А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 76

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

© Ордов П.А., 20llвлияние на покупателя через рекламу и другие способы, а также частые картельные сговоры, то очевидным становится преимущество позиции производителя (продавца) в рыночном обмене. Показательным является недавний творожный мятеж, вспыхнувший в Израиле, когда журналистами было обнаружено, что зернистый творог, изготавливаемый в Израиле, там продавался в три раза дороже, чем в США. Причиной этого был картельный сговор между четырьмя производителями. Массовые демонстрации граждан и бойкот этого творога в магазинах заставили производителей резко снизить цены. [18]. Способности «невидимой руки рынка» справедливо регулировать взаимоотношения между производителями (продавцами) и покупателями (потребителями) по мере развития НТП стремительно снижаются. Отсюда можно сделать вывод, что по мере развития НТП должна расширяться сфера государственного регулирования экономики с целью защиты потребителей, естественной окружающей среды и общества в целом.

Более обосновано к анализу становления СОМ подошли Р. Рейденбах, П. Робин и Ж.-Ж. Ламбен, подчеркнув, что улучшение маркетингового обращения компаний обусловлены мощным противодействием движения в защиту прав потребителей и охрану окружающей среды [6, с. 82-83]. Р. Рейденбах и П. Робин в своей статье [5] обосновали 5 стадий становления СОМ:

1. Аморальное поведение. Доминирующая цель-максимизация прибыли. 2. Законопослушное поведение. Компания принимает на себя обязательства правового характера. 3. Отзывчивое поведение. Компании начинают проявлять зачатки этики, но только в собственных интересах. 4. Начальное этичное поведение. Компании демонстрируют понимание того, что этичное поведение требует иногда пойти на снижение прибыльности. Принимаются моральные кодексы компаний. 5. Развитое этичное поведение. Компания на деле демонстрирует приверженность заявленным ценностям, а эти ценности служат руководством к действию на всех уровнях системы менеджмента [5]. Однако, к сожалению, авторы не анализируют влияние качества государственного регулирования экономики и его социальной направленности на темпы и качество формирования СОМ. Так, эффективность законопослушного поведения компаний (стадия 2 и последующие) полностью зависит от качества и социальной направленности законодательных актов страны о защите прав потребителей и окружающей среды, о рекламе, о сертификации продукции и механизма их реализации. Если перечисленные и дополняющие их законодательные и нормативные акты страны окажутся аморальными, не имеющими направленности на интересы общества в целом, то и стадию 2 логичнее будет назвать «законопослушное аморальное поведение». Соответственно следует изменить и название 3 стадии на «Отзывчивое поведение в условиях законопослушного аморального».

В соответствии с анализируемой классификацией большинство предприятий Украины, по мнению автора, находится на 1-ой и 2-й стадии становления СОМ при ненадлежащем уровне качества и социальной направленности законодательных и нормативных актов, отсутствии чётких механизмов их реализации в условиях высокой коррупции. Хотя и в нашей стране имеются примеры социальных инициатив отдельных видов бизнеса. Например, созданы благотворительные фонды Виктора Пинчука, братьев Кличко, Рината Ахметова «Развитие Украины», Елены Франчук «Антиспид» и другие. Однако на фоне низкого качества государственного регулирования экономики эти инициативы являются маленькими остравками в океане социальной безответственности бизнеса.

По мнению автора, социально ответственный маркетинг предприятия - это неукоснительное выполнение требований государственных нормативных актов в сфере обеспечения социальной ответственности бизнеса на территории страны базирования и стран, в которые экспортируется продукция предприятия; недопустимость производства и реализации продукции опасной для морали, здоровья, жизни и имущества потребителей, а также окружающей природной среды и общества в целом; недопустимость недобросовестной рекламы и методов психологического воздействия на потребителей с целью навязать им любую покупку; проявление социально направленных инициатив. При этом среди перечисленных критериев СОМ наиболее весомым является не проявление социально направленных инициатив, а остальные критерии. Предприятие, которое по каким-то причинам ещё не проявляет социально направленные инициативы, но отвечает всем остальным критериям, на взгляд автора, можно считать практикующим СОМ. Социально же направленные инициативы иногда бывают прикрытием в глазах общественности аморального обогащения предприятия за счёт социально безответственного маркетинга.

В настоящее время в Украине реализуется большое количество энергосберегающих электрических лампочек. Но покупатели не предупреждаются о содержании в них ртути, опасной для их здоровья и окружающей природной среды. Не решается проблема их последующей утилизации, что чревато катастрофическими последствиями. А их долговечность часто оказываются очень низкой, вопреки рекламе. Без адекватного вмешательства органов государственного управления надвигающуюся катастрофу предотвратить невозможно. Сертификат соответствия, разрешающий реализацию подобных потенциально опасных товаров на рынке нашей страны, должен выдаваться только после решения проблемы последующей безопасной их утилизации. В организации утилизации таких изделий должен участвовать их изготовитель или реализатор непосредственно или опосредовано через налоговые платежи.

В промышленно развитых странах отмечается много случаев социально безответственного маркетинга. Во время мирового экономического кризиса были разоблачены финансовые пирамиды в США, Франции, Японии, России [15]. В начале 2011 года разразился диоксиновый скандал в ФРГ. Фирма Ыагкй & .Тет^сЬ. - производитель кормового жира в погоне за прибылью могла причинить непоправимый ущерб здоровью миллионам жителей ФРГ и других стран. В продукции нескольких тысяч птицеводческих и свиноводческих хозяйств, которые использовали корм с жировыми добавками этой фирмы, государственными контролёрами был обнаружен высокотоксичный диоксин в больших количествах. Оказалось, что вместо натуральных жировых добавок фирма продавала изготовителям кормов жировые добавки, получаемые из отходов при производстве биотоплива, которые ей обходились вдвое дешевле. Предполагается, что было реализовано около 3 тонн ядовитого жира, которым могло быть заражено до 150 тысяч тонн корма [17]. Последствия могут проявляться многие годы.

Важнейшей функцией органов государственного управления должно быть, с одной стороны, создание благоприятных условий для производства отечественными предприятиями конкурентоспособной продукции, а с другой - введение эффективного контроля и высокой ответственности за производство некачественной продукции, стимулирование развития СОМ. В Украине эта функция пока реализуется плохо. На взгляд автора, основными причинами этого являются: мощное лоббирование интересов бизнеса в Верховной раде, высокая коррупция, политическая нестабильность, отсутствие массового общественного движения в защиту прав потребителей, декларативное разделение власти и бизнеса, создавшийся приоритет политики над экономикой, как следствие - низкий профессионализм многих чиновников, невостребованность рекомендаций отечественных учёных. Из 450 депутатов Верховной Рады, действовавшей с 2002 по 2006 год, 300 или 66,7% были миллионерами [9, с. 281]. К настоящему времени ситуация даже ухудшилась. Как следствие перечисленных причин вместо социальной направленности, принимаемые законодательные акты часто обеспечивают интересы отдельных видов бизнеса.

В первую очередь необходимо усилить контроль Госпотребстандарта за безопасностью пищевой продукции, предусмотрев строгую ответственность, включая уголовную, виновникам производства и сбыта опасной продукции. Потребители чаще всего не информируются о составе приобретаемых продуктов питания. Следует не только декларативно обязать производителей большинства товаров широкого потребления указывать из чего они изготовлены, но и предусмотреть строгую ответственность, включая уголовную, за выявляемые расхождения. Отсутствие финансирования в 2010 году на проведение экспертизы качества товаров, сырья, материалов, полуфабрикатов за счет Госбюджета не позволило территориальным управлениям по делам защиты прав потребителей в полном объеме определять соответствие продукции требованиям по физико-химическим, микробиологическим, токсикологическим и другим показателям [18]. Такая экономия бюджетных средств недопустима, т.к. можетобернуться колоссальным ущербом. Изложенное позволяет сделать вывод, что в нашей стране пока не создана система эффективного государственного регулирования в сфере обеспечения социальной ответственности бизнеса. Поэтому не может быть высокого уровня СOM на большинстве отечественных и зарубежных предприятий, реализующих свою продукцию в Украине.

РЕЗЮМЕ

Обоснован вывод, что концепция социально ответственного маркетинга, в основе которой лежит опора только на рост сознательности собственников предприятий и социальных инициатив не может быть реализована. Эта концепция является следствием приверженности её авторов доктрине неолиберализма. Ведущую роль должно играть эффективное государственное регулирование и общественные организации по защите прав потребителей.

Ключевые слова: качество, государственное регулирование, социальная ответственность, сертификация

РЕЗЮМЕ

Обгрунтований висновок, що концепція соціально відповідального маркетингу, в основі якої лежить опора тільки на зростання свідомості власників підприємств і соціальних ініціатив не може бути реалізована. Ця концепція є наслідком прихильності її авторів доктрині неолібералізму. Провідну роль у розвитку соціально відповідального маркетингу має відігравати ефективне державне регулювання і громадські організації із захисту прав споживачів.

Ключові слова: якість, державне регулювання, соціальнавідповідальність, сертифікація

SUMMARY

Justified the conclusion that the widely held concept socially responsible marketing, which is based on reliance only on the growth of awareness of owners of enterprises and social initiatives can not be realized. This concept is a consequence of the commitment of its sponsors the doctrine of neoliberalism. Leading role in the development of socially responsible marketing should play an effective government regulation and public organizations for the protection of consumer rights. Key words: quality, state regulation, social responsibility,certification

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Закон України «Про рекламу» // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 137-13S (із зминамі та доповняніми). - С. 6-7.

2. Закон Украины «О защите прав потребителей» // Ведомости Верховной Рады. - 1991. - №3G. - Ст. 379 (із зминамі та доповняніми).

3. Kotler P. Marketing Management, 9th edn. Englewood Cliffs NJ, Prentice Hall. 1997.

4. Котлер Ф., Келлер К. Л. Mаркетиг менеджмент. 12-е изд. - СПб: Питер, 2GGS. - S16 с.

З. Reidenbach R. E. and Robin P. A Conceptual Model of Corporate Moral Development // Journal of Business Ethics, April. 1991. - С. 3G-

37.

6. Ламбен Жан-Жак. Mенеджмент, ориентированный на рынок / Пер. с англ. под ред. В. Б. Колчанова. - СПб.: Питер, 2GG4. - SGG с.

7. Фатхутдинов Р. А. Стратегический маркетинг. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2GG2. - 44S с.

5. Булеев И.П.Трансформация общества и экономика: опыт и перспективы.: Mонография/ НАН Украины.Ин-т экономики пром-сти.-Донецк,2GGб.-33бс.

9. Акимов Д. И. Социальный маркетинг. - К: Наукова думка, 2GGS. - 143 с.

1G. Фридмен M. Капитализм и свобода. - M.: Новое издательство, 2GG6. - 24G с.

11. Аттали Ж. Mировой экономический кризис..А что дальше?. - СПБ.: Питер, 2GG9.—176 с.: ил.

12..Тарасенко Я. Эрзац-молоко и фальсифицированная сметана ещё встречаются, увы, в харьковских магазинах//Газета Время, З июня 2G1G,№ 99(1б53G).

13. Mаркетингова політика розподілу: навч. посіб. / M.I. Бєлявцев, Г.Д. Леонова, А^. Зайцева. - 2-е вид., перероб. і доп. - Донецьк: ООО «Норд Комп'ютер», 2G1G. - 2SG с. Наявність грифу MOН (так).

14. Орлов П. А. Влияние качества государственного регулирования экономики на конкурентоспособность продукции и становление социально ответственного маркетинга// Бизнесинформ, 2GG9, № 4(3). - С. 4 - 1G.

1З. Regis Arnaud. Le Japon decouvre son Madoff, l'escroc qui inventa le «yen divin» /A Le Figaro, G6.G2.G9.

16. Bouilhet А. Desaccords au sommet sur la taxe bancaire Le Figaro, 27.G6.2G1G.

17. Взгляд из Франкфурта: поле диоксиновой бойни//http://minfin.com.ua/2G11/G1/1G/3G51SS/.

15. Аналіз роботи територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг за 2G1G рік :// http://www.dssu.gov.ua/document/1497GS/Analizz.doc.

19. В Израиле вспыхнул творожный мятеж :// http://focus.ua/foreign/1954бS/.

УДК 332.338

МАРКЕТИНГ РЕГІОНІВ В ПРОЦЕСІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Пилипчук В.П., к.е.н., професор кафедри маркетингу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Бобрицька Н.Д., асистент кафедри маркетингу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Відсутність у минулому власної виваженої регіональної політики призвела до значних диспропорцій у територіальній структурі української економіки, неефективного використання переваг територіального поділу праці, природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів, до надмірного забруднення навколишнього середовища у багатьох містах і районах. В Україні ще не створено правової бази, необхідної для досягнення регіонами оптимальної економічної самостійності, немає чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування з питань управління соціально-економічним розвитком регіонів. Слабкою є фінансово-економічна база багатьох адміністративно-територіальних одиниць. Усе це зумовлює необхідність вжиття цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б забезпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо структурної перебудови економіки країни та послідовного впровадження ринкових відносин.

Проблеми управління соціально-економічним розвитком регіону в умовах побудови ринкової економіки відображені в публікаціях багатьох вітчизняних вчених, зокрема таких, як Н. Багров, Г. Балабанов, В. Геєць, М. Долішній, Б. Данилишин, А.

© Пилипчук В., Бобрицька Н.., 2011

Єпіфанов, С. Іщук, Ф. Заставний, Б. Кваснюк, С. Кірєєв, В. Куценко, І. Лукінов, С. Романенко, Л. Руденко, Д. Стеченко, В. Симоненко, В. Тарасенко, А. Федоренко, М. Чумаченко, Л. Шевчук та інших.

Вирішення проблеми пропорційного розвитку економіки територій в Україні повинно базуватись на використанні наукових надбань маркетингу та його інструментарій.

Метою статті є дослідження ролі маркетингу регіонів в подоланні диспропорцій територіальної структури української економіки за рахунок залучення інвестицій та підвищення конкурентоспроможності окремих регіонів України.

Нинішній соціально-економічний та екологічний стан регіонів є наслідком загальних тенденцій розвитку економіки. Незважаючи на потужний економічний потенціал, величезні можливості для стабілізації і пожвавлення господарської діяльності, в Україні позитивні зрушення відбуваються повільно. Недостатньо ефективне використання економічного потенціалу зумовлене рядом факторів, у тому числі — недостатньою увагою до регіональних проблем, наявних диспропорцій у розміщенні продуктивних сил. Розробку і проведення регіональної політики в країні ускладнює значна диференціація її соціально-економічного простору. Внаслідок складної ситуації в економіці звужуються фінансові можливості господарських суб'єктів і гостріше проявляється розрив у рівнях, темпах розвитку, реалізації переваг та можливостей окремих регіонів.

Крім того, структуризація економіки по-різному зачепила регіони. У зв'язку з існуючими диспропорціями в територіальній структурі національної економіки, в темпах їх переходу до ринкових відносин, а конкурентне середовище у ринковому просторі формують усі регіони. Тому, переваги в ринковому просторі має регіон з найбільш надійними конкурентними позиціями, що забезпечують сприятливі умови для ефективної підприємницької та комерційної діяльності.

В свою чергу, зміцнення конкурентних позицій регіонального рівня забезпечує:

• зміцнення становища регіону в територіальному поділі праці та міжрегіональній інтеграції;

• залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для здійснення програм розміщення і регіонального розвитку продуктивних сил;

• зміцнення зовнішньоекономічного потенціалу регіону і розширення завойованого ним сегмента світового ринку;

• розвиток виробництва та інфраструктури як важливих умов випуску та споживання продукції, раціоналізації схем руху товарів та прискорення обороту матеріально-товарних ресурсів у процесі відтворення;

• зміцнення фінансово-кредитної та бюджетної системи регіону;

• формування і розвиток системи регіональних ринків та створення умов для надійного їх функціонування.

Загалом, вибір напрямку стратегії розвитку регіону в більшості визначається результатами його позиціонування серед інших регіонів. Тому, методи та інструменти маркетингу регіонів можуть бути з успіхом використані для розкриття економічного потенціалу того чи іншого регіону країни.

Маркетинг регіону - діяльність, яка здійснюється певними суб'єктами в межах конкретної економічної території/зони, з метою виявлення та задоволення потреб цільових ринків та споживачів («покупців»), як всередині регіону так і за його межами, та доведення розповсюдження інформації про регіон з метою просування регіону, підвищення його конкурентоспроможності.

До основних цілей маркетингу регіонів відносять:

• покращення (збереження) конкурентоспроможності промислових, аграрних підприємств та підприємств сфери послуг;

• покращення ступеня ідентифікації регіону поміж конкурентів;

• залучення до регіону нових інвестицій, створення нових робочих місць;

• підвищення рівня відомостей про економічний, інтелектуальний та ресурсний потенціал регіону.

Досягнення встановлених цілей дозволить використовувати обмежені ресурси регіонів з більшою користю та орієнтацією на цільові групи.

При цьому, мається на увазі вирішення наступних задач:

• поєднання трьох основних функцій регіону - місце проживання, місце роботи, місце відпочинку;

• якомога точніше формулювання окремих ознак, за якими буде оцінюватись регіон;

• встановлення перспективних, але реальних цілей;

• орієнтація на інтереси громадян та інвесторів;

• всебічна маркетингова стратифікація та дослідження економічного, природного та соціального потенціалу.

При розробці та реалізації маркетингу регіонів використовуються підходи аналогічні до тих, що використовуються в сфері маркетингу підприємств.

По-перше, необхідно створити інформаційну основу такої концепції, а по-друге, виходячи із результатів маркетингових досліджень та аналізу, розробити вихідні пункти для позиціонування регіону).

Успішне позиціонування регіону повинно чітко відрізняти його поміж регіонів.

Існує небезпека швидкого копіювання, імітації зі сторони інших регіонів в умовах сучасної інформатизації. У зв' язку з цим, важливо знати, що профілювання регіону завжди повинно розглядатись лише відносно конкурентів і може стати успішним лише тоді, коли у цільових груп укріпилась стійка довіра і уявлення про регіон.

Для успіху профілювання потрібно визначити умови та потреби різних цільових груп (тобто їх пріоритети) і запропонувати їм відповідні напрацювання та досягнення. Так як зміцнення цих досягнень у сприйнятті цільовими групами не в короткостроковому періоді, для такого профілювання особливо підходять такі галузі, в яких можна реалізувати довгострокові переваги. Маркетинг регіонів виступає каталізатором інвестування та економічного розвитку територіальних ринків.

В свою чергу, інвестиції відіграють значну роль у подоланні диспропорцій територіальної структури української економіки (динаміка надходження прямих іноземних інвестицій наведена на в таблиці 1 [1]).

Надходження в економіку країни потоків іноземних інвестицій відбувається, як правило, в результаті дії двох основних факторів спонукальних мотивів і ліберального регулювання. На цей процес якісно впливають і такі фактори:

• політична стабільність і соціальний порядок;

• наявність доступних ринків та їхні розміри;

• пропорційність економічного розвитку регіонів, в тому числі - інформаційної;

• ступінь розвиненості ринкової інфраструктури;

• розвиток конкуренції;

• високі вартісні показники діяльності;

• інтелектуальний потенціал;

• забезпечення робочою силою;

• привабливий розмір оподаткування;

• стабільність національної валюти;

• наявність міцної інституціональної бази та міцної приватної власності.

Динаміка інвестиційної діяльності регіонів України

Таблиця 1

РЕГІОНИ

Приріст (зменшення) прямих іноземних інвестицій за рік, млн. дол. США

Приріст (зменшення) прямих іноземних інвестицій станом

Темп зростання (зменшення) обсягу прямих іноземних інвестицій, у % до

Темп зростання (зменшення) обсягу прямих іноземних інвестицій, у % до

 

 

 

на 1 квітня, млн. дол. США

попереднього року

обсягів станом на 1 квітня

 

2009

2010

2011

2009

2010

2011

Україна

4436,6

4655,0

8239,

112,5

111,6

101,9

АР Крим

68,6

97,2

156,3

110,6

113,5

119,2

Вінницька

23,3

27,9

7,4

114,4

115,2

103,6

Волинська

63,2

11,7

6,1

123,5

103,5

102,8

Дніпропетровська

221,7

432,6

90,5

103,2

106,1

101,2

Донецька

107,8

424,7

31,4

107,1

125,9

101,5

Житомирська

29,2

8,7

18,9

114,0

103,6

107,3

Закарпатська

7,3

-1,1

-15,0

102,1

99,7

95,9

Запорізька

25,5

23,8

12,7

102,9

102,6

101,3

Івано-Франківська

134,7

-92,5

37,4

126,9

85,4

107,3

Київська

178,1

77,5

69,8

113,2

105,1

104,3

Кіровоградська

2,4

-17,1

2,4

103,1

79,3

103,8

Луганська

243,3

-6,3

71,9

161,8

99,0

111,4

Львівська

240,6

75,2

52,9

125,1

106,3

104,2

Миколаївська

0,9

18,5

-7,4

100,5

111,4

97,0

Одеська

71,8

82,9

10,5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками