А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками - страница 86

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 

62.0

90.9

106.3

508.6

Иран

16.9

67.3

123.5

163.1

965.0

Ирак

5.1

20.4

42.7

57.7

1131.4

Сирия

3.5

14.7

33.5

47.2

1348.6

Иордания

1.2

5.4

12.0

16.9

1408.3

Саудитска Арабия

3.2

17.9

42.7

60.9

1903.1

Оман

0.5

2.2

6.1

10.0

2000.0

Йемен

4.3

14.5

33.7

49.3

1146.5

Судан

9.2

28.1

58.4

84.8

921.7

Египет

21.8

62.9

97.3

117.4

538.5

Либия

1.0

5.4

12.9

19.1

1910.0

Тунис

3.5

8.9

13.3

15.6

445.7

Алжир

8.8

27.9

45.4

55.7

632.9

Мароко

8.9

27.0

40.7

47.9

538.2

Общо

98.8

434.6

542.1

851.9

862.2

България е разположена в изключително благоприятен за живеене географски район. Въпреки това нейното население през последното десетилетие значително намаля и този процес ще се развива и през идващото столетие, като според последните оценки на демографите в страната към 2025 - 2030 г. ще живеят по-малко от седем милиона души. Така гъстотата на населението ще спадне до около 60 души на кв. км. Междувременно гъстотата на населението на Турция достигна 80 души на кв. км, а през 2025 г. вероятно ще бъде 115, а през 2050 г. - близо 140 души на кв. км. Съседната на нея Сирия през същите две години ще е с равнище на този показател, съответно 180 и 255 души на кв. км., докато след края на Втората световна война двете страни са били населени само с 25 и 20 души на кв. км.

Страната ни се намира на границите с ислямския свят. Неговата изключителна динамичност в последните 40 - 50 години и разрастналият се многократно потенциал, контрастират с консерватизма на ислямското общество, но съчетаването на тези реалности го прави особено опасен за околните страни. Оказва се, че не само България, а и балканските страни в сегашното им състояние няма с какво да се противопоставят на надвисналата заплаха. Единственият гарант за тяхната сигурност са Великите сили, поддържащи засега статуквото, което обаче през 1989 г. претърпя срив. Настъпи период на неустановеност в международните отношения, на несигурност и непредвидимост. Предстоят нови драматични промени в демографската и икономическата област, а така също и в сферите на влияние, като България попада трайно във вакуум.

Таблица 3.

Държава

Население на ба

1950 г.

шканските стран

1995 г.

и ( млн. д)

2025 г.

2050 г.

Ръст в %

България

7.3

8.8

6.8

5.1

69.9

Македония

1.2

2.2

2.6

2.7

225.0

Гърция

7.6

10.5

9.9

8.6

113.2

Албания

1.2

3.4

4.7

5.3

441.7

Сърбия и Черна гора

7.1

10.8

11.5

11.9

167.6

Босна и Xерцеговина

2.7

3.5

4.4

4.2

155.6

Xърватска

3.9

4.5

4.2

4.0

102.6

Румъния

16.3

22.8

21.7

20.4

125.2

Данните от таблица 3 също са показателни за бъдещата демографска "картина" на страните от Балканския полуостров, където е и нашата страна. Прогнозите на експертите от ООН сочат увеличение на населението във всички държави, с изключение на България (намаление през 2050 г. в сравнение с 1950 г. с 30 %). Най-сериозно увеличение се сочи в Албания - над 4 пъти, чието население в преобладаващата си част също е мюсюлманско

Непосредствено отношение към демографската структура в България има и ромската общност, която все по-устойчиво превзема всички освободени от българската общност ниши.

В началото на третото хилядолетие демографската картина на България е следната: общо население - 7 928 001 души, българи - 6 655 210 (83.95 %), турци - 746 664 души (9.41 %), роми - 370 908 души (4.68 %, а според ромските лидери - 14.4 %), други малцинства - 156 119 души (1.96 %).

Ако демографските тенденции не се променят, през 2020 г. ромите ще са приблизително 2 000 000 души, турците - 1 500 000 души, а другите етноси - 1 000 000 души (тук следва да се прибавят и потенциалните имигранти предимнно от мюсюлмански държави, които може да са стотици хиляди), а българите ще стигнат обезсърчаващото число 3 780 000 души, много голяма част от които ще са възрастни хора и старци.

Най-вероятно през 2О5О г. българите ще са малцинство в собствената си държава.Този факт беше предсказан отдавна от учените, но винаги е бил игнориран от политиците и държавниците на България. Ако тази демографска ситуация се запази, през осемдесетте години на XXI век българите като етнос ще изчезнат и държавата ще се състои единствено от роми и турци в съотношение 2 : 1. Това обаче не е всичко: нека не се забравят и темповете, с които нараства населението в страните, разположени на юг и югоизток от България.

Най-песимистичните прогнози сочат, че този процес е резултат на някакъв международен заговор срещу България, за ликвидиране на българския етнос и за заселване на територията на страната с целия ромски етнос, обитаващ Балканския полуостров и Европа. Всъщност дали е така и кой може да потвърди или отхвърли тази теза към настоящия момент? Очевидно само бъдещето може да даде най-верният отговор. Сега можем само да се надяваме, че това е несериозно твърдение на хора с неуравновесен характер.

Едно обаче е сигурно: у нас е налице силно влошена демографска етническа структура, като се очертава тенденция в близките 40-50 години българският етнос катастрофално да намалее; репродуктивните контингенти българи емигрират от страната трайно и невъзвратимо; младите поколения българи не сключват бракове и не създават потомство; в противовес на това ромската общност регистрира висока раждаемост и възпроизводство в геометрична прогресия; подобна е демографската ситуация и на югоизток от България, където жизненото пространство с всяка изминала година се стеснява все повече и т. н. Това са все негативни за българския етнос тенденции. Явно е, че етническата структура ще продължи да се променя в полза на ромското и турското население и в ущърб на българите, а това вече е факт, достоен за особено внимание от страна на настоящото и бъдещите правителства на България.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматрываются основные проблемы, возникающие в сфере этнической структуры болгарского населения. Специальное внимание уделяется увеличению быстрыми темпами удельного веса турецкого и особенно цыганского этноса. Ключевые слова: этническая структура, египтяне, турки, болгары, население.

РЕЗЮМЕ

У статті розглядаються основні проблеми, що виникають у сфері етнічної структури болгарського населення. Спеціальна увага приділяється збільшенню швидкими темпами питомої ваги турецького та особливо циганського етносу. Ключові слова; етнічна структура, єгиптяни, турки, болгари, населення.

SUMMARY

In the article are presented the basic problems which occurs in the field of the ethnic structure of the Bulgarian population. Special attention is paid to the quick growth of the relative share of the Turkish and especially of the Gipsy ethnic group. Keywords: ethnic structure, gypsies, turks, bulgarians, population

ИЗПОЛЗВАНИ ИЗТОЧНИЦИ:

1. Анализ на страните от АВС. http^IОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. analisys   text BG.htm

2. Живков, А. XXI век. Връхлитащият катаклизъм. Сп. НИЕ, бр. 2I1999 г. http:lldemos.hit.bglvek.htm

3. Иванов, П. Циганска каруца по път незнайно за къде. http:llwww.spiralata.netlcigani.html

4. Славейков, П. Етнодемографска характеристика на българското население. http:llmembers.tripod.comlnie montlelniell 0llslaveikov.htm

5. Маринов,    Ст.    Основни    тенденции    в    развитието    на    населението    на    България    през    XX век. http:llwww.ceeol. coml aspxlgetdocument.aspx

УДК 65.290.4

СЛУЖБА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЯК СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ ТА

СУБ'ЄКТ БЕЗПЕКИ

Франчук В. І., кандидат економічних наук, доцент Львівський державний університет внутрішніх справ

Постановка проблеми. В умовах розвитку ринкової економіки, появи великої кількості підприємств різної форми власності, посилення проявів недобросовісної конкуренції, недосконалості законодавчої бази, високого рівня тінізації економіки та корупції, криміналізації господарської діяльності, проявів світової кризи, певного відсторонення державних структур від вирішення питань безпеки на рівні підприємництва акціонерні товариства (АТ) змушені приділяти питанням забезпечення економічної безпеки особливу увагу.

Створення у складі АТ підрозділу з економічної безпеки є одним із шляхів вирішення цього питання. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, створюють такий структурний підрозділ великі та середні суб' єкти господарської діяльності. В загальному такий підрозділ називають службою безпеки підприємства. Як правило, служба економічної безпеки (СЕБ) акціонерного товариства є самостійним функціональним структурним підрозділом товариства. У взаємодії з іншими структурними підрозділами, а також зовнішніми суб'єктами державної та недержавної системи безпеки організовує вирішення завдань щодо

© Франчук В. І., 2О11протидії загрозам, забезпечення цілісності процесів і об'єктів створюючи тим самим умови для стійкого функціонування і розвитку АТ. Разом з тим ефективність діяльності СЕБ акціонерних товариств залежить від ряду факторів. Особливо на цей процес впливають організаційна форма СЕБ, закріплені за нею і реалізовані видові функції економічної безпеки та взаємодія з правоохоронними органами, а також нормативно-правове забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми організації та діяльності підрозділів безпеки підприємств розглядаються у значній кількості наукових праць [1, С.64-65; 2, С.109; 3, С. 396-398; 6, С.183; 8 та інш.]. Зокрема досліджуються питання формування організаційної структури служби безпеки, фактори, які впливають на вибір її організаційної форми, функції та правове забезпечення. Разом з тим залишилися молодослідженими питання підходів до формування організаційної структури СЕБ акціонерного товариства, видових функцій економічної безпеки, які реалізуються на підприємстві безпосередньо СЕБ або за її організаційною участю.

Метою дослідження є визначення основних підходів до формування організаційної структури служби економічної безпеки АТ та її основних видових функцій.

Основні результати дослідження. Служба безпеки є системо утворювальним елементом системи безпеки підприємства, її організаційним та виконавчим центром. За оцінками спеціалістів, витрати на створення такої системи та її оптимальне функціонування можуть сягати 25% загальних витрат. [4, С.30]. Практика діяльності деяких фірм у цій галузі демонструє, що на утримання фізичної охорони витрачається до 50%, на технічне забезпечення до 30%, на інші потреби служби безпеки до - 20% коштів, що витрачаються [7].

Проведений аналіз наукових джерел показав, що пропонується значна кількість варіантів організаційних структур служби безпеки підприємства. Разом з тим встановлено, що є два основних підходи до її формування:

1) створення служби безпеки, структура якої зорієнтована на виконання всіх функцій, необхідних для забезпечення економічної безпеки АТ, що делегуються її як структурному підрозділу;

2) створення служби безпеки, структура якої зорієнтована на виконання частини функцій, і для залучення на умовах угоди інших сил безпеки ( ДСО, приватних структур безпеки) для виконання решти функцій, необхідних для забезпечення економічної безпеки АТ у межах функцій, передбачених для неї як структурного підрозділу.

Організаційна структура СБ її кількісний та якісний склад, рівень технічної оснащеності, розміри фінансування та місце в структурі АТ залежать від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів, у тому числі: функцій служби економічної безпеки АТ; рівня прибутковості АТ; величини АТ; особливостей розміщення структурних підрозділів та виробничих потужностей, комунікацій АТ; спеціалізації АТ; рівня криміналізації сегмента ринку, який обслуговує АТ; якості персоналу; рівня конкуренції та використання конкурентами методів недобросовісної конкуренції; міжнародної конкуренції; адміністративного впливу органів державної влади і управління; рівня корупції; можливостей фінансування діяльності служби безпеки; позиції керівників (власників) АТ щодо необхідності організації служби безпеки та її місця у системі економічної безпеки АТ тощо.

Враховуючи наведені вище фактори формується відповідна організаційна та штатна структура цього підрозділу. Організаційно вона може бути представлена у вигляді: департаменту безпеки, управління, служби, відділу тощо.

Правову основу створення та забезпечення діяльності служби безпеки АТ становлять: Конституція України, Кодекси України (Цивільний, Господарський, Кримінальний та ін.), Закони України ( «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та інші), Укази Президента України, Рішення Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України (Постанова КМУ № 611 від 09. 08.1993г. «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» тощо.). Окремі рішення, накази і розпорядження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, Статут АТ, накази і розпорядження керівника АТ, які пов'язані з питаннями забезпечення безпеки, концепція безпеки АТ, Положення про службу безпеки АТ та інші внутрішні документи АТ. Разом з тим необхідно відзначити, що законів прямої дії, що регламентують діяльність, права і обов'язок служби безпеки суб' єктів господарської діяльності, на сьогоднішній день в Україні не прийнято.

Відсутність у законодавстві України правових норм, що регулюють діяльність служб безпеки фірм, викликає занепокоєння багатьох спеціалістів, які розуміють, що безконтрольне використання досить делікатних, по суті конспіративних, методів службами безпеки може спричинити негативне ставлення до них громадськості, трудових колективів, зачепити права і гідність громадян

України [5, С. 282].

Аналіз практики діяльності акціонерних товариств у Львівській області показав, що вони реалізують функцію економічної безпеки через охоронну діяльність. У зв' язку з цим завдання і функції, які делегують СЕБ, випливають з цієї діяльності. Охорона може здійснюватись як внутрішніми підрозділами АТ (службою безпеки), так і зовнішніми: державними або приватними охоронними структурами. На практиці АТ залучаючи для надання охоронних послуг зовнішніх суб' єктів забезпечення безпеки одночасно можуть використовувати власні можливості.

Разом з тим, проведене опитування керівників акціонерних підприємств і СЕБ свідчить про те, що в сучасних умовах ведення бізнесу існує значна кількість загроз, протидіяти яким методами і засобами охоронної діяльності практично неможливо. Наприклад, на ринку алкогольних напоїв мають місце загрози у формі підробки товарів, недобросовісної конкуренції тощо. Виявити їх та задокументувати, використовуючи можливості і технології охоронної діяльності, практично неможливо. Тому є потреба у використанні технологій детективної та аналітично-пошукової діяльності, технічного захисту інформації. З такою думкою погодилися керівники АТ і СЕБ (рис 1.).

Рис. 1. Потреба СЕБ АТ у використанні технологій детективної та аналітично-пошукової діяльності, технічного захисту інформації для протидії сучасним загрозам

Параметри оцінки: (А - здатність СЕБ протидіяти загрозам через охоронну діяльність; Б - доцільність у проведенні детективної діяльності СЕБ; В - доцільність у проведенні аналітично-пошукової діяльності СЕБ; Г - доцільність у проведенні технічного захисту інформації СЕБ).

Аналізуючи відповіді на питання щодо доцільності використання СЕБ наведених вище видових функцій економічної безпеки було отримано такі результати:

1) на питання, чи здатна СЕБ лише через охоронну діяльність протидіяти сучасним загрозам, особливо протиправного характеру, 85% відповіли «ні»; 8 % дали стверджувальну відповідь «так» і 7%респондентів на це питання відповісти однозначно "так" чи "ні" було складно;

2) відповідаючи на питання, чи можна підвищити результативність СЕБ, якщо в її компетенції буде проведення детективної діяльності для протидії загрозам протиправного характеру, 74% відповіли «так»; 15% висловили думку про те, що їм «важко відповісти» і 11% респондентів однозначно дали відповідь «ні». При цьому керівниками АТ і СЕБ детективна діяльність сприймається як діяльність на зразок «цивільної поліції», сутність якої зводиться до виявлення, документування і припинення як внутрішніх, так і зовнішніх загроз протиправного характеру. На їх думку, це значно покращить взаємодію з правоохоронними органами, пришвидшить процес розслідування і розгляду справ у судах тощо. Але для цього обов' язково потрібно прийняти Закон України «Про детективну діяльність»;

3) аналітично-пошукова діяльність сприймається керівниками АТ і СЕБ як діяльність, що спрямована на виявлення загроз стратегічним цілям АТ, у зв' язку з чим 69% відповіли, що такою діяльністю СЕБ повинна займатися; 17% респондентів не могли однозначно визначитися, обравши відповідь

« важко відповісти». При цьому, на їх думку, такий вид діяльності потрібний, але ним повинні займатися в маркетинговій службі; 14% не вважають аналітичнно-пошукову діяльність предметом діяльності СЕБ, тому відповіли «ні»;

4) на питання, чи доцільно, щоб організація технічного захисту інформації з обмеженим доступом була предметом діяльності СЕБ, 87% респондентів однозначно погодилися, відповівши «так»; 13% не могли заперечити чи погодитися, у зв'язку з чим обрали відповідь «важко відповісти».

Загрози та небезпеки функціонуванню АТ мають, як правило, комплексний характер, отже, і СЕБ також повинна діяти комплексно і системно, виходячи з завдань, що на неї покладені. Служба економічної безпеки АТ, з одного боку, як структурний підрозділ є підсистемою системи економічної безпеки, а з іншого, розглядаючи її як відносно окрему структуру з точки зору системного підходу, СЕБ є системою.

Основною метою діяльності служби економічної  безпеки є виключення можливих збитків або упущення вигоди та забезпечення цілісності процесів чи об' єктів і в цілому АТ шляхом протидії загрозам.

У процесі забезпечення економічної безпеки акціонерного підприємства СЕБ взаємодіє практично з усіма суб' єктами і силами підприємства, а також у міру необхідності, з іншими (зовнішніми) суб' єктами і силами системи економічної безпеки.

Важливим аспектом діяльності СЕБ АТ, який суттєво впливає на її ефективність, є взаємодія з державними правоохоронними органами, потреба в якій викликана наступними причинами:

обмеженість сил і засобів служби безпеки, особливо при протидії нападу і затриманні правопорушників;

обмеженість джерел інформації про кримінальну ситуацію і особливості дій організованої злочинності;

складність охорони транспортних перевезень матеріальних цінностей;

обмеженість інформації про нових працівників фірми і служби безпеки.

Організаційно-правовою основою взаємодії органів внутрішніх справ і СЕБ товариства є: конституційні принципи рівності захисту всіх форм власності; закони України (про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність та ін.); угода між МВС України і громадськими об' єднаннями підприємців, споживачів, приватних служб безпеки про взаємодію у сфері безпеки та боротьби зі злочинністю.

У процесі такої взаємодії може здійснюватись, зокрема, обмін інформацією стосовно способів скоєння протиправних діянь та осіб, які перебувають у розшуку та можуть становити певну загрозу, створення системи спільної протидії незаконній діяльності з боку окремих фізичних та юридичних осіб (організація охорони, встановлення сигналізації) тощо. Для мінімізації негативних наслідків появи загроз бізнесу важливу роль відіграє своєчасне й оперативне інформування правоохоронних органів.

Таким чином, пріоритетними напрямами взаємодії СЕБ акціонерних підприємств з правоохоронними органами держави є:

- обмін інформацією про факти і способи вчинення протиправних дій, а також працівників організації, що підозрюються у скоєнні правопорушень;

- розробка і реалізація спільних спеціальних заходів, спрямованих на захист матеріальних цінностей, інформаційних і фінансових ресурсів, керівників, працівників організації та їх сімей;

- робота щодо добору і професійної підготовки кадрів СЕБ;

- спільна перевірка кандидатур на роботу в службу безпеки з використанням інформаційних можливостей міліції про судимість тощо;

- спільна розробка і введення правил про відповідальність персоналу за протиправне використання чи розголошення комерційної таємниці;

- допомога міліції у навчанні і підвищенні кваліфікації працівників служб безпеки.

Досвід зарубіжних країн показує, що служби безпеки підприємств та недержавні структури безпеки тісно взаємодіють між собою, а також з правоохоронними органами держави. Зарубіжні приватні детективи, а також служби безпеки підприємницьких структур мають, як правило, доступ до криміналістичних та оперативних картотек поліції та інших відомостей конфіденційного характеру [6]. В Україні така взаємодія на законодавчому рівні до кінця не врегульована, у звязку з чим її рівень залишається невисоким. Незважаючи на це, СЕБ підприємства спрямовує свою діяльність на проведення відповідних профілактичних заходів, запобігання правопорушенням, виявлення та припинення злочинів.

Висновки. Таким чином, у сучасних умовах господарювання АТ доцільно реалізовувати функцію економічної безпеки через власну службу економічної безпеки. Для цього, як свідчать дослідження, необхідно закріпити за СЕБ акціонерного товариства чотири основних видових функції економічної безпеки: охоронну діяльність; детективну діяльність; аналітично-пошукову діяльність; технічний захист інформації.

Крім цього, з точки зору управління системою економічної безпеки, на СЕБ слід покласти координуючу роль в основних процесах, спрямованих на протидію загрозам та забезпечення цілісності АТ як системи і суб' єкта господарювання.

Для підвищення ефективності діяльності служб економічної безпеки АТ потрібні відповідні Закони України: «Про детективну діяльність»; „Про службу безпеки суб'єктів господарювання" тощо.

Реалізація комплексного підходу щодо удосконалення ефективності діяльності СЕБ сприятиме формуванню необхідних механізмів, які дозволять їй максимально виконувати роль щодо забезпечення економічної безпеки АТ у частині покладених на службу завдань.

РЕЗЮМЕ

В статье исследуются подходы к созданию службы экономической безопасности акционерного общества и видовые ее функции. Ключевые слова: акционерное общество, служба экономической безопасности, видовые функции экономической безопасности.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89 


Похожие статьи

А О Какодєй - Методи маркетингового управління екологічними ризиками