Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 109

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Тому підписана Угода про співробітництво ТПП держав - учасників СНД у сфері підтримки й розвитку малого й середнього бізнесу має велике значення.

Висновки. Досвід розвитку світової економіки показує, що в умовах економічної кризи політика, орієнтована на сприяння розвитку малого підприємництва, украй важлива для досягнення збалансованого економічного росту. Малі підприємства різних форм власності вносять свій внесок у нейтралізацію монополізму, допомагають вирішувати соціальні проблеми. Саме на цій базі можна здійснити структурну перебудову економіки. Це наочно демонструють США й держави ЄС, які досягли значних успіхів в економіці, перш за все за рахунок підтримки й розвитку малого й середнього бізнесу.

Торгово-промисловим палатам України варто взяти на себе рішення зазначеної проблеми. Можна виділити деякі переваги Палати в сприянні малому й середньому бізнесу:

• у неї кращий доступ до цільової групи й вона більше знайома із проблемами і потребами підприємців;

• Палата може врівноважувати інтереси державної політики й вимоги малого й середнього бізнесу;

• Палата має зі знання й можливостями для надання практичної допомоги приватному сектору;

• вона менш бюрократична й більше гнучка в прийнятті рішень;

• ділові кола можуть контролювати діяльність Палати;

• Палата через свої контакти з урядом, банками й фінансовими інститутами може ефективно впливати на формування схем для фінансування малих і середніх підприємств;

• постійно контактуючи з підприємствами всього світу за допомогою організації різних ярмарків і виставок, обміну діловими делегаціями, Палата перебуває в набагато кращій позиції, ніж уряд, для забезпечення передачі нових технологій малим і середнім підприємствам;

На думку автора, успішне виконання палатою наступних послуг значно вплине на розвиток малих і середніх підприємств:

ПPOБЛEMЫ PASB^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

• пропозиція інформації про поточну економічну ситуацію, нових положеннях законодавства, торговельних можливостях на місцевому й закордонному ринках, про продукцію й новітні технології й інші важливі відомості, що впливають на діяльність і зростання малих і середніх підприємств;

• утворення офісів, що зв'язують малий бізнес і велику промисловість;

• організація зустрічей "покупець-продавець";

• проведення досліджень для малого бізнесу тощо.

Наведене коло можливих послуг Палати для малого підприємництва досить велике, і не всі вони можуть бути необхідні тому або іншому підприємству. Тому, насамперед, Палаті необхідно більш чітко визначитися з набором послуг, що найбільше повно відповідав би потребам її членів.

Крім того, ТПП України також варто вживати заходів з підтримки зовнішньоторговельної діяльності малих підприємств. Сьогодні більшість українських малих підприємств, як правило, не підготовлені для діяльності на зовнішніх ринках, погано розбираються в кон'юнктурі конкретних товарних ринків, не мають досвід контрактної роботи. До того ж їхня продукція найчастіше неконкурентоспроможна на закордонних ринках. Крім того, сучасний етап розвитку характеризується низкою особливостей, які в цілому не сприятливі для активного включення малого й середнього підприємництва в міжнародне співробітництво (нестійкий стан української економіки, відсутність господарської стабільності, нерозв'язаність проблем оподатковування, правова неврегульованість багатьох сторін малого бізнесу). У даних умовах зовсім необхідна допомога Палати. При цьому мова йде як про підтримку матеріальними ресурсами з метою освоєння нових технологічних процесів і підняття конкурентноздатності продукції, що (для цього потрібно створювати спеціальні фонди), так і про інформаційне й організаційне забезпечення, що дозволяє підприємцям одержувати вичерпну інформацію про ринкові умови, закордонних партнерів і можливості встановлення стійких зв'язків.

CT^OK ДЖEPEЛ:

1. Совет руководителей торгово-промышленных палат государств-участников СНГ. Сборник нормативных документов и справочных материалов./ Под ред. Ю.Н. Морозова и др. - Москва, ТПП - Информ. - 2011. - 356 с.

2. Болдир Г.М. Взаємозв'язок функцій підприємств і торгово-промислових палат // Проблемы развития внешнеэкономических связей и при-лечения инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк, 2008. - С. 313-320.

3.Чижиков  ГД.  Участь  бізнес-асоційацій  в  проектуванні  регіонального  розвитку в  контексті  розвитку ЗЕД // Проблемы развития

внешнеэкономических связей и при-лечения инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк, 2007. - С. 77-88.

4.Офіційний сайт торгово-промислової палати України [Электронный документ].- Режим доступа.- http://www.ucci.org.ua.

5.Офіційний сайт світової мережі торгово-промислових палат [Электронный документ].- Режим доступа.- http://www.worldchambers.com.

PE3OME

Торгово-промышленные палаты представляют собой одну из форм объединения торгово-промышленных кругов, которая работает в системе "бизнес для бизнеса" и нацелена на поиск рынков сбыта, разработку комплекса услуг для поддержки бизнеса, содействие отладке и развитию международных связей. В мировой практике государственные и частные торгово-промышленные палаты приобрели значительное развитие. В статье проведены исследования относительно определения места и оценки уровня учас-тия торгово-промышленных палат в процессе формирования и реализации стратегии развития малого и среднего бизнеса страны. Сделан анализ деятельности торгово-промышленных палат в сфере поддержки развития предпринимательства на просторе СНГ, в том числе и в Украине, выявлены проблемы, которые препятствуют реализации их потенциала и предложены пути их преодоления.

Kлючевые слова: торгово-промышленная палата, бизнес-ассоциация, малое и среднее предпринимательство, субконтракция, кластеры,

содействие, развитие, поддержка, сотрудничество.

PE3OME

Торгово-промислові палати являють собою одну з форм об'єднання торгово-промислових кіл, яка працює в системі «бізнес для бізнесу» і націлена пошук ринків збуту, розробку комплексу послуг для підтримки бізнесу, сприяння налагодженню та розвитку міжнародних зв'язків. У світовій практиці державні та приватні торгово-промислові палати набули значного розвитку. У статті проведено дослідження щодо визначення місця та оцінки рівня участі торгово-промислових палат в процесі формування та реалізації стратегії розвитку малого та середнього бізнесу країни. Зроблений аналіз діяльності торгово-промислових палат у сфері підтримки розвитку підприємництва на просторі СНД, в тому числі й в Україні, висвітлено проблеми, що перешкоджають реалізації їх потенціалу та запропоновано шляхи їх розв' язання.

ключові слова: торгово-промислова палата, бізнес-асоціація, мале підприємництво, субконтракція, кластери, сприяння, розвиток, підтримка, співробітництво.

SUMMARY

Trade-industrial chambers present itself one of the forms of the association trade-industrial circle, which works in system "business for business" and it is aimed on searching for sales market, development of the complex of the services for support of the business, assistance to debug and development of the international relationships. In world practical person trade-industrial chambers has gained the significant development. In article it is organized for determinations of the place and estimations level of the trade-industrial chambers participation in process of the shaping and realization to strategies of the development small and average business of the country. It is made analysis to activity trade-industrial chambers in sphere of support of the development enterprise on elbowroom CIS, including in Ukraine, is revealed problems, which prevent the realization of their potential and is offered way their decision.

Key words: trade-industrial chamber, business-association, small enterprise, subcontracting, clusters, assistance, development, support, cooperation.

IИИOBAЦIЙИИЙ POSB^OK PEГIOИУ ЯK ИAПPЯM ФOPMУBAИИЯ ЙOГO MIЖИAPOДИOЇ

KOИKУPEИTOCПPOMOЖИOCTI

Шишацький A.B., Голова Донецької облдержадміністрації

Аналіз світового досвіду показує, що в умовах формування інноваційно орієнтованої глобальної економіки зростання конкурентоспроможності регіонів розвинутих країн світу базується на використанні сфери знань і високих технологій, а їх ефективне поєднання гарантує прогресивний розвиток якості життя населення.

Інноваційний розвиток регіонів як важливий чинник їх економічного зростання й формування міжнародної конкурентоспроможності висвітлюється в наукових працях О. Амоші, Л. Антонюк, В. Геєця, М. Чумаченка та інших. Аналіз опублікованих праць із даної проблематики дає підстави дійти висновку, що дослідження напрямів сталого розвитку регіонів країни на засадах інноваційної моделі потребують постійного аналізу й удосконалення відповідно до світових тенденцій.

© Шишацький A.B., 2013

Сталий розвиток регіонів неможливо реалізувати без низки програмних документів (стратегії соціально-економічного розвитку та розроблених на її базі щорічних програм). Реалізація заходів програмних документів сприяла вирішенню багатьох соціальних проблем в області та створенню умов щодо соціально-економічної стабільності в регіоні. При тому, що ситуація в реальному секторі економіки, як і в цілому у світовій економіці, була не сприятливою.

За січень-листопад 2012 року обсяг промислового виробництва у порівнювальних цінах до відповідного періоду 2011 року зменшився на 5,0%. Спад виробництва зумовлений зниженням попиту та цін на зовнішніх ринках збуту металу (35,8% - частка металургійної галузі в обсязі реалізації, 80% продукції галузі експортується).

Обсяг виробництва скоротився в металургії на 14,3%. Випуск чавуну зменшився на 9,2%, сталі - на 16,3%, готового прокату чорних металів - на 14,2%, труб з чорних металів - на 23,5%.

Скорочення виробництва в металургії спричинило зниження обсягів промислової продукції і в галузях, технологічно пов'язаних в єдиному процесі виробництва чорних металів - на підприємствах з виробництва коксу (на 8,1%), флюсодоломітної (на 4,6%) та вогнетривкої (на 19%) продукції.

Зменшився обсяг виробництва в машинобудуванні на 3,5%, електроенергетиці - на 0,6%.

Позитивна динаміка зберігається у вугільній промисловості - приріст виробництва на 11,1%, хімічній і нафтохімічній промисловості - на 6,5% та целюлозно-паперовому виробництві - на 2,6%.

Рис. 1. Динаміка промислового виробництва

(наростаючим підсумком з початку року у % до відповідного періоду попереднього року)

Обсяг реалізованої промислової продукції у діючих цінах за 11 місяців 2012 року склав 203,9 млрд. грн., що менше проти рівня відповідного періоду 2011 року на 9,0%, або на 20,2 млрд. грн.

2008       2009       2010       2011 11 міс.     11 міс.

2011 2012

І-Обсяг реалізованої продукції, млрд.грн.

'^Індекс виробництва, % до попереднього року

Рис. 2. Динаміка обсягів реалізованої продукції та індексу виробництва в Донецькій області, 2008-2011 рр. та за 11 місяців 2012 р. у порівнянні із аналогічним періодом 2011 р.

Середня ціна 1 т експортованого металу зменшилась на 11,9%.

2008        2009        2010        2011 11 міс.      11 міс

2011 2012

Рис. 3. Динаміка середніх експортних цін на чорні метали, дол. США / т

Зовнішньоторговельний обіг товарами в порівнянні з січнем-листопадом 2011 року зменшився на 10,7% через скорочення експортних постачань на 16,2%. Експорт чорних металів зменшився на 25,1% і склав 7,3 млрд. дол. США (55,3% в експорті товарів). Імпорт товарів збільшився на 8,5%. Коефіцієнт покриття експортом імпорту зменшився до 2,7 проти 3,5. Сальдо зовнішньоторговельного обігу позитивне - 8,3 млрд. дол. США (зменшення на 26,0%). Експорт товарів здійснювався до 138 країн, імпорт - з 106 країн світу. Найбільшим торговельним партнером є Російська Федерація (28,7% зовнішньоторговельного обігу).

2008     2009      2010 2011 ■ Експорт      Імпорт

11 міс. 11 міс. 2011 2012

Рис. 4. Динаміка зовнішньоторговельних операцій, млн. дол. США

Але і в цих умовах, з метою створення конкурентоспроможних виробництв за пріоритетними напрямами інноваційного розвитку регіону, підприємствами, організаціями та установами в 2012 року розпочато 54 проекти, на які спрямовано 263,3 млн. грн. (72,4% від передбаченого Програмою обсягу фінансування), з них із держбюджету - 2,8 млн. грн. (22,4%), власних коштів підприємств - 149,6 млн. грн. (62,7%).

У 2012 році в промисловому комплексі реалізовувались заходи з реконструкції та модернізації виробництв:

- ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»  впроваджено  у виробництво  установку контрольованого  охолодження у товстолистовому цеху;

- ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» виведено з експлуатації останні 4 мартенівські печі, ведеться будівництво електросталеплавильної печі;

- ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» введено в дію турбоповітродувку № 3,   проводяться пусконала­годжувальні роботи установки вдування пиловугільного палива у горн доменних печей;

- ПрАТ «Макіївкокс» побудовано цех очищення коксового газу від сірководню;

- ПАТ «Енергомашспецсталь» введено до експлуатації сталеплавильний комплекс.

Створено підприємство з виробництва вітрових енергоустановок потужністю 2,5 МВт і вище - ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі». У ТОВ «Вітряний парк «Новоазовський» введено до експлуатації 13 вітроенергоустановок типу «Гчігіапсіег» потужністю 2,5 МВт кожна (загальна потужність вітропарку - 57,5 МВт). На вуглевидобувних підприємствах області введено в дію 38 лав, з них на шахті №1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» - потужну лаву з навантаженням 2300 т вугілля на добу.

З метою розвитку зовнішніх зв'язків області у 2012 році продовжувалась співпраця в рамках угод про співробітництво з 15 регіонами іноземних держав: Курською, Ростовською, Саратовською, Свердловською, Новосибірською, Нижегородською, Бєлгородською, Московською областями, Краснодарським краєм і м. Москва (Російська Федерація), Мінською областю (Республіка Білорусь), Нижньосілезьким воєводством (Республіка Польща), Моравсько-Сілезьким краєм (Чеська Республіка) та Хякімліками Балканського і Лебапського велаятів (Туркменістан). Крім того, було підготовлено проекти Угод про співробітництво з Республікою Татарстан (РФ) та Оренбурзькою областю (РФ).

Активно працював Єврорегіон «Донбас». На сьогодні кількість повноправних учасників цього транскордонного об'єднання на українсько-російському кордоні збільшено до трьох. Приєднання Донецької області України відбулось 19 жовтня 2011 р.

Відповідно до установчих документів сформовано організаційну структуру Єврорегіону, яка включає Раду Єврорегіону (по 5 представників від кожної зі сторін) та Секретаріат Єврорегіону (по 3 представники від кожної зі сторін). Зазначені органи Єврорегіону виконують координаційні, дорадчі й представницькі функції, пов' язані з реалізацією цілей створення об' єднання (сприяння соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів, охороні навколишнього середовища, науковому, освітньому, культурному і спортивному співробітництву учасників об' єднання).

На регіональному рівні для забезпечення функціонування Єврорегіону працюють регіональні відділення Секретаріату та 5 постійних робочих груп за напрямками «Розвиток економічного співробітництва, промислова кооперація, співробітництво у сфері стандартизації, метрології та сертифікації», «Розвиток агропромислового комплексу», «Планування та розвиток прикордонної інфраструктури, логістики і транспорту», «Охорона навколишнього природного середовища», «Гармонізація нормативно-правової' бази України та РФ з питань транскордонного співробітництва».

Рішенням Ради Єврорегіону «Донбас» від 10.04.2012 затверджено програмний документ, який фіксує стратегічні цілі та завдання розвитку Єврорегіону «Донбас» в довгостроковій перспективі та шляхи розв'язання визначених проблем його розвитку - Стратегію соціально-економічного розвитку Єврорегіону «Донбас» до 2020 року. Щорічно складається план роботи Єврорегіону, який включає завдання і заходи співробітництва в рамках Єврорегіону на короткостроковий період.

Для популяризації Єврорегіону «Донбас» та формування його позитивного іміджу у 2011 році розпочав роботу інформаційний Інтернет-портал Єврорегіону (www.euroregion-donbass.ru).

У листопаді поточного року Єврорегіон «Донбас» був презентований на Генеральній Асамблеї Асоціації Європейських Прикордонних Регіонів у Берліні (7.11.2012 року).

Донецька область має 11 угод про співробітництво з регіонами України у торговельній, економічній, науково-технічній, гуманітарній, культурній та інших сферах: АР Крим, Дніпропетровською, Івано-Франківською, Кіровоградською, Львівською, Тернопільською, Херсонською, Полтавською, Запорізькою, Волинською областями і містом Київ.

У 2012 році область відвідали 26 делегацій з 19 країн світу (Аргентини, Білорусі, Великобританії, Грузії, Ірану, Ізраїлю, Італії, Канади, Китаю, Нідерландів, Польщі, США, Туркменістану, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехії, Швейцарії та Японії), у тому числі делегація Європейського Парламенту. З офіційними візитами в області були Надзвичайні і Повноважні Посли іноземних держав в Україні, а саме: Аргентини (двічі), Великобританії, Італії, Ірану, Ізраїлю, Канади, ФРН, Фінляндії, Швейцарії, Франції та Японії.

Протягом 9 місяців 2012 року приріст іноземного акціонерного капіталу склав 261,3 млн. дол. США, а загальний його обсяг наростаючим підсумком за всі роки інвестування на початок жовтня досяг 2913,2 млн. дол. США (для порівняння: за 9 місяців 2011 року приріст іноземного акціонерного капіталу склав 195,6 млн. дол. США). За цим показником Донецька область зайняла третє місце в країні, поступившись лише Києву і Дніпропетровській області, і вперше за останні роки випередила Харківську область. Питома вага іноземного акціонерного капіталу, що надійшов в регіон, в загальному його обсязі по Україні становить 5,5%. У розрахунку на одиницю населення цей показник становить 661 дол. США.

Прямі інвестиції надійшли з 60 країн світу. У галузевій структурі іноземного акціонерного капіталу, що надійшов за всі роки, перше місце займають операції з нерухомим майном та надання послуг підприємцям - 593 млн. дол. США, або 20,4% обласного обсягу, другу позицію -металургія 559,9 млн. дол. США, або 19,2%. Про наявність прямих іноземних інвестицій відзвітували 649 підприємств області. Найбільші обсягиінвестицій зосереджені на підприємствах м. Донецька - 56,9% загального обсягу, м. Маріуполя, - 16,1%, м. Горлівки - 6,2%, м. Артемівська - 5,4%, м. Макіївки - 4,5%.

За 9 місяців 2012 року підприємствами і організаціями Донецької області за рахунок всіх джерел фінансування освоєно 21,7 млрд. грн. капітальних інвестицій (без ПДВ), що склало майже восьму частину їхнього загального обсягу в Україні. За цим показником регіон посів в країні друге місце після м. Києва.

Основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності залишаються власні кошти підприємств і організацій 66,3% (14,4 млрд. грн.), на другому місці кредити банків, позики та інші джерела фінансування - 17,9% (3,9 млрд. грн.). За рахунок коштів державного бюджету освоєно 12,8% (2,8 млрд. грн.) капітальних інвестицій. Питома вага капітальних інвестицій за рахунок коштів місцевих бюджетів складає 3,0% (653,8 млн. грн.).

Із загального обсягу капітальних інвестицій - 47,6% вкладено у будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт будівель і споруд, 46% - у придбання машин, обладнання, інвентарю та транспортних засобів. Інші інвестиції спрямовані в інші матеріальні та нематеріальні активи.

Порівняно з 9 місяцями 2011 року обсяг капітальних інвестицій у розвиток економіки області збільшився на 36,4% (у порівнянних цінах). Такий результат був досягнутий при високій базі порівняння (за 9 місяців 2011 року приріст капітальних інвестицій порівняно з аналогічним періодом 2010 року становив 43,8%). Якщо у 2011 році і першій половині 2012 року настільки висока динаміка значною мірою була досягнута за рахунок спорудження об'єктів транспортної інфраструктури, готельного господарства, спортивних споруд до Євро-2012, то зараз збереження інвестиційної активності можливо, насамперед, за рахунок модернізації підприємств базових галузей економіки, а також розвитку житлового будівництва.

Найбільші суми надійшли по проектах:

- ПрАТ «Міллер Брендз Україна» - «Придбання та монтаж обладнання - проект «Фаза-62» (м. Донецьк, загальною вартістю 1600,0 млн. грн.) - 695,0 млн. грн.;

- Філія ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» - «Заміна мартенівського способу виробництва на електросталеплавильний» (м. Донецьк, загальною вартістю 1361,3 млн. грн.) -261,8 млн.грн.;

- ПАТ «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» - «Будівництво установки вдування пиловугільного палива у горн доменних печей» (м. Маріуполь, загальною вартістю 484,5 млн. грн.) - 235,3 млн. грн.;

- ПАТ «Енергомашспецсталь» - «Придбання, модернізація і введення в експлуатацію металообробних верстатів» (м. Краматорськ загальною вартістю 286,8 млн. грн.) - 176,5 млн. грн.;

- ПрАТ «Макіївкокс» - «Будівництво турбінного відділення парокотельного цеху» (м. Макіївка, загальною вартістю 201,0 млн. грн.) -126,6 млн. грн.;

- ТОВ «Українські аерозолі» - «Реконструкція ділянки виробництва алюмінієвого балону» (м. Донецьк, загальною вартістю 119,5 млн. грн.) - 119,5 млн. грн.

- Крім проектів, які вже успішно реалізуються, розроблені та впроваджуються такі важливі для розвитку регіону проекти:

- проект у сфері енергозберігаючих заходів та технологій з будівництва повітрярозділювальної установки для забезпечення промисловими газами Єнакіївського металургійного заводу. Проект впроваджує французька компанія «Ер Лікід». 18 жовтня 2012 року в рамках роботи V Міжнародного інвестиційного саміту, який проходив у Донецьку, був здійснений старт реалізації цього проекту. Відбулася символічна закладка першого каменя фундаменту за участю Президента України В.Ф. Януковича. Вартість проекту 100 млн. євро. У результаті використання інвестором енергозберігаючого обладнання і матеріалів для зведення установки очікується економія і раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

- проект компанії «Шелл» з розробки газових родовищ на території Донецької області. Прогнозний ресурс оцінюється в 4,054 трлн. м3. 24 травня 2012 року компанія «Шелл» була визначена переможцем конкурсу на право укладення договору про розподіл продукції на розробку Юзівської площі. На території Донецької області родовище займає площу 5046 км2 і охоплює Краснолиманський, Слов'янський, Олександрівський, Костянтинівський, Артемівський і Ясинуватський райони;

- планується реалізувати на території Донецької області інвестиційний проект з будівництва сміттєзбиральних машин. Вартість проекту 10 млн. євро, планований випуск - 1 тис. вантажних машин на рік, створення 250 нових робочих місць. Французька компанія «Бетен» завершує проведення дослідження щодо доцільності будівництва такого заводу.

Ряд проектів було реалізовано в межах Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. 14 травня 2012 року введено в експлуатацію новий пасажирський термінал у КП «Міжнародний аеропорт Донецьк». Пропускна спроможність аеровокзального комплексу 3100 пасажирів на годину, загальна площа будівлі 58,7 тис. м2, загальна кошторисна вартість 3247,2 млн. грн. 21 травня 2012 року завершено та введено в експлуатацію комплексну реконструкцію і будівництво залізничного вокзального комплексу станції Донецьк ДП «Донецька залізниця». Пропускна спроможність оновленого залізничного вокзалу - 35 тис. пас. на добу. Загальна кошторисна вартість об' єкту 1165,6 млн. грн.

Для запровадження прискореного руху пасажирських поїздів на залізничному напрямку Львів-Київ-Донецьк Донецькою залізницею модернізовано 212,4 км. магістралі на ділянці від станції Донецьк до станції Лозова. Загальна кошторисна вартість робіт склала 759,98 млн. грн. Швидкісний рух поїздів дальнього сполучення марки «Хюндай» відкрито7 червня 2012 року.

За сприяння Донецької облдержадміністрації з метою встановлення довгострокового економічного співробітництва проведено українсько-німецький форум «Шахтний метан», бізнес-зустріч з представниками 6 фінських компаній, українсько-чеський бізнес-форум у рамках Днів Чехії у м. Донецьк, українсько-хорватський бізнес-форум «Нові можливості ефективної співпраці Хорватії та Донецької області», українсько-кіпрський бізнес-форум «Кіпр: міжнародний діловий і фінансовий центр. Перспективи співпраці між Кіпром та Україною».

Відповідно до Звіту про конкурентоспроможність регіонів України 2011 [5], опублікованого Фондом «Ефективне Управління», Донецька область посіла 5-те місце в рейтингу конкурентоспроможності регіонів України. Порівняно з рейтингом 2010 року Донецька область поліпшила свої позиції, піднявшись на одну позицію. При цьому регіон втратив одну позицію за групою складових «базові вимоги», але піднявся на одну і дві позиції за групами «посилювачі ефективності» і «чинники інновацій і розвитку» відповідно.

Найкращі оцінки Донецька область отримала за «рівень розвитку фінансового ринку» (2-ге місце серед 27 регіонів України), «розмір ринку» (3-тє місце), «рівень розвитку бізнесу» та «інновації» (в обох випадках 2-ге місце).

За оцінками на 2011 рік Донецька область покращила свої позиції за складовою «рівень розвитку фінансового ринку», піднявшись на два рядки в регіональному рейтингу.

Донецька область посідає 1-ше місце серед регіонів України за індексом обсягу зовнішнього ринку, що, зокрема, зумовлено високою часткою експорту від ВРП, оцінка за якою відповідає 17-му місцю серед 142 країн світу.

Донецька область посіла 2-ге місце за двома складовими з групи «чинники інновацій і розвитку», завдяки високим позиціям за більшістю показників цієї групи. Зокрема, регіон лідирує за рівнем розвитку кластерів (1-ше місце серед 27 регіонів України), рівнем витрат компаній на наукові та дослідницькі роботи (2-ге місце), а також за співпрацею університетів і бізнесу (2-ге місце). Оцінка рівня розвитку кластерів представниками регіонального бізнесу зросла за рік на півтора бали і відповідає дуже високому 6-му місцю у світовому рейтингу.

Слід зазначити, що показник «Рівень розвитку бізнесу» стосується загальної якості бізнес-мереж регіону, а також складності операцій і стратегій окремо взятих фірм. Це впливає на рівень ефективності при виробництві товарів і послуг, що, у свою чергу, збільшує продуктивність і підвищує конкурентоспроможність регіону та країни в цілому. Коли компанії та постачальники об' єднані у групи (кластери) і географічно перебувають недалеко один від одного, ефективність зростає, з' являється більше можливостей для інновацій,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект