Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Рис.2. Соотношение темпов роста доходов субъектов малого бизнеса и налоговых поступлений в бюджет по г. Пинску в

2007-2010 гг.

Так, в 2009 году темп роста налоговых поступлений по г. Пинску составил 186,2%, а темп роста доходов и чистой прибыли лишь 161,7% и 144,1% соответственно. В 2010 году на 1% прироста доходов пришлось 1,066% прироста налоговых поступлений, т.е. темпы роста обоих показателей заметно снизились. Однако, если темп роста налоговых поступлений от субъектов малого бизнеса составил 97,3%, то темп роста их доходов составил лишь 91,2%.

Исходя из полученных результатов, можно сделать вывод о том, что темпы роста налоговых поступлений по г. Пинску существенно опережают темпы роста доходов субъектов малого бизнеса г. Пинска. То есть, несмотря на улучшение условий деятельности для малых предприятий и их быстрое развитие, уменьшения реальной налоговой нагрузки и, как следствие, улучшения их экономического состояния, а также инвестиционного и инновационного потенциала не происходит.

Международная практика модернизации системы налогообложения свидетельствует о том, что наиболее распространенными мерами оптимизации налогообложения являются налоговое стимулирование и налоговые льготы. Однако данные механизмы эффективны только при правильно разработанной схеме использования соответствующих их элементов, поскольку экономически необоснованные, не дающие конкретного результата преференции бессмысленны и нецелесообразны как для самого предприятия, так и для государства в целом.

В рамках модернизации экономики предусматривается целый ряд мер направленных на совершенствование системы налогообложения. Так, Указом Президента Республики Беларусь № 510 «О совершенствовании контрольной (надзорной) деятельности в Республике Беларусь» предусмотрено наблюдение за деятельностью субъектов хозяйствования и ее анализ без истребования у субъекта документов, за исключением данных о показаниях технологического оборудования, технологической и технической документации, документов, свидетельствующих о безопасности товаров для жизни и здоровья граждан. [9] Однако, основными регламентирующими документами не предусматривается анализ эффективности и обоснованности применения налоговых стимулов и льгот, которые, возможно, должны носить адресный характер.

Следовательно, необходимо создание системы мониторинга применяемых налоговых льгот и оценки результативности их действия, позволяющей принимать решения об их продлении или отмене, а также создание системы оценки доходов, не поступивших в бюджетную систему в результате применения налоговых льгот и освобождений, для их учета в качестве налоговых расходов бюджетов при подготовке закона о бюджете и отчета об исполнении бюджетов.

Несмотря на то, что предоставление налоговых стимулирующих механизмов и налоговых льгот напрямую не влечет расходования бюджетных средств, оно снижает доходы бюджета. На основании проведенного анализа можно будет сделать выводы об уровне востребованности и доступности конкретных льгот, результатах их применения с точки зрения соответствия изначально поставленным целям, что позволит отказаться от применения некоторых льгот, закрыть возможности для минимизации налогообложения, а также перераспределить «налоговые расходы» бюджета, осуществляемые в виде налоговых льгот, на более востребованные направления.

Результаты указанной работы позволят получить представление как о количестве налогоплательщиков, применяющих те или иные налоговые льготы, так и о суммах недопоступивших в бюджетную систему доходов вследствие использования каждой из применяемых налоговых льгот, что позволит обоснованно принимать решения по вопросам сохранения тех или иных льгот. А введение новых льгот следует производить на временной основе с тем, чтобы по истечении определенного срока решение о пролонгации действия льготы принималось также по результатам проведенного анализа результативности. Возможно, именно этот механизм будет стимулировать добросовестное исполнение налоговых обязательств и деловую инициативу, способствующую развитию реального сектора экономики.

OfflCOK ИCTOЧИИKOB:

1. Зглюй, Т.В. Модернизация налогообложения как направление повышения его конкурентоспособности І Т.В. Зглюй ІІ Модернизация экономики, экономических институтов и системы государственного регулирования: монография І под ред. А. А. Быкова и М. И. Ноздрина-Плотницкого - Минск: Мисанта, 2012. - С.109-117.

2. О государственном прогнозировании и программах социально-экономи-ческого развития Республики Беларусь: Закон Респ. Беларусь, 0З мая 1998 г., 1З7-З ІІ Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь - 20 марта 2001 г. - №2І689.

3. Гельман, М. Налогообложение, которое спровоцирует модернизацию экономики, энергосбережение, снижение цен... І М. Гельман ІІ Сайт газеты «Промышленные ведомости» [Электронный ресурс]. - 2011. - «ПВ» № 7-9 июль, сентябрь 2010. - Режим доступа: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. - Дата доступа: 12.12.2011.

4. Об утверждении мероприятий по выполнению Программы социально-экономического развития Республики Беларусь на 2011 -201З годы: постановление Совета Министров Респ. Беларусь, 11 июля 2011 г., № 942 ІІ Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2011

г. - № ЗІЗ41ЗЗ.

З. О развитии предпринимательской инициативы и стимулировании деловой активности в Республике Беларусь: директива Президента Респ. Беларусь, З1 дек. 2010 г., № 4 ІІ Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2011г. - № 1І122З9.

6. Зглюй, Т.В. Оценка эффективности функционирования налоговой системы Республики Беларусь І Т.В. Зглюй ІІ Эффективное управление предприятием и регионом: сб. науч. ст. В 2 ч. Ч. 2 І ГрГУ им. Я. Купалы; редкол.: Ли Чон Ку (гл.ред.), Н.В. Марковская (гл.ред.) [и др.]. -

Гродно: ГрГУ, 2011. - С.42-48.

7. Атабиева, Е.Л. Налоговое стимулирование инновационной деятельности І Е.Л. Атабиева, О.И. Боровская ІІ Актуальные проблемы реформирования экономики: Материалы докл. Междунар. науч.-практич. Интернет-конференции. - Белгород: Изд-во БГТУ им. В.Г.

Шухова - 200З.

8. Яремчук, А.С. Налоговые льготы как инструмент стимулирования инвестиционной деятельности предприятий І А.С. Яремчук ІІ Горный информационно-аналитический бюллетень. - 2008. - №З. - С.178-181.

9. О совершенствовании контрольной (надзорной) деятельности в Республике Беларусь: Указ Президента Респ. Беларусь, 16 окт. 2009 г., № З10 ІІ Нац. реестр правовых актов Респ. Беларусь. - 2009г. -№ 1І11062.

10. Оптимизация налогообложения ІІ Сайт юридического агенства «Защита Плюс» [Электронный ресурс]. - 2011. - Режим доступа: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.. - Дата доступа: 07.11.2011.

PE/HOME

У статті розглядається необхідність модернізації оподаткування, розробки оптимальних податкових стимулів, що сприяють підвищенню

фінансових результатів діяльності, поліпшення економічного стану та інвестиційного потенціалу.

Kлючoвi слова: модернізація, оподаткування, оптимізація податків, фінансові результати, інвестиційний потенціал

PE/HOME

В статье рассматривается необходимость модернизации налогообложения, разработки оптимальных налоговых стимулов, способствующих повышению финансовых результатов деятельности, улучшению экономического состояния и инвестиционного потенциала. Kлючeвыe слова: модернизация, налогообложение, оптимизация налогов, финансовые результаты, инвестиционный потенциал

SUMMARY

The article discusses the need for modernization of the taxation, development of optimal tax incentives, improving the financial results of the

activities to improve the economic condition and investment potential.

Keywords: modernization, tax, tax optimization, financial results, investment potential

ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ РЕФОРМИ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ

ТРАНСПОРТІ

Зова В. А., доцент, к.е.н. Донецького інституту залізничного транспорту 1

Вступ До загальних передумов розвитку сучасної світової транспортної системи віднесемо: по-перше, науково-технічний прогрес, по-друге, розвиток конкурентної боротьби між окремими видами транспорту і, по-третє, монополізацію транспортних засобів. Науково-технічний прогрес вносить істотні зміни до характеру світової торгівлі, що викликає поряд зі структурними зрушеннями у товарних потоках зміну схем транспортного забезпечення. Термінова зміна структури виробничих потужностей на транспорті відбувається у зв'язку з розширенням попиту на перевізну роботу на світових ринках, а головне, це сприяє формуванню нових вимог до якості транспортних послуг. Відповідної ролі набула необхідність оновлення основного капіталу в умовах загострення конкурентної боротьби. Характерним результатом науково-технічної революції на світових транспортних ринках є постійне зростання конкурентоспроможності різних видів транспорту, посилення потенційної можливості їх взаємозамінності, розвиток інтермодальних перевезень. Найбільша конкуренція на транспортних ринках стосується сухопутних видів транспорту: залізничного, автомобільного, трубопровідного, а також річкового, особливо у випадках, коли вони забезпечують доставку вантажів до морських портів. Монополізація транспортних засобів, що відбувається паралельно з науково-технічною революцією, тільки загострює конкуренцію. Транспортні системи за своїм технічним рівнем, масштабами, організаційними формами і якості транспортного освоєння міжнародних пасажирських і вантажних потоків адаптуються до нових вимог клієнтури. Серед вимог клієнтури на перший план виступає фактор якості транспортного обслуговування.

Адаптація транспортного виробництва до ринкових відносин обумовлює необхідність переходу до нової базової концепції управління - концепції менеджменту, яка передбачає визначення нових підходів до управління процесами, що відбувається в системі залізничного транспорту та його підсистемах і елементах. У сучасних умовах управління транспортно-технологічним процесом може здійснюватися не тільки за допомогою адміністративного апарату, тобто традиційними засобами, але і за допомогою інформаційних технологій. За визначенням В.І.Сергєєва кібернетичний підхід до удосконалення управління в транспортних системах, як раз і заключаються в тому, щоб автоматизувати тривіальні задачі та використати інформаційно-комп'ютерну підтримку для вирішення більш складних задач управління [5].

Список використаних джерел Даною проблематикою займаються такі вчені, як: Гриценко Н, [1] Якименко О.,Гудков О.[2], Бараш Ю.С. [3],Котенко А.М., Кулешов В.В., Кулешов А.В. [4], І. Семененко, В. І. Сергєєв [5], та інші, які приділяють багато уваги питанням удосконалення управління в транспортних системах за рахунок впровадження інформаційних технологій.

Однак визначення результатів впровадження саме інформаційно-технічної реформи на підприємствах залізничного транспорту є не достатньо вивчені. Тому метою даної статті є визначення теоретичних та практичних аспектів проведення інформаційно-технічної реформи на залізничному транспорті.

Виклад основного матеріалу Як відомо, в управлінні виділяють суб'єкт - активну частину (управляючу підсистему), яка

© Зова B. A., 2013виробляє управляючі дії, та об'єкт управління (управляєму підсистему) - частину, на яку направлені дії і управлінські команди. До об'єктів управління можуть бути віднесені процеси, явища, системи і їх елементи [1]. Технологією управління можна вважати сукупність найкращих способів обміну інформацією між елементами системи, обробки інформації і розробки керуючих впливів на об'єкт управління.

Якщо адаптувати її до залізничного транспорту то слід визначити, що, функціонує залізничний транспорт в умовах різного роду обурень, причиною яких є вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, насамперед - вимоги клієнтури, зміни, що відбуваються на ринку енергоносіїв, матеріальних ресурсів, вихід із дії технічних пристроїв, неузгодженість дій окремих ланок та вірогідний характер транспортного процесу. Для компенсації цих обурень необхідно приймати управлінські рішення, націлені на оперативну оптимізацію транспортного процесу і режиму взаємодії усіх учасників перевезення, оптимізацію параметрів підсистем і елементів в процесі їх експлуатації.

Далі представлений розрахунок економічної ефективності впровадження автоматизованої системи управління пасажирськими перевезеннями.

Розглянемо приклад одержання економічного ефекту від впровадження автоматизованої системи управління пасажирськими перевезеннями (АСУ ПП УЗ) на підставі експертних розрахунків служби перевезень Донецької залізниці [2].

Джерелами одержання економічного ефекту від впровадження автоматизованої системи є зниження чисельності працівників, пов'язаних з квитково-касовими операціями за рахунок підвищення продуктивності їх праці, зниження експлуатаційних витрат, підвищення населеності пасажирських потягів, скорочення втрат особистого часу пасажира на придбання проїзних документів, зниження витрат на будівництво і устаткування приміщень квиткових кас, поліпшення оперативного планування тощо.

У прикладі, що розглядається далі, надано розрахунок економічної ефективності АСУ ПП УЗ в умовах заміни раніше існуючої технології на нову.

Полігон залізниці, що обслуговується впроваджуваною АСУ ПП УЗ включає 1620 квиткових кас. Явочне число квиткових касирів, старших квиткових касирів, диспетчерів і працівників інших професій і фонд їх заробітної платні до впровадження АСУ ПП УЗ наданий в таблиці 1.

Таблиця 1 - Чисельність працівників і річний фонд заробітної платні служби перевезень до впровадження АСУ ПП УЗ

Найменування професії

Явочна чисельність працівників, чол.

Місячний оклад, грн.

Річний фонд зар.платні, тис. грн.

Квиткові касири

2706

920,5

29890,5

Ст. квиткові касири

159

1050,0

2003,4

Ст. квиткові касири по розподілу місць (диспетчери)

541

1050,0

6816,6

Ст. диспетчери

54

1200,0

777,6

Працівники по підготовці план-карт, обліку і передачі відомостей

71

920,5

784,3

Таксировщики ГУО, інкасатори, ст. квиткові касири по зберіганню і обліку бланків квитків

176

920,5

1944,1

Фінансові ревізори

21

1200,0

302,4

Механіки по обслуговуванню квиткопечатаючих і рахункових машин

273

1400,0

4586,4

Разом

4001

-

47105,3

Експлуатаційні витрати служби перевезень до впровадження АСУ ПП УЗ складають 118962,0 тис. грн. (таблиця 2) Таблиця 2 - Експлуатаційні витрати до впровадження АСУ ПП УЗ_

Показники

Тисяч. грн

Експлуатаційні витрати, в т.ч.:

118962,0

Фонд заробітної платні з урахуванням премій, відрахувань на соц. страхування і виконання суспільних обов'язків

64280,0

Амортизаційні відрахування

33620,7

Витрати на матеріали і запасні частини

8780,6

Витрати на електроенергію

970,0

Інші витрати

11310,0

Капітальні вкладення до впровадження АСУ ПП УЗ, які включають вартість устаткування квиткових кас, вартість приміщень, вартість устаткування приміщень ГУО, пристроїв диспетчерського зв'язку, представлені в таблиці 3. [3]

_Таблиця 3 - Потрібні капітальні вкладення до впровадження АСУ ПП УЗ_

Найменування пристроїв і устаткування

Кількість, одиниць

Вартість одиниці, грн.

Загальна вартість, тис. грн.

1 Будівництво будівель для квиткових кас

1620

-

204120,0

2 Оснащення кас машинами

1620

160200

259524,0

3 Оснащення робочих місць квиткових кас

1620

1257

2036,3

4 Устаткування приміщень ГУО

260

10326

2684,8

5 Пристрій диспетчерського зв'язку

54

340000

18360,0

Разом

-

-

486725,1

При визначенні вартості приміщень квиткових кас прийнята площа каси, рівної 6м (норми технічного проектування залізничних вокзалів) і вартість їм , рівної 700 грн. Крім того, об'єм кас складає 20% від всього обсягу приміщення пункту продажу.

Розрахуємо річний фонд заробітної платні з урахуванням премій у розмірі 20%, фонду на заміщення осіб, що знаходяться у відпустці і виконують суспільні обов'язки (6%) і відрахувань на соціальне страхування (10%) за формулою:

ФШ^ = ФЗПшриф + Д + Д + Д (і)

де ^*3£^?м2рнф~ річний фонд зарабітної платні, тис.грн.;

.  - витрати на премії, тис.грн;

- фонд на заміщення осіб, що знаходяться у відпустці і виконують суспільні обов'язки, тис.грн;

■   - відрахування на соціальне страхування, тис.грн.

ФЗПуа, = 25394,3 + 25394,3 * 0,2 + 25394,3 * 0,06

таблиці 4.

+ 25394,3 * 0,1 = 34536,2 тисгрн

При впровадженні АСУ ПП УЗ явочне число працівників і дані про їх фактичний фонд заробітної платні характеризується даними Таблиця 4 - Чисельність працівників і річний фонд заробітної платні при впровадженні АСУ ПП УЗ [7]

Найменування професії

Явочна чисельність працівників, чо л.

Місячний оклад, грн.

Річний фонд заробітної платні, тис.грн.

Штат ОЦ

630

-

11020,0

Квиткові касири

1176

920,5

12990,1

Ст. квиткові касири

69

1050,0

869,4

Таксировщики ГУО, інкасатори, фінансові ревізори

39

1100,0

514,8

Разом

1914

-

25394,3

Амортизаційні відрахування і поточні витрати на утримання пристроїв устаткування надані в таблиці 5.

Таблиця 5 - Амортизаційні відрахування і поточні витрати на утримання і ремонт пристроїв та устаткування при впровадженні

Найменування устаткування

Вартість устаткуван ня

Амортизаційні відрахування

Витрати на матеріали експлуатації ЕОМ

Вартість зап. частин і матеріалів для ремонту

ЕОМОК

70080,57

8410,03

1400,17

2100,26

Будівля для розміщення устаткування ОК

92000,00

2200,80

-

-

Приміщення квиткових кас

88700,40

2120,89

-

-

Устаткування квиткових кас

177710,20

12430,98

-

3550,42

Додаткове устаткування робочих місць касирів

3710,01

250,97

-

-

Разом

432201,18

25413,67

1400,17

5650,68

витрат.

Витрати на електроенергію, при вартості 1 кВт-години, рівної 30 коп., складають 1800 тис.грн, інші витрати - 10% від всіх В цілому експлуатаційні витрати, пов'язані з діяльністю АСУ 1111 УЗ складають 75861,1 тис.грн. (таблиця 6) [8].

Таблиця 6 - Експлуатаційні витрати, пов'язані з діяльністю АСУ ПГ

Показники

І УЗ Тисяч грн.

Експлуатаційні витрати, в т.ч.:

75861,1

Загальний річний фонд заробітної платні з обліком відрахувань на соцстрах

34536,2

Сума річних амортизаційних відрахувань

25413,7

Витрати на матеріали, запасні частини, ремонт і експлуатацію устаткування

6025,1

Витрати на електроенергію

1800,0

Витрати на оренду каналів зв'язку

400,0

Інші витрати

7686,1

Капітальні вкладення на розроблення і впровадження автоматизованої системи з урахуванням витрат на наукові розробки, витрати на придбання, доставку, монтаж, технічну підготовку і наладку виробництва, а також вартості виробничих площ представлені в таблиці 7.

Ефект від впровадження системи виражається: у скороченні чисельності працівників, економії експлуатаційних витрат, позатранспортному ефекті. [4]

Розрахуємо ефект від скорочення чисельності працівників. Впровадження АСУ ПП УЗ дозволяє підвищити продуктивність праці працівників, пов'язаних з квитково-касовими операціями в 2,5 рази за рахунок скорочення використання часу на обслуговування пасажирів і забезпечити економію часу пасажирів за рахунок включення додаткових квиткових кас (10% резерв квиткових кас) [8].

Витрати

Кіл. од.

Вартість одиниці

Загальна вартість

Перед виробничі витрати з урахуванням розробки 16 типових систем

-

-

2000,0

Будівництво будівлі

-

-

92000,0

ВК-2М-45, комплект

2

30000,0

60000,0

МПД, комплект

4

2520,1

10080,4

Модем ТАМ-603, шт.

184

60,5

11132,0

Модель Г, шт.

48

130,9

6283,2

Квитково-касова апаратура (модель А), шт.

704

180,3

133214,4

Друкуючий пристрій «Ромашка», шт.

704

40,3

28371,2

Будівельно-монтажні роботи по переобладнанню кас, шт.

704

1,0

3520,0

Установка,   монтаж   ЕОМ   і устаткування

-

-

3680,2

Разом

-

-

350281,4

Значно також скорочується чисельність старших квиткових касирів, диспетчерів, старших диспетчерів, працівників по підготовці план-карт, обліку і передачі відомостей, інкасаторів, механіків по обслуговуванню квитковопечатних і рахункових машин.

У свою чергу для обслуговування устаткування обчислювального комплексу АСУ ПП УЗ, телеобробки даних і терміналів касира потрібен додатковий штат працівників обчислювального комплексу залізниці.

В цілому, загальне вивільняння контингенту складає:і\Ч=Ч^-Ч:, (2)

Ч- - чисельність працівників до впровадження АСУ ПП УЗ, чол.; - чисельність працівників після впровадження АСУ ПП УЗ, чол.

АЧ= 4001 ЧЬ 1914= 2087 чоловік.

Скорочення фонду заробітної платні за рахунок цього складає 21711,0 тис.грн.

Розрахуємо економію експлуатаційних витрат. Впровадження АСУ ПП УЗ дозволило збільшити населеність пасажирських потягів на 2,7% за рахунок кращого обліку всіх наявних місць.

До впровадження системи для перевезення пасажирів, потрібно було б додатково призначити 1051 потягів (для формування потягів дальнього слідкування, з числа передбачених графіком додаткових потягів).

3 урахуванням того, що додаткові потяги призначаються епізодично на короткий термін за рахунок використовування резерву парку, економія капітальних вкладень не розраховується. [5]

Скорочення пробігу додаткових потягів при середній відстані пробігу потягу в 3,6 тис. км (туди і назад) і витратної норми 6,07 грн. за 1 поїздо-км забезпечує зниження експлуатаційних витрат в розмірі:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект