Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини - страница 50

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

При цьому відбуваються стихійні, неконтрольовані зміни особливо у зв'яз­ку з розробкою і використанням міне­ральної сировини.

Стихійність в перетворенні складу поверхневої частини земної кори особ­ливо яскраво виявляється в зонах посе­лень. Нині в крупних містах потужність антропогенних відкладень в районах старої забудови досягає (м): у Києві -36, Москві - 22, Ташкенті - 18, Лондоні - 25, Парижі - 20. Цілком очевидно, що багато технологічних процесів, якщо не прийняти відповідних заходів, мати­муть украй небажані для життя людини і навколишнього його середовища еко­логічні наслідки.

Господарська діяльність людини до­верхнего слоя земной коры. Инженерно-строительная и сельскохозяйственная дея­тельность человека, наоборот, нивелируют земную поверхность. С целью создания, например, лучших условий для земледелия человек выравнивает рельеф поверхности, на больших площадях рассеивает мине­ральные и органические вещества, обвод­няет пустыни и осушает заболоченные участки. Инженерно-строительная дея­тельность также способствует выравнива­нию земной поверхности, т.к. человек при возведение зданий, плотин и других со­оружений создает условия для возникно­вения антропогенных тектонических про­цессов. Под каждым зданием формируется просадочная воронка, величина которой достигает порой нескольких метров. Горо­да, особенно крупные, воздействуют своей массой на поведение верхних участков земной коры. Они находятся в своеобраз­ных " чашах" опускания, за пределами ко­торых развивается кольцевая зона подня­тий, как следствие свойств земной коры, т. е. как компенсация тектонического опус­кания. Таким образом, искусственные со­оружения, способствуют изменению строения верхней части земной коры.

При этом происходят стихийные, не­контролируемые изменения особенно в связи с разработкой и использованием ми­нерального сырья.

Стихийность в преобразовании состава поверхностной части земной коры особен­но ярко проявляется в зонах поселений. Ныне в крупных городах мощность антро­погенных отложений в районах старой за­стройки достигает (м): в Киеве - 36, Моск­ве - 22, Ташкенте - 18, Лондоне - 25, Па­риже - 20. Вполне очевидно, что многие технологические процессы, если не при­нять соответствующих мер, будут иметь крайне нежелательные для жизни человекасягла таких масштабів, при яких вже очевидна і загальновизнана необхід­ність як посилення охорони надр, так і спеціального вивчення геологічних нас­лідків цієї діяльності, про що говорив свого часу В. І. Вернадський.

От чому в 1984г в Росії з'явився но­вий напрям геологічних знань - еколо­гічна геологія. Вона вивчає екологічні функції літосфери, закономірності її формування і зміни під впливом приро­дних і техногенних причин у зв'язку з діяльністю людини. Об'єктом її дослі­дження є літосфера зі всіма компонен­тами, а предметом досліджень - знання про їх екологічні властивості.

природні рівноваги повинна давати прогнози, що стосуються порушення балансу природних компонентів в ре­зультаті втручання людини в земну ко­ру і подальшого її розвитку в зоні, дос­тупній людині. Тут завдання і методи дослідження екологічної геології тісно переплітаються із завданнями і метода­ми дослідження динамічної геології, вчення про корисних копалини, гідро­геології, інженерної геології, геоморфо­логії і іншими геологічними науками. Проте до завдань екологічної геології відносяться не тільки і не стільки ви­вчення самих техногенних геологічних процесів, скільки вивчення і передба­чення геологічних наслідків господар­ської діяльності людини в межах земної кори і на її поверхні. Екологічна геоло­гія повинна враховувати також досяг­нення наук біогеографічного циклу, в першу чергу - ландшафтоведення. У її компетенцію входять також питання раціонального використання і охорони надр. Тут необхідно спиратися на дані таких наук, як гірська справа і техноло­гія  переробки  мінеральної сировини, и окружающей его среды экологические последствия.

Хозяйственная деятельность человека достигла таких масштабов, при которых уже очевидна и общепризнана необходи­мость как усиления охраны недр, так и специального изучения геологических по­следствий этой деятельности, о чем гово­рил в свое время В. И. Вернадский.

Вот почему в 1984г в России появилось новое направление геологических знаний -экологическая геология. Она изучает эко­логические функции литосферы, законо­мерности её формирования и изменения под влиянием природных и техногенных причин в связи с деятельностью человека. Объектом её исследования являются лито­сфера со всеми компонентами, а предме­том исследований - знания об их экологи­ческих свойствах.

Экологическая геология должна давать прогнозы, касающиеся нарушения баланса природных компонентов в результате вмешательства человека в земную кору и дальнейшего их развития в зоне, доступ­ной человеку. Здесь ее задачи и методы исследования тесно переплетаются с зада­чами и методами исследования динамиче­ской геологии, учения о полезных иско­паемых, гидрогеологии, инженерной гео­логии, геоморфологии и другими геологи­ческими науками. Однако к задачам эколо­гической геологии относятся не только и не столько изучение самих техногенных геологических процессов, сколько изуче­ние и предвидение геологических послед­ствий хозяйственной деятельности челове­ка в пределах земной коры и на ее поверх­ности. Экологическая геология должна учитывать также достижения наук биогео­графического цикла, в первую очередь -ландшафтоведения. В её компетенцию входят также вопросы рационального ис­економіка мінеральної сировини, при­родокористування і екогігієна, а також інші.

Таким чином, екологічна геологія -комплексна геологічна наука, поклика­на активно брати участь в рішенні про­блеми "природа - людина, - наука - те­хніка". У ній тісно переплітаються пи­тання виробничі, етичні, добробуту лю­дей, екогігієни і навіть виживання люд­ства. Так, на думку українських, росій­ських і американських учених наший Землі загрожує глобальне потепління, пов'язане із забрудненням повітря кіп­тявою і різними хімічними сполуками. Через це сонячне світло відбивається назад в космічний простір, що неминуче підсилює парниковий ефект і порушує клімат, що склався, на Землі. За даними NASA (американський інститут косміч­них досліджень) за останніх 2 року XXI століття кількість сонячного світла, що досягає поверхні наший планети, змен­шилася майже на 20%. Загрозу всьому живому на Землі представляє також зменшення озонового шару Землі, що затримує жорстку ультрафіолетову ра­діацію Сонця, кислотні дощі, що утво­рюються в результаті неконтрольовано-го викиду в атмосферу оксидів сірки і інші види господарської діяльності лю­дини глобального характеру.

7.2 Раціональне використання природи і охорона мінеральних ресурсів

У сучасних умовах питання взаємодії суспільства і природи, охорона і поліп­шення природного середовища висува­ються в число першорядних наукових пользования и охраны недр. Здесь необхо­димо опираться на данные таких наук, как горное дело и технология переработки ми­нерального сырья, экономика минерально­го сырья, природопользование и экогигие-на, а также другие.

Таким образом, экологичсекая геология - комплексная геологическая наука, при­званная активно участвовать в решении проблемы "природа - человек - наука -техника". В ней тесно переплетаются во­просы производственные, нравственные, благосостояния людей, экогигиены и даже выживания человечества. Так, по мнению украинских, российских и американских ученых нашей Земле грозит глобальное потемнение, связанное с загрязнением воз­духа копотью и различными химическими соединениями. Из-за этого солнечный свет отражается обратно в космическое про­странство, что неизбежно усиливает пар­никовый эффект и нарушает сложившийся климат на Земле. По данным NASA (аме­риканский институт космических исследо­ваний) за последние 2 года XXI века коли­чество солнечного света, достигающего поверхности нашей планеты, уменьшилось почти на 20%. Угрозу всему живому на Земле представляет также уменьшение озонового слоя Земли, задерживающего жесткую ультрафиолетовую радиацию Солнца, кислотные дожди, образующиеся в результате неконтролируемого выброса в атмосферу оксидов серы и другие виды хозяйственной деятельности человека гло­бального характера.

7.2 Рациональное использование при­роды и охрана минеральных ресурсов

В современных условиях вопросы взаи­модействия общества и природы, охраны и улучшения природной среды выдвигаются в число первостепенных научных проблем.проблем. Відома та величезна увага, яка приділяється охороні природи. Прийняті ухвали, направлені на поліпшення охо­рони і раціональне використання приро­дних ресурсів. Майже всі матеріальні цінності - результат здобичі і переробки корисних копалини. З надр ми отримує­мо сировину для паливної, металургійної і хімічної промисловості, добрива для сільського господарства, будівельні ма­теріали і т. д. Проте надра Землі не неви­черпні, тому необхідно чітко уявляти собі, яка сировина, скільки і як треба її здобувати, щоб використовувати багатс­тва надр як можна раціональніше. Існу­ючі правові норми, що розробляються, про охорону надр направлені на запобі­гання і припинення випадків безгоспо­дарного використання корисних копали­ни. Особлива увага в законодавчих ух­валах приділена забезпеченню безпеки гірських робіт, державному нагляду і контролю за використанням і охороною надр. Багатство надр - це частина при­родних багатств країни і потрібно їх ви­користовувати ефективно, розумно і з перспективою на майбутнє. Необхідно більш комплексно освоювати родовища корисних копалини, не допускаючи втрат при здобичі і переробці.

Один з найбільш реальних шляхів ра­ціонального використання мінерально-сировинних ресурсів - усесторонній під­хід до витягання і переробки сировини, що забезпечує якнайповніше і економіч­но доцільніше використання запасів ос­новних і таких, що залягають спільно з ними корисних копалини, утилізацію відходів робіт здобичі, а також вторинне використання техногенних родовищ і інших ресурсів. Правила охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалини містять комплекс вимог по ра-

Известно то огромное внимание, которое уделяется охране природы. Приняты по­становления, направленные на улучшение охраны и рациональное использование природных ресурсов. Почти все матери­альные ценности - результат добычи и пе­реработки полезных ископаемых. Из недр мы получаем сырье для топливной, метал­лургической и химической промышленно­сти, удобрения для сельского хозяйства, строительные материалы и т. д. Однако не­дра Земли не неисчерпаемы, поэтому не­обходимо четко представлять себе, какое сырье, сколько и как надо добывать, чтобы использовать богатства недр как можно рациональнее. Существующие и разраба­тываемые правовые нормы об охране недр направлены на предотвращение и пресече­ние случаев бесхозяйственного использо­вания полезных ископаемых. Особое вни­мание в законодательных постановлениях уделено обеспечению безопасности горных работ, государственному надзору и кон­тролю за использованием и охраной недр. Богатство недр - это часть природных бо­гатств страны. И нужно их использовать эффективно, разумно и с перспективой на будущее. Необходимо более комплексно осваивать месторождения полезных иско­паемых, не допуская потерь при добыче и переработке.

Один из наиболее реальных путей ра­ционального использования минерально-сырьевых ресурсов - всесторонний подход к извлечению и переработке сырья, обес­печивающий наиболее полное и экономи­чески целесообразное использование запа­сов основных и залегающих совместно с ними полезных ископаемых, утилизацию отходов добычных работ, а также вторич­ное использование техногенных месторо­ждений и других ресурсов. Правила охра­ны недр при разработке месторожденийціональному використанню надр і їх охороні на всіх технологічних етапах розробки родовищ корисних копалини, включаючи проектування, будівництво і введення в експлуатацію підприємств по видобутку корисних копалин, геологічне і маркшейдерське забезпечення гірських робіт, підготовку здобутої корисної ко­палини до відвантаження і переробки, ліквідацію і консервацію підприємств. Схеми розкриття родовища, що прий­маються в проекті підприємства, спосо­би і системи розробки повинні бути об­грунтовані техніко-економічними розра­хунками, що забезпечують оптимальну повноту і якість витягання запасів кори­сних копалини з надр з урахуванням ви­мог по охороні навколишнього природ­ного середовища. Проекти підприємств на родовищах, що залягають в складних гірничо-геологічних умовах, повинні мі­стити спеціальний розділ, що передбачає заходи щодо зниження шкідливого впливу ускладнюючих природних чин­ників на раціональне, комплексне вико­ристання надр і одночасно забезпеченню безпечного ведення гірських робіт, охо­рону надр і навколишнього середовища. Розкриття і підготовка родовища до ви­їмки корисної копалини повинні прово­дитися відповідно до проекту підприєм­ства. При відкритій розробці родовища необхідно забезпечити відділення розк­ривних (порожніх) порід від корисної копалини з мінімальними втратами і збі­днюванням. При виявленні чинників, гірських вироблень, що негативно впли­вають на стійкість, представляють небе­зпеку для життя і здоров'я людей, зайня­тих на гірських роботах, останні повинні бути припинені до виконання заходів щодо забезпечення безпечного ведення і охорони надр. Після завершення робіт твердых полезных ископаемых содержат комплекс требований по рациональному использованию недр и их охране на всех технологических этапах разработки место­рождений полезных ископаемых, включая проектирование, строительство и ввод в эксплуатацию предприятий по добыче по­лезных ископаемых, геологическое и маркшейдерское обеспечение горных ра­бот, подготовку добытого полезного иско­паемого к отгрузке и переработке, ликви­дацию и консервацию предприятий. При­нимаемые в проекте предприятия схемы вскрытия месторождения, способы и сис­темы разработки должны быть обоснованы технико-экономическими расчетами, обес­печивающими оптимальную полноту и ка­чество извлечения запасов полезных иско­паемых из недр с учетом требований по охране окружающей природной среды. Проекты предприятий на месторождениях, залегающих в сложных горно­геологических условиях, должны содер­жать специальный раздел, предусматри­вающий мероприятия по снижению вред­ного влияния осложняющих природных факторов на рациональное, комплексное использование недр и одновременно обес­печению безопасного ведения горных ра­бот, охрану недр и окружающей среды. Вскрытие и подготовка месторождения к выемке полезного ископаемого должны производиться в соответствии с проектом предприятия. При открытой разработке месторождения необходимо обеспечить отделение вскрышных (пустых) пород от полезного ископаемого с минимальными потерями и разубоживанием. При выявле­нии факторов, отрицательно влияющих на устойчивость горных выработок, пред­ставляющих опасность для жизни и здоро­вья людей, занятых на горных работах, по­следние должны быть приостановлены доздобичі складається акт, в якому приво­дять початкові балансові і забалансові запаси відпрацьованої частини надр, кі­лькість погашених запасів і здобутих ко­рисних копалини, нормативні і фактичні значення втрат і збіднювання, а також інші показники, що характеризують по­вноту, якість витягання корисних копа­лини і компонентів з надр, стан гірських вироблень. Ліквідація і консервація під­приємства здійснюються по спеціальних проектах, узгоджених з органами Держ-гіртехнагляду України, іншими зацікав­леними органами і затвердженим в уста­новленому порядку.

Зростання об'єму видобутку корисних копалин, особливо за допомогою відкри­тих розробок, приводить щорічно до ви­лучення з народногосподарського обо­роту багатьох гектарів цінних орних зе­мель. Тому відновлення поверхні літос­фери - одне з найбільш актуальних за­вдань охорони навколишнього середо­вища. Рекультивація передбачає ство­рення оптимальних умов для життєдія­льності біогеоценозу і додання якнайк­ращих форм використання того або ін­шого зачепленого техногенним проце­сом ділянки земної поверхні.

Розрізняють три основні стадії реку­льтивації - гірничотехнічну, біологічну і будівельну.

Гірничотехнічна рекультивація - по­передня підготовка порушених терито­рій для цільового використання. Сюди входять роботи по плануванню поверхні, покриттю її шаром грунту, проведенню необхідних меліоративних заходів (дре­наж, вапнування кислих грунтів і т.д.), а також підготовка ділянок для освоєння (проведення доріг, створення водоймищ) і попереджувальні інженерно-геологічні роботи (протизсувні і протиосідальні).

выполнения мероприятий по обеспечению безопасного ведения и охране недр. После завершения добычных работ составляется акт, в котором приводят исходные балан­совые и забалансовые запасы отработанной части недр, количество погашенных запа­сов и добытых полезных ископаемых, нормативные и фактические значения по­терь и разубоживания, а также другие по­казатели, характеризующие полноту, каче­ство извлечения полезных ископаемых и компонентов из недр, состояние горных выработок. Ликвидация и консервация предприятия осуществляются по специ­альным проектам, согласованным с орга­нами Госгортехнадзора Украины, другими заинтересованными органами и утвер­жденным в установленном порядке.

Рост объема добычи полезных ископае­мых, особенно с помощью открытых раз­работок, приводит ежегодно к изъятию из народнохозяйственного оборота многих гектаров ценных пахотных земель. Поэто­му восстановление поверхности литосфе­ры - одна из наиболее актуальных задач охраны окружающей среды. Рекультива­ция предусматривает создание оптималь­ных условий для жизнедеятельности био­геоценоза и придание наилучших форм использования того или иного затронутого техногенным процессом участка земной поверхности.

Различают три основные стадии рекуль­тивации - горнотехническую, биологиче­скую и строительную.

Горнотехническая рекультивация -предварительная подготовка нарушенных территорий для целевого использования. Сюда входят работы по планировке по­верхности, покрытию ее слоем почвы, про­ведению необходимых мелиоративных ме­роприятий (дренаж, известкование кислых грунтов и т. д.), а также подготовка участ-

Біологічна рекультивація, наступна за гірничотехнічною, входить, перш за все, в круг діяльності агротехніків, ботаніків і біологів. Їх завдання полягає в ство­ренні на раніше порушених ділянках па­совищ, ріллі, садів, лісів, риболовецьких водоймищ.

Завершуючою стадією рекультива-ційних заходів можуть стати роботи, звані будівельною рекультивацією. Вона проводиться на порушених територіях для створення промислових і житлових районів, зон відпочинку. Такі заходи входять у функції будівельних організа­цій. Безумовно, капітальне будівництво економічно доцільно розміщувати саме на непридатних для сільського госпо­дарства площах.

Таким чином, головні вимоги до охо­рони надр передбачають: забезпечення комплексного еколого-геологічного ви­вчення надр; повне витягання і раціона­льне використання основних і супутніх корисних копалини; виключення шкід­ливого впливу робіт, що виконуються при вивченні і розробці надр на збере­ження запасів корисних копалини або погіршення їх якості. Необхідний, таким чином, екологічний моніторинг, метою якого є контроль, оцінка стану і прогно­зів зміни геологічних, гідрогеологічних і інженерно-геологічних умов під впли­вом різних чинників, до яких, перш за все, відноситься гірське виробництво. Цей екологічний моніторинг передбачає створення мережі наглядових пунктів і експериментальних полігонів по ви­вченню поверхневих і інших змін земної кори. Спостереження за надрами Землі в даний час неможливі без використання дистанційних методів за допомогою лі­таків і космічних апаратів. Застосування їх відтворює найбільш широку картину ков для освоения (проведение дорог, соз­дание водоемов) и предупредительные ин­женерно-геологические работы (противо­оползневые и противоосадочные).

Биологическая рекультивация, следую­щая за горнотехнической, входит, прежде всего, в круг деятельности агротехников, ботаников и биологов. Их задача состоит в создании на ранее нарушенных участках пастбищ, пашен, садов, лесов, рыболовных водоемов.

Завершающей стадией рекультивацион-ных мероприятий могут стать работы, на­зываемые строительной рекультивацией. Она производится на нарушенных терри­ториях для создания промышленных и жи­лых районов, зон отдыха. Такие мероприя­тия входят в функции строительных орга­низаций. Безусловно, капитальное строи­тельство экономически целесообразно размещать именно на непригодных для сельского хозяйства площадях.

Таким образом, главные требования к охране недр предусматривают: обеспече­ние комплексного эколого-геологического изучения недр; полное извлечение и ра­циональное использование основных и со­путствующих полезных ископаемых; ис­ключение вредного влияния работ, выпол­няемых при изучении и разработке недр на сохранность запасов полезных ископаемых или ухудшение их качества. Необходим, таким образом, экологический монито­ринг, целью которого является контроль, оценка состояния и прогнозов изменения геологических, гидрогеологических и ин­женерно-геологических условий под влия­нием различных факторов, к которым, прежде всего, относится горное производ­ство. Этот экологический мониторинг пре­дусматривает создание сети наблюдатель­ных пунктов и экспериментальных поли­гонов по изучению поверхностных и иныхстану літосфери в даний момент. Напри­клад, крупні гірничодобувні комплекси і зони їх впливу на навколишнє середо­вище на аерокосмічних знімках мають світліший фототон і колір за рахунок ві­дмінності відбивних і випромінюваль­них властивостей решти ландшафту. Ка­р'єри, відвали і під'їзні шляхи виразно проступають на знімках, знятих навесні, коли починає сходити сніжний покрив. Оскільки наявність копальні впливає на режим поверхневих і підземних вод, що пов'язане з розвитком рослинного пок­риву, будь-які зміни чітко визначаються при дистанційній зйомці.

Ведеться, таким чином, безперервний контроль за техногенними і ландшафт­ними змінами і цей моніторинг направ­лений на рішення насущних завдань екологічної геології і раціонального природокористування.

изменений земной коры. Наблюдения за недрами Земли в настоящее время невоз­можны без использования дистанционных методов с помощью самолетов и космиче­ских аппаратов. Применение их воссоздает наиболее широкую картину состояния ли­тосферы в данный момент. Например, крупные горнодобывающие комплексы и зоны их влияния на окружающую среду на аэрокосмических снимках имеют более светлый фототон и цвет за счет отличия отражательных и излучательных свойств остального ландшафта. Карьеры, отвалы и подъездные пути отчетливо проступают на снимках, отснятых весной, когда начинает сходить снежный покров. Поскольку нали­чие рудника влияет на режим поверхност­ных и подземных вод, что связано с разви­тием растительного покрова, любые изме­нения четко определяются при дистанци­онной съемке.

Ведется, таким образом, непрерывный контроль за техногенными и ландшафтны­ми изменениями и этот мониторинг на­правлен на решение насущных задач эко­логической геологии и рационального природопользования.

Контрольні питання до глави VII

1. Що таке екологічна геологія, які її об'єкти і методи досліджень?

2. Земна кора, її вік і особливості.

3. Роль мінеральних ресурсів в роз­витку людського суспільства.

4. Антропогенний ландшафт і його основні особливості.

5. Що таке раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, прик­лади?

6. Як здійснюється ліквідація і консе­рвація гірських підприємств.

7. Рекультивація і її основні стадії.

Контрольные вопросы к главе VII

1. Что такое экологическая геология, какие её объекты и методы исследований?

2. Земная кора, её возраст и особен­ности.

3. Роль минеральных ресурсов в раз­витии человеческого общества.

4. Антропогенный ландшафт и его основные особенности.

5. Что такое рациональное использо­вание минерально-сырьевых ресурсов, примеры?

6. Как осуществляется ликвидация и консервация горных предприятий.

В.  Що таке гірничотехнічна рекуль-

7. Рекультивация и её основные стадии.

8. Что такое  горнотехническая ре-

тивація?

9.  Біологічна і будівельна рекульти­культивация?

вація, їх головні особливості.

9.  Биологическая и строительная ре-

10. Екологічний моніторинг і його за­культивация, их главные особенности.

вдання.

10. Экологический мониторинг и его

задачи.

ЛИТЕРАТУРА

1. Атлас. Геологія і корисні копалини України М 1:5000000//Гол.ред.Л.С.Галецький. Ки­їв, 2001, 168с.

2. Бондарчук В.Г. Геология месторождений полезных ископаемых Украины. -К.: Науко­ва думка, 1966 (на укр. яз.).

3. Виноградов Г. Ф., Гелета А.М., Гринченко и др. Неметалличсекие полезные ископае­мые Украины//ВПЦ Киевский университет, 2003, 213с. (на укр..яз.).

4. Иванов Г.А. Угленосные формации/Л.: Наука, 1967, 463с.

5. Кельман Г. А., Болтырев В.Б. Основы геологи//М.: Недра, 1991, 287с.

6. Курс рудных месторождений/В.И.Смирнов, А.И.Гинзбург, В.М.Григорьев, Г.Ф.Яковлев. -М.: Недра, 1986, 360с.

7. Курс месторождений твердых  полезных ископаемых/Под ред.  П. М. Татаринова,

A. Е. Карякина. -Л.: Недра, 1975, 0631 с.

8. Месторождения  металлических  полезных  ископаемых/В.В.Авдонин, В.Е.Бойцов,

B. М.Григорьев и др. -М.: ЗАО «Геоинформарк», 1992, -269с.

9. Миронов К.В. Справочник геолога-угольщика/М.: Недра, 1991, 363с.

10. Нетрадиционные виды полезных ископаемых. -Киев: Геоинформ, 2000.

11. Рудне месторождения СССР/Под ред. В.И.Смирнова, т.1, 2, 3. -М.: Недра, 1974, 328; 392; 472с.

12. Смирнов В.И. Геология полезных ископаемых/-М.: Недра, 1989, с.326.

13. Смольников Н.А. Практическое руководство по минералогии. -М.: Госгеолтехиздат, 1955, с.432.

14. Татаринов П. М. Условия образования рудных и нерудных полезных ископаемых. -М.: Недра, 1963, 370с.

15. Черноусов Я.М. геология угольных месторождений. Киев, Вища школа, 1977, 176с.

16. Mining Annual Revieew 2002. The Minig Journal Ltd London, 296p.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Б С Панов, О О Кущ, Ю Б Панов - Корисні копалини