А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

© Черноіванова О. Г., 2011спостерігалося за всіма регіонами країни. Найбільшими темпами воно відбувалось у м. Києві (в 2,1 раза), та м. Севастополі (в 1,8 раза).

У Донецькій області порівняно з 2008 р. кількість безробітних віком 15-70 років збільшилась на 60%, у тому числі жінок - на 66,4%, чоловіків - на 54,8%. За період з 2004 р. по 2009 р. безробітне населення області збільшилось на чверть, більшими темпами за цей період зростала кількість безробітних чоловіків.

Серед безробітних Донецької області кожен другий мав повну середню освіту, кожен четвертий - неповну вищу освіту, кожен шостий - повну вищу освіту. Найменше безробітних (0,9% від загальної їх кількості) мали базову вищу освіту. Загальну середню освіту мали 42,3% безробітних жінок та 54,4% чоловіків.

Аналіз даних безробітного населення за віком свідчить, що найбільшу частку безробітних (28,2%) становить молодь віком 15-24 роки, також досить чисельний контингент склали безробітні особи віком 40-49 років (23,5%). Найменша питома вага (9,1%) безробітних осіб у віковому інтервалі 35-39 років, тобто серед осіб «середнього» віку.

(відсотків до населення відповідної вікової групи за місцем проживання) (відсотків до населення відповідної вікової групи за статтю)

60-70 років 50-59 років

40-49 років 79,2 £

35-39 років 81,2Е

30-34 роки 80,3Ц

25-29 років 74,5

15-24 роки Усе населення

13,2

26,1

55,8[;

35,7 С

163,5 -1 80,8

60-70 років 50-59 років

12,3[ ]18,2

54,7 С

40-19 років   78 6С

80,7

35-39 років   76,5 [~_

1 81,4

72,7

57,0

]40,9

60,4

30-34 роки 76,3 І

25-29 років 68,8 І

15-24 роки 32,1

Усе населення 53Д І

□ 58,9

□ 80,3 "□86,0

84,6

79,9

40,0 61,8

□Міські поселення

]Сіл ьська місце вість

□Жінки

ЦЧоловіки

Рис. 1. Рівень зайнятості населення Донецької області за віковими групами, статтю та місцем проживання у 2009 р.

Джерело: [1].

Порівняння рівня безробіття населення за віковими групами вказує на те, що саме молодь є найменш конкурентоспроможною на ринку праці (рис. 2). Так, рівень безробіття серед осіб 15-24 роки на 14,7 в. п. більший за рівень безробіття населення віком 50-59 роки. Рівень безробіття молоді у віці 15-24 роки має максимальне значення як серед жінок (20,5%), так і серед чоловіків (19,9%).

Сільська місцевість Міські поселення Чоловіки Жінки Усього

27,6 1

16,7 1

 

9,9

 

23,6

13,3

 

28,3

17,9

 

9,0

23,5

10,6

 

29,7

1 18,9

1

 

1

23,0

10,0

 

26,5

16,7

 

11,2

24,1

11,8

 

28,2

17,9

 

9,1

23,5

10,8

1020 30 4050 60 70 8090 100

0

□ 15-24 роки        П25-29 років        Г130-34 роки        □ 35-39 років        П40-49 років        Г150-59 років

(відсотків до загальної кількості безробітного населення)

Рис. 2. Розподіл безробітних у Донецькій області за віковими групами, статтю та місцем проживання у 2009 р.

Джерело: [1].

Найбільша кількість зареєстрованих безробітних припала на початок 2009 р, що звісно пов'язано з структурною кризою в державі (табл. 1). Порівняно з 2005 р. у 2010 р. кількість безробітних скоротилась на 12 тис. осіб, молоді в віці 15-34 років на 5,2 тис. осіб. Протягом 2005-2008 рр. намітилась тенденція скорочення безробіття у Донецькій області, але через кризові явища 2008­2009 рр. спостерігається значне збільшення чисельності безробітних на 17,8 тис. осіб. Проте з 2010 р. намітилась позитивна тенденція скорочення рівня безробіття у регіоні.

Розподіл зареєстрованих безробітних Донецької області за віковими групами з 2005-2010 рр.

(на 1 січня; осіб)

 

2010

2009

2008

2007

2006

2005

Усього

40887

54942

37158

44579

44579

52915

за віковими групами

 

 

 

 

 

 

15-19

1292

1884

1135

1960

1960

2933

20-24

6104

8239

4600

5992

5992

7437

25-29

5744

7389

4456

5360

5360

6381

30-34

4834

6517

4330

5392

5392

6401

Джерело: [1].

Відносно високий рівень розвитку ринку праці області дозволив утримати й нижчий, ніж в межах інших регіонів України, рівень молодіжної незайнятості. Зокрема, на початок 2010 р. чисельність економічно неактивного населення у віці 15-34 років склав 443,8 тис. осіб. У зв'язку із поширенням дестабілізаційних процесів у промисловості області, структурними зрушеннями у цій галузі, молодіжний сегмент області зазнав негативних змін. Серед них слід виділити такі: зростання чисельності незайнятої та безробітної молоді, істотне поглиблення внутрішньорегіональної диференціації коефіцієнта навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) 10 осіб у 2010 р.

Освіта та професійна підготовка є визначальним чинником, що впливає на зайнятість молоді та надає молодій людині кваліфікацію, розвиває в неї ділові навички та підприємливість, сприятливість до наукових ідей і технічних розробок.

Відсутність комплексного дієвого механізму державного замовлення молодих спеціалістів та регулювання набору учнів в професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ), продовження випуску навчальними закладами спеціалістів, на яких відсутній або недостатній попит на ринку праці, ускладнюють ситуацію з молодіжною зайнятістю. У Донецьку кількість вищих навчальних закладів ІІІ і IV рівня акредитації становить 20 (в області 32). У 2009 р. загальна кількість студентів в Донецьку становила 93 тис. осіб, з них на денному відділенні навчалося 43,5 тис. чол. Вищих навчальних закладів I та II рівня акредитації - 21 (в області 82). В них навчається близько 20 тис. учнів.

В професійно-технічні навчальні заклади поступає лише 17,6% випускників 9-х класів (рис. 3), що призводить до дисбалансу на ринку праці, якій перевантажений спеціалістами у галузі економіки, фінансів, управління, права, але не вистачає спеціалістів з технічною освітою, та в галузях металургії, горно добичі, сфері обслуговування та ін.

ЕЗ у денних загальноосвітніх навчальних закладах

□ у вечірніх (змінних) школах

□ на I курсах ПТНЗ у групах, що дають повну загальну середню освіту

□ на І курсах ВНЗ, які здійснюють підготовку фахівців на основі базової

загальної середньої освіти

□ не навчаються

Рис. 3. Продовжили навчання випускники 9-х класів у 2009 р. у Донецькій області

Джерело: [1]

Фактор оплати і умов праці та соціальної захищеності молоді є похідним від забезпечення зайнятості молоді і виявляється у процесі здійснення молодими працівниками своїх трудових функцій. Особлива роль у підвищенні ефективності праці та її конкурентоспроможності належить забезпеченню належного рівня оплати праці молодих працівників усіх професій.

Важкі умови праці залишаються однією з основних проблем, до загострення якої призводить кризова ситуація у виробничій сфері області. Потенційно небезпечним з точки зору безпеки праці та здоров' я працюючих є більшість промислових підприємств. Скорочення інвестицій в економіку Донецької області призвели до морального і фізичного зношення основних фондів підприємств, підвищення ризиків виробничого травматизму та професійних захворювань.

Фактор трудової адаптації забезпечує входження молодого працівника, який здобув належну освіту та кваліфікацію, до трудового колективу, сприяє реалізації ним своїх навичок і здібностей. Проблема професійної адаптації молодих працівників значною мірою пов' язана з необхідністю зростання обсягу навчання персоналу на виробництві, включаючи навчання за новими професіями.

Проведений аналіз дає змогу виділити наступні особливості і тенденції розвитку молодіжного сегменту ринку праці Донецького регіону:

відносно високий рівень реальної місткості молодіжного сегменту ринку праці Донецької області (порівняно з іншими областями), яка формується переважно за рахунок галузей, що складають спеціалізацію регіону у загальноукраїнському поділі праці, тобто галузей важкої та добувної промисловості;

скорочення обсягів молодіжної зайнятості в сфері офіційної економіки темпами значно вищими, ніж в межах молодіжного сегменту національного ринку праці в цілому, що обумовлено структурною кризою економіки області, скороченням обсягів промислового виробництва і згортанням обсягів попиту на молодіжну робочу силу;

зниження ефективності використання праці молоді через стагнацію виробництва й застосування застарілих промислових технологій; підвищення рівня травматизму і смертності на робочих місцях підприємств базових галузей промисловості, насамперед вугільної промисловості;

найнижчий серед регіонів України рівень навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) у зв' язку із відносно високим рівнем соціально-економічного розвитку Донецької області;

посилення застійних явищ на ринку праці (в тому числі молодіжного сегменту) територій, галуззю спеціалізації яких є вугільна промисловості, що обумовлено кризою підприємств цієї галузі, заборгованістю щодо виплати заробітної платні її працівникам, а також високим рівнем аварійності робочих місць.

Розвиток зайнятості молоді на ринку праці Донецької області супроводжується посиленням ряду протиріч: між попитом і пропозицією в рамках цього сегменту, галузевими та секторними диспропорціями в розподілі ресурсів праці, залишаються недостатньо розробленими методологічні підходи до визначення конкурентоспроможності молоді, немає повної інформації щодо прогнозу пропозиції робочої сили на молодіжному ринку праці регіону з урахуванням потреби роботодавців.

РЕЗЮМЕ

В статье исследованы особенности экономической активности и занятости молодежи на рынке труда Донецкой области. Рассмотрены основные факторы, влияющие на занятость молодежи: образование и профессиональная подготовка молодежи, оплата и условия труда, трудовая адаптация. Выделены особенности и тенденции развития молодежного сегмента рынка труда региона:

Ключевые слова: экономически активное население, занятость молодежи, безработица, рынок труда, профессиональная подготовка, молодежь.

РЕЗЮМЕ

В статті досліджено особливості економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці Донецької область. Розглянуті основні фактори, що впливають на зайнятість молоді: освіта і професійна підготовка молоді, оплата й умови праці, трудова адаптація. Виділено особливості і тенденції розвитку молодіжного сегменту ринку праці регіону:

Ключові слова: економічно активне населення, зайнятість молоді, безробіття, ринок праці, професійна підготовка, молодь.

SUMMARY

The paper investigated the characteristics of economic activity and employment of youth in the labor market of the Donetsk region. The basic factors affecting the employment of young people: education and training of young people, pay and working conditions, occupational adaptation. Highlighted the features and trends in the youth segment of the labor market area:

Key words: economically active population, youth employment, unemployment, labor market, vocational training, youth. СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Ринок праці Донецької області за 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua/

2.Онікієнко В.В. Молодіжний ринок праці України: проблеми та шляхи вирішення/ В.В. Онікієнко, Л.Г. Ткаченко - К.: Рада по

вивченню продуктивних сил України НАН України, Український інститут соціальних досліджень, 2003. - 160 с

3.М. Корчун Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України // Україна: аспекти праці. -

2008. - №4. - С. 35-39.

УДК 330.190.1

ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Шаульська Л.В., д.е.н., професор, професор кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету

Севрюкова С.В., здобувач кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету

Формування та нагромадження людського капіталу відбувається під впливом різноманіття умов і чинників, що змінюють його характеристики, складові елементи, вартість, час окупності інвестицій тощо. Але на певних етапах соціально-економічного розвитку країни з огляду на політичні, соціальні, організаційні та інші умови окремі чинники стають домінуючими і здійснюють панівний вплив на зазначені процеси. Так, демографічні чинники формування людського потенціалу сьогодні в Україні відіграють посильну роль, що обумовлено колом причин. По-перше, дані чинники незалежно від рівня соціально-економічного розвитку і стану демографічної сфери є базою для формування основних характеристик людського капіталу, без них неможливий подальший його розвиток і нагромадження, саме від них залежить напрям та сила дії інших чинників. По-друге, роль зазначених чинників посилюється з причини демографічної кризи, що має місце в сучасній Україні, і яка проявляється у зростанні смертності, постарінні населення, стрімкому зростанні захворюваності, особливо на соціально обумовлені хвороби, скороченні тривалості життя українців, негативних наслідках міграційних процесів тощо. По-третє, питання відтворення населення займає чи не найвагоміше місце серед пріоритетів державної політики, що прямо корелює з проблемами підвищення рівня та якості життя населення України. Це обумовлює актуальність дослідження впливу демографічних чинників на формування і нагромадження людського капіталу та розробки напрямів щодо попередження загроз його руйнації.

Проблеми нагромадження людського капіталу розглядалися у достатньо великій кількості робіт, як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у розробку питань формування і розвитку людського капіталу внесли такі вітчизняні та зарубіжні вчені: О.Амоша, В.Антонюк, Г. Беккер, В.Боуен, В.Геєць, О.Грішнова, Є.Дженісон, С. Дятлов, А.Колот, Е.Лібанова, О.Новікова, Л.Шамілева, Т.Шульц та інші. Але досить обмежено розглядалися окремі чинники, їх напрям та ступінь впливу на процеси формування людського капіталу, що обумовлює невирішеність кола питань та потребує подальших науково-практичних розробок і досліджень в зазначеній сфері.

Метою статті є визначення впливу демографічних чинників на формування людського капіталу домогосподарств України.

Багатогранність, комплексність і складність категорії «людський капітал» дає підставу для виділення великої кількості різноманітних чинників впливу на нього, що вимагає їх об' єднання до певних груп. Всі чинники, які обумовлюють формування людського капіталу, можна об' єднати у наступні групи: демографічні, соціально-економічні, інституціональні, соціально-психологічні, екологічні.

До демографічних чинників формування людського капіталу відносяться ті, що характеризують:

процеси відтворення населення - рівень народжуваності, смертності, дитячої смертності, темпи зміни поколінь, статевовікова структура населення, очікувана та реальна тривалість життя населення, кількість зареєстрованих шлюбів та розлучень;

стан здоров 'я - захворюваність населення, кількість вперше зареєстрованих захворювань, розповсюдженість та швидкість розповсюдження захворювань, рівень інвалідізації, наявність хронічних захворювань, суб' єктивна оцінка стану здоров' я;

відтворення ресурсів праці - демографічне навантаження, тривалість трудового життя, кількість хворих на професійні захворювання, травмованих, чисельність загиблих на виробництві;

© Шаульська Л.В., Севрюкова С.В., 2011міграційні процеси - кількість громадян, що приймають участь у міграційних процесах, міграційна мобільність населення, готовність до переїзду, показники міграційного приросту, ефективності міграції, валового обігу тощо.

Динаміка показників відтворення населення свідчить про збереження в Україні негативної тенденції щодо щорічного зменшення чисельності населення, що є кількісною базою формування людського капіталу (табл. 1).

Таблиця 1

_Динаміка показників відтворення населення України у 2000-2010 рр. [1]_

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Приріст (+),

скорочення (-), % 2010/ 2010/ 2000 2009

Чисельність наявного населення, млн. осіб

48,9

48,5

48

47,6

47,3

46,9

46,6

46,4

46,1

45,9

45,7

-6,54

-0,44

Питома вага в загальній чисельності населення, %

жінки

53,7

53,73

53,76

53,78

53,81

53,85

53,87

53,89

53,91

53,9

53,9

0,37

0

чоловіки

46,3

46,26

46,23

46,21

46,18

46,15

46,13

46,11

46,09

46,1

46,1

-0,43

0

міське населення

67,3

67,2

67,3

67,4

67,7

68

68,12

68,29

68,45

68,6

68,7

2,08

0,15

сільське населення

32,7

32,8

32,7

32,6

32,3

32

31,88

31,71

31,55

31,4

31,3

-4,28

-0,32

Коефіцієнт смертності, %0

15,4

15,3

15,7

16

16

16,6

16,2

16,4

16,3

15,3

15,2

-1,30

-0,65

Коефіцієнт дитячої смертності, %0

11,9

11,3

10,3

9,6

9,5

10

9,8

11

10,4

9,4

9,1

-23,53

-3,19

Коефіцієнт

народжуваності,

7,8

7,7

8,1

8,5

9

9

9,8

10,2

11

11,1

10,8

38,46

-2,70

Коефіцієнт природного приросту, %0

-7,6

-7,6

-7,6

-7,5

-7

-7,6

-6,4

-6,2

-5,3

-4,2

-4,4

-42,11

4,76

Коефіцієнт міграції, %о

-2,7

-3,1

-0,7

-0,5

-0,2

0,1

0,3

0,3

0,3

0,3

0,4

114,81

33,33

Очікувана тривалість життя населення при народженні, років

67,9

68,3

68,3

68,2

68,2

67,9

68,1

68,3

68,3

69,3

70,1

3,24

1,15

Кількість зареєстрованих шлюбів, на 1000 тис. наявного населення

5,6

6,4

6,6

7,8

5,9

7,1

7,6

9

7

6,9

6,7

19,64

-2,90

Кількість зареєстрованих розлучень, на 1000

тис. наявного населення

4

3,7

3,8

3,7

3,6

3,9

3,8

3,8

3,6

3,2

2,7

-32,50

-15,63

Незважаючи на те, що показник смертності дещо знизився за останні два роки, його рівень є надмірно високим. Починаючи з 2007 р. відбувається зростання чисельності народжених в країні, а також очікуваної тривалості життя населення при народженні. Міграційна активність населення за офіційними даними не є високою, залишається позитивним сальдо міграції, починаючи з 2005 р. Але такі позитивні зрушення не формують умови навіть для простого відтворення, показник природного приросту залишається низьким і має від' ємне значення. Так, в середньому щорічно за 2000-2010 рр. чисельність населення України скорочувалась більше ніж на 450 тис. осіб. Зберігаються диспропорції у гендерній структурі з переважанням жіночого населення. Поступово змінюється структура сільського і міського населення, чисельність останньої категорії щорічно зростає. Таким чином, аналіз даних табл. 1 свідчить про загальне погіршення показників відтворення населення України, що негативно впливає на формування природної бази формування і кількісних характеристик людського капіталу.

Домогосподарства відіграють визначальну роль у формуванні людського капіталу, оскільки стадія його формування безпосередньо відбувається і прямо залежить від умов функціонування домогосподарств - від народження дитини і її виховання до здобуття нею певних знань, навичок і досвіду.

Незадовільні демографічні умови прямо впливають на стан, кількісні та якісні характеристики сімей в Україні. Природним наслідком демографічної кризи є скорочення середнього розміру домогосподарств. Так, за останнє десятиріччя даний показник зменшився більше ніж на 6%, а кількість сімей з дітьми до 18 років скоротилася на 13% (табл.2).

Соціально-економічні та демографічні чинники обумовили також зміни у структурі домогосподарств. Має місце зростання кількості тих, що складаються з однієї чи двох осіб (більше половини), та різке зменшення сімей великих та з дітьми (табл. 2) [1]. Багаточисельні домогосподарства (з п' яти і більше осіб) залишаються більш характерними для сільської місцевості (14% проти 6% - у міських поселеннях) [2].

Сьогодні в Україні більше 60% домогосподарств складаються лише з дорослих осіб. Сучасні українці, якщо і приймають рішення народити, то вважають за краще мати лише одну дитину: частка таких сімей зросла за 10 років більше ніж на 20%, а кількість сімей, що мають двох дітей скоротилася на третину, трьох або більше дітей - майже вдвічі (табл. 2). Часткадомогосподарств, у складі яких є діти, що не мають одного чи обох батьків, становить 8% загальної кількості; серед усіх домогосподарств з дітьми до таких належить більше 20% домогосподарств [2].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками