А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 73

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

2. Див.: Пелепей Н.П. Інформаційні технології як чинник формування архітектури інформаційного суспільства / Н. П. Пелепей // Правова інформатика. - 2GG5. - №2(6). - С. 21-3G.

3. Про впровадження обліку автоматизованих систем, що використовуються на залізничному транспорті України: наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 11.G1.2GG6 р. №G4S-ЦЗ.

4. Про затвердження та введення в дію Mетодичних рекомендацій начальнику станції щодо організації перевізного процесу: наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 17.12.2GGS р. №543-Ц.

5. Про затвердження основних напрямів розвитку інформатизації залізничного транспорту України : наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від G7.G5.2GG2 р. № 237-Ц.

6. Про затвердження Програми інформатизації залізничного транспорту та Координаційного плану реалізації першочергових заходів на 2GG2-2GG3 роки : наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від G3.G6.2GG2 р. № 277-Ц.

7. Про заходи щодо впровадження перспективних інформаційно-телекомунікаційних технологій на залізничному транспорті України : наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 14.G9.2GG6 р. № 326-Ц.

S.Про введення в дію рішень 5-го засідання Координаційної ради Укрзалізниці з питань інформатизації залізничного транспорту : наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 3G.G4.2GGS р. № 23S^.

9.Про організацію проведення сорок третього засідання Комісії з інформатизації : наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 21.G4.2GG9 р. 247-Ц.

УДК 339.944:351.863:62

ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКА КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Домашенко М.Д., аспірант кафедри маркетингу Сумського державного університету

Постановка проблеми в загальному вигляді. В умовах переходу України до ринкових відносин та необхідності забезпечення ефективної роботи на підприємствах машинобудівної галузі, особливої актуальності набуває питання розширення ділових зв' язків між учасниками економічної діяльності машинобудівних підприємств.

Внаслідок посилення конкурентної боротьби на ринку машинобудівної продукції та необхідності впровадження комплексного підходу до захисту інтересів суб' єктів господарювання виникло питання формування показника комплексної оцінки рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на підприємствах машинобудівної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для оцінки стану економічної безпеки підприємства вчені пропонують різні методи, які певною мірою можуть бути застосовані для визначення стану економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Серед існуючих методів оцінки стану економічної безпеки найбільш вагомий внесок зробили такі вчені, як С.М. Ілляшенко [1], Р.С. Квасницька та І.О.Доценко [2], Л.І. Донець та Н.В.Ващенко [3] та інші. Проте, аналіз даних методів оцінки економічної безпеки підприємства показав, що у жодному з них не враховується вплив ЗЕД. Всі вони ґрунтуються на використанні лише функціональних складових економічної безпеки. Тому необхідним є розроблення методу оцінки стану економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, який би базувався на:

• врахуванні результатів моніторингу процесів, пов'язаних з ЗЕД підприємства;

• використанні показників, що враховують специфіку ЗЕД;

• результатах аналізу сегментів міжнародного ринку, на якому працює підприємство.

Метою роботи є формування показника комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства Для її досягнення поставлено такі завдання: виділення та розрахунок функціональних складових економічної безпеки ЗЕД підприємства, розрахунок країнового ризику, а також визначення рівня ризикованості підприємства залежно від виду діяльності.

Виклад основного матеріалу. Управління системою економічної безпеки ЗЕД підприємства має здійснюватися на основі критеріїв, які використовуються для оцінки ефективності роботи даної системи. Економічна безпека ЗЕД підприємства є складною системою і потребує розрахунку ряду показників, які можуть бути використані для визначення комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Першочерговим завданням визначення комплексної оцінки є виділення основних функціональних складових економічної безпеки ЗЕД підприємства. Перелік даних складових має в повному обсязі враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх загроз, притаманних даній сфері діяльності, а також ступінь використання ним своїх потенційних можливостей розвитку. Враховуючи всі ці особливості та спираючись на попередній досвід вчених, виявлений автором в таких то роботах [4-5], пропонуємо для машинобудівних підприємств, які здійснюють ЗЕД, застосовувати такий перелік основних функціональних складових економічної безпеки ЗЕД: фінансова, виробничо-технічна, інтелектуально-кадрова, маркетингова, інтерфейсна, інноваційно-технологічна,

© Домашенко М.Д., 2011правова, сировинна та енергетична, екологічна. На основі перелічених складових визначаємо інтегральний показник оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Інтегральний показник економічної безпеки ЗЕД пропонується визначати у такій послідовності [6]:

1. Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної складової економічної безпеки підприємства за наступною формулою:

де Ві - відносна оцінка і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства;

Мі - максимальне значення показника і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства;

Р^ - фактичне значення показника і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства.

2. Визначити вагомості Ві кожної складової економічної безпеки ЗЕД підприємства.

3. Розрахувати інтегральний показник економічної безпеки ЗЕД як середньозважену складових. Чим вона буде ближчої до одиниці, тим вищим є рівень економічної безпеки ЗЕД підприємства. Оцінка нижче 0,5 свідчить про ослаблений рівень економічної безпеки ЗЕД підприємства. Результати проведеного аналізу окремих складових, дозволить виявити проблемні зони діяльності підприємства.

На міжнародних ринках, вітчизняне машинобудівне підприємство може зіштовхнутися з нестабільністю політичного режиму, корупцією, громадськими конфліктами, дефолтами та іншими діями у країні, де він планує здійснювати ЗЕД. Для попередження та виходу з такого роду невизначеності необхідно проводити аналіз ризику, який визначає вірогідність того, що суверенна держава матиме можливості виконати свої обов' язки по відношенню до підприємства, яке планує здійснювати ЗЕД.

Саме тому постає необхідність виділення такого поняття, як країновий ризик, що характеризує ступінь ризику дій суверенного керівництва вплинути на здатність боржника, який пов' язаний з даною країною, виконати свої зобов' язання.

Країновий ризик є багатофакторним явищем, який характеризується тісним взаємозв'язком фінансово-економічних та соціально-політичних змінних.

В межах загального країнового ризику виділяють такі види ризику[7]:

> комерційний або ризик неплатоспроможності, може виникнути як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства;

> некомерційний (політичний) ризик, передбачає вірогідність фінансових втрат підприємства в результаті негативної дії політичних факторів.

Існування даних ризиків чинить негативну дію на стан економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, саме тому виникає необхідність оцінки країнового ризику та врахування її при розрахунку загальної комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Рівень країнового ризику визначають на основі рейтингової оцінки країн за рівнем ризикованості [7-9 ]. Загальноприйнятою є рейтингова оцінка яка включає себе декілька етапів:

> вибір змінних (політична стабільність, ступінь економічного росту, ступінь інфляції, рівень націоналізації та ін.);

> визначення вагомості кожної змінної (максимальну вагомість має змінна політичної стабільності);

> обробка показників з використанням експертної шкали;

> визначення сумарного індексу, який знаходиться в межах від 0 до 100 (максимальний індекс означає максимальний ризик, та навпаки).

Отримане значення індексу країн за рівнем ризикованості переводимо у відносний коефіцієнт ризикованості виходу на ринок даної країни, який може бути використаний для комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Отже, врахування країнового ризику, при здійсненні підприємством ЗЕД, має вирішальне значення для прийняття рішення про співпрацю з іноземними державами, а також є необхідним для проведення комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Діяльність машинобудівного підприємства має на меті його ефективне функціонування та розвиток, проте будь-який вид економічної діяльності супроводжується певними небезпеками та ризиками. Саме тому комплексну оцінку рівня економічної безпеки ЗЕД слід будувати з урахуванням показника ризикованості того чи іншого виду діяльності машинобудівного підприємства.

Нами пропонується виділяти та розраховувати три основні види діяльності підприємств машинобудівної галузі, а саме:

> традиційна - рівень ризику визначається на основі статистичних даних;

> інноваційна - рівень ризику визначається на основі аналітичної оцінки;

> перспективна - рівень ризику визначається на основі методу аналогій.

Отже, враховуючи викладене, пропонуємо проводити комплексну оцінку рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства К-, за формулою:

Кщ = I X Рп X В} , (2)

де і інтегральний показник оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД підприємства по складовим; Рп - коефіцієнт ризикованості виходу на ринок країни п ;

О у - коефіцієнт ризикованості у -го виду діяльності підприємства.

Висновки. Даний метод оцінювання дозволяє не лише оцінити фактичний стан економічної безпеки ЗЕД підприємства, але і здатність протистояти різного роду кризовим явищам завдяки комплексному підходу до вибору показників оцінювання.

Запропонований метод оцінювання може бути використаний для оцінки стану економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств та покладений в основу подальших наукових досліджень з теоретико-методичних основ управління економічною ЗЕД підприємств машинобудівної галузі.

РЕЗЮМЕ

В работе сформирован показатель комплексной оценки уровня экономической безопасности внешнеэкономической деятельностимашиностроительных предприятий, который учитывает экономическую безопасность по составляющим на предприятии, значение странового риска, а также риска по видам деятельности.

Ключевые слова: оценка, экономическая безопасность, внешнеэкономическая деятельность.

РЕЗЮМЕ

В роботі сформовано показник комплексної оцінки рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств, який враховує економічну безпеку по складовим на підприємстві, значення країнового ризику, а також ризик за видами діяльності.

Ключові слова: оцінка, економічна безпека, зовнішньоекономічна діяльність.

SUMMARY

In the work of the formed indicator of the complex estimation of the level of economic safety of the foreign economic activity of machine-building enterprises, which takes into account the economic security of the compound at the enterprise, the importance of country risk, as well as the risk by types of activities.

Key words: assessment, economic security, foreign economic activity.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к ее оценке / С.Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. - 2GG3. - №3. - С. 12-19.

2. Квасницька Р.С., Доценко І.О. Деякі методичні аспекти формування системи економічної безпеки підприємства / Вісник Xмельницького національного університету. - 2GG9. - № 2. - T. 1 - C. 34-3S.

3. Донець Л. І. Економічна безпека підприємства : [навч. посібник] / Л. І. Донець., Н. В. Ващенко. - К. : ЦУЛ, 2GGS. - 24G с.

4. Домашенко M^., Прокопенко О.В. Аналіз методів оцінки стану економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства / M^. Домашенко, О.В. Прокопенко // Проблеми науки. - 2G11. - № 5. - С. 22-25.

5. Домашенко M^. Показники інтегральної оцінки рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства

б.Ілляшенко CM. Економічний ризик : [навч посібник] / CM. Ілляшенко. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2GG4. - 1S1 с. 7.Сусанов     Д.      Mетод      измерения     странового     риска     //      [Электронный     ресурс].      -     Режим доступа: http://old.rcd.ru/archive/articles.asp?id=2G63

S.Xаертфельдер M., Лозовская Е. Оценки и управление рисками / M. Xаертфельдер, Е. Лозовская // Фундаментальный и технический анализ рынка ценных бумаг. Из-во «Питер», 2GG4 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/risk/risk_management.shtml

9.Интернет-портал рейтингового агенства «РусРейтинг» / Страновый риск и методы его оценки; [Электронный ресурс]. - Режим доступа www.reglament.net

1G.Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства [Електронний ресурс]. - http://www.refine.org.ua/pageid-133G-1.html

УДК 338.

СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЯ

Захаров В., д.э.н., профессор, ННГАСУ, Нижний Новгород, Россия

Для выхода из кризиса многие предприятия проводят реструктуризацию, кардинально меняя численность и структуру персонала. В процессе антикризисного управления могут быть совершены просчеты, которые сделают невозможным выход предприятия на траекторию устойчивого развития в желаемые сроки. Чтобы реализовать социально приемлемый вариант реструктуризации предприятия, необходимо измерять, как меняются мнения, чувства и установки работников в процессе проведения преобразований.

Статья основывается на результатах двух опросов работников российского машиностроительного предприятия, выполненных с интервалом в три года. В 2002 году на предприятии появились новые собственники, с целью вывести его из кризиса. Опросы проводились до начала преобразований (в 2002 г.) и после проведения основных мероприятий по реструктуризации (в 2005 г.).

В 2002 г. предприятие находилось в кризисе. Его доля на рынке снизилась с 60% до 30%. Девять из десяти работников (92,4%) оценивали положение предприятия как трудное, выбирая варианты ответов «еле держится на плаву» и «находится в тяжелом положении».

Оценка различных сторон труда в кризисной ситуации. Труд для разных людей - это средство обеспечить материальное благосостояние; интересное, творческое занятие; средство самовыражения, реализации своих способностей; тяжелая, обременительная обязанность и т.д. Если кризис длится на предприятии долго и происходит в период трансформации экономической системы, у людей происходит смещение ценностных ориентаций, лежащих в основе мотивации их трудового поведения. Увеличивается число работников, для которых труд является способом получить средства для существования (в нашем случае это почти половина работников - 45,5%) и уменьшается доля тех, для кого труд является средством самовыражения (13,3%).

Оценка значимости различных сторон труда меняется в процессе реструктуризации персонала. В самом начале преобразований, в 2002 году, первые три места в иерархии трудовых ценностей занимали оплата труда (90,5%), хорошие отношения с коллегами (74,1) и условия труда (71,0%). Через три года, после сокращения персонала и всплеска текучести кадров, по-прежнему очень высокой остается значимость оплаты труда, а такая сторона труда как гарантия занятости перемещается с 6-го на 2-е место, превратившись в один из самых важных мотивов.

Как показывают многочисленные исследования, проведенные в России, высокие места оплаты труда и хороших отношений в коллективе неизменны, в условиях кризиса эти стороны труда имеют высокую значимость для всех социальных групп.

Менее чувствительны к снижению гарантии занятости молодые работники и руководители.

Самой острой проблемой для работников предприятия была низкая оплата труда. В 2002 г. средняя заработная плата составляла около 3 тыс. руб., уровнем оплаты труда не удовлетворены 76,6% работников. Это был решающий фактор, определяющий уровень удовлетворенности работой в целом. Работники желали увеличения заработной платы в среднем в 2,9 раза. Во время кризиса снижалось участие работников в управлении предприятием и их квалификация, ухудшались организация труда и морально-психологическая атмосфера в коллективе, а также в целом управление предприятием.

© Захаров В., 20ll

По общему мнению, квалифицированный персонал был конкурентным преимуществом предприятия, его сильной стороной. К слабым сторонам работники отнесли в первую очередь устаревшее оборудование, технологии и низкую организацию (стимулирование) труда.

Удовлетворены работой (в той или иной степени) 40,0% и не удовлетворены - 30,2%. Люди гораздо в большей степени были удовлетворены другими сторонами своей жизни: детьми (81%), семейной жизнью (65%), образованием (54%), даже жилищными условиями (54%). Работа, не позволяющая обеспечить достойное материальное положение (лишь 6% были удовлетворены своим материальным положением), предопределяет невысокую удовлетворенность жизнью в целом (42%).

Удовлетворенность работой выше у самых молодых работников (до 30 лет) и у самых немолодых (свыше 50 лет). Более других удовлетворены своей работой руководители. Неудовлетворенность работой выше у тех, кто полагает, что его могут уволить в ближайшем будущем, и у тех, кто собирается сам уволиться в ближайшем будущем.

Какие чувства испытывали работники во время кризиса. На вопрос, что Вы чувствуете, когда думаете о будущем, были получены следующие ответы (в % к числу опрошенных):

Уверенность 4,0

Надежду 29,6

Ничего определенного 0,2

Беспокойство 58,0

Страх 8,1

Как видим, беспокойство или страх испытывали две трети (66,1%) работников. Анализ показал, что социальное самочувствие людей в первую очередь определялось опасениями потерять работу.

Мы получили следующую типологию работников предприятия по их ожиданиям относительно своей занятости на предприятии:

• «уверенные» - уверены в своем будущем. Полагают, что увольнение им не грозит, а если такое и произойдет, то они смогут легко найти работу (22,7%);

• «самоуверенные» - полагают, что перспективы в работе на предприятии у них нет, либо очень незначительны. Вполне реально, что они будут уволены в ближайшее время, но работники, вошедшие в эту группу, убеждены в том, что они легко найдут себе другое место работы (30,8%);

• «неуверенные» - наиболее преданная (лояльная) предприятию группа работников. Они убежденны в том, что увольнение им не грозит, а свои перспективы найти другую работу они оценивают как весьма плохие (9,4%);

• «пессимисты» - самая большая группа (37,2%). Эти люди вынуждены думать не столько о своей работе, сколько о том, куда им пойти работать, когда они окажутся за воротами. Они полагают, что перспектив новой работы у них нет. Это психологическое состояние снижает эффективность их работы.

Коллектив разделился примерно поровну на уверенных в своем будущем и неуверенных.

Отношение работников к новым собственникам и руководителям. Мы задали вопрос: можно по-разному относиться к новым собственникам и руководителям предприятия. С какими из приведенных ниже суждений Вы согласны, а с какими нет? Ответы распределились следующим образом.

Таблица 1

Отношение к новым руководителям и акционерам

_ % по строке)_

 

Совсем не

Не

И да, и нет

Согласен

Полностью

 

согласен

согласен

 

 

согласен

Они пришли, чтобы улучшить

 

 

 

 

 

работу предприятия

11,5

20,2

37,4

27,3

3,6

Просто идет борьба за деньги и власть

4,5

8,3

32,2

43,8

11,1

Они пришли всерьез и надолго

8,4

33,9

42,4

11,0

4,3

Им будет трудно, много проблем, они могут не

 

 

 

 

 

справиться

4,1

7,8

26,8

53,5

7,8

Они все-таки лучше, чем старые

 

 

 

 

 

руководители

3,8

14,2

45,7

28,4

7,9

Они понимают, что для того, чтобы заработать самим,

 

 

 

 

 

нужно, чтобы хорошо зарабатывали работники

8,8

23,9

23,6

34,2

9,5

Они знают, что и как надо делать

8,6

25,7

46,1

15,7

3,9

Работники не уверены в том, что новые руководители пришли, чтобы улучшить работу предприятия; они предполагают, что просто идет борьба за деньги и власть. Работники не знают, чем обернется лично для них появление новых собственников и руководителей. Все понимают, как трудно вытащить предприятие из кризиса (пытались, но не получалось), и нет уверенности, что

новое руководство сумеет это сделать.

Чем больше возраст работников, ниже их образование, зарплата и социальный статус, но выше разряд и стаж работы, тем меньше надежд на улучшение работы предприятия. Это отношение, казалось бы, негативное, на самом деле неустойчиво и фрагментарно (раздроблено). Для появления реальных результатов деятельности нового руководства необходимо время, и какими они будут - неизвестно. И все же работники надеются на лучшее. Доля тех, кто верит, что новые руководители лучше старых, вдвое больше доли тех, кто в это не верит (36,3% против 18,0%). Наблюдается прямая зависимость между уровнем заработной платы работников и отношением к новому руководству.

Оценка внутрифирменных коммуникаций. На отношение к переменам влияла низкая информированность работников: более 80% опрошенных указали, что предприятие дает слишком мало информации о причинах основных решений и о планах на будущее.

Чем старше работники и больше их стаж работы в компании, ниже их уровень образования и социальный статус, тем выше уровень их неудовлетворенности получаемой информацией.

Для оценки каналов коммуникации был использован вопрос, из каких источников Вы получаете информацию, и из каких источников Вы хотели бы получать? Полученные данные мы сравнили с результатами опросов за рубежом [1, С. 117].

Таблица 2

Предпочтительные и реальные каналы получения информации (в % к числу опрошенных)

Основные каналы

Российское

Зарубежное

Зарубежное

коммуникации

Предприятие А

предприятие Б

предприятие В

на предприятии

Предпочтител

Реальный

Предпочтител

Реальный

Предпочтител

Реальный

 

ьный

источник

ьный

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками