А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

Онлайновий бізнес в корені міняє менталітет і психологію споживача, поміщаючи його у віртуальне середовище. Революція в сфері інформатики і засобів комунікації радикально змінює схему здійснення акту купівлі-продажу. Застосовуючи новітні технології в сфері баз даних, компанії все упевненіше використовують прямі продажі, у меншій мірі покладаючись на оптових і роздрібних посередників. Більшість закупівель можуть здійснюватися автоматично за допомогою електронних ліній зв'язку між компаніями.

Випереджаючий розвиток сфери послуг. В усіх розвинених країнах світу проходить швидке скорочення числа зайнятих у виробничих галузях і зростання зайнятих у сфері послуг. Про це свідчать наступні дані для цих країн: фермери складають від 2,5 до 10 % зайнятого населення, робітники - від 26 до 38%, основна ж частина населення так чи інакше пов'язана зі сферою послуг[21,с.111]. Для компаній, що продають послуги (страхування, розробка програмного забезпечення, консультації тощо), розробляються нові стратегії захоплення ринку.

Роль високотехнологічних галузей. При загальній тенденції скорочення долі промислового виробництва у валовій продукції росте число високотехнологічних компаній, що значно відрізняються від традиційних. Такі компанії є одним з основних джерел економічного зростання. Компаніям, що займаються розробкою програмного забезпечення та біотехнологією тощо, необхідно опанувати мистецтво переконання споживачів прийняти нові товари.

♦ Підвищення значення соціально-етичних норм і стандартів в поведінці суб'єктів ринку. Виробники і продавці зобов'язані дотримуватися у своїй роботі високих етичних стандартів. Наскільки це важливо, свідчить той факт, що американська асоціація маркетингу розробила кодекс етичної поведінки на ринку, згідно з яким маркетологи повинні виступати в ролі своєрідних вартових, щоб зберегти довіру споживачів і забезпечити ефективність діяльності своїх компаній.

♦ У структурі потреб відбувається зміщення акцентів у бік збільшення долі соціальних, духовних і творчих потреб.

На рисунку 2 представлений комплекс чинників в порядку їх пріоритетів, що впливають на споживача послуг в індустріальному суспільстві в постіндустріальну епоху. Перерахуємо основні тенденції зміни цих чинників в сучасному суспільстві і їх вплив на потреби споживача.

І.Чинники культурного порядку: культура, субкультура,

соціальний стан

2.Соціальні чинники:

референтні групи, сім'я, роль, статус

Покупці та їх потреби

4.Особові чинники:

вік та етапи життєвого циклу сім'ї, рід занять,

спосіб життя, економічний

стан, тип особи, уява про

себе

 

З.Психологічні

 

чинники: мотивація,

 

сприйняття,

 

переконанання,

 

стосунки

Рис.2. Зміна пріоритетності чинників, що чинять вплив на купівельну поведінку споживача послуг в індустріальному

суспільстві в постіндустріальну епоху.

Чинники, що чинять вплив на споживача в індустріальному суспільстві (в порядку їх пріоритетів):

1. Зміна структури потреб і попиту відбувається в результаті трансформації усіх чотирьох груп чинників. Так, зміщення акцентів у бік підвищення соціального статусу, субкультура, віднесення себе до певної референтної групи, призвело до збільшення долі вторинних потреб: соціальних, духовних, творчих та інформаційних.

2. В умовах розвинених ринкових стосунків змінюються економічний стан сімей споживачів (у бік поліпшення); спосіб життя; мотивація і переконання (відповідно до нових цінностей). Це чинить вплив на зростання різноманітності і загального обсягу потреб та на перехід від різноманітності товарів до різноманітності послуг.

3. Під впливом чинників культурного порядку і соціально-психологічних чинників (підвищення освітнього рівня, розширення світогляду, інформованності, комп'ютерній грамотності тощо) зростає рівень вимог до якості благ і послуг (їжа, одяг, житло, відпочинок).

4. Особові чинники, пов'язані з родом занять, способом життя, типом особи, чинять в сучасному суспільстві усе більший вплив на потреби і попит у бік їх індивідуалізації. Цьому сприяє колосальне розширення номенклатури і асортименту товарів і послуг, викликане загостренням конкуренції в глобальному масштабі.

Вища платоспроможність населення збільшила схильність до споживання освітніх, туристичних, медичних, соціальних та інших послуг.

Варто також зазначити, що при виробництві багатьох капітало- та наукомістких товарів зростає вміст послуг, які надаються спеціалізованими компаніями (дизайн, інжиніринг, проектування, маркетингові, консалтингові, страхові, фінансові послуги тощо.)

Сучасна технологічна революція охоплює всі сегменти світового господарства і справляє визначальний вплив на зростання обсягів виробництва, формування нових послуг, розширення сфер їх застосування. Перехід до якісно нової епохи -ноосферно-космічної цивілізації - веде до глибоких трансформацій, і, відповідно, до радикальних структурних змін як у національній, так і в світовій економіках. Відбувається формування "нової економіки", яка базується, насамперед, на знанні, нових технологіях, застосуванні інформаційно-комп'ютерних систем. Ця економіка розширює, вдосконалює та диверсифікує сектор послуг[2,с.29].

Процес економічної глобалізації стає однією з передумов динамізації та диверсифікації міжнародного ринку послуг. При цьому сприятливі умови виробництва, краща забезпеченість технологічним, у т. ч. людським капіталом, розгалужена інфраструктура дозволяють високорозвиненим країнам утримувати домінуючі позиції в передових видах діяльності третинного сектора і ставати основними учасниками на міжнародному ринку послуг.

Однак значна і постійно зростаюча роль послуг у світовому виробництві не відображається еквівалентними обсягами в системі міжнародної торгівлі. Частка світової торгівлі послугами в 2009 р. становила 19,5% загальної світової торгівлі.[22,с.49]. За винятком морських перевезень і певних сегментів міжнародних фінансів, послуги історично розглядались здебільшого як такі, що мають неторговий характер (non-tradability of services). Неторговість багатьох видів і значних обсягів послуг пояснюється технічними перепонами, іншакше кажучи, неможливістю відмежування матеріального виробництва від надання та споживання послуг на відстані. Нові інформаційні та комунікаційні технології швидко змінюють цю ситуацію в багатьох секторах; прикладами може служити поява послуг телемедицини і телеосвіти [1,с.8-9].

Крім цього, існуючі обмеження в обміні послугами зумовлені протекціоністськими інструментами державної економічної політики країн. Такі важливі ринки, як залізничний транспорт, телекомунікації, медичне страхування захоплені традиційно монополістами і є об'єктом жорсткого регулювання в інтересах держави. Однак зміни умов забезпечення ефективності послуг, що обумовлені розвитком технологій, примушують уряди багатьох країн вже сьогодні здійснювати лібералізацію сфери послуг з одночасною її інтернаціоналізацією та інвестуванням, тобто знаходити ланцюг між внутрішнім дерегулюванням ринків послуг і вдосконаленням входження на них іноземних учасників. Передбачається, що формування глобального конкурентного середовища у сфері послуг, об'єднання міжнародних ринків послуг у глобальну мережу (global services network) [12,с.55] здатне поліпшити передумови для подальшого зростання обсягів світової торгівлі послугами. Механізм трансферту глобальних вигод у локальні суспільства шляхом забезпечення країн, що розвиваються, доступом до сучасних інфраструктурних послуг дасть змогу збільшити обсяги міжнародної торгівлі товарами та послугами і тим самим сприяти зменшенню бідності в світі.

Упродовж останнього десятиліття світові експорт та імпорт комерційних послуг зросли майже вдвічі і в 2010 р. становили відповідно 2,8 та 2, 78 трлн. дол. США [22, с.179-184].

Що стосується географічного розподілу, то домінуючу позицію - більше половини світового експорту комерційних послуг займають країни Західної Європи ( Європейський Союз-25 - 51,0%) (табл. 1 та 2).

Табл.1.*

Світовий експорт комерційних послуг в окремих регіонах (1993-2010 рр.)

Регіони

Обсяг (млрд. $ США)

Частка (%)

Роки

1993  1995 2000   2005 2010

1993 1995 2000 2005 2010

Світ загалом

940,6 1187,4 1479,4  1586,4 2796,5

100     100     100   100 100

Північна Америка

187,6   223,9 317,7    324,7 512,9

19,9    18,9    21,5   19,8 18,3

Латинська Америка

36,6    44,1     60,2      56,8 94,3

3,9    3,7     4,1     3,6 3,4

Країни ЄС

462,7 568,5   686,4    771,3 1426,2

49,2 47,9    46,4   48,6 51,0

Центральна та Східна Європа

-         -        50,2      59,8 107,7

-     -      3,4     3,8 3,9

(крім країн ЄС)

 

 

Африка

21,9    25,7     30,5     31,9 60,2

2,3    2,2    2,1      2,0 2,2

Близький Схід

-       -            30,6      27,6 47,1

-     -     2,1       1,7 1,7

Азія

187,4 261,6    303,8     324,2 548,1

19,9 22,0   20,5    20,4 19,5

 

 

Табл.2.*

Світовий імпорт комерційних послуг в окремих регіонах (1993-2010 рр.)

 

Регіони

Обсяг (млрд. $ США)

Частка (%)

Роки

1993 1995   2000   2005 2010

1993 1995 2000 2005 2010

Світ загалом

958,3 1201,2 1471,8 1570,8 2782,4

100   100   100   100 100

Північна Америка

141,6 162,1  252,6 255,8 434,9

14,8  13,5  17,2  16,3 15,6

Латинська Америка

48,0 54,1   71,0    65,0 105,8

5,0    4,5    4,8    4,1 3,8

Країни ЄС

432,5 539,1 643,0 720,4 1329,7

45,1  44,9 43,7 45,9 47,8

Центральна та Східна Європа

-        -         50,7   66,5 121,8

-      -      3,4    4,2 4,4

(крім країн ЄС)

 

 

Африка

30,5   34,5   38,6    41,5 75,1

3,2   2,9     2,6    2,6 2,7

Близький Схід

-         -       46,3    45,9 88,0

-       -      3,1   2,9 3,2

Азія

233,8 330,8 369,5 375,8 627,1

24,4 27,5   25,1 23,9 22,5

* WTO - Europe in Figures: Euro stat yearbook. — 2005-2010.

За останнє десятиліття обсяги експорту в Західній Європі зросли в 1,89 рази, в ЄС-15 - майже в 2 рази, ЄС-25 - в 2,07 рази. Це свідчить про відносно швидше зростання обсягів експорту в 10 країнах - нових членах цього інтеграційного об'єднання,

ніж в ЄС-15.

Висока частка експорту послуг ЄС в світовому господарстві є важливим індикатором для України, що заявила про свій європейський вибір. Економічний інтерес нашої країни полягає в тому, щоб якомога ефективніше вписатись з її послугами в єдиний європейський ринок та інші ринки світу.

Табл.3.

Основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну в 2010 р._

Країни - експортери послуг в Україну

Обсяг, тис. $ США

Країни - імпортери українських послуг

Обсяг, тис.$ США

Всього

2058592,51

Всього

5307916,59

Росія

340283,2

Росія

2309185,2

США

226398,5

Сполучене Королівство

306465,7

Сполучене Королівство

146984

США

242816,8

Німеччина

143812,4

Угорщина

210230,0

Кіпр

111809,2

Швейцарія

198944,4

Швейцарія

77946,83

Кіпр

149776,9

Австрія

68610,97

Німеччина

140869,4

Польща

65434,69

Бельгія

115209,4

Швеція

59864,2

Словаччина

89120,3

Литва

48791,23

Австрія

84661,2

Туреччина

42560,1

Віргінські острови

75030,3

Угорщина

39271,5

Туркменістан

71923,1

Нідерланди

38159,2

Таджикистан

63880,4

Бельгія

22546,71

Греція

63765,5

Білорусь

22041,41

Білорусь

51816,8

Щодо України, то згідно з даними Держкомстату України, в 2010 р. її експорт послуг склав понад 5,3 млрд. дол. США, а імпорт - майже 2,06 млрд. дол. США [13,с.12]. В табл. 3 подані основні імпортери українських послуг та експортери послуг в Україну. Найбільшим імпортером українських послуг (понад 43,5% всього обсягу) є Росія, тоді як на країни ЄС-25 припадає 28,7% українських послуг. Україна імпортує з країн ЄС-25 - 43% послуг від її загального обсягу імпорту, з Росії - відповідно 16,5%.

Домінуючі позиції в експорті послуг України за Класифікацією видів економічної діяльності в 2010 р. займали транспортні послуги - 79,4%, що суттєво перевищує світові показники. Наступною групою є послуги в обробній промисловості -9,39%. На групу "послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм і послуги юридичним особам" припадає 5,42% (табл. 4).

Табл.4.

Питома вага експорту та імпорту послуг України в розрізі видів економічної діяльності в 2000, 2005, 2010 рр. (%)[13,с.22-23].

Послуги за видами економічної діяльності

Експорт 2000

Експорт 2005

Експорт 2010

Імпорт 2000

Імпорт 2005

Імпорт 2010

Всього в національній економіці

100

100

100

100

100

100

Послуги, пов'язані з сільським господарством, мисливством і лісовим господарством

0,0

0,02

0,01

0,04

0,0

0,0

Послуги, пов'язані з рибним господарством

-

0,0

0,0

-

-

0,1

Послуги в добувній промисловості

0,32

0,01

0,01

1,29

0,44

0,57

Послуги в обробній промисловості

5,87

6,95

9,39

2,29

3,49

2,8

Послуги у виробництві електроенергії, газу та води

0,0

0,06

0,05

0,03

-

0,0

Послуги, пов'язані з будівництвом

1,07

0,54

1,85

2,04

2,19

4,4

Послуги, пов'язані з оптовою та роздрібною торгівлею; торгівлею транспортними засобами; послуги з ремонту

0,09

0,07

0,14

1,3

1,21

1,74

Послуги готелів і ресторанів

0,69

1,13

1,05

2,45

2,8

2,87

Послуги транспорту і зв'язку

86,4

85,4

79,36

31,3

28,78

29,19

Послуги, пов'язані з фінансовою та страховою діяльністю

0,75

0,8

0,79

7,87

7,86

10,66

Послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм і послуги юридичним особам

3,77

3,72

5,42

8,57

14,32

16,66

Послуги, пов'язані з державним управлінням

0,08

0,18

0,53

41,49

36,71

28,86

Послуги у сфері освіти

0,53

0,57

0,53

0,28

0,15

0,16

Послуги, пов'язані з охороною здоров'я та соціальною допомогою

0,33

0,44

0,68

0,06

0,05

0,03

Колективні, громадські та особисті послуги

0,1

0,1

0,19

0,91

2,0

1,95

Послуги, пов'язані з екстериторіальною діяльністю

0,0

-

-

0,07

0,0

0,0

Домінуючі позиції в імпорті послуг України у 2010 р. займають транспортні послуги - 29,2% (переважно допоміжні транспортні послуги та залізничні перевезення); послуги, що пов'язані з державним управлінням, - 28,86%; група "послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам"- 16,7%; фінансові і страхові послуги -10,7%.

Динаміка зростання питомої ваги (2000 р. - 13,5%, 2005р. - 15,9%, 2010р. - 21,8%) та абсолютних обсягів імпорту послуг, що пов'язані з діяльністю у сфері інформатизації в групі "послуги в операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам", вказує на позитивні тенденції, які сприяють оновленню та ефективному розвитку економічної системи України.

З огляду на проведений аналіз, можна зробити висновок, що Україні потрібно докладати серйозні зусилля для прискореного розвитку й експорту фінансових, банківських, страхових, науково-дослідницьких та інших видів послуг. Ці позиції необхідно враховувати при пожвавленні структурних перетворень у нашій країні, які зараз вже почали відбуватися. Генеральна стратегія модернізації української економіки повинна полягати в тому, щоби здійснити суттєві зрушення в бік третинного сектора. Лише за цієї умови можна більш органічно включатись у міжнародні ринки. Потребує, зокрема, обґрунтування профіль майбутньої спеціалізації в ЄС та системі міжнародного поділу праці. Ці проблеми повинні бути відображені в перспективних соціально-економічних програмах країни. Комплекс взаємопов'язаних питань в економічній, нормативно-правовій та інституціональній сферах України має бути вирішений у зв'язку з наступним набуттям членства нашої держави у зоні вільної торгівлі з країнами ЄС.

Лібералізація українського ринку послуг внаслідок входження в СОТ, приєднанням до зони вільної торгівлі з країнами ЄС та забезпечення безперешкодного доступу до нього іноземних учасників дозволить підвищити конкурентоспроможність у багатьох технологічно пов'язаних видах діяльності і, таким чином, поліпшити функціонування економіки України загалом та привабливістю до зовнішніх інвестицій зокрема.

Які соціальні наслідки можуть бути внаслідок лібералізації ринку послуг? До них, насамперед, треба віднести втрати, пов'язані з необхідністю перепідготовки і можливим регіональним галузевим переміщенням трудових ресурсів. Одночасно світовий досвід переконує, що прямі соціальні наслідки реформування багатьох секторів послуг мають меншу негативну складову, ніж у традиційних галузях промисловості чи сільському господарстві.

У секторі банківських послуг можна прогнозувати такі позитивні наслідки допуску філій іноземних банків на ринок послуг України:

- підвищення рівня обслуговування в банківській системі, скорочення термінів операцій, розширення спектра послуг і вдосконалення технологій їх надання;

- збільшення обсягів кредитування, які можуть бути надані такими установами (власний капітал материнських банків є значно більшим, ніж філій);

- стимулювання розвитку українських банків шляхом посилення конкуренції, зміцнення української банківської системи за рахунок реструктуризації та концентрації капіталу (зменшення кількості банків відбуватиметься переважно за рахунок дрібних неконкурентоспроможних банків).

Основним негативним наслідком допуску філій іноземних банків на український ринок банківських послуг є ускладнення нагляду за фінансовими операціями таких установ. Проте міжнародна практика пропонує достатньо заходів, задопомогою яких можна створити ефективну систему банківського нагляду за філіями іноземних банків (національний режим нагляду, доступ до філій органів банківського нагляду країни місцезнаходження материнського банку, участь у національній системі страхування банківських депозитів тощо).

Питання доступу на страховий ринок України іноземних страхових компаній врегульоване чинним законодавством. Подальше забезпечення ефективного доступу на страховий ринок стосується лібералізації діяльності філій страхових компаній-нерезидентів на території нашої країни. Зняття обмежень стосовно доступу іноземних страховиків на ринок України сприятиме залученню додаткового капіталу та новітніх технологій надання страхових послуг, дозволить підвищити конкуренцію на її страховому ринку.

Водночас слід враховувати, що зарубіжні страховики, які прийдуть на український ринок, є фінансово потужними компаніями. Конкурувати з ними українським страховим компаніям дуже важко, оскільки вони не мають достатніх фінансових ресурсів та рівня надання страхових послуг і гарантованих виплат страхових відшкодувань у разі настання страхових випадків. Існує ймовірність поглинання невеликих вітчизняних страхових компаній зарубіжними, що загалом сприятиме підвищенню фінансової стабільності страхового ринку.

Транспортні послуги. Вступ у СОТ та наступне приєднання до зони вільної торгівлі з країнами ЄС матиме переважно позитивні наслідки для трубопровідного транспорту в зв'язку з забезпеченням свободи транзиту згідно з угодами цієї організації. Морський, автомобільний та авіаційний транспорт вже сьогодні діють в умовах жорсткої конкуренції на ринку міжнародних перевезень. Що стосується внутрішніх перевезень, то в цій сфері необхідно вжити заходів стосовно підвищення якості перевезень всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним і водним), збереження вантажів, дотримання строків доставки та ін. В іншому разі національні перевізники втратять можливості здійснення вигідних транзитних операцій і поступатимуться іноземним конкурентам. Загалом вступ до СОТ та наступним приєднання до зони вільної торгівлі з країнами ЄС позитивно вплине на ринки транспортних послуг і стимулюватиме транзитні транспортні потоки через територію країни.

Ринок послуг зв'язку України є одним з найпривабливіших для іноземних інвесторів. Членство в СОТ для галузі зв'язку і телекомунікацій забезпечить такі переваги:

- сприятиме збільшенню надходжень іноземних інвестицій до галузі та прискоренню технологічного оновлення;

- забезпечить прийняття правил торгівлі у сфері надання послуг зв'язку, які діють у більшості країн світу;

- надасть широкі можливості щодо справедливого врегулювання суперечок у сфері зв'язку;

- сприятиме обміну досвідом щодо впровадження новітніх технологій і підвищенню кваліфікації українських фахівців;

- стимулюватиме надання споживачам більш широкого спектра послуг за помірними цінами та забезпечить їхню високу якість.

Аналіз свідчить, що найскладнішими для галузі будуть перші 1-2 роки після приєднання до зони вільної торгівлі з країнами ЄС. Цей період необхідний для адаптації вітчизняних постачальників послуг до нового конкурентного середовища й утримання здобутих позицій на ринку телекомунікаційних послуг.

Наша країна має значний потенціал для розвитку міжнародних туристичних послуг, враховуючи природні умови, велику кількість історичних і культурних пам'яток. Водночас для використання наявного потенціалу вітчизняних ресурсів недостатньо, і приплив іноземного капіталу внаслідок вступу України в СОТ та наступним приєднання до зони вільної торгівлі з країнами ЄС, сприятиме розвитку цієї капіталомісткої сфери та підвищенню стандартів обслуговування.

Наступне приєднання до зони вільної торгівлі з країнами ЄС матиме безперечні позитивні наслідки для поглиблення процесу запровадження ринкових механізмів господарювання у секторі торговельних послуг, підвищення якісного рівня обслуговування споживачів, збільшення роздрібного товарообігу:

- лібералізація доступу до ринку роздрібної торгівлі створить умови для зменшення адміністративних бар'єрів щодо входження на цей ринок усіх його учасників, у т. ч. вітчизняних суб'єктів підприємництва, а це забезпечить додаткові робочі місця, зростання фахового рівня працівників і розвиток конкуренції;

- збільшення прямих іноземних інвестицій дозволить розширити роздрібну мережу і найголовніше - отримати передові технології, ефективні методи організації управління, продажу товарів та обслуговування споживачів;

- ширший доступ до сучасного обладнання і технологій дозволить урізноманітнити побутові послуги, поліпшити їхню якість, збільшити зайнятість населення у цій сфері економіки й обсяги наданих послуг.

У постіндустріальному суспільстві основою успіху в бізнесі є торгівля, яка є комунікаційним соціальним процесом, сполучаючи між собою продавця і покупця. Американський фахівець з менеджменту і маркетингу Г. Кессон відзначає, що директори фірм мають бути торговомислячими, оскільки бізнес - це боротьба за торгівлю[11,с.122]. Проте і ті, хто це розуміє, допускають ряд помилок, що призводять до банкрутства. Найбільші недоліки, що часто зустрічаються, зводяться до порушень соціально-етичних вимог і норм:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками