А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

9,7

2.

Валовий регіональний продукт,

 

 

 

 

млрд. грн. (2008)

948,1

117,6

12,4

 

у тому числі на одну особу, грв.

20495

26098

127,3

3.

Валова додана вартість,

 

 

 

 

млрд. грн (2008).

831,5

103,1

12,4

4.

Реалізація промислової продукції,

 

 

 

 

на одну особу, грн.

17509

31425

179,5

5.

Основні засоби в економіці,

 

 

 

 

млрд. грн. (2008)

3149,6

301,2

9,5

6.

Вартість продукції, що поставлена

 

 

 

 

на експорт, млрд. долл. США

39,7

9,3

23,5

7.

Експорт товарів, у розрахунку на одну особу, долл.

 

 

 

 

США

865

2088

241,4

При цьому, експлуатація застарілих виробничих потужностей, до того ж з низькими характеристиками їх техніко-технологічного рівня, без впровадження необхідних природоохоронних заходів, заходів охорони праці, при надмірному індустріальному навантаженні у регіоні, призводить до створення несприятливих умов праці і життя населення (табл. 2,3,4) [10; 11].

Однак, загальновідомо, що населення це не тільки споживач вироблених у процесі функціонування економіки матеріальних благ, а й найбільш активний елемент продуктивних сил, людський ресурс, трудовий потенціал економічного розвитку. Від його функціонування залежить ефективність кожного окремого виробництва, кожної сфери економічної діяльності та регіонального розвитку в цілому. Під впливом цього ресурсу формуються важливі залежності і пропорції регіонального відтворення, в тому числі співвідношення людського та уречевленого капіталу. Ефективність використання та збереження людських ресурсів є головним критерієм раціонального господарювання [7, с. 81].

Стан формування фізичних ознак якості людського капіталу показово характеризують наступні дані зі сфери умов праці і життя населення регіону.

Рівень захворюваності на активний туберкульоз, як одного з характерних і найбільш розповсюджених видів професійного захворювання для Донецької області, яка є здебільшого гірницько-металургійним регіоном у контексті галузевих ознак, майже на 20% перевищує загальнодержавні показники. Щодо виробничого травматизму, то кількість потерпілих складає більше ніж втричі, а загиблих на виробництві - удвічи вище, ніж по країні в цілому (табл. 2).

Таблиця 2

Показники виробничого травматизму та професійної захворюваності населення Донецької області (2009 рік)

Показники

Україна

Донецька область

 

 

 

Значення показника

% до

загальнодержавного рівня

1.

Захворюваність на активний туберкульоз (на 100

 

 

 

 

тис. населення)

72,9

86,3

118,4

 

Кількість потерпілих від травматизму,

 

 

 

2.

пов'язаному з виробництвом (на 1000

 

 

 

 

працюючих), осіб

 

 

 

 

Кількість загиблих від травматизму, пов'язаному

 

 

 

 

з виробництвом

1,2

3,9

325,0

3.

(на 10 тис. працюючих), осіб

 

 

 

 

 

0,55

1,15

209,1

Доля Донецької області у нагромадженні золошлакових відходів, скиданні забруднених зворотних вод у природні поверхові водні об'єкти і викидах шкідливих речовин у атмосферне повітря по країні в цілому складає 30% проти 4,4%, що припадає на питому вагу розміру території регіону в державі. Положення усугубляється високою щільністю населення області, через що небезпека здоров' ю загрожує багатої кількості людей, особливо в умовах, коли викиди шкідливих речовин у розрахунку 1 кв. км. території більш ніж у 5 разів перевищую загальнодержавні показники (табл. 3).

Наслідками неприйняття ефективних заходів охорони навколишнього природного середовища стають вкрай сумні демографічні показники життя населення регіону, де проти навіть загальнодержавних тенденцій (які не можна визнати позитивними) загальний коефіцієнт народжуваності нижчий, а смертності вищий на 10%. Кількість дітей, що помирають на протязі першого року життя, перевищує відповідні показники по країні більше ніж на третину. Загальний коефіцієнт приросту населення, що є по Україні в цілому від'ємним, у Донецькій області ще гірший - майже удвічі (табл. 4).

Показники охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області (2009 рік)_

\ І Донецька область І

 

 

 

 

Доля у

Показники

Україна

Значення показника

загально­державному показнику, %

1.

Нагромадження золи і золошлакових відходів,

 

 

 

 

млн. тонн

311,5

85,4

27,4

2.

Скидання забруджених зворотних вод у природні поверхові водні об'єкти,

 

 

 

 

млн. куб. м.

1766

531

30,1

3.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря,

 

 

 

 

тис. тонн

6442,9

1513,3

23,5

 

у розрахунку на 1 кв. км., тонн

10,7

57,1

5,3 рази

4.

Територія, тис. кв. км.

603,5

26,5

4,4

5.

Щільність населення, осіб на 1 кв. км.

76

168

2,2 рази

6.

Поточні видатки на охорону навколишнього

 

 

 

 

природного середовища, млн. грн.

8032,8

1242,6

15,5

Зазначені умови життя і праці людей потребують підвищеної уваги і прийняття додаткових заходів щодо соціальної підтримки населення. Реалії ж сьогодення наявно демонструють протилежні ознаки цієї діяльності, а за окремими напрямками -навіть зворотню динаміку розвитку соціальних процесів у регіоні та гірші умови з зазначених напрямків життєзабезпечення проти загальнодержавних показників.

До того ж, про яку самостійність регіонів у процесах вирішення поточних питань соціального розвитку населення (тобто -реально впливати на ці процеси) можна казати, коли найбільша за населенням, найпотужніша за економічним потенціалом і як фінансовий донор - Донецька область має доступ розпоряджатися лише 7,3% загальнодержавних ресурсів з напрямів охорони здоров' я, 4,4% - з освіти, 4,4% - з питань духовного і фізичного розвитку, а щодо фінансування безпосередньо заходів соціального захисту населення - навіть лише 2,5% [10; 11].

Таблиця 4

_Окремі демографічні показники по Донецькій області (2009 рік),на 1000 наявного населення_

\ \ \ І Донецька область І

Показники

Україна

Значення показника

% до

загально­державного рівня

1.

Коефіцієнт народжуваності

11,1

9,7

87,4

2.

Коефіцієнт смертності

15,3

16,7

109,2

 

у тому числі дітей у віці до 1 року

9,4

12,3

130,9

3.

Приріст населення

- 4,2

- 7,1

- 69,0

Показники розвитку ринку праці, а відповідно - й потенційна можливість ефективної професійної самореалізації, набагато гірші проти загальнодержавних тенденцій у зазначеній сфері розвитку людського капіталу. Кількість і розвиненість мережі закладів здобуття освіти і професійної підготовки не відповідають вимогам і економічному потенціалу регіону, що звужує можливості вибору у освітній і професійній самовизначеності молоді та професійного самовдосконалення економічно активного населення області.

Однак, щодо стану підвищення професійних навичок, то хоча даний показник трохи і кращий проти загальнодержавного, але світовий досвід свідчить про неспроможність ефективного розвитку економіки і суспільства в умовах, за яких фахівці підвищують свою кваліфікацію у середньому 1 раз на 10 років (а по Україні в цілому - навіть 12 років).

Рівень оплати праці не відповідає стану її складності, напруженості і шкідливості умов трудової діяльності. Крім того, наявний рівень заробітної плати населення Донецької області не забезпечує навіть середнього по країні значення поточних витрат.

Відносно функціонування сфери охорони здоров' я, то потенціал формування фізичної складової ознак якості людського капіталу у такому складному для життєзабезпечення і праці регіоні навіть нижчий за загальнодержавні показники, що не підлягає поясненню.

За таких умов у регіоні значно активізувалися як міждержавні, так і міжрегіональні міграційні процеси.

Від' ємне сальдо міждержавної міграції (число вибулих перевищує число прибулих) виявлено по Закарпатській, Львівській, Рівненській та Луганській областях, що обумовлено виїздом громадян закордон у пошуках роботи.

Щодо міжрегіональної міграції у межах України, то у даному випадку ми маємо зворотні процеси - абсолютна більщість регіонів (окрім 9 адміністративних територій) мають від' ємне сальдо міграції, найбільше значення якого припадає на Донецьку область. Причин до цього існує, на наш погляд, дві:

1. Пошук здебільшого привабливих умов проживання (позитивне сальдо міграції по Кримській автономній республіці, Чернівецькій, Черкаській, Полтавській, Харківській областях).

2. Пошук здебільшого кращих умов працевлаштування (позитивне сальдо міграції по містах Київ і Севастополь та Київській області).

Наведений вище аналіз наявно демонструє існуючу нерівність умов регіонального розвитку в Україні. Аспектам даної проблематики присвячені праці В.Н Василенка, Ю.В. Макогона, В.Я. Омельченка, В.Є. Новицького, А.Ю. Шевякова та інших вчених.

Важливість і актуальність дослідження зазначеної проблеми полягає у тому, що, по-перше, нерівність умов повинна враховуватися діючою системою управління процесом розвитку, По-друге, з поняттям нерівність тісно пов' язане поняття справедливість. Будь-які форми нерівності оцінюються у суспільстві за критерієм справедливості [12, с. 165].

За абсолютною більшістю показників економічного розвитку (виробничі потужності, об' єми виробництва, мінеральні ресурси, трудовий потенціал, експорт продукції, фінансові результати економічної діяльності тощо) Донецька область займаєлідируючі позиції в Україні. Можна стверджувати, що «локомотивами» національної економіки залишаються три області: Донецька, Дніпропетровська і Харківська. Ситуація складається таким чином, що поки зазначені регіони будуть зберігати, використовувати і розвивати накопичений економічний потенціал, до тих пір, з певною мірою умовності, країна може більш-менш сносно функціонувати. Але, як тільки посиляться незворотні процеси по зниженню накопиченого економічного потенціалу, держава може опинитися перед достатньо складною проблемою порушення стану відтворення і перш за все людських ресурсів, ознаки чого вже мають місце [5, с. 10].

Співставлення економічних показників і стану соціального розвитку Донецької області наявно демонструє ігнорування державою головного принципу розбудови ринкових механізмів економічного розвитку, а саме - мотиваційних чинників ринкової економіки.

Моніторинг регіонального людського розвитку за національною методикою включає дев' ять основних складових розвитку: демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут, умови проживання населення, стан і охорона здоров' я, рівень освіти, соціальне середовище, фінансування людського розвитку, екологічна ситуація.

У міжрегіональному порівнянні Донецька область за рівнем регіонального індексу людського розвитку на протязі усього періоду, за який розраховується показник, займає останнє або передостаннє місце [13, с. 135] і майже за усіма вищезазначеними складовими.

За таких умов навіть мова не може йти про ефективність відтворення і розвитку людського капіталу, який й є тим самим джерелом досягнення високих ознак людського розвитку, але за умови дієвості та скоординованості заходів усіх суб' єктів його формування.

Тому терміновими заходами виправлення ситуації зі станом розвитку людського капіталу у регіоні мають стати створення ефективної державної системи регіонального розвитку. Кардинальному вирішенню проблеми сприятиме лише принципова зміна пріоритетів і запровадження дієвого механізму організації управління системою заходів стратегічного розвитку людського капіталу.

РЕЗЮМЕ

В статье исследованы современное состояние и проблемы развития человеческого капитала Донецкой области. Выполнен анализ главных проблемных сегментов функционирования человеческого капитала по основным направлениям его использования. Определена роль государственной политики в создании условий обеспечения эффективного развития регионального человеческого капитала.

Ключевые слова: человеческий капитал, проблемы развития, критерии эффективности. РЕЗЮМЕ

У статті досліджено сучасний стан та проблеми розвитку людського капіталу Донецької області. Виконано аналіз головних проблемних сегментів функціонування людського капіталу за основними напрямами його використання. Визначено роль державної політики у створенні умов забезпечення ефективного розвитку регіонального людського капіталу. Ключові слова: людський капітал, проблеми розвитку, критерії ефективності.

SUMMARY

In this article it is investigated the modern condition and problems of developing the human capital in Donetsk region. It is done the analysis of the main problematical segments of the human capital functionating according to the main direction for its using. It is also determined a role of state policy in creating the effective development of regional human capital. Key words: human capital, development problems, criterions of effectiveness.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гапоненко А.А. Стратегия социально-экономического развития: страна, регион, город І А.А. Гапоненко. - М.: РАПС, 2001. -

28бс.

2. Костромін Г.Т. Інвестиційна привабливість регіону: шляхи вирішення І Г.Т. Костромін ІІ Інвестиційно-інноваційний розвиток економіки регіону. Матеріали четвертого з'їзду Спілки економістів України та Міжнародної науково-практичної конференції. -

Київ, 2010. - 410с.

3. Пчелинцев О.С. Регулирование воспроизводственного потенциала территории как основа региональной политики І О.С. Пчелинцев, В.Я. Любовный, А.Б. Воякина ІІ Проблемы прогнозирования. - 2005 - №5. - С. б2-б8.

4. Економічна єнциклопєдія: у 3т. І Відп. ред. Мочерний С.В., Т.2. - К.: Вид. центр «Акaдемiя», 2001.- 847с.

5.Василенко В.Н. Аналитическая оценка насыщения территории экономическими объектами и связями как этап экономической диагностики ее развития І В.Н. Василенко ІІ Экономика и право. - 2010. - №2 (27). - С. 5-12.

6. Макаркіна Г. В. Моделі та методи планування соціально-економічного розвитку індустріального регіону: монографія І Г. В. Макаркіна. - Краматорськ: ДДМА, 2008. - 280с.

7. Максимова Т.С. Регіональний розвиток (аналіз і прогнозування): монографія І Т.С. Максимова. - Луганськ: вид-во СНУ им. Даля, 2003. - 304 с.

8. Курнышев В.В. Закономерности развития производительных сил в прогнозировании развития регионов России І В.В. Курнышев ІІ Региональная экономика: теория и практика. - 2008. - №59.

9. Кучко-Бадина В.А. Оценка эффективности использования основных ресурсов региона І В.А. Кучко-Бадина ІІ Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - 2010. - №1. - С. 140-143.

10. Статистичний щорічник Донецької області за 2009 рік І Державний комітет статистики України. Головне управління статистити у Донецькій області. - Донецьк, 2010. - 510с.

11. Статистичний щорічник України за 2009 рік І Державний комітет статистики України. - Київ, 2010. - 5б7с.

12. Хаджинова Г.П. Социально-экономическое неравенство регионов Украины на современном этапе І Г.П. Хаджинова, Е.В. Якушевская ІІ Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - 2010. - №1. - С. 1б5- 1б9.

13. Шамилева Л.Л. Демографическое развитие региона в контексте регионального индекса человеческого развития І Л.Л. Шамилева ІІ Соціальний та людський розвиток: державне та регіональне управління. - Тези доп. і повід. міжнародн. наук.-практ. конф.: В 2т., Т.1 І НАН України, Ін-т економіки пром-ті. - Донецьк, 2008. - С. 134-140.

1б1

УДК 331.526

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ МОЛОДІ НА РИНКУ ПРАЦІ ДОНЕЦЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Черноіванова О. Г., аспірант кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету

Розвиток трудової та соціальної активності молоді, її правовий захист, сприяння зайнятості, зниження рівня безробіття та зменшення його тривалості, підвищення конкурентоспроможності молодих працівників на ринку праці, забезпечення соціального захисту від безробіття, детінізація відносин у сфері зайнятості молоді - завдання, що є основою державної політики зайнятості й потребують глибоких наукових досліджень.

Завдання підвищення економічної активності молоді, зниження рівня її безробіття та зменшення його тривалості зумовлює необхідність реалізації державного комплексу заходів і гарантій забезпечення стабільних трудових відносин: підтримання належного рівня кваліфікації, гідної винагороди за працю, створення робочих місць із належними умовами праці, приведення чисельності, професійного складу та кваліфікаційного рівня молодих фахівців у відповідність до потреб роботодавців, забезпечення соціального захисту молоді від безробіття.

Обгрунтування методологічних підходів дослідження молодіжного ринку праці, аналіз чисельності і складу молоді України та її регіонах проблеми молоді на ринку праці розглядаються в наукових роботах С. Бандура, Д. Богині, О. Грішнової, Т. Заяць, І. Кравченко, Е. Лібанової, Ю. Маршавіна, В. Онікієнка, І. Петрової та інших авторів.

Метою статті є дослідження економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці Донецької області.

За чисельністю населення молодших вікових груп Донецька область виділяється серед інших регіонів України - її питома вага в загальній чисельності молоді країни становила 11,5% у 2010 р. Така достатньо висока концентрація молоді в межах регіону вимагає пильної уваги з боку держави щодо регулювання процесу становлення і функціонування молодіжного сегменту Донецької області. На 01.01.2010 р. чисельність населення віком 15-34 років становило 1291,9 тис. чоловіків, що на 72,2 тис. чол. менше, ніж у 2007 р.

Систематичне скорочення населення та вплив світових фінансово-економічних процесів, які сталися наприкінці 2008 р., ускладнили ситуацію на ринку праці області, як і в цілому в Україні. Так, середньомісячна кількість економічно активного населення Донецької області віком 15-70 років на початок 2010 р. порівняно з 2008 р. скоротилася на 3,5%, а порівняно з 2004 р. -на 2,8%, в цілому по Україні - на 1,1% та 0,2% відповідно, та становила 2186,9 тис. осіб, з яких 1981,3 тис. осіб, або 90,6%, були зайняті економічною діяльністю, а решта 205,6 тис. осіб - відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні. Кількість економічно неактивного населення у 2009 р. склала 1271,6 тис. осіб [1].

Найістотнішою рисою вікового складу населення регіону, як і країни в цілому, є постаріння населення, тобто збільшення питомої ваги груп похилого віку у загальній чисельності постійного населення. Питома вага осіб у віці 60 років і старше в області на початок 2010 р. складала 22,4%, що за міжнародною класифікацією визначається, як «надзвичайно старе населення».

Внаслідок старіння населення відбуваються суттєві зміни у його розподілі за працездатністю. Частка осіб у віці старше працездатного щорічно збільшується і на початок 2010 р. становила в області 26,7%, в міських поселеннях - 26,4%, у сільській місцевості - 28,6%. Зараз кожен четвертий житель області знаходиться у пенсійному віці, а чисельність осіб пенсійного віку в 2 рази перевищує чисельність осіб допрацездатного віку. Слід відмітити, що найбільш активними на ринку праці області є населення «середнього» віку. Рівень економічної активності населення у віці 35-39 років складав 87,3%. Рівень економічної активності молоді (66,3%) дещо нижчий від загального показника, що пояснюється дуже низьким рівнем активності у дітей. У 2009 р. серед осіб 15-24 років 44,5% пропонували свою робочу силу на ринку праці, у 2007 р - 41%. Таку тенденцію можна вважати позитивною, оскільки для молоді цієї вікової групи важливіше вчитися, ніж працювати. Рівень економічної активності молоді старшої вікової групи 30-34 роки наближається до максимального значення та становить 87% - в цьому віці молоді вже здобули професійну освіту і активно включилися в економічну діяльність.

Серед 20,2 млн. зайнятих громадян України 10% зайнята в економіці Донецької області, 7,6% склали зайняті Дніпропетровської, 6,3% - Харківської, 5,1% - Луганської, 4,1% - Запорізької областей.

У 2009 р. спостерігалося зменшення зайнятого населення області, причому більшими темпами скорочувалась кількість осіб працездатного віку. Порівняно з 2008 р. середньомісячна кількість зайнятого населення віком 15-70 років зменшилась у Донецькій області на 7,4%, в цілому по країні - на 3,7%, кількість зайнятого населення працездатного віку зменшилась на 8,3% та 4,6% відповідно. Питома вага працездатного населення області у загальній кількості зайнятих віком 15-70 років у 2009 р. становила 92,5%, у 2008р. - 93,4%.

У загальноукраїнському поділі праці спеціалізацію цього регіону визначає промислове виробництво, галузі спеціалізації якого (вугільна, металургійна, хімічна промисловості, електроенергетика, машинобудування) забезпечують зайнятість значної частини населення, у тому числі молодших вікових груп. Крім зазначених галузей, у формування сфери зайнятості населення значний внесок роблять: будівельний комплекс, житлово-комунальне господарство, транспорт і зв'язок. Зменшення кількості зайнятого населення у 2009 р. порівняно з 2008 р. відбулося майже за всіма видами економічної діяльності, крім державного управління. Найбільше скорочення спостерігалося у будівництві (на 18,6%), транспорті та зв'язку (на 16,7%), переробній промисловості (на 15,1%) та фінансовій діяльності (на 13,1%).

У зв' язку із високим рівнем промислового розвитку Донецького регіону та монопрофільністю значної частини його території сфера зайнятості характеризувалася обмеженістю вибору робочого місця. За цих умов згортання обсягів матеріального виробництва в регіоні і відповідне вивільнення кадрів зумовили високі темпи падіння рівня зайнятості молоді - найвищі серед регіонів України. За період з 2008 по 2010 рр. під впливом економічної кризи у вугільній та металургійній промисловості, зупинки підприємств цих галузей з технічних та економічних причин, чисельність зайнятої молоді в регіоні скоротилася з 465,1 тис. осіб на 01.01.2008 р. до 395,6 тис. осіб на 01. 01.2010 р., або на 14,9%. Так, на початок 2010 р. чисельність працюючої молоді у розрахунку на 1000 осіб у віці 15-34 років у даній місцевості становила 243 особи, що перевищує загальноукраїнське значення аналогічного показника на 24 особи. Це значною мірою спричинено збереженням більш високого, порівняно з іншими регіонами України, рівня соціально-економічного розвитку.

Як і по показниках економічної активності, обсяги зайнятості молоді дуже сильно розрізняються по вікових групах (рис. 1). Чисельність зайнятих у віці 15-24 років незначна - 36%. Більше половини зайнятої молоді - це особи 25-29 років, і їх питома вага поступово збільшується. Звичайна сама більша частка зайнятої молоді у 30-34 роки - 77%.

Крім зайнятого населення існує досить чисельний контингент громадян, які за методологією МОП визначені безробітними. У 2009 р. кількість безробітного населення Донецької області у віці 15-70 років становила 205,6 тис. осіб, що становить 10,5% загальної кількості безробітних країни. В цілому по Україні кількість безробітного населення у віці 15-70 років у 2009 р. склала 1958,8 тис. осіб, що на 533,7 тис. осіб, або на 37,5% більше, ніж у 2008 р. Зростання безробітних

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками