В С Семйон - Бухгалтерський облік активів підприємства в різних країнах порівняльний аспект - страница 1

Страницы:
1  2  3 

УДК 657

Семйон В.С., аспірант,

Житомирський державний технологічний університет

бухгалтерський облік активів підприємства в різних країнах:

порівняльний аспект

Здійснено порівняння бухгалтерського обліку активів підприємства в Україні, Республіці Молдова,

Російській Федерації та США

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання стрімко розвиваються інтеграційні процеси, що впливають на характер економічних і соціальних відносин, на загальну політичну ситуацію у світі та відкривають широкі можливості для економічної співпраці держав. За таких умов постає необхідність адаптації національної системи бухгалтерського обліку до вимог міжнародної практики, що реалізуються головним чином за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) та загальними принципами обліку США (GAAP).

Процес реформування системи бухгалтерського обліку відповідно до МСФЗ охопив всі країни СНД. У зв'язку з цим зовнішньоекономічна політика України щодо даних країн спрямована на розширення та поглиблення двосторонніх зв'язків. З цією метою вже підписані Міждержавні програми довгострокового співробітництва з Російською Федерацією, Республікою Молдова, Республікою Білорусь, Казахстаном і Грузією, розробляються аналогічні програми довгострокового економічного співробітництва з Туркменістаном, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан і Вірменією [6]. Для удосконалення національних стандартів бухгалтерського обліку в Україні важливим є вивчення досвіду США та країн СНД.

Метою даної публікації є виявлення основних відмінностей у порядку відображення активів за МСФЗ та GAAP, що надасть можливість впровадити дієву та ефективну практику обліку зарубіжних країн в Україні, а також визначити недоліки обліку активів в Україні порівняно з пострадянськими країнами (Республікою Молдова та Російською Федерацією).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемним питанням облікового відображення активів підприємств присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених: С.М. Бичкової, Ф.Ф. Бутинця, А. Велш Глена, Т.В. Герасимової, Л.А. Горецької, Г.В. Григораша, Ш. Даніела, В.Б. Івашкевича, В.В. Кожарського, Ларсона Керміта, О.А. Левковича, А. Недериці, Я.В. Соколова, Б. Чіапетті. Відсутність наукових досліджень щодо організації і ведення обліку активів як у високо розвинутих країнах (США, Великобританія), так і в країнах СНД обумовлює актуальність даного дослідження.

Викладення основного матеріалу дослідження. Система бухгалтерського обліку як важливий елемент інфраструктури сучасної світової економіки характеризується різними способами підготовки інформації для зовнішніх користувачів. Так, існує три системи підготовки та подання інформації про стан, рух грошових коштів і результати діяльності підприємства: GAAP США (загальновизнані облікові принципи США), Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), система підготовки звітності транснаціональними корпораціями [12, с. 8].

У серпні 2008 р. Комісією з цінних паперів представлений попередній план щодо переходу на міжнародні стандарти та відмову від GAAP. Відповідно до цього плану вже з 2010 р. всі компанії повинні надавати звітність відповідно до МСФЗ. Припускається, що з 2014 р. формування звітності за МСФЗ стане обов'язковим для всіх американських компаній [6]. Крім того, коли у підприємства виникає питання про перехід на міжнародні стандарти, то слід визначити цілі підготовки фінансової звітності за стандартами, відмінними від російських та українських. Наприклад, якщо підприємство вирішить розмістити свої акції на Нью-Йоркській фондовій біржі, то вибір має бути здійснений на користь GAAP (США). Іншим компаніям слід готувати звітність за МСФЗ.

