми, осо­бливо багатої летучими компонентами, відокремлюються порції залишкового си­лікатного розплаву-розчину, що впрова­джуються по тріщинах у породи. При цьому виникає своєрідна порода - пегма­тит, що характеризується великими крис­талами породоутворюючих мінералів (польових шпатів, слюди, кварцу) і при­сутністю рідкіснометальних і рідкіснозе­мельних мінералів. Пегматити часто ма­ють зональну будову (мал.2.3).

вание медно-никелевых руд Норильска происходило при значительно меньшем давлении (до 0,5-1-10 Па). Магматические месторождения различных полезных иско­паемых известны в России, ЮАР, Канаде, США, Швеции, КНР и других странах. Пегматитовые месторождения образуются, когда в глубинных условиях от магмы, особенно богатой летучими компонентами, отделяются порции остаточного силикат­ного расплава-раствора, внедряющиеся по трещинам во вмещающие породы. При этом возникает своеобразная порода - пег­матит, которая характеризуется крупными кристаллами породообразующих минера­лов (полевых шпатов, слюды, кварца) и присутствием редкометальных и редкозе­мельных минералов. Пегматиты часто имеют зональное строение (рис.2.3).

Мал. 2.3. Пегматітове тіло і його зональність (по К.А.Власову): 1 - дрібнозернистий граніт; 2 - грубозернистий пегматоїдний граніт; 3 - пегматит письмової структури; 4 - кварц-мусковіт-польовошапатова зона; 5 - мікроклінова зона; 6 - кварцова зона; 7 - рідкометально-слюдиста зона; 8 - вміщуючі породи. Рис. 2.3. Пегматитовое тело и его зональность (по К.А.Власову): 1 - мелкозернистый гранит; 2 - крупнозернистый пегматоидный гранит; 3 - пегматит с письменной структурой; 4 - кварц-мусковит-полевошапатовая зона; 5 - микроклиновая зона; 6 - кварцевая зона; 7 - редкометально-слюдистая зона; 8 - вмещающие породы.

Пегматити відомі для кожної групи магматичних порід. Існують гранітні, сієнітові, нефелін-сієнітові, діоритові, габрові, перидотитові пегматити. Однак найбільшим поширенням користуються гранітні пегматити, що мають велике практичне значення. Умови утворення пегматитів трактуються по-різному, і на даний час проблема пегматитоутворен-ня є однією з найбільш дискусійних. О.Є. Ферсман вважав, що в будь-якій магмі при остиганні утвориться переси­чений газоподібними летучими компо­нентами залишковий розплав. Такий за­лишковий розплав дуже рухливий і за­вдяки вмісту летучих речовин утриму­ється в розплавленому стані при темпе­ратурах нижчих від звичайної кристалі­зації речовин, що містяться в ньому. Кристалізація цього рухливого залиш­кового розплаву відбувається в умовах, коли зовнішній тиск вищезалягаючих порід більший від внутрішньомагмати-чного тиску газоподібних речовин за­лишкового розплаву. Цей розплав як правило заповнює тріщини у верхніх крайових частинах материнських інтру-зій, проникаючи іноді в прилягаючі до магматичних масивів породи, і утворює пегматит.

О. Н. Заварицький заперечував існуван­ня залишкової пегматитоутворювальної магми. Він вважав, що звичайна магма, кристалізуючись у замкнутій невеликій порожнині, у міру охолодження розділя­ється на тверду, рідку і газоподібну фази. Частина летучих речовин іде в зовнішній простір і між речовинами, що залишаються в різних фазах, порушується фізико-хімічна рівновага. Вони вступають у взає­модію, кінцевим результатом якого є вини­кнення пегматитів із усією різноманітністю їхнього мінералогічного складу. В.Д. Нікі-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини