Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Задовільними залишалися станом на початок 2011 р. значення цього важливого індикатора інвестиційної складової економічної безпеки реального сектора національного господарства у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві (7,5 %) та у будівництві (7,0 %). Але і у цих видах економічної діяльності за період 2005-2010 рр. аналізований показник істотно зменшувався, зокрема у будівництві - на 12,8 в. п.

Таблиця 1

Значення індикаторів інвестиційної складової економічної безпеки реального сектора економіки України у 2005-2010 рр.

 

Види економічної

Критичні

Значення за роками

Індикатори

діяльності

значення або

напрями покращення

2005

2006

2007

2008

2009

2010

 

Сільське господарство,

 

 

 

 

 

 

 

 

мисливство, лісове

 

51,1

52,2

48,2

46,2

45,7

39,6

Рівень зносу основних засобів, %

господарство

 

 

 

 

 

 

 

 

Промисловість

35

58,3

57,9

58,6

59,0

58,0

61,8

 

Будівництво

 

48,5

45,1

40,8

39,3

41,0

46,0

 

Діяльність транспорту та

зв' язку

 

49,9

48,5

60,4

66,9

82,4

83,9

 

Сільське господарство,

 

 

 

 

 

 

 

 

мисливство, лісове

 

6,6

9,7

12,0

17,6

9,3

7,5

Частка обсягу

господарство

 

 

 

 

 

 

 

інвестицій у вартості

Промисловість

6

7,7

8,5

9,7

10,1

7,6

4,7

основних засобів, %

Будівництво

 

19,8

21,5

22,7

24,0

8,0

7,0

 

Діяльність транспорту і

зв' язку

 

9,2

6,6

7,0

7,2

1,8

1,6

 

Сільське господарство,

 

 

 

 

 

 

 

Частка обсягу

мисливство, лісове

 

11,9

19,2

18,1

22,2

9,6

11,6

інвестицій в основний

господарство

 

 

 

 

 

 

 

капітал до обсягу

Промисловість

25

5,9

6,3

7,1

6,6

5,6

5,0

реалізованої продукції,

Будівництво

 

7,3

6,9

6,8

8,0

5,6

5,2

%

Діяльність транспорту і

зв' язку

 

10,8

11,5

14,3

11,0

7,9

14,1

Індекс відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до приросту ВВП, %

0,5-1

1,90

0,87

1,31

1,10

1,20

1,18

Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, %

20

4,9

3,4

3,3

3,0

4,3

4,2

Індекс захищеності інтересів інвесторів

4,5

3

3,7

2,7

2,6

3,7

4,7

Щодо частки обсягу інвестицій в основний капітал до обсягу реалізованої продукції, то значення цього індикатора інвестиційної забезпеченості суб' єктів господарювання у базових видах економічної діяльності станом на 2010 р. також виявилися нижче порога безпеки (25 %). Так, у промисловості значення цього показника становило лише 5,0 % (та зменшилося відносно 2005 р. на 0,9 в. п.), у будівництві -5,2 % (зменшилося на 2,1 в. п.). До позитивного можна віднести лише незначне збільшення значення аналізованого показника у сфері транспорту і зв' язку (на 3,7 в. п.) до 14,1 % та його умовну стабільність у сільському господарстві, мисливстві та рибальстві на рівні 11,6 %

[4].

Зауважимо, що за аналізований період спостерігалися й окремі позитивні тенденції в інвестиційній сфері. Для прикладу, чистий приріст прямих іноземних інвестицій відбувався швидшими темпами, ніж зростання вітчизняного ВВП. Так, якщо значення цього індексу повинно бути не меншим за 0,5-1, то лише у 2006 р. воно опустилося нижче одиниці та становило 0,87. У подальшому, починаючи з 2007 р., значення аналізованого індикатора щорічно були високими та забезпечувався приріст від 20 % до 30 %. Відбулося різке зменшення темпів спаду в інвестиційній сфері. Валове нагромадження протягом перших двох кварталів 2010 р. стрімко зростало (32,0 та 51,1 % відповідно) на підґрунті позитивної динаміки фінансового становища підприємств (за 2010 р. порівняно з аналогічним періодом 2009 р. прибутки підприємств зросли на 7,0 %, а збитки зменшилися на 51,3 %; у промисловості загалом чистий прибуток сягнув 26,5 млрд грн, тоді як роком раніше було зафіксовано фінансові втрати на рівні 4,8 млрд грн. [3, с. 73].

Втім, навіть ці позитивні тенденції ще не забезпечили наближення значень індикатора до порога безпеки. В Україні й надалізалишається малою частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій. Якщо поріг безпеки цього стимулятора теоретично становить 20 %, то в Україні значення цього показника жодного разу за період 2005-2010 рр. не перевищувало 5 %, з 2005 р. по 2008 р. щороку зменшувалося, а незначне збільшення у 2009 р. та 2010 р. було явно недостатнім.

Серед причин виявлених негативних тенденцій можна виокремити передусім низьку інвестиційну привабливість економіки України. Це комплексна характеристика, яка включає в себе велику кількість суб' єктивних та об' єктивних чинників, зокрема - високу вартість залучення та обслуговування інвестиційних ресурсів, надмірну складність реалізації інвестиційних проектів, істотну «непрозорість» вітчизняного конкурентного середовища, непрогнозованість політико-економічної ситуації, низьку передбачуваність економічних та інституціональних реформ та їх наслідків, результатом чого є низьке значення індексу захищеності інтересів інвесторів, який розраховує Світовий банк. Якщо середнє значення цього індикатора по всіх країнах, які досліджуються зазначеною економічною інституцією, становить 4,5, то для нашої держави воно жодного разу за період 2005-2010 рр. до середнього рівня не наближалося. Відтак, є всі підстави стверджувати, що стан інвестиційної безпеки реального сектора економіки України є критично низьким та погіршується швидкими темпами, що підриває засади його фінансової та економічної безпеки.

Зауважимо, що у період 2000-2011 рр. збереглися ознаки системної кризи як розвитку, так і безпеки реального сектора економіки, адже, незважаючи на покращення окремих важливих індикаторів (частки реального сектора в обсягах реалізованої продукції та загальній кількості суб' єктів господарювання у 2007-2010 рр.), збільшуються кількість та частка збиткових економічних агентів, зменшується кількість зайнятих. Хоча ці тенденції частково позитивно відображаються на підвищенні окремих показників економічної ефективності (наприклад, продуктивності праці), це відбувається шляхом дії екзогенних чинників, що посилює залежність національної економіки від менш керованих і прогнозованих викликів. Попри те, суб' єкти сектора матеріального виробництва та виробничих послуг мають передумови для покращення характеристик економічної безпеки за рахунок збереження відносно високих темпів посткризового відновлення господарської діяльності, власного капіталу та активів, основних засобів.

Як бачимо, важливим аспектом інвестиційного забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки виступає державне регулювання інвестиційного процесу, зростання попиту та пропозиції на інвестиційні ресурси в плані: аналізу об' єктів інвестування; черговості інвестування; ролі в економічній системі; аналізу ризику та прибутковості інновацій; управління надходженням інвестицій. Таке регулювання можливе лише за умови наявності відповідного правового простору. Отже, в основі економічної безпеки регулювання інвестиційної діяльності має бути відповідна законодавчо-нормативна база, що є особливо важливим для України. В цілому загальна риса правової основи інвестиційної діяльності в Україні - її невідпрацьованість. Окрім того, що інвестиційне законодавство є досить недосконалими, має місце ще й таке маніпулювання з правовим полем, яке неприйнятне для цивілізованого ринку. Недосконалість законів доповнюється їх нестабільністю, хоча це деякою мірою пов' язано саме з процесом удосконалення низки законів, які визначають інвестиційну діяльність [2, с. 116].

Результати оцінювання стану функціональних складових економічної безпеки реального сектора економіки України довели, що першочергову увагу доцільно приділити системному покращенню структурних характеристик інвестиційної безпеки, результатом чого повинен стати вищий рівень інвестиційної привабливості вітчизняної економіки, зокрема її реального сектора. Це потребує комплексного реформування інституціонального середовища інвестиційної діяльності, зокрема істотної лібералізації регуляторної політики, спрощення системи дозвільних процедур, розвитку інституційного середовища державно-приватного партнерства, поширення концесії, розвитку виробничо-територіальних систем (кластерів), надання більших прав приватним інвесторам включно із забезпеченням спрощених процедур тендерів та подачі заявки на фінансування, стимулювання інвестицій за допомогою законодавчого регулювання та спрощення процедур залучення коштів, підтримки рівномірних темпів зростання інвестицій, здійснення постійного моніторингу тих видів економічної діяльності, що потребують розвитку, забезпечення постійного співробітництва між органами влади та приватними інвесторами для залучення інших джерел фінансування у створення об' єктів інфраструктури через надання фінансової підтримки інвестиційним проектам, що передбачають використання механізмів державно-приватного партнерства. Доволі системний і комплексний підхід повинен забезпечуватися і в межах державної політики зміцнення фінансової безпеки суб' єктів базових видів економічної діяльності, розвитку їх факторних конкурентних переваг, зниження рівня енергоресурсної залежності та реалізації експортного потенціалу, вдосконалення інституціонального середовища комерційної господарської діяльності та зниження трансакційних витрат економічних агентів.

Зважаючи на те, що прямий вплив держави на інвестиційне забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки у національній економіці виявляється в організації відповідної діяльності з визначенням стратегічних завдань і пріоритетів, розробкою концептуальних засад інвестиційної політики, впровадженням державних програм з необхідним фінансовим забезпеченням, активізація інвестиційних процесів повинна грунтуватися на узгодженні інтересів і координації зусиль трьох груп учасників: держави, регіону, інвестора. Відтак, механізм впливу держави на інвестиційне забезпечення економічної безпеки реального сектора економіки та проведення політики технічного переоснащення повинен складатися з трьох компонентів: створення спеціальних фінансових механізмів підтримки такої діяльності, формування відповідної інвестиційної інфраструктури, використання непрямих методів підтримки.

Основним завданням держави повинно стати вироблення і впровадження ефективної державної інвестиційної політики. Невідповідність інтересів держави (регіону) інтересам окремих інвесторів вимагає визначення факторів функціонування регіональної інвестиційної системи, механізмів узгодження та інструментів прямого і непрямого впливу місцевих органів влади на ефективність інвестиційного процесу.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Базилевич В. Д. Державні фінанси. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероб. / За заг. ред. Базилевича В. Д. - К.: Атака, 2004. - 368 с.

2. Васильців Т. Г.Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення / Т. Г. Васильців. — Л.: Арал, 2008. —

368 с.

3. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи. - Жаліло Я. А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін. / за заг. ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2009. - 142 с.

4. Модернізація України - наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К. : НІСД,

2011. - 432 с.

5. Офіційний Інтернет-ресурс Державної служби статистики України. : [Электрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

6. Покришка Д.С. Забезпечення інноваційних процесів в економіці України: інвестиційний аспект/ Д.С. Покришка // Вісник донецького національного університету. - Вип.2, 2009. - С. 52 - 60. - Сер. В: Економіка і право.

7. Покришка Д.С. Інвестиційне забезпечення інноваційних процесів в економіці України / Д.С. Покришка // Економіка промисловості. -2009. - № 5. - С. 103-111.

8. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б.Є.Кваснюка. - К.; Харків: Форт, 2003. - 409 с.

9. Статистичний щорічник України за 2010 рік / за ред. О. Г. Осауленка; Державна служба статистики України. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. - 560 с.

РЕЗЮМЕ

Окреслено пріоритетні напрями покращення інвестиційного розвитку реального сектора економіки регіонів України. Проведено аналіз індикаторів інвестиційної складової економічної безпеки реального сектора економіки України у 2005-2010 рр. Виявлено позитивні та негативні тенденції зміни рівня інвестиційної складової економічної безпеки реального сектора економіки. Ключові слова: регіон, реальний сектор економіки, інвестиційна безпека, стан та пріоритети зміцнення.

РЕЗЮМЕ

Очерченно приоритетные направления улучшения инвестиционного развития реального сектора экономики регионов Украины. Проведен анализ индикаторов инвестиционной составляющей экономической безопасности реального сектора экономики Украины в 2005-2010 гг. Обнаружены позитивные и негативные тенденции изменения уровня инвестиционной составляющей экономической безопасности реального сектора экономики.

Ключевые слова: регион, реальный сектор экономики, инвестиционная безопасность, состояние и приоритеты укрепления. SUMMARY

Outlined priority directions of improvement of investment development of the real sector of economy of regions of Ukraine. The analysis of indicators of investment constituent of economic security of the real sector of economy of Ukraine is conducted in 2005-2010 Found out the positive and negative tendencies of change of level of investment constituent of economic security of the real sector of economy. Keywords: region, real sector of economy, investment safety, state and priorities of strengthening.

ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПІДГОТОВКИ ДО ЄВРО-2012

Іляш О. І., к.е.н., старший науковий співробітник Регіонального філіалу національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, Сітка М. Р., аспірант Львівської комерційної академії 1

Постановка проблеми. Досвід проведення спортивних подій масштабу фінальної частини чемпіонату Європи з футболу свідчить, що оптимальний варіант процесу підготовки повинен визначатися, виходячи не лише з рівня розвитку спортивної, транспортної та інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури і економічних відносин, але й ефективності соціального розвитку регіонів України. Йдеться про збільшення кількості зайнятих в окремих видах економічної діяльності та в секторі малого підприємництва, підвищення номінальної та реальної заробітної плати, доходів населення, сповільнення міграційних процесів та ін. Закономірно, що саме такі тенденції спостерігалися і у регіонах України, де будуть проводитися матчі чемпіонату.

Разом з тим, недосконалим є й соціально-економічний механізм регулювання ринку праці, що виявляється у порушенні ринкових регуляторів зайнятості, високому рівні прихованого безробіття, низькій продуктивності праці, малоефективній соціальній політиці держави підтримки зайнятості на регіональному рівні. Втім, незважаючи на очікуване економічне зростання, спричинене проведенням Євро-2012, на сьогодні соціальний розвиток регіонів України залишається деформованим і не здатним забезпечити високий рівень життя населення. У цьому контексті актуальним є визначення проблем та пріоритетів соціального розвитку регіонів для використання переваг підготовки України до Євро-2012 в контексті розвитку регіональних соціальних сфер.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні основи досліджень проблем соціального розвитку регіонів України викладені в працях вітчизняних науковців: О. І. Амоши, С. О. Білої, Н. Ю. Бугої, Д. П. Богині, В. Г. Бодрова, В. М. Гейця, М. Х. Корецького, Е. М. Лібанової, Ю. В. Наврузова, В. М. Олуйка, Л. І. Федулової, О. В. Черевка, В. В. Юрчишина. Проте, у вітчизняній теорії та практиці формування ефективної структури регіональної економіки немає комплексного підходу до визначення проблем соціального розвитку регіонів України в рамках реалізації загальнодержавних проектів, зокрема в підготовці до проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Потребують системного наукового дослідження питання ефективні управлінські рішення щодо раціонального використання переваг і досвіду накопиченого в процесі підготовки до Євро-2012, а також подальшої структурної модернізації національної економіки в контексті соціального розвитку регіонів України.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування напрямів соціальному розвитку України у процесі підготовки до Євро-2012, виявлення регіональних особливостей соціального розвитку та низку притаманним їм кон'юнктурних зрушень, а також визначення цільових орієнтирів подальшого використання переваг та потенціалу України, накопиченого в процесі підготовки до Євро-2012, в соціальній сфері.

Виклад основного матеріалу. У процесі підготовки до Євро-2012 соціальний розвиток України відзначався такими позитивними змінами:

- спостерігалося істотне збільшення кількості зайнятих в окремих видах економічної діяльності (зокрема, найбільші зрушення відбулися у невиробничій сфері, сфері торгівлі та послуг, виробництві, будівництві, інформаційно-технологічній сфері; в Україні за період підготовки до Євро-2012 протягом 2007 - 2011 рр. на 29,8 % зросла кількість зайнятих у будівництві);

- збільшилася загальна кількість працівників, зайнятих у сфері малого бізнесу (на 4,5 %, зокрема найбільший приріст зайнятості спостерігався в торгівлі (на 5,8 %), наданні індивідуальних послуг та бюджетній сфері);

- покращилося співвідношення зайнятих у малому бізнесі порівняно з іншими секторами підприємництва;

- відбулося збільшення кількості замовлень, пов'язаних з будівництвом об'єктів для проведення Євро-2012. За результатами аналізу ринку праці виявлено, що на 20 - 25 % збільшилася кількість робочих місць у будівельних компаніях, які зводили аеропорти, спортивні спорудження, розвивали туристичну інфраструктуру;

- відбулося поступове зростання частки жінок у загальній зайнятості населення (чисельність зайнятих жінок за період підготовки до Євро-2012 зросла на 5-7 %. При цьому, рівень економічної активності серед жінок в середньому за 2011 р. становив 58,4 % (серед чоловіків - 69,6 %); рівень зайнятості жінок збільшився порівняно з 2009 р. та становив 54,4 % (чоловіків - 63,1 %); рівень безробіття (за визначенням МОП) серед жінок скоротився на 0,5 процентних пункти та в середньому за 2011 р. становив 6,8 % економічно активного населення, зокрема серед жінок працездатного віку - 7,8 % (серед чоловіків, відповідно - 9,3 % та 9,7 %). Рівень безробіття в Україні серед жінок був нижчим, ніж у середньому по країнах ЄС, де він становив 9 %. Додамо також, що у 2010-2011 рр. чисельність жінок, вивільнених з підприємств, установ та організацій в Україні скоротилася в 1,2 - 2 рази порівняно з 2007-2009 рр. [ 2 ];

- відбулося зростання мінімальної заробітної плати як вагомого чинника зниження соціальної напруги;

- збереглася позитивна динаміка зростання показників заробітної плати. Так, за 2007-2011 рр. мінімальна заробітна плата зросла у 2,18 р.; збільшення середньої заробітної плати становило близько 21,4 % на рік;

- відбулися домінантні соціальні зрушення в регіонах України в період підготовки до Євро-2012, зокрема: зниження частки населення з середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму (на 9,6 % у порівнянні з 2007 р.); зниження квінтильного коефіцієнта диференціації грошових доходів населення (з 2,2 до 2,1); поступове скорочення негативної динаміки перевищення грошових доходів 20 % найбільш та 20 % найменш забезпеченого населення (на 15,7 %) (рис. 1);

- покращення окремих характеристик вітчизняних міграційних процесів. Серед основних з них слід відзначити: зростання обсягів внутрішньої регіональної міграції міського населення; зменшення кількості населення в межах міжрегіональної міграції (в Україні у 2011 р. кількість мігрантів збільшилася на 35 % у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р.); зменшення кількості населення в межах міжрегіональної міграції склало 17 %).

Крім того, у 2007 - 2011 рр. в регіонах України було здійснено низку адміністративно-розпорядчих та впорядкувальних заходів при підготовці до Євро-2012 у сфері соціального розвитку, серед яких доцільно виокремити:

1) у сфері нормативно-правового та інституціонального забезпечення соціального розвитку, зміцнення соціальної безпеки та

© Гляш O. I., атка M. P., 2G13

1З6зниження соціальної напруги:

- розробку та затвердження органами державної влади 80 нормативно-правових актів, що регулюють питання організації та проведення в Євро-2012, зокрема 16 указів Президента України, 64 постанови, законопроектів та розпоряджень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, з них 25 - соціального спрямування;

■эо

30 70 60 50 40 30 20 10 О

I 82,7

25.6

I

1 Частка населення із середньодушовими грошовими доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму,%

е Кв нти/ьний коефіцієнт диференціації грошових доходів населення, разів

ЕМ£3 Сгіввідношення грошових

доходів 20 % найбільш та 20 % найменш забезпеченого населення, разів

^■Співвідношення середнього розміру пенсії до прожиткового мінімуму, разів

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Рис. 1. Соціальні зрушення показників рівня життя населення в Україні у 2000-2010 рр.

- розробку Державної цільової програми з метою створення соціальних і організаційних умов для успішного проведення в Укра­їні Євро-2012, виконання якої сприяло підготовці необхідної кількості фахівців, що обслуговуватимуть чемпіонат; збереження щороку до 700 тис. робочих місць у будівництві та інших видах економічної діяльності; створення понад 15 тис. нових робочих місць для забезпечення експлуатації та обслуговування об' єктів чемпіонату [ 1 ];

- затвердження Інтегрованої концепції забезпечення безпеки і правопорядку з метою зниження соціальної напруги у період проведення Євро-2012, зміцнення безпеки і правопорядку;

2) у сфері медичного забезпечення, покращення доступності, інформаційного забезпечення надання та отримання соціальних послуг інвалідами та іншими маломобільними групами населення:

- схвалення Концепції медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини Євро-2012 з метою організації взаємодії установ і закладів охорони здоров' я з органами і підрозділами МВС, МНС, СБУ, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іноземними партнерами, пов' язаних з медичним обслуговуванням учасників, уболівальників і гостей, а також надання медичної допомоги постраждалим у разі виникнення надзвичайної ситуації;

- створення робочих груп за участю представників громадських організацій інвалідів, у тому числі членів місцевих комітетів доступності, з метою забезпечення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, налагодження партнерських відносин з відповідальними за виконання завдань і заходів, інформування їх про потреби та можливості осіб з інвалідністю [5, с. 17];

- створення Головними управліннями охорони здоров' я Львівської, Харківської, Донецької обласних державних адміністрацій та обласної державної адміністрації м. Києва ефективної структури первинної медико-санітарної допомоги, забезпечення стабільного фінансування, матеріально - технічного та кадрового забезпечення первинної ланки медичної галузі на період проведення Євро-2012; проведення профілактичних заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення внаслідок можливості спалаху інфекційних хвороб, а також інших надзвичайних ситуацій, спричинених масовими зібраннями людей, які можуть створити загрозу життю і здоров' ю учасників та відвідувачів футбольних матчів;

3) у сфері зайнятості населення та ефективного функціонування ринку праці:

- укладення Конфедерацією роботодавців України та Кабінетом Міністрів України Генеральної угоди на 2010-2012 рр., у якій напрацьовані заходи, спрямовані на збереження робочих місць, що дозволять зменшити навантаження на роботодавця в межах проведення

Євро-2012;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект