Б С Бусигін - Прикладна інформатика - страница 54

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 

199G (1999 v 2.G)

ЯC/OO

Гвідо вaн Poccyм (Guido van Rossum)

Гoллaн-

дія/ Лмepикa

 

 

Visual Basic

1991

ЯC/OO

 

Лмepикa

Microsoft

-

Delphi/Object Pascal

1995

-/ОО

АндерсХейльсберг

 

Америка

 

Borland International

-

Java

1995

H

ЯC/OO

Штрік Нотон і Джeймc Гocлiнг

Лмepикa

Sun Labs

-

Java Script

1995

ЯC/OO

-

Лмepикa

 

-

VBScript

1997

ЯC/OO

 

Лмepикa

Microsoft

-

Cold Fusion

1997

-/OO

 

Лмepикa

 

-

XML

1998

I

 

Лмepикa

W3C, World Wide Web Consortium

-

C# (Сі Шарп)

2000

H* /ОО/D

Андерс Хейльсберг+

Америка

Microsoft

-

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА ПРОМИСЛОВІ МОВИ

Назва мови программування (МП)

Рік

Тип мови

Автор (и) розробки

Геогра-фія

Opram3ania

Стандарт

АПЛ (APL)

1957

I

Кеннет Айверсон

Америка

Harvard Univ.

ISO

8485:1989

Снобол (Snobol)

1962

I

Ральф Грісуолд

Америка

AT&T Bell Labs

-

Сетл (SETL)

1969

I

Джек Шварц

Америка

IBM

-

Паралельний Паскаль (Concurrent Pascal)

1974

G

Пер Брінч Хансен

Америка

CIT

-

CLU

1974

D

Барбара Лісков

Америка

MIT

-

Scheme

1975

F

Гай Стіл+

Америка

MIT

-

Mesa

1976

D*

Дж. Мічел+

Америка

Xerox PARC

 

Icon

1977

I

Ральф Грісуолд

Америка

AT&T Bell Labs

 

Модула-2 (Modula-2)

1979

D*

Ніклаус Вірт

Європа

ETH

ISO

10514:1996

Оккам (Occam)

1982

G*

Дзвід Мзй+

Європа

Inmos

-

Cedar

1983

H*

Батлер Лзмпсон+

Америка

Xerox PARC

-

Common Lisp

1984

F

Гай Стіл+

Америка

MIT

-

Objective C

1986

H*

Брзд Кокс

Америка

Productivity Products

-

Зйфель (Eiffel)

1986

D*

Бертран Мейер

Європа

ISE

-

Оберон (Oberon)

1988

D*

Ніклаус Вірт

Європа

ETH

-

Модула-3 (Modula-3)

1988

H*

Білл Калсов+

Америка

DEC SRC

-

Оберон-2 (Oberon-2)

1991

D*

Ханспетер Мессенбек+

Європа

ETH

-

Limbo

1996

D*

Денніс Рітчі

Америка

Bell Labs (Lucent)

-

Component Pascal

1997

D*

Куно Пфістер+

Європа

Oberon microsystems

-

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Виділені мови Паскаль-сімейства

Види (парадігми)

A - процедурне програмування; B - об'єктно-орієнтоване програмування; C - структурне програмування; D - модульне (компонентне) програмування; E - логічне (реляційне) програмування; F - функціональне програмування; G - рівнобіжне програмування; H - гібрид (суміш парадигм; B+C+D+G); I - спеціалізовані мови; ЯС - мова скриптів;

ОО - об'єктно-орієнтована мова._

Скорочення

MIT - Massachusetts Institute of Technology

PARC - Palo Alto Research Center

ETH - Swiss Federal Institute of Technology

SRC - Systems Research Center

ISE - Interactive Software Engineering

ISO - International Standard Organization

CIT - California Institute of Technology

* nigrpHMKa CHCTeMHoro nporpaMyBaHHi.

+ ,3,eKijii>Ka aBTopiB.

Додаток 4

Рівні розвитку мереж у інформаційно-комп'ютерних технологіях

Мережа

Перш, ніж приступити до розгляду міжмережевої взаємодії, уточнимо, що розуміється під терміном "мережа". Цей термін може вживатися у широкому змісті (мережа - це сукупність пов'язаних між собою комп'ютерів) і у вузькому змісті (мережа - це сукупність комп'ютерів, з'єднаних між собою відповідно до однієї зі стандартних типових топологій (шина, зірка, кільце) й пакетів, що використовують для передачі (пакет - це один із протоколів канального рівня, визначений для однієї з топологій).

Кожна мережа має свій IP-номер, що використовується на мережному рівні при виконанні маршрутизації. Коли дві чи більш мережі організують спільну транспортну службу, то такий режим взаємодії звичайно називають міжмережевою взаємодією (internetworking). Для позначення складеної (рос.-составной) мережі в англомовній літературі часто також використовуються терміни інтермережа (Internetwork чи internet^. Інтермережа забезпечує тільки передачу пакетів і не займається розглядом їхнього змісту. Internetwork є об'єднанням окремих мереж, з'єднаних проміжними мережними пристроями і яке працює як єдина велика мережа (рис. П.4.1).

Рис. Д.4.1. Приклад взаємодії різних за складом мереж у єдиному комплексі інтермережі

Об'єднання мереж (Internetworking) відноситься до галузей, продуктів й процедур, що відповідають вимогам створення й адміністрування мережних комплексів.

Виникнення інтермереж відбувалося по своєї більшості випадковим (рос.-. случайньгм) образом. При цьому, придбані комп'ютери і ОС, відповідали індивідуальним потребам груп користувачів. Мережі відділів будувалися для рішення конкретних задач груп співробітників. Наприклад, інженерний відділ міг обрати робочі станції SPARC фірми Sun Microsystems, що були з'єднані мережею Ethernet, тому що їм були потрібні додатки (рос.-приложения), які б працювали тільки у середовищі UNIX. Розподіл файлів при цьому реалізовувався за допомогою протоколів TCP/IP і NFS. У відділі продаж тієї ж самої організації вже могли бути придбані комп'ютери PS/2, встановлена мережа Token Ring і операційна система NetWare для рішення їх власних задач: ведення бази даних про клієнтів, підготовки листів, розробки комерційних пропозицій (рос.-предложений). Потім у рекламному відділі були обрані комп'ютери Macintosh, оскільки вони найкращім образом підходять для створення презентаційних матеріалів. MacintosliH з'єднувалися за допомогою LocalTalk, а файли і принтери розподілялися з використанням AppleTalk. Відділ, що відповідає за автоматизацію підприємства, повинен інтегрувати усі ці цілком несумісні системи у єдиний прозорий організм.

Гетерогенність.

Таким чином, тільки невелика кількість мереж має однорідність (гомогенність) програмного й апаратного забезпечення. Однорідними частіше є мережі, що складаються з невеликої кількості компонентів від одного виробника.

Нормою сьогоднішнього дня є мережі неоднорідні (гетерогенні), які

складаються з різних робочих станцій (Intel, Sun, IBM, Hewlett-Packard, Dell, COMPAQ), операційних систем (Windows, Unix, Linux, Sun, Macintosh), та різноманітних додатків, а для реалізації взаємодії між комп'ютерами використовують різні протоколи. Розмаїтість усіх компонентів, з яких будується мережа, породжує ще більшу розмаїтість структур мереж, що виходять з цих компонентів. Структурні і організаційні об'єднання комп'ютерів у єдиний комплекс мають наступні назви.

Local Area Network (LAN) - локальна мережа, з'єднаних між собою робочих станцій, які спільно використовують ресурси чи процесора сервера в межах невеликого географічного простору. Призначена для спільного використання ресурсів файлів-серверів для обміну файлами і повідомленнями, а також мережних принтерів. Може обслуговувати від декількох до декількох тисяч користувачів.

Wide Area Network (WAN) - фізична комунікаційна мережа, що зв'язує географічно вилучені друг від друга комп'ютери і мережні сегменти. Характеризує більш широку телекомунікаційну структуру, чим LAN. Може складатися з мереж приватних компаній, а також включати державні мережі. Обов'язково включає всі засоби передачі.

Интранет (Intranet) - є мережею, що розташована в межах підприємства. Може складатися з багатьох зв'язаних між собою локальних мереж (LAN), атакож використовувати орендовані лінії - WAN. Також може включати чи не включати з'єднання через один чи декілька шлюзів із зовнішнім Інтернетом. Основним призначенням інтранет є об'єднання інформації й обчислювальних потужностей (засобів) підприємства, забезпечення ними його працівників та накопичення стратегічного інформаційного ресурсу компанії. Інтранет може також використовуватися для забезпечення групової роботи і проведення телеконференцій.

Екстранет (Extranet) - об'єднана мережа, що використовує Інтернет-технології для з'єднання фірм і підприємств із їх постачальниками, чи клієнтами іншими фірм, пов'язаними загальними цілями. Екстранет можна представити у виді частини інтранет-мережі компанії, що зроблена доступною для інших компаній або вже є власністю декількох компаній. Загальна для них інформація доступна тільки для учасників чи комплексу і може відкриватися для доступу за особливими угодами.

Інтернет (Internet) - глобальна мережа, що з'єднує багато мільйонів комп'ютерів. Більш 100 країн поєднуються нею для обміну даними, новинами й іншою інформацією. Є децентралізованою мережею (не має одного головного комп'ютера). Кожен Інтернет комп'ютер називається хостом (host) і абсолютно незалежний від інших. Інтернет включає всі матеріальні складові, включаючи комунікації. Слід зазначити, що Інтернет не є синонімом World Wide Web (світова павутина) - це тільки один з його сервісів.

World Wide Web (WWW - світова павутина) - сервіс Інтернет, який підтримує збереження й доставку по всій мережі спеціально форматованих документів. Документи форматуются засобами скриптової мови HTML (HyperText Markup Language), яка підтримує посилання на інші документи (текст, графіка, аудіо-, відео і т.ін.), розташовані у будь-якій частині світу на будь-якому комп'ютері-сервері - потужному комп'ютері з програмою-сервером (цей комп'ютер повинен бути включеним у даний момент часу для забезпечення доступу, тобто функціонувати). Сервера, на яких розташовуються документи, можуть також містити інші різноманітні й численні дані, як правило в заархівованому вигляді. Ці дані можна "скачувати" на комп'ютер користувача для подальшої роботи. Документи проглядаються на комп'ютерах користувачів за допомогою додатків, які називаються браузерами. Браузер - це програма-клієнт, яка дозволяє користувачам читати HTML-документи з локального диску та Internet за допомогою сервіса WWW, а також здійснювати навігацію поміж ними. Прикладами програм-браузерів можна навести такі: MS Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera та інші.

Слід ще раз особливо зазначити, що WWW не є синонімом Інтернет, а тільки входить до складу його сервісів. З інших сервісів Інтернет можна назвати E-mail (електронна пошта), FTP (передача файлів), Telnet (телеконференції) та ін.

Додаток 5

Команди інтегрованого середовища розробки Turbo Pascal 7.0

Управляючі команди ("гарячі клавиші")

F1

-отримати справку / допомогу

F2

-зберігти поточний файл, що редагується, на диск

F3

-читати файл з диску

F4

-виконати програму до стрічки, де розташован курсор

F5

-(вкл/откл) суміщення вікон редактора і відлагоджувальника

F6

-циклічна зміна вікон (переход з вікна до вікна)

F7

-трассировка підпрограми

F8

-пооператорне виконання програми

F9

-компилювати програму

F10

-перехоід до верхнього (головного меню)

Alt-X

-вихід у DOS (кінець роботи)

Alt-0

-показати список активних вікон

Alt-F 1

-показати останній екран підказки

Alt-F3

закрити (вилучити) поточне вікно

Alt-F5

-показати результати виконання програми

Alt-F9

-компілювати поточний файл

_І_

Alt-Цперша буква назви меню]-викликає відповідне меню: (File, Run, ...)

-1-

Ctrl-F1

-підказка по слову

Ctrl-F2

-закінчити процес відлагодження

Ctrl-F3

-показати стек

Ctrl-F4

-обчислити вираз або зменити значення змінної

Ctrl-F5

-переміщення вікна і зміна його розмірів

Ctrl-F9

-запуск задачі на виконання

Esc

-закриття діалогового вікна

PrintScre

-друкування копії екрана на принтері

Shift-F6

-переключення активних вікон

Ctrl-Break

-переривання програми, що виконувалася

Alt-R-Enter

-запуск задачі на виконання

Shift- "клавиши стрелки"

-виділить фрагмент программьі

Alt-BackSpace

-вдміна останьнього редагування


Команди роботи з блоком

Ctrl-K B

-помітити початок блока

Ctrl-K K

-помітити кінець блока

Ctrl-K T

-помітити слово зліва від курсору

Ctrl-K P

-надрукувати блок

Ctrl-K C

-копіювати блок в позицію курсора

Ctrl-K V

-перемістити блок

Ctrl-K H

-(убрать/вновь выделить) пометку блока

Ctrl-K Y

-вилучити блок

Ctrl-K R

-читати блок з дискового файла

Ctrl-K W

-записати блок на диск

Ctrl-K I

-змістити блок вправо

Ctrl-K U

-змістити блок уліво

Команди вилучення/вставки

Shift-Del

-перемістити блок, що виділєн, y 6уфєр Clipboard

Ctrl-Ins

-cкoпiювaти блок, що виділєн, y 6уфєр Clipboard

Ctrl-Del

-вилучити блок, що виділено

Shift-Ins

-вcтaвити блок з бyфepa Clipboard у позицію ^pcopa

Ctrl-V

-вкл/викл. режим вcтaвки

Ctrl-N

-вcтaвити строку

Ctrl-Y

-вилучити строку

Ctrl-H

-стерти одмвол        від ^pcopa

Ctrl-G

- стерти одмвол тад куршром

Ctrl-T

- стерти олово cпpaвa від ^pcopa

Додаток 6

Коди ASCII (0-127) (American Standard Code for Information Interchange)

DEC

CHAR

Name

DEC

CHAR

DEC

CHAR

DEC

CHAR

0

Ctrl-@

NUL

32

SPC

б4

@

 

1

Ctrl-A

BOH

33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83 


Похожие статьи

Б С Бусигін - Прикладна інформатика