Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

SUMMARY

The article is devoted to the description of basic problems of tourism in rail transport and training for the tourism industry on railway lines in Ukraine. Keywords: railway transportation, tourism, training

MEXAИIЗMИ ФIИAИCУBAИИЯ OTOEKTIB УKPAЇИCЬKO-ПOЛЬCЬKOГO TPAИCKOPДOИИOГO CПIBPOБITИИЦTBA

Засадко B.B.,к.е.н., старший науковий співробітник РФ НІСД у м. Львові 1

Згідно Закону України «Про транскордонне співробітництво» (від 24 червня 2004 року, № 1861-IV) фінансування проектів транскордонного співробітництва (ТКС) між Україною та Польщею може здійснюватись через такі механізми: фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України; спільне фінансування шляхом залучення міжнародної технічної допомоги; фінансування з місцевих бюджетів на відповідний рік. Незважаючи на наявність окремих проектів українсько-польського ТКС, потенціал такого виду співпраці слабко реалізовується, що передусім і значним чином пов' язане з недосконалістю існуючих в Україні механізмів фінансування проектів ТКС. Це обумовлює необхідність пошуку напрямів удосконалення механізмів фінансування ТКС, їх наукового обґрунтування.

Низка вітчизняних та закордонних науковців серед стримуючих чинників розвитку ТКС України виокремлюють недостатність фінансового забезпечення цього процесу. Так, Н. Мікула [1] акцентує увагу на проблемах планування бюджетних коштів щодо транскордонного співробітництва і доводить, що Закон України «Про транскордонне співробітництво» не буде працювати без розроблених та інституційно забезпечених механізмів його реалізації. Балацький О.Ф. та Фролов С.М. [2] наголошують, що в Україні більшість фінансових важелів впливу на розвиток прикордонних територій сконцентровано в руках центральних органів влади. І як наслідок, рішення щодо управління прикордонними територіями недостатньо повно враховують реальний стан справ, оскільки не спираються на глибоке знання предмета. Крім того, у роботі центральних органів влади домінують макроекономічні та політичні пріоритети, що зумовлюють «витіснення» транскордонного співробітництва на периферію державної політики України. Топалоглу Л., Каліорас Д., Пантазіс П. [З] звертають увагу на складність, а подекуди неможливість оцінки соціально-економічних ефектів транскордонного співробітництва, що іноді стає перешкодою у прийнятті рішень щодо фінансування цього процесу.

Погоджуючись з висловленими вище аргументами науковців щодо існування проблем фінансового забезпечення процесу транскордонного співробітництва прикордонних областей України, вважаємо необхідним узагальнити і конкретизувати недоліки механізмів фінансування транскордонних проектів, а також обґрунтувати напрями їх удосконалення на прикладі українсько-польського ТКС, що і є метою цієї статті.

Механізм фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України практично не функціонує. Так, в нашій державі обсяги фінансових асигнувань, спрямованих на державну підтримку ТКС, повинні визначатися у законі «Про Державний бюджет України» на відповідний період згідно з програмами транскордонного співробітництва, перелік яких щорічно формується Міністерством економіки України та затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, з моменту прийняття Закону України «Про транскордонне співробітництво» (впродовж 2004-2012 рр.) у Державному бюджеті України кошти на транскордонне співробітництво не передбачалися.

Згідно державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-201З роки визначено перелік з 10 великомасштабних інфраструктурних проектів транскордонного співробітництва України, яким може бути надана державна фінансова підтримка та надаватиметься підтримка Європейського Союзу в рамках виконання програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства на 2007-201З роки [4]. Однак жодна відповідна стаття видатків для фінансування проектів не була закладена у Державний бюджет України, хоча частина запланованих проектів повинна була завершитись у 2012 р.

Механізм спільного фінансування українсько-польських транскордонних проектів шляхом залучення міжнародної технічної допомоги, який задіяний у єдиній спільній для Польщі та України транскордонній програмі - «Польща-Білорусь-Україна 2007-201З», містить низку проблемних аспектів, що призводять до диспаритету між активністю польських і українських учасників транскордонної програми, втратою українською стороною перспектив щодо розвитку прикордонної інфраструктури, людського капіталу, інституційної співпраці та економічної інтеграції.

Загальна сума бюджету програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-201З» становить 2029З9 тис. євро, з них - 186201 тис. євро заплановані з фонду Європейської Комісії, а 167З8 тис. євро відведено на співфінансування (табл. 1).

© Засадко B.B.,2013

1З9

Бюджет програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» [5]

Пріоритет

Фонд ЄК

Співфінансування

Всього фонду

Пріоритет      1:      підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій

55860

5586

61446

Пріоритет 2: покращення якості життя

65170

6517

71687

Пріоритет 3: інституційна співпраця та підтримка ініціатив місцевих громад

46550

4655

51205

Технічна допомога

18620

0

18620

Всього

186201

16758

202959

Багаторічна фінансова перспектива ЄС (МАББ) чітко визначає пріоритети та суми витрат об'єднаного бюджету Європейського Союзу. Чинною є МАББ на 2007-2013 роки, в межах якої здійснюється реалізація Європейської інструмента сусідства і партнерства та транскордонної програми «Польща-білорусь-Україна 2007-2013» як її складової. Зараз триває розроблення наступної фінансової перспективи на 2014-2020 роки.

Починаючи від формування багаторічної фінансової перспективи ЄС і до безпосереднього освоєння коштів у транскордонних проектах, на кожному з етапів процедури фінансування транскордонної програми «Польща-білорусь-Україна» Україна може використати певні інструменти впливу для відстоювання національних інтересів (рис. 1).

Етапи ф

іна

нсування

 

 

 

Формування багаторічної фінансової перспективи ЄС (на 2004-2006 рр.; на 2007-2013 рр.; на 2014-2020 рр.)

Інструмент впливу України на процес фінансування

Визначення пріоритетів фінансової перспективи ЄС та розподілу коштів між інструментами політики ЄС, у тому числі зовнішньої політики

Розробка Європейського інструменту сусідства і партнерства (та його складових - транскордонних програм)

Ведення переговорів на найвищому рівні щодо узгодження пріоритетів фінансування, які стосуються України

Розробка програми «Польща-Білорусь-Україна»

Реалізація програми «Польща-Білорусь -Україна»:

• Оголошення конкурсу, доступної суми на реалізацію транскордонних проектів.

• Подання проектних заявок (90% бюджету проекту - кошти ЄС, 10% - кошти заявника) .

• Оцінка заявок.

• Контрактні процедури. ^

• Скерування фінансових потоків на здійснення

проекту.

• Моніторинг витрат проекту.

Відстоювання національних

інтересів, у тому числі у фінансовій

частині, представниками

центральних і регіональних органів влади. України у Спільній робочій групі

Посилення фінансової

спроможності заявників.

Здійснення моніторингу реалізації транскордонних проектів на

території України.

Рис. 1. Механізм фінансування транскордонної програми «Польща-Білорусь-Україна»

Про диспаритет між активністю польських і українських учасників програми свідчить алокація фінансових ресурсів при розподілі на територіальні одиниці, концентрація коштів і проектів на стороні Польщі, диспаритетна структура партнерства. Так, за результатами першого набору проектних заявок програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» було затверджено фінансування для 18 проектів польських заявників і лише 2 - українських (польських у 9 разів більше, ніж українських), хоча співвідношення поданих заявок значно відрізняється (192 заявки польських аплікантів і 93 - українських) [6].

Недосконалість механізму спільного фінансування українсько-польських транскордонних проектів шляхом залучення коштів в межах програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» обумовлена такими проблемами:

1. Політика визначення пріоритетів фінансування транскордонної програми та розподілу коштів між ними відзначається недостатньою ефективністю, що значно пов'язане з відсутністю обговорення з українською та білоруською сторонами програми.

Під час перших двох наборів програми «Польща-Білорусь-Україна 2004-2006» домінували великомасштабні проекти (модернізація інфраструктури комунікацій, захист навколишнього середовища та розвиток інфраструктури туризму), що призвело до вичерпання коштів бюджету Пріоритету 1 уже в квітні 2006 року. Третій набір був спрямований виключно на «м'які» проекти (переважно у сфері культури, досліджень та розвитку підприємництва на прикордонних територіях), які виконувалися в рамках заходу 2.1. Під час останнього, четвертого, набору проектів, зважаючи на обмеженість фінансування, було прийнято рішення надати підтримку лише неінвестиційнимпроектам (таким, як розробка стратегій розвитку, підготовка технічної документації, технічно-економічного обґрунтування та звітів з оцінки впливу на навколишнє середовище) [7].

Під час розробки пріоритетів програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» Україна знову була позбавлена можливості взяти участь у розробці пріоритетів програми, що, судячи з попереднього досвіду, може відобразитися на ефективності реалізації транскордонної програми.

2. При розробці фінансового плану транскордонного проекту не врахованими залишаються як зміни обмінного курсу, так і індекс інфляції, що призводить до посилення дії відповідних ризиків (валютних та інфляційних) для українських бенефеціарів. Так, Спільним технічним секретаріатом вимагається використовувати місячний курс Європейського центрального банку в місяці оголошення набору проектів, а валютні збитки внаслідок курсових різниць відносяться до категорії неприйнятних витрат.

- Хоча грантові кошти для реалізації транскордонного проекту можуть виплачуватися авансовими траншами, на практиці це здійснюється за системою рефундації (шляхом відшкодування понесених витрат). При чому система рефундації є практично неприйнятною для вітчизняних бюджетних установ (наприклад, якщо учасником транскордонного проекту виступає районна державна адміністрація). Враховуючи обмеженість фінансових можливостей українських учасників проектів ТКС, такий спосіб фінансування ускладнює і гальмує процес реалізації проекту.

- Окремі моменти процедури фінансування транскордонних проектів є непрозорими. Так, зміст Додатку В Програми (Бюджет проекту) є різним у англійській, російській та українській версіях документу (наприклад, стовпчик С аркуша Ь1). Через такі неточності виникає непорозуміння щодо того, на якій - основній чи прилеглій - території Програми будуть понесені витрати відповідної бюджетної лінії.

- Механізм фінансування транскордонних проектів унеможливлює співфінансування за рахунок приватних інвестицій, оскільки Спільний технічний секретаріат пограми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» застосовує принцип, згідно з яким а заявник і партнери не можуть бути організаціями, діяльність яких спрямована на отримання прибутку. Такий принцип значно обмежує джерела дофінансування транскордонних проектів.

6. Відсутня система моніторингу реалізації транскордонних проектів на території (передбачено лише моніторинг реалізації Програми у цілому), що ускладнює оцінку обсягів міжнародної фінансової допомоги в регіоні і можливість взаємоузгодження інтересів/діяльності органів місцевого самоврядування і всіх функціонуючих тут донорських організацій. В результаті, в стратегіях соціально-економічного розвитку і у фінансових планах не завжди можна ефективно поєднати і використати всі джерела регіональної фінансової системи.

7. Відсутній системний підхід Європейського Союзу до сталого розвитку транскордонного регіону Карпат, який охоплює українську і польську прикордонні території. На території Східних Карпат реалізується 8 Програм ЄС, пріоритети яких не є достатньо узгодженими і повторюються з минулих періодів. Кожна з програм має свою організаційну структуру. Водночас, в рамках ЄС на даний час реалізовується 13 програм, заплановані на 2007 - 2013 рр., що відображають екосистемний підхід Європейської Комісії до вирішення проблем розвитку прикордонних територій. Доцільно на наступний фінансовий період перейти на новий механізм фінансової допомоги ЄС, наприклад, аналогічно до Альпійської програми.

Транскордонний Карпатський регіон охоплює гірські прикордонні регіони Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України та Чеської Республіки на території якого реалізуються 8 програм:

1. Програми транскордонного співробітництва 2007 - 2013 Європейського інструменту сусідства та партнерства: «Польща -Білорусь - Україна»; «Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна»; «Румунія - Україна - Молдова».

2. Програми територіальної співпраці Європейського Союзу 2007 - 2013: «Польща - Словаччина»; «Словаччина - Угорщина»; «Угорщина - Румунія».

3. Програми транснаціональної співпраці Європейського Союзу 2007 - 2013, а саме: «Центральна Європа» та «Південно-Східна Європа».

Усі ці програми мають відокремлені механізми реалізації, хоча реалізовуються в одній екосистемі Карпат, де діє Карпатська Конвеція.

Разом з тим, існує ціла низка екосистемних Програм ЄС: Альпійський простір, Атлантична територія, Регіон Балтійського моря, Кариби, Індійський океан, Мадейра - Азури - Канарські острови, Регіон Північного моря, Північно-Західна Європа, Північна периферія, Південно-Східна Європа, Південно-Західна Європа, Середземномор'я, Центральна Європа.

Поряд із недосконалістю механізму спільного фінансування проектів транскордонного співробітництва Польщі та України існує низка суто внутрішніх вітчизняних проблем, які стримують розвиток ТКС:

• Брак власних фінансових ресурсів для реалізації проектів транскордонного співробітництва, обмежені можливості українських учасників ЄІСП самостійно здійснювати обов' язкове співфінансування 10 % суми проекту транскордонного співробітництва.

• Нерозвиненість вітчизняних інструментів кредитування учасників транскордонних проектів.

• Обмеженість доступу місцевих бюджетів до ринку зовнішніх запозичень як джерела дофінансування проектів транскордонного співробітництва, що стримує інтенсифікацію їх соціально-економічного розвитку та залучення ними фінансових ресурсів для реалізації транскордонних проектів інфраструктурного розвитку.

Частина третя статті 16 Бюджетного кодексу передбачає, що місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад п'ятсот тисяч жителів. За винятком м. Львова, всі міста західних прикордонних областей мають меншу кількість населення.

Частиною другою статті 74 Бюджетного кодексу України визначено, що обсяг та умови здійснення місцевих запозичень погоджуються Міністерством фінансів. Це при тому, що держава не несе відповідальності за борговими зобов' язаннями територіальних громад. З 2010 року Міністерство фінансів повністю припинило погодження місцевих запозичень за винятком деяких проектів, пов' язаних з

Євро-2012.

В постанові Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. №110 «Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень» відсутній перелік підстав за якими Міністерство фінансів України приймає рішення про відмову в погодженні обсягу та умов здійснення запозичення відповідною місцевою радою. Отже, такі рішення Мінфіну можна вважати безпідставними.

• Неузгодженість вітчизняних фіскальних процедур з відповідними нормами ЄС, що створює труднощі з переказом та використанням коштів в межах бюджету транскордонного проекту. Внаслідок цього часто приймається рішення про визначення головним бенефіціаром польську сторону проекту, а не українську.

• Відсутність системи моніторингу з боку регіональних органів влади за реалізацією проектів міжнародних фінансових структур на території України, у тому числі, транскордонних, а також системи збору, обліку і ведення транскордонної статистики. Процедура моніторингу функціонування програм є одним з повноважень Міністерства економіки і торгівлі України, яке не висвітлює інформацію щодо реалізації конкретних проектів в регіонах. Це унеможливлює здійснення оцінки рівня ефективності використання міжнародної фінансової допомоги. Відсутність транскордонної статистики ускладнює оцінку розвитку транскордонного співробітництва, аналіз кон' юнктури на транскордонних ринках, проведення науково-дослідних робіт, обґрунтування стратегічного розвитку прикордоння, своєчасне прийняття управлінських рішень тощо.

З метою усунення бар' єрів, що стримують процес залучення фінансових ресурсів для реалізації українсько-польських транскордонних проектів, а також для підвищення ефективності їх використання необхідно здійснити заходи державної політики, стратегічними орієнтирами якої є:

• Ініціатива, спрямована на ведення міждержавного діалогу в напрямі вдосконалення механізму спільного фінансування та реалізації транскордонних програм ЄС.

• Посилення фінансової та інституційної спроможності українських потенційних бенефіціарів активно брати участь у реалізації транскордонних програм.

Для вдосконалення механізму спільного фінансування та реалізації транскордонних програм доцільно реалізувати такі заходи: 1.   Розробити механізм залучення міжнародної технічної допомоги відповідно до стратегічних завдань трансформації та соціально-економічного розвитку України. Налагодити постійний діалог між Урядом України та донорськими організаціями щодо вста­новлення прозорих процедур підготовки щорічних програм міжнародної технічної допомоги, в тому числі в сфері ТКС, конкретизації їх до окремих проектів, забезпечити обов' язкову участь українських реципієнтів у підготовці технічних завдань проектів.

2. МЗС продовжити роботу з Європейською Комісією щодо затвердження окремої операційної програми Європейського Союзу для території Карпат на фінансову перспективу 2014 - 2020 років (робоча назва - «Карпатський горизонт»), рішення щодо якої було прийняте на З9-му засіданні Ради МА «Карпатський Єврорегіон» (з особливою позицією угорської національної сторони) та відповідно прийнятої Резолюції З1З (2010) та Рекомендації 296 (2010) «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір» у жовтні 2010 року Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи [8].

3. Ініціювати внесення у спільні транскордонні програми ЄС та України (на 2014-2020 рр.) положення про врахування валютних ризиків проектів, можливість співфінансування за рахунок приватних інвестицій, пріоритетність авансового способу фінансування (а не за системою рефундації) проектів, які виконують державні установи.

4. Забезпечити участь представників єврорегіонів України у діяльності Спільного технічного секретаріату і Моніторингового комітету відповідно до регламенту участі в них закордонних єврорегіональних партнерів, що посилить паритетність та прозорість процедур фінансування проектів, а також нівелює неузгодженості у англійській, українській та російській версіях вимог до фінансових документів з транскордонного проекту, викликані мовним бар' єром.

З. Запровадити систему заходів інформування потенційних бенефіціарів про існуючі програми ТКС. Для підвищення ефективності реалізації проектів на офіційних веб-сторінках обласних, районних, міських державних адміністрацій доцільно розмістити перелік та умови відповідних програм технічної допомоги ЄС, а також власну регіональну стратегію розвитку транскордонного співробітництва. Метою роботи у цьому напрямі є ув' язка проектів з регіональними, державними та загальноєвропейськими пріоритетами, досягнення взаємоузгодженості реалізації проектів у різні часові періоди і з різними джерелами фінансування.

Для посилення фінансової та інституційної спроможності українських потенційних бенефіціарів активно брати участь у реалізації транскордонних програм необхідно:

Figure 1. Ініціювати прийняття Закону України «Про міжнародну технічну допомогу», і тим самим створити чіткий, закріплений на законодавчому рівні, механізм залучення іноземної фінансової допомоги, відсутність якого в Україні гальмує процес реалізації транскордонних проектів.

Figure 2. У Державному фонді регіонального розвитку передбачити кошти на дофінансування проектів міжнародної технічної допомоги за різними механізмами: безповоротній, кредитній (за безпроцентною, пільговою чи діючою ставкою) тощо.

Figure З. Об'єднати зусилля центральних і регіональних органів влади щодо залучення коштів для реалізації транскордонних проектів, що мають стратегічне значення. Так, доцільно масштабні проекти структурувати на підпроекти (за принципом «парасолькових» проектів, що мали місце при реалізації транскордонних програм між Україною та ЄС в 2004-2006 рр.), оскільки на реалізацію малих проектів кошти можна отримати з фондів транскордонних програм, в яких бере участь Україна, Європейського інструменту сусідства і партнерства, Східного партнерства.

Figure 4. Здійснити гармонізацію норм вітчизняного законодавства і законодавства ЄС стосовно реалізації, оподаткування коштів транскордонних проектів. З цією метою доцільно застосовувати так званий поширений у країнах ЄС так званий механізм «flow-tax» або єдину ставку оподаткування на усій території відповідних транскордонних регіонів.

Figure З. Розробити і запровадити ефективну, прозору систему проектного менеджменту, моніторингу та оцінки ефективності транскордонних проектів на засадах прозорості і звітності за участі широкої громадськості на всіх етапах реалізації проектів. З цією метою доцільно залучити до співпраці з органами влади провідні наукові установи, неурядові організації та експертів спільних технічних секретаріатів програм транскордонного співробітництва ЄС.

Figure 6. Запровадити механізм пільгових цільових кредитів (з низькою відсотковою ставкою) для українських бенефіціарів транскордонних програм ЄС з метою надання їм можливості профінансувати обов' язкові 10 % бюджету проекту.

Figure 7. Реалізувати механізм випуску муніципальних облігації, що стане одним з джерел фінансування транскордонних проектів. Місцеві облігації мають ряд переваг серед інших фінансових інструментів: місцеві облігації надають муніципальним органам влади необхідні для реалізації проектів позичкові засоби; кошти отримані від випуску муніципальних облігацій спрямовуються на конкретно визначені програми розвитку регіону та місцеві проекти; серед національних інвесторів зросте зацікавленість у надійних і ліквідних цінних паперах; грошові засоби, що надходять від випуску місцевих облігацій, зазвичай зараховуються у позабюджетні фонди.

Figure 8. Забезпечити організаційну й фінансову підтримку учасників міжнародних проектів, що реалізуються в межах програм співробітництва ЄС із сусідніми країнами. Для цього доцільно відновити деякі інституційні інструменти, напрацьовані в Мінрегіонбуді України, а саме: Національну раду транскордонних регіонів; Асамблею українських прикордонних регіонів; Мережі єврорегіонів; та затвердити Національну стратегію підтримки розвитку транскордонних кластерів. Передати повноваження місцевим органам влади щодо конкурсного відбору проектів міжнародного співробітництва та прийняття рішення про їх дофінансування в межах виділеної квоти з коштів державного бюджету чи за рахунок відповідної статті видатків місцевого бюджету. Запровадження такого механізму фінансування можливе за умови формування державного бюджету «знизу до гори» і передачі повноважень з формування місцевих бюджетів громадам, що забезпечить їх фінансову самостійність при реалізації спільних міжнародних проектів, у тому числі і транскордонних.

Figure 9. Регіональним органам влади і місцевого самоврядування здійснювати активну підтримку економічної інтеррегіональної та транскордонної співпраці й надання консультацій економічного характеру для підприємств, що перебувають у пошуку партнерів по той бік кордону, оскільки підтримка бізнесу сприяє економічному розвитку регіону й збільшує надходження до місцевих бюджетів. Це розв'язує проблему обмежених фінансових ресурсів і надає можливість забезпечити обов'язкове внесення частини фінансування на транскордонні проекти (10 % бюджету проекту).

CT^OK ИCTOЧИИKOB:

TABLE I. Мікула Н.А. Парадокси впровадження інституту транскордонного співробітництва в Україні ІІ [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. BSEC_2008ІPages%20from%20tom2І0846.pdf.

TABLE II. Балацький, О. Ф. Законодавча і виконавча влада у бюджетному процесі (на прикладі державної політики у прикордонних регіонах) [Текст] І О.Ф. Балацький, С.М. Фролов ІІ Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. — 2011. — № 2. — С. З-12.

TABLE III.      Topaloglou L., Cupcea V., Kallioras D., Pantazis P. Territorial Cooperation and socio-economic development in the Old EU , New EU and Non EU [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:ІІwww-sre.wu.ac.atІersaІersaconfsІersa12Іe120821aFinal00270.pdf. TABLE IV.      Про затвердження Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-201З роки. Кабінет Міністрів України. Постанова від 01.12.2010 № 1088[Електронний ресурс] . - Режим доступу: http:ІІzakon2.rada.gov.uaІlawsІshowІ1088-2010-п. TABLE V.       Cross-Border Cooperation Programme «Poland - Belarus - Ukraine 2007-201З» [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

TABLE VI. The Crossborderer (інформаційний бюлетень) 1І2011 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:Hpl-by-ua.euІuploadІplІThe%20Crossborderer%20No%201_2011.pdf.

TABLE VII. Історія співпраці. Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-201З роки. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

TABLE VIII. Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:Hzak-rada.gov.uaІkonference.php.

PE/HOME

Проаналізовано причини недосконалості існуючих в Україні механізмів фінансування проектів транскордонного співробітництва. Обґрунтовані напрями державної політики, орієнтовані на ведення міждержавного діалогу щодо вдосконалення механізму спільного фінансування та реалізації транскордонних програм, посилення фінансової спроможності українських потенційних бенефіціарів здійснювати транскордонні проекти.

Kлючoвi слова: транскордонне співробітництво, механізм фінансування, транскордонний проект. PE'HOME

Проанализированы причины несовершенства существующих в Украине механизмов финансирования проектов трансграничного сотрудничества. Обоснованы направления государственной политики, ориентированные на ведение межгосударственного диалога по совершенствованию механизма совместного финансирования и реализации трансграничных программ, усиление финансовой способности украинских потенциальных бенефициаров осуществлять трансграничные проекты.

Kлючeвыe слова: трансграничное сотрудничество, механизм финансирования, трансграничный проект.

SUMMARY

The reasons of imperfections of existing in Ukraine CBC project financing mechanisms are analyzed. The directions of the state policy aimed to keep international dialogue on improving the mechanism of joint financing and implementation of cross-border programs, to increase financial capacity of Ukrainian beneficiaries to implement cross-border projects are outlined. Keywords: cross-border cooperation, the mechanism of funding, cross-border projects.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект