Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2008      2009      2010      2011       2012 2013

рік

Рис. 2. Обсяги залучених іноземних інвестицій в Україну

Складено автором на основі даних Державної служби статистики України [10]

Структура залученого в Україну іноземного капіталу у 2012 році за видами економічної діяльності виглядає наступним чином: фінансова діяльність 34% від загальної кількості залучених ПІІ; промисловість - 32%; операції з нерухомим майном - 12%; торгівля - 11%; будівництво - 5%; діяльність транспорту та зв'язку - 4%; інші види економічної діяльності - 4%. Проведений аналіз структури іноземних інвестицій свідчить про негативні моменти, що склалися при здійсненні іноземних інвестицій в українську економіку. Як бачимо, структура іноземних інвестицій в економіці України являється деформованою і в колі інтересів зарубіжних інвесторів знаходяться переважно високоприбуткові сфери та сфери, де має місце швидкий обіг капіталу та велика його віддача (фінансовий сектор, торгівля, експортоорієнтовані галузі промисловості). Інвестори приділяють порівняно мало уваги високотехнологічним секторам вітчизняної економіки. У той час як глобальні тенденції економічного розвитку свідчать про те, що структурні зрушення у світовій економіці характеризуються зменшенням частки низькотехнологічних секторів виробництва (нафтохімічна промисловість, легка промисловість, чорна та кольорова металургія, харчова промисловість) і випереджаючим ростом високотехнологічних наукоємних секторів (галузь телекомунікацій та зв' язку, транспортне та енергетичне машинобудування, фармацевтика, мікро та радіоелектроніка, галузь авіаційних та аерокосмічних технологій), що покликані акумулювати найновіші досягнення науково-технічного прогресу. Згідно з опублікованим UNCTAD World Investment Report 2012 зростання надходжень іноземних інвестицій у світі у порівнянні з попереднім роком спостерігалися в основному у сфері послуг та високотехнологічному виробництві, наприклад: хімічне виробництво +65%; транспорт та комунікації +38%

[14].

На основі наведеної динаміки та структурного розподілу залучених іноземних інвестицій в українській економіці показано, що роль іноземних інвестицій в структурній модернізації економіки України залишається недостатньо високою не тільки через невеликі обсяги іноземного капіталу, а й внаслідок того, що лише незначна їх кількість трансформується в інвестиції в основний капітал.

Це, у свою чергу, показує, що залучений іноземний капітал не сприяє якісному оновленню та структурній модернізації економіки України, а навпаки погіршує її міжнародну спеціалізацію.

Аналіз технологічної структури іноземних інвестицій говорить про низьку інноваційну активність у промисловості нашої країни, що перешкоджає структурній модернізації національного господарства і підвищенню економічної ефективності секторів. На сучасному етапі основна частина інвестицій, що надходять з-за кордону, орієнтовані на короткострокові та допоміжні елементи технічного обладнання, що призводить до консервації застарілих технологій і не сприяє виробництву конкурентоздатної високотехнологічної продукції.

Висновки. Отже, підбиваючи підсумки вищесказаного, ми дійшли висновку, що в Україні сформувалася неефективна структура економіки, у якій переважає застаріле ресурсо- та енергоємне виробництво. нестійкість співвідношення між нагромадженням і споживанням, а також фінансової сфери від реального сектору економіки. З поміж структурних диспропорцій української економіки, що носять системний характер і мають визначальний вплив на формування подальших тенденцій її розвитку, необхідно виділити в першу чергу, низьку норму нагромадження основного капіталу, постійне зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат в структурі ВВП, від' ємне сальдо зовнішньоторгівельного балансу, загальне зниження динаміки ВВП та інвестицій в основний капітал.

Водночас слід зазначити, що розширене відтворення української економіки та її структурна модернізація може багато у чому залежати від залученого у необхідній кількості іноземного капіталу, як це здійснили країни ЦСЄ у відповідний період свого економічного розвитку. Адже в умовах дефіциту внутрішніх інвестиційних ресурсів повинен активно залучатися іноземний капітал з метою реструктуризації та технічної модернізації економіки.

Проаналізувавши економічні тенденції, ми дійшли висновку, що в Україні, не зважаючи на постійне зростання кількості іноземних інвестицій, необхідний ефект економічного зростання та модернізації економіки, не досягається. Причина такої ситуації вбачається у неефективному використанні іноземних інвестицій, а також у значній кількості соціальних, правових та економічних негараздів в державі.

Оцінка ролі іноземних інвестицій в структурній модернізації економіки України буде залежати від політики залучення іноземного капіталу та узгодження з іншими напрямами державної політики спрямованої на структурну модернізацію.

РЕЗЮМЕ

Здійснено аналіз проблем та перспектив процесу структурної модернізації економіки України за допомогою активізації іноземного інвестування в умовах глобальної економічної кризи. Визначено та обґрунтовано роль зарубіжного капіталу в процесі перебудови української економіки та подоланні негативного впливу глобальної фінансово - економічної кризи. Ключові слова: іноземні інвестиції, структурна модернізація, економічна криза.

РЕЗЮМЕ

Осуществлен анализ проблем и перспектив процесса структурной модернизации экономики Украины посредством активизации иностранного инвестирования в условиях глобального экономического кризиса. Определена и обоснована важная роль зарубежного капитала в процессе перестройки украинской экономики и преодолении негативного влияния глобального финансово - экономического кризиса.

Ключевые слова: иностранные инвестиции, структурная модернизация, экономический кризис.

SUMMARY

The analysis of the problems and prospects of the process of structural modernization of Ukraine's economy by increasing foreign investment in the global economic crisis is done. The practical role of foreign capital in the process of restructuring of the Ukrainian economy and overcoming the negative impact of the global financial - economic crisis is defined. Keywords: foreign investments, structural modernization, economic crisis.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Модернізація України - наш стратегічний вибір: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К.: НІСД, 2011.

- С. 122

2. Структурні перетворення в Україні: передумови модернізації економіки / А. П. Павлюк, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська [та ін.][Текст]/ за ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2012. - С. 33

3. Billet, Bret L. Modernization Theory and Economic Development: Discontent in the Developing World. Westport, Conn: Praeger, 1993

4. Inglehart, Ronald Modernization and Postmodernization: Cultural, Economic, and Political Change in 43 Societies. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1997

5. Roberts, J. Timmons, and Amy Hite From Modernization to Globalization: Social Perspectives on International Development. Malden, Mass.: Blackwell. 1999

6. Rostow, Walt W. The Stages of Economic Growth: A Non-Communist Manifesto. London: Cambridge University Press, 1960

7. Структурні зміни та економічний розвиток України: монографія / [Геєць В.М., Шинкарук Л.В., Артьомова Т.І. та ін.] [Текст] / за ред. д

- ра екон. наук Л.В. Шинкарук; НАН України; Ін - т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 696 с

8. Єрмолаєв, А. В., Жаліло, Я. А. щодо проблем реалізації модернізаційних стратегій в умовах сучасної України [Текст] // Стратегія розвитку України. - 2011. - № 1. - С. 67 - 74

9. Жаліло, Я. А. Структурні трансформації промисловості України в період фінансово-економічної кризи / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка // Вісник Інституту економіки та прогнозування. - 2010. - С. 29

10. Державна служба статистики України. Офіційний веб - сайт. Режим доступу: www.ukrstat. gov.ua

11. Yearbook Statistical Energy Review 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yearbook/enerdata/net

12. World economic outlook: a survey by the staff of the International Monetary Fund. Washington, DC: International Monetary Fund [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2012/02/pdf/text.pdf

13. Веб - сторінка Євростату [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat

14. UNCTAD World investment Report 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2012 embargoed en.pdf

UDC 338 "313"

TRENDS FOR WORLD ECONOMICS 2050

Zlatev K., "D.A. Tsenov" Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria '

The global financial crisis has accelerated the redistribution of power in the global economy and emerging countries are becoming a factor with fast growing economic power, shows the study "The World in 2050" by the consulting company "PricewaterhouseCoopers". By 2050, the global economic map is likely to be dramatically redrawn. The top three will be held by China, U.S. and India, and in the top 10 there will only be four of today leaders - the U.S., Japan, Germany and the UK. We are expecting to witness the rise of the emerging economics to the top 10 in the next 40 years.

Table 1: Actual and projected top 20 economies ranked based on GDP in PPP terms1_

PPP

rank

2011

2030

2050

 

Country

GDP at PPP (2011 US$bn)

Country

Projected GDP at PPP (2011US$bn)

Country

Projected GDP at PPP (2011US$bn)

1

US

15.094

China

30.634

China

53.856

2

China

11.347

US

23.376

US

37.998

3

India

4.531

India

13.716

India

34.704

4

Japan

4.381

Japan

5.842

Brazil

8.825

5

Germany

3.221

Russia

5.308

Japan

8.065

6

Russia

3.031

Brazil

4.685

Russia

8.013

7

Brazil

2.305

Germany

4.118

Mexico

7.409

8

France

2.303

Mexico

3.662

Indonesia

6.346

9

UK

2.287

UK

3.499

Germany

5.822

10

Italy

1.979

France

3.427

France

5.714

11

Mexico

1.761

Indonesia

2.912

UK

5.598

12

Spain

1.512

Turkey

2.760

Turkey

5.032

13

South Korea

1.504

Italy

2.629

Nigeria

3.964

14

Canada

1.398

Korea

2.454

Italy

3.867

15

Turkey

1.243

Spain

2.327

Spain

3.612

16

Indonesia

1.131

Canada

2.148

Canada

3.549

17

Australia

893

Saudi Arabia

1.582

South Korea

3.545

18

Poland

813

Australia

1.535

Saudi Arabia

3.090

19

Argentina

720

Poland

1.415

Vietnam

2.715

20

Saudi Arabia

686

Argentina

1.407

Argentina

2.620

Source: World Bank estimates for 2011, PwC estimates for 2050

© Zlatev K., 2013

1 World Bank estimates for 2011, PwC estimates for 2050

With the rapid growth of the emerging markets, the global economy is experiencing a seismic shift. But why is this change occurring? Will it continue? And how will the world look if it does? The answers to these questions are important for investor's decision today. World output will be treble, as growth accelerates on the back of the emerging economies. On average, annual world growth is projected to accelerate towards 3% compared with growth of just 2% in the 2000s. Emerging-world growth will contribute twice as much as the developed world to global growth over this period. By 2050, the emerging world will have increased five-fold and will be larger than the developed world. These projections combine prospects for per capita GDP and the demographic outlook. Income per capita should grow in all the countries. But demographic patterns vary significantly across the world and have a major influence on growth prospects.

GDP calculated by purchasing power parity (PPP), is an indication that eliminate the differences in price levels between countries and equated the purchasing power of national currencies. Using this indicator is because in general price levels in developing countries are much lower than in developed, so the GDP calculated by purchasing power parity, the differences decrease, experts noted by "PricewaterhouseCoopers".

GDP calculated by purchasing power parity (PPP), is an indication that eliminate the differences in price levels between countries and equated the purchasing power of national currencies. Using this indicator is because in general price levels in developing countries are much lower than in developed, so the GDP calculated by purchasing power parity, the differences decrease, experts noted by "PricewaterhouseCoopers".

A new leading group will be former called E-7 (from Emerging). That will include China, India, Brazil, Russia, Mexico, Indonesia and Turkey. Today they are emerging, but only after a decade will be larger than the current G7 group - the U.S., Japan, Germany, Britain, France, Italy and Canada. As of 2042 Russia will overtake Germany's economy.

Calculating the national GDP of the 20 largest economies by purchasing power parity, experts from PwC concluded that by 2020 the countries of the E-7 will already be ahead of the G7. By 2020, China will be the largest economy in the world, three decades later, behind it will be ranked Indian. G7 vs. E7

In this section, we look at how the relative sizes of different economies are projected by our model to change over time. As Chart 2 shows, our base case projections suggest that the E7 countries will be more than 50% larger than the G7 countries when measured by GDP at market exchange rates (MER) by 2050 and around 75% larger in PPP terms. In contrast, the E7 is currently just under half the size of the G7 economies based on GDP at MERs and just over 80% of the size of the G7 based on GDP measured in PPP terms.

Chart 1: Relative size ofG7 and E7 economies: 2011 and 2050

Chart 2: E7 and G7 growth paths in PPP terms

World economic order is changing slowly but still steadily when farms are measured at market exchange rates. It is believed that this index better reflects the relative size of an economy, since it does not eliminate the differences in price. According to this indicator E-7 will overtake G7 by 2035 when the Chinese economy will now be shifted current leader U.S. and India will be the third in the world and more than four times larger than Japan.

In 2050 Australia and Argentina may come from the list of G20, and their places will be taken by Vietnam and Nigeria. Vietnam will be the country with the highest average annual growth rate - 8.8%, followed by India, Nigeria and China by 8.1%, 7.9% and 5.9%, and ahead of the United States (2.4%) and Germany (1.3%), say specialists PwC. 2050 Indonesia can be climbed from the sixteenth place in terms of GDP, which it occupied in 2009, in eighth place, ahead of the next 40 years not only Italy, but also France, Britain and even Germany.

The emerging dominance of China and India is in many ways a return to the historical status quo before the industrial revolution in the late XVIII century and XIX century, when almost half of the GDP of the world's population has been concentrated in the two countries. Revolution to change the global economic power in favor of Western Europe and the U.S. and now the reverse process occurs.

The Changes in the global economic order revile new challenges, but also new opportunities for participants in the world economy. The rapid development of demand in major emerging economies, with growing middle classes open up opportunities for Western companies. Competition in these markets will be high, the task of the companies will be difficult, they will have to make major investments, without which it will fall into the slow lane of history, warn consultants PwC.

The tiger's pounce

The most significant growth in the share of world GDP at market exchange rates, will consider not China, and India. In 2009, its share was only 2%, but in 2050 will reach 13%. The country has the potential to be the fastest growing major economy in the next 40 years. The "PricewaterhouseCoopers" refers to expect over the next decade, the growth rate of the Indian economy to overtake China as India has a significantly younger and faster growing working age population. However, the country will be able to utilize its full potential only if it continues to follow begun two decades ago policy to stimulate growth. Priorities in the future need to be more open to foreign trade and investment, a substantial increase in investment in transport and energy infrastructure, improving education, especially among rural women. Likely to change in the drivers of the Indian growth - the country will become less dependent on outsourcing and greater reliance on exports of processed goods utilizing engineering skills acquired by young Indians. Consumer markets will become more attractive to Western companies seeking to take advantage of the growing number of middle class in the country.

Also in 2050, China would overtake the U.S. as the leading economy in the world. China's top position in the ranking of the leading economies in the world will not surprise anyone, says the French newspaper Le Figaro, said on Monday. U.S. economy will be second and India -third. In the top five of the leading economies are Japan and Germany. Top ten will be expanded from the UK, Brazil, Mexico, France and Canada.

The largest jump in 2050 would make the Philippines which will climb 27 places to Шіі place in the ranking of the leading economies in

the world.

Other places from 11 to 20 would be occupied respectively by Italy, Turkey, South Korea, Spain, Russia, Indonesia, Australia, Argentina

and Egypt.

HSBC: In 2O5O Bulgaria will be a developing country

In 2050 Bulgaria will be in the group of developing economies. It will be in the middle of the century part of the economy, reflecting growth. This group will be even Brazil, Mexico, Turkey, Russia, Indonesia, Argentina, Saudi Arabia, Thailand, Iran, Venezuela, Pakistan, Colombia, Chile, Nigeria, Romania, Hungary, Libya, Bahrain, Lithuania, Latvia, Cyprus, Bosnia and Herzegovina, Belarus, Iraq, Czech Republic, Kuwait, Morocco, New Zealand, Syria, Tunisia, Croatia, Yemen. Besides the category of countries with growth in which Bulgaria, there is a category of countries with very rapid growth and those with steady growth. In 2050, the U.S. will be in the category of stable growth, alongside the United Kingdom, Canada, France, Italy, South Korea and others. China and India are in the category of countries with rapid economic growth, along with the Philippines, Egypt, Malaysia, Serbia, Ukraine and others.

We are moving into a world where Global growth will be powered by emerging economies, rather than held back by them. By 2050, the collective size of the economies we currently deem "emerging" will have increased five-fold and will be larger than the developed world. And 19 of the 30 largest economies will be form the emerging world. Putting everything together Asia will continue demonstrating extremely strong growth rates and those with large populations will overtake Western powerhouses. Latin America will feature more heavily in the global league tables. The league table losers - the small European countries - may struggle to maintain their influence in global policy forums.

РЕЗЮМЕ

Світова фінансова криза прискорила перерозподіл влади у світовій економіці і країни, що розвиваються, стають фактором з швидко зростаючою економічною могутностю, як показує дослідження "Світ у 2050 році" консалтинговій компанії "Pricewaterhouse Coopers". Ключові слова: країни, що розвиваються, розвинуті країни, "Світ у 2050 році".

РЕЗЮМЕ

Мировой финансовый кризис ускорил перераспределение власти в мировой экономике и развивающихся странах, становятся фактором быстро растущей экономической мощи, как показывает исследование "Мир в 2050 году" консалтинговой компании "Pricewaterhouse Coopers".

Ключевые слова: развивающиеся страны, развитые страны, "Мир в 2050 году".

SUMMARY

The global financial crisis has accelerated the redistribution of power in the global economy and emerging countries are becoming a factor with fast growing economic power, shows the study "The World in 2050" by the consulting company "PricewaterhouseCoopers". Keywords: emerging countries, developed countres, "The World in 2050"

REFERENCES:

"PricewaterhouseCoopers" - world in 2050 "HSBC" - global economics research

УДК 330

СМЕНА ПАРАДИГМ МЕНЕДЖМЕНТА: РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ И ПЕРСПЕКТИВЫ

Казакова О.К., кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента ДонНУ ЛагутинаИ.С., старший преподаватель кафедры менеджмента ДонНУ '

Постановка проблемы. Смена парадигм менеджмента обусловлена изменением самих организаций и их внешнего окружения. Но любая национальная и мировая экономики являются многоструктурированными и неоднородными, что предопределяет целесообразность использования разных подходов к управлению организациями. Особая сложность сочетания общественных интересов и интересов бизнеса проявляется на потребительском рынке. Это обстоятельство обусловливает рождение относительно нового направления в теории менеджмента - социальной ответственности производителей.

Анализ последних исследований и публикаций, определение нерешенной проблемы. Современные исследования и рекомендации в области менеджмента направлены, в первую очередь, на разработку и реализацию новых организационных форм, моделей взаимодействия и поведения персонала, обеспечивающих усилению конкурентных преимуществ, а также - инструментов, способствующих расширению продаж. Осознание повышенной ответственности бизнеса в современных условиях породило самостоятельное направление исследований в менеджменте - его социальную ответственность, что нашло отражение в работах С. П. Перегудова, И. С. Семененко, С. А. Антонова, Э. М. Короткова и др. Однако концептуальные положения корпоративной социальной ответственности направлены на обеспечение устойчивого развития самой организации, а социально ответственное поведение бизнеса означает, преимущественно, стратегическую благотворительность и филантропию.

© Казакова О.К., 2O^

Цель статьи. Па основе изучения тенденций изменения организаций и внешней среды обосновать необходимость формирования новой модели менеджмента, означающей изменения общественных отношений в формате «производитель - потребитель».

Результаты исследования. Формирование новых подходов и ориентиров в менеджменте происходит на основе существовавших ранее, существующих сегодня и сохраняющихся в перспективе идей.

Это предположение представляется правомерным, во-первых, потому, что накопление количественных изменений различных параметров в экономике неизменно приводит к образованию нового качества управления - парадигмы. Во-вторых, любая и национальная, и мировая экономики являются многоструктурированными и неоднородными, характеризуются определенным балансом стагнирующих и высокотехнологичных отраслей, добывающих и перерабатывающих, имеют сектора, принадлежащие разным технологическим укладам, испытывающим разную степень динамизма различной сложности внешней среды, а хозяйствующие субъекты различаются видами и масштабами деятельности.

Поэтому в рамках одного исторического этапа в разных странах вполне могут уживаться и уживаются разные подходы к управлению организациями - «древние», «старые», «новые» и «новейшие».

Чем проще организация, тем реже возникают управленческие проблемы, которые к тому же не являются сложными. Что же такое «простая» организация?

Исторически все организации были просты. Это значит, что они в течение долгого времени выпускали технически несложную (состоящую из малого числа комплектующих деталей) продукцию ограниченного ассортимента, небольшого объема, поэтому ориентированную, преимущественно, на местные рынки и известных покупателей, с которыми строились долговременные предсказуемые отношения. Это предопределяло достаточно простые задачи менеджмента, которые решались на основе наблюдений и опыта -эмпирически.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 


Похожие статьи

Р М Дупай - Проблеми та перспективи іноземного інвестування в економіку україні

Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни