І Ю Робак - Охорона здоров'я в першій столиці радянської україни - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 

ї

А

к о

т

а

д

Дод

Б О Р О В Х

d р

о

2 9 1

-6 2 9 1

У

У В О К Р А Х

О П

 

T6S

 

6S

BgdoHoj

\Z

чпэяк1тд[

 

отіґіфиз

689S

aiH9J9ir eoqirAadgcjAx

&LLZ

aiHBjdo хишні eoqirAadgcjAx

09ГОТ

qngaedn

9

 

T

ИІІҐ9Х

от

пво

-

внээшоп BhHHOUQ

ST

BHbudBigir вішаояєщ

L

вєвясйц

-

ЦіМя BX V-einiCjQ

9S9

яшіґшв;д

ZLZ

<ІЩ

кйкіґвтд[

ZZZ\

внихвіяівяз

6f6Z

BHqifBdXxBH виотд

-

вяьвєід

 

 

фихМвп

8Z

Тифи

иинваоэв^еэн

ST

 

HHH39d9b

T6S

 

HHHXodoaou

6S

 

иинпиоиа

IZ

оих 'ВННЭ1ГЭЭВТ-[

8'6lf

■г

uo

X

ГГЧ

202

Ігор Робак, Ганна Демочко

І

А

к о

т

а

д

Дод

Б О Р О В Х

р. р

00

2 9 1

-

о

2 9 1

У

У В О К Р А Х

О П

вєвяосіп

1

Bxoodo\j

ZV9

 

L01

BgdoHoj

т98т

ЧІІ9ЯВітд[

£9Z

этщфиз

£0к

ащаіетг eoqirAadgcjAx

£6є£

anrexdo хишнт eoqirAadgcjAx

f££L

qlraaBdjj

8

євяз

I

ИІІҐ9Х

п

вноэшоп вііинопо

LZ

BHbudBigir впиаояєщ

Я

вяьвєи

Zf

nndj

L££fZ

пМя вх Квіґяс^о

809

Honrnrejj

IZ8

внихвіяівяз

QL\Z

<іщ

BHqifBdXxBH впотд

I

BldBITEJ/^

Т и ф и

иинваоов^еэн

9

 

HHHXodoaou

£9

 

иинпиоиа

LI

 

фихМвп

fZ

 

HHH39d9b

ess

оих 'КННЭ1ГЭОВТ-[

 

Додатки 203

Додаток А 17

РЕАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЖИТЛОВОЇ ПЛОЩІ ПО РАЙОНАХ МІСТА У 1923 РОЦІ (ЗА НОРМИ 20 кв. арш. НА 1 ЛЮДИНУ)

 

 

Кількість житлової

№ з/п

Назва району

площі, кв. арш. (м2)

1

Нагірний

18,9 (9,5)

2

Старо-Московський

15,8 (7,9)

3

Гончарівський

14,8 (7,4)

4

Катеринославсько-Благовіщенський

14,4 (7,2)

5

Москалівський

11,9 (5,95)

б

Нетеченсько-Воскресенський

11,8 (5,9)

7

Холодногірський

11,3 (5,65)

8

Пісковський

11,0 (5,5)

9

Качанівський

11,0 (5,5)

10

Панасівський

10,7 (5,35)

11

Лисогірський

10,6 (5,3)

12

Чугуївський

10,6 (5,3)

13

Павлова дача

10,5 (5,25)

14

Іскринський

10,5 (5,25)

15

Середній

10,0 (5)

Журавлівський

10,0 (5)

17

Сабурова дача

9,6 (4,8)

18

Уральський

9,5 (4,75)

19

Паровозобудівний

9,3 (4,65)

20

Заїківський

9,3 (4,65)

21

Новоселівський

8,3 (4,15)

204 Ігор Робак, Ганна Демочко

Додаток А 18

НОВИЙ ЖИТЛОВИЙ ФОНД ХАРКОВА, ЗВЕДЕНИЙ У 1930-1934 рр.

Вид будівлі

% від усього житлового фонду

Одноповерхові будівлі

Немає

Двоповерхові будівлі

43,7

Багатоповерхові будівлі

56,7

Капітальні споруди (кам'яних)

100

Нові будинки, приєднані до водогону

100

Нові будинки, приєднані до каналізації

100

Середня норма житлоплощі на 1 мешканця — 7,1 м2

Додаток А 19

ЗРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РОБІТНИЧОЇ МЕДИЦИНИ З 1922 ПО 1926 РОКИ

Назва установи

На І кв.

На І кв.

На І кв.

На І кв.

 

1922

1924

1925

1926

Робітничі

6

9

10

10

поліклініки

 

 

 

 

Амбулаторії

0

0

3

5

Рентгенкабінети

1

3

4

8

Консультації

0

7

10

11

Тубдиспансери

3

3

4

4

Вендиспансери

0

1

2

5

Аптеки

6

9

13

28

Лікарні

2

2

5

5

Районні лікарі

0

60

78

105

Додатки 205 -

Додаток А 20

ПЛАНОВИЙ РОЗПОДІЛ КОШТІВ РОБІТНИЧОЇ МЕДИЦИНИ

(НА ПРИКЛАДІ 1922 РОКУ)

Спрямування коштів

% від бюджету

На амбулаторно-поліклінічну

54,0

допомогу

 

Ліжкове лікування

15,0

Відрахування Всеукраїнському запасному фондові

17,0

та Соцстраху

 

Боротьба із соціальними хворобами

4,0

Охорона материнства та дитинства

4,5

Санітарне просвітництво

1,0

Науково-дослідна робота, диспансеризація

1,0

Амортизація споруд (будинковий фонд)

2,0

Організаційні витрати

1,5

Додаток А 21

МЕРЕЖА ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ХАРКОВА СТАНОМ НА 1921 РІК

Тип лікувального закладу

Кількість у Харкові

Лікувальні заклади націоналізовані

33

Лікувальні заклади нововідкриті

13

Ліжка для заразливих хворих

2287

Ліжка для незаразливих хворих

3653

Лікарські дільниці

-

Лікарські амбулаторії

28

Фельдшерські пункти

-

Аптеки

43

Дитячі будинки

6

Ясла

6

Будинки матері і дитини

-

Амбулаторії дитячі

3

206

Ігор Робак, Ганна Демочко

Додаток А 22 ВАРТІСТЬ ЛІЖКО-МІСЦЯ У МЕРЕЖІ УПЛАТЛІКУ В 1930 РОЦІ

Ставки заробітної плати пацієнта

Такса за добу

До 50 крб

2 крб 50 коп.

51 — 75 крб

3 крб 50 коп.

76 — 100 крб

4 крб 00 коп.

101 — 150 крб

4 крб 50 коп.

151 — 210 крб

5 крб 50 коп.

211 — 250 крб

6 крб 50 коп.

251 — 300 крб

7 крб 00 коп.

301 і вище

8 крб 00 коп.

Непрацюючий елемент

10 крб 00 коп.

Додаток А 23

ЗРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ ЯСЕЛ ДЛЯ МАЛЕНЬКИХ

ХАРКІВ'ЯН З 1924 ПО 1927 РОКИ

Роки

Загалом по Харкову

 

Кількість ясел

Кількість ліжок

1924-1925

б70

1925-192б

23

975

192б-1927

24

1005

Додаток А 24 РІВЕНЬ ФІНАНАСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ З ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ

Рік

Бюджет міськради, крб

Фонд меддопомоги застрахованим, крб

192б-1927

2б35720

3311281

1927-1928

2783302

3668474

Додатки 207

Додаток А 25 ДАНІ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЛІКУВАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРШОЇ П'ЯТИРІЧКИ

1928-1932 рр.)

Заклади

% виконання плану

Поліклініки

200

Амбулаторії

109,5

Медсанпункти і пункти першої допомоги

116,3

Медсанцехи

50

Тубдиспансери

200

Вендиспансери

300

Лікарняні ліжка

120,7

Консультації

175

Постійні ясельні ліжка

56,3

Профамбулаторії та ОЗДП

100

Санбаклабораторії

25

Дезустановки

300

Додаток А 26 ЗАВАНТАЖЕНІСТЬ ЛІКАРІВ ПАЦІЄНТАМИ У ХАРКОВІ В 1926 РОЦІ

Спеціальність

Кількість хворих на одну годину

Терапія

6,3

Хірургія

12,8

Шкірно-венерологічні хвороби

8,3

Акушерство і гінекологія

6,8

Дитячі хвороби

5,0

Нервові хвороби

4,3

Очні хвороби

7,1

ЛОР-хвороби

8,6

Стоматологія

3,9

208 Ігор Робак, Ганна Демочко

Додаток Б 1

(граматично відповідає оригіналові)

«За ушко да на солнышко»

Как всем известно, НЭП не прошел мимо даже здравоохра­нения и в больших центрах советского союза имеются частные лечучреждения.

Арендатор 30-й сов. б-цы харьковского губздравотдела, д-р Шестопал, «почтенный врач», как выражаются старые врачи Харькова, не удовлетворяясь солидными барышами, которые им получались за всякого рода аборт-операции и проч., решил еще на кой чем подработать и начал, как он говорит, с маленького, но выгодного дела, а именно с систематического нарушения, шаг за шагом, колдоговора. Так:

1) В 1923 г. вместо месячного отпуска дал запуганным слу­жащим по 2 недели, а приказал говорить что ими использованы отпуска месячные.

2) В ноябре 1923 г., когда сиделка одна добровольно ушла со службы, решил не приглашать с биржи новую, а лучше перело­жить работу на оставшихся и изредка брал без биржи поденную работницу. Которой платил на чай пять копеек. В раздаточной ведомости в течение 4-х месяцев он продолжал писать фамилию несуществующей сиделки, заставляя расписываться акушерку против этой фамилии, что зарплата получена по ставкам союза полностью.

3) Затем в январе 1924 года с персонала дежурящего в тече­ние 24 часов, брал плату за обед, говоря: «и мне хорошо и вам недурно».

4) Когда одна сотрудница, живущая в 4-х верстах от больницы, осмелилась указать хозяину, что по колдоговору ей должны быть выданы трамвайные билеты для поездки на работу и с работы, хозяин побагровел: «да, такой невидали в жизни представить не могу, чтобы работников хозяин привозил на работу и отвозил с работы за свой счет. Может быть и автомобиль прикажете купить для вас?»

Додатки 209 -

5) Рабочий день, как правило, установил 12 часов в сутки, говоря: «благое дело для моих работников сутки (24 час.) ра­ботает, а другие сутки лежит себе, поплевывая в потолок».

Вся это бессовестная эксплоатация и нарушения Кодекса мало удовлетворяли НЭПовскую особу доктора Шестопала, и вот он решился на виртуозную проделку: в платежных ведомостях медперсоналу велит расписываться за полную сумму, а выдает половину.

Вот здесь-то голубчик и попался прокурору пролетарского суда, оказавшего ему гостеприимство в ДОПРе г. Харькова, где и сидит ловкач эксплоататор, ожидая возмездия пролетарского суда.

Медработник частного учреждения, будь на чеку!

Всякого зарвавшегося НЭПовца за ушко да в пролетарский

суд!

М. Сухарев

Цит. за: Сухарев М. За ушко да на солнышко / М. Сухарев // «Медицинский работник», 1924. — № 10. — С. 18.

210 Ігор Робак, Ганна Демочко

Додаток Б 2 СТРУКТУРА ГУБЕРНСЬКОГО ВІДДІЛУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я СТАНОМ НА 1920 рік

Завідуючий Губздороввідділом

Мала колегія

д

Широка колегія

В.

Секретаріат Підвідділи:

I. Організаційно-інструкторський:

— відділ обліку та розподілу медичного персоналу;

— інструкторський відділ.

II. Постачання:

— заготовче відділення;

— розподільче відділення: секції

X паливна X молочна X овочева

X матеріально-технічна

III. Кошторисно-фінансовий:

— кошторисне відділення;

— контрольне відділення;

— ревізійно-інструкторське відділення;

— бухгалтерське відділення: секції

X матеріальна X розрахункова X основна

Додатки 211

IV. Судово-медичний

V. Фармацевтичний:

— відділ медичного постачання;

— контрольно-організаційний відділ;

— обліково-кошторисний відділ.

VI. Лікувальної медицини (з радою при ньому):

— міське відділення;

— відділення кваліфікованої допомоги: секції

X

шкірно-венерологічна;

X

очна;

X

психоневрологічна;

X

хвороб вуха, горла, носа;

X

дитяча;

X

акушерсько-гінекологічна;

X

лабораторна;

X

рентгенівська

— одонтологічне відділення;

— евакопункт;

— бюро нічних чергувань лікарів;

— адміністративно-господарське відділення;

— повітове відділення;

— відділення визначення та відновлення працездатності: секції

X поновлення працездатності;

X визначення працездатності, разом з

губернським бюро та центральною

комісією; X медико-технічна

— протезний завод.

УІІ. Санітарно-технічний:

— відділення санітарного обладнання;

— проекційно-консультативне відділення;

— контрольно-інструкторське відділення.

212 Ігор Робак, Ганна Демочко

VIII. Санітарно-просвітницький:

— лекторське відділення;

— відділення медичних шкіл.

IX. Санітарно-епідеміологічний:

— міське відділення з секцією житлової санітарії;

— санітарно-житлове відділення;

— постійна міжвідомча комісія з промислової санітарії.

X. Санітарно-статистичний

XI. Санаторно-курортний (з радою при ньому):

— санаторне відділення;

— курортне відділення;

— транспортно-евакуаційне відділення;

— адміністративно-господарське відділення;

— лікарняно-відбірна комісія.

XII. Туберкульозний (з радою при ньому):

— санаторна комісія;

— санітарна комісія.

XIII. Охорони материнства та дитинства:

— відділення охорони материнства та дитинства: секції

X громадська

X дитяча

X харчування

— відділення притулків та дефективних дітей;

— відділення шкільної та дошкільної гігієни.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21 


Похожие статьи

І Ю Робак - Особова справа завідувача кафедри латинської мови харківського державного медичного інституту

І Ю Робак - Охорона здоров'я в першій столиці радянської україни

І Ю Робак - Організація охорони здоров'я в харкові за імперської доби

І Ю Робак - Валентин отамановський як борець за українську державність

І Ю Робак - Харківський період життя та діяльності в д отамановського