Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

30000 25000 20000 15000 10000 5000

0

25342.8 25531

19874,296

12738.3

9481.8

68і86,76962.8

7962.3

13968.4

7.4

16630.5

42617279

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 млн.дол.США

□ Експорт до країн МС □ Імпорт з країн МС

Рис. 1 Динаміка зовнішньої торгівлі товарами з країнами МС (млн.долл.США)

© Бардакова Г.В., 2013

Розвиток зовнішньоекономічних відносин України з країнами Митного союзу може значно підвищити конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках через реалізацію конкурентних переваг угрупування. Про підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на ринках країн-членів Митного союзу (МС) свідчить динаміка зовнішньої торгівлі України (рис. 1).

За даними Комісії Митного союзу зовнішньоторговельний оборот України з цими країнами за 2011 р. склав 61,2 млрд. дол. США, в т.ч. експорт - 23, 9 млрд. дол. США, імпорт - 37,3 млрд.дол.США. У порівнянні з попереднім роком темпи росту зовнішньоторговельного обороту склали 140,35%, експорту й імпорту - 138,52% та 141,5% відповідно.

В географічній структурі експорту частка країн МС складає 33,8%, в т.ч. 29% належать Російській Федерації, 2,8% - Білорусі й 2,7% -Казахстану. Збільшення обсягів експорту до Російської Федерації склало 47,6%.

В товарній структурі експорту України до країн МС лідируючі позиції займають продовольчі товари, чорні метали та вироби з них, а також транспортні засоби, машини й устаткування. Особливо гостра ситуація для України має місце у торгівлі продукцією машинобудування. Через падіння виробництва у галузі різко, а також ситуація яка складається з поставками цистерн в Російську Федерацію, скоротилися обсяги українського експорту цієї продукції.

В географічній структурі імпорту України країни МС також займають провідні місця. Частка країн в загальному обсязі імпорту становить 42,4%, з них Російська Федерація поставляє 35,2% загального обсягу імпорту в Україну, Білорусь - 5,1%, Казахстан - 2%.

В товарній структурі імпорту в Україну з країн МС лідируючі позиції займають мінеральні палива та продукти нафтоперегонки, продукція хімічної промисловості, а також транспортні засоби, машини й устаткування.

У порівнянні з 2010 р. імпорт товарів в Україну збільшився з Білорусі - на 64% (за рахунок надходжень палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, засобів наземного транспорту, крім залізничного, механічних машин), Російської Федерації (на 31,2%). Однак найбільша проблема для україно-російських торговельних стосунків лишається монополія Росії щодо забезпечення потреби української економіки в енергоносіях, що є вирішальним чинником у посиленні загроз у енергетичній і економічній безпеці країни. Двосторонні торговельні зв' язки стримує наявність митних тарифів між країнами, що зменшує конкурентоспроможність продукції на ринку країн-учасниць МС.

Російська Федерація є основним зовнішньоторговельним партнером України, про це свідчать статистичні дані. З 1998 р. між підприємствами України і Російської Федерації реалізуються проекти в рамках виробничої кооперації (на виконання Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про виробничу кооперацію від 24.04.1998 року, який реалізується шляхом підписання щорічних міжурядових Протоколів з переліками продукції та їх обсягами, що постачаються суб' єктами господарювання сторін в рамках виробничої кооперації протягом року.

Координацію роботи з реалізації Угоди про виробничу кооперацію було покладено на Міністерство промислової політики України, зараз Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

Слід зазначити, що частка поставок продукції в рамках виробничої кооперації за останні роки була незначною і не перевищувала 2,0% від загального товарообороту з Російською Федерацією.

Таким чином, існує великий потенціал для розвитку та активізації співпраці в інших напрямах. ЄЕП залишиться зручним юридичним каркасом для надання його сторонами одна одній та її партнерам різних торгових пільг без формального порушення вимог СОТ.

Одним з актуальних для України питань в зовнішньоекономічній політиці є не тільки активізація співробітництва з країнами ЄЕП, але й участі у формуванні Єдиного економічного простору, а саме вибір оптимальної форми інтеграції в ЄЕП. Як вже було зазначено, Угода про формування Єдиного економічного простору була підписана 19 вересня 2003 року в м. Ялті та ратифікована парламентами України, Російської Федерації, Білорусі та Казахстану 20 квітня 2004 року.

Україна брала участь у формуванні Єдиного економічного простору з урахуванням застереження, висловленого в момент підписання і ратифікації Угоди про формування ЄЕП, яке обмежує участь в угодах, які суперечать Конституції і міжнародним зобов'язанням України.

З урахуванням пріоритетності вступу держав-учасниць ЄЕП до СОТ та в зв' язку з переорієнтацією Білорусі, Казахстану та Росії на Митний союз в рамках ЄврАзЕС переговорний процес в рамках ЄЕП на даний час призупинено.

Є альтернатива між формуванням зони вільної торгівлі або ж приєднання до Митного союзу. Глибші форми інтеграції обговорюються, але залишаються питанням середньо- і довгострокової перспективи.

Вибір оптимального для України інтеграційного рішення є непростим, неоднозначним: потрібно врахувати цілу низку внутрішніх і зовнішніх факторів, з урахуванням світового досвіду та зовнішньоекономічних інтересів України.

Економічно, згідно з проведеними розрахунками вчених, участь України в ЄЕП оцінюється в 219 млрд. долл. за період з 2011-го по 2030 р., або в 6-7% збільшення ВВП. Незважаючи на це, розгляд відносин Україна - ЄЕП більш фокусується на відносинах з Російською Федерацією. Тому існує думка, що ЄЕП - це спосіб розбудови відносин України та Росії. Участь України в ЄЕП пояснюється її прагненням поглибити співробітництво на пострадянському просторі, оскільки економічна взаємодія між країнами-учасниками, яка склалася історично, ще досить відчутна. Двосторонні експортно-імпортні відносини України з Росією є найбільшими за обсягами та найбільш диверсифікованими за номенклатурою на усьому пострадянському просторі. Вони ж найкращим чином ілюструють специфіку та суперечності торгових, взагалі економіко-політичних стосунків між новими незалежними державами колишнього СРСР.

Ця взаємодія насамперед має набути форми повномасштабної зони вільної торгівлі (ЗВТ) без вилучень і обмежень. ЗВТ спрямована на досягнення таких цілей України:

скасування російського експортного мита і ПДВ на нафту й газ;

реалізація російських енергоносіїв Україні за внутрішньо російськими цінами;

створення „єдиного енергетичного простору", що передбачає формування стратегічних енергетичних запасів країн-учасниць; отримання повнішого доступу на російський ринок через скасування торговельних бар' єрів;

скасування російських антидемпінгових заходів щодо українських товарів, імпортних квот на металопродукцію та деякі інші товарні

групи;

зростання взаємної торгівлі країн - учасниць Угоди; забезпечення вільного руху робочої сили між державами.

Іншими словами, два основних аспекти ЗВТ - це енергетична сфера і російські квоти. Хоча досвід Російсько-Білоруських відносин в рамках і ЗВТ і вже Митного союзу відносно поставок газу став прикладом перспектив і для України в цьому питанню. За деякими іншими з перелічених позицій певних результатів уже вдалося добитися.

До основних причин вибору України на користь ЗВТ можна віднести:

збереження курсу на євроінтеграцію;

умови членства у СОТ;

митний союз передбачає створення наднаціонального регулюючого органу, що суперечить Конституції України.

Відтак для визначення оптимального формату співпраці з ЄЕП з урахуванням заявлених національних інтересів та засад зовнішньої політики України слід розглядати альтернативу між зоною вільної торгівлі та митним союзом у контексті основних позицій, зазначених вище.

Створення ЗВТ не зробить істотного впливу ні на обсяги зовнішньої торгівлі, ні на темпи зростання української економіки, ні на її структуру. По суті ЗВТ СНД може розглядатися як збереження "status quo" з незначними позитивними ефектами для української економіки (за підрахунками економістів додатковий приріст ВВП в середньому на 0,5% в рік).

У світі не існує жодної повномасштабної ЗВТ, де не було б вилучень і обмежень, якщо тільки ця ЗВТ не є водночас митним союзом. Повна ЗВТ неможлива без певної уніфікації митних правил тому, що виникає проблема в торгівлі з третіми країнами. Якщо країни - члени зони застосовують різні тарифи в торгівлі з третіми державами, з' являється можливість виходу на внутрішній ринок угруповання товарів з

ПPOБЛEMЫ PASB^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

третіх країн через територію того члена угруповання, ставки мита якого стосовно не членів угоди мінімальні". ЗВТ ЄЕП є для України напівзаходом. Наша країна зможе одержати безперешкодний у частині тарифного регулювання й квот доступ на ринки трьох партнерів (і відкриє їм свій ринок), але не отримає ліквідацію мита на енергоносії. Єдиним способом досягти останньої мети є митний союз. Водночас методом стримування взаємної торгівлі Росії й України, як у випадку зони вільної торгівлі, так і в митному союзі, залишиться такий неопротекціоністський інструмент, як антидемпінгові розслідування. Їх можна буде винести за межі ЄЕП або завдяки політичному рішенню на вищому рівні (що малоймовірно), або на ще глибшій стадії інтеграції - у спільному ринку.

Є й пов' язані із Митним Союзом проблеми для України. Насамперед, Митний Союз припускає впровадження єдиного мита стосовно третіх країн, внаслідок чого рівень захисту внутрішнього українського ринку за окремими товарними групами може виявитися меншим, ніж необхідно (це пов' язано і з правилами СОТ).

В інтеграційному об' єднанні, з одного боку, формуються оптимальні умови для кооперації підприємств з країн-учасниць, а з іншого -може посилюватися конкуренція між ними. В теперешній час виробнича кооперація на пострадянському просторі носить нерегулярний, одиничний характер, тому можливість ефективної виробничої інтеграції може розглядатись як мінімум в середньотерміновій перспективі. Компенсувати це можливо за рахунок інтенсифікації інвестиційної діяльності.

Україна не може ігнорувати поряд з собою прообразу "спільного ринку пострадянського простору" з населенням більш ніж 170 млн. Незважаючи на численні заяви про близькість досягнення домовленості з ЄС про асоціацію, по факту ЄС не зняв жодного серйозного обмеження на доступ української продукції на європейські ринки. Україна до цих пір залишається в "радянському технологічному полі" і все прориви в аерокосмічних технологіях, атомній енергетиці, енергетичному машинобудуванні, суднобудуванні, військово-промислового комплексу можливо тільки в рамках єдиної інноваційної політики ЄЕП.

Таким чином, вибір між зоною вільної торгівлі та митним союзом ЄЕП для України - це вибір між її ймовірною неучастю і можливою участю в діяльності організації. Мотивація ЄЕП для України пов' язана саме з лібералізацією відносин у російському напрямку.

Митний союз принципово несумісний тільки з одним із трьох заперечень України - з її євроінтеграційним курсом, та й то якщо під євроінтеграцією розуміти повне членство в ЄС. Усі інші проблемні питання можна врегулювати на багатосторонній основі.

У світлі наростаючих проблем в єврозоні, існує необхідності невідкладно визначитися з економічними пріоритетами. Конкретні кроки назустріч ЄЕП можуть забезпечити Україні життєво важливі економічні переваги в реальному часі, засновані на паритетному партнерстві, на противагу невизначеності асоційованого членства в ЄС.

СТИГОК ДЖEPEЛ:

1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Електрон. стат. данні - Режим доступу: http^/www.ukrstat.gov.ua/. -Назва з домашньої сторінки Інтернету.

2. Об итогах внешней и взаимной торговли государств - членов Таможенного союза в 2011 году [Електроний ресурс]. - Режим доступу :http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

3. Оценки макроэкономического эффекта участия Украины в процессах региональной экономической интеграции [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http:ІІ2000.net.uaІ2000ІderzhavaІekonomikaІ77342

PEHOME

В статті розглянуто питання перспективних напрямів інтеграційних відносин України в контексті двовекторності розвитку міжнародних

економічних відносин.

PE3OME

В статье рассмотрены вопросы перспективных направлений интеграционных отношений Украины в контексте двухвекторности развития международных экономических отношений.

SUMMARY

The paper considers the issue of Ukraine's integration relations directions in the context two vectors development of its international economic relations.

CTИCЛИЙ OГЛЯД ИOPMATИBИИX ЗACAД CTИMУЛЮBAИИЯ ЭKCПOPTИOOPIЄИTOBAИИX BИPOБИИKIB: CBITOBИЙ

ДOCBIД

Бессонова C. I. доцент, к.е.н., доцент кафедри «Облік і аудит», ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» (м. Маріуполь) 1

Постановка проблеми. В сучасних умовах вітчизняні промислові підприємства приділяють велику увагу вирішенню питань які безпосередньо пов'язані із забезпеченням стійкого функціонування виробничих систем, а саме: розвитку інноваційної активності виробничого промислового сектора з метою отримання інвестиційних ресурсів для розробки або придбання енергоефективних і ресурсозберегаючих технологій.

Aналiз останніх досліджень і публікацій. Проблемам інноваційного розвитку промислового сектора, питанням інвестиційного розвитку, аспектам енергозбереження присвячено багато робіт вітчизняних вчених, таких як О.І.Амоша, Б.М.Андрушків, С.С.Аптекарь, М.Г.Белопольський, А. Богачев, В.М.Геєць, Т.Д.Косова, Т.Г.Логутова, В.Л. Мазур, Ю.В.Макогон, Г.Г.Півняк, А.Ю.Пікус, В.П. Семиноженко, Д.К.Турченко, Л.І. Федулова, М.Г.Чумаченко, О.А.Шутаєва і ін. Проте дослідження чинників, що впливають на інноваційну і енергозберігаючу спрямованість промислового сектора, вимагають детальнішого вивчення.

Mетою статті є дослідження сучасного стану інноваційної діяльності металургійних підприємств України, проаналізувати світовий досвід стимулювання промислових підприємств, рекомендувати заходи щодо удосконалення законодавчої бази.

Bикладення основного матеріалу. 30 листопада 2012 р. в Брюсселі повідомлялося про завдання, які містяться у проекті Національного плану дій з впровадження енергоефективності і розвитку поновлюваних джерел енергії (ПДЕ) на період до 2020 р., а саме, Україна має намір наблизитися до рівня енергоефективності економіки Європейського Союзу і понизити енергетичні витрати на виробництво одиниці внутрішнього валового продукту (ВВП) на 9% порівняно з 2005-2009 рр. Але стан вітчизняного науково-технічного потенціалу промислового сектору в сучасних умовах характеризується незадовільним.

Аналіз статистичних даних у сфері інтелектуальної власності дозволив зробити наступні висновки. У 2011 р. порівняно з минулим роком знизилася кількість заявок на такі об'єкти промислової власності як: винаходи -1%, корисні моделі на 2%, а по такій позиції як промислові зразки спостерігається збільшення на 0,4%. Необхідно також відзначити, що із загальної кількості поданих заявок тільки 2% нафтовій галузі, газовій та коксовій та 1,9% металургії заліза. Що стосується промислових зразків, то із загальної кількості отриманих патентів 4,1% належить такому промисловому блоку як устаткування для розділення рідин і газу, санітарне, опалювальне, вентиляційне устаткування, тверде паливо. Це звичайно ж дуже низькі показники, тим більше, якщо врахувати, що тільки шість з тисячі винаходів в даний час використовуються у виробництві.

Як і раніше не велика частка інноваційно-активних підприємств. За період з 2007 по 2011 рр. питома вага підприємств, які займалися інноваціями, зросла на 2% (з 14,2% до 16,2%). Найбільша питома вага на впровадження інновацій від загальних витрат належить

© Бессонова C.I., 2G13придбанню машин, устаткування і програмного забезпечення (73%), а порівняно з 2010 роком цей показник виріс на 207%. Зростання цього показника відображає саме технічне переозброєння металургійних підприємств.

Необхідно відзначити, що за 1-е півріччя 2012 р. вітчизняні металургійні підприємства збільшили інвестиції в технічне переозброєння на 43,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Оновлення основних засобів, впровадження нових технологій дозволило підприємствам значно скоротити ресурсні витрати. Так, використання технології вдування пылеугольного паливо, дозволило понизити споживання природного газу за 7 місяців 2012 року в порівнянні за аналогічний період минулого року на 3,6 млн.куб.м.

Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності за 2011 год показав, що власні засоби підприємств є основним джерелом фінансування і складають 52,9% від загальної суми фінансування. Частка інших джерел загальної суми фінансування склала 45,6%, а іноземні інвестиції і інвестиції держави складають всього 1,5%. Дефіцит інвестиційних ресурсів, звичайно ж, позначається не тільки на переозброєння і модернізацію основних засобів, але і неможливість розробляти нове технологічне устаткування і фінансувати інноваційну діяльність підприємств.

У 2011 році частка підприємств впроваджуючих інновації на промисловому підприємстві склала 12,8%. Позитивним моментом можна вважати те, що порівняно з попереднім роком питома вага підприємств, які впроваджували інновації на промислових підприємствах зросла на 1,3%. Проте, це досить низький показник, при цьому, ресурсосберегающие технології склали тільки п'яту частину (20,6%) від загальної суми впровадження нових технологічних процесів.

На низькому рівні знаходиться показник реалізованої інноваційної продукції в 2010 і 2011 роках у відносному показнику він склав 3,8%. Необхідно також відзначити, що значення цього показника найнижче за період з 2001 року.

Таким чином, аналіз стану інноваційної активності металургійних підприємств показав, що держава як і раніше не приділяє достатньої уваги підтримці базової галузі вітчизняної економіки. Підприємства металургійної галузі не відчувають підтримки у вигляді: оптимізації оподаткування підприємств від застосування енергоефективних заходів та стимулювання модернізації виробництва.

Світова практика закордонних експортоорієнтованих галузей свідчить про впровадження пільгових заходів для власних виробників. Так, наприклад, у Китаї, активно використовуються різні податкові пільги для заохочення експорту сталевої продукції високих переділів і додаткові експортні мита для обмеження експорту з країни сталевих напівфабрикатів і заготовок. На 2013 р. підтримка виробництва сталі не заплановано, орієнтацію зроблено на машинобудування.

У Росії в 2012 р. передбачено виділення більше 1 млрд. долл. на гарантійну підтримку експорту промислової продукції і розробляються оптимізація оподаткування для устаткування, яке було встановлено з 2006 по 2012 р. Також ефективно сприяє на оновлення обладнання галузеві лізінгові компанії, які дозволяють отримувати нове обладнання на вигідних умовах.

У Німеччині, як і у ряді розвинених країн, передбачають пріоритетну підтримку, перш за все, науковоємних галузей виробництва. Пільгове кредитування включає наступні напрями: кредитування підприємств, орієнтованих на інноваційну діяльність; кредитування проектів, направлених на збереження та поліпшення сприятливого екологічного середовища, пов'язаних з охороною навколишнього середовища; проектне фінансування підприємств, зайнятих в певних галузях, що найбільш потребують корінної модернізації виробництва.

У Польщі та Чехії створено державне експортне агентство, яке допомагає вітчизняним виробникам на міжнародних ринках

Для українського вітчизняного виробника також передбачено ряд пільг. Так, при ввезенні енергозберігаючих матеріалів і металургійного устаткування, яке не випускається в Україні, передбачені пільги за ввізним митом. Податковим Кодексом України ст.158.2 передбачено звільнення від оподаткування 50% прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів і реалізації енергоефективних проектів, а ст.197.16 передбачене звільнення від сплати ПДВ операції по ввезенню на митну територію України енергозберігаючого устаткування. Проте на практиці застосувати дані пільги неможливо, оскільки відсутній порядок ведення окремого обліку результатів, отриманих від здійснення і реалізації енергозбережних заходів, впровадження інноваційних продукцій. Існують проблеми по відшкодуванню експортерам ПДВ, що значно впливає на відтік оборотних коштів та неможливість інвестування у модернізацію виробництва та енергозберігаючі технології.

На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки. Підприємства металургійної галузі не відчуває підтримка у вигляді: оптимізації оподаткування підприємств, що застосовують енергоефективні заходи і по стимулюванню модернізації виробництва. Тому треба провести оптимізацію ряду законодавчих актів та програм, які сприятимуть розвитку енергозберігаючих технологій, економії ресурсів та впровадженні їх експортоорієнтованими промисловими підприємствами.

Реалізація цих заходів дозволить інвестувати кошти у модернізацію власних основних засобів, що надалі позитивно вплине на якості продукції, що випускається, і її конкурентоспроможність. Залучення оборотних коштів дозволить активізувати інноваційну діяльність підприємства, направити інвестиції в енерго- та ресурсозберігаючі технології, інновації.

Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств можлива завдяки підтримці держави. Враховуючи світовий досвід, доцільно систематизувати державні підходи по підтримці вітчизняного експортоорієнтованого промислового виробника.

СТИГОК ИCTOЧИИKOB

1. Офіційний Веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:ІІsips.gov.uaІuaІvear reports.html

2. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ PE3IOME

Досліджено сучасний стан інноваційної діяльності металургійних підприємств України. Проаналізовано світовий досвід стимулювання промислових підприємств. Рекомендовано ряд заходів щодо удосконалення законодавчої бази.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інновації, інноваційна активність промислових підприємств, енергоефективність. PE3IOME

Исследовано современное состояние инновационной деятельности металлургических предприятий Украины. Проанализирован мировой опыт стимулирования промышленных предприятий. Рекомендовано ряд мероприятий по усовершенствованию законодательной базы. Ключевые    слова:    инновационная    деятельность,    инновации,    инновационная    активность    промышленных предприятий, энергоэффективность.

Summary: The modern state of innovative activity of metallurgical enterprises of Ukraine is investigational. World experience of stimulation of industrial enterprises is analyses. The row of measures is recommended on the improvement of legislative base. Key words: innovative activity, innovations, innovative activity of industrial enterprises.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект