Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Джерело: розроблено автором за: Phillips, P., Scott, R., Leavitt, N. (2004) Project evaluation for public-private partnerships: aligning development with strategic goals in Virginia Beach. Government Finance Review, 20, p13.

При цьому обидві сторони зацікавлені в успішному здійсненні проектів у цілому. Проекти ДПП найчастіше полегшують вихід на

© Брайловський LA., 2013світові ринки капіталів, активізують залучення іноземних інвестицій у реальний сектор економіки. Особливе значення ДПП має для економіки регіонів, де на його основі відбувається розвиток місцевих ринків капіталу, товарів і послуг.

Враховуючи, що ДПП передбачає скорочення державних капітальних витрат, короткостроковий ефект ДПП полягає у скороченні загального об'єму державних витрат і бюджетного дефіциту. У довгостроковій перспективі, майбутні потоки платежів і виплат приватного сектора також мають бути взяті до уваги. Коли проект ДПП реалізований, він зазвичай дешевше в поточних цінах у порівнянні з варіантом стандартних державних закупівель (рис. 1).

Наскільки він буде дешевшим, залежатиме від процентних ставок в обох випадках (оскільки процентні ставки, які виплачуються приватним сектором зазвичай вищі ніж в державному секторі), а відносний рівень ефективності досягнутий в двох випадках. Таким чином, якщо підвищення ефективності таке, що уряд одержує більше фінансових вигод від проектів ДПП, чим за допомогою традиційних державних закупівель, чиста приведена вартість (NPV) майбутніх доходів і витрат може бути покращена і, таким чином, реалізація проекту ДПП доступніша.

Отже, можна стверджувати, що ДПП є відносно доступнішим, ніж державні закупівлі, якщо він забезпечений вищим рівнем фінансових результатів. В той же час, багато що залежить від наявності або відсутності коштів на державні витрати або бюджетні обмеження уряду. Тому, приймаючи рішення про реалізацію проекту ДПП, необхідно оцінити, чи буде проект доступним в даному сенсі, чи вигідний він у порівнянні з традиційними закупівлями. Це означає, що оцінка можливості або доступності проектів ДПП повинні Грунтуватися на порівняльній оцінці для традиційних закупівель і для проектів ДПП (рис. 2).

 

 

л

 

Платники

 

 

податків

 

V.

 

J

 

ґ

 

 

 

УРЯД

 

\

 

)

j/f Сплата Г інвестованих коштів

Рис. 2. Типовий потік послуг, платежів за послуги фінансування у випадку ДПП

Джерело: розроблено автором за: Phillips, P., Scott, R., Leavitt, N. (2004) Project evaluation for public-private partnerships: aligning development with strategic goals in Virginia Beach. Government Finance Review, 20, p13.

Кожна зі сторін партнерства вносить свій внесок у спільний проект. Так, з боку бізнесу таким внеском є: фінансові ресурси, професійний досвід, ефективне управління, гнучкість і оперативність у прийнятті рішень, здатність до новаторства і т.п. Участь підприємницького сектору в спільних проектах звичайно супроводжується впровадженням більш ефективних методів роботи, удосконаленням техніки і технології, розвитком нових форм організації виробництва, створенням нових підприємств, у т.ч. з іноземним капіталом, налагодженням ефективних коопераційних зв'язків з постачальниками і підрядниками. На ринку праці як правило підвищується попит на висококваліфіковані і добре оплачувані професії.

На стороні держави в проектах ДПП - правочинності власника, можливість податкових і інших пільг, гарантій, а також одержання деяких обсягів фінансових ресурсів. Держава як головний суб'єкт і основний регулятор має право перерозподіляти при необхідності ресурси з чисто виробничих програм на соціальні цілі (освіта, охорона здоров'я, наука, культура), а це в багатьох випадках не тільки сприяє загальному поліпшенню соціально-економічного клімату, підвищує інвестиційний рейтинг країни, але і прямо позначається на партнерських проектах. Більш того, у ДПП держава одержує більш сприятливу можливість зайнятися виконанням своїх основних функцій - контролем, регулюванням, дотриманням суспільних інтересів. Так, у міру розвитку ДПП у сфері інфраструктури держава може змістити акценти своєї діяльності з конкретних проблем будівництва і експлуатації об'єктів на адміністративно-контрольні функції. І немаловажне у зв'язку з цим те, що неминучі підприємницькі ризики перерозподіляються убік бізнесу. Суспільна ж значимість ДПП полягає в тому, що в остаточному підсумку виграє суспільство як глобальний споживач більш якісних послуг [4, р. 98-100].

Потенційні вигоди використання форми державно-приватного партнерства можуть складатися з того, що даний формат взаємин бізнесу і влади може забезпечити: [1, с. 15-17]

- більшу ефективність, а також економію часу при реалізації проектів і здійсненні робіт, за рахунок використання учасниками партнерства своїх найбільш сильних сторін;

- різноманітність у підходах до розробки і подальшого здійснення проектів за рахунок використання різних методів і розширення числа можливих варіантів;

- більш високу якість економіко-управлінських рішень при реалізації спільних проектів, забезпечувану кваліфікацією представників бізнесу і найбільш повне урахування суспільних потреб і соціальної значимості, яку забезпечують представники органів управління;

- інтеграцію суб'єктів бізнесу в громадське життя за рахунок його безпосереднього залучення в реалізацію значущих-соціально-значимих проектів;

- підвищення якості надаваних товарів і послуг за рахунок установлення більш жорсткого державного контролю;

- зниження соціальної напруги і негативного відношення до бізнесу з боку населення за рахунок визнання його внеску увирішення соціальних проблем.

Усе це дозволяє сьогодні органам влади розглядати ДПП як ефективний спосіб вирішення багатьох проблем соціально-економічного розвитку.

Результативність державно-приватного партнерства розглядається з погляду кожного з партнерів. Якщо для приватного сектору досить застосувати стандартні методи оцінки результативності, застосовні до будь-якої фірми, то для держави завдання стоїть складніше. Завдання, які держава намагається вирішити за допомогою державно-приватних партнерств, не можуть бути перелічені тільки кількісним способом. В остаточному підсумку всі подібні проекти націлені на вирішення стратегічних державних завдань, на зниження гостроти соціальних протиріч. Грамотних механізмів оцінки результативності у вирішенні подібного роду не існує. Однак можна з упевненістю припустити, що чітке планування таких проектів і максимальна оцінка ризиків для них значно підвищують шанс на досягнення поставлених цілей обома сторонами.

Кт-новки. Основною перевагою ДПП у порівнянні з іншими видами договірних відносин між органами влади та приватним сектором є оптимальний розподіл повноважень щодо контролю над спільною діяльністю по наданню послуг населенню, в результаті якої буде досягнутий бажаний результат для обох сторін. Це досягається шляхом договірного узгодження ролей, ризиків і винагород та отримання стимулів для якісного надання послуг і, одночасно, використання гнучких підходів для досягнення бажаних результатів.

Основною перевагою ДПП для приватного сектора є те, що він отримують можливість для інвестицій у ті галузі соціально-економічного життя країни, які раніше вважалися сферою державних капіталовкладень і, таким чином, розширюють свої інвестиційні можливості.

Основними причинами, які спонукають державу до здійснення проектів ДПП, є переваги, пов'язані з підвищенням ефективності, зменшенням часу впровадження проектів, активним залученням інновацій і, зрештою, забезпеченням вищої продуктивності у сфері надання громадських послуг шляхом створення конкурентного середовища.

CT^OK ИCTOЧИИKOB:

1. Вилисов М. Государственно-частное партнерство: политико-правовой аспект // Власть/ Гл. ред. Дзодзиев В. Выходит ежемесячно - 200бг. N 7. - с. 14-19.Уварова А. А. Мировой опыт и перспективы использования ГЧП в России / А. А. Уварова, С. А. Глушков // Транспорт Российской Федерации : журнал о науке, экономике, практике / Гл. ред. И. П. Киселев. - СПб. : Т-ПРЕССА. - 2008. - №б. - С. 2б-

28.

2. Huber, V. L., Neale, M. A. (1987) Effects of self and competitor goals on performance in an interdependent bargaining task. Journal of

Applied Psychology, 72, 197-203.

3. Kanter, R. M. (1994) Collaborative Advantage: Successful Partnerships Manage the Relationship, Not Just the Deal. Harvard Business

Review, 72, 9б-108.

PE3IOME

Стаття присвячена класифікації основних державно-приватного партнерства (ДПП). Автор пропонує розроблену класифікацію моделей

ДПП, надає їх короткі характеристики та обґрунтовує обрану схему класифікації.

ключові слова: державно-приватне партнерство (ДПП), моделі, класифікація, категорії, проекти.

PE3IOME

Статья посвящена классификации основных государственно-частных партнерств. Автор предлагает разработанную классификацию моделей, предоставляет короткие характеристики и обосновывает выбранную схему классификации. Kлючевые слова: государственно-частное партнёрство (ГЧП), модели, классификация, категории, проекты.

SUMMARY

The article is devoted to the classification of the major public-private partnership (PPP). The author proposes a classification of PPP models, gives

them a brief description and justifies the chosen classification scheme.

Keywords: public-private partnership (PPP) model, classification, category projects.

ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СВІТОВОГО ФОНДОВОГО РИНКУ ТА РИНКУ УКРАЇНИ

Бударіна Н.О., к.е.н., доцент кафедри «Міжнародна економіка» ДонНУ Литовченко М.С., аспірант кафедри «Міжнародна економіка» ДонНУ 1

Актуальність дослідження. Процеси формування світових фінансових ринків, які почалися в 50-х рр. і досягли найвищої точки свого розвитку в 90-х, можна віднести до важливіших явищ громадського та економічного життя другої половини ХХ століття. Трансформація фінансового середовища є однією з суттєвих рис сучасної світової економічної системи. Динамічний розвиток фінансових ринків, зокрема міжнародних ринків цінних паперів, спонукає по-новому оцінити взаємозалежність окремих країн, їх конкурентоспроможність та здатність адаптуватися до циклічного розвитку економіки. Інтеграція і глобалізація є однією з ключових тенденцій трансформації світового ринку цінних паперів на сучасному етапі.

Вагомий внесок у дослідження питань створення та ефективного функціонування ринку цінних паперів України зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як І.В.Кривов'язюк, С.О.Маслова, Ю.В.Макогон, О.М.Мозговий, М.І.Назарчук, О.А.Опалов, В.І.Павлов, І.І.Пилипенко, О.І.Рогач, О.Ю.Ромашко, О.М.Сохацька, І.М.Школа та інші.

Вітчизняними та зарубіжними вченими зроблено значний внесок у дослідження зазначеної проблеми. Однак слід відзначити, що недостатньо дослідженими залишаються питання щодо визначення ролі та місця світового ринку цінних паперів у системі світового фінансового ринку, трансформації світового ринку цінних паперів в умовах циклічного розвитку економіки.

Мета дослідження. Метою статті є дослідження світового фондового ринку та визначення місця українського ринку цінних паперів на ньому.

Основні результати дослідження. Під трансформаційними процесами у світовій економіці розуміються істотні зміни в міжнародних економічних відносинах, тобто зсув світових центрів (торговельних, фінансових) убік країн, що розвиваються. Підтвердженням цьому є підписання країнами БРІКП (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) у березні 2012 року угоди про припинення торгівлі між собою в доларах США. Учасниці блоку є самими великими країнами світу, що розвиваються. Перемкнувшись на власні валюти, ці країни навіть працюють над створенням власного банку для торгівлі один з одним, обороту валют і кредитних ліній.

Вигоди при переході на розрахунки в національних валютах звичайні. Розрахунки й кредитні лінії в національних валютах сприяють зниженню валютних ризиків, скороченню витрат при торгівлі й довгострокових інвестиціях в економіки країн БРІКП.

З погляду довгострокової перспективи, нова угода країн БРІКП це крок у напрямку зсуву центрів світової фінансової активності з розвинених країн у країни, що розвиваються.

За переміщенням виробництва неминуче відбувається переміщення капіталу. Воно не носить прямолінійного характеру. Зараз

© Бударша ИЮ., Литовченко M.C., 2013

ПPOБЛEMЫ PA3B^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

мова йде про торг між країнами БРІКП і розвиненими капіталістичними країнами з питань реформування світової фінансової системи.

Як відзначається в аналітичному звіті міжнародного фінансового холдингу Frbo Group, Китай давно рухається по шляху зсуву США з п'єдесталу світового фінансового гіганту, маючи у своєму розпорядженні могутніший економічний розвиток. Між країнами азіатського регіону налагоджені міцні торговельні зв'язки (Китай-Австралія, Нова Зеландія, Австралія-Корея), що також є гарантом стабільності економічної ситуації в регіоні.

Інші азіатські країни також демонструють упевнене економічне зростання в останні два десятиліття, і торговельні відносини між країнами в регіоні підсилюються, все частіше заміщуючи торгівлю з розвиненими країнами. Китай у цей час є найважливішим торговельним партнером для багатих країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону: Японії, Південної Кореї й Австралії.

Частка Азії в сфері фінансових активів у світі росте на чолі з Китаєм. Економічний ріст допоміг йому стати однієї із привабливих з погляду інвестицій країн у світі. В 2010 році обсяг валових інвестицій у Китай досяг 2 трлн. 900 млрд. дол.

Темпи економічного зростання в 2012 р., згідно із прогнозами, складуть 1,75% (табл. 1). У прогнозі "Перспективи розвитку світової економіки" (ПРСЕ), розробленому МВФ, передбачається, що тимчасове зниження податків на фонд заробітної плати й збільшення страхування по безробіттю будуть відновлені в 2012 р. Безробіття в цей час перебувають на рівні 9,1%, і очікується, що вона збережеться високої протягом 2012 р.

Таблиця 1

Загальні показники окремих країн з розвитою економікою [1, c. 99] ___(Річна зміна у відсотках, якщо не зазначене інше)

 

Реальний ВВП

Сальдо рахунку поточних операцій (у % ВВП)

Безробіття

 

2010

2011

20121

2010

2011

2012*

2010

2011

2012*

Країни       з розвинутою економікою

3,1

1,6

1,9

-0,2

-0,3

0,1

8,3

7,9

7,9

США

3,0

1,5

1,8

-3,2

-3,1

-2,1

9,б

9,1

9,0

Зона євро

1,8

1,б

1,1

-0,4

0,1

0,4

10,1

9,9

9,9

Японія

4,0

-0,5

2,3

3,б

2,5

2,8

5,1

4,9

4,8

Велика Британія

1,4

1,1

1,б

-3,2

-2,7

-2,3

7,9

7,8

7,8

Канада

3,2

2,1

1,9

-3,1

-3,3

-3,8

8,0

7,б

7,7

Інші    країни    з розвинутою економікою

5,8

3,б

3,7

5,0

4,7

3,7

4,9

4,4

4,3

Для фундаментального аналізу фондового ринку України необхідно розглянути економічний стан України й фондового ринку в

цілому.

Розглядаючи динаміку зростання грошової маси М3 (рис. 1), що в Україні включає всі кошти, у тому числі й сам неліквідні, можна помітити, що протягом досліджуваного періоду обсяг грошової маси постійно збільшувався, спад спостерігався лише в кризовий рік.

800 000

85 515

2005 2005 2007 2008 2009 2010 2011

Рис. 1. Динаміка зміни грошового агрегату М3 в 2005-2011р., млн. грн. Одним з основних показників при оцінці економічного стану країни є рівень інфляції (табл. 2). За підсумками 2011 р. інфляція склала 4,6%, що є досить невисоким показником у порівнянні з попередніми роками й з іншими країнами й нормальним рівнем інфляції. За три місяці 2012 р. інфляція склала 0,3%, що менше, ніж за той же період торік .

Таблиця 2.

Величини індексів інфляції (2005-2011р.) у відсотках до попереднього місяця

 

01.

02.

03.

04.

05.

0б.

07.

0S.

09.

10.

11.

12.

За рік

2005

101,7

101,0

101,б

100,7

100,б

100,б

100,3

100,0

100,4

100,9

101,2

100,9

110,3

200б

101,2

101,8

99,7

99,б

100,5

100,1

100,9

100,0

102,0

102,б

101,8

100,9

111,б

2007

100,5

100,б

100,2

100,0

100,б

102,2

101,4

100,б

102,2

102,9

102,2

102,1

11б,б

200S

102,9

102,7

103,8

103,1

101,3

100,8

99,5

99,9

101,1

101,7

101,5

102,1

122,3

2009

102,9

101,5

101,4

100,9

100,5

101,1

99,9

99,8

100,8

100,9

101,1

100,9

112,3

2010

101,8

101,9

100,9

99,7

99,4

99,б

99,8

101,2

102,9

100,5

100,3

100,8

109,1

2011

101,0

100,9

101,4

101,3

100,8

100,4

98,7

99,б

100,1

100,0

100,1

100,2

104,б

Після того, як ми розглянули Україну в цілому з економічної точки зору, розглянемо фондовий ринок країни в рамках аналізу.

1 Прогноз

Характеризуючи загальний стан фондового ринку України, експерти констатують, що перспективність інвестування в український фондовий ринок пов'язана з тим, що він зараз значно недооцінений. Темпи росту економіки, які перевищують аналогічні показники сусідніх країн, свідчать про позитивний розвиток країни в цілому. Розвитку фондового ринку супроводжує ріст національної економіки. Незважаючи на те, що економіка України залишається, в основному, експортоорієнтованої - близько 70%, все більша частина доводиться на внутрішнє споживання. Причина - щільність населення, близькість до Європи. Ріст цін на газ позитивно позначається на економіці - підприємства мобілізувалися й почали знаходити резерви, модернізувати оснащення й виробництво. Позитивним фактором є також і відсутність валютних ризиків - гривня залишається стабільної досить тривалий час. Політична ситуація - той фактор, що найбільше негативно впливає на розвиток фондового ринку України.

Проте, незважаючи на політичну нестабільність, відповідно до звіту за 2011 р. Державної Комісії з коштовних паперів і фондового ринку (ГКЦБФР), протягом 2011р. зареєстровано 780 випусків цінних паперів на суму 138,96 млрд. грн., що на 43,91 млрд. грн більше, ніж в 2010р. (рис. 2.)

2009

2010

Рис. 2. Обсяг випуску цінних паперів, зареєстрованих ДКЦПФР, 2007-2011 р., млрд. грн.

Динаміка показників фондового ринку за останні 6 років свідчить про позитивний розвиток даного ринку. Місце фондового ринку в макроекономічних процесах відображене на рис. 3.

2500

500

2148,43

1537,79

1067,26

-883,39

754,31

492,8 717,07 779,13

551,73

150,85

94,3 109,85

889,09

184,9

1008,31

265,1

продукції

Обсяг продукції сільського господарства

Обсяг продукції будівництва

Рис. 3. Порівняльні дані обсягів торгів і макроекономічних показників України в 2006-2011 р., млрд. грн. Починаючи з 2009р. обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищує розмір ВВП, що проілюстровано на рис. 4.

Обсяг реалізації ціннихпаперів

Обсяг реалізованої промислової

2500

1500

2148,43

1537 79

1314

1067,26 _-949,86 Щ 914,72

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект