А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 70

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

УДК 658.114:334:330.4

РЕЗУЛЬТАТИВНОСТЬ УПРАВЛЕНИЯ В ИНТЕГРИРОВАННЫХ КОРПОРАТИВНЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ

Воробьев В. Н., к.э.н., доцент дон ну, г. Донецк Матюнина М.В., аспирант дон ну, г. Донецк

Постановка проблемы. Совершенствование корпоративного управления, интеграционными трансформациям в промышленности и разработка моделей оценки результативности управления в промышленных структурах.

Анализ последних исследований и публикаций. Методологические основы исследования природы интеграционных процессов в производстве заложены в трудах М.Добба, Р.Коуза, Ф.Найта, Ж.Тироля, О.Уильямсона, К.Эрроу и других исследователей.

Значительный вклад в исследование интегрированных организационно - экономических форм в промышленности внесли советские ученые. Среди отечественных исследований выделяется несколько периодов интереса к проблемам развития интегрированных корпоративных организаций в промышленности.

В 70-е и 80-е годы XX века были опубликованы вызвавшие большой интерес работы С.Губара, Р.Лещинера, А.Панченко, А.Селезнева, Ю.Субоцкого, В.Эйтингона и других ученых. Теоретические подходы и обобщения, содержащиеся в этих работах, отражали накопленный к тому времени опыт построения громоздких структур управления применительно к потребностям крупных государственных объединений со сложной технологической и производственной структурой в советской экономике.

Значительный вклад в исследование корпоративных организаций в постперестроечный период внесли С.Авдашева, И.Беляева, Ю.Винслав, И.Владимирова, А.Володин, Е.Губин, Т.Долгопятова, А.Жуплев, М.Ионцев, А.Осиновский, С.Орехов, А.Радыгин, В.Смирнова, М.Старовойтов, И.Храброва, В.Шеин, М.Эскиндаров, А.Яковлев, Ю.Якутин и др.

Различные теоретические и методические подходы к оценке деятельности, результативности управления интегрированными корпоративными организациями разработаны в трудах экономистов таких, как М.Баканов, С.Валдайцев, П.Друкер, В.Ковалев, Д.Нортон, В.Родионова, Е.Стоянова, А.Шеремет и др. Особый интерес вызывают работы Д.Нортона и Р.Каплана о сбалансированной системе показателей реализации корпоративной стратегии.

Цель данного исследования заключается в анализе результативности управления в интегрированных корпоративных организациях промышленности

© Воробьев В. Н., Матюнина М.В., 2011

Изложение основных результатов исследования. С целью уточнения содержания понятия «корпорация» проанализирована существующая терминология и обобщены характерные черты корпоративных организаций.

Исследование природы корпоративных отношений как базы для функционирования корпоративной организации выявило признаки подобных отношений - согласованность, обезличенность, иерархичность (рис.1).

Согласованность

«Обезличенность»

Наличие иерархии

Рис. 1. Признаки корпоративных отношений [1]

Изучение специфики взаимодействия участников позволило уточнить понятие «корпорация». Под «корпорацией» понимается любая из существующих форм объединения предпринимателей или юридических лиц (как простое, так и групповое объединение), в основу которого положены корпоративные отношения [2]. Учитывая, что групповые формы объединения (поликорпорации) являются следующим этапом развития простых форм объединения в виде самостоятельных обособленных организаций (монокорпораций), понятие «корпорация» является обобщающим для всех форм, построенных на принципах корпоративных отношений (см.табл. 1).

Анализ терминологии, используемой для обозначения групповых форм объединения юридических лиц (поликорпораций), и исследование процессов интеграционных трансформаций в промышленности позволили уточнить понятийный аппарат, применяемый для обозначения крупных групповых структур. Понятие «интегрированная корпоративная организация», базирующееся на понятиях «корпорация» и «интегрированная организация», предполагает социально-экономическую общность, основанную на корпоративных отношениях и интеграционном взаимодействии с использованием договорных и/или имущественных инструментов координации, глобальной целью создания которой является обеспечение достижения интересов ее участников. Базовые принципы функционирования интегрированных корпоративных организаций - интеграция, организация и корпоративные отношения [4].

Выявлены признаки интегрированных корпоративных организаций - официальная регистрация статуса интегрированного объединения; использование имущественных и договорных инструментов координации.

Следующая группа проблем связана с анализом иерархии корпоративных интересов. Глобальной целью создания корпорации является обеспечение согласования интересов участников объединения. В работе предложен подход к определению иерархии корпоративных интересов, предполагающий существование системы корпоративных интересов и наличие в ее рамках первичного (высшего) интереса (цель деятельности корпорации) и интересов ее отдельных групп участников (вторичных интересов) (рис.2).

Таблица 1

Систематизация форм корпораций [3]

Признаки систематизации

Тип корпоративной организации

 

монокорпорация

поликорпорация

Форма объединения

простая форма

групповая форма объединения

Характер

интеграционного

объединения

имущественный

имущественный

договорной

Тип

корпоративной структуры

жесткая корпоративная структура

жесткая корпоративная структура

мягкая корпоративная структура

Реализация интересов участников корпорации посредством механизма корпоративного управления организует участников в целостную, единую социально-экономическую общность.

Третья группа проблем связана с существованием особенностей систем управления в интегрированных корпоративных организациях. Особенности систем управления в интегрированных корпоративных организациях обусловлены корпоративной природой объединения, спецификой организационной структуры управления; составом и компетенцией высшего органа управления, совета директоров, исполнительных органов; ролью собственников в контроле за деятельностью менеджмента. Для характеристики системы корпоративного управления особенно важными являются структура совокупного собственника (по долям участия в капитале) и тип собственников. Существует целый ряд общих черт и существенных отличий организационных структур управления моно- и поликорпорациями.

В рамках монокорпорации (общества, не имеющего дочерних и зависимых фирм) проблема повышения результативности системы управления главным образом состоит в формировании оптимальной организационной структуры. В поликорпорациях проблема управления усложняется вследствие наличия отношений владения, основанных на участии одного общества в капитале другого. Результативность структуры управления интегрированной корпоративной организацией снижается из-за более значительных транзакционных издержек [4].

Четвертая группа проблем определяется необходимостью разработки методики измерения результативности управления интегрированных корпоративных организаций. Оценка степени реализации стратегии интегрированной корпоративной организации и достижения определенных результатов деятельности под влиянием сложившейся в корпорации системы управления, т.е. измерение результативности управления, осуществляется в интересах как самой корпорации, так и ее инвесторов.

Направляющее воздействие системы корпоративного управления

Направляющее 'во"здейс"твие "си"сте"мЫ корпоративного управления----------------------------------------------^

Рис. 2. Система корпоративных интересов (разработка авторов)

Традиционная оценка результатов деятельности организации сводится к анализу в трех направлениях (оценка эффективности деятельности корпорации, оценка рыночной стоимости корпорации, оценка системы корпоративного управления корпорации) (рис.3) и не обеспечивает учет фактора управления в организации.

Традиционные подходы к оценке результатов деятельности интегрированной корпоративной организации

......................./..............................\.............

КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ

7

Оценка эффективности деятельности корпорации

КАЧЕСТВЕННЫЕ

Оценка

 

Оценка системы

рыночной

 

корпоративного

стоимости

 

управления в

корпорации

 

организации

Рис. 3. Систематизация традиционных подходов к оценке результатов деятельности интегрированной

корпоративной организации [5]

Рис. 4. Обеспечение результативности управления в интегрированной корпоративной организации (разработка

авторов)

Многообразие подходов к оценке результатов деятельности организации не удовлетворяет потребность инвесторов интегрированной корпоративной организацией в инструменте, способном одновременно измерить степени представления и защищенности их интересов и успешности реализации стратегии, так как ни один из рассмотренных инструментов не претендует на всесторонность оценки и не сопоставляет достижения компании с поставленными стратегическими целями и задачами в разных функциональных областях[3]. Необходима методика измерения результативности управления корпорацией, учитывающая значимость для инвесторов не только реализации стратегии, но и организации корпоративного управления.

С целью обеспечения всестороннего контроля за результативностью управления в интегрированной корпоративной организации, автором разработана методика измерения результативности управления, в основу которой положены философия управления по целям П.Друкера [4] и концепция сбалансированных показателей Р.Каплана и Д.Нортона. Предложенная модель оценки результативности управления по четырем функциональным областям (перспективам) (финансы, производственные процессы, взаимоотношения с клиентами, обучение персонала и развитие) дополнена элементом диагностики системы корпоративного управления (рис. 4). Использование усовершенствованной методики позволит инвесторам и менеджерам не только регулярно контролировать результаты деятельности органов управления, но и управлять реализацией корпоративной стратегии.

Разработанная методика измерения результативности управления предполагает оценку достигнутых значений показателей по пяти перспективам и их сопоставление с целевыми значениями (рис.5).

Для измерения результативности управления конкретной интегрированной корпоративной организацией предложено использовать типовые и индивидуальные показатели, отражающие реализацию стратегии в рамках пяти перспектив.

Так для стратегии снижения общих затрат интегрированной корпоративной организации предложено ориентироваться на достижение следующих целей по четырем перспективам:

- по перспективе «финансы»: увеличение рентабельности собственного капитала; уменьшение показателя затрат на 1 гривну товарной продукции; расширение продаж имеющимся новым клиентам; организация экспорта; повышение эффективности использования текущих активов;

- по перспективе «производственные процессы»: усовершенствование технологических процессов; проектирование и изготовление образцов новой продукции; обновление основных средств; модернизация производства и доставки для удовлетворения ожиданий клиентов по уровню качества продукции; повышение производительности труда работников;

- по перспективе «взаимоотношения с клиентами»: обеспечение выгод для клиентов за счет низкозатратного производства; улучшение условий поставки с низкозатратным поставщиком качественного сырья;

- по перспективе «обучение персонала и развитие»: повышение квалификации руководителей, специалистов и служащих; повышение квалификации рабочих.

Реализации стратегии лидерства продукта предполагает достижение иных целей. Перспективы развития интегрированной корпоративной организации, ориентированной на стратегию лидерства, связаны с реализацией стратегии компании в области увеличения объема производства, ассортимента продукции, снижения негативного воздействия на окружающую среду, повышения прозрачности в принятии управленческих решений. В рамках стратегии лидерства для интегрированной корпоративной организации наиболее важна гибкость и усовершенствование операционных процессов, ориентация на запросы наиболее требовательных клиентов.

Система корпоративного управления

цель

показа­тель

текущее значение

целевое значе­ние

 

 

 

 

Измерение привлекательности для инвесторов (права)

Финансы

цель

показа­тель

текущее знач*ение

целевое значе­ние

 

 

 

 

Клиенты

цель

показа­тель

текущее

значчение

целевое

значе­ние

 

 

 

 

Измерение привлекательности для клиентов

Измерение привлекательности для инвесторов (финансы)

Стратегия интегрированной корпоративной ^ организации

П

Производственные 1

цель

показа­тель

текущее

значение

целевое

значе­ние

 

 

 

 

Измерение стратегически значимых бизнес-

процессов

Обучение и развитие персонала

цель

показа­тель

текущее

значчение

целевое

значе­ние

 

 

 

 

Измерение возможности дальнейшего улучшения положения

Рис. 5. Модель измерения результативности управления интегрированной корпоративной организацией (разработана на

основе [8]

Выводы. Полученные в результате исследования знания убедили нас в том, что функционально-интегрированное корпоративное образование способно эффективно развиваться в глобальных условиях формирования информационной экономики и обеспечить устойчивый рост конкурентоспособности украинской промышленности.

РЕЗЮМЕ

Рассмотрено маркетинговое управление в интегрированных корпоративных организаций. Приведены признаки корпоративных отношений, системы форм корпораций. Выявлены подходы к оценке результатов деятельности интегрированных корпоративных организаций. Разработана система корпоративных интересов, а также модель измерения результативности управления интегрированных корпоративных организаций.

Ключевые слова: интегрированные организации, корпоративные отношения, управление.

Розглянуто маркетингове управління в інтегрованих корпоративних організацій. Приведені ознаки корпоративних стосунків, системи форм корпорацій. Виявлені підходи до оцінки результатів діяльності інтегрованих корпоративних організацій. Розроблена система корпоративних інтересів, а також модель виміру результативності управління інтегрованих корпоративних організацій. Ключові слова: інтегровані організації, корпоративні стосунки, управління.

SUMMARY

A marketing management is considered in integrated corporate organizations. The signs of corporate relations, systems of forms of corporations, are resulted. Going is exposed near the estimation of results of activity of integrated corporate organizations. The system of corporate interests, and also model of measuring of effectiveness of management of computer-integrated corporate organizations, is developed.

Key words: integrated organizations, corporate relations, management.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ:

1. Владимирова В. Г. Слияния и поглощения компаний: характеристика современной волны І В. Г. Владимирова ІІ Менеджмент в России и за рубежом. - 2002. - № 2. - С. 26-41.

2. Авдокушин Е. Международные корпорации в мировом хозяйстве І Е Авдокушин ІІ Международные отношения, 2009. - 462 с.

3. Геец В. Формирование и развитие финансового кризиса 2008-2009 гг. в Украине І В. Геец ІІ Экономика Украины. - 2010. - №4. -

С. 5-15.

4. Акофф Р. Планирование будущего корпорации І Р. Акофф ІІ Прогресс, 2008. - 318 с.

5.Обзор сделок по слиянию и поглощению в Центральной и Восточной Европе ІІ [Электронный ресурс]. - Режим доступа: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки..

6.Опыт и перспективы приватизации в Украине І А.Д. Амфитиатрова, А.Д. Амфитиатров ІІ Государственный информационный бюллетень о приватизации. - 2009. - № 5. - С. 51-58.

7. Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения І П. Друкер ІІ ФАИР-ПРЕСС. - 2008. - 405 с.

8. Процессы слияний и поглощений: опыт США и России І Р. И. Зименков ІІ США - Канада: экономика, политика, культура. - 2010.

- № 2. - С. 64-82.

УДК 358.3

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО

ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Гончар О.І., доцент кафедри економіки підприємства і підприємництва Хмельницького національного університету

Постановка проблеми. Сучасна ситуація в економіці України потребує розв'язання ряду кардинальних економічних та соціальних взаємопов'язаних проблем, передбачає використання нових теоретичних підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання проблем управління складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів, невизначеності динамічного ринкового середовища та забезпечує можливість своєчасно адаптуватися до нього.

Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб'єктів господарювання необхідно забезпечити ефективність управління його потенціалом, якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші його елементи.

З іншої сторони, широке впровадження науково-технічних досягнень, динамічний інноваційний розвиток здійснює різнобічний вплив на сферу праці, роль і значення людини в суспільному виробництві. З одного боку, суттєво змінюються вимоги до працівника, професійно-кваліфікаційна і галузева структура зайнятих. З іншого - зростає роль і значення працівників у забезпеченні ефективності виробництва, оскільки економічна ефективність будь-якого підприємства прямо залежить від того, на скільки коректно реалізовується творчий потенціал працівників, мобілізуються всі їхні можливості, раціонально організується трудовий процес. Саме трудовий потенціал є «творчою складовою» економічного потенціалу, здатною мобільно та самостійно впливати на виконання завдань та забезпечувати енергетичних ефект від взаємодії інших елементів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Заведено вважати, що трудовий потенціал підприємства формується з внутрішніх якостей і можливостей його працівників. Ефективність реалізації трудового потенціалу кожного працівника залежить від умов, у яких здійснюється трудова діяльність. Тому формування та збереження трудового потенціалу в промисловості шляхом удосконалювання існуючих, а також розробкою та впровадженням нових методів управління персоналом, спрямовано на ефективне використання зайнятих працівників.

Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти дослідження трудового потенціалу та управління ним розглянуто в працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як Армстронга М., Артуса А., Богині Д., Буркінського Б., Воронкової А., Гавви В., Данилишина Б., Долішнього М., Дороніної М, Панкратова А., Ткаченко А., Ястремської О. та багатьох інших. У той же час у сфері теорії управління потенціалом підприємства та його «трудової складової» щодо підбору елементів та формування механізму ефективного управління, які є доречними до запровадження у різні періоди функціонування підприємств, зокрема - на перспективу, сьогодні спостерігається суттєва прогалина.

Виділення невирішеної проблеми. Як вже відзначалося вище, в сучасних умовах все більше підприємств і організацій починають розглядати працівників як найцінніший капітал, приділяючи особливу увагу процесу формування, збереження та ефективного використання персоналу. Однак, поглибленого дослідження потребують особливості формування та управління трудовим потенціалом як складовою економічного потенціалу сучасного підприємства.

Мета статті — обгрунтування рекомендацій щодо формування елементів механізму управління трудовим потенціалом підприємства як складової його економічного потенціалу.

Результати дослідження. В умовах ринкової економіки, яка характеризується нестабільністю цілей підприємства, обумовленою мінливістю попиту і пропозиції, цін на товари, послуги і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- і мікроекономічними факторами, однією з першочергових задач керівництва підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу [1, с.320].

© Гончар О.І., 2011

Поняття "трудовий потенціал" є одним з основних складових економічного потенціалу. Це поняття з'явилося в соціально-економічній літературі в 80-х роках ХХ ст. в зв'язку з переходом від кількісних факторів росту до якісних, суттєвим підвищенням рівня освіти робітників. Категорія "трудовий потенціал" розглядає робітника не просто як учасника виробництва, а як невід'ємну рушійну силу на всіх стадіях виробничого процесу як носія суспільних потреб. Останнім часом все частіше трудовий потенціал розглядається як елемент людського фактору виробництва, тобто як соціально-економічне явище [1, с.319].

Різні аспекти трудового потенціалу розкриваються такими категоріями, як людський капітал, персонал, кадри і робоча сила. Ці поняття відповідно до часу їх виникнення відображають поступове усвідомлення зростання ролі людини у суспільстві та економічному житті .

Відмінність поняття "трудовий потенціал" від понять "робоча сила" і "трудові ресурси" полягає у тому, що трудовий потенціал - це персоніфікована робоча сила, що розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Це поняття дозволяє, по-перше, оцінити ступінь використання потенційних можливостей як окремо взятого працівника, так і їх сукупності, забезпечуючи на практиці активізацію людського чинника, і, по-друге, забезпечити якісну (структурну) збалансованість в розвитку особистого і речовинних чинників виробництва.

Аналіз публікацій присвячених дослідженням трудового потенціалу, показує поступове формування теоретико-методичних і методологічних підходів до вирішення цієї проблеми.

На основі узагальнення поглядів на сутність цієї категорії можна виділити шість наукових напрямів змістовної інтерпретації трудового потенціалу: політ економічний, етимонологічний, демографічний, ресурсний, системний, факторний,

В економічній літературі деякі дослідники використовують спрощене розуміння, недостатньо глибоке наповнення терміну "трудовий потенціал". Йдеться про ототожнення трудового потенціалу з лише кількісними або якісними характеристиками трудових ресурсів (у руслі факторної інтерпретації. Значна кількість фахівців у своїх працях щодо використання праці об'єднує кількісні та якісні параметри трудового потенціалу. Це стосується визначень змісту трудового потенціалу Д.П. Богині, О.А. Грішнової. Серед видатних вітчизняних фахівців слід виокремити С.І. Пирожкова, який забезпечив розвиток окремого наукового напряму з проблем трудового потенціалу.

Так як трудовий потенціал, являє собою сукупність здібностей і можливостей працівників забезпечувати досягнення цілей довгострокового (перспективного) розвитку підприємства, то для розкриття цих здібностей і можливостей у кадровому складі виділяють групи, що відіграють різну роль у процесі досягнення цілей розвитку підприємства: працівники, що визначають цілі розвитку підприємства; працівники, що розробляють засоби досягнення цілей (продукцію, науково-дослідницькі розробки, технології); працівники, що організують процес створення засобів досягнення цілей; працівники, що безпосередньо створюють засоби досягнення цілей; працівники, що обслуговують процес створення засобів досягнення цілей [2, с. 141].

Узагальнюючи існуючі дослідження, на нашу думку, в загальній структурі трудового потенціалу підприємства залежно від критерію аналізу можна виокремити окремі його видові прояви (рисунок 1).

За рівнем агрегованості

- трудовий потенціал працівника;

- груповий (бригадний) трудовий потенціал;

- трудовий потенціал підприємства

За спектром охоплення

- індивідуальний трудовий потенціал;

- колективний (груповий) трудовий потенціал

ВИДОВІ ПРОЯВИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

За характером участі у виробничо-господарських процесах

/ С

- потенціал технологічного персоналу;

- управлінський потенціал

За місцем у соціально-економічній

системі підприємства

- структуро-формуючий трудовий

потенціал;

- підприємницький трудовий потенціал;

- продуктивний трудовий потенціал

Рис. 1. Видові прояви трудового потенціалу

Однак, слід враховувати, що який би «трудовий потенціал» ми не розглядали завжди слід враховувати явище синергічного ефекту, тобто ефективність використання сукупного трудового потенціалу повинна бути більше за суму ефективностей професійно-особистісного потенціалу кожного фахівця за рахунок реалізації ефекту взаємодії. І цілком закономірно, що чим вищий рівень компетентності працівників кожної групи та синергічний ефект від їх взаємодії, тим вищий сукупний трудовий потенціал і, як наслідок, результати діяльності підприємства на обраному ринковому сегменті. Це пов' язано з тим, що працівники, які мають необхідний комплекс знань і умінь і відповідні особистісні якості, складають ядро трудового потенціалу. Саме працівники, що входять до його складу, вибирають, виконують і координують дії, які забезпечують переваги на ринках товарів і послуг, і тим самим високий рівень реалізації можливостей підприємства.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками