Б С Бусигін - Прикладна інформатика - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 

Window Heli

Compiler...

 

Memory sizes.

ш m

Linker...

 

Debugger...

 

Tools...

Environment

 

Open...

 

Save TURBO.

TP

Save as...

 

Sfer>

Real;

Рис. 8.66. Меню опції Optionsмодулів цей маршрут відомий - каталог C:\BP\Unit, куди при інсталяції Турбо Паскалю встановлюються всі бібліотечні модулі. Ваші особисті відкомпільовані модулі краще зберігати у окремому каталозі, який треба указати через крапку з комою у рядку Unit Directories меню Directories (рис. 8.67).

Рис. 8.67. Меню опції Directories

Сформулюємо етапи Ваших дій по створенню особистого модулю (Unit):

1. Наберіть текст Вашого модуля (Unit MyUnit;) та збережіть його у належний каталог (D:\TEMP\2) під назвою, яка співпадає з ім'ям модуля, й з розширенням .PAS (MYUNIT.PAS).

2. Натисканням клавіш Alt+C відкрийте меню опції Compile, виберіть опцію Compile - Destination й натисніть клавішу Enter, для компіляції на диск (рис. 8.64).

3. Натисканням клавіш Alt+O відкрийте меню опції Options, а в ній виберіть команду Directories (рис. 8.66). При цьому, з'явиться меню Directories (рис. 8.56). У рядку EXE & TPU Directories укажіть, куди Ви бажаєте зберегти відкомпільований модуль.

4. У рядку Unit Directories меню Directories (рис. 8.67) укажіть через кому з крапкою свій каталог, де розташований Ваш модуль (; D:\TEMP\2).

5. Підключіть свій модуль до програми у стрічці

Uses Crt, MyUnit; {Тільки після бібліотечних модулів ТП!} Тепер настав час зайнятися самою програмою. Гадаємо, що для Вас це не буде дуже складною справою (рис. 8.68).

Program MyUnitProg; Uses

Crt, MyUnit; {Особистий модуль описуємо після бібліотечного ТП}

Var

X1,  Y1  : VectorType; {Тип VectorType використовуємо з модуля

MyUnit}

m : Integer;

Рис. 8.68. Програма, яка використовує модуль MyUnit

Begin

ClrScr;

WriteLn('KyT між векторами X i Y', ' з трьома компонентами =

CosFi  (XX, YY,  3)); { Використовуємо ініціалізовані}

{ у модулі MyUnit масиви XX і YY,} { а також функцію CosFi}

WriteLn('Vvedite 4 komponenty massiva Xl:'); VectInput(Xl,  4);  { Використовуємо процедуру VectInput,}

{ яка описана у модулі MyUnit}

WriteLn('Vvedite 4 komponenty massiva Y1:'); VectInput(Yl, 4);

WriteLn('Кут між векторами 's chetyrmya comp. CosFi   (Xl,  Yl, 4));

ReadLn End.

Xl i Yl',

_ !

{ Використовуємо масиви X1 і Y1 ,} { які описані у програмі}

Рис. 8.68. Програма, яка використовує модуль MyUnit (продовження)

Обов'язково виконайте самостійно цю програму з модулем MyUnit, який потрібно підготувати заздалегідь.

Вправи

1. Розробіть програмний модуль ТП, який повинен включати:

- процедуру вводу вектора з n елементів;

- процедуру обчислення вектору, який дорівнює сумі двох векторів;

- функцію, яка знаходить найбільший компонент вектора;

- процедуру виводу векторів на екран ПК.

2. Розробіть програмний модуль ТП, який повинен включати:

- процедуру вводу вектора з n елементів;

- процедуру обчислення вектору, який дорівнює добутку вектора на скаляр;

- функцію, яка знаходить найменший компонент вектора;

- процедуру виводу векторів на екран ПК.

3. Розробіть програмний модуль ТП, який повинен включати операції з комплексними числами, та програму, яка його використовує.

8.25. Обробка символів та строк

У сімействі персональних комп'ютерів IBM PC використовуються 256 різноманітних символи. Вони мають свої числові коди, значення котрих лежать у діапазоні від 010 до 25510, тобто загальна кількість символів дорівнює 256-ти.

Коли Ви натискаєте клавішу на клавіатурі, то це приводить до того, що у комп'ютер надсилається сигнал у виді двоїчного числа, яке ставиться у відповідність до кодової таблиці, тобто внутрішнього представлення символів у комп'ютері. В усьому світі як стандарт прийнята таблиця ASCII (American Standard Code for Information Interchange - Американський стандартний код обміну інформацією). Вона указує на відповідність між зображеннями або умовними позначеннями символів та їх внутрішніми числовими кодами.

Для збереження двоїчного коду одного символу у цьому стандарті виділений 1 байт, який дорівнює 8 біт. З огляду на те, що кожен біт приймає значення "0" чи "1", кількість їхніх можливих сполучень у байті і дорівнює 256.

У комп'ютерах IBM PC існують особливі комбінації клавіш (табл. 8.47).

Таблиця S.47

Особливі комбінації клавіш

Комбінації клавіш

Дії, які виробляються

Ctrl+Alt+Del Ctrl+NumLock Ctrl+Break Shift+PrtSc

Перезапуск комп'ютера

Припинення роботи програми Переривання (закінчення) роботи програми Копіювання зображення з екрану на принтер

Кодова таблиця припускає представлення наступних груп символів: О управляючі символи;

© знаки арифметичних операцій, знаки перетинання та цифри;

© букви латинського алфавіту;

© букви національних алфавітів;

© символи псевдографіки;

© математичні символи. Управляючі символи використовуються для спеціальних цілей управління друкуючими пристроями, як маркери й обмежники (рос. - ограничители) при запису, читанні та передачі інформації. Найбільш цікаві з них у рамках даної книги - це Line Feed (LR - код 10) Carriage Return (CR - код 13). Вони зустрінуться нам при роботі з текстовими файлами у гл.

Мова Турбо Паскаль підтримує стандартний символьний тип Char розміром 1 байт. Його значення Ви можете задавати як символ, який уміщується у лапках:

'A',   'a',   '1' і так далі.

Зверніть увагу на те, що 'Г - це символ одиниці з кодом 4910. Також цей символ (та інші ASCII-CUMвOЛU) можна представити за допомогою його ASCII-коду та спеціального префікса # ("шарп")( див. Додаток 6):

#49     ■=>  Спаг(49)   ■=>    '1' {Рівноцінне представлення '1'} Шгіге( #4 9 ); ■=> Шгіге( Спаг(4 9)   ); ■=> Write(   '1'   ); {Вивід на

екран символу '1'}

Для роботи з ASCII-CUMвOлами використовуються корисні функції (табл. 8.48).

Таблиця 8.48

_Функції роботи з ASCII-символами_

Функція : Тип

Призначення

Chr(X : Byte)   : Char Ord(C  :  Char)   : Byte

Повертає символ ASCII-коду X Повертає ASCII-код символу C

Тобто:

Ord(Char(49) )   ■=> 49.

Скільки б Ви не читали про символи, краще за все самостійно засвідчитись, як виглядає таблиця ASCII-символів на Вашому комп'ютері. Для цього напишемо й запустимо на виконання наступну програму (рис. 8.69).

Program ASCIIChar;

Uses Crt;

Var

i  :  Integer; { Змінна циклу}

StartCode,  EndCode, { Початковий та кінцевий коди символів} XStart,  YStart  :  Byte; {Позиції виводу на екран}

Procedure ShowChar(FirstCharCode, {Початковий код символу}

LastCharCode, {Кінцевий код символів} X, Y : Byte); {Позиції виводу на екран}

Begin

while FirstCharCode<=LastCharCode do begin

GotoXY (X,Y); {Установимо курсор у позицію X, Y} Write((FirstCharCode):4); {Виведемо код символу} GotoXY (X,Y+1); {Установимо курсор у позицію X,Y+1} Write('     ',  Chr(FirstCharCode),   '   '); {Виведемо

символ}

Inc(FirstCharCode); {Збільшимо код символа на 1} Inc(X,4); { Збільшимо координату стовпця на 4} Delay(3000) {Затримаємо виконання програми на 3 сек.}

end;

End;   {Proc ShowChar}

Рис. 8.69. Вивід ASCII-символів на Вашому комп'ютері

315

Begin {Основна програма} ClrScr;  {Очистимо екран}

StartCode :=33;  {Пропускаємо управляючі символи} EndCode :=52;  {Виводимо по 19 символів} XStart:=1;  {Починаємо з першої позиції екрану X } YStart:=1;  {Починаємо з першої позиції екрану Y} for i:=1 to 10 do begin

ShowChar(StartCode,EndCode,XStart,YStart); Inc (StartCode,20);  {Переходимо до наступної порції

символів}

Inc (EndCode,20);  {Переходимо до наступної порції символів} Inc(YStart,2);  {Зрушуємо курсор на два рядки нижче} end;

ReadLn {Затримуємо екран до натиснення клавіши Enter} End.

РиЛ. 8.ик. Вивід АаСІІ-симеолів на В ашому комп'ютері (продовження) Після цього на екрані ПК можна побачити наступну картину (рис. 8.70):

33

34

35

36

37

38

39

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

51

52

і

IP

й

S

•/.

&

J

С

)

н

+

 

 

 

/

га

1

2

3

4

53

54

55

56

57

58

59

60

61

62

63

64

65

66

67

68

69

70

71

72

5

6

7

8

9

 

 

 

7

0

Й

В

С

D

Е

F

G

Н

73

74

75

76

77

78

79

80

81

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

І

J

К

L

М

N

0

Р

Q

R

S

Т

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 


Похожие статьи

Б С Бусигін - Прикладна інформатика