Використання міжнародних стандартів у пострадянських країнах, пов'язано, перш за все, з інтеграцією до світової економіки, становленням фінансового та інвестиційного ринків. Однак, для України, як і для ряду інших країн СНД, характерні особливості облікового відображення активів, зумовлені історичними, економічними, політичними та соціальними умовами ринку цих країн. Вітчизняне П(С)БО 2 "Баланс" трактує активи відповідно до МСФЗ 16 "Основні засоби": активи -це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому [6]. Крім того, критерії визнання активів аналогічні в більшості країн. Єдина відмінність полягає в тому, що в окремих країнах виділяється вартісний критерій віднесення активів до оборотних чи необоротних засобів. Зокрема, в Республіці Білорусь ліміт вартості основних засобів становить не більше 30 мінімальних заробітних плат за одиницю, в Республіці Молдова - не більше 1000 леїв, в Україні - 1000 гривень тощо [7, с. 34].

У зарубіжній обліковій практиці поняття "необоротні активи" позначаються різними термінами: постійні активи; власність, споруди та обладнання; матеріальні постійні активи тощо. Так, у Швейцарії необоротні активи в активі балансу об'єднані в єдину групу - основні засоби; в Росії - необоротні активи включають нематеріальні активи, основні засоби та доходні вкладення в матеріальні цінності; в інших країнах - це довгострокові активи [14, с. 199]. Так, в США та Республіці Молдова окремим розділом в активі балансу відображаються довгострокові активи, до яких належать основні засоби, нематеріальні активи, фонди, інвестиції.

У свою чергу, поняття "оборотні активи" застосовується в США та у всіх країнах СНД. Окремо під поняттям "виробничі запаси" в Російській Федерації, Республіці Молдова та Україні розуміють товарно-матеріальні цінності. В англомовних країнах застосовується поняття "товарно-матеріальні запаси", до складу яких включаються матеріальні активи призначені для продажу або використання для виробництва, надання послуг. Товарні матеріальні запаси відображаються в бухгалтерському балансі як поточні активи, тому що використовуються чи перетворюються на грошові кошти протягом року або нормального операційного циклу підприємства (залежно від того, що довше).

Відповідно до міжнародного досвіду кожне підприємство, враховуючи характер діяльності та особливості технології й організації господарських операцій, самостійно вирішує питання класифікації активів на оборотні та необоротні. В Україні відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" поділ активів на оборотні та необоротні є обов'язковим. П(С)БО 2 "Баланс" визначає, що оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, які призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Усі активи, що не є оборотними, класифікуються як необоротні.

МСФЗ не вимагають дотримуватися визначеного переліку або формату, в якому мають подаватися статті активу в балансі. В різних країнах статті активу балансу традиційно розміщуються або у порядку від найбільш до найменш ліквідних (США, Канада), або у зворотному порядку (Великобританія, країни СНД). Нова форма балансу в Україні зберігає порядок ліквідності статей, що традиційно склався в нашій країні.

Основні засоби відображаються в обліку за первісною або, як її часто перекладають, історичною вартістю. Відповідно до МСФЗ до первісної вартості основних засобів включаються: ціна придбання за вирахуванням отриманих знижок; митні збори; невідшкодовані податки; витрати, що прямо пов'язані з приведенням основних засобів в робочий стан. Формування первісної вартості в інших країнах суттєво не відрізняється. Єдине, що необхідно підкреслити, це те, що в багатьох країнах (на відміну від вітчизняної облікової практики) в окремих випадках дозволено відносити до вартості основних засобів суму відсотків за позиками, пов'язаними з придбанням останніх [7, с. 34]. Облік нематеріальних активів у національних стандартах країн СНД і запасівчастині оцінки методів їх списання) повністю відповідають вимогам МСФЗ.

Розглянемо в табл. 1 принципову різницю між GAAP США та МСФЗ у частині регламентації обліку активів, що дозволить розв'язати проблеми конвергенції національних стандартів з міжнародними стандартами.

І   Вид активів   І МСФЗ

Таблиця 1. Порядок облікового відображення активів за МСФЗ та GAAP *

І

І

Коментарій

Основні засоби

16

144

Оцінка основних засобів за МСФЗ здійснюється за історичною собівартістю або на основі регулярних переоцінок. GAAP переоцінку забороняє

Дана різниця не впливає на облік

Нематеріальні активи

38

142

GAAP, на відміну від МСФЗ, забороняє переоцінку, що збільшує вартість нематеріального активу

Дана різниця не вплине на облік

Грошові кошти

7

CON5-6

Виплати і надходження дивідендів відповідно до МСФЗ відображаються лише в одній з видів діяльності (фінансовій або операційній). Відповідно до GAAP виплата дивідендів відображається у фінансовій діяльності; отримання дивідендів є операційною діяльністю

МСФЗ та GAAP надають повну інформацію про здійснення безготівкових операцій. Проте, GAAP орієнтує звітність на окремі групи інвесторів, а МСФЗ спрощує процеси розкриття інформації для користувачів

Запаси

2

151

За МСФЗ заборонено використовувати метод ЛІФО, а за GAAP метод ЛІФО дозволений

Підприємства змушені готувати два пакети звітності, інформаційна насиченість яких буде відрізнятися

Фінансові інвестиції

39

115 133 140

За МСФЗ зняття з обліку інвестицій пов'язано з переходом прав на отримання прибутку та ризиків, а за GAAP саме юридичний договір є фактором зняття активів з обліку

МСФЗ орієнтується на економічну сутність операцій з інвестиціями, а GAAP - на їх юридичне оформлення

'Власна розробка на основі [6].

Відповідно до табл. 1, можна зробити висновок, що стандарти GAAP та МСФЗ висувають різні вимоги щодо розкриття інформації про наявні активи у фінансовій звітності. Так, міжнародні стандарти не містять суворих вказівок щодо обліку активів; GAAP же суворо регламентують форму, структуру документів, оцінку кожної статті в звітності. Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути перехід від стандартів, що базуються на правилах, до системи стандартів, що базуються на принципах. Для того, щоб здійснити даний перехід, необхідно зблизити стандарти МСФЗ та GAAP. Проте, на нашу думку, зближення даних стандартів повинно відбуватися в розрізі за кожним об'єктом обліку з метою усунення недоліків, наведених у табл. 1.

Вітчизняна система бухгалтерського обліку за своїм характером і наповненням є близькою до системи бухгалтерського обліку пострадянських країн, що регламентують власний порядок відображення активів. Розглянемо методологічні основи бухгалтерського обліку активів у країнах СНД, які регулюються нормативними документами, наведеними в табл. 2.

Країна

Таблиця 2. Нормативні документи України, Республіки Молдова, Російської Федерації, _що регламентують облік активів

Нормативні документи

Україна

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування № 291 від 30.11.99 р.

3. П(С)БО 7 "Основні засоби" № 92 від 27.04.2000 р.

4. п(с)бО 8 "Нематеріальні активи" № 242 від 18.10.1999 р.

5. П(С)БО 9 "Запаси" № 246 від 20.10.2000 р.

6. П(С)БО 12 "Фінансові інструменти" № 91 від 26.04.2000 р.

7. п(с)бО 30 "Біологічні активи" № 790 від 18.11.2005 р.

8. Положення про касові операції № 637 від 15.12.2004 р.

9. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів № 561 від 30.09.2003 р.

Російська Федерація

1. Федеральний Закон "Про бухгалтерський облік" від 23.02.96 р.

2. Положення з ведення бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в РФ № 34н від 29.07.98 р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку і інструкція про його застосування № 94н від 31.10.2000 р.

4. ПБО 6/01 "Облік основних засобів" № 26н від 30.03.2001 р.

5. ПБО 14/07 "Облік нематеріальних активів" від 30.03.2001 р.

6. ПБО 5/01 "Облік матеріально-виробничих запасів" від 09.06.2001 р. № 44н

7. "Методичні вказівки з бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів" від 28.12.2001 р. № 119н

8. "Методичні вказівки з бухгалтерського обліку спеціального інструменту, спеціальних приладів, спеціального обладнання і спеціального одягу" від 26.12.2002 р. № 135н

9. ПБО 2/94 "Облік договорів (контрактів)" від 10.06.1999 р.

10. ПБО 01 "Облік біологічних активів" від 15.11.2005 р. № 119н

11. Інструкція "Про порядок касових розрахунків" від 30.10.1986 р.

Республіка Молдова

1. НСБО 2 "Товарно-матеріальні запаси" від 25.12.97 р. № 174

2. НСБО 16 "Облік довгострокових матеріальних активів" від 25.12.1997 р. № 112

3. НСБО 25 "Облік інвестицій" від 26.10.1997 р. № 345

4. Правила ведення касових операцій в Молдові від 25.12.97 р. № 764 від 25.11.1992 р.

Для розуміння порядку організації обліку операцій з фінансові інвестиції (табл. 4), біологічні активи (табл. 5), активами підприємств у різних країнах порівняємо наступні товарно-матеріальні цінності (табл. 6), грошові кошти та складові: основні засоби та нематеріальні активи (табл. 3),     розрахунки (табл. 7).

Таблиця 3. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів в Україні, Республіці Молдова,

_Російській Федерації та США*_

Країни

Основні ознаки

Україна

Молдова

Росія

І

США

Класифікація

Основні     засоби: за призначенням, характером, належністю, елементами, використанням. Нематеріальні активи: за їх складом, носієм, порядком отримання тощо

Основні    засоби: за належністю, терміном використання, складом та однорідністю. Нематеріальні активи: за   носієм, порядком отримання

Основні      засоби: за видами, належністю, призначенням і використанням. Нематеріальні   активи: за носієм, порядком отримання

Основні      засоби та нематеріальні активи: за групами,   за характером використання, відповідальною особою, видом діяльності. Залежать від креативності бухгалтера

Облікове відображення

Рахунки    10 "Основні

засоби"        та 12

"Нематеріальні активи"

з відповідними

субрахунками;

гр. 3, 4, 6 розд. 1 Журнал 4,

ф. № 1; ф. № 5

Синтетичний облік ведеться   на рахунку 123 "Основні засоби"

Рахунок     01 "Основні засоби", 02 "Амортизація основних    засобів", 04 "Нематеріальні активи", Журнал - ордер № 13

Відсутні чітко встановлені рахунки

Методи нарахування амортизації

- прямолінійний;

- кумулятивний;

- виробничий;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення вартості;

- податковий

- прямолінійний

- пропорційно до обсягу продукції;

- зменшеного залишку за встановленим підприємством коефіцієнтом;

- кумулятивний

- прямолінійний;

- кумулятивний;

- пропорційно до обсягу продукції;

- зменшення залишку (сума зносу   розраховується на основі норм)

- лінійний;

- кумулятивний;

- пропорційно до обсягу продукції;

- зменшення залишку

* Розроблено на основі джерел: [1; 2; 3; 4; 13; 16]

Згідно з нормативними документами даних країн під терміном "основні засоби" розуміють матеріальні активи, що діють протягом тривалого періоду часу (більше одного року), які використовуються у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних функцій. Під терміном "нематеріальні активи" розуміють актив, який немає матеріальної форми, може бути ідентифікований, утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Крім того, згідно з ПБО 6/01 п. 4 (Російська Федерація) при використанні в бухгалтерському обліку активу як основного засобу необхідні такі умови: "організацією не передбачається наступний перепродаж даних активів".

У країнах СНД чітко встановлені класифікаційні ознаки: нематеріальні активи обов'язково поділяються за носієм і порядком отримання, а в Україні ще й за складом; основні засоби у даних країнах поділяються за призначенням, належністю, характером і порядком використання, а в Республіці Молдова розрізняються активи ще й за терміном використання. На нашу думку, хоча в інших країнах, в т.ч. в Україні, дана класифікаційна ознака окремо не виділяється, проте її доцільно застосувати на практиці.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

В С Семйон - Бухгалтерський облік активів підприємства в різних країнах порівняльний аспект