А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

Внаслідок цього з позицій маркетингу ми наголошуємо на тому, що до трансакційних витрат необхідно відносити усі без винятку витрати, пов' язані із організацією і координацією взаємодії економічних суб' єктів перед, під час та після проведення товарообмінних операцій та з відповідним захистом прав власності. Адже беззаперечним є факт постійного зростання таких трансакційних витрат при роботі на різних споживчих ринках по мірі загострення конкуренції на них. Причому в епоху становлення та розвитку постіндустріального суспільства левову частку таких витрат становитимуть інформаційні витрати.

Таблиця l

Класифікація трансакційних витрат [4, с. 121]_

Види трансакційних витрат

Зміст

Витрати пошуку інформації до укладання угоди (ех ante)

Витрати на пошук інформації про потенційного партнера, про ситуацію на ринку, а також втрати, пов'язані з неповнотою і недосконалістю інформації, що купувалася

Витрати ведення переговорів

Витрати на ведення переговорів про умови обміну, про вибір конкретної форми операції

Витрати вимірювання

Витрати, необхідні для вимірювання якості товарів і послуг, з приводу яких здійснюється угода

Витрати укладання контракту

Витрати на юридичне або легальне оформлення операції

Витрати моніторингу та запобігання опортунізму після укладання угоди

(ех post)

Витрати на контроль за дотриманням умов операції та запобігання ухиленню від цих умов

Витрати специфікації й захисту прав власності

Витрати на діяльність судів, арбітражу; часу і ресурсів, необхідних для відновлення прав, порушених у ході виконання контракту, а також втрати від поганої специфікації прав власності й ненадійного захисту

Витрати захисту від третіх осіб

Витрати на захист від претензій третіх осіб (держави, організованої злочинності тощо)

Зауважимо також, що в економіці визначально були присутні дві головні тенденції до забезпечення функціонування вільного ринку та до монополізації економіки як засобу її регулювання та зменшення стихійності [6, с. 116]. З часом останню функцію почав поступово перебирати на себе маркетинг як спосіб свідомої самоорганізації економічних суб' єктів на виконання своїх ринкових операцій у відповідності із тенденціями його розвитку. Отже у даному випадку ми говоримо про намагання визначити масштаби діяльності фірми шляхом порівняння ефективності ринкового (через співвідношення попиту та пропозиції) та свідомого (через аналіз внутрішніх витрат на виконання необхідних функцій) способів організації діяльності економічних суб' єктів.

Водночас теорія фірми Коуза обмежується лише визначенням масштабів економічного суб' єкта через дослідження балансу окремих способів організації його діяльності. При цьому недостатньо пояснюється природа їх виникнення, яка переважно пов' язується із питаннями зменшення виробничих витрат чи оптимізації масштабів виробничої діяльності. Справжні ж причини формування економічних організацій, виходячи із важливості трансакційних витрат, слід шукати в питаннях управління та координування діяльності окремих економічних суб' єктів як джерел їх виникнення.

Оскільки теорема Коуза має своєю основою операції обміну правами власності між економічними суб' єктами, вона може використовуватися у маркетинговій теорії фірми. Адже, наприклад, витрати на пошук контрагентів в умовах розмаїття конкуруючих товарних пропозицій на конкретному ринку складатимуть значну питому вагу у витратах часу, людських, грошових та інших ресурсів. Так, Ру Олдерсон ще у 1958 р. писав: «Ринок, функціонування якого зводиться до певної системи нічого не вартих операцій, не більше ніж корисна абстракція, що використовується економістами в аналітичних цілях. Потенційні трансакційні витрати настільки великі, що контроль над ними або їх зниження можуть бути названі основними цілями ринкового аналізу і роботи керівника» [7, с. 39]. Він також наводить класифікацію трансакційних витрат Джона Р. Коммонса, де вони поділяються на чисто договірні і рутинні.

Чисто договірна трансакція є прототипом усіх обмінних операцій і виступає ключовим чинником узгодження попиту і пропозиції за умови урахування сторонами обміну усіх факторів, що здатні певним чином вплинути на прийняття відповідних рішень у цій сфері. При цьому ціна традиційно виступає головним урівноважуючим чинником і остаточно формується, відштовхуючись від базової її ставки, яка визначально до певної міри прийнятна сторонам.

Рутинна трансакція здійснюється у відповідності до певного набору правил, попередньо вироблених у ході переговорів чи інших контактів між сторонами обміну, що охоплюють усі аспекти майбутньої угоди. Завдяки цьому налагоджені рутинні операції дають можливість сторонам економити необхідні ресурси.

Крім цього, рутинні трансакції безпосередньо корелюють за своїм змістом із поняттям рутинного вирішення проблеми купівлі, що на сьогодні широко використовується для пояснення споживчої поведінки щодо купівлі товарів першої необхідності, з приводу яких споживачі не схильні збирати та опрацьовувати значні обсяги інформації. Тому витрати на пошук необхідних товарів стають критично важливими для прийняття рішень про їх купівлю [8, с. 247].

Ру Олдерсон з цього приводу зауважує: «Нормальним і основним станом ринку визнається не гомогенний, а саме гетерогенний. Зрозуміло, існує маса питань, таких як виживання підприємства або поведінка споживача, які, на мій погляд, не можуть знайти вирішення в рамках чистої економічної науки. Тут для розширення власних перспектив і розвитку теорії маркетингу як емпіричної дисципліни маркетинг повинен сміливо звертатися до концепцій та методів суспільних наук» [7, с. 40]. Ми повністю дотримуємося зазначеної думки і тому розглянемо інші теорії фірми - економічні та поведінкові, - що необхідні нам для більш повного аналізу головних напрямків розробки сучасної маркетингової теорії фірми (див. табл 2).

Представлена порівняльна характеристика економічних і поведінкових теорій фірми, які на сьогодні багатьма авторами вважаються головним надбанням економічної науки у даній царині, на нашу думку потребують деяких коментарів з позицій перспектив розвитку маркетингової науки з метою досягнення поставленої у роботі мети.

По-перше, економічні теорії фірми у якості базису використовують класичні економічні теорії та підходи, дещо адаптовані у напрямку урахування дії чинників і сил оточуючого фірму ринкового середовища. Тому у якості головного критерію ефективності її діяльності на конкретному ринку виступає максимізація прибутку чи вартості акцій компанії. При цьому споживач - центральна фігура усіх без винятку ринкових процесів - залишається поза увагою, а маркетинг виконує похідну чи відверто другорядну роль у прийнятті управлінських рішень в умовах стохастичного ринкового середовища. Як наслідок, з її допомогою важко враховувати характер перебігу реальних ринкових процесів.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика економічних і поведінкових теорій фірми*_

_Головні характеристики_

Ґрунтується на мікроекономічних підходах - фірма виробляє єдиний товар в умовах досконалої конкуренції. Кінцева мета її діяльності у короткотерміновому періоді - максимізація прибутку, а головна особливість системи менеджменту - прийняття управлінських рішень, що сприятимуть досягненню рівноважної ситуації, коли маржинальні витрати

дорівнюватимуть граничним доходам_

Головний наголос на максимізації ринкової вартості фірми. Мірило успішності у досягненні такої мети - ринкова вартість акцій компанії, що забезпечує доходність її акціонерам

Теорії фірми

Економічні

Різновиди

Неокласична модель

Модель ринкової вартості (Ю. Фама, М. Міллер)

Поведінкові

Модель агентських витрат (Йенсена та Меклінга)

Біхевіористська модель (Г. Саймон, Дж. Марч, Р. Сайерт)

(Дж. Пфеффер та Дж. Саланзік)

За основу також береться ситуація корпоративного управління та розподілу управлінських повноважень між акціонерами та найманими менеджерами. Тому головна задача оптимізації зводиться до певного балансу необхідних

витрат та очікуваних результатів_

Розглядає фірму у якості коаліції індивідів, що одночасно є членами підкоаліцій. Окремі цілі її складових визначаються шляхом їх узгодження із загальними цілями поведінки на ринку або шляхом досягнення їх «внутрішньої узгодженості». Остання виступає проявом процесу квазівирішення конфлікту між окремими складовими такої системи, що можуть мати власні цілі та інтереси

Модель ресурсної залежності      Фірма - це певна коаліція, структура та зміст головних управлінських

f Джерело:складено автором на основі [9, с. 77-7S]

функцій якої визначається інтересами її учасників. Її цілі можуть змінюватися у відповідь на зміни у коаліційній структурі. Розглядаються внутрішні (групи, відділи та інші структурні утворення) і зовнішні коаліції (акціонери, кредитори, постачальники, уряд, тощо). Причому останні мають визначальну важливість для ефективності організаційної поведінки

По-друге, теорію агентських витрат Йенсена та Меклінга багато авторів обґрунтовано вважають перехідною ланкою між економічними та поведінковими теоріями фірми, адже в ній наголос зміщується у бік урахування балансу інтересів між власниками фірми та її найманими менеджерами. Оскільки адекватне виконання функцій останніх неможливе без урахування особливостей протікання реальних ринкових процесів, маркетингова складова починає відігравати більш важливу роль у системи управління такою фірмою.

По-третє, позицій маркетингу більшої уваги заслуговують поведінкові теорії. Основою для їх виникнення виступала система корпоративного менеджменту, складовою якої виступає сучасний маркетинг-менеджмент. Як наслідок, вони ґрунтуються на ключовій тезі про коаліційну природу економічних організацій, адже «ринкова поведінка є, передусім, груповою поведінкою. Індивідуальні дії на ринку, як правило, здійснюються в інтересах певної групи, з якою пов' язаний даний індивід» [7, с. 41]. При цьому, згідно біхевіористської теорії, сам процес узгодження цілей фірми відбувається шляхом узгодження претензій окремих її складових на необхідні і обмежені ресурси при неможливості загальної максимізації корисного ефекту від таких дій внаслідок недосконалості систем внутрішньофірмового управління (особливо у крупних ієрархічних структурах). Також стверджується, що децентралізація прийняття великої кількості управлінських рішень в умовах ринкової невизначеності неодмінно призводить до виникнення так званої «локальної раціональності» в межах певних організаційних підструктур [2, с. 115].

Такий підхід для нас є цікавим з кількох міркувань:

- він відтворює складну організаційну структуру і систему інформаційних, функціональних, управлінських та інших взаємозв' язків сучасної фірми;

- дана модель відкрита для застосування системного підходу у процесах аналізу складних ієрархічних структур, якими сьогодні виступають підприємства різних галузей економіки, що несе у собі вагомий практичний (а не виключно теоретичний) аспект;

- переконливо доводиться думка про важливість інформаційно-аналітичного забезпечення процесів прийняття різнопланових управлінських рішень в умовах невизначеності оточуючого бізнес-середовища. Таким чином система маркетингових досліджень перетворюється з «надбання» відділу маркетингу та починає підпорядковуватися її загальній системі управління, що цілком відповідає духу найсучасніших маркетингових теорій.

По-четверте, модель ресурсної залежності також розглядає фірму як певну коаліцію, структура та зміст головних управлінських функцій в межах якої визначається інтересами її учасників. Розглядаючи внутрішні і зовнішні коаліції значно більша вагомість надається останнім, що, у теорії маркетингу знаходить своє відображення у чинниках зовнішнього макросередовища, що впливають на дану систему. Рівень та характер реакції на їх вплив характеризує ступінь ефективності діяльності системи менеджменту, що виявлятиметься через певні управлінські рішення: «Виживання організації зрештою залежить від її здібності до отримання певних ресурсів і певної підтримки від зовнішніх коаліцій» [2, с. 116]. Як наслідок, коаліції, що забезпечують організацію найважливішими ресурсами набуватимуть більшого контролю над нею. Аналогічним чином, структурні підрозділи фірми, функції яких є критично важливими у контексті прийняття конкретного управлінського рішення, також посилюватимуть власну вагомість у її межах. Найбільша проблема у такому випадку полягає у тім, що різні коаліції, як правило, висувають суперечливі вимоги. Таким чином будь-яка організаційна діяльність системи менеджменту повинна розглядатися як «реакція на суперечливі вимоги різних коаліцій».

Як бачимо, у представленій моделі присутній більш потужний маркетинговий акцент, адже згадані обмеження інтерпретуються як вимоги, що висуваються коаліціями (передусім, зовнішніми), причому саме виживання організації безпосередньо залежатиме від виконання відповідних умов (тобто від врахування дії чинників зовнішнього бізнес-середовища).

Висновки та пропозиції. Проведений у представленій роботі аналіз засвідчив, що у класичній та неокласичній дослідницькій традиції не ставилося задачі пояснити практичні аспекти функціонування системи менеджменту реально існуючих фірм. Водночас деякі їх напрацювання, передусім ті, що пов' язані із аналізом трансакційних витрат на етапі ухвалення стратегічно важливих для подальшого розвитку бізнесу рішень або задачі максимізації прибутку на різних стадіях життєвого циклу товару цілком придатні для свого застосування у маркетинговій теорії фірми.

Натомість у поведінкових теоріях фірми управлінський аспект діяльності виходить на перший план. При цьому очевидною є спільна дослідницька традиція описання економічної реальності, що притаманна і менеджменту, і маркетингу. Проте нам усе ще складно говорити про можливість врахування нової парадигми розвитку сучасної економічної науки, де особлива увага повинна приділятися саме функціональним наукам, - передусім, менеджменту та маркетингу.

Як наслідок, в основу маркетингової теорії фірми необхідно покласти поведінкову модель ресурсної залежності, згідно з головними постулатами якої організація розглядається як сукупність коаліцій, а тому для її дослідження цілком придатним виступає системний підхід до аналізу економічних явищ. З цієї позиції будь-яка підструктура економічної організації повинна розглядатися через призму її спеціалізації у співпраці з певними зовнішніми та внутрішніми коаліціями. Головна задача системи менеджменту при цьому полягатиме у координуванні процесів прийняття управлінських рішень що регламентуватимуть перерозподіл наявних ресурсів та надання відповідних повноважень конкретним відділам у межах її організаційної структури на основі відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення.

Однак недостатня теоретична опрацьованість спільних основ менеджменту та маркетингу призводить до недостатнього розуміння ролі останнього представниками інших відділів компаній. Тому, зокрема, маркетинг часто обвинувачують у врахуванні лише поточних, а не довготривалих потреб споживачів, а також інвестуванню у короткострокові та менш ризиковані проекти замість розробки довготривалих, але менш інвестиційно привабливих, технологічних інновацій. Усе це ще у 1960 р. описав Теодор Левіт у роботі під назвою «Маркетингова короткозорість». Тому найбільшу підтримку маркетинговій системі можуть забезпечити не внутрішні функціональні підрозділи, а лояльні споживачі як найдорожчий актив компанії, що функціонує в умовах ринкової нестабільності та глобальної гіперконкуренції. Саме споживачіві слід розглядати у якості найвагомішого аргументу на користь надання функціональній галузі маркетингу статусу стратегічної.

З цього приводу П. Андерсон справедливо зазначає: «Метою маркетингу залишається завоювання довгострокової підтримки споживачів, у основі якої - задоволення їх потреб. Даний підхід вимагає від маркетологів підвищеної уваги до технологій, перспектив та обмежень інших функціональних областей. Тільки у такому випадку відділ маркетингу отримає можливість ведення спрямованих на реалізацію його стратегій ефективних переговорів» [2, с. 126].

І, насамкінець, пригадаємо ще одну думку Ф. Котлера та С. Леві, висловлену ними ще у 1969 р.: «Маркетинг - це така функція організації, що дозволяє їй знаходитися у постійному контакті з клієнтами, відслідковувати зміну їх потреб, розробляти продукти, що відповідають їх запитам, здійснювати комунікаційні програми, що здатні виразити цілі організації. При правильному підході продаж товарів є скоріше наслідком, ніж причиною організаційного намагання до створення продуктів, спроможних задовольнити споживачів» [10, с. 73].

РЕЗЮМЕ

Исследованы представленные в специальной литературе теории фирмы с позиции усиления теоретического базиса маркетинговой науки. Обоснованы направления создания новой теории фирмы, в которой главное место должно принадлежать маркетинговой составляющей системы управления экономической организацией, которая функционирует в турбулентной рыночной среде. Ключевые слова: маркетинг, менеджмент, система управления, фирма, теория фирмы.

Досліджено представлені у спеціальній літературі теорії фірми з позиції посилення теоретичного базису маркетингової науки. Обґрунтовано напрямки створення нової теорії фірми, у якій чільне місце повинно належати маркетинговій складовій системі управління економічною організацією, яка функціонує в турбулентному ринковому середовищі. Ключові слова: маркетинг, менеджмент, система управління, фірма, теорія фірми.

SUMMARY

Theories of a firm, which are presented in the special literature, are investigated from positions of theoretical basis of modern marketing science theory strengthening. Directions of a new theory of a firm creation, in which a main place must belong to marketing component of economic organization's management system, which is functionig whitin a turbulent market environment, are grounded. Keywords: marketing, management, management system, firm, theory of a firm.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Вебстер Ф. Изменение роли маркетинга в корпорации I Ф. Вебстер II Классика маркетинга I Составители Энис Б.М., Кокс К.Т., Моква М.П. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

2. Андерсон П. Маркетинг, стратегическое планирование и теория фирмы I П. Андерсон II Классика маркетинга I Составители Энис Б.М., Кокс К. Т., Моква М.П. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

3. Коуз Р.Г. Природа фирмы I Р.Г. Коуз II Вехи экономической мысли. Теория фирмы. Т.2. Под ред. В.М. Гальперина. - СПб.: Экономическая школа, 2000. - 534 с.

4. Ткач А.А. Інституціональні основи ринкової інфраструктури: Монографія I А.А. Ткач. - К.: НАН України. Об'єднаний ін-т економіки, 2005. - 295 с.

5.Олейник А. Н. Институциональная экономика: Учебное пособие I А. Н. Олейник. - М.: Инфра-М, 2007. - 416 с.

6.Основы предпринимательской деятельности (Экономическая теория. Маркетинг. Финансовый менеджмент): Учеб. пособие I Под

ред. В. М. Власовой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 528 с.

7.Олдерсон Ру. Аналитические основания маркетинга I Ру Олдерсон II Классика маркетинга I Составители Энис Б.М., Кокс К.Т., Моква М.П. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

8.Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Підручник I А.В. Войчак, А.В. Федорченко; За наук. ред. АВ. Войчака - К.: КНЕУ, 2007. -

408 с.

9. Махлуп Ф. Теории фирмы: маржиналистские, бихевиористские, управленческие I Ф. Махлуп II Вехи экономической мысли. Теория фирмы. Т.2. Под ред. В. М. Гальперина. - СПб.: Экономическая школа, 2000. - 534 с.

10. Котлер Ф. Расширение концепции маркетинга I Ф. Котлер, С. Леви II Классика маркетинга I Составители Энис Б.М., Кокс К.Т., Моква М.П. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

РЕТРОСПЕКТИВЫ ПОНЯТИЯ «ДОСТОЙНЫЙ ТРУД» Филахтова Т.В., аспирант Донецкий национальный университет

Эпоха формирования и развития первобытно-общинных отношений имеет огромное значение в истории человечества. Она начинается с выделения человека из мира животных. На протяжении этой эпохи были заложены основы всего дальнейшего развития материальной и духовной культуры человеческого общества.

Процесс формирования человека и развития первобытно-общинного строя состоит из ряда последовательных этапов В. И. Ленин в своём произведении «Государство и революция», говоря о первоначальных стадиях человеческого развития, упоминает о «стаде обезьян, берущих палки», о «первобытных людях» и о «людях, объединенных в клановые общества» (родовые общины) [1]. Эти определения приняты советской наукой для обозначения трёх различных последовательно сменявшихся этапов эволюции человека и становления общества.

Первые два этапа являются временем выделения наших древнейших предков из мира животных. Они стали вследствие этого и поворотным пунктом в истории нашей планеты, открыв длительный, тяжёлый и сложный, но великий путь развития труда и общества, который шёл от бессилия перед природой ко всё возрастающей власти человека над ней.

Чтобы полнее представить ход событий на этих первых этапах истории человека, а также и на всём протяжении первобытной истории, необходимо прежде всего иметь в виду ту естественно-географическую обстановку, те события в истории земного шара, на фоне которых происходили изменения в жизни наших отдалённых предков, во многом тесно связанные с изменениями в окружавшей их природе становления человека, блестяще раскрытых Дарвином.

Основоположники марксизма установили тот важнейший факт, что все эти биологические предпосылки могли быть реализованы, могли послужить основой перехода от животного состояния к человеческому не сами по себе, а только благодаря труду. В своём замечательном произведении «Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека» Ф. Энгельс писал: «Труд — источник всякого богатства, утверждают политико-экономы. Он действительно является таковым наряду с природой, доставляющей ему материал, который он превращает в богатство. Но он еще и нечто бесконечно большее, чем это. Он - первое основное условие всей человеческой жизни, и притом в такой степени, что мы в известном смысле должны сказать: труд создал самого человека» [2].

Зарождалась трудовая деятельность, на первых порах ещё в значительной мере инстинктивная, затем всё более систематическая и осознанная. Трудовая деятельность была не индивидуальной, а коллективной, объединявшей и сплотившей стадные группы наших отдалённейших предков такими крепкими и гибкими узами, каких не знает и не может знать никакое другое животное, также ведущее стадный образ жизни.

В процессе закрепления, развития и усложнения этой первичной трудовой деятельности столь же медленно, но неудержимо и последовательно изменялся весь организм наших предков. В первую очередь всё более и более развивались их руки, а вместе с ними и мозг. Углублялась и расширялась высшая нервная деятельность. Как писал Л.Н. Толстой: «Ничто так, как труд, не облагораживает человека. Без труда человек не может соблюсти свое человеческое достоинство».

На начальном этапе формирования человека, к которому относится появление обезьян типа австралопитека, назревали, разумеется, только предпосылки для возникновения трудовой деятельности. Но именно отсюда, из отдалённей шей глубины тысячелетий, начинается дорога к труду в настоящем смысле этого слова, к намеренному изготовлению искусственных орудий первобытными людьми.

© Филахтова Т.В., 2Oll

Значение второго этапа, связанного с изготовлением орудий труда, исключительно велико. С ним начинается развитие человека в собственном смысле этого слова, а вместе с тем история общества, история человеческого мышления и речи. Правда, первые выделившиеся из животного царства люди были ещё, по словам Энгельса, так же не свободны, как и сами животные. Но каждый шаг в развитии труда был шагом к освобождению человека от полного подчинения стихийным силам природы.

В труде, в добывании средств существования при помощи искусственно произведённых людьми орудий труда возникали и укреплялись социальные связи: стадо обезьян, взявших палки, постепенно и очень медленно превращалось в человеческий коллектив — в общину первобытных людей.

Труд - это первооснова и необходимое условие жизни людей и общества. Изменяя в процессе труда окружающую естественную среду и приспосабливая ее к своим потребностям, люди не только обеспечивают свое существование, но и создают условия для развития и прогресса общества. По словам Вольтера: «Работа избавляет нас от трех великих зол: скуки, порока и нужды». Следовательно, труд является одной из важнейших форм самовыражения, самоактуализации и самосовершенствование человека; с другой стороны, он также является мощным фактором общественного прогресса.

Научно-психологическим представлениям о труде предшествовал многочисленный опыт ненаучного (донаучного) осмысления трудовой деятельности человека. Например, в мифологии и религии древности важнейшее место занимали божества, так или иначе связанные с трудом (богини земледелия, виноградарства и т.п. у древних греков). Интересно, что само возникновение танцев и музыки иногда связывают именно с трудовой деятельностью, при этом если сначала танцы и музыка имитировали трудовые действия, то позже они стали выполнять роль средства организации деятельности в тех работах, где требовалось соблюдение определенного ритма.

Важную роль занимает труд в пословицах и поговорках различных народов. Например, Е.А.Климов и О.Г.Носкова, рассматривая историю психологии труда в России, связывают многие пословицы и поговорки с теми или иными составляющими трудовой деятельности: «Не от росы урожай, а от поту» (трудовая мотивация), «Не трудно сделать, а трудно задумать» (планирование труда) и т.п. (см. Климов, Носкова, 1988, с. 21-47).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками