Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

ЬЕМ = єк * мд * ШЗдсд> (3)

де        - витратна норма, грн.;

- кількість додаткових потягів, од., ДіУі^^^ - середня відстань пробігу, км.

6,07* 1051* 3,6* 103 = 3 3966,5 тис.грн

Економія витрат від своєчасної відміни і призначення пасажирських потягів на полігоні, обслуговуваному системою складає 43,0 млн. грн. У результаті річні експлуатаційні витрати при впровадженні АСУ ПП УЗ з урахуванням зниження експлуатаційних витрат складуть:

(4)

гЛСУ

де - експлуатаційні витрати, пов'язані з діяльністю АСУ ПП УЗ, тис.грн;

іХліг ■'- - економія експлуатаційних витрат за рахунок скорочення пробігу додаткових потягів, тис.грн.; А Г. і м-і - економія витрат від відміни і призначення пассажирських потягів, тис.грн.

&Е^У= 75861,1 * 103 - (22966,5 *103 + 43000,0* 103) = 9894,6 тис.грн

У результаті сумарна економія експлуатаційних витрат від впровадження АСУ складе:

(5)

де       - експлуатаційні витрати до впровадження АСУ ПП УЗ, тис. грн.;

., _.   - економія експлуатаційних витрат від впровадження АСУ ГШ УЗ, тис.грн.

&Е?а2 = 118962,0 * 103 - 9894,61С3 = 109067,4 тис.грн.

Позатранспортний ефект утворюється за рахунок економії пасажиро-годин, що витрачаються на придбання проїзних документів. Впровадження АСУ 1111 УЗ дозволяє скоротити в середньому на 35 хвилин час перебування в черзі одного пасажира. Згідно показника динамічної рухомісті населення пасажир купує 1,7 проїзних документів. Тоді економія пасажиро-годин за рік складе:

(6)

де   2 ^" число проданих і закомпостованих за рік квитків;

- кількість проїздних документів, од.;

- час перебування в черзі одного пасажира, хвилина.

37200000 35 АН!- =--* — = 13129,4 тис. пасажира — годин.

При вартості 1 пасажиро-години, рівної 5,0 грн позатранспортний ефект складе:

ПPOБЛEMЫ PA3B^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

(7)

де 12~ вартість 1 пасажиро-години, тис.грн.;

- економія пасажиро-годин за рік, тис. пас-год.

Дяи = 5.0 * 13139.4 * 103 = 65647.0 тис.грн.

Зведемо результати розрахунку економічної ефективності автоматизованої системи управління резервування місць і управління пасажирськими перевезеннями в таблицю 8 [8].

Таблиця 8 - Зведена таблиця оцінки економічної ефективності впровадження

Найменування показників

Алгоритм

іичина розрахунку показника

ний економічний ефект (тис.грн)

1 Економія річних поточних витрат у сфері експлуатації

.1

184928^

2 Зміна річних поточних витрат, пов'язаних з обробкою інформації: скорочення (-), збільшення (+)

'СУ

(табл.. 3.6)

-76861,1

3 Економія капітальних вкладень у сфері експлуатації

Табл.3.3

48672З,1

4 Капітальні вкладення, пов'язані з впровадженням АСУ ПП УЗ задач або комплексів задач з використанням ЕОМ)

Табл. 3.7

348281,4

5 Приведені капітальні вкладення

(ряд.З -ряд.4)*0,15

20766,6

6 Річний позатранспортний ефект

т

6З647,0

7 Сума річного ефекту

ки 1+2+5+6

196481,0

Річний приріст прибутку (тис.грн) і розрахунковий коефіцієнт ефективності або термін окупності

1 Приріст річного прибутку від додаткових перевезень, пов'язаних з економією вагоно-годин

 

-

2 Річна економія поточних витрат у сфері експлуатації за вирахуванням витрат, пов'язаних з скороченням вагоно-годин

 

109067.4

3 Зміна річних поточних витрат, пов'язаних з обробкою інформації за вирахуванням умовної економії витрат на її обробку: скорочення (-), збільшення (+)

 

-

4 Капітальні вкладення, пов'язані з провадженням АСУ ПП УЗ (задач або комплексів задач з використанням ЕОМ)

табл. 3.7

348281,4

5 Сума річного приросту прибутку

Рядки 1+2+3

109067,4

6 Розрахунковий коефіцієнт ефективності

рядок З/рядок 4

0,3

7 Розрахунковий термін окупності, років

рядок 4/рядок З

3,2

Натуральні показники

1 Скорочення чисельності контингенту (умовне)

1

2087

Висновки та пропозиції Оцінювання ефекту від проведення інформаційно - технологічних реформ, зокрема впровадження безпаперових технологій при перевезенні вантажів на Донецькій залізниці, дає підстави визначити позитивні і негативні ознаки.

1. Позитивним є те, що:

- істотно прискорюються технологічні процеси та процеси інформаційного обміну;

- підвищується надійності, оперативності та ефективності залізничних перевезень;

- зростає якість обслуговування вантажовідправників та вантажоодержувачів по усьому регіону обслуговування залізниці; - зростає достовірність аналітично обробленої інформації;

- підвищується рівень захисту інформації від перекручення з урахуванням масштабів, технологічного різноманіття і складності діяльності залізниці;

- забезпечуються умови для повного, точного і своєчасного інформаційного зображення технологічних і управлінських процесів, які відбуваються в реальному часі.

2. Негативним є те, що:

- застосування інформаційних систем для автоматизації експлуатаційної роботи на сьогоднішній день практично не змінили технологію управління;

- більшість операцій виконуються на основі паперових документів, які є єдиною юридично значимою основою для роботи, а технологічно електронний документообіг повторний у відношенні до паперового;

- здійснення операцій експлуатаційної роботи відображаються в інформаційних системах після заповнення паперових документів і на їх основі, що призводить до значних розбіжностей часу виконання операцій, формування паперового документу і реєстрації його в системі;

- є можливість здійснювати операції без відображення їх в інформаційної системі або не відображати фактично здійсненні

операції;

- інформаційні системи в основному використовуються не для управління, а для збору інформації;

- для отримання даних більш високого рівня використовується не первісна інформація про виконання операцій, а проміжні данні, що не дозволяє в повній мірі забезпечити якість інформації і відповідність звітності, що отримується з різних джерел;

- анонімність інформаційних повідомлень, що наповнюють сьогоднішні база даних, дає можливість маніпулювати інформацією автоматизованої звітності, передаючи повідомлення без оформлення відповідних облікових документів.

3. Разом з тим, проведені розрахунки показали, що застосування комплексної системи електронного обміну даними дозволить:

- скоротити обсяги внутрішнього паперового діловодства; - прискорити проведення розрахунків і оформлення необхідної документації.

4. За розрахованими показниками період повернення капітальних вкладень складає півтора роки, внутрішній коефіцієнт ефективності - 0,35, що не нижче вихідного граничного значення коефіцієнта.

5. Була розглянута економічна доцільність упровадження підсистеми обробки перевізної документації товарної контори в умовах ЮЦ Донецької залізниці.

CT^OK ИCTOЧИИKOB

1. Гриценко Н. Загальні підходи до реформування на залізничному транспорті / Н. Гриценко //Збірник наукових праць ДЕТУТ.- Серія «Економіка і управління»,2012.-Вип.19.-с.73-77.

2. Якименко О., Гудков О. Вдосконалення інформаційних систем фінансово-економічного управління підприємств залізничного транспорту/ О. Якименко, О. Гудков // Збірник наукових праць ДЕТУТ.- Серія «Економіка і управління»,2012.-Вип.19.-с.102-106.

3. Бараш Ю. С. Обгрунтування оптимальної моделі управління залізничним транспортом/ Ю. С. Бараш //Залізничний транспорт Укpaїни,2005.-Вип.9.-с.208-213.

4. Котенко А.М. Удосконалення інформаційної технології роботи з вагонами власності підприємств у автоматизованої системі управління вагонним парком на залізничному транспорті України / А.М.Котенко, В.В. Кулешов, А.В. Кулешов //Збірник наукових праць УкрДАЗТ,2010.- Вип.113.- с.38-46.

З. Семененко А. И., Сергеев В. И. Кибернетический подход в логистике. Основы теории: учебник для вузов / А.И.Семененко, В.И. Сергеев // СПб.: Издательство «Союз», 2003. — С. 2З9 (З44 с.)

6. Концепція інформатизації на залізничному транспорті на 1996-200З рр». - [Електроний ресурс].- Режим доступу: http:// www. zdt-magazine.ru>publik/date/2010/06- 10.htm

7. Пояснювальна записка та Форма № З «Додаток до річного звіту за 2011 р. - Звітність пасажирської служби 2011 року.-1З с.

8. Статистичний збірник «Транспорт і з'язок» - [Електроний ресурс].- Режим доступу: http:// www. marketingbase.com.ua>report.php?issue=674

PE3IOME

В даній статті представлені теоретичні та практичні аспекти проведення інформаційно-технічної реформи на залізничному транспорті. Доведено, що у сучасних умовах управління транспортно-технологічним процесом може здійснюватися не тільки за допомогою адміністративного апарату, тобто традиційними засобами, але і за допомогою інформаційних технологій. Представлений розрахунок економічної ефективності впровадження автоматизованої системи управління пасажирськими перевезеннями з отриманням позитивного сальдо.

Ютоочьові слова: транспорт, інформаційно-технічна реформа, інформаційні технології PE3OME

В данной статье представлены теоретические и практические аспекты проведения информационно-технической реформы на железнодорожном транспорте. Доказано, что в современных условиях управление транспортно-технологическим процессом может осуществляться не только с помощью административного аппарата, то есть традиционными средствами, но и с помощью информационных технологий. Представлен расчет экономической эффективности внедрения автоматизированной системы управления пассажирскими перевозками с получением положительного сальдо.

Юпочевые слова: транспорт, информационно- техническая реформа, информационные технологии

SUMMARY

In this article the theoretical and practical aspects of leadthrough are presented informatively technical reforms on a railway transport. It is well-proven that in the modern terms of management transport technological can be carried out a process not only by an administrative vehicle, that by traditional facilities but also by information technologies.

The presented calculation of economic efficiency of introduction of CAS of management passenger transportations is with the receipt of positive balance.

Keywords: transport, informatively technical reform, information technologies

СТАН ТА ПРІОРИТЕТИ ЗМІЦНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРА В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Іляш Н.І., ст. науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м. Львові 1

Сучасний інвестиційний процес передбачає перехід до якісно нової системи регулювання, яка має функціонувати на основі принципів та критеріїв економічної безпеки. Держава об'єктивно змушена активніше впроваджувати механізм інвестиційного гарантування економічної безпеки, спрямовувати його на взаємоузгоджену реалізацію національних економічних інтересів, формувати необхідні, в тому числі ринкові, умови саморозвитку інвестиційних процесів відповідно до внутрішніх та міжнародних викликів. Дослідження інвестиційного розвитку реального сектора економіки регіонів України, обумовлена необхідністю формування такої інноваційно-конкурентоспроможної моделі його розвитку, яка б оптимально поєднала наявні внутрішні ресурси економічної системи та переваги міжнародного співробітництва в інвестиційній сфері, нівелювала ризики розвитку системи регіональної економічної безпеки в умовах глобалізації.

Проблемам економічної та безпосередньо інвестиційної безпеки на регіональному рівні ієрархії управління економікою присвячені дослідження Л. Абалкіна, О. Барановського, О. Власюка, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горбуліна, Я. Жаліла, А. Качинського, В. Мунтіяна, В. Предборського, З. Варналія, В. Сенчагова, А. Сухорукова, інших вітчизняних і зарубіжних вчених.

Проблематику інвестування в умовах глобалізації досліджували В. Галайда, О. Ватаманюк, В. Федоренко, Л. Борщ, А. Гайдуцький, Б. Губський, А. Дука, Т. Орєхова, А. Пересада, А. Кредісов, М. Цебенко, Д. Лім, П. Варр та ін.

Попри вагомий доробок названих вчених існує об' єктивна необхідність встановлення взаємозв' язків інвестиційної безпеки та розвитку реального сектора економіки регіону, що потребує визначення стану та пріоритетів її зміцнення. В умовах діючої глобальної фінансової кризи пошук шляхів інвестиційного забезпечення є найбільш актуальним, оскільки від його ефективності залежить те, чи зможе регіональна економіка вийти на новий рівень розвитку після завершення низхідної фази глобального економічного циклу і започаткування його висхідної фази, чи продовжуватиме розвиватися в рамках інфляційних і девальваційних чинників [5, с. 53].

Метою наукової статті є обґрунтування основ зміцнення інвестиційної безпеки реального сектора в регіонах України, а також розробки стратегічних і операційних засобів формування ефективних механізмів інституційного громадського та державно-правового регулювання його розвитку.

Сучасний рівень усвідомлення державою необхідності цілеспрямованої діяльності щодо забезпечення економічної безпеки вимагає системної побудови заходів забезпечення інвестиційної складової економічної безпеки в рамках економічної політики. Важливим моментом ефективного функціонування механізму інвестиційної безпеки реального сектора економіки є впровадження конкретних аспектів комплексної політики економічної безпеки в сучасне економічне життя. Постановка і визначення стратегічної мети посилення інвестиційної складової економічної безпеки будуть утруднені без конкретизації відповідних завдань і заходів по її забезпеченню. У зв' язку з цим правомірним вважаємо констатувати важливість комплексного інформаційного і наукового забезпечення як необхідних елементів механізму інвестиційного забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки. В цьому контексті має посилюватись зв' язок економічної теорії і економічної політики держави, формуватись комплекс ідеологічного забезпечення вирішення важливих національних і

© Lunii ИЛ., 2013

1З2міжнародних соціально-економічних проблем. Не менш важливим є розгляд інвестиційного механізму забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки з точки зору узгодження та гармонізації його макро- та мікроекономічних складових.

На макроекономічному рівні основними завданнями є: підвищення сукупного попиту; збільшення норми заощаджень і формування сприятливого інвестиційного клімату, що сприяє трансформації нагромаджень в інвестиції; забезпечення переливу фінансових і виробничих ресурсів від нежиттєздатних підприємств і секторів до ефективних виробників і в сектори зростання; стимулювання експорту і його диверсифікації; регулювання імпорту з метою захисту вітчизняних виробників в рамках загальноприйнятих процедур. На мікроекономічному рівні у перебігу здійснення заходів по забезпеченню економічної безпеки на перший план виходять завдання підтримки і стимулювання розвитку економічно ефективних підприємств і організацій, ліквідації або реорганізацій неефективних економічних структур, організації погоджувального процесу з метою гальмування зростання цін, впровадження ринкових норм поведінки економічних суб'єктів.

Таким чином, пріоритетними напрямами зміцнення інвестиційної безпеки реального сектора економіки регіонів нашої держави є:

- першочергова реалізація інвестиційних проектів з низькою капіталомісткістю, з порівняно коротким строком реалізації, досить швидкою окупністю й високою ефективністю. Інвестовані галузі мають виробляти переважно продукцію масового попиту, здатну витримати конкуренцію з імпортованими аналогами, що мають стійкий попит на внутрішньому ринку, а також експортоорієнтовані товари та послуги;

- заохочення інвестицій, що спрямовуються на заміну застарілого виробничого апарату на основі нових технологій, перш за все таких, що зберігають імпортні та інші дефіцитні ресурси, використовуючи при цьому наявний вітчизняний інноваційний потенціал та забезпечуючи імпорт переважно не товарів та послуг, а технологій і "ноу-хау";

- відновлення інвестиційної функції бюджету, що має виражатись у тому, що інвестиційні проекти, які пройшли процедуру незалежної сертифікації, матимуть високу частку державної підтримки;

- зменшення обов' язкової норми резервування для комерційних банків, які займаються реалізацією інвестиційних програм у реальному секторі економіки;

- усунення диспропорцій, пов'язаних із необгрунтованими пільгами, деформованою структурою цін, високими податковими ставками. Акцент при цьому має бути зроблено не на механічному зниженні податків, а на такій зміні механізму оподаткування, яка б пов' язала пільги з реальним здійсненням інвестицій та зростанням виробництва. Наш підхід щодо механізму державного регулювання інвестиційної діяльності корелює із позицією інших дослідників даної проблеми [8, с. 342-343].

Сучасні передумови забезпечення стійкого функціонування і розвитку суб' єктів сектора матеріального виробництва та виробничих послуг вітчизняної економіки істотною мірою визначаються загальним макроекономічним станом посткризового відновлення економіки, який характеризується такими позитивними аспектами і тенденціями:

- поступове збільшення обсягів виробництва. Так, у третьому кварталі 2010 р. обсяг ВВП України збільшився відносно аналогічного періоду попереднього року на 3,5 % (причому зростання ВВП відбулося передусім за рахунок збільшення доданої вартості у переробній промисловості (темпи приросту становили 14,7 %), у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (10,3 %), у добувній промисловості (8,7 %), у сфері діяльності транспорту і зв'язку (5,0 %), у сільському господарстві (3,4 %)). Зауважимо, що за аналізований період обсяги доданої вартості в торгівлі збільшилися на 4,2 %. Втім, спостерігалося істотне зменшення доданої вартості у будівництві;

- збільшення обсягів виробництва і реалізації промислової продукції, виступ цього виду економічної діяльності головним каталізатором економічного зростання. Темпи зростання обсягів промислового виробництва у 2010 р. відносно 2009 р. становили 111,2 %, а у 2011 р. відносно 2010 р. - 107,6 % (у т. ч. у добувній та переробній промисловості - 108,0 % у 2011 р. відносно 2010 р., у переробній промисловості - 108,2 %, у виробництві та розподілі електроенергії, газу та води - 105,3 %). Втім, до негативних тенденцій можна віднести дещо нижчі темпи збільшення обсягів реалізованої промислової продукції. Так, індекс зростання цього показника у першому кварталі 2012 р. відносно аналогічного періоду попереднього року становив 1,07;

- збереження стійкої динаміки зростання обсягів сільськогосподарського виробництва, хоча й за умов їх залежності від природно-кліматичних умов, а також кон' юнктури внутрішніх і зовнішніх ринків сільськогосподарської продукції;

- збільшення інвестицій в основний капітал (передусім завдяки інвестиціям у розвиток дорожньо-транспортного господарства і його інфраструктури) на 22,4 % за результатами 2011 р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. (у т. ч. темпи приросту інвестицій у сільському господарстві становили 32,0 %, у промисловості - 30,9 %, у будівництві - 46,3 %, у діяльності транспорту і зв'язку - 17,3 %; обсяги прямих іноземних інвестицій за аналогічний період зросли на 23,3 %;

- активізація залучення прямих іноземних інвестицій;

- пожвавлення зовнішньої торгівлі товарами (експорт товарів із України збільшився у січні - лютому 2012 р. відносно аналогічного періоду попереднього року на 10,2 %, або на 1049,8 млрд дол. США, імпорт - на 5,9 %, або на 716,5 млн дол. США. Втім, збільшилися обсяги експорту за всіма напрямами, окрім Європи (зменшення становило 14,4 %) та Америки (на     17,7 %);

- збільшення частки підприємств, що здійснювали інновації, та обсягів виконаних наукових та науково-технічних робіт.

Крім низки позитивних аспектів, існують негативні тенденції і характеристики економічного розвитку базових видів економічної діяльності в регіонах України:

1. Недостатня конкурентоспроможність вітчизняних товарів та послуг, а, відтак, і недостатня їх частка на внутрішньому ринку.

2. Недосягнення докризових обсягів виробництва у більшості галузей та секторів реального сектора економіки. Йдеться про те, що за результатами господарювання у 2011 р. обсяги виробництва продукції машинобудування, хімічної та нафтохімічної промисловості становили лише близько 70 % відносно 2007 р.

3. Значне сповільнення темпів інвестиційної активності, звуження джерел їх фінансування, а також нераціональність структури інвестицій в основний капітал у реальному секторі економіки (у 2011 р. у галузевій структурі частка інвестицій в основний капітал у сільському господарстві складала лише 7,7 %, у будівництві - 3,6 %, у сфері транспорту і зв'язку - 16,5 %) та зменшення інвестицій у рибальстві (на 45,4 % у 2011 р. порівняно з 2010 р.), у сферах операцій із нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (на 1,9 %). Це негативно впливає на обсяги і тенденції промислового, сільськогосподарського, спеціального та житлового будівництва, а також зайнятість у цих видах економічної діяльності.

4. Істотне зменшення обсягів будівельних робіт (якщо у першому півріччі 2011 р. їх обсяги відносно аналогічного періоду попереднього року суттєво збільшувалися, то за 11 місяців поточного року збільшилися лише на 0,6 % порівняно з обсягами аналогічного періоду минулого року).

5. Погіршення рентабельності операційної діяльності підприємств сільського господарства (рентабельність зменшилася за результатами господарювання у 2011 р. відносно 2010 р. на 19,7 %) та транспорту і зв'язку (на 3,9 %); від'ємна рентабельність операційної діяльності в будівельному секторі (-0,3 %) та у сфері надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (-16,7 %), а також низька - у сільському господарстві (3,5 %).

6. Значна частка збиткових підприємств (42,6 % загалом по економіці станом на 2011 р., 53,6 % у сфері надання комунальних та індивідуальних послуг, 50,4 % - у будівництві, 46,0 % - у сфері транспорту та зв'язку, 44,1 % - у промисловості).

7. Істотний рівень зношеності основних засобів у сільському господарстві, у промисловості та низькі середньорічні коефіцієнти їх оновлення.

8. Недостатня інноваційна активність (частка промислових підприємств, що впроваджували інновації, у 2011 р. зменшилася відносно 2010 р. на 0,6 в. п.; частка підприємств, які впроваджували у 2011 р. нові технологічні процеси, становила менше 2 %; частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислового виробництва зменшилася на 1,9 в.п. та становила лише 1,6 %), а також низькадинаміка збільшення обсягів виробництва наукомісткої продукції (зокрема машин, устаткування, апаратури) [9, с. 213-215].

Доводиться констатувати, що з 2001 р. аналізовані показники розвитку реального сектора національної економіки погіршувалися і станом на 2010 р. їх значень у 2000 р. ще не було відновлено. Так, частка кількості суб' єктів сільського господарства, мисливства, лісового господарства, промисловості, будівництва, транспорту і зв' язку в загальній кількості суб' єктів господарської діяльності у 2010 р. становила 54,2 %, тоді як у 2000 р. - 55,9 %. Більше того, є підстави стверджувати, що істотно зменшилася частка діючих суб'єктів реального сектора економіки. Так, частка суб' єктів сільського господарства, промисловості, будівництва, транспорту і зв' язку у 2010 р. становила лише 20,5 %, у тому числі промисловості - 6,9 %, транспорту та зв' язку - 7,0 %, сільського господарства - 3,5 %, будівництва - 3,1 %. Більше того, у порівнянні з 2009 р. частка суб' єктів вказаних видів економічної діяльності лише у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві залишилася без змін, а в інших - зменшилася.

Разом з тим, за результатами аналізу індикаторів інвестиційної складової економічної безпеки реального сектора економіки України у 2005-2010 рр. можна зробити висновок, що рівень зносу основних засобів у базових видах економічної діяльності в Україні є критично високим та продовжує зростати (табл. 1). Особливо негативним є стан справ у сфері транспорту і зв' язку, де основні виробничі фонди станом на початок 2011 р. були зношені на 83,9 %, що понад удвічі перевищує критичне значення для цього індикатора, встановлене методичними рекомендаціями Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Більше того, у вказаному виді економічної діяльності рівень зносу основних засобів за період 2005-2010 рр. збільшився на 34 в. п., що є негативною тенденцією та засвідчує слабкий рівень доступу підприємств до інвестиційних ресурсів. За аналогічний період збільшився і рівень зносу основних засобів у промисловості (на 3,5 в. п.) та становив на початок 2011 р. 61,8 %. Позитивним є те, що за аналізований період зменшився рівень зносу основних засобів у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві (на 11,5 в. п.) та у будівництві (на 2,5 в. п.)[9, с. 204-205].

Втім, навіть таке покращення не дозволило належним чином модернізувати технологічну базу виробництва та вийти на «економічно безпечне» значення цього важливого індикатора (що становить 35 %). Підтвердженням низької доступності вітчизняних підприємств реального сектора економіки до інвестиційних ресурсів є й інші показники їх інвестиційної активності. Зокрема, частка обсягу інвестицій у вартості основних засобів (що теоретично не має опускатися нижче 6 %) становила у 2010 р. лише 1,6 % у сфері транспорту і зв' язку та 4,7 % - у промисловості. Причому в цих двох видах економічної діяльності аналізований показник з 2005 р. по 2010 р. щорічно зменшувався та загалом скоротився на 7,6 в. п. та 3,0 в. п. відповідно.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект