Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 110

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

ПPOБЛEMЫ PASB^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

зменшується кількість бар' єрів для створення нових фірм. У результаті індивідуальної діяльності та розробки стратегій фірм (брендинг, маркетинг, наявність ланцюга створення доданої вартості, виробництво унікальних і складних товарів) виникають комплексні та сучасні бізнес-процеси, оскільки нові ідеї переходять від одних компаній до інших [8].

Існуюча в регіоні мережа інтегрованих бізнес-структур у стала підставою для отримання високих оцінок рівня розвитку кластерів. Ураховуючи експертну методику розрахунку даного показника, можна зробити висновок скоріше про високий рівень розвитку мережі міжфірмових коопераційних зв' язків і потенціал створення розвинутих інноваційних кластерних мереж у майбутньому, що сприятимуть реалізації науково-технологічного потенціалу області як одного з визначальних факторів забезпечення її високої конкурентоспроможності.

Однією з апробованих форм інтенсифікації інноваційного розвитку регіонів є технопарки як форма ефективного зближення науки та виробництва шляхом скорочення тривалості циклу «фундаментальні дослідження - прикладні розробки - упровадження у виробництво». Крім того, технопарки можуть стати механізмом каталізації розвитку інноваційних кластерних утворень, що відповідає новим державним завданням.

Відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» технологічний парк (технопарк) - юридична особа або група юридичних осіб, що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції [1].

Станом на початок 2012 р., відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», в Україні діє 16 технопарків, з яких за оцінками Державного Агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України дійсно працюють 8. Українські технопарки за минулий період - це: 116 проектів; 3551 створених нових робочих місць; 12,3 млрд. грн. реалізованої інноваційної продукції (у т.ч. 1,7 млрд. грн. - експорту); 0,9 млрд. грн. відрахувань до бюджету; 0,48 млрд. грн. державної підтримки інноваційних проектів [7].

Створення мережі українських технопарків відбувається в умовах ринку науково-технічної продукції, що формується, в Україні під впливом низки несприятливих факторів, найважливішими з яких є такі: обмежений попит на інноваційні пропозиції всередині країни; низька платоспроможність вітчизняних споживачів нової техніки; обмежені можливості фінансування інноваційної діяльності з державного бюджету;

відсутність зацікавленості фінансових і банківсько-кредитних систем у підтримці інноваційних проектів;

наявність конкуренції на внутрішніх ринках з боку західних фірм розробників технологій, виробників і постачальників матеріалів, устаткування й технологій у цілому [6].

Основними цілями створення технопарків в Україні є [4]:

збереження в умовах переходу до ринкової економіки науково-технічного потенціалу України і його спрямованість на розв' язання актуальних проблем промислового виробництва, сільського господарства й інноваційного розвитку для подолання кризових явищ в економічному і соціальному розвитку країни;

розробка, упровадження у виробництво і випуск високотехнологічної наукоємної продукції, що стане конкурентоспроможною на світових і внутрішніх ринках та приведе до збільшення експортного потенціалу України і зниження залежності від імпорту; підготовка вчених і фахівців до роботи в умовах ринку, зокрема комерціалізація наукових розробок; залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у науково-технічну сферу.

Програмою економічного і соціального розвитку Донецької області на 2013 рік одним з головних пріоритетів визначено створення умов для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності [3].

Питання створення індустріальних та наукових парків у Донецькій області, яке стоїть на порядку денному для обговорення регіональним комітетом з економічних реформ при Донецькій облдержадміністрації, дозволить суттєво прискорити розвиток регіону.

CT^OK ДЖEPEЛ:

1. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/991-14

2. Бюлетень Головного управління статистики у Донецькій області «Промисловість Донецької області за січень-листопад 2012 року»

3. Довідка про рішення колегії облдержадміністрації з питання «Про проект Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2013 рік»

4. Дорошко О. О. Технопарки як засіб стимулювання інноваційної діяльності / О.О. Дорошко // Ефективна економіка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=507

5. Звіт про конкурентоспроможність регіонів України 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/docs/Presentation_of_the_Report_on_Competitiveness_of_Ukraine_2011.pdf

6. Тараненко О. М. Історія та проблеми становлення технопарків в Україні [Електронний ресурс] / О.М. Тараненко. - Режим доступу: http://intellect21.cdu.edu.ua/?p=243

7. Технологічні парки України [Електронний ресурс] / Аналітична доповідь Державного Агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. - Режим доступу: http://www.dknii.gov.ua/2010-09-09-12-22-00/2010-09-09-12-24-35/139-2010-10-07-08-58-30

8. The Global Competitiveness Report 2012-2013: Full Data Edition. - World Economic Forum: Geneva. - 2012.

PEHOME

Статтю присвячено дослідженню напрямів сталого розвитку регіонів на засадах інноваційної моделі відповідно до сучасних світових тенденцій. Проаналізовано результати реалізації заходів Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2012 рік. Наведено оцінку динаміки змін параметрів, що визначають рівень конкурентоспроможності регіонів України. Процес створення технопарків в Україні визначено як механізм каталізації інноваційного розвитку її регіонів. ключові слова; конкурентоспроможність регіону, інноваційний розвиток, технопарки, кластери. PE3OOME

Статья посвящена исследованию направлений устойчивого развития регионов на основе инновационной модели в соответствии с современными мировыми тенденциями. Проанализированы результаты реализации мероприятий Программы экономического и социального развития Донецкой области на 2012 год. Представлена оценка динамики изменений параметров, определяющих уровень конкурентоспособности регионов Украины. Процесс создания технопарков в Украине определен как механизм катализации инновационного развития ее регионов.

Kлючевые слова: конкурентоспособность региона, инновационное развитие, технопарки, кластеры.

SUMMARY

The article deals with areas of sustainable development of the regions on the basis of an innovative model in accordance with current international trends. The results of implementation of the Program of economic and social development of the Donetsk region in 2012. The estimation of the dynamics of changes in the parameters that determine the competitiveness of the regions of Ukraine. The process of creating parks in Ukraine is defined as a mechanism to catalyze innovative development of its regions. Keywords: regional competitiveness, innovation development, technology parks, clusters.

PETHOHAJILHIjIH ACIIEKT

ECONOMIC DEVELOPMENT TRENDS OF GEORGIA UNDER GLOBALIZATION

Shaburishvili Shota - Doctor of economics, Associate professor, Tbilisi State University, Georgia 1 Sikharulidze David - Doctor of economics, Associate professor, Tbilisi State University, Georgia

After the collapse of the Soviet Union Georgia experienced a protracted crisis during which the country lost its territories as a result of conflicts and gross domestic product (GDP) has been cut by 2/3 since 1990 [1]. Since then Georgia has faced a serious problem with its development that was caused by the necessity of transition. Georgia possesses a similar index to that of the other poor and developing countries. According to the World Bank classification it is considered Georgia has less-than-average income. The total national income of average income countries fluctuates from 830 USD to 3300 USD per person. This group includes CIS countries and also Albania, Bulgaria, Romania, many countries of the Middle East and the countries of North Africa. As for the social environment, life expectancy in Georgia according to birth-rate is high, but at the same time, the infant mortality rate in Georgia is higher than in China. Georgia lags behind the European Union countries in its level of development.

Since 2003, Georgia has intensively renewed the process of transition by implementing structural reforms. Correspondingly, the country's economy experienced a revival expressed in decreasing the level of corruption and crime that in its turn caused a sharp increase in the inflow of foreign direct investments.

Reforming processes were mainly based on WTO norms and European Union standards. The reforms aimed to improve business environment. Global privatization programs were introduced, service of customs and tax bodies became more organized and significant progress was achieved in the fight against corruption. Georgia's rating index in tax payment and international trading was improved as a result of the reforms carried out in these spheres. Georgia's position also improved according to the Transparency International Corruption Perception's Index and in 2011 Georgia reached sixty-third place in the world[2]. As a result of the reforms the tax payment system was simplified. In 2011 small businesses were released from particular taxes. Georgian legislation was overlooked in order to harmonize it with the European Union's legislation. The Georgian government decided to review its economic policy in order to eradicate all barriers connected to the establishment of businesses in Georgia. Important progress has been made in the banking sector, telecommunications, the field of international trade, as well as in some of the regulating spheres.

The government carries out liberal trading policy that resulted in opening markets. Correspondingly, at the first stage competitiveness of import grows and local production decreases in the market. In the short-term this causes a trade deficit and increase in unemployment. In the long-term it encourages quality of competitiveness in the local market and development of efficient production that in its turn ensures an increase in export and employment. However, only liberalization of trade is not enough for developing competitive local production. Georgia still has a growing trade deficit. (see table 1) Theoretically, from a monetary point of view, deficit can be considered as an influence on exchange rate, which is a self-correcting phenomenon.

Excess of import raises demand for foreign currency and devaluates national currency that increases product competitiveness in terms of the exchange rate and improves the balance of trade. Capital inflows in Georgia compensate the trading deficit influence on exchange rate and preserve the high rate of national currency. Besides, growing trade deficit reflects non-competitiveness of national economy.

At the same time, difficulties in improving the business environment remain a significant problem in Georgia. In that way, Georgia's growing deficit emphasizes that economic openness will not automatically bring advantages if the investment environment does not create profitable conditions and stimuli for businessmen to respond to new challenges. In spite of some progress resulting from reforms that have been carried out businessmen still complain about problems caused by an inefficient business environment. A non-competitive environment and unequal regulating approaches cause damage to business involved in the state procurement and privatization process.

External Trade

Table 1

 

2007

2008

2009

2010

2012

External Trade Turnover

6444

7797

5634

6935

9247

Export (FOB)

1232

1495

1134

1677

2189

Import (CIF)

5212

6302

4500

5257

7058

Balance

-3980

-4806

-3367

-3580

-4869

National Statistic Office of Georgia. http://www.geostat.ge

Major commodity position by export and geographical diversification shows low competitiveness of Georgian economy. In 2012 according to the indicators of October - January Motor cars was the largest category in commodity position by 24%, which represents the re-export of imported cars (See diagram 1).

Share of major commodity positions by exports January-October 2012 _Diagram 1

Motorcars

Fero-alloy s

■ Nitrogenous fertilizers

Gold

■ INllts

Other products

National Statistic Office of Georgia. http://www.geostat.ge As for geographic diversification of export, CIS countries accounted for 52% and EU only - 15%, which means that producing competitive

© Shaburishvili S., Sikharulidze D., 2013

PErHOHAJIbHMH ACnEKT

In spite of some progress resulting from the reforms that have been carried out, businessmen still complain about problems caused by an inefficient business environment. A non-competitive environment and unequal regulating approaches cause damage to business involved in the state procurement and privatization process.

Inefficient market structure impedes development of small and medium-size businesses. Markets are essentially monopolized by businessmen with close ties to the government. Authoritarian actions made by the government harm business and reduce the chance of competitive growth within Georgian firms. Interventions are carried out by self-motivated actions of tax inspection and in form of court resolutions. The Arbitration Institute stopped functioning due to the government control. Informal bureaucratic barriers hinder introduction of new players in small and medium sized business markets. There are no state financing programs for small and medium-sized businesses. Unfortunately, Georgian businessmen lack new ideas and their business initiatives mainly represent a copies of strategies adopted by those in foreign countries. These kinds of initiatives are mostly unable to meet socio-cultural standards of the local market and fail to succeed from the very first start. In the transitional period income was unfairly distributed, financial resources were acquired by those people who lacked creative potential and intellectual abilities, while people with creative ideas and no financial resources have no chance to commercialize innovative ideas.

The growth of Multinational Enterprises (MNEs) activities through Foreign Direct Investments (FDI) in developed and developing countries have largely attracted the attention of policy makers because of the expected positive impacts they may have on receiving countries. In particular, studies focused on developing countries point to the need of reaching a threshold level of absorptive capacity to grasp FDI benefits.[3] Indeed, MNEs own superior technological and managerial capabilities that may spill over affecting the production function of local firms.

Distribution of FDI flows among economies, by range2011

Table 2

Range

Inflows

Outflows

Above $5.0 billion

Russian Federation, Kazakhstan, Ukraine

Russian Federation

$1.0 to $4.9 billion

Belarus, Turkmenistan, Serbia, Croatia, Azerbaijan, Uzbekistan, Albania, Georgia

Kazakhstan

$0.5 to $0.9 billion

Kyrgyzstan, Montenegro, Armenia

Azerbaijan

Below $0.5 billion

Bosnia and Herzegovina, the former Yugoslav Republic of Macedonia, Republic of Moldova, Tajikistan

Ukraine, Serbia, Georgia, Armenia, Belarus, Croatia, Albania, Republic of Moldova, Bosnia and  Herzegovina,   Montenegro,  the former Yugoslav Republic of Macedonia, Kyrgyzstan

UNCTAD. World Investment Report. Towards a new generation of investment policies. 2012. pp. 56-60

It is generally assumed that Georgia is becoming an attractive location for investments based on the increased volume of investments over the last years. Service sector by far has been the dominant choice of investment from within the broad composition of foreign investments. It is important to note, for example, that most of the investment since 2003 can be attributed to the exceptional influence of the construction of the BTC pipeline and, more recently, the construction of the gas pipeline. The international consortia involved estimate that they contributed 75 percent to these inflows in 2005 with the prospect of a 60 percent share in 2006 and 50 percent in 2007. This is also reflected in Table 3 which illustrates that the pipeline investments are a key determinant in the ranking of source countries over the period from 2000 to 2006.

Moreover the analysis of investment structure shows us that rapid privatization in network industry (telecom, energy generation and distribution, ports, oil terminal, media), real estate (hotels) and basic industries or resource extraction (ferrous metals, magnetite, fertilizers, copper, cement) encouraged the attraction of foreign investments in Georgia. Investment inflows from privatization are by nature a one-off occurrence except when they lead to substantial follow-up investments. Real estate, basic industries and resource extractions contribute relatively little to the economy as they do not increase productive capacities and, especially in the case of resource extraction, have limited employment and spill-over effects in the economy as a whole. Investment in real estate and network industries positively impact on the infrastructure of the country but contribute little in terms of production and exports. [5]

FDI can strengthen Georgia's economic growth particularly in such sectors as infrastructure, tourism, agriculture and food production. Successful development of Hong Kong, South Korea and Singapore in the eighties and nineties was based on export substitutes, where export-oriented industries have been built up with significant involvement of foreign affiliates of TNCs. The main successful factor of these countries was considered to be government policy that guaranteed a stable and attractive investment environment.

FDI in Georgia by Economic Sectors (1000 USD)

Table 3

sectors

2007

2008

2009

2010

2011

Total

2 014 841,6

1 563 962,4

658 400,6

814 496,6

1 117 244,1

of which:

 

 

 

 

 

Agriculture, fishing

15 527,9

7 844,3

22 326,9

8 631,9

14 907,6

Mining

86 170,0

18 105,2

15 023,4

53 435,9

40 219,6

Manufacturing

312 070,9

188 287,8

124 781,7

175 334,5

120 339,7

Energy sector

362 581,1

294 864,8

-2 130,6

21 877,9

203 951,6

Construction

171 891,8

56 725,3

105 218,8

4 705,9

48 112,2

Hotels and restaurants

242 075,9

181 939,2

37 542,3

17 121,8

22 705,6

Transports and communications

416 694,7

422 690,0

98 432,0

215 116,2

126 517,2

Real estate

30 543,9

277 837,7

147 410,3

74 667,6

89 176,9

Consultancy

 

 

 

44 585,3

135 599,4

Health and social work

458,3

550,6

289,1

1 182,4

16 827,0

Other sectors

219 104,1

104 225,8

59 843,3

90 430,7

131 185,5

Financial sector

157 723,1

10 891,7

49 663,4

107 406,4

167 701,8

National Statistic Office of Georgia. http://www.geostat.ge

The main motives for investing in Georgia have been resources that look less sustainable in a long-term period. In the medium and long-term period capital investments should be implemented in sectors, which will promote growth in employment and increase of export. The sharp rise of investment flows in Georgia began in 2004. The latest trends can be explained by fiscal stability, liberal economic policy and massive Public Relations campaigns at the international level. Predominant motives for investing in Georgia has been resource-seeking that look less sustainable in a long-term period. In the medium and long-term period capital investments should be implemented in sectors, which will promote growth in employment and increase of export.

It is impossible for the modern state to develop without activating main functions such as stable business, education, infrastructure and social balance. Regarding the country's economic modernization, it is vital to carry out reforms that can be oriented to develop the market infrastructure. This will enable a businessman to make desirable investments. Appropriate terms and conditions should be created for the efficient interaction of enterprise and labor. This means gaining unique business and managerial education experience by companies and achieving agreement between the employer and employee that will ensure a high level of discipline and performance at work. Furthermore, a country should effectively utilize traditional resources like strategic geographic locations, fertile agricultural plots and potential ideas for tourism. Apart from this, the country should attempt to increase its competitive advantage by setting the securities market in motion and developing the insurance market that will guarantee risk reduction and cheaper bank loans. Highly qualified staff should be prepared to respond to market requirements and demands. Transport and communication infrastructure should be improved to ensure involvement of business in the international network. Finally, when the market starts to function proficiently the competitive environment will reveal preferential fields.

REFERENCES:

1. Georgian-European Policy and Legal Advice Centre (GEPLAC), Quarterly review, 2006 March

2. http://www.transparency.org/country

3. Sikharulidze D., Shaburishvili S., The Motivation of FDI and Host Economy Productivity Effect (In Case of Georgia), International Scientific-Practical Conference - Globalization, Contemporary Problems of International Business and development Trends, Tbilisi, April 6-7, 2012

4. UNCTAD. World Investment Report. Towards a new generation of investment policies. 2012. pp. 56-60

5. Shaburishvili S., Foreign Direct Investments in Georgia, Materials of III International Scientific and Practikal Conference: "World and Russia: Regionalism in the Context of Globalization", Peoples Frendship University of Russia, 11-12 November, Moscow 2010

PE'ilOME

Реформи в Грузії проводилися на основі норм СОТ і стандартів Європейського Союзу. Вони були спрямовані на поліпшення бізнес-

середовища Грузії. Були проведені масштабні програми приватизації, обслуговування митних та податкових органів стала більш

організованою і значний прогрес був досягнутий в боротьбі з корупцією. Істотний прогрес був досягнутий в банківському секторі,

телекомунікаціях, сфері міжнародної торгівлі, а також у деяких регулюючих сферах.

Kлючові слова: глобалізація, реформи, бізнес-середи, митна справа, торгівля, економічний розвиток

PE'ilOME

Реформы в Грузии проводились на основе норм ВТО и стандартов Европейского Союза. Они были направлены на улучшение бизнес-среды Грузии. Были проведены    масштабные    программы приватизации, обслуживание таможенных и налоговых органов стала более организованной и значительный прогресс был достигнут в борьбе с коррупцией. Существенный прогресс был достигнут в банковском секторе, телекоммуникациях, сфере международной торговли, а также в некоторых регулирующих сферах. Kлючевые слова: глобализация, реформы, бизнес-среда, таможенное дело, торговля, экономическое развитие

SUMMARY

Reforming processes in Georgia were mainly based on WTO norms and European Union standards. The reforms aimed to improve business environment. Global privatization programs were introduced, service of customs and tax bodies became more organized and significant progress was achieved in the fight against corruption. Important progress has been made in the banking sector, telecommunications, the field of international trade, as well as in some of the regulating spheres.

Keywords: globalization, reform, business environment, customs, trade, economic development

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ

Шилець О.С., к.е.н., доцент ДонНУ 1

Постанова проблеми. Людський потенціал вказує на те, якою мірою населення країни здатне забезпечувати високу конкурентоспроможність, відповідати вимогам глобальної економіки. Такими якостями для людини зазвичай вважають здоров'я, активність, мобільність. Очевидно, що регіон з більш молодими, здоровими і мобільними людськими ресурсами отримує конкурентну перевагу.

Для високої конкурентоспроможності людських ресурсів на світовій арені важлива позитивна динаміка зростання населення як одна з передумов економічної активності.

Фактором економічного зростання також є здоров'я населення. Низький рівень здоров'я не тільки скорочує активне професійне життя, але й накладає додатковий тягар на підприємців, які зазнають втрат через високий абсентизм і недостатню віддачу від внеску у навчання персоналу. Здоров'я населення залежить від хорошого медичного обслуговування і сприятливої екологічної обстановки.

До показника міжнародна конкурентоспроможність людських ресурсів належать обсяг і якість початкової освіти населення, значення якого у сучасній економіці зростає. Базова освіта збільшує ефективність кожного окремого працівника, що робить економіку більш продуктивною. Робоча сила з нестачею освіти може виконувати тільки елементарні роботи, їй набагато складніше адаптуватися до більш складних виробничих процесів і технологій. Тому присутність базової освіти може обмежувати розвиток сучасної промисловості країни, так як компаніям буде складно виробляти високотехнологічні товари або товари з більшою доданою вартістю.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Даній проблемі присвячені роботи зарубіжних і вітчизняних авторів: О. Амоші, Є. Авдокушина, М. Амстронга, Г. Беккера, Р. Гранта, А Кирєєва, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, Л. Михайлової, Д. Макгрегора, Е. Мєйо, М. Портера, Д. Ріккардо, А. Сміта, Ф.У. Тейлора, Дж Р. Хекмана, І. Шумпетера, С. Шулера, та ін.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект