Н С Рад - Бюджетний процес в органах пенсійного фонду україни проблеми і перспективи - страница 1

Страницы:
1 

Економіка і організація управління. Випуск № 3 • 2008

уДК 336.144:657.412.7

Н. С. Рад, перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

бюджетний процес в органах пенсійного фонду україни: проблеми і перспективи

Започаткування і розвиток пенсійної реформи в Україні відбувається в умовах трансформації економіки і формування ринкового середовища, що характеризується змінюваністю та нестабільністю чинників економічних відносин. Невизначеність економічного середовища потребує формування якісно нових форм керування соціально-економічними процесами, які охоплюють всі сфери суспільного життя.

Концепція пенсійного реформування в Україні спрямована на про­ведення докорінних змін і побудову якісно нової пенсійної системи, яка складатиметься з трьох рівнів: оновленої солідарної і накопичувальної систем загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та сис­теми недержавного пенсійного забезпечення. Слід відмітити, що солідарна система залишатиметься центральною в пенсійній системі України [1].

На сучасному етапі пенсійне реформування повинно вирішити ряд на­гальних проблем, які накопичились у суспільстві і пов'язані з формуванням адекватного механізму заміщення заробітної плати працездатної людини пенсійною виплатою людині похилого віку, яка за передбаченими законом причинами, втратила працездатність і не може забезпечити свої матеріальні потреби самостійно. Для реалізації задекларованих принципів соціальної держави, які забезпечуватимуть високі соціальні стандарти життя, в тому числі і людей похилого віку, потрібно вдосконалення концепції і параметрів обраної моделі пенсійної системи з урахуванням національної специфіки і її потенціалів [2, 3]. Поряд з прагненням держави підняти рівень життя людей похилого віку на більш високий рівень стоїть питання спроможності втілення в життя задекларованих завдань. Саме тому, пенсійна система лише тоді може вважатись досконалою, коли вона є фінансово стабіль­ною і захищеною від ризиків. Втім, в світі не існує пенсійної системи, яка б дозволяла повністю вирішити всі проблеми, які відносяться до цієї сфери суспільних відносин протягом тривалого періоду часу. Незважаю­чи на змістовні теоретичні напрацювання практично всі діючі пенсійні системи стикаються з проблемою фінансової незбалансованості. Таким чином, кожній країні, яка стала на шлях реформування потрібно в першу чергу вибудовувати власну концепцію пенсійного механізму, який буде спроможний ефективно виконувати соціальні зобов'язання держави і бути фінансово незалежним [4-6].

Одним з основних пріоритетів, передбачених стратегією розвитку пенсійної системи визначено завдання щодо досягнення збалансованості

© н. с. рад, 2008бюджету Пенсійного фонду, хоча цей процес на протязі всього періоду пенсійного реформування просувається повільно і суперечливо [6]. Однією з причин цього негативного явища можна вважати дисбаланс розвитку від­носин учасників пенсійної системи в рамках доходної і видаткової частин бюджету Пенсійного фонду України, що показано на рисунку 1.

-

і

120 100 80 60 40

20

2001 р. 2005 р. 2010 р. 2015 р. 2020 р. 2025 р. 2030 р. 2035 р. 2040 р.

—■— Співвідношення чисельності осіб пенсійного віку та осіб працездатного віку »   Співвідношення чисельності пенсіонерів, які отримують пенсії з пенсійного фонду України, та платників внесків

Рис. 1. Динаміка співвідношення чисельності основних учасників солідарної системи

0

З даних, приведених на рисунку видно, що тенденції щодо формуван­ня співвідношення чисельності осіб пенсійного віку до осіб працездатно­го віку, які є визначальними у формуванні показників видаткової частини бюджету та співвідношення чисельності отримувачів пенсій до кількості платників страхових внесків, що показує навантаження на доходну части­ну бюджету ПФУ, мають негативний характер протягом всього терміну пенсійної реформи і на перспективу до 2040 року [7, 8].

Другим фактором є швидкісне зростання фінансових зобов'язань фонду до учасників солідарної пенсійної системи по пенсійних виплатах, що спостерігається на протязі тривалого часу. Динаміка зростання частки видатків Пенсійного фонду до обсягу ВВП приведена на рисунку 2.

З рисунку видно, що починаючи з 2004 р. динаміка частки пенсійних видатків в обсязі ВВП невпинно зростає і досягла на початок 2008 р. 14,3 % [7, 8].

Наслідком цього є незбалансованість доходної і видаткової частин бюджету ПФУ. Проілюструвати це можна на прикладі показників забезпе­ченості загальної потреби на виплату пенсій власними коштами на виплату пенсій бюджету ПФУ Донецької області, приведених на рисунку 3.

З рисунку видно, що стан забезпеченості бюджету ПФУ області в післяреформений період не є збалансованим. За період пенсійного ре­формування забезпеченість загальної потреби на виплату пенсій за ра-

16 14 12 10 8

6 4 2 0

14     13,8 14,3

Й

1 я

X

о

=1

11,3 І

І ^

1 ^

1

10,21    „,                               10,3 _ _     9,5     9,3     _ .     8 8     ™     9,3 Р

 

І 1

1 S

1

 

1 1

і І

8,4

 

1 і

1 ^

1 і

1 і

1 і

1

_

\

1 1

І ;

І ^

І і

 

1 1

1 з

1 і

І \

1 і

1

\

І f

І ;

1 *

1 *

1 *

1 і

1 г

1 і

1 !

1 і

1

\

І і

Фу j 1 *

 

І і

1 *

1 \

1 <

1 \

1 і

1 1

І

 

1 !

 

 

1 1

 

1 і

 

І і

1 1

1 \

 

1997 p. 1998 p. 1999 p. 2000 p. 2001 p. 2002 p. 2003 p. 2004 p. 2005 p. 2006 p. 2007 p.

Рис. 2. Динаміка видатків на фінансування пенсійних виплат у валовому внутрішньому продукті в Україні в 1997-2007 рр.

150 135

ї£ 120

105

u 75

З 60

У)

о 45 ю 45

го 30

15

0

2000 р.   2001 р.   2002 р.   2003 р.   2004 р.   2005р.   2006 р.   2007 р.

—■— Забезпеченість загальної потреби на виплати пенсій

*   Забезпеченість потреби на виплату пенсій за рахунок власних коштів

Рис. 3. Динаміка стану забезпеченості потреби на виплату пенсій за рахунок власних коштів бюджету ПФУ Донецької області в 2000-2007 рр.

хунок власних коштів в Донецькій області на виплату пенсій знизилась з 99,6 % у 2003 р. до 78,9 % у 2007 р. [7, 8]. Крім цього, динаміка цьо­го найважливішого показника характеризується значними коливання­ми, що уявляє собою загрозливий фактор. Адже тільки діюча система перерозподілу власних коштів на загальнонаціональному рівні дозволяє на сучасному етапі ліквідувати касові розриви між доходною і видатковою частиною регіональних бюджетів, в тому числі і бюджету ПФУ у Донецькій області.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що організація бюджетного процесу має дуже вагоме значення в реалізації соціальної по­літики держави. Наукові, теоретико-методологічні і прикладні проблеми, які стосуються бюджетного процесу ПФУ були і залишаються предметом і об'єктом наукових досліджень.

Метою статті є проведення аналізу окремих напрямків бюджетного процесу в органах Пенсійного фонду України в контексті реформування пенсійної системи, визначення кола проблемних питань і розробка про­позицій з метою формування нової концепції бюджетного процесу, який відповідатиме цілям і завданням пенсійної реформи.

Слід відзначити, що як державний фінансовий інститут, Пенсійний фонд України є складовою частиною бюджетно-фінансової системи, який здійснює адміністрування солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування через систему акумулювання і роз­поділу коштів, річний обсяг яких збільшився за період з початку пенсій­ного реформування з 30,0 млрд. грн. у 2004 р. до 96,0 млрд. грн. у 2007 р. Структура бюджету Пенсійного фонду України характеризується складною полікомпонентною структурою бюджетоутворюючих показників доходної і видаткової частин бюджету. З огляду на регіональний аспект дослідження ця особливість посилюється специфікою Донецької області як крупного промислового регіону, що обумовлює розшарованість об'єктів обліку і осіб, які є учасниками пенсійної системи. Так, кількісні складові пенсійної сис­теми області характеризуються на початок 2008 р. контингентом учасників, яка налічує 1423,2 тис. осіб застрахованих осіб, 275,0 тисяч страхувальників і 1416,6 тис. осіб пенсіонерів, з характерним категорюванням всередені кожної групи показників.

Враховуючи, що концептуально модель структури бюджету ПФУ уяв­ляє собою матрицю, її можна уявити у вигляді наступної формули:

ВНсв + Кдб + Кфн + К фз + Кпсв = Пвн + Пдб + Пфн + Пфз + Ав;

де   ВНсв — обсяги страхових внесків у конкретному бюджетному році;

Кдб — кошти на фінансування пенсій за рахунок державного бюд­жету;

Кфн — кошти на фінансування пенсій за рахунок фонду соціально­го страхування від нещасних випадків на виробництві;

Кфз — кошти на фінансування пенсій за рахунок фонду соціального страхування на випадок безробіття;

Кпсв — кошти на фінансування пенсій за рахунок загальнодержав­ного перерозподілу страхових внесків;

Псв — видатки на фінансування пенсій за рахунок власних над­ходжень страхових внесків;

Пдб — видатки на фінансування пенсій за рахунок коштів держав­ного бюджету;

Пфн — видатки на фінансування пенсій за рахунок коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві;

Пфз   — видатки на фінансування пенсій за рахунок коштів фонду

соціального страхування на випадок безробіття; Ав     — видатки на утримання апарату органів ПФУ області.

Виходячи з загальновизначених засад бюджетоутворення, джерелами і базою для формування його показників є макроекономічні показникирозвитку України, які розробляються Міністерством економіки України, а також економічні, демографічні і інші визначальні характеристики об'єктів обліку, з урахуванням динаміки і тенденцій розвитку адміністративних територій. Прогнозування бюджету ПФУ області здійснюється в розрізі близько двохсот показників по видах нарахувань і відрахувань відповідно джерел доходів або фінансування видатків в розрізі 62 адміністративних територій на короткострокову і середньострокову перспективи. Найбільша питома вага доходної частини бюджету приходиться на страхові внески, втім структура характеру формування страхових зобов'язань будується за методологічно неоднорідною базою для нарахування і відрахування платежів та справляння нарахованих зобов'язань від суто фіскального або компенсаційного характеру до добровільного. Виходячи з приведеного можна зробити висновок, що процедура побудови і реалізації бюджетного процесу є трудомісткою для прогнозування і виконання.

Слід відзначити, що підчас реалізації бюджетного процесу всіх рівнів використовується сукупність бюджетоутворюючих показників міст і райо­нів області, звідки випливає, що бюджетний процес може бути максималь­но уніфікований під потреби всіх державних органів області, причетних до процедур прогнозування або виконання бюджету [9].

Враховуючи, що модель бюджету ПФУ структурно-логічно можна уявити у вигляді відповідної матриці, а математично у вигляді формули, здається цілком логічним і доцільним через синтез вищеперелічених складових, перспективне бачення побудови загальнообласної аналітич­ної системи супроводження і підтримки бюджетного процесу, завдяки якій може бути досягнуто збалансованість і порівнянність показників в бюджетах всіх рівнів по порівняних показниках з дотриманням до загаль-нообласних тенденцій та програмних завдань керівничих органів області в розрізі показників власних доходів, адміністративних територій, галузей виробництва, контингентів платників тощо. Вирішення завдання побудови конструкції, конфігурування і параметризації, а також її функціонування можуть бути визначені тільки в межах аналітичної системи по жорстко визначеній технологічній схемі. Деталізація функціонування системи приведена на рисунку 4.

Як видно з рисунку, логіка приведеної системи дозволяє широкий спектр можливостей щодо напрямків експлуатації цієї системи з вико­ристанням різного ступеню автоматизованого виконання функцій управ­ління бюджетним процесом, оперативного аналізу і контролю виконання показників бюджету з метою підвищення якості управління бюджетним процесом і підвищення ефективності і оперативності в прийнятті управ­лінських рішень в області управління бюджетним процесом.

Тому ієрархічна структура системи може передбачати показники всіх рівней (обласного, міського, районного) формування і відстеження бюдже­тоутворюючих показників, а також показників моніторингу і оперативного аналізу виконання бюджетів всіх рівнів, руху бюджетних фінансових по­токів, відстеження динаміки економічних процесів за даними про діяль­ність підприємств і організацій, доходах і видатках населення і прорахунок тенденцій, які відбуваються в економічному середовищі області. Принци-

Економіка і організація управління. Випуск № 3 • 2008

Формування

 

Формування

 

Визначення

набору констант

 

перемінних показників

 

блок-модулів впливу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завантаження параметрів до системи

 

Конфігурування настрою програмного продукту

Автоматична обробка даних і отримання результатів

Інтерпретація показників

Спрямування розрахунків користувачам

Рис. 4. Структурно-логічна модель аналітичної системи супроводження і підтримки бюджетного процесу

пово важливим чинником у побудові процесу прогнозування бюджетних показників є визначення чинників впливу на бюджетоутворюючі показ­ники з наступним групуванням їх у блок-модулі. Визначення напрямків дії блок-модулів впливу є суттєвим фактором функціонування системи.

В контексті нашого дослідження заслуговує на увагу, що приведена схема вдосконалення бюджетного процесу кореспондує і може стати по­довженням такого важливого елементу планування в органах Пенсійного фонду України як актуарні розрахунки. Аналогічно приведеній схемі, для здійснення актуарних розрахунків передбачено залучення широкого кола показників: чисельності населення працездатного і старше працездатного віку, зайнятого населення за передбаченою структурою, безробітного на­селення, померлого населення, платників страхових внесків, загального обсягу коштів, що спрямовуються до Накопичувального фонду, на адміні­стративні видатки, коштів фондів соціального страхування тощо.

Як результат окремого напрямку планово-аналітичної роботи, дані актуарних розрахунків передбачені для прогнозування парамет­ричних показників бюджету ПФУ на відповідний бюджетний рік, здійснення фінансового аналізу змін в пенсійному законодавстві, оцінки незабезпеченості фінансових зобов'язань Пенсійного фонду України, здійснення коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів надходженьі витрат бюджету ПФУ та визначення оптимальних термінів запровад­ження змін законодавства з питань пенсійного забезпечення; підготовки рекомендацій щодо заходів, необхідних для забезпечення фінансової стабільності системи загальнообов'язкового державного пенсійного стра­хування тощо [10].

З початку реформування пенсійної системи питання якості плану­вання бюджетних показників набуває все більшої актуальності. Особливо важливими є процес прискорення запровадження системи планування напередодні запровадження єдиного соціального внеску і Накопичу­вальної системи, що обов'язково викличе тимчасовий дефіцит коштів у зв'язку зі зменшенням тарифу відрахувань в результаті переходу зі сплати страхових внесків на сплату єдиного соціального внеску та спрямування сум відрахувань від заробітної плати. Так, зниження ставки єдиного со­ціального податку у 2005 році з 35,6 % до 26,0 % викликало виникнення дефіциту бюджетних коштів на фінансування пенсій в Росії, а збільшення поряд з цим у 2008 році ставки відрахувань до Накопичувального фонду спричинить потребу Пенсійного фонду Росії на фінансування дефіциту за оцінками аналітиків зросте зі 175,0 млрд. руб. (2005 р.) до 520,0 млрд. руб. у 2008 р. [4, 5].

Підсумовуючи приведене можна зробити висновок, що питання змін організаційно-методологічних підходів до організації бюджетного про­цесу є назрілим і потребуючим системного вирішення в напрямку фор­мування оновленої концепції побудови бюджетного процесу в контексті реформування пенсійної системи і сучасної трансформації економічного середовища. Новими у запропонованій концепції є постановка проблеми запровадження комплексного підходу до адміністрування бюджетного процесу, який містить в собі можливості наукового і прикладного харак­теру в напрямку вирішення регіональних і загальнодержавних проблем, а також осучаснення бюджетного процесу, що може діяти як в автономно­му регіональному режимі, так і інтегруватись у загальнодержавні цільові конструкції.

Для реалізації потенціальних можливостей, що може вирішувати запропонована система, потрібно здійснення заходів щодо розробки уні­фікованої системи бюджетоутворюючих показників, чинників впливу на бюджетоутворюючі показники, систему моніторингів, аналізу і контролю, моделі і конфігурації побудови системи, програмного комплексу тощо. Принциповими є питання врегулювання координаційних питань щодо технології обміну інформації, підвищення рівня автоматизації в державній сфері управлінської діяльності з перспективою повного інтегрування до системи електронного документообігу, що збігається з прагненням по­будови в нашій країні системи електронного уряду. Викладена точка зору на бюджетний процес містить перспективу подальшого теоретичного і практичного опрацювання в напрямку подальшого дослідження і запро­вадження алгоритмів для вирішення подальших завдань, які постають перед державними органами області з метою їх вирішення.

Запровадження цих заходів надасть можливість трансформації бю­джетного процесу в органах ПФУ в напрямку побудови принципово новогоалгоритму його функціонування, наскрізної внутрішньорівневої і зовніш-ньорівневої координації бюджетів, в тому числі з іншими державними структурами, проведення аналізу доходної і видаткової частини бюджетів будь-якого рівня на будь-якій стадії бюджетного процесу, здійснення оцінки збалансованості і ризиків потенціальних дизбалансуючих факторів бюджетів; передбачення і оцінювання різноваріантних сценаріїв розвитку бюджетного процесу ПФУ Донецької області тощо, що зробить його більш прогнозованим і керованим в напрямку побудови такої концептуальної моделі, яка відповідатиме завданням і меті пенсійної реформи.

резюме

Проаналізовані окремі напрямки бюджетного процесу в органах Пенсійного фонду України на прикладі Донецькій області в контексті реформування пенсійної системи, визначено коло проблемних питань і розроблені пропозиції з метою формування нової концепції бюджетного процесу, який відповідатиме цілям і завданням пенсійної реформи.

резюме

Проанализированы отдельные направления бюджетного процесса в органах Пенсионного фонда Украины на примере Донецкой облас­ти в контексте реформирования пенсионной системы, определен круг проблемных вопросов и выработаны предложения с целью формирования новой концепции бюджетного процесса, отвечающей целям и задачам пенсионной реформы.

SUMMARY

Several lines of the budgeting in the Ukrainian Pension Fund institutions in terms of the Donetsk region in the context of pension system reforming have been analyzed. A scope of topical issues has been determined and proposals have been worked out with the aim of generating a new budgeting concept that will meet goals and tasks of the pension reform.

література

1. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон//www.rada.gov.ua

2. Конституція України. — К.: Велес, 2006. — 48 с.

3. Про схвалення Стратегії розвитку пенсійної системи: Розпорядження КМУ//www.rada. gov.ua.

4. Тамбовцев В.Л., Шаститко А.Е. Реформы государственного регулирования и бюд­жетного процесса: формы и способы взаимодействия. VII Международная научная конференция «Модернизация экономики и общественное развитие», Москва, 3-5 апреля 2007 г.// www.beafnd. org/common/img/uploaded/files/ tambovtsev_ shastitko.pdf.

5. Рост социальных расходов и устойчивость бюджета. Минфин России. Центр развития// www.dcenter.ru/sam_bd.htm.

6. Короневський В. Бюджет та фінансування виплат пенсій — це справа державна / / Вісник Пенсійного фонду України. — 2007. — № 11. — С. 8-9.

7. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. — К.: Міністерство праці та соціальної політики України. Пенсійний фонд України, 2006. — 67 с.

8. Статистичний щорічник України за 2006 рік. Державний комітет статистики України. — К.: Видавництво «Консультант», 2007. — 551 с.

9. Князєв С. Сучасний стан та особливості регіоналізації бюджетної системи // Регіональ­ная економіка. — 2006. — № 4. — С. 66-71.

10. Про затвердження Порядку проведення актуарних розрахунків у системі загально­обов'язкового державного пенсійного страхування: Постанова Правління Пенсійного фонду України// www.rada.gov.ua.

Представлено в редакцію 10.12.2007 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Н С Рад - Бюджетний процес в органах пенсійного фонду україни проблеми і перспективи

Н С Рад - методологічні аспекти оцінки впливу трансформаційних факторів пенсійного реформування на суспільний розвиток

Н С Рад - Регулятивні механізми пенсійної системи україни в макроекономічному контексті