Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 

Болючим демографічним питанням для східних регіонів України залишається міграційний відтік населення сільських територій, як безпосередньо до великих промислових міст в межах регіону, так і за його межі, що безперечно стає ще однією з причин зміни структури населення Донецької і Луганської області в бік зменшення частки сільського населення й зникнення сільських адміністративно-територіальних одиниць. При цьому, слід зазначити, що міграційний відтік сільського населення в Донецькій і Луганській області має різні риси. В Донецькій області сільське населення за останні п' ять років, з 2008 року по 2012 рік, в переважній більшості, мігрувало в межах області, в той же час відтік населення із сільських територій Луганщини в основному відбувалось за її межі (Табл. 1).

Таблиця 1

Міграційний приріст (скорочення) населення сільських поселень Донецької і Луганської областей за потоками і роками

Рік

Всього

Внутрішньорегіональна

Міжрегіональна

Міждержавна

 

Донецька Область

Луганська область

Донецька область

Луганська область

Донецька область

Луганська область

Донецька область

Луганська область

2008

- 1297

-966

-1177

-457

-189

-525

69

16

2009

- 470

-370

-342

-52

-201

-287

73

-31

2010

231

-431

-100

-104

176

-352

116

25

2011

- 437

-743

-443

-379

-137

-458

143

94

2012

-1068

-687

-976

-327

-180

-431

88

71

Джерело: авторські розрахунки на основі даних Головного управління статистики у Донецькій області та Головного управління статистики у     Луганській     області [Електронний    ресурс].     - Режим     доступу     :     http://donetskstat. gov.ua/statinform/nasel.php,

http://www.lugastat.lg.ua/sinf/demograf/demogr0712_4.php

Стабільному соціальному розвитку сільських територій Сходу України заважають невирішені питання сезонності ринку праці, проблеми зайнятості населення, низький рівень оплати праці і т.д.

За звітом Донецької обласної служби зайнятості, станом на 1 січня 2012 року саме у сільських районах області було найбільше навантаження осіб, які шукали роботу на одну вакансію. Так, у середньому по Донецькій області на 1 вакансію претендувало 7 осіб, що шукали роботу, при цьому якщо у Донецькому міському центрі зайнятості на 1 вакансію в середньому претендувало 2 особи, то у Новоазовському районному центрі зайнятості - 90 осіб, Першотравневому РЦЗ - 60 осіб. В цілому, рівень безробіття сільського населення працездатного віку на початок 2012 року в Донецькій області становив 10,4 % (за методологією МОП), для порівняння - рівень безробіття міського населення регіону був 8,6%, а рівень безробіття сільського населення по Україні - 8,5% [10]. Переважна частина зареєстрованих безробітних у сільських територіях Донецької області - це безробітні у сфері сільського, лісового та рибного господарства.

Сільське господарство залишається головною сферою економічної діяльності і джерелом доходу для більшості населення, що мешкає у сільських територіях. Але сьогодні рівень заробітної плати робітників підприємств сільського господарства залишається у східних регіонах досить низьким і чи не найменшим серед рівня заробітних плат в інших сферах економічної діяльності. За підрахунками Головного управління статистики у Донецькій області середня номінальна заробітна плата одного штатного співробітника у регіоні у грудні 2012 року склала 3811 грн., а робітника сільського підприємства всього 2256 грн. Така ситуація є причиною збереження соціального напруження на селі і відтоку працездатного населення у міста.

Проблемними, у соціальному розвитку сільських територій Донецької і Луганської областей залишаються питання благоустрою і розвитку соціальної та інженерної інфраструктури на селі.

Сьогодні рівень благоустрою житла сільських територій в переважній більшості не відповідає сучасним умовам. Рівень забезпечення сільських населених пунктів послугами з подачі газу, води та теплової енергії значно відстає від міського. За підрахунками Головного управління статистики у Донецькій області станом на серпень 2012 року природний газ постачався лише до 22% сільських населених пунктів, з 401 сільських населених пунктів лише 36% користувались централізованим водопостачанням, а до центральної каналізації було підключено лише 45 сіл, або 4% від їх загальної кількості. Що стосується питання введення нового житлового фонду з високим рівнем благоустрою, а також дообладнання при капітальних ремонтах житлових будинків різними видами зручностей то покращення житлових умов, в основному відбувається для міського населення, а для сільських територій ці показники є незначними.

Вкрай актуальним для сільських територій залишається проблема незадовільного стану транспортної інфраструктури. Погіршення стану автомобільних доріг залишається причиною погіршення комунікації сільських територій з обласними центрами і великими містами. Багато у чому це обумовлено фінансовою неспроможністю сільських районів забезпечувати ремонт і будівництво автошляхів, які знаходяться на їх балансі, відсутністю інвестицій на будівництво доріг та занепадом автомобільних доріг у зв' язку із ліквідацією сільськогосподарських підприємств. Так з інформацією Луганської обласної державної адміністрації у 2010 році переважна більшість (72,6%) відомчих доріг знаходилась в сільській місцевості, власниками яких є сільськогосподарські підприємства та сільські ради

[11].

Погіршення соціальної інфраструктури села можна простежити через аналіз забезпеченості сільських територій дошкільними закладами і загальноосвітніми школами. Так, за наявності в складі Донецької області 1118 сільських населених пунктів, лише кожен четвертий має на своїй території садочок і школу. За даними Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації станом на 2012 рік у сільській місцевості працює 307 дошкільних заклади і 305 загальноосвітніх шкіл. Не вирішеним для регіону залишається питання забезпечення школярів сільської місцевості автобусними перевезеннями. В 2012 році лише 68,7% учнів Донецької області були охоплені автобусними перевезеннями. Така ситуація позбавляє сільських мешканців права на отримання, гарантованих державою освітніх послуг

Складовою збалансованого розвитку сільських територій виступає доступне і якісне медичне обслуговування. Останнім часом в Донецькій області проводиться пілотний проект з реформування системи охорони здоров'я відповідно до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». За результатами реформи з початку 2012 року в Донецькій області працює 72 Центри первинної медико-санітарної допомоги, 55 з яких розташовано у містах і 17 в сільських районах, структурними підрозділами яких стали 439 амбулаторій и 466 фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пункти. Таким чином, в регіоні проведена робота, щодо охоплення первинною медичною допомогою сільських районів, але разом з тим невирішеними, залишаються проблеми стовідсоткового забезпечення амбулаторних закладів медичними кадрами, обладнанням, медикаментами. Крім того, саме сільські райони в 2012 році втратили, в наслідок скорочення ліжкової мережі лікувально-профілактичних закладів 307 одиниць із 802 ліквідованих по Донецькій області, що обмежує можливості сільського населення в отриманні лікувально-профілактичного обслуговування.

Підсумовуючи вищезазначене, ми можемо говорити про те, що соціальний розвиток сільських територій східних регіонів не може бути успішним без вирішення широкого кола демографічних і соціально-економічних проблем. Що, в свою чергу вимагає від держави проведення комплексу заходів на всіх рівнях управління.

На державному рівні необхідно законодавчо затвердити надання підтримки і соціальних гарантій фахівцям, які направляються працювати у сільську місцевість.

На регіональному рівні необхідно по-перше, розробити і прийняти довгострокову стратегію стійкого розвитку сільських територій Донецької і Луганської області. По-друге, затвердити обласні програми соціальної підтримки молодих сімей, що проживають і працюють у сільський місцевості. По-третє, розвивати міжрегіональне, міжнародне співробітництво у напрямку залучення досвіду розвитку сільськогосподарських територій. По-четверте, створювати умови для розвитку соціального партнерства регіональної влади з агропромисловим бізнесом щодо спрямування коштів в розвиток соціальної інфраструктури сільських територій регіонів.

На місцевому рівні важливим є затвердження програм підтримки розвитку малого підприємництва на селі.

РЕЗЮМЕ

В науковій статті проаналізовано стан та ключові тенденції соціального розвитку сільських територій Сходу України (Донецька область, Луганська область), окреслені основні соціальні проблеми села, надані пропозиції щодо їх подолання.

Ключові слова: соціальний розвиток, соціальні проблеми, сільські території, демографічна ситуація, зайнятість, соціальна інфраструктура, інженерна інфраструктура.

РЕЗЮМЕ

В научной статье представлен анализ  состояния и ключевых тенденций социального развития сельских территорий Востока Украины (Донецкая область, Луганская область), очерчены основные социальные проблемы села, даны предложения по их преодолению. Ключевые слова: социальное развитие, социальные проблемы, сельские территории, демографическая ситуация, занятость, социальная инфраструктура, инженерная инфраструктура.

SUMMARY

Scientific paper presents analysis of the key trends and social development of rural areas of the East of Ukraine (Donetsk, Luhansk region), pointed out the major social problems of the country, suggests ways of overcoming them.

Keywords: social development, social issues, rural areas, demographics, employment, social infrastructure, physical infrastructure.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Бородіна О. Соціальні інновації в системі сільського розвитку: концептуальні підходи /О. Бородіна // Економіка України. - 2010 - № 9. - С. 68-77

2. Бородіна О., Прокопа І. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення/О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. - 2009 - № 4. - С. 74-85

3. Біла С. Реформування соціально-економічного розвитку сільських територій в Україні / С. Біла// Стратегічні пріоритети. - 2012. -№3(24). - С. 62-70

4. Аграрна праця та соціальний розвиток села / [Бугуцький О.А., Купалова Г.І., Орлатий М.К. та ін.]; за ред. Бугуцького О.А. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1996. - 302 с.

5. Жаліло Я., Лавриненко С. Щодо рівнів соціального розвитку сільських територій та життя сільського населення [Електронний ресурс ]. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/monitor/Desember/16.htm

6. Саблук П.Т. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / Саблук П.Т., Лукінов 1.1., Юрчишин В.В. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1996. - 663 с.

7. Оприлюднення експрес-випусків Держстату у 2012 році. Розподіл постійного населення України за статтю і віком на 1 січня 2012 року. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Human Development Report 2011. Sustainability and Equity: A Better Future for All. - Published for the UNDP. - P. 132.

9. Демографічна ситуація у Донецькій області. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://donetskstat.gov.ua/statinform/nasel.php.

10. Інформаційна записка про стан ринку праці [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua/don/control/uk/statdatacatalog/list.

11. Автомобільні дороги Луганської області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lugastat.lg.ua/press.php

УДК OOl.895:ЗЗO.ЗO

ПОБУДОВА СЦЕНАРІЇВ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИКЛІЧНОСТІ

ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Кологривов Я. І., аспірант кафедри менеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» '

Розвиток підприємств може суттєво сповільнитися, або навіть призупинитися через різні причини: наявність бюрократичної структури управління, відсутність нових людей в керівництві, погане планування, неефективні капіталовкладення, відсутність ресурсів і, навіть, невезіння. Проте, існує низка прикладів краху успішних підприємств з найкращим менеджментом, готовністю впроваджувати інновації та з гарно організованими дослідженнями ринку та побажань споживачів.

Що ж є причиною краху таких компаній? Виявляється, що бездоганний менеджмент, і сама процедура прийняття рішень в організації, що процвітає, але не застосовує потужні методології передбачення (foresight) майбутніх ринків, зумовлює її неминучий крах [1].

Ця закономірність стосується всіх ринків у сферах виробництва і послуг, наприклад, ІТ, електроніки, хімії, механіки, металургії та

ін.

Якщо розглянути комп' ютерну галузь, то можна помітити, що ІВМ домінувала на ринку мейнфреймових комп' ютерів, але не зреагувала на появу, з технологічної точки зору, більш простих міні-комп' ютерів. В результаті ринок міні-комп' ютерів фактично створила молода компанія Digital Equipment Corporation (DEC), яка і посіла місце основного виробника, відібравши споживачів у ІВМ, коли міні-комп' ютери у функціональному плані змогли забезпечувати потреби споживачів мейнфреймових комп' ютерів. При цьому, якщо порівнювати розміри та можливості ІВМ та DEC на етапі проектування міні-комп' ютерів, то ІВМ була в набагато вигіднішому положенні: компетентний менеджмент, найкращі інженери, напрацьована база лояльних клієнтів, ефективна мережа дистрибуції, відома торгова марка, і звичайно - наявні фінансові ресурси. Проте ІВМ просто не надала значної уваги інноваційній «підривній» (термінологія Clayton M. Christensen - професора Гарвардської школи бізнесу) технології міні-комп' ютерів і не займалася розвитком останньої, що призвело до втрати часу. Чим і скористалися DEC, а трохи згодом Data General, Prime, Hewlett-Packard та Nixdorf. Коли ІВМ зрозуміла перспективність розвитку технології міні-комп' ютерів, було вже занадто пізно: поки ІВМ намагалася сконструювати власний міні-комп' ютер, всі споживачі мейнфреймових комп' ютерів ІВМ перейшли на міні-комп' ютери молодих компаній, що були описані вище. Проте всі виробники міні-комп'ютерів не оцінили ринок настільних комп'ютерів. Цей ринок здобули Apple, Commodore, Tandy та автономні підрозділи ПК компанії ІВМ. Але і Apple, і ІВМ на п'ять років запізнились з виходом на ринок портативних комп'ютерів [1].

Цікаво, що більшість провідних виробників комп' ютерів вважалися компаніями з ефективним управлінням, а в школах менеджменту та у журналістських оглядах їх наводили як приклад для наслідування. Ось що писав американський журнал Business Week в 1986 р.: «Конкурувати з Digital Equipment Corporation в наш час - все одно, що стояти на шляху локомотива, що рухається на повній швидкості. Цей виробник комп' ютерів, вартість якого складає 7,6 млрд дол., набирає швидкість, поки більшість його конкурентів топчуться на старті» [2]. Далі автор радить ІВМ діяти обачніше, щоб не відставати. І справді, DEC була названа однією з найбільш перспективних компаній в аналізі McKinsey, на основі якого була видана книга In Search of Excellence [3].

Але вже за декілька років про DEC пишуть зовсім по-іншому. «Digital Equipment Corporation необхідна добре продумана реорганізація. Обсяги продажів міні-комп' ютерів - її основної лінії продуктів - катастрофічно знизилися. План реорганізації, який було прийнято два роки тому, провалився. Системи прогнозування та планування виробництва також абсолютно не виправдали себе. Зниження витрат не відобразились на прибутковості... Проте справжньою трагедією можуть обернутися втрачені компанією можливості. DEC втратила два роки, намагаючись за допомогою напівзаходів затвердитися на ринку настільних комп' ютерів, що змінив всю комп' ютерну галузь [4].

Рішення, що призвели DEC до занепаду, були прийняті в той час, коли компанію вважали взірцем з точки зору ефективності її менеджменту. Але ж саме в той час керівництво DEC жодним чином не відреагувало на появу настільних комп' ютерів, які захопили ринок через декілька років потому.

Причина цього закладена в тому, що якість та функціональні показники «підривної» технології (в даному випадку - настільного комп' ютера) не забезпечували потреб основних споживачів DEC. Насправді DEC провела всі необхідні дослідження, навіть звернулася до основних споживачів з метою з' ясувати, чи потрібні останнім настільні комп' ютери. Відповідь споживачів була негативною, оскільки на етапі зародження ринку настільних комп' ютерів їх потужність не відповідала потребам основних споживачів міні-комп' ютерів, а всі дослідження вказували на відсутність великих обсягів продажу на основному ринку. І так було насправді. Проте настільні комп' ютери створили новий ринок - ринок персональних комп' ютерів, на якому недоліки настільних комп' ютерів на ринку міні-комп' ютерів стали перевагами: нижчі якість, виробнича спроможність та функціональність, що в результаті забезпечило зниження розмірів, ціни та простоту у використанні. Саме на ринку персональних комп' ютерів, настільні комп' ютери дорозвинулися до рівня, необхідного для забезпечення потреб користувачів міні-комп' ютерів, що забезпечило можливість атаки виробниками настільних комп' ютерів ринку міні-комп' ютерів і відтоку основних споживачів міні-комп' ютерів на ринок настільних комп' ютерів, які ще вчора не розглядали настільні комп' ютери як альтернативу міні-комп' ютерам.

Таким чином, з урахуванням особливостей розвитку сучасних гостроконкуручих і динамічних ринків, застосування потужних методологій передбачення, які спираються на циклічність економічних процесів, є необхідною умовою успішної і довгострокової діяльності підприємств. Такі методології розробляються і пропонуються автором в контексті формування критичних технологій майбутнього на часовому горизонті до 2020 року.

Видатний російський вчений М. Д. Кондратьєв в 20-х роках ХХ століття висунув припущення про існування «великих економічних циклів» в ринкових економіках капіталістичних країн. Працюючи на кафедрі політичної економії та статистики, він спочатку помітив, а потім довів існування «великих циклів кон' юнктури» (саме таку назву використовував вчений). М. Д. Кондратьєв проаналізував динаміку розвитку економік капіталістичних країн Західної Європи починаючи з кінця ХУШ століття і помітив, що цей розвиток є циклічним, і що кожні 40-60 років цикл змінюється наступним, супроводжуючись зміною технологічного укладу[5].

У результаті дослідження Кощфатьєв виокремив такі великі цикли (виділено напівжирним шрифтом) (таблиця):

Наступним кроком вченого був прогноз щодо спадної хвилі 3-го К-циклу. І, висловлюючи ще в 1922 році думку про існування «великих циклів кон' юнктури», М. Д. Кондратьєв статистичними дослідженнями виявив, що перехід від висхідної до низхідної фази великого циклу буде мати місце на межі 20-30-х років, передбачивши тим самим Велику світову депресію 1929-1933 рр., що вразила економіку США, країни Західної Європи та Північної Америки. Постраждали від неї усі капіталістичні країни світу[6].

© Кологривов Я.І., 2O^

Наступна криза 70-х років на спадній хвилі четвертого К-циклу характеризується девальвацією долара США 1971 року і нафтовою кризою 1973-1975 років. Цей період отримав назву стагфляції [7].

Таблиця 1.

Великі економічні цикли, виявлені М. Д. Кондратьєвим та наступні, що йшли за ними.

Позначення

Тривалість К-циклу

Тривалість висхідної хвилі

Тривалість спадної хвилі

1

К1

1779 - 1844/51

1779 - 1810/17

1810/17 - 1844/51

2

К2

1844/51 - 1890/96

1844/51 - 1870/75

1870/75 - 1890/96

3

К3

1890/96 - 1936/40

1890/96 - 1914/20

1914/20 - 1936/40

4

К4

1936/40 - 1980/85

1936/40 - 1966/71

1966/71 - 1980/85

5

К5

1980/85 - 2020/25

1980/85 - 2003/09

2003/09 - 2020/25*

У таблиці зірочкою(*) позначено прогноз.

Сьогодні ми є свідками нової кризи на спадній хвилі п' ятого К-циклу, і знову збіг з прогнозами М. Д. Кондратьєва є незаперечним.

Для того, щоб зрозуміти, як вийти з кризи з найменшими втратами, необхідно побачити причини кризи, а також проаналізувати, використовуючи досвід попередніх циклів, причини підйомів економік після надзвичайно глибоких криз.

За Кондратьєвим, виникнення великих, середніх та коротких циклів економічної динаміки є внутрішньою закономірністю економі­чної динаміки, іманентно властивої економіці як системі. Причиною існування великих циклів є довгий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва, довгого використання та віддачі вкладених інвестицій - фабрики, заводи, порти, канали, тунелі, гідроелектростанції, залізниці, дороги і т. д. Їхнє будівництво та функціонування мають життєвий цикл тривалістю в 40-60 років. Саме ця обставина і породжує появу великих циклів економічної кон' юнктури. Границею цих циклів служать стики вичерпання дієздатності старих капітальних благ та початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, здатних діяти на принципово новій техніко-технологічній та організаційно-структурній основі, створюючи принципово нові блага довгого використання [8]. Тобто в період кризи суспільство, розуміючи завершення життєвого циклу певного технологічного укладу, починає шукати нові перспективні науково-технологічні (8&Т) напрямки, нові рішення, і саме впровадження останніх виводить економіку з кризи, створюючи основу нового технологічного укладу.

Так, велике машинобудування, високотехнологічне будівництво, промислова енергетика, а також цивільна та військова авіація були причиною виходу економік країн з великої депресії. Наступна системна криза 1971-1975 років підштовхнула до розвитку п' ятий технологічний уклад - мікроелектроніку, комп'ютерну техніку, Інтернет, мобільний зв'язок [9]. Вже остаточно зрозуміло, що технологічний уклад п' ятого К-циклу вичерпано і жодні вливання величезних потоків грошей, що використовують сьогодні уряди країн, не в змозі вирішити проблему. Ці дії лише відстрочать і поглиблять неминучий крах застарілого технологічного укладу [10].

Для пошуку перспективних технологій, які, для забезпечення конкурентоздатності підприємства потрібно впроваджувати на останньому, необхідне виявлення науково-технологічних напрямків, що складуть основу 6-го технологічного укладу. Для цього пропонується звернутися до методології передбачення та її інструментаріїв.

Мета передбачення полягає в тому, щоб дослідити потенціал розвитку світової економіки, галузі, підприємства у мінливих економічних, соціальних, політичних та екологічних умовах, виявити критичні науково-технологічні напрямки, що складуть основу 6-го технологічного укладу [11] та виявити критичні технології, які можна впровадити на підприємствах енергетичної, машинобудівної або інших галузей, що забезпечить вихід України на якісно новий рівень конкурентоспроможності.

За визначенням Міжнародної ради наукових спілок (ІС$и), передбачення - це інструмент стратегічного планування, який все частіше використовується урядами, організаціями, компаніями, щоб побачити і усвідомити своє місце, свою роль у невизначеному майбутньому [12]. Визначення критичних науково-технологічних напрямів нового технологічного укладу є надзвичайно важливим процесом, оскільки результати такої діяльності призводять до розуміння, в якому напрямку необхідно рухатись. Уряд або бізнес, спираючись на результати передбачення, зосереджують свої ресурси на найперспективніших наукових течіях, що, в свою чергу, призводить до технологічного стрибка відносно інших країн або компаній [13]. З цього стає очевидним, що важливість виявлення критичних науково-технологічних напрямів важко переоцінити.

Передбачення звичайно більш далекосяжне, ніж звичайне планування, але його результати не повинні бути абстрактними, тому період, який необхідно обрати, не повинен бути занадто відтермінованим, ідеальним є 10-річний період, який, своєю чергою, також можна розбити на декілька циклів планування.

В більшості передбачень 90-х років основною метою було виявлення пріоритетів. Сполучені Штати були піонерами у цьому, так у 1990 році Конгрес США виділив перелік критичних технологій на 10-річний період. Подібні дослідження велися і в інших країнах, таких як Франція, Нідерланди, Чехія, Росія та ін., хоча іноді назва цих досліджень відрізнялася (наприклад, виявлення ключових технологій) [14].

Найбільших результатів у передбаченні, на той момент, досягли спеціалісти Німеччини та Великої Британії, які перебували під сильним впливом серії п'ятирічних $&Т передбачень, реалізованих японським урядом починаючи з початку 70-х років [15]. Ці роботи були більш об'ємними і Ґрунтовними за своїми масштабом та обсягом у порівнянні з роботами щодо виявлення критичних технологій і, варто зазначити, часто менш конкретними у визначенні списків $&Т як пріоритетних областей.

Наступним кроком передбачення є побудова сценаріїв на основі $&Т напрямків.

Сценарії є правдоподібними образами майбутнього, які, як правило, супроводжуються «історією майбутнього», яка відображає шлях із сьогодення в майбутнє (такі сценарії часто називають «дослідницькими» або «екстраполяційними»), або у зворотному напрямку, тобто від майбутнього до сьогодення (часто згадуються як «нормативні» сценарії) [16]. У будь-якому передбаченні розробляються кілька контрастних сценаріїв, як правило, з певним простором для можливих видозмін. Кількість сценаріїв, що розробляються в різних передбаченнях, є різною, але типовою є кількість від 3-х до 5-ти. Сценарії, як правило, помітно відрізняються один від одного, іноді пропонуючи досить радикальні (хоча й правдоподібні) погляди на майбутнє. Хороші сценарії часто містять кількісні та якісні елементи

[12].

Є багато способів розробки сценаріїв, але, можливо, найбільш популярними є «архетипний» і «матричний» підходи. У першому, різні світогляди (або системи цінностей) можуть бути використані для розробки нормативних контрастних сценаріїв, наприклад, «Зелене майбутнє». Або теперішнє може бути по-різному екстрапольовано в майбутнє, на основі різних припущень про форму та/або напрям рушійної сили (драйвера), що продукує зміни [17]. На відміну від цього, в матричному підході зазвичай обираються дві важливі, але невизначені рушійні сили, що продукують зміни. Наступним кроком є визначення екстремальних значень для кожної з цих рушійних сил, наприклад, візьмемо невизначену рушійну силу «ріст продажів», одним екстремумом якої може бути «низькі темпи росту», іншим -«високі темпи росту». Вісі цих рушійних сил наносяться на графік один навпроти одного, щоб створити простори сценаріїв (для двох рушійних сил створюється матриця розмірністю 2 на 2, тобто чотири сценарні простори) [18].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 


Похожие статьи

Р М Дупай - Проблеми та перспективи іноземного інвестування в економіку україні

Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни