А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

По мнению ряда экспертов, аутсорсинг выгоден, в первую очередь, в стратегическом плане, поскольку дает возможность предприятию сконцентрировать свое внимание на основных видах деятельности. Он позволяет предприятию не тратить свои ресурсы на те направления, которые не приносят прибыли. При работе по принципу аутсорсинга предприятие интересует только цена и качество предоставляемых услуг, а все финансовые риски несет подрядчик.

Выделение и передача на аутсорсинг коммуникаций, как наиболее эффективного маркетингового инструмента предприятия, включает следующие этапы:

- анализ целей аутсорсинга;

- маркетинговый анализ рыночной ситуации;

- исследования возможностей стратегического позиционирования предприятия;

- разработка стратегии повышения конкурентоспособности предприятия и продукции после принятия решений об аутсорсинге;

- согласование принятой стратегии с общей маркетинговой стратегией предприятия;

- разработка стратегии выделения частей бизнеса;

- реализации проекта аутсорсинга.

Большинство предприятий пришли к пониманию необходимости корпоративной идентификации, куда входят разработка корпоративного сайта, подготовка презентационных материалов и формирование корпоративного стиля. Важнейшей составляющей корпоративных коммуникаций является также системная работа пресс-службы. На украинских предприятиях корпоративные коммуникации как функция часто формируются значительно позже, чем другие функции бизнеса (продажи, управление, финансовый учет и др.), поскольку их важность не столь очевидна. Вопрос о корпоративных коммуникациях встает, когда предприятие сталкивается с необходимостью заявить о себе как о перспективном бизнесе, профессиональной управленческой команде, значимом игроке отрасли. Важно учитывать, что PR не отвечает за повышение уровня продаж (это функция маркетинга). PR также напрямую не увеличивает стоимость предприятия, но, безусловно, влияет на ее капитализацию, поскольку отвечает за качественное присутствие предприятия в информационном поле, за его корпоративные коммуникации, которые непосредственно влияют на репутацию. Можно вывести такую последовательность: коммуникации-репутация-капитализация-доля рынка.

Подводя итог, следует отметить, что маркетинговые услуги стремительно развиваются во всем мире, поскольку потребители становятся все более опытными и требовательными к качеству. Значит и у маркетинговых услуг есть большой потенциал для развития. Появятся новые компании, которые будут концентрировать свои усилия на обслуживании узких, нишевых сегментов - отраслевые агентства с достаточным опытом и стабильным качеством работы. Начав с аутсорсинга достаточно простых и емких видов деятельности, требующих большого количества специалистов (директ-мейл, BTL акции, проведение полевых этапов исследований) с развитием рынка клиенты будут заказывать более сложные виды маркетинговых услуг (разработку маркетинговых коммуникаций, составление маркетинговых планов и т.д.).

При обращении к услугам профессиональных коммуникационных агентств, обладающих полным штатом квалифицированных сотрудников, умеющих быстро, четко и высокопрофессионально решать задачи заказчика в области маркетинговых коммуникаций, существенно изменится и роль маркетинговой службы предприятия. Она трансформируется в подразделение, осуществляющее координацию между внешними поставщиками и предприятием.

Первостепенным аргументом в пользу стратегии аутсорсинга является снижение себестоимости маркетинговых функций. Передавать на аутсорсинг следует, прежде всего, рутинные функции; функции, связанные с выполнением разовых мероприятий; функции, которые предприятие не в состоянии самостоятельно выполнить качественно; функции, которые сторонние организации могут выполнить с меньшими затратами. Чтобы определить, что решать своими силами, а что отдать для принятия решения о переходе на аутсорсинг, необходимо четко знать, какие услуги/направления являются самыми важными для предприятия и должны быть обязательно реализованы. Кроме того, предприятию нужно соизмерить собственные возможности и возможности рынка -финансовые, кадровые, временные и др. - и организовать процесс таким образом, чтобы получить наилучший результат.

РЕЗЮМЕ

Pаccматpиваютcя направления эффективного использования аутсорсинга в управлении маркетинговыми коммуникациями на предприятиях.

Ключевые слова: аутсорсинг, коммуникации, маркетинг, маркетинговые коммуникации, аутсорсинговое агентство, услуга.

РЕЗЮМЕ

Poзглядаютьcя напрями ефективного використання аутсорсинга в управлінні маркетинговими комунікаціями на підприємствах. Ключові слова: аутсорсинг, комунікації, маркетинг, маркетингові комунікації, аутсорсингова агенція, послуга.

SAMMARY

Directions of the effective use of аутсорсинга are examined in a management by marketing communications on enterprises. Keywords: outsourcing, communications, marketing, marketing communications, agency of outsourcing, favour.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ:

1. Маркетинговые коммуникации. Серия «Учебники и учебные пособия» / Н.Г. Федько, В.П. Федько. - Pocтoв н/Д:Феникс, 2002. -

384 с.

2. Календжян С.О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний / С.О. Календжян. - М.: «Дело», 2003. - 272 с.

3. Аутсорсинг: создание высокоэффективных и конкурентоспособных организаций / Под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФPA-M, 2003.

- 192 с.

4. Хейвуд Дж.Б. Аутсорсинг: в поисках конкурентных преимуществ. - М.: Изд. Дом «Вильяме», 2005. - 176 с.

5. Бравар Ж.-Л. Эффективный аутсорсинг. Понимание, планирование и использование успешных аутсорсинговых отношений / Ж.-Л. Бравар, Р. Морган. - М.: Баланс Бизнес Букс, 2007. - 260 с.

УДК 331.52

ВИКОРИСТАННЯ РЕПЕРНИХ ЗНАЧЕНЬ В АНАЛІЗІ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ ТА РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ

ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ)

Рибалко В.М., заступник директора Донецького обласного центру зайнятості, здобувач кафедри «Управління персоналом економіка праці» ДонНУ

Постановка проблеми. Використовуючи в соціально-економічному аналізі регіону ключові відносні показники стану ринку праці - рівень зайнятості та рівень безробіття - увага, як правило, зосереджується на динаміці показників у часовому вимірі. Безумовно, це важливий інструмент оцінки динаміки змін. Але вплив фінансово-економічної кризи на ринок праці, та особливо необхідність оцінки стану виходу з кризи ринку праці дають підставу розширити критерії аналізу даних показників, особливо в контексті порівняння регіонів. Проблемою виступає точка відрахунку - реперна точка.

Реперні точки - точки, на яких грунтується шкала вимірювань. Наприклад, на реперних точках побудована Міжнародна практична температурна шкала. Реперні точки на шкалі Цельсія - температура замерзання (0 ° С) і кипіння води (100 ° С) на рівні моря [1]. Застосування поняття реперної точки було запропоновано німецьким дослідником Даніелем Габріелем Фаренгейтом, який запропонував у 1724 році температурну шкалу, нині відому, як «Шкала Фаренгейта». Фаренгейт був першим, хто почав виготовляти термометри, калібруючи їх так, щоб різні термометри показували однакову температуру. Для цього йому були потрібні реперні точки, які можна було б відтворювати за бажанням. Фаренгейт запропонував три точки. Першою точкою він вибрав температуру суміші льоду і хлориду амонію, взявши її за нуль. Друга точка - точка замерзання води, а третя точка -температура людського тіла. Температуру замерзання води Фаренгейт визначив у 32 градуси, а нормальну температуру людського тіла втричі більшою - 96 градусів. Пізніше, помітивши, що точка кипіння води складає близько 180 °Б, інші вчені дещо змінили величину градуса, так, щоб вода кипіла при точно 180 °Б. При такій величині градуса нормальна температура людського тіла складає 98,6 °Б [2].

Перенести фізичні параметри реперу на соціально-економічні явища неможливо. Це зрозуміло: досягти 100- відсоткового рівня зайнятості можливо лише припустивши невірогідну ситуацію - абсолютну відсутність безробітного та економічно неактивного населення. [3]

Своєрідним репером для рівня безробіття може вважатись природний рівень безробіття, але ж погляд на величину даного критерію не співпадає у різних науковців та, безумовно, зазнає коливань в залежності від етапу економічної хвилі: падіння, криза, рецесія, тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітним аспектам аналізу рівня зайнятості та рівня безробіття приділено багато уваги в працях С.Бандур, В.Галицького, О.Гришнової, С.Калініної, Э.Лібанової, Н.Лук'янченко, Ю.Маршавіна, В.Онікієнко.

[4]

Метою статті є дослідження можливості застосування реперних значень в аналізі рівня зайнятості та рівня безробіття з викладенням аналітичних даних по Донецькій області

Виклад основного матеріалу. У відповідності до концепції робочої сили, що відповідає міжнародним стандартам, зайнятість та безробіття розглядаються як дві взаємозалежні характеристики ринку праці. Рівновазі економічної системи відповідає певний рівень зайнятості та наявність певного рівня безробіття. Досягти 100- відсоткового рівня зайнятості та 0-вого рівня безробіття неможливо внаслідок природи цих соціально-економічних явищ. Вважаємо, що реперною точкою аналізу у національній практиці повинен вступати відповідний показник середнього рівня, що склався по країні. Це дозволить здійснювати аналітичні розрахунки міжрегіональних порівнянь.

Найважливішим джерелом інформації про зайнятість та безробіття населення є вибіркові обстеження населення з питань економічної активності (ЄАН), які дозволяють у відповідності до міжнародних стандартів оцінити динаміку цих явищ [5].

З точки зору аналізу, рівень зайнятості характеризується як показник-стимулятор. Максимальне значення рівня зайнятості відповідає першій позитивній позиції в ранжованому ряду серед регіонів України.

Рівень зайнятості визначається за формулою відношення (у відсотках) кількості зайнятих до чисельності населення у віці 15-70 років, за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях тощо) до загальної чисельності населення у віці 15-70 років. За матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, все населення країни у віці 15-70 років розподіляється на три взаємовиключні та вичерпні категорії: зайняті, безробітні, економічно неактивні (поза робочою силою).

Динаміка показників рівня зайнятості та рівня безробіття за останні роки (2004-2010 роки) свідчить про істотний вплив на них світової фінансово-економічної кризи (рис.1).

61.0 -

60.0 -

59.0 -

%       58.0 -

57.0 -

56.0 55.0

54.0 -

2004р.    2005р.   2006р.   2007р.2008р.    2009р.2010 р.1 кв .        1 кв.

2010р. 2011р. '    ' реперна точка - середній рівень зайнятості по Україні о  рівень зайнятості по Донецькій області

Рис.1. Порівняння показників рівня зайнятості населення у віці 15-70 років по Україні та Донецькій області

і

© Рибалко В.М., 2011

Рівень безробіття трактується як показник-дестимулятор, тобто максимальне значення рівня безробіття відповідає першій негативній позиції в ранжованому ряду серед регіонів України. Рівень безробіття, відповідно до методики МОП обчислюється як відношення чисельності безробітних до кількості економічно активного населення у віці 15-70 років. Кількість економічно-активного населення складається з населення обох статей віком 15-70 років, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як „зайняті" або „безробітні", визначені за методологією МОП [7]. Динаміка показників рівня безробіття наведена на рис.2.

10.0 9.0 8.0 7.0 6.0 5.0 4.0 3.0 2.0 1.0 0.0

%

2004р.2005р.2006р.2007р.2008р.2009р.2010р.1 кв.    1 кв.

2010р. 2011р.

О реперна точка - середній рівень безробіття поУкраїні о рівень безробіття по Донецькій області Рис.2. Порівняння показників рівня безробіття населення у віці 15-70 років по Україні та Донецькій області

Аналіз даних рис.1 та рис.2. чітко демонструють точку кризового стану ринку праці - 2009 рік, коли фіксувалось паралельно зниження рівня зайнятості в середньому по Україні та Донецькій області, та відповідно зростання рівня безробіття. Тенденції показників, що аналізуються по Донецькій області відповідають в цілому тенденціям реперних точок [8].

Більш детальний аналіз демонструє, що до 2009 року рівень зайнятості по Донецькій області перевищував реперні точки. Наприклад в 2008 році рівень зайнятості по Донецькій області був більшим реперного значення на 1,4 відсоткових пункти (далі в.п.). В період кризи - навпаки рівень зайнятості по Донецькій області демонструє зниження від реперних значень. Порівняння останніх даних Державної служби статистики за 1 квартал 2010 року з 1 кварталом 2011 року свідчить про зменшення діапазону відхилень значень по Донецькій області з реперними значеннями з -0,4 в.п. до -0,1 в.п (табл.1). Дані відхилення, зростання позиції Донецької області в ранжованому ряду значень рівня зайнятості серед регіонів України дають підставу надавати позитивну оцінку виходу з кризи ринку праці, та можливості реалізації основних напрямків розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2011 року [9].

Ланцюжкові зміни показників свідчать про більшу глибину впливу кризи на Донецький регіон, ніж в середньому по України. Так, якщо на момент кризи у 2009р. реперна точка - рівень зайнятості в середньому по країні - зазнала падіння на 1,6 далі в.п., то по Донецькій області цей показник був більше ніж у 2 рази більший - - 3,4 в.п. Відповідно зростання безробіття склало по Україні - +2,4 в.п., по Донецькій області - +3,7 в.п. (табл.2).

Таким чином, аналіз відхилень рівня зайнятості та рівня безробіття від реперних точок дає змогу більше детально з викладкою значень оцінити глибину впливу кризи на стан ринку праці того чи іншого регіону, а також порівняти стан виходу з кризи регіонів.

Таблиця 1

Показники аналізу динаміки змін відхилень від реперних значень рівня зайнятості по Донецькій області у 2004 - 2010 р.р.

Роки

Рівень зайнятості населення (згідно методології МОП у віці 15-70 років)

Місце Донець-кої області у ранжова-ному ряду

Абсолютне відхилення значення по Донецькій області від максимального

значення

Абсолютне відхилення значення по Донецькій області від реперної точки

 

реперна точка -середній рівень зайнятості по Україні

ланцюжковий

приріст, відхилення до попереднього року

по Донецькі й області

ланцюжковий

приріст, відхилення до попереднього року

 

 

 

 

%

 

%

 

місце

Відсоткових пунктів

Відсоткових пунктів

2004

56.7

-

57.4

-

9

-6.8

0.7

2005

57.7

1.0

58.7

1.3

5

-4.6

1.0

2006

57.9

0.2

59.2

0.5

3

-4.4

1.3

2007

58.7

0.8

59.8

0.6

3

-4.6

1.1

2008

59.3

0.6

60.7

0.9

3

-4.2

1.4

2009

57.7

-1.6

57.3

-3.4

14

-5.8

-0.4

2010

58.5

0.8

58.3

1.0

14

-5.3

-0.2

1 кв. 2010р

58

0.8

57.6

0.7

11

-5.8

-0.4

2 кв. 2011р

58.6

0.6

58.5

0.9

11

-5.4

-0.1

Розповсюджуючи застосування реперних значень на міжнародні співставлення можна більш детально оцінити позиціювання України. Наприклад, до відома серед країн ЄС, де реперною точку підрахунку буде виступати середнє значення серед країни Євросоюзу, у 2009р. рівень зайнятості по Україні (57,7%) перевищував реперне значення серед країн Євросоюзу -52,5%, а рівень безробіття був на 1 в.п. меншим відповідно 8,8% - значення рівня безробіття по Україні, 8,9% - реперне значення.

Аналіз рівня зайнятості та рівня безробіття у порівнянні з реперними значеннями дозволяє виділити сегменти ринку праці, які забезпечать подальше зростання, наближення до реперних значень регіональних показників. Формули розрахунку аналізованих показників демонструють, що зростання можливе за рахунок:

- збільшення чисельності зайнятого населення,

- зменшення чисельності безробітного населення,

- зменшення чисельності економічно неактивного населення.

- Особливу увагу привертають такі категорії як:

• особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу;

• особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти.

Наявність значного прошарку таких осіб на ринку праці потребують не тільки розробки нових підходів та заходів профорієнтаційної роботи, а повної зміни в пріоритетах профорієнтаційної роботи, а саме переведення її в профілактичну площину.

Таблиця 2

Показники аналізу динаміки змін відхилень від реперних значень рівня безробіття по Донецькій області у 2004 — 2010 р.р.

показник дестимулятор

Роки

Рівень зайнятості населення (згідно методології МОП у віці 15-70 років)

Місце Донець-кої області у ранжова-ному ряду

Абсолютне відхилення значення по Донецькій області від максимального

значення

Абсолютне відхилення значення по Донецькій області від реперної точки

 

реперна точка — середній рівень безробіття по Україні

ланцюжков ий приріст, відхилення

до

попередньо го року

по Донецькі й області

ланцюжковий

приріст, відхилення до попереднього року

 

 

 

 

%

 

%

 

місце

Відсоткових пунктів

Відсоткових пунктів

2004

8.6

 

7.3

-

22

-5.2

-1.3

2005

7.2

-1.4

6.2

-1.1

22

-3.6

-1.0

2006

6.8

-0.4

5.7

-0.5

22

-3.6

-1.1

2007

6.4

-0.4

5.6

-0.1

20

-3.4

-0.8

2008

6.4

0.0

5.7

0.1

21

-3.1

-0.7

2009

8.8

2.4

9.4

3.7

15

-3.3

0.6

2010

8.1

-0.7

8.4

-1.0

16

-3

0.3

1 кв. 2010р.

9

9.0

9.6

9.6

14

-3.2

0.6

2 кв. 2011р.

8.7

-0.3

9.3

-0.3

12

-3.2

0.6

На сьогодні системна професійна профорієнтаційна допомога надається фахівцями служби зайнятості, в першу чергу, як зайнятим, так і не зайнятим громадянам, які перебувають на обліку в службі зайнятості.

Проблема полягає в тому, що особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу, не мають високого ступеню довіри і до послуг служби зайнятості. Охопити дану категорію профорієнтаційними послугами та сформувати оновлену потребу в стабільній зайнятості можливо лише на основі нового формату надання профорієнтаційних послуг та розширення послуг психологічної підтримки, які надаються спеціалістами психологами - профконсультантами, у формі індивідуально-професійної консультації та психологічного обстеження безробітного. Результатом такої роботи повинне стати:

- подолання внутрішніх конфліктів та проблем людини;

- вирішення питання внутрішньої соціальної адаптації;

- знаходження внутрішнього потенціалу та сприяння особистісному зростанню громадянина.

Що стосується категорії людей, які вважають, що немає зараз на ринку праці підходящої для них роботи або вони не знають як її знайти, то тут службі зайнятості слід зробити акцент на групових профорієнтаційних заходах. Ці заходи є комплексом науково-обгрунтованих форм, методів та засобів впливу на незайняте населення, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей людини, її інтересів та можливостей [10].

Групові профорієнтаційні форми роботи спрямовані перш за все, на забезпечення незайнятого населення інформацією, яка дозволить людині усвідомити реальну ситуацію, що існує на сучасному ринку праці, інформування населення про можливості та умови набуття професійної освіти, формування позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності, особливо до професій, що користуються підвищеним попитом на ринку праці.

Серед населення, що не може знайти підходящу роботу, слід окремо виділити молодь у віці до 35 років. Про необхідність активного переведення профорієнтаційної роботи з молоддю в превентивну площину свідчить той факт, що станом на 1 січня 2011 року чисельність молоді у віці до 35 років складає 15,2 тис. осіб або 48% всіх безробітних (майже кожен другий). Особливу увагу привертає учнівська молодь.

Незважаючи на застосування широкого набору інструментарію профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, 20% учнів 9-11 класів шкіл Донецької області не мають уяви про послуги, які надає служба зайнятості (рис.3). А саме для цієї категорії населення слід створити всі умови для обміркованого та виважено вибору майбутньої професії, яка є запитувана на ринку праці. Тобто превентивна профорієнтаційна робота з даною категорією є пріоритетною [11].

Виходячи з проведеного аналізу першочерговими заходами щодо покращення стану ринку праці Донецької області є:

підвищення якості і конкурентоздатності робочої сили регіону, на основі оптимізації структури пропозиції робочої сили, що відповідає потребам і тенденціям стійкого зростання економіки Донецької області, шляхом професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки незайнятого населення;

посилення відповідальності роботодавців щодо відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функції заробітної плати, максимальної легалізації зайнятості;формування економічного механізму стимулювання роботодавців щодо підвищення їх зацікавленості в працевлаштуванні

молоді;

розвиток персоналу на виробництві та залучення роботодавців до підготовки і перепідготовки кадрів, освітніх та наукових процесів;

забезпечення взаємозв'язку навчальних закладів та підприємств в частині вдосконалення за рахунок підприємств матеріально-технічної бази навчальних закладів для підготовки висококласних спеціалістів, створення інституту наставництва на підприємствах тощо;

□ інформовані

□ не інформовані

□ важко відповісти

8O,l

Рис. З. Рівень інформованості учнів загальноосвітніх шкіл про діяльність служби зайнятості

підвищення ефективності та якості надання соціальних послуг, розвиток форм та методів роботи з незайнятим населенням, зокрема, спрямованих на підвищення мотивації до праці в легальному секторі економіки, професійної якості робочої сили, її мобільності на ринку праці та оперативному працевлаштуванню за сприянням служби зайнятості;

розгортання професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідно до потреб економіки, подальше розширення профнавчання під замовлення роботодавців;

подальший розвиток професійної орієнтації населення, зокрема превентивної для молоді з урахуванням ситуації на ринку праці та перспектив його розвитку;

підтримка самостійної зайнятості, сприяння розвитку підприємницької ініціативи незайнятих громадян;

формування нової моделі інформаційної політики служби зайнятості (реклама, імідж, авторитет) з метою поширення інформаційного простору про можливості та послуги служби зайнятості.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками