Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 

7

0,12

4,83

5,75

0,063

Нехай час експлуатації (повної амортизації) обладнання 129600 годин. За кожну годину комплекс підприємства переробляє в середньому 3,5 тон сміття (в залежності від фракції). Тоді прибуток за Т годин повинен складати: (231-100)*129600*3,5= 59,4 млн. грн. Але треба враховувати витрати, що не передбачені та ризики, що пов'язані в першу чергу зі збутом готової продукції та специфікою виробничого процесу. З розрахунків бачимо, що будівництво сміттєпереробного заводу рентабельне та буде приносити прибуток при правильній експлуатації. Досвід зарубіжних країн показує, що переробка сміття - це не тільки збереження навколишнього середовища, а ще і прибутковий бізнес.

Оцінимо купівлю сміттєпереробного заводу. Нехай вартість заводу складає близько 8 млн. $ (64,1 млн. грн.), а вартість землі для побудови сміттєпереробного комплексу 1 млн. грн. Тобто, собівартість заводу по переробці сміття складатиме близько 65,1 млн. грн.

Припустимо, що перша продукція буде реалізована вже в першому-другому місяці функціонування підприємства. В подальшому вся продукція повинна буде реалізовуватись вчасно. Середній об'єм продажу при функціонуванні 6 комплексів складе 400 т втор сировини на день. Тобто за день дохід складатиме близько 92400 грн., а прибуток - близько 52400 грн.

Нехай керівник вирішив будувати завод в кредит. Сума кредиту - 70 млн. грн. (враховуємо період спорудження заводу та введення в експлуатацію, коли прибуток буде відсутній). Якщо процентна ставка 18%, а підприємець вирішив взяти кредит на 8 років, то кожного місяця він повинен сплачувати 1381 тис. грн.(за ануїтетом - виплати рівними частинами), а його прибуток за місяць складатиме 1572тис. грн. Тобто реальний прибуток з урахуванням виплат по кредиту складатиме 191 тис. грн. Однак, треба враховувати можливі ризики та внески в страховий фонд, що ще зменшить прибуток. Також за період сплати (8 років) обладнання може зноситись, а технологія - застаріти. Тому треба з часом відновлювати техніку та модернізувати сміттєпереробний комплекс, на що потрібно закласти витрати не менше 50% від прибутку (близько 100тис.грн).

Якщо керівник вирішить будувати сміттєпереробний завод в кредит, то він буде оплачувати його близько 8 років через великі капіталовкладення. Тому за даними проекту, держава повинна надавати підтримку підприємцю.

По-перше, держава повинна зменшити податки та ціни на комунальні послуги і оренду землі. Зарубіжні країни проводять політику субсидіювання та зняття податків з заводів, адже екологічно-чиста переробка сміття - це престиж країни та здоров' я її громадян.

Однак, підприємець може звернутись до банка реконструкції і розвитку, що фінансує приватні підприємства, потреби яких не можуть бути в повній мірі задоволені за рахунок ринка [7]. Нехай відсоткова ставка складатиме 8%, а кредит беремо на 5 років. Кожного місяця за ануїтетом підприємець повинен сплачувати 163 тис.$, а прибуток підприємства складає 196 тис.$. Після сплати кредиту підприємство матиме в розпорядженні 33 тис.$ на місяць, що суттєво більше, ніж при користуванні кредитом банку з відсотковою ставкою 18 %. При залученні коштів банку реконструкції та розвитку підприємство повністю покриває кредит за 5 років при розмірі прибутку, що використовується на потреби діяльності підприємства (заробітна плата, оплата комунальних послуг та інші поточні потреби).

Отже, із зростанням добробуту, зростає кількість відходів на душу населення, що призводить до появи величезних звалищ на погіршення екологічної ситуації.

При зберіганні відходів на полігонах, утворюються небезпечні речовини, які становлять серйозну загрозу біосфері. Особливо це стосується великих міст, де процес появи та накопичення сміття триває набагато швидше.

В Європейських країнах для утилізації сміття використовують сміттєпереробні заводи, що працюють за новітніми технологіями та приносять прибутки через впровадження системи розділення за фракціями та використання сировини вторинно.

Продукти, що можна отримати при переробці сміття це: біопаливо (біоетанол, біодизель, біонафта та ін.), енергія, компост та засоби для покращення родючості Грунту, біогаз, паперові вироби та вироби з деревини, вторинне скло та метали, вторинний пластик, поліетилен та інші полімери, сировина для будівництва, резина та металокорд та ін. В даному проекті розглядалась ситуація, коли вторинна сировина не спалюється повністю (як робиться на багатьох застарілих заводах), а основна її частина - реалізується підприємствам, де вона є сировиною базою; а залишки або використовуються для отримання енергії, або нейтралізуються (небезпечні відходи).

Через великі капіталовкладення завод почне приносити прибуток мінімум через 5 років, якщо взяти кредит ЄБРР, а для України, де горизонт планування короткий, реалізувати даний проект без підтримки держави складно.

РЕЗЮМЕ

В статті висвітлена проблема збільшення кількості відходів та шляхи її вирішення. Запропоновано модель щодо розрахунку ефективності утилізації сміття. Було розглянуто досвід зарубіжних країн та методологія утилізації шляхом розділення сміття на фракції та обробітку кожного компонента, що окремо реалізується на ринку. Доведено, що показники рентабельності при побудові сміттєпереробного комплексу не задовольняють ситуацію, що склалася на українському ринку, адже через великі капіталовкладення підприємство окупається не менше ніж за 5 років, а при малому горизонті планування та великих ризиках, без допомоги держави даний проект реалізувати важко. Ключові слова: моделювання, методи утилізації, екологія, сміття, сміттєпереробний завод. РЕЗЮМЕ

В статье освещена проблема увеличения количества отходов и пути ее решения. Предложена модель по расчету эффективности утилизациимусора. Был рассмотрен опыт зарубежных стран и методология утилизации путем разделения мусора на фракции и обработки каждого компонента, который реализуется на рынке, отдельно. Доказано, что показатели рентабельности при построении мусороперерабатывающего комплекса не удовлетворяют ситуацию на украинском рынке, так как из-за больших капиталовложений предприятие окупается не менее чем за 5 лет, а при малом горизонте планирования и больших рисках, без помощи государства данный проект реализовать трудно.

Ключевые слова: моделирование, методы утилизации, экология, мусор, мусороперерабатывающий завод.

SUMMARY

In the article the problem of the increasing amount of waste and its solution. A model is proposed for calculating the efficiency of waste recycling. Was considered the experience of foreign countries and the methodology by separating garbage disposal fractionation and processing of each component, which is implemented in the market separately. It is proved that the profit margins in the construction of waste processing complex do not meet the situation on the Ukrainian market, as due to large investment company pays at least 5 years, and the planning horizon for small and large risks without government assistance to implement the project difficult. Keywords: modeling, methods of disposal, environment, garbage, waste treatment plant.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Robert Malone, World's Worst Waste [Електронний ресурс] / Офіційний сайт журналу Forbes. Режим доступу : http://www.forbes.com/200б/05/23/waste-worlds-worst-cx_rm_0524waste.html

2. What a waste : a global review of solid waste management [Електронний ресурс] / Офіційний сайт The World bank. Режим доступу : http://documents.worldbank.org/curated/en/2012/03/1б537275/waste-global-review-solid-waste-management

3. Waste generation and treatment. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт European commission. - Eurostat. Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY SDDS/EN/env wasgt esms.htm

4. Links between waste management and environmental sustainability spotlighted at UN-backed conference. [Електронний ресурс] / — Режим доступу:

http://www.un.org/apps/news/story.asp?NewsID=4342б#.UPpe9mLm4nI

5. Country Report on Waste Management. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Confederation of European Waste-to-Energy Plants. / — Режим доступу :

http://www.cewep.eu/information/data/subdir/984. Country Report on Waste Management.html

6. Статистична інформація / Швколишж середовище / Основні показники поводження з відходами (1994 - 2011 рр.) / Державний комітет статистики [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної служби статистики України. — Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Финансирование проектов [Електронний ресурс] / Офіційний сайт European Bank for Reconstruction and Development. / — Режим доступу:

http://www.ebrd.com/russian/pages/workingwithus/projects/products/loans.shtml

УДК 338.439

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ

Стежко Н.В., к.е.н., доцент, Кіровоградський національний технічний університет '

Постановка проблеми. Світова продовольча система являє собою сукупність галузей, які залучені у виробництво продуктів харчування. Ці галузі відносяться до чотирьох напрямків виробничої діяльності: забезпечення ресурсами, виробництво сільськогосподарської продукції, переробка сировини і збут готової продукції.

Економічні та соціальні аспекти світової продовольчої системи, формування і функціонування продовольчого ринку полягають у забезпеченні населення продуктами, необхідними для життєдіяльності, дефіцит яких є проблемою і вимагає швидкого реагування.

В сучасних умовах між ефективністю функціонування світової продовольчої системи і чисельністю народонаселення існує тісний взаємозв' язок. Біологія стоїть на порозі нових кардинальних відкриттів, які дадуть можливість встановити глибокі зв' язки між різними формами руху матерії, глибше пізнати сутність життя, збільшити продовольчі ресурси, що, як свідчить історія, завжди буває на межі великих епох.

Виробництво продуктів харчування на основі науки відкриває майбутнє людства. Це найбільш почесна, важка і важлива проблема, бо вона торкається життєздатності людини, щоденного забезпечення її їжею.

Світ знаходиться напередодні нового віку біотехнології, спрямованої на розв' язання проблеми продовольчого забезпечення людей, яка може докорінно змінити рослинництво і тваринництво, охопити весь спектр багатопланової діяльності, починаючи з селекційних програм і закінчуючи готовою продукцією, куди входять такі аспекти, як організація генома, фізіології, опір стресам і хворобам, ефективність повноцінного харчування, якість та кількість виробленої продукції.

Метою статті є дослідження закономірностей розвитку світової продовольчої системи в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. Світове споживання продовольства (енергії і білка) визначається чисельністю населення і кількістю продуктів, яку споживають з розрахунку на душу населення. Людина потребує кожний день три разового харчування. Для цього необхідно виробити і приготувати вдосталь продуктів харчування. У наступні 30 років споживання продовольства збільшуватиметься як результат зростання народонаселення та покращення харчування населення, що пов'язано із зростанням прибутків, зміною смаку, перевагою тваринних продуктів і поліпшенням постачання в країнах, що розвиваються. Більш практичний підхід показує, що у майбутньому світ буде забезпечувати свою зростаючу потребу в продовольстві як завдяки рослинам, так і тваринам, причому дефіцит рослинних джерел енергії і білка поповнюватиметься тваринними.

Потреба в їжі для жінки і чоловіка істотно відрізняється: для чоловіка щодня необхідно 2700 ккал, для жінки - 2100 ккал; критична межа - 2000 ккал. Для нормального функціонування організмові людини необхідно близько 80 основних хімічних елементів. Вважається, що кожного місяця людина споживає кількість їжі, що дорівнює масі її тіла. Оптимальне щоденне середнє меню людини - близько 1 кг сухої речовини, в тому числі 750 г рослинного походження і 250 г тваринного. Ці норми не універсальні, вони змінюються з віком людини, її масою, професією тощо [1].

Порушення вимог харчування викликало багато хвороб, які тривалий час були бідою як для людини, так і для тварин. Вони з' явилися внаслідок недостатнього харчування, його незбалансованості або токсичності. Розв' язання проблеми харчування сприяло поліпшенню здоров'я всіх живих істот, включаючи людину і тварин.

Задовольняється потреба людини в їжі в основному завдяки використанню білків, вуглеводів і жирів. У світі протягом останніх 33 років споживання їжі в розрахунку на душу населення збільшилося від 2287 до 2718 ккал на добу, або на 18,8 %, в тому числі енергії рослинного походження - від 1927 до 2286 ккал, або на 18,6 %, тваринного - від 359 до 428 ккал на добу або на 19,2 %.

© Стежко Н.В., 2O^

1б4

Детальний аналіз світової статистики щодо рівня харчування людини показує, що в кінці XX століття досягнуто таке щоденне споживання енергії: в Європі - 3410 ккал, Північній Америці - 3384, Океанії - 3199, у Південній Америці - 2689, Африці - 2718, Азії - 2585 ккал на добу [1].

У світі на усіх континентах практично досягнуто науково обгрунтованої норми споживання людиною енергії. Це величезне досягнення існуючих цивілізацій.

Якщо проаналізувати світову статистику продовольчих ресурсів, можна зробити висновок: продукти рослинного і тваринного походження вносять головний і неоціненний взаємодоповнюючий внесок у раціон людини, їжа рослинного походження забезпечує 84,3 % спожитої людиною енергії, тваринного - 15,7 %. Для оптимального харчування необхідно дещо зменшити частку рослинної їжі, збільшити -тваринної. Важливо, що за континентами існує суттєва різниця у частці енергії рослинної їжі для людей: в Океанії - 66,5 %, Європі - 67,9%, Північній Америці - 72,2, Південній Америці - 81,3, Азії - 89,4%, Африці - 92,6%. Частка енергії, що надходила з їжею тваринного походження, була значно меншою і становила: в Африці - 7,4 %, Азії - 10,6, Південній Америці - 18,7, Північній Америці - 27,8, Європі -

32,1, Океанії - 33,5% [2].

Якщо в середньому у світі за цей період зміни у співвідношенні джерел рослинної і тваринної енергії були, на перший погляд, несуттєвими, то по окремих континентах вони були досить істотними. Наприклад, за останню 1/3 століття в Північній Америці збільшилася частка енергії рослинної їжі від 67,5% до 72,2%, тваринної зменшилася від 32,5% до 27,7%; в Азії - рослинної зменшилася від 93,9% до 89,4%, тваринної збільшилася від 6,% до 10,6 %; в Європі - рослинної зменшилася від 71,9% до 67,9%, тваринної збільшилася від 28,1% до 32,1%; в Океанії - рослинної збільшилася від 60,7% до 66,5 %, тваринної зменшилася від 39,3% до 33,5 %. Отже, по континентах, а значить, і по країнах відбувалися і відбуваються відчутні структурні зміни у співвідношенні рослинних і тваринних джерел енергії в харчуванні людини.

У більшості країн, як і багато століть тому, в енергетичному харчуванні людей нині переважають продукти рослинного походження над продуктами тваринного походження. В Японії, наприклад, це співвідношення становить 78% і 22%, Китаї - 87,3% і 12,7%, Україні - 72% і 28%, США - 67% і 33%, Великобританії - 68% і 32%, Угорщині - 64% і 36%, Німеччині - 65% і 35%, Франції - 60% і 40%, Канаді - 68% і 32%, Китаї - 87% і 13%, Італії - 75% і 25%, Польщі - 67% і 33 % [2].

У другому тисячолітті, людина багато зробила щодо покращання забезпечення себе їжею та умовами життя. На основі існуючих даних світової статистики можна констатувати: харчування людини поліпшувалося. Причому кращим воно було в країнах Північної Америки, Європи і Океанії, дещо гіршим — в Африці і Південній Америці.

При загальному зростанні народонаселення у світі на трьох континентах із п' яти забезпечення енергетичної поживності раціону людей практично досягло норми, там зовсім не спостерігається прогнозованого росту населення в геометричній прогресії, а продовольства -в арифметичній. Хоч на всіх континентах є країни, де населення повністю або краще забезпечене продовольством, є й такі країни, де забезпеченість продовольством дещо гірша і не досягла до норми, а є ще й такі, де люди поряд з багатими живуть бідно і голодують.

За підрахунками ФАО, навіть при збереженні стійкої тенденції приросту продукції, характерної для кінця XX і початку XXI століття, вирішення продовольчої проблеми залишається неоднозначним (табл. 1). Так, при збільшенні споживання продовольства в світі зберігаються відмінності за групами країн. У розвинених країнах споживання наближається до нормативу, удосконалюється його структура і якість. У країнах, що розвиваються пріоритет віддається підвищенню забезпеченості продовольством, тоді як якості приділяється недостатньо уваги. У країнах з перехідною економікою істотно зросте забезпеченість продовольством, проте споживання на 6-10% буде нижче рівня, досягнутого на початку 80-х рр. XX сторіччя. Для мільярда людей стандарт нормального харчування не досяжний навіть у віддаленій перспективі. Відзначаючи позитивні тенденції продовольчого забезпечення у світі, слід підкреслити, що динаміка його за групами країн суттєво відрізняється (табл. 2).

Таблиця 1.

Світове споживання продовольства [2]_

Країни

роки

 

196И966

19741976

1984-1986

1997-1999

2015

2030

Споживання продовольства, ккал / особу / на добу

Світ

2358

2435

2655

2803

2940

3050

Країни, що розвиваються

2054

2152

2450

2681

2850

2980

Індустріальні країни

2947

3065

3206

3380

3440

3500

КранизіЕрехдноюежшмкою

3222

3385

3379

2906

3060

3180

Чисельність населення, ккал / особу /

на добу (млн. осіб.)

 

 

Менше 2200

18931

228 Iі

558

571

462

196

2200-2500

288

307

12902

14872

541

837

2500-2700

154

141

13373

222

351

352

2700-3000

302

256

306

1134

23972

24512

Більше 3000

688

1069

1318

24643

34253

43923

Світ у цілому

3325

4053

4810

5878

7176

8229

1 з Індією та Китаєм, 2     з Індією, 3   з Китаєм.

Як показують дослідження, стабільність продовольчого забезпечення та підвищення якості продуктів характерні для індустріальних країн, де досягнуто оптимальне споживання хлібопродуктів та цукру, наближається до нормативу забезпеченість зерном, рослинною олією, збільшується в раціоні частка продуктів тваринного походження, а також продуктів, що характеризують національні особливості споживання і підвищують якість харчування.

У країнах, що розвиваються при загальній тенденції підвищення продовольчого забезпечення рівень його недостатній: менше 80% нормативного значення в аналізований період і близько 85% у віддаленій перспективі. Структура раціону також не відповідає нормативним параметрам.

Для цих країн характерна низька забезпеченість зерном, олією, продуктами тваринного походження, іншими продуктами, що підвищують збалансованість раціону по найбільш важливих поживних речовинах.

Як відомо, продовольче забезпечення в країнах з перехідною економікою не відрізнялося стабільністю. Досить високий рівень споживання продовольства в 80-ті роки XX століття (майже 97% від нормативного рівня, що на 10 пунктів вище рівня індустріальних країн) зберегти не вдалося. На початку XXI століття споживання знизилося до 83% нормативного рівня (на 14 пунктів нижче рівня індустріальних країн) при погіршенні якісних характеристик. На думку фахівців ФАО, продовольче забезпечення в країнах з перехідною економікою буде нижче рівня 80-х років минулого століття навіть на кінець прогнозованого періоду, тобто до 2030 р.

Дослідження показують, що при недостатності продовольства менше споживається не тільки основних продуктів, але й тих, які характеризують національні особливості харчування і його якість (наведені в таблиці 2 як «інші продукти»). І якщо в індустріальнорозвинених країнах питома вага цих продуктів у структурі споживання становить 15-16%, у країнах з перехідною економікою - 10-11%, то в країнах, що розвиваються - тільки 8%.

Розглядаючи продовольчу проблему в цілому, необхідно відзначити, що її вирішення в перспективі, як і в даний час, очікується доволі складним з багатьох причин, головні з яких наступні:

1) в розвинутих країнах знижується потреба в нарощуванні обсягів сировини і продовольства з причини обмеженості попиту і можливості нарощування продовольчих ресурсів за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу в першу чергу за рахунок нових технологій;

2) у країнах, що розвиваються ресурсний потенціал сільського господарства та можливості науково-технічного прогресу використовуються недостатньо, в основному внаслідок складності природно-кліматичних умов для виробництва, а також з причини нестачі фінансових ресурсів на їх поліпшення і освоєння передових технологій;

3) погіршення екології, що призводить до скорочення потенціалу природних ресурсів, необхідних для нарощування обсягів виробництва і формування продовольчих ресурсів в необхідних обсягах.

Як відомо, негативний вплив, що має довготривалий характер, на виробництво продовольства здійснюють, насамперед, порушення рослинного світу Землі і водний дисбаланс. У зв'язку з цим сучасні стратегії інтенсифікації сільського господарства повинні враховувати обмеженість ресурсів, необхідність їх відновлення та охорону навколишнього середовища.

Таблиця 2.

_Споживання продуктів харчування по групах країн (кг / особу / рік) [3]_

І     Роки____ Продукти харчування____

 

Зернові (споживання)

Зернові (всього)

Коренеплоди та

бульбоплоди

Цукор

Бобові (сухі)

Олія рослинна і олієнасіння

М'ясо (у забійному вигляді)

Молоко та молокопродукти, виключаючи масло (в перерахунку на молоко)

Інші продукти

(ккал / особу / на

добу)

Всього (ккал / особу / на добу)

Світ

1964-1966

147

283

83

21

9

6

24

74

208

2358

1974-1976

151

304

80

23

7

7

27

75

217

2435

1984-1986

168

335

68

24

6

9

31

79

237

2655

1997-1999

171

317

69

24

6

11

36

78

274

2803

2015

171

332

71

25

6

14

41

83

280

2940

2030

171

344

74

26

6

16

45

90

290

3050

Країни, що розвиваються

1964-1966

141

183

75

14

11

5

10

28

122

2054

1974-1976

150

201

77

16

8

5

11

30

129

2152

1984-1986

172

234

62

19

8

8

16

37

155

2450

1997-1999

173

247

67

21

7

10

26

45

224

2681

2015

173

265

71

23

7

13

32

55

240

2850

2030

172

279

75

25

7

15

37

66

250

2980

Індустріальні країни

1964-1966

136

483

77

37

3

11

62

186

461

2947

1974-1976

136

504

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69 


Похожие статьи

Р М Дупай - Проблеми та перспективи іноземного інвестування в економіку україні

Р М Дупай - Оцінка ролі іноземних інвестицій в процесі структурної модернізації економіки україни