А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

н .кл.

п.клвф  в , (із)

1=1 1

де 1 - вид заходу, спрямованого на залучення постійних клієнтів (реклама, сейлз промоушинг, паблік рілейшинз, директ-маркетинг та ін.);

Ь - кількість заходів, спрямованих на залучення клієнтів;

в

1 - витрати на проведення 1-го заходу, гр. од. 2. Витрати на підтримку клієнтського капіталу в актуальному стані:

К

Ва = у В

k=1

(14)

де k - вид заходу, спрямованого на утримання і стимулювання постійних клієнтів (знижки постійним клієнтам, бонуси, купони, лотереї, подарунки тощо);

K - кількість заходів, що спрямовані на утримання і стимулювання постійних клієнтів;

ккІ k - витрати на проведення k-го заходу, гр. од.

3. Відносний додатковий дохід, створюваний клієнтським капіталом у розрахунку на одного клієнта:

ДД кл.к= рахпкл~ рахзвкл

рах

де -і      зв.кл. - середній розмір рахунку звичайного клієнта, гр. од.

4. Сукупний додатковий дохід, створюваний клієнтським капіталом:

СДД  к,.к = ДД к,.кх N (16)

5. Індекс зростання дохідності (прибутковості) клієнтського капіталу:

сдд

і „_= сдд "

'    V   т    кл .к .t_1 (17)

5) Як узагальнюючі показники ефективності управління клієнтським капіталом ми пропонуємо використовувати такі: 1. Рентабельність клієнтського капіталу:

СДД

р    = ММ клк. x 100%

-І   кл.к.       j-уф     _|_  Dа кл. к. к

кл.к.

2. Індекс рентабельності клієнтського капіталу:

(18)

р кл.к.

i     =-- 1

*- р.кл .к. т~\

к

(19)

кл.к.t_1

3. Інтегральний показник ефективності управління клієнтським капіталом:

ІПЕкл.к.     їр.кл.к.Х ід.кл.к., (20)

кл .к . . (21)

Таким чином, наведені показники характеризують різні аспекти ефективності управління клієнтським капіталом, тому їх необхідно розглядати як систему. Зростання наведених показників, за винятком витрат на формування та підтримку клієнтського капіталу, свідчить про підвищення ефективності управління цим інтелектуальним ресурсом. Якщо деякі з показників (2, 4, З, 6, 7, 12, 17) менше 1, то управління в аспектах, які вони характеризують, варто вважати неефективним; якщо показник (21) менше 1, то управління клієнтським капіталом не ефективне в цілому.

Запропонована система оцінку ефективності маркетингового менеджменту клієнтського капіталу дозволяє здійснити комплексну всебічну об'єктивну оцінку його поточного стану.

РЕЗЮМЕ

В статье проанализированы методы оценки эффективности маркетингового менеджмента клиентов, определены их преимущества и недостатки.   Предложена усовершенствованная  система  оценки  эффективности  маркетингового  менеджмента клиентского капитала, которая позволяет осуществить комплексную всестороннюю объективную оценку его текущего состояния. Ключевые слова: маркетинговый менеджмент клиентов, эффективность, клиентский капитал.

РЕЗЮМЕ

В статті проаналізовано методи оцінки ефективності маркетингового менеджменту клієнтів, визначено їх переваги та недоліки. Запропоновано удосконалену систему оцінки ефективності маркетингового менеджменту клієнтського капіталу, що дозволяє здійснити комплексну всебічну об'єктивну оцінку його поточного стану. Ключові слова: маркетинговий менеджмент клієнтів, ефективність, клієнтський капітал.

SUMMARY

The methods of estimation of efficiency of marketing management of clients are analysed in the article, their advantages and failings are certain. The improved system of estimation of efficiency of marketing management of client capital is offered, which allows to carry out the complex comprehensive objective estimation of his current status. Key words: marketing management of clients, efficiency, client capital.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Pardo C. Key Account Management in the Industrial Field // Proceedings of the 17th Annual IMP Conference. - II. September. - Oslo

2001. - P. 2.

2. Ивенс Б. Менеджмент ключевых клиентов І Б. Ивенс ^ Проблемы теории и практики управления. - 2004. - № 3. - С. 109-114.

3. Иваненко Л.М. Особенности и тенденции покупательского поведения в современных условиях І Л.М. Иваненко ІІ Вісник Донецького національного університету. - 2010. - № 1. - Серія В. Економіка і право. - С. 21З - 216.

4. Ангелин Д. Клиенты и поклонники І Д. Ангелин ^ Бизнес. - 200З. - № 3З. - С. З7-З9. З.Ангелин Д. One moment, please... І Д. Ангелин ^ Бизнес. - 200З. - № 3З. - С. З8-З9.

6. Edvinsson L., Malone M.S. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower. - New York: Harper Business, 1997.

7. Бендиков М. А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения І М. А. Бендиков, Е.В. Джамай ІІ Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. - № 4. - С. 3-24.

8. Кендюхов А.В. Показатели эффективности управления клиентским капиталом І А.В. Кендюхов ІІ Модели управления в рыночной экономике. - Донецк: ДонНУ. - 2003. - Вып.6. - С. 328-334.

УДК 330.101

ПЕРСПЕКТИВИ УТВОРЕННЯ ТРАНСКОРДОННИХ КОНСОРЦІУМІВ УНІВЕРСИТЕТІВ

Каленюк І.С., д.е.н., професор, Гонта О.І., д.е.н., доцент

Актуальність дослідження. Сучасний розвиток національних економік країн світу зазнає глибинної трансформації під впливом двох визначальних тенденцій: становлення суспільства знань та всеохоплюючої глобалізації світового господарства. Кожен з цих процесів корінним чином змінює глобальне середовище, в якому функціонують національні економічні системи в єдності всіх їх складових. Під впливом цих фундаментальних чинників інститут освіти в суспільстві не просто змінюється, а значною мірою модифікується. В умовах глобалізації соціально-економічних процесів значного поширення набуло міжнародне співробітництво закладів вищої освіти. В організаційно-економічному плані актуальною тенденцією у сучасній системі вищої освіти є активний розвиток такої форми міжнародного співробітництва, як утворення консорціумів університетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми інтернаціоналізації закладів освіти та збільшення їх значення в економічному розвитку суспільства активно досліджуються в сучасній західній та вітчизняній науковій літературі. Безпосередньо проблемам внеску освіти в економічне зростання країни присвячені праці Г.Беккера, Дж.Мінцера Ф. Уелча та ін. В сучасних теоріях постіндустріального суспільства Дж. Нейсбіта, А. Тоффлера, Дж. Белла всебічно розглядається роль освіти, яка вважається найважливішим фактором в новій парадигмі виробництва. Проблемам функціонування ринку освітніх послуг присвячені праці О. Анчішкіна, Т. Боголіб, А. Віфлеємського, О. Грішнової, Є. Жильцова, М. Лукашенко, С. Мамонтова, Р. Патори, В. Радченка, М. Степка, А. Чухна, Л. Якобсона та ін. Водночас, організаційно-економічні засади розвитку міжнародного співробітництва закладів вищої освіти є недостатньо розробленими.

Метою статті є висвячення міжнародного досвіду утворення консорціумів університетів та визначення підходів до розробки організаційної структури утворення транскордонного міжвузівського консорціуму в рамках Єврорегіону «Дніпро».

Виклад основного матеріалу. Міжвузівські консорціуми дозволяють вищим навчальним закладам-партнерам суттєво збільшити обсяги науково-дослідницької діяльності за рахунок об'єднання фінансових, матеріальних, науково-методичних потенціалів університетів. Така форма співробітництва представлена у діяльності ВНЗ різних континентів світу. Як показує світовий досвід, модель консорціумів має багато різновидів. Нерідко в консорціум об'єднуються ВНЗ із залученням комерційних установ і компаній, які здійснюють он-лайн доставку інформації та навчальних курсів, розроблених з використанням веб-технологій. Навчання відбувається по власним програмам навчальних закладів, але по спільній для всіх ВНЗ технології, при цьому програмне та технологічне забезпечення кооперативно надають урядові, університетські та комерційні структури. Повноваження видавати дипломи або сертифікати залишаються у самих ВНЗ-учасників консорціумів.

Прикладом найбільш успішних консорціумів, що функціонують у різних країнах можуть слугувати Державний технологічний університет (National Technological University) в США, NETTUNO та CUD в Італії, Агенція відкритого навчання (Open Learning Agency) та Contact North / Contact Nord у Канаді. В Австралії успішно функціонує Консорціум восьми традиційних університетів — Відкрите навчання Австралії (Open Learning Australia OLA). У рамках діяльності даного Консорціуму студенти австралійських університетів мають можливість прослуховування курсів вищих навчальних закладів, що входять до складу цього об' єднання. Зокрема, це стосується курсів за напрямками: мистецтво, соціальні науки, бізнес, технології і прикладні дослідження [1]. Багатий досвід створення консорціумів університетів мають також Китай, Данія, Норвегія, Швеція та Фінляндія.

Спільна діяльність у рамках єдиного консорціуму ВНЗ на практиці зазвичай виявляється досить ефективною, що виражається у повному та своєчасному досягненні актуальних цілей розвитку [2]. Варто наголосити на тому, що структура консорціумів, як правило, не є сталою протягом усього періоду його існування. Так, досягнення високих результатів діяльності приваблює нових учасників до складу об' єднання. А, відповідно, кількісне розширення міжвузівського консорціуму за умови якісного насичення його діяльності при включенні нових партнерів призводить до зростання загального синергетичного ефекту від взаємодії ВНЗ [3].

Консорціуми університетів можуть утворюватись на основі функціональної або територіально-історичної єдності. Якщо заклади вищої освіти об'єднуються на підґрунті територіальної близькості регіонів їх розташування, що пов'язано зі спільною історією, традиціями співробітництва у споріднених сферах діяльності, схожістю менталітетів населення, подібністю культури тощо, то у такому разі ймовірність виникнення непорозумінь між представниками різних ВНЗ на підґрунті расових, національних, культурних, психологічних відмінностей зводиться до мінімуму.

Проте за сучасних умов стрімкого розвитку засобів комунікації та комп' ютерних технологій найбільш поширенішим є формування міжвузівських консорціумів за функціональною ознакою. У даному випадку йдеться про здійснення спільної діяльності закладами вищої освіти з подібним профілем наукової та освітньої спрямованості, незалежно від їх територіального місцерозташування. Однак при цьому у жодному разі не йдеться про обмеження ділового спілкування між партнерами по консорціуму, оскільки постійно вдосконалюються засоби відеотелекомунікацій. Цілком реальним є проведення відеоконференцій, нарад, консультацій, обмін ідеями та інформацією через мережу Інтернет, за допомогою безпосереднього спілкування тощо [4].

Заслуговує на увагу вже існуючий досвід з утворення і достатньо результативної діяльності міжвузівських консорціумів у межах країн СНД. Безперечно, співробітництво у такому разі ґрунтується на підвалинах багаторічних спільних традицій становлення системи освіти і організації наукової діяльності, спадкоємності наукових шкіл, спільної історичної та культурної спадщини, схожого менталітету науково-педагогічних кадрів, відносної територіальній близькості, спорідненої функціональної спрямованості закладів освіти. Крім того, велике значення для консолідації наукової та навчально-методичної діяльності ВНЗ має існування загальних для країн СНД гострих проблем реформування системи вищої освіти у руслі розгортання Болонського процесу.

© Каленюк І.С., Гонта О.І., 2Oll

Так, у Російській Федерації кілька ВНЗ, які мають факультети, що здійснюють підготовку фахівців у сфері туризму, ресторанного і готельного господарства, об' єднали свою діяльність з метою ефективного спільного функціонування у якості єдиного консорціуму, орієнтованого на підготовку висококваліфікованих спеціалістів у сфері сучасного сервісу. Такий консорціум утворено за ініціативи Санкт-Петербурзького державного університету сервісу і економіки. Керівництво діяльністю консорціуму ВНЗ покладається на Раду на чолі з головою, якого обиратимуть на визначений термін.

Кожен партнер-член консорціуму ВНЗ зацікавлений у його створенні та ефективному функціонуванні, що обумовлюється рядом переваг діяльності в рамках подібних форм об' єднань:

- підвищення конкурентоспроможності на зовнішньому ринку освітніх послуг;

- зниження рівня конкуренції на внутрішньому ринку освітніх послуг;

- зростання якості наданих освітніх послуг;

- спрощення процесу переходу вищої освіти на дворівневу підготовку студентів (бакалавріат і магістратура);

- підвищення рівня мобільності студентів і викладачів ВНЗ, що входять до складу консорціуму;

- поліпшення і демократизація умов навчання студентів у ВНЗ.

Об' єднання зусиль кількох закладів системи вищої освіти може суттєво посприяти підвищенню ефективності діяльності консорціуму ВНЗ в цілому та кожного його учасника зокрема, а також дозволить максимально повно, у встановлені терміни та на якісно високому рівні досягнути поставлених науково-дослідних і навчально-методичних цілей.

Ще одним прикладом успішної реалізації моделі консорціуму університетів у Російській Федерації є Інститут нових форм навчання. Учасниками цього консорціуму виступають Московський державний індустріальний університет, Московський інститут електронної техніки, Московський державний інститут сталі і сплавів, Московський державний інститут електроніки і математики, Тульський державний університет, Політехнічний університет Томську, Російський державний технологічний університет, Російська економічна академія. Метою створення консорціуму ВНЗ є проведення курсів дистанційної освіти, для чого було створено систему регіональних центрів у Росії та країнах СНД [1].

На особливу увагу заслуговує той факт, що у квітні 2006 р. було засновано Міжнародну асоціацію ВНЗ прикордонних областей Республіки Білорусь і Російської Федерації. До складу даної Асоціації входить 29 учасників, серед яких представлені ВНЗ прикордонних областей Білорусі (Вітебської, Гомельської і Могилевської областей) і Росії (Брянської, Псковської і Смоленської областей).

Місією створення Асоціації є розвиток взаємовигідних наукових, освітніх, культурних зв' язків, налагодження тісних ділових контактів між науково-педагогічними колективами, громадськими організаціями, студентами, окремими вченими і викладачами вищих навчальних закладів.

Серед основних напрямків діяльності Міжнародної асоціації ВНЗ прикордонних областей Білорусії і Росії можна виділити наступні:

- сприяння процесу формування єдиного освітнього простору Білорусії і Росії;

- створення рівних умов для всіх громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь у доступі до сучасних інформаційних ресурсів, високоякісної вищої освіти, вітчизняних та іноземних наукових досягнень і культурних цінностей;

- налагодження і розширення взаємовигідних зв' язків між ВНЗ обох країн;

- впливовість спільної діяльності ВНЗ, що входять до складу Асоціації, на міжнародний ринок праці тощо.

Слід відмітити, що заклади вищої освіти України не залишаються осторонь цих процесів. У цьому контексті важливо, що масштаби співробітництва (у тому числі - у сфері освіти і науки) прикордонних регіонів України, Росії та Білорусії постійно розширюються. Важливою подією стало утворення у 2000 р. Міжнародної асоціації слов'янських вузів. Університетами, що виступили ініціаторами утворення Асоціації та координаторами її спільної діяльності є Полоцький державний університет (Білорусь), Брянський державний технічний університет (Росія) та Житомирський інженерно-технологічний інститут - нині державний технологічний університет (Україна). Згодом до діяльності Асоціації приєднались ВНЗ Молдови, Придністров'я та Югославії.

Метою заснування Асоціації є встановлення взаємовигідних наукових, освітніх і культурних зв' язків, розвиток взаєморозуміння і дружби між науково-педагогічними колективами, громадськими організаціями, студентами, окремим науковцями та викладачами ВНЗ незалежних держав, пов' язаних між собою спільними історичними і духовними цінностями, а також схожістю сучасних соціально-економічних проблем.

До головних напрямів діяльності Міжнародної асоціації слов' янських вузів можна віднести наступні:

- науково-технічне співробітництво (регулярне проведення міжнародних конференцій і семінарів, присвячених сучасним проблемам розвитку виробництва, управління та інформаційних технологій; випуск щорічника «Славянский вестник»; обмін студентами, ученими; обмін науковою літературою, підготовка спільних монографій, підручників; спільна участь у міжнародних програмах у сфері освіти; спільна робота над розробкою та практичною реалізацією проектів тощо);

- співробітництво у сфері освітньої діяльності (обмін викладачами з метою читання лекцій в іншому ВНЗ, взаємний обмін навчальними планами, навчально-методичною літературою; дистанційна освіта; надання місць для проходження виробничих та ознайомчих практик; проведення міжнародних науково-методичних конференцій і т.п.);

- співробітництво у сфері культури (проведення щорічного фестивалю слов' янської молоді, міжнародних КВК, конкурсів студентської творчості та наукових робіт, міжнародних студентських змагань, випуск студентських газет, обмін групами студентів з метою організації їх відпочинку у спортивно-оздоровчих таборах тощо).

Варто зазначити, що з моменту заснування такого об' єднання ВНЗ (з 2000 р.) спектр його діяльності постійно розширюється й ускладнюється, що свідчить про успішність взаємодії слов' янських вузів в цілому. Так, у квітні 2003 р. було створено Прикордонний Російсько-Український університетський консорціум. Місією створеного консорціуму є підвищення якості вищої освіти шляхом організації і координації співробітництва класичних університетів прикордонних областей Російської Федерації та України.

Учасниками Прикордонного Російсько-Українського університетського консорціуму виступають з боку Російської федерації: Бєлгородський державний університет, Воронезький державний університет і Ростовський державний університет, з боку України: Донецький національний університет, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського і Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

У рамках діяльності консорціуму сформовано вищий орган - Збори Ради ректорів, до якого входять керівники університетів-партнерів. Збори Ради ректорів відбуваються щорічно, а в разі необхідності і частіше. Наряду з Радою ректорів функціонує також Координаційна Рада, до складу якої входить рівна кількість представників усіх вищих навчальних закладів, залучених до роботи у рамках даного консорціуму.

Співробітництво Прикордонного Російсько-українського університетського консорціуму здійснюється за широким спектром напрямів, зокрема у сфері освітньої, наукової, гуманітарної діяльності. Так, у сфері освітньої діяльності передбачається реалізація наступних заходів:

- створення віртуальних центрів підготовки фахівців за окремими спеціальностями;

- формування міжуніверситетських факультетів і кафедр за напрямками:  екологія, міжнародна економіка ірегіоналістика;

- організація підготовки магістрів за найкращими навчальними планами університетів, що входять до складу консорціуму;

- адаптація чинного законодавства країн, представники яких є членами консорціуму, до потреб ефективного здійснення транскордонного співробітництва у сфері вищої освіти;

- спільна участь у розробці та реалізації проектів, успішна участь у яких окремих університетів на самостійних засадах є неможливою або неуспішною;

- розробка навчальних програм за новими напрямками підготовки фахівців з врахуванням досягнень університетів-партнерів консорціуму у даній сфері діяльності;

- сприяння мобільності науковців, студентів і викладачів ВНЗ-партнерів по консорціуму;

- об' єднання  зусиль   професорсько-викладацького   складу  у  процесі   керівництва  написанням  дипломних і дисертаційних робіт;

- спільна діяльність з підготовки наукової та науково-методичної літератури;

- регулярне проведення міжуніверситетських семінарів, конференцій тощо;

- організація заходів з викладання новорозроблених курсів з актуальних напрямів економічної, політичної, соціологічної та екологічної діяльності;

- впровадження дистанційної освіти;

- впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес університетів-партнерів по консорціуму;

- організація спільних центрів з підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців;

- спільне використання матеріально-технічної бази членів-учасників консорціуму. Наукова діяльність Консорціуму орієнтована на реалізацію наступних напрямів:

- проведення спільних досліджень з актуальних проблем транскордонного розвитку регіонів;

- співробітництво у рамках науково-дослідницьких програм, за підсумками яких планується проведення науково-практичних конференцій;

- використання напрацювань, знань та досвіду висококваліфікованих фахівців при підготовці аспірантів і докторантів;

- створення нових спеціалізованих рад з захисту дисертацій на здобуття степеню кандидата і доктора наук;

- створення асоціації студентів університетів Консорціуму.

У гуманітарній сфері діяльність Консорціуму спрямована на впровадження наступних заходів:

- сприяння розвитку студентської творчості шляхом проведення студентських конференцій, змагань, олімпіад та організації студентського дозвілля і відпочинку;

- забезпечення всіх  необхідних умов для гостювання представників  одного університету у  іншого ВНЗ-члена Консорціуму;

- підтримка та підготовка студентів зі спеціальними потребами;

- спільне використання баз відпочинку;

- заснування фонду консорціуму, діяльність якого буде спрямовано на надання грантів найбільш успішним студентам і викладачам університетів-членів об' єднання;

- створення спільних засобів масової інформації та порталу в мережі Інтернет.

Особливу вагу має співробітництво ВНЗ пострадянських країн та країн ЄС. Слід відмітити позитивний досвід українсько-польського співробітництва освітян в рамках Консорціуму Українських університетів та Варшавського університету за участю наступних вітчизняних ВНЗ: Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національного університету «Острозька академія», Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Кам' янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка, Житомирського державного університету ім. І. Франка, Рівненського державного гуманітарного університету, Національного університету «Києво-Могилянська Академія» та Українського католицького університету. На переконання засновників об' єднання, створення консорціумів університетів - новий крок до оптимізації навчального процесу, що полегшує організацію обмінних програм між студентами та викладачами навчальних закладів, сприяє обміну науковим досвідом шляхом створення спільних наукових центрів, дослідницьких лабораторій, видання спільних наукових праць. Так, у червні 2010 року учасниками Консорціуму було підписано Угоду про співробітництво між Центром Східних Студій Варшавського університету та Інститутом Польщі Волинського національного університету імені Лесі Українки. У рамках реалізації цієї Угоди передбачені проведення спільних наукових досліджень, обмін науковим досвідом, студентами та викладацькими кадрами.

Саме під егідою ЄС активно налагоджується співробітництво у формі консорціумів між ВНЗ країн азійського регіону. Зокрема, 30 квітня 2002 р. було прийнято стратегію ЄС, спрямовану на вирішення проблем Центральної Азії. З метою реалізації Стратегії було створено Консорціум у складі університетів, розташованих у Узбекистані та в Киргизстані. Крім того, до Консорціуму також включено представників Національного державного агентства Узбекистану (Центру зі співробітництва при Міністерстві зовнішньої торгівлі). Завдяки залученості до роботи Консорціуму широкого кола учасників виникла можливість не тільки посилити потужність діяльності закладів вищої освіти за рахунок об' єднання зусиль партнерів, а й значно підвищити можливості повного представлення інтересів кожного з учасників консорціуму на міжнародній арені. У рамках діяльності азійського Консорціуму створено Офіс з підтримки підприємницької діяльності, до основних завдань якого віднесено:

- сприяння розвитку підприємницьких здібностей та набуття досвіду організації власного бізнесу представниками університетів та іншими громадянами;

- співробітництво з міжнародними організаціями з метою отримання вичерпної інформації щодо світового досвіду у сфері підготовки підприємців-початківців;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками