Б С Бусигін - Прикладна інформатика - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 

6.5.6. Розробка фізичного проекту. Після того, як була спроектована модель даних, створені концептуальний і логічний проекти, спроектовано інтерфейс користувача і служби додатка, треба виконати роботи, які відносяться до фізичного проекту рішення. Це потребує виконання наступних дій:

О оцінку фізичного проекту;

© проектування компонентів;

© розробку стратегії доступу до бази даних.

Фізичний проект визначає реалізацію додатку і використання для цього потрібних технологій. Як правило, є декілька шляхів реалізації, з котрих треба вибрати найбільш придатний (рос.-подходящий). Для оцінки фізичного проекту використовуються ті ж самі шість ключових факторів, що і для оцінки логічного проекту. Як і для логічного проекту, точні критерії оцінки фізичного проекту визначаються конкретним рішенням, але, як правило, для фізичного проекту найбільш складними обмеженнями є вимоги до досягнення оптимальних характеристик показників: (рос.-производительности, сопровождаемости, расширяемости, доступности, масштабируемости и безопасности). Спеціальної уваги потребують також і такі галузі, як проектування компонентів (component design) і доступ до баз даних (database access). Проектні рішення у цих галузях можуть сильно вплинути (рос.-повлиять) на загальне функціонування додатку.

6.5.7. Розгортання і супроводження рішення. Після того як додатки були реалізовані і відтестовані, починається розгортання системи. Коли система розгорнута, її потрібно супроводжувати. І розгортання, і супроводження є достатньо важливими елементами загального процесу створення додатка для його успішної подальшої роботи.

6.6.Які існують додатки?

Як правило, розробка додатка складається з проектування, моделювання, створення прототипу і у кінцевому підсумку його реалізації і тестування. На фазах проектування і моделювання розробляється архітектура додатку, яка частково залежить і від архітектури обчислювального середовища. Як правило, більша частина додатків містить код уявлення (рос.-представления), код обробки даних і код звернення до сховищ (рос.-хранилищ) даних. Архітектура додатка визначає те, як буде організовано цей код. Аналіз і проектування є невід'ємною частиною процесу розробки додатка. Розробляючи архітектуру додатка, потрібно дбайливо (рос.-тщательно) обмірковувати наслідки, що витікають з проектних рішень. Перед тим як почати загальне проектування, має рацію визначитися з типом майбутнього додатку. Для опису характеристик або типу додатка використовується цілий ряд термінів. Доречи, додаток, може характеризуватися такими назвами (табл.. 6.2):

Таблиця 6.2.

Тип додатків у залежності від архітектури, у якій він виконується_

Назви додатків

О настільний (рос.-настольный); © контейнер;

Ф розподілений (гт-распредедённьш);

О клієнт-серверний;

О SDI;

О MDI;

О консольний;

© діалоговий (майстер, Wizard);

© одноярусний; О© двоярусний; ОО багатоярусний (N-рівневий); О© Web-додаток; О© сумісно працюючі додатки; О© компонент; О© мережовий сервіс або Web-сервіс.

По змісту ці терміни перекривають сфери дії один одного, що зовсім не дивно. Як правило, реальні додатки уявляють собою комбінацію декількох вищевказаних типів. Охарактеризуємо коротко кожного з них.

Настільні (desktop) додатки — це додатки, котрі виконуються на одному комп'ютері і використовуються одним користувачем. Настільні додатки розміщуються на жорсткому диску комп'ютера користувача і працюють тільки з локальними ресурсами. Настільні додатки можуть бути основані на двоярусній архітектурі, яка припускає (рос.-подразумевает) звертання (рос.-обращение) до серверу за даними.

Контейнер (container). У розробленої Sun Microsystems компонентній архітектурі JavaBeans і у компонентній технології Microsoft Component Object Model (COM), контейнер є прикладною програмою або підсистемою, у якій виконується побудований або вбудований блок програми, який зветься компонентом (component). Наприклад, компонент типу кнопка або інший елемент графічного інтерфейсу користувача, чи маленький калькулятор - всі вони мають виконуватися з використанням компонентної моделі JavaBeans, котра дозволяє виконати їх у контейнері Netscape, який є браузером або у контейнерах Microsoft, таких як MS Internet Explorer, Visual Basic, Excel або Word. Для трьох останніх наповненням контейнеру є скриптовий код мови Visual Basic for Application, котрий вони виконують (інтерпретують) самі знаходячись у оперативному запам'ятовуючому пристрої.

Розподілені (distributed) додатки — це складені (рос.-составные) додатки, різні частини яких виконуються відокремленню (рос.-по отдельности), але роблять загальну справу. Розподілені додатки застосовують для рішення проблеми або виконання задачі декількома комп'ютерними системами.

Клієнт-серверні (client/server) додатки — це розподілені додатки, основані на моделі обчислень, у котрій клієнт запитує послуги у другої сутності — сервера. У типовому для бізнес-систем клієнт-серверному додатку клієнт виконується на персональному комп'ютері, а розташований на віддаленій машині сервер надає йому послуги по доступу до даних, які зберігаються на сервері. Клієнтська частина додатку як правило оптимізується для взаємодії зкористувачем, у той час як серверна частина надає функціональність, яка сумісно використовується багатьма користувачами.

В клієнт-серверних системах обробка даних діється і на клієнте, і на сервері. Цим вони відрізняються від систем, дані яких зберігаються на файл-сервері: у таких системах ніяких обчислень на файл-сервері не провадяться і усі компоненти додатку виконуються на клієнті. Більшість розподілених додатків мають клієнт-серверну архітектуру. Ця модель, у котрій споживач (рос.-потребитель) послуг (клієнт) запитує їх у постачальника (сервера). Клієнт-серверна архітектура звичайно реалізується у вигляді декількох додатків, які виконуються на різних системах, але це не є обов'язковим. Ці додатки можуть виконуватися і на однієї комп'ютерної системі. Справа тут ні у реалізації, а у взаємодії, при котрої один запитує послуги, які надаються іншим — саме воно визначає суть клієнт-серверної архітектури.

SDI (однодокументний інтерфейс - Single Document Interface). У Windows -додатках зустрічаються два основних стиля інтерфейсу користувача. Деякі з додатків, наприклад Блокнот (Notepad), дозволяють працювати тільки з одним документом. Щоб відкрити інший документ, потрібно закрити поточний (рос.-текущий). Додатки, подібні до Блокноту, які використовують одне головне і декілька додаткових вторинних вікон, звуться SDI-додатками (Single Document Interface — однодокументний інтерфейс). Единий можливий спосіб працювати одночасно з декількома об'єктами у SDI-додатку — це відкрити декілька екземплярів цього додатка. Головні вікна SDI-додатка можна згортати (рос.-сворачивать) і розгортати незалежно один від одного. Якщо робиться спроба відкрити вже відкритий об'єкт, активізується існуюче вікно. У Windows 95 частіше усього зустрічаються саме SDI-додатки (рис 6.23.), оскільки в операційній системі зроблено акцент на поняття документу.

verze.txt - Блокнот

Файл   Правка   Формат   Вид Справка

zmeny ve verzich:

5. 0. 6. 5. 0. 5. 5. 0. 5. 5. 0. 5. 5. 0. 5. 5. 0. 5. 5. 0. 5. 5. 0. 5.

5. 0. 5. 2

Nova verze Nova verze Nova verze Nova verze Nova verze Nova verze Nova verze Nova verze zvolit si oggvorbi s Nova verze

Codec Pack All in 1 - 5.0.6.0 http://www.codecpack. com maiIto:admi n©codecpack. com

DivX Directshow filtru 5.1.1 a nova verze Vi

FFDshow DSF ze dne 28.10.2003

DVobSub (VSFilter) 2.29 pro windows 2000 a >

FFDShow DSF ze dne 27.09.2003

DivX DSF 5.1

FFDShow filtru ze dne 16.08.2003

AC3 Filtru 0.70b + kosmeticke upravy instal;

DivXG400 Filtru 2.83. Uprava instalatoru, n} zda se budou instalovat i ostatni filtry z cc a Morgan Multimedia stream switcher)

DivXG400 Filtru 2.8

Рис. 6.23 . Додаток Блокнот з SDI-інтерфейсом

MDI (багатодокументний інтерфейс - Multiple Document Interface). Інші ж додатки, наприклад Microsoft Word у Windows 95, дозволяють працювати одночасно з декількома документами. Кожний документ відображається уокремому вікні, переключатися поміж котрими дозволяє пункт меню Окно (Window) (рис. 6.24).

10771 _МетодрлПрилож_2004. doc - Microsoft Word

Файл  Правка  Вид Вставка Формат Сервис Таблица  Окно Спс

Новое^

Normal 1

Imrnes New Roman

14

Ж

Упорядочить все Снять разделение

Меню Окно, яке показує всі відкриті вікна документів

Список відкритих у вікнах докумен­тів і документ відкритий під номером 2

І !_Архитектура.сІос "V 2 !0771_МетодолПрилож_2004.сІос

3 0015 Литература !!!!!!!,doc

4 03 Стандция и ГИС Сост и пути pa3B.doc

5 Crrricula for SE M5F.NET,doc

6 ДОКЛАД-1. DOC

[характеристики- —■ атрибут ьг- (attributes)- —■ Рис. 6.24. MDI-інтерфейс у додатку Word

Кожне дочірнє вікно по своєї суті є головним, але воно завжди міститься всередині батьківського (рос.-родительского) вікна. Дочірні вікна MDI-додатків згортаються у межах батьківського вікна, і, вже згорнені, містять значок документа. Прикладами MDI-додатків служать також Microsoft Access і Microsoft Excel. Microsoft Excel, наприклад, дозволяє створювати і відібражати дочерні вікна декількох різних типів, таких як діаграми і електронні таблиці. При активізації таких вікон змінюється стрічка меню додатка.

Усі індивідуальні вікна заключені у межі батьківського вікна Excel. При згортанні Microsoft Excel згортаються усі дочерні вікна, а на панелі задач відображається тільки значок батьківського (рос.-родительского) вікна (рис. 6.25).

65. 01 Run

... а

E:\BOOK_2...

Microsoft Е...

Рис. 6.25. Відображення значка батьківського (рос.-родительского) вікна додатку MS Excel на панелі задач (Task Bar) ОС Windows

Консольний додаток. У консольних додатків нема графічного інтерфейсу. Замість нього взаємодія користувача з консольним додатком провадиться за допомогою командного інтерфейсу (інтерфейс командної стрічки).

Як правило у консольного додатка є набір команд, котрі можна використовувати для доступу до функціональності додатка. Однак запам'ятати, які команди за що відповідають і який у них синтаксис, бува часом важко. Більшість додатків для мейнфреймів і успадкованих додатків відносяться до категорії консольних.

Ці додатки призначені для використання з алфавітно-цифровим терміналом. В середовищі Windows термінал часом заміняється програмоюемуляції вікна MS DOS - Command Prompt (Командная строка) (рис. 6.26).

с" Command Prompt

п х

Microsoft Uindous XP [Версия 5.1.2600] CO Корпорация Майкрософт, 1985-2001.

C:\Docunents and SettingsSGn>nd Console

C:\Documents and SettingsSGm>cd Console

C:\Documents and Settings4Gm4Console>

Рис. 6.26. Інтерфейс консольного Windows-додатка command Prompt

Треба додати, що у цьому вікні функціонують і виконуються практично всі команди операційної системи MS DOS.

Діалоговий додаток (майстер, Wizard) веде користувач через послідовність кроків до виконання визначеної (рос.-определенной) задачі. Діалогові додатки як правило активно взаємодіють з користувачем через набір екранів (або діалогових вікон), через котрі користувач робить свій вибір. Добрим прикладом діалогових додатків є досить поширені в середовищі MS Office і Windows майстри (Wizards) (рис. 6.27).

Одноярусним додатком (single-tier application) зветься додаток, який реалізований у одному фізичному ярусі. Це значить, що такий додаток виконується як одиничний (рос.-единичный) процес на однієї машині. Одноярусний додаток може бути заснован на різних логічних моделях. Це може бути багатоярусна логічна модель, у котрій служби різних типів відділені одна від одної. Або ж це може бути модель монолітного додатка, у котрому нема чіткого розподілу служб за типами. Для взаємодії поміж різними модулями одноярусного додатку використовується стандартний виклик процедур. Таким чином, у цих додатках немає надмірності (рос.-избыточности) взаємодії, яка притаманна (рос.-присуща) розподіленим додаткам. Однак продуктивність такого додатку обмежена можливостями апаратних засобів, на котрих він виконується. Одна з переваг одноярусних додатків міститься у легкості реалізації. З цієї причини одноярусні додатки достатньо широко розповсюджені.

Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы

Стандартные | Нестандартные | Тип: Вид:

Гистограмма

Линейчатая График Круговая Точечная ^ С областями ^ Кольцевая ^ Лепестковая ^ Поверхность •; Пузырьковая []^ Биржевая

IUlf

 

 

(   hi ґ

ш

ш

ш

Ьбычная гистограмма отображает вначения различных категорий,

Просмотр результата

J3]

Отмена Далее >   I Готово

Рис. 6.27.

Майстер діаграм додатка MS Excel

Двоярусні додатки (two-tier application) є добрим прикладом розподіленого додатка, який використовує клієнт-серверну модель. Двоярусний додаток — це додаток, який реалізован у двох фізичних слоях. Більшість додатків, які потребують звернень до баз даних, реалізуються як двоярусні додатки. У двоярусній моделі додаток, який виконується на робочої станції (клієнт), звертається за даними до централізованої бази даних на віддаленній системі (сервері), який підтримує множину (рос.-множество) розподілених клієнтів. Така модель дозволяє сумісно використовувати обчислювальні ресурси і дає доступ до централізованої бази даних, однак супроводження і підтримка клієнтських додатків у такої моделі все ж таки складніше, ніж управління і підтримка централізованих систем минулих років. Однак реалізація клієнт-серверної моделі у реалізації Microsoft СОМ додає функціональності та інтероперабільності не тільки у взаємодії поміж додатками різних виробників, а також і поміж додатками, що працюють на різних платформах (рис. 6.28).

Інтерфейс СОМ-об'єкта

Структура СОМ-об'єкта

Рис. 6.28. Після встановлення зв'язку за допомогою СОМ поміж клієнтом і об'єктом-сервером, вони спілкуються без додаткових ресурсів

ОС и комп'ютера

У двоярусних додатках існує знижена масштабованість, причиною чого як правило є обмеження на продуктивність сервера баз даних. У типовому двоярусному додатку клієнт напряму з'єднан з сервером баз даних. При цьому від сервера потребується по одному з'єднанню на кожного клієнта, котрий потім тримає з'єднання відкритим у впродовж усього часу життя додатка. Даний підхід, хоча і простий у реалізації, вкрай знижує продуктивність.

У основі архітектури багатоярусного додатку \N-tier арріісаііоп11) лежить

11 Application Architecture: An N-Tier Approach - Part 1. (By Robert Chartier) http://www.15seconds.com/Issue/011023.htm?voteresult=5ідея поділення додатка на окремі функціональні компоненти (рис. 6.29).

Як правило додаток проектується навкруг трьох ярусів служб — користувача, бізнесу і даних — так званий трьохярусний додаток. Багатоярусний додаток є логічним розширенням трьохярусного. У такому додатку один (або більше) з трьох початкових ярусів розбивається на додаткові яруси (рис. 6.29). Це додає додаткові рівні абстракції для опису моделі додатка.

Назва рівня Зміст (рос.-содержание) і функції ІМ-того рівня додатка

Рівень уявлення і нтерфейсу

(Presentation GUI)

Рівень розподілу поміж

клієнтом і сервером

Рів ень уявлення б ізнес-логіки

(Presentation Logic

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 


Похожие статьи

Б С Бусигін - Прикладна інформатика