А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

На думку О. В. Олійник, у системі вітчизняної науки доцільно вживати термін «витрати», оскільки українці його використовують доволі тривалий період. Відповідно поняття «затрати» застосовували в значенні «затрата», тобто: 1) втрата, утрата, шкода; 2) знищення [10, с. 146-147].

На наш погляд, дуже ємними є висновки В.А.Дерій: «у вітчизняній економічній науці доречно використовувати термін «витрати». Поняття «затрати» можна вживати лише тоді, коли йдеться про затрату конкретного часу (людино-днів, людино-годин), матеріалів (кілограмів, центнерів, тонн, одиниць і т. д.), реальних грошей (готівки) на придбання товарно-матеріальних цінностей. За суттю термін «затрати» логічно застосовувати, коли йдеться про індивідуалізовані натуральні вимірники або грошові одиниці. Якщо це грошовий вимірник, - загальний (узагальнюючий) вимірник у сучасному обліку, то слід використовувати термін «витрати», щоб уникнути помилок» [11, с. 23].

© Ахновська І.О., 2011

У табл.1 за результатами аналізу різних поглядів щодо сутності затрат вирізнено три підходи, які свідчать, що розуміння затрат зводиться до вихідних грошових потоків або використання ресурсів у процесі створення нової вартості.

Таблиця 1

Підходи до сутності затрат підприємства

підхід

Типові визначення

Фінансовий

Форма платежів за використовувані блага, отримані із зовнішнього середовища. Затрати прирівнюються до фактичних грошових вибуттів.

Виплати, які підприємство повинно зробити, або доходи, які підприємство зобов'язано забезпечити постачальнику виробничих ресурсів, щоб відвернути ці ресурси від альтернативних способів їхнього використання.

Ресурсний

Вартість ресурсів, що використовуються для створення нової вартості.

Затрати виробничих факторів, потрібних для реалізації підприємством своєї діяльності, у грошовому виразі. Комплекс ресурсів, що надходять у процесі виробництва на вхід системи й надалі трансформуються в корисні предмети на її виході.

Вартість ресурсів, використовуваних надалі для отримання прибутку або інших цілей організації.

Обліковий

Зменшення активів  або  збільшення зобов' язань,  що  призводить до  зменшення власного капіталу підприємства.

Сума витрат, що виникає у процесі господарської діяльності.

Виражені в грошовій формі витрати, яких підприємство зазнає у процесі здійснення своєї господарської діяльності.

З'ясувавши сутність терміну «затрати», перейдемо до їхньої класифікації. В Україні у відповідності до законодавчих і

нормативних документів встановлено класифікацію затрат, до якої увійшли 9 груп [16]. Аналіз літературних джерел доводе, що багато вчених використовують цю класифікацію, але додають до неї ще одну групу: по відношенню затрат до процесу виробництва. Деякі науковці виокремлюють додаткові класифікаційні ознаки, що дозволяють значно збільшити можливості аналізу і контролю затрат. Не дивлячись на різноманіття класифікаційних ознак, можна виокремити декілька груп затрат, що зустрічаються в усіх класифікаціях і використовуються як базис фінансового й управлінського обліку затрат підприємства (табл.2).

Таблиця 2

Класифікація затрат підприємства_

Ознаки

Види затрат

За економчним змістом

Затрати живої праці; затрати упредметненої праці

За сферою виникнення

Виробничі; невиробничі

За видами діяльності

Витрати операційної; інвестиційної; фінансової; надзвичайної діяльності

За видами

Елементи витрат; статті калькуляції

За ступенем однорідності

Одноелементні; комплексні

За порядком віднесення

На продукт; на період

За календарним періодом

Поточні; довгострокові; єдиноразові

За засобом віднесення на собівартість

Прямі; непрямі

За відношенням до господарського процесу

Основні; накладні

В залежності від прийняття рішень

Релевантні; нерелевантні

За відношенням до обсягу виробництва

Умовно-постійні; умовно-змінні

За реальністю витрачання коштів

Реальні; можливі

В залежності від повноти планування

Планові; непланові

За етапами виробничого процесу

За переділами; за процесами; за операціями

За місцем виникнення

Структурний підрозділ; цех; ділянка; робоче місце

За можливістю регулювання

Регульовані; нерегульовані

За можливістю контролю

Контрольовані; неконтрольовані

За ефективністю

Ефективні; неефективні

За принципом еластичності

Пропорційні; прогресивні; дегресивні; змішані

У низці праць цілі управління затратами не визначаються, акцент робиться передусім на процедурах управління затратами. Г.Фандель сутність функції формування затрат розглядає як «таке визначення й об'єднання чинників впливу на них, що забезпечують оптимальні рішення відповідно до підприємницької мети» [2, с 27]. У деяких працях [17, с. 910; 18, с.49] метою управління затратами визначено їхнє зменшення. Загальною метою управління затратами потрібно визнати не їхню мінімізацію, що може призвести до скорочення виробництва, а найбільш ефективне використання ресурсів підприємства, їхню економію та максимізацію віддачі на всіх етапах виробничого процесу.

На основі узагальнення наявних поглядів щодо функцій управління затратами в різних системах управління можна вирізнити такі функції в управлінні затратами: прогнозування, планування, нормування, організація, облік, регулювання, координація, калькулювання собівартості, аналіз, контроль, стимулювання зменшення витрат.

Вважаємо за доцільне стисло охарактеризувати сутність одної з головних функцій - аналізу затрат. Аналіз як функція управління затратами підприємства передбачає встановлення стохастичних і факторних залежностей між вихідними та результуючими показниками, що стосуються формування затрат і виявлення причин відхилень фактичних затрат від планових або нормативних. Методики проведення аналізу відхилень затрат розроблено; вони дають змогу виявити вплив різноманітних чинників на відхилення величини затрат, що виникли від планового результату. Пропонуємо також розраховувати наступні показники (табл. 3).

Методика розрахунку показників для оцінки рівня ефективності господарської діяльності підприємства на основі _аналізу затрат_

Показники

Розрахунок

Оптимальне значення

1.Валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат

ф2(050або055) х 100% ф2(040)

—>тах

2.Рентабельність (прибутковість) основної діяльності

ф2(100або105)   х 100% ф2(040 + 070 + 080)

—»тах

3.Рентабельність       (прибутковість) операційної діяльності

ф2(100або105)        х 100% ф2(040 + 070 + 080 + 090)

—тах

4.Рентабельність (прибутковість) іншої операційної діяльності

ф2(060 - 090) х ф2(090)

—шах

5.Рентабельність (прибутковість) звичайної діяльності

ф2(170або175)      х 100%

ф2(040 + 070 + 080 + 090)

—тах

6.Рентабельність     (прибутковість) господарської діяльності

ф2(170або175 + 200 - 205)

-х 100%

ф2(040 + 070 + 080 + 090)

—тах

7.Рентабельність (прибутковість) підприємства

ф2(220або225)     х 100%

ф2(040 + 070 + 080 + 090)

—тах

8. Коефіцієнт покриття виробничих витрат за чистим доходом

ф2(040) ф2(035)

—тіп

9.Коефіцієнт покриття витрат операційної діяльності

ф2(040 + 070 + 080 + 090) ф2(035 + 060)

—тіп

10. Коефіцієнт покриття адміністративних витрат

ф2(070) ф2(035)

—тіп

11. Коефіцієнт покриття витрат на збут

ф2(080) ф2(035)

—тіп

12. Співвідношення    адміністративних    витрат і собівартості реалізованої продукції

ф2(070) ф2(040)

—тіп

13. Співвідношення витрат на збут і собівартості реалізованої продукції

ф2(080) ф2(040)

—тіп

14. Частка   адміністративних   витрат   в структурі операційних витрат

ф2(070) ф2(280)

—тіп

15.Частка витрат на збут в структурі операційних витрат

ф2(080) ф2(280)

—тіп

16. Критична сума чистого доходу підприємства

ф2(070 + 080) 1 ф2(040) ф2(035)

—тіп

Отримані результати використовують у реалізації функцій планування, регулювання, нормування та контролю. Управління затратами здійснюється шляхом спільної реалізації сукупності функцій управління. Для реалізації цих функцій у сучасній економічній науці використовують різноманітні методи (табл. 4).

Таблиця 4

_Сутність основних методів управління затратами_

Метод

Сутність

1

Абзрорпшн-костинг

До собівартості продукції входять усі затрати, у т.ч. накладні

2

АВС

Діяльність підприємства розглядається як процеси або робочі операції. Сума затрат підприємства впродовж періоду або затрат на певний вид продукції визначається на основі затрат на здійснення сукупності відповідних процесів і операцій

3

Бенчмаркінг затрат

Припускає порівняння стану управління затратами на підприємстві з підприємствами-лідерами для подальшого прийняття рішень у сфері управління затратами

4

Директ-костинг

Постійні накладні затрати не входять до собівартості продукції, їх відносять безпосередньо на рахунок прибутків і збитків у тому періоді, коли вони відбулися

5

Кайзен-костинг

Передбачає не досягнення певної величини затрат, а постійне безупинне і всеосяжне їхнє зменшення. Забезпечує цільову собівартість. Використовується переважно в оперативному управлінні затратами

6

Кост-кілинг

Спрямований на максимальне зменшення затрат у найкоротший термін без збитку для діяльності підприємства й перспектив його розвитку. Використовується в антикризовому менеджменті

7

Стандарт-костинг

Для кожного виду затрат визначають обґрунтовані норми затрат ресурсу на одиницю продукції

8

Таргет-костинг

На основі заданої ціни реалізації виробу й бажаної величини прибутку встановлюється цільова собівартість. Є інструментом стратегічного управління

9

Метод СУР

Ґрунтується на зіставленні трьох величин - затрат підприємства, доходу від реалізації й отримуваного прибутку, залежність яких дає змогу визначити виручку від реалізації, що за відомих величин постійних затрат і питомих змінних затрат забезпечить беззбитковість діяльності або запланований фінансовий результат

10

Метод ЬСС

Затрати визначаються на виробництво і продаж конкретного продукту впродовж усього його життєвого циклу й надалі зіставляються з відповідними доходами

11

Метод УСС

Розглядає ланцюжок споживчої вартості й передбачає аналіз затрат, що перебувають поза сферою прямого впливу підприємства

У межах теорії затрат склалася певна термінологія, що є частиною її поняттєвокатегоріального апарату. Саме за її допомогою здійснюється приріст нових знань. Основи теорії затрат закладено у працях закордонних авторів, але під час перекладу виникли неминучі в таких випадках неточності. Аналіз використовуваної в теорії затрат термінології особливо актуальний для російськомовної літератури, оскільки в ній трапляються терміни «затрати», «витрати», «издержки», які часто використовують як синоніми.

Узагальнюючи матеріали зарубіжних та вітчизняних вчених, можна виокремити наступні базові концепції управління затратами (табл. 5).

Таблиця 5

Концеицд управління затратами підприємства_

концепція

Стисла характеристика

Концепція витратоутворюючих чинників

Прямі затрати можуть бути спостережені по кожній цільовій витраті, непрямі затрати відносяться до цільових за допомогою розподілу понесених затрат певного типу

Концепція      за функціональною системою (АВС)

Розподіл затрат на основі видів діяльності або функцій (драйверів)

Концепція доданої вартості

Усі види діяльності, які призводять до затрат, поділяються на такі, що приносять підприємству додаткову вартість; такі, що не приносять підприємству додаткової цінності

Концепція   альтернативної вартості затрат

Якщо підприємство використовує у виробництві певні ресурси, тоді його затрати упущених можливостей дорівнюють тим затратам, які воно повинне понести з метою утримання таких ресурсів і не дозволити цим ресурсам перейти до іншого суб'єкта господарювання, де вони можуть бути використані альтернативним шляхом

Концепція стратегічного управління затратами (8СМ)

Докладна інформація про затрати застосовується з метою розробки стратегії компанії на досягнення конкурентних переваг

Концепція трансакційних затрат

Без врахування трансакційних затрат неможливо зрозуміти, як працює економічна система й продуктивно проаналізувати виникаючі проблеми

Концепція затрат,  що  пов' язана з якістю

Затрати з управління якістю віддзеркалюють вартість ресурсів, що використовуються для забезпечення

споживача товарами й послугами відповідної якості

Концепція управління конкурентоспроможними затратами

Одночасний акцент на зниження затрат, підвищення якості продукції і швидкості виведення її на ринок може виокремлювати підприємство як лідера на конкурентному ринку.

Управління затратами підприємства є складним процесом, який здійснюється для підтримки рівня затрат на виробництво і реалізацію продукції на запланованому рівні й охоплює всі процеси, що відбуваються на підприємстві.

Таким чином, в практичній діяльності підприємства, в залежності від його виду діяльності, специфіки, управлінських завдань, пов' язаних зі стратегією і тактикою його розвитку, для аналізу, планування і контролю собівартості продукції, необхідно класифікувати затрати і чітко розрізняти методи управління ними. Аналіз багатьох класифікацій, що були розроблені зарубіжними і вітчизняними вченими, полегшить роботу з вибору необхідного для конкретного підприємства методу управління затратами, що дозволить найповніше виконати поставлене завдання.

РЕЗЮМЕ

В статье рассмотрены теоретические положения и разработаны методические рекомендации по выбору и обоснованию методов управления затратами предприятия.

Ключевые слова: затраты, управление, методы, выбор, предприятие.

РЕЗЮМЕ

У статті розглянуто теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо вибору та обґрунтування методів управління затратами підприємства.

Ключові слова: затрати, управління, методи, вибір, підприємство.

SUMMARY

The article covers consideration of theoretical grounds and presents methodical recommendations on choice and grounding of methods used for enterprise costs management.

Key words: costs, management, methods, choice, enterprise.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.1 І С.В.Мочерний та ін.. - К.: ВЦ Академія, 2000. - 864с.

2. Фандель Г. Теорія виробництва і витрат І Г.Фандель; пер.з нім. М.Грещака. - К.: Таксон, 2000. - 520с. 3.Особливості бухгалтерського обліку в США І пер.з англ.. Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 1997. - 559с.

4. Мельник Л.Г. Економіка підприємства: навч.посіб. І Л.Г.Мельник, О.І.Корінцева. - Суми: ВТД Унівеситетська книга, 2004. -

412с.

5. Грещак М.Г. Управління витратами: навч.метод.посіб.для сам ост.вивч.дисц. І М.Г.Грещак, О.С.Коцюба. - К.: КНЕУ, 2002. -

131с.

6. Трубочкина М.И.Управление затратами предприятия: уч.пособ. І М.И.Трубочкина. - М.: Инфра-М, 2006. - 218с.

7. Нападовська Л. В. Управлінський облік: підр. І Л.В.Нападовська. - К.: Книга, 2004. - 544с.

8. Цвєткова Н. Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття управлінських рішень ІІ Бухгалтерський облік і аудит.- 2008.- №3. - С.14-27.

9. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: навч.посіб. І Г.В.Нашкерська. - К.: Центр навч.л-ри, 2004. - 464с. 10.Олійник О. В. Класифікація витрат підприємства І О.В.Олійник ІІ Вісник ЖІТІ. - 2001. - №14. - С. 146-152.

11. Дерій В. А. Витрати і доходи підприємств у системі обліку і контролю: монографія. - Тернопіль: ТНЕУ, 2009. - 272с.

12. Rummel K. Einheitliche Kostenrechnung auf der Grundlage einer vorausgesetzten Proportionalitet der Kosten zu betrieblichen Grwben. -

Dusseldorf, 1949. - 435c.

13. Gutenberg E. Grundlagen der Betriebswirtschaftslehre. - Die Produktion, Berlin. - 1951.

14. Друкер П. Эффективное управление. Эффективные задачи и оптимальные решения І П.Друкер. - М.: Астрель, 2004. - 284с.

15. Козаченко Г.В. Управління затратами підприємства І Г.В.Козаченко, Ю.С.Погорелов, Л.Ю.Хлапьонов, Г.А.Макухін. - Київ:

Лібра, 2007. - 320с.

16. Положение (стандарт) бухгалтерского учёта 16 «Расходы». Утверждено приказом Министерства финансов Украины №318 от 31.12.1999 // Налоги и бухгалтерський учёт. Спецвыпуск. - 2010. - №7 (187). - 118с.

17. Большой экономический словар / А.Н.Азрилиян и др.. - М.: Ин-т новой экономики, 2002. - 1280 с.

18. Левин В.С. Контроль издержек производства в условиях нормативного учёта. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 156с.

УДК 658:338.3

КРИЗОВІ ДИСБАЛАНСИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНИХ

ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Бандура М.В., доцент кафедри економіки підприємства Донецького національного університету

Постановка проблеми. Провідна роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку України належить промисловості. Промислові підприємства є основними системоутворюючими елементами багатьох інших життєво важливих сфер держави, зокрема таких: в економічній - базис утворення вартості; бюджетній - джерела наповнення; територіальній -містоутворювачі; науковій та освітній - рушії розвитку, споживачі та джерела знань; соціальній - місця реалізації людських можливостей та забезпечення засобами існування; податковій - джерела надходжень; у фінансовій - мультиплікатори грошей [1].

Одним із пріоритетних видів промислової діяльності є машинобудування, місце і роль якого визначено у проекті «Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року» [2]. Зокрема в документі зазначено, що більш прогресивною стає галузева структура світової промисловості, у якій перші місця посідають: машинобудування (40% всієї продукції), хімічна промисловість (більше 15%), харчова (14%), легка промисловість (9%), металургія (7%). Найбільш швидкозростаючою галуззю залишається електронна й електротехнічна промисловість.

Отже, сьогодні актуальним є питання дослідження детермінант розвитку машинобудівних підприємств з врахуванням тенденцій їх розвитку та кризових явищ, що супроводжують їх діяльність.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням проблем і перспектив розвитку підприємств машинобудівного комплексу займалися такі вітчизняні вчені: Ю. Карташевська, Б. Данилишин, Н. Дацій, Л. Довгань, А. Воронкова, Н. Єфіменко, О. Романко, Н. Сімченко, Н. Тарасова, Л. Федулова, В. Шандра, Н. Шандрова, О. Шапуров. Проте деякі питання, пов'язані з діяльністю машинобудівних підприємств, залишаються недостатньо розкритими за умов економічної кризи (ентропії).

Метою дослідження є визначення основних детермінант розвитку підприємств машинобудування в умовах ентропії та визначення особливостей їх розвитку як соціально-економічних систем.

Виклад основного матеріалу. Ситуація, у якій перебувають суб'єкти господарювання, не завжди відповідає умовам конкурентного розвитку як прогресивного поступу на основі формування та використання конкурентних переваг. Серед внутрішніх чинників, що перешкоджають цьому процесу, потрібно виділити недостатньо ефективний менеджмент, зростання затрат, погіршення фінансового стану підприємств.

Місце машинобудування в загальному обсязі експортованої продукції значною мірою визначає рівень науково-технічного розвитку країни, наукомісткість промислової продукції, відображає здатність економічної системи використовувати для свого кількісного і якісного зростання відновлювані ресурси.

Отже, розвиток машинобудування є важливою передумовою ефективного використання ресурсного потенціалу України, забезпечення зростання її конкурентоспроможності у світовому економічному просторі.

Машинобудування є однією з галузей промисловості, які найбільше постраждали внаслідок світової фінансово-економічної кризи (табл. 1).

Таблиця 1

Зростання (падіння) обсягів реалізованої промислової продукції (% до попереднього року) [3]_

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Добувна промисловість

112,7

131,3

133,8

116

125

152,2

78,4

150,5

Виробництво харчових продуктів

125,7

128,7

120,4

112,4

128,1

127,2

114,1

93,2

Легка промисловість

118,5

122,7

107,4

122,2

114,8

116,6

91,6

88,5

Оброблення деревини

132,1

132,4

124,1

119,8

130,1

117,1

93,7

92,9

Целюлозно-паперове виробництво

126,2

137,1

117,5

116,1

124,4

122,3

107,7

84,6

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

136,7

170,1

121,1

99,7

119,7

125,9

81,3

131,8

Хімічна та нафтохімічна промисловість

139,3

134,7

120,9

116,9

124,6

126,6

87,2

116

Вир-во іншої неметал. мін. продукції

123,5

137,2

128,9

135,6

149,7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками