В Травін - Бухгалтерський облік і система національних рахунківнапрями гармонізації - страница 1

Страницы:
1  2  3 

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТРАВІН ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 657.421.3:330.52

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ:

НАПРЯМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Житомир - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі бухгалтерського обліку і контролю в Житомирському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Шигун Марія Михайлівна,

Житомирський державний технологічний університет, докторант кафедри бухгалтерського обліку і контролю

Офіційні опоненти:    доктор економічних наук, доцент

Корінько Микола Данилович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, професор кафедри бухгалтерського обліку

кандидат економічних наук, доцент Краєвський Володимир Миколайович,

Національний університет біоресурсів і природокористування,

доцент кафедри статистики та економічного аналізу

Захист відбудеться "24" лютого 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.052.01 у Житомирському державному технологічному університеті за адресою: 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 103, ауд. 233.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного технологічного університету за адресою: 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 103.

Автореферат розісланий "19" січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О.В. Олійник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна система України характеризується диспропорційним розвитком, який пов'язаний з негативною динамікою фінансових результатів діяльності підприємств при постійному зростанні показника валового внутрішнього продукту. Так, за даними Держкомстату України у січні-жовтні 2009 р. темп зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) (у фактичних цінах) в середньому склав 1,17%, а прибуток підприємств від звичайної діяльності до оподаткування скоротився на 40,8 %. Збитки зросли в 2,9 рази і склали 12,6 млрд. грн. Аналогічна тенденція спостерігається і в інших макроекономічних показниках. Такі результати є наслідком неефективного управління економічними ресурсами, які складають національне багатство на мікро- та макроекономічному рівнях. Причиною вказаних явищ є відсутність своєчасної та достовірної інформації про них як на рівні підприємства, так і на рівні держави.

Внаслідок неузгодженостей у визнанні, оцінці та відображенні елементів національного багатства в бухгалтерському обліку та системі національних рахунків (СНР), що виконують роль інформаційного середовища на різних рівнях економічної системи, їх значна частина залишається неврахованою. Відсутність в системі бухгалтерського обліку інформації про елементи національного багатства ускладнює його оцінку в СНР.

Одним з ключових етапів побудови цілісної системи даних, необхідної для забезпечення збалансованого розвитку економіки на всіх її рівнях, є гармонізація бухгалтерського обліку та СНР, яка б передбачала можливість оцінки елементів національного багатства через адаптацію елементів системи бухгалтерського обліку до вимог макроекономічного середовища.

Вагомий внесок у дослідження питань макроекономічного значення бухгалтерського обліку зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: М.І. Бондар, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Г.Г. Кірейцев, М.Д. Корінько, В.М. Костюченко, В.М. Краєвський, Н.М. Малюга, В.Ф. Палій, О.М. Петрук, М.В. Пушкіна, В.К. Савчук, В.В. Сопко, В.Я. Соколов, Я.В. Соколов, Л.О. Чайковська, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, А.П. Шевлюков, М.М. Шигун, І.Й. Яремко. Однак потребують поглибленого дослідження питання визначення напрямів гармонізації бухгалтерського обліку та СНР у контексті забезпечення процесу відтворення на мікро- та макрорівнях.

Наявність невирішених питань щодо облікового забезпечення потреб макроекономічного управління суспільно-економічним відтворенням інформацією про елементи національного багатства обумовлюють необхідність наукового обґрунтування теоретичних положень і розробки практичних рекомендацій щодо гармонізації бухгалтерського обліку та СНР і визначають актуальність обраної теми дослідження, її мету та основні завдання.

Проблеми гармонізації бухгалтерського обліку та СНР досліджувались у дисертаціях на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; зокрема в Україні В.М. Краєвським (2004 р.) "Бухгалтерський облік в системі макроекономічного управління", основним науковим результатом якої є розробкатеоретико-методологічних, методичних і практичних засад формування і використання облікових даних в макроекономічному управлінні; в Російській Федерації М.В. Пушкіною (2007 р.) "Гармонізація бухгалтерського обліку і системи національних рахунків", основним науковим результатом якої є розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо способів узгодження бухгалтерського обліку та статистики в Російській Федерації.

Представлене дослідження якісно відрізняється від попередніх відображенням зв' язку бухгалтерського обліку та методики оцінки елементів національного багатства країни; розкриттям інституційної природи бухгалтерського обліку, удосконаленням бухгалтерського обліку для забезпечення можливостей використання в Україні методики оцінки національно багатства, розробленої Світовим Банком.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету і є складовою державних програм № 19 на тему "Організація та методологія бухгалтерського обліку і контролю в контексті інтеграції України в Європейський Союз" (номер державної реєстрації 0105U000466) та № 28 "Методологія моделювання національної системи бухгалтерського обліку в умовах трансформаційного економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0109U001876). У межах наукових програм автором розвинуто макроекономічне значення бухгалтерського обліку через удосконалення його організації та методики.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо гармонізації бухгалтерського обліку та СНР для забезпечення потреб управління суспільно-економічним відтворенням.

Для досягнення мети в роботі поставлено наступні завдання:

- дослідити макроекономічне значення бухгалтерського обліку для визначення можливостей його гармонізації з СНР;

- розкрити значення облікової інформації в дослідженнях, присвячених визначенню сутності багатства та джерел його утворення;

- встановити вимоги до бухгалтерського обліку, що забезпечують підвищення повноти відображення в СНР макроекономічних процесів;

- проаналізувати запити користувачів облікової інформації макроекономічного рівня для характеристики наслідків їх впливу на систему бухгалтерського обліку;

- визначити напрями гармонізації бухгалтерського обліку та СНР;

- дослідити підходи в бухгалтерському обліку та СНР до визнання активів, що входять до складу національного багатства, з метою визначення можливостей їх гармонізації;

- визначити сутність соціального капіталу як одного з елементів національного багатства з метою ідентифікації його у складі активів підприємства;

- розробити методику бухгалтерського  обліку внутрішнього  гудвілу якскладової соціального капіталу для забезпечення гармонізації бухгалтерського обліку та СНР.

Об'єктом дослідження є процеси формування облікових показників і рух інформаційних потоків від мікро- до макрорівня управління, а також спільні елементи системи бухгалтерського обліку та СНР.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні положення гармонізації бухгалтерського обліку та СНР.

Методи дослідження. У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Для визначення інституційної природи бухгалтерського обліку, характеристики його зміни під впливом поглядів дослідників на багатство використовувалися історичний, логіко-гносеологічний методи та міждисциплінарний підхід. Системний метод застосовувався для визначення місця бухгалтерського обліку в суспільно-економічному відтворенні. Загальнологічні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція) застосовувалися для удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку за запитами макроекономічного управління в частині оцінки соціального капіталу у формі внутрішнього гудвілу на рівні підприємства; порівняльно-правовий метод - для визначення факторів впливу на регламентацію бухгалтерського обліку.

Методи спостереження та зіставлення, аналізу й синтезу, абстрагування та конкретизації використано для визначення стану організації та методики бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах. Статистичні методи, метод комплексних оцінок дозволили отримати характеристику фактичного стану організації та методики бухгалтерського обліку; метод моделювання - розробити пакет первинних бухгалтерських документів та управлінської звітності за операціями з внутрішнім гудвілом як складової соціального капіталу.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем гармонізації бухгалтерського обліку та СНР, а також публікації в наукових виданнях з проблем організації та методики бухгалтерського обліку, його інституційної природи та нових об'єктів, статистичні дані та нормативні документи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розробці теоретико-методичних і практичних положень гармонізації бухгалтерського обліку та СНР в частині облікового забезпечення формування інформаційних потоків.

У процесі дослідження отримано результати, яким характерна наукова новизна:

вперше одержано:

- економічне обґрунтування інституційної природи бухгалтерського обліку через характеристику його пізнавальних властивостей і макроекономічного значення, що становлять основу гармонізації бухгалтерського обліку та СНР у частині відображення елементів національного багатства на мікро- та макрорівнях;

- теоретичне обґрунтування методичних підходів до відображення в структуріактивів підприємства внутрішнього гудвілу як складової соціального капіталу на мікрорівні, під яким запропоновано розуміти актив, що відображає сукупність інформаційних зв' язків, які забезпечують формування довіри до підприємства у суб' єктів зовнішнього середовища, що сприяє гармонізації бухгалтерського обліку та СНР в частині забезпечення повноти й достовірності розрахунку показників національного багатства; удосконалено:

- положення організації бухгалтерського обліку внутрішнього гудвілу підприємства як складової національного багатства в межах розробки рекомендацій з гармонізації бухгалтерського обліку та СНР в частині порядку його визнання, термінів використання, оцінки, нарахування амортизації, а також внутрішнього контролю, що забезпечує достовірність інформації про наявність і придатність до використання внутрішнього гудвілу, як форми прояву соціального капіталу на мікрорівні;

- методичні засади облікового відображення операцій, пов'язаних зі створенням, використанням і списанням внутрішнього гудвілу (запропоновано субрахунок 194 "Внутрішній гудвіл" з відповідними аналітичними розрізами, сформовано пакет первинних бухгалтерських документів та форму управлінської звітності) в умовах комп'ютеризації, що сприяє гармонізації бухгалтерського обліку та СНР;

дістало подальший розвиток:

- підходи до класифікації активів на мікро- та макрорівнях в частині застосування єдиних вимог належності їх до ресурсів як один з напрямів реалізації гармонізації бухгалтерського обліку та СНР;

- теоретичне обґрунтування макроекономічних завдань бухгалтерського обліку на основі виявленої взаємообумовленості між показниками облікових систем мікро- та макрорівнів, що дозволяє використовувати бухгалтерські дані при формуванні інформації про елементи національного багатства в СНР;

- визначення впливу запитів державного стратегічного управління на бухгалтерський облік, що зумовлює його зміну в частині розширення об'єктів та розробки методики їх облікового відображення з метою забезпечення процесів суспільно-економічного відтворення;

- теоретичне обґрунтування підпорядкування бухгалтерського обліку реалізації вартісної концепції управління підприємством, що дозволить забезпечити виконання СНР завдання щодо характеристики макроекономічних процесів через оцінку національного багатства.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили впровадити на вітчизняних підприємствах підхід до відображення в системі бухгалтерського обліку внутрішнього гудвілу як активу, що відображає сукупність інформаційних зв' язків, які забезпечують формування довіри до підприємства у суб'єктів зовнішнього середовища, а також використовувалися при розробці рекомендацій державними органами щодо деталізації структури елементів національного   багатства   з   урахуванням   можливостей   їх   відображення вбухгалтерському обліку. Практична спрямованість отриманих результатів підтверджується:

- довідкою про впровадження результатів дослідження при розробці рекомендацій Головним управлінням статистики у Житомирській області Державного комітету статистики України (№ 69/78-12 від 16.04.2009 р.) щодо удосконалення організації і методики оцінки елементів національного багатства з урахуванням можливостей їх відображення в системі бухгалтерського обліку як активів підприємства;

- довідкою про впровадження результатів дослідження в діяльність Житомирського державного центру науково-технічної і економічної інформації (№ 68/9 від 03.06.2009 р.) про підходи до формування інформаційно-аналітичного забезпечення державної науково-технічної та інноваційної політики в Житомирській області, які базуються на даних системи бухгалтерського обліку з урахуванням відображення в ній внутрішнього гудвілу підприємства;

- довідкою про впровадження результатів дослідження в діяльність Житомирського заводу металевих конструкцій (№ 55 від 12.03.2008 р.) в частині порядку відображення витрат, пов'язаних зі створенням внутрішнього гудвілу підприємства, що сприяє підвищенню ефективності управління витратами на підприємстві та підходів до характеристики його діяльності;

- довідкою про впровадження результатів дослідження в діяльність Приватного акціонерного товариства "Полімекс-Мостосталь Україна" (№ 198 від 22.09.2009 р.) щодо підходів до організації процесу облікового відображення операцій, пов'язаних зі створенням внутрішнього гудвілу для формування інформації про зв' язки підприємства в структурі його активів з метою ефективного управління ним;

- довідкою про впровадження результатів дослідження в діяльність Державного підприємства "Златодар" Державного комітету з управління державним матеріальним резервом (№ 21-2 від 25.07.2008 р.) щодо методики бухгалтерського обліку операцій зі створення внутрішнього гудвілу, яка сприяє підвищенню ефективності управління та контролю за операціями з ним.

Результати дослідження знайшли застосування у навчальному процесі Житомирського державного технологічного університету при викладанні навчальних дисциплін "Статистика", "Фінансовий облік - 1", "Звітність підприємств" (довідка № 44-45/1193 від 07.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача, що полягає у дослідженні питань, пов'язаних з визначенням напрямів гармонізації бухгалтерського обліку та СНР.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних наукових інауково-практичних конференціях: "ХХХ, присвяченої 45-ій річниці Житомирського технологічного університету" (Житомир, 2005 р.); "Майбутнє -аудит" (Кривий Ріг, 2005 р.); "Wyksztalcenie i nauka bez granic - '2005" (Przemysl, 2005 р.); "Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева" (Житомир, 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р.); "Концепции развития бухгалтерской профессии: теория и практика" (Житомир, 2006 р.); "Стан та проблеми інноваційної розбудови України 2007" (Дніпропетровськ, 2007 р.); "Современные научные достижения - 2007" (Дніпропетровськ, 2007 р.); "Актуальные проблемы научных исследований - 2007" (Дніпропетровськ, 2007 р.); "Nauka: teoria i praktyka - 2007" (Przemysl, 2007 р.); "Створення інтелектуальної системи обліку для економіки України" (Тернопіль, 2007 р.); "Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: теорія, методологія, організація" (Київ, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 8 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 5,68 друк. арк., у інших виданнях - 1 наукова стаття загальним обсягом 0,8 друк. арк., 14 тез доповідей загальним обсягом 2,2 друк. арк. (автору належить 2,14 друк. арк.). З інших публікацій (монографій, навчальних посібників), виданих у співавторстві, в дисертації використовувалися положення, які є результатом особистого дослідження здобувача (1,6 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 198 сторінках друкованого тексту. Робота містить 10 таблиць, розміщених на 8 сторінках, 24 рисунки, що розміщені на 20 сторінках, 21 додаток на 62 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел нараховує 212 найменувань - на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

Перший розділ "Бухгалтерський облік і національні рахунки: еволюція систем" присвячено розв'язанню питань, пов'язаних з недостатнім обґрунтуванням можливостей гармонізації бухгалтерського обліку та СНР, а саме: з'ясуванню значення бухгалтерського обліку в пізнанні економічних процесів і явищ як на мікро-, так і на макрорівні, встановленню історичних передумов використання інформації бухгалтерського обліку при здійсненні макроекономічних узагальнень з урахуванням її значення в теоретичних дослідженнях проблем оцінки національного багатства.

Застосування в дослідженні бухгалтерського обліку міждисциплінарного підходу поряд з історичним і системним дозволило розкрити його інституційну природу, що проявляється у характеристиці пізнавальних властивостей та макроекономічного значення. Завдання бухгалтерського обліку залежать від сукупності інституційних запитів, які генеруються на основі взаємодії ціннісних детермінант (уявлення, знання,інтереси, мотиви, потреби, ідеали, стереотипи), що формуються на теоретичному та функціональному рівнях економічної системи (рис. 1).

Рис. 1. Інституційна природа завдань бухгалтерського обліку

Вплив інституційних запитів відбувається через дію на систему бухгалтерського обліку формальних (зв'язки 1, 6, 7, 8, 9) і неформальних інституцій (зв'язки 2, 3), що проявляються у формі управлінських запитів (зв'язки 4, 5). Відповідно, завдання бухгалтерського обліку отримують макроекономічний статус, а інформація набуває гносеологічного змісту.

Застосування інституційної теорії дозволило встановити, що бухгалтерський облік є технологією, яка забезпечує обробку даних про діяльність суб'єктів, що разом з інституційними обмеженнями визначає господарські можливості в суспільстві. Дія формальних обмежень, пов'язаних з потребами макроекономічного узагальнення, у формі впливу на регламентацію бухгалтерського обліку, реалізується через Державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (1993 р.), що розроблена в рамках Концепції побудови національної статистики України (1993 р.). Одним з етапів впровадження СНР в Україні стало реформування бухгалтерського обліку і запровадження нових стандартів в рамках загального процесу побудови цілісної системи даних у національному рахівництві.

Бухгалтерський облік є важливим засобом формування рішень щодо економічної поведінки суб'єктів, свідомого впливу на досліджувані об'єкти з метою надання їм певної інформаційної визначеності. Інституційна природа бухгалтерського обліку пов'язана зі зменшенням невизначеності в економічномусередовищі через відображення фактів господарської діяльності, що допомагає формувати узагальнену картину економічного життя в конкретних умовах на мікро- та макрорівнях.

За результатами дослідження впливу поглядів дослідників на багатство як базову проблему економічних досліджень на розвиток бухгалтерського обліку встановлено, що він має взаємообумовлений характер і пов'язаний з формуванням інформаційного запиту щодо елементів національного багатства до системи бухгалтерського обліку. Забезпечення вказаного запиту відбувається через облікове відображення елементів національного багатства у формі ресурсів підприємства. Така інформація є емпіричною базою для здійснення теоретичних досліджень в економічній сфері та практичних макроекономічних узагальнень результатів суспільно-економічного розвитку.

Визначення взаємообумовленого розвитку бухгалтерського обліку та методології оцінки багатства надало змогу довести здатність обліку характеризувати й пояснювати процеси, які відбуваються на мікро- та макрорівнях економічної системи, та створювати теоретичне підґрунтя з використанням його можливостей для формування інформації з метою оцінки елементів національного багатства в сучасних умовах господарювання.

У результаті дослідження завдань СНР, призначення та характеру використання в макроекономічному управлінні встановлено, що основною метою її побудови є загальна характеристика макроекономічних процесів. Інформація СНР необхідна для забезпечення державного стратегічного розвитку в напрямі підвищення рівня добробуту нації.

Основним показником, який використовується для оцінки економічного розвитку є ВВП. Методиці його визначення підпорядкована система бухгалтерського обліку, зокрема її завдання щодо формування фінансового результату господарювання. Вивчення підходів до оцінки рівня добробуту дозволило визначити, що при цьому недостатньо використовувати лише показник ВВП. Його недосконалість обумовлена неточністю інформаційного забезпечення внаслідок неможливості врахування усіх факторів. Показником, який здатний найбільш повно відображати рівень добробуту суспільства є вартість багатства на душу населення.

З метою забезпечення достовірної характеристики макроекономічних процесів системою національних рахунків через оцінку національного багатства, бухгалтерський облік повинен підпорядковуватись реалізації вартісної концепції управління підприємством.

Другий розділ "Організаційні складові гармонізації бухгалтерського обліку та системи національних рахунків" присвячено вирішенню проблемних питань недостатньої відповідності бухгалтерського обліку потребам формування інформації в СНР про національне багатство країни, а саме в частині врахування вимог державного стратегічного управління суспільно-економічним відтворенням на    систему    бухгалтерського    обліку,    визначення    неузгодженостей міжбухгалтерським обліком та СНР в частині оцінки елементів національного багатства, що підлягають відображенню в системі бухгалтерського обліку.

Проведене дослідження суперечностей в методичних складових бухгалтерського обліку та СНР дозволило виявити наступні напрями їх гармонізації (рис. 2).

і-1   НАПРЯМИ ГАРМОНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА СНР

Адаптація бухгалтерського обліку до вимог макроекономічного управління

Узгодження підходів до визнання активів в бухгалтерському обліку та СНР

Відображення в бухгалтерському обліку соціального капіталу як елемента національного багатства

Рис. 2. Напрями гармонізації бухгалтерського обліку та СНР

Реалізація державного стратегічного управління спрямована на забезпечення ефективності суспільно-економічного відтворення національного багатства. Вона залежить від повноти та ефективності використання наявного ресурсного потенціалу на мікро- та макрорівнях. Це обумовлює необхідність перегляду властивостей бухгалтерського обліку як складної відкритої системи в контексті інформаційного забезпечення потреб макроекономічного управління. Однією з властивостей бухгалтерського обліку є його адаптивність до вимог макроекономічного управління, яка створює передумови для гармонізації облікових систем на мікро- та макрорівнях.

Однією з причин, що ускладнює використання інформації, сформованої в системі бухгалтерського обліку, для оцінки елементів національного багатства в СНР, є неузгодженість класифікації активів на мікро- та макрорівнях. Вона полягає в наявності різних підходів до трактування економічних категорій, які є об'єктами бухгалтерського обліку та входять до складу національного багатства.

Виявлена невідповідність формування інформації про елементи національного багатства в СНР та в бухгалтерському обліку полягає у такому:

1) на рахунках бухгалтерського обліку відображаються активи, які не є складовими національного багатства країни відповідно до методики СНР-93 (тварини та багаторічні насадження несільськогосподарського призначення, вартість відстрочених податкових активів, вартість браку у виробництві);

2) гудвіл в бухгалтерському обліку визначається тільки під час продажу підприємства, при цьому в СНР необхідність оцінки гудвілу існує постійно (як поточної вартості ділових зв'язків підприємства). Відсутність облікових даних про ділові зв'язки підприємства унеможливлює їх оцінку як елемента національного багатства в СНР;

3) не всі активи, що відносяться до статті "Основний капітал" у СНР, в бухгалтерському обліку визнаються необоротними (рахунки 15 "Капітальні інвестиції" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи" за методикою оцінки елементів національного багатства включаються до статті "Запаси матеріальних оборотних засобів").

Однією з основних причин виявлених неузгодженостей в бухгалтерському обліку та СНР є принципово різний підхід до визначення активів: у бухгалтерському обліку використовується майновий принцип (в балансі відображається лише майно підприємства), в СНР - ресурсний (активи, що визнаються елементами національного багатства, обов'язково повинні бути ресурсами).

Гармонізація бухгалтерського обліку та СНР через впровадження єдиного підходу до класифікації активів на мікро- та макрорівнях повинна відбуватися на основі положень Міжнародних стандартів фінансової звітності, в яких передбачена характеристика активів з позиції їх належності до ресурсів, у практику ведення бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням національних особливостей.

Методика оцінки елементів національного багатства Світового банку передбачає виділення соціального капіталу як одного з визначальних факторів економічного розвитку в сучасних умовах. Дослідження фахівців Світового банку показали, що соціальний капітал одночасно сприяє економічному заростанню держави (ефект Ослона та ефект Патнема) та є важливим джерелом зростання продуктивності бізнес-організацій.

Дослідження сутності соціального капіталу та можливостей його відображення на рівні підприємства дозволили виявити новий об'єкт бухгалтерського обліку зі складною структурою - внутрішній гудвіл, під яким слід розуміти актив, що відображає сукупність інформаційних зв'язків, які забезпечують формування довіри до підприємства у суб'єктів зовнішнього середовища (рис. 3).

ВНУТРІШНІЙ ГУДВІЛ

Інформаційні зв 'язки, сформовані внаслідок діяльності підприємства

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

В Травін - Бухгалтерський облік і система національних рахунківнапрями гармонізації