Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Высокая экономическая и социальная значимость производства овощной продукции обусловила ускоренное развитие овощеводства во всем мире. Превращение овощеводства в одну из основных или главную отрасль сельского хозяйства, базирующуюся на развитой материально-технической базе, активном использовании достижений науки и техники, которая является предметом особой заботы государства, - это характерная черта каждой экономически развитой страны с высоким уровнем жизни.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ

1. Лещиловский, П.В. Экономика предприятий и отраслей АПК: учебник/ П.В. Лещиловский, В.С. Тонкович, А.В. Мозоль; под общ. ред. П.В. Лещиловского. - 2-ое издание, переработанное и дополненное. - Минск: БГЭУ, 2007. - С. 350-364.

2. Состояние и пути повышение эффективности функционирования рынка овощей, картофеля и лекарственных растений в РБ / А.П. Шпак [и др.]; под общ. ред. А.П. Шпак. - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2009. - 67 с.

3. Сельское хозяйство Республики Беларусь 2011. Статистический сборник / Министерство статистики и анализа Республики Беларусь -Мн., 2011. - 512 с.

4. Овощеводство Беларуси / В.А. Попков: рец. В.Ф. Пивоваров [и др.]. - Минск: Наша идея, 2011. - 1087 с. РЕЗЮМЕ

У статті розглянуті основні тенденції розвитку галузі овочівництва Республіки Білорусь. Проведено аналіз ефективності виробництва овочевої продукції, визначені основні позитивні та негативні сторони у функціонуванні галузі. Ключові слова: овочі, виробництво, економічна ефективність, експорт, імпорт.

PE3IOME

В статье рассмотрены основные тенденции развития отрасли овощеводства Республики Беларусь. Проведен анализ эффективности производства овощной продукции, определены основные положительные и отрицательные стороны в функционировании отрасли. Kлючeвыe cлoва: овощи, производство, экономическая эффективность, экспорт, импорт.

SUMMARY

The article describes the main trends in the vegetable industry of the Republic of Belarus. The analysis of the efficiency of vegetable production, the

basic strengths and weaknesses in the functioning of the industry.

Keywords: vegetables, production, the effectiveness of economic, export, import.

ДOБPOБУT ИЩИЙ B УMOBAX IИTEГPAЦIЙИИX ПPOЦECIB

Ko^ein^) И.B., к.е.н., доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецького національного технічного університету 1

Постановка проблеми дослідження. В усі часи теоретична думка стоїть на захисті інтересів націй з позицій збільшення їх добробуту, фактично тим самим захищаючи інтереси держави та бізнесу, але зовсім не кінцевого споживача. Тому питання вивчення впливу торговельної політики на добробут країни є актуальним, з точки зору визначення реального виграшу. А оскільки характер виграшу носить дихотомний характер: для споживачів та країни, або регіонального угруповання, тому й потребує більш досконалого вивчення у наших подальших дослідженнях.

Аналіз останніх досліджень. Вивченню впливу процесів міжнародної інтеграції на добробут націй присвячені дослідження фахівців Світового банку, які проводяться під керівництвом Д.Тарра, а саме Д. Наваретті, П. Епіфані[2], а також Х.Мукунокі[3], Ю.Кузнецова, О.Куряєва[4], Е. Райнерта[5] та інш. У наукових роботах міститься теоретичне обґрунтування взаємовідносин країн в процесі міжнародної інтеграції й визначення характеру впливів на добробут країн-учасниць.

Метою даної статті є визначення характеру впливу інтеграційних процесів на добробут націй.

Задля реалізації поставленої мети у статті вирішені наступні завдання:

- охарактеризовано негативний вплив автаркії країни в умовах глобалізації;

- описано характер ранжування добробуту в залежності від участі країни в інтеграційних процесах;

- охарактеризовано і графічно відображено процес взаємного впливу економічних суб'єктів на національні інтереси та стан добробуту;

- проведені розрахунки щодо впливу на добробут змін індексу умов торгівлі.

Виклад основного матеріалу. Суспільство як відкрита соціально-економічна система, яка розвивається під впливом різних чинників, у своєму еволюційному поступі підпорядковується певним законам, які притаманні окремим етапам формування. Методологія системності виходить із трифазного розвитку кожної функціонуючої системи: генезису, зрілості та занепаду [1, с. 10б]. Фаза генезису спрямовує людство на формування поступової цілісності суспільства, шляхом надбання ознак державності. Але владні амбіції лідерів держав, спрямовують їх дії на розширення владних повноважень шляхом експансії географічно близько розташованих земель, нехтуючи бажанням власних народів. В сучасному світі кордони держав були чітко означені в Європі Версальською угодою 1919 року та колоніального перерозподілу між метрополіями у 50-60-х роках в Азії та Африці, по суті створивши нову «мозаїку» світу. Ці домовленості й досі визивають чимало міжетнічних конфліктів на теренах цих континентів. Й тому наступним закономірним етапом розвитку людського універсуму стає посилення інтересу до формування регіональних інтеграційних об'єднань, які надають можливість розширити межи внутрішніх ринків, спільними зусиллями опановувати методи виходу на нові ринки.

Зрілість це стан структурної цілісності, тому ситуація щодо регіональних інтеграційних блоків тільки-но розпочинає свою структуризацію, фактично пройшовши фазу генезису. Структуризація ґрунтується на пошуку оптимального формату взаємодії країн, визначенні ефективності використання інструментів співпраці. У цьому стані регіональна інтеграція пройде шлях до пошуку нових форматів взаємодії, більш стійких, що забезпечить їм більш тривалий час існування, продовжуючи у цьому форматі подальший цивілізаційний розвиток, на основі використання існуючого досвіду. А гомогенний стан у сфері соціально-економічних систем, який характеризується абсолютною однорідністю компонентів, фактично переводить цю систему у стан поступового занепаду. Тому на рівні підсвідомого увесь світ відмовився від ідеї прямування до однорідного та монополярного світу шукаючи шляхи розвитку у концепції багатополярного світу.

Одночасно сучасний світ змінює погляди до традиційного суспільного інституту - держави. Процеси глобалізації які характеризуються посиленням економічної концентрації та конвергенції унеможливили розвиток держави як відокремленої та ізольованої підсистеми. А ізольована країна, наприклад Північна Корея, до якою неможливо використання інструментів зовнішнього впливу несе загрозу не тільки країнам регіону, а й світу в цілому. Політична самоізоляція Північної країни призвела до встановлення авторитарного режиму де превалюють інтереси військової потужності на шкоду соціальним стандартам.

Автаркія веде до такого положення справ, при якому природні ресурси країни не використовуються у тій мірі, в який би вони використовувалися у випадку існування вільної торгівлі, для їх розробки не вистачало би капіталу, накопичення якого відбувається достатньо повільно. Відповідно відсоткові ставки знаходяться на високому рівні. Продуктивність праці низька й відповідно заробітна платня та рівень життя також низькі [4, с. 31].

Автаркія країни негативно відбивається на якості життя та добробуті населення. Таке положення принципово стало неможливим в умовах глобалізації. Країна задля отримання конкурентних переваг взаємодіє з іншими країнами світу шляхом налагодження торговельних відносин, розбудови промисловості або створення нових галузей, обміну інвестиціями, налагодження інфраструктури, визначаючи власне місце у системі міжнародного поділу праці. Бажання країни посилити конкурентні переваги все частіше виливається у спроби створити із географічно близькими, або близькими за розвитком країнами створити певне конкурентноздатне середовище через укладання регіональних торговельних угод та утворення наднаціональних інститутів.

Визначаючи роль держави як соціально-економічної системи у геоекономічному просторі, визначимо що кожна країна, як актор у глобальному середовищі прагне висловити та показати свою позицію в формуванні інтеграційної концепції.

У сучасній інтерпретації Е.Райнерта наукової праці «Національна система політичної економії» німецького економіста Ф. Ліста, яка вийшла в світ у 1S4S році, розмірковуючи про вибір часу для введення тарифів та вільної торгівлі запропонована така послідовність:

1. Усім країнам необхідний період вільної торгівлі, щоб змінити схему споживання, створити попит на промислові товари.

2. Протягом наступного періоду малі країни захищають та будують власну промисловість (тобто створюють види діяльності, для яких характерна зростаюча віддача, включаючі продвинуті послуги), а також утворюють синергію.

3. Починається економічна інтеграція усе більших географічних областей.

4. Усім країнам вигідно відкритися для глобальної вільної торгівлі[5, с. 192].

Зі своєї сторони зауважимо, що задля економічної доцільності впровадження вільної торгівлі в глобальному масштабі необхідно дотримуватися історичної послідовності. Саме третій етап фактично було проігноровано Бреттон-Вудськими інститутами у повоєнні часи. Й сьогодні визнають цю помилку, яка була у 90-х роках минулого століття ускладнена встановленням для країн різних за економічним

© Ko^em™ RB., 2G13

ПPOБЛEMЫ PA3B^ra BИEШИEЭKOИOMИЧECKИX CBЯЗEЙ И ПPИBЛEЧEИИЯ ИИOCTPAИИЫX ИИBECTИЦИЙ:

PEГИOИAЛЬИЫЙ ACПEKT

розвитком єдиних принципів Вашингтонського консенсусу.

В сучасних умовах дедалі частіше спостерігається ситуація, коли відбувається перекриття різних форм торговельних угод. Нашарування різних форм веде до втрати виграшів в торгівлі. Це явище докладно розглянуто у роботах Х.Мукунокі. Але слід зауважити, що розглядаючи майже сім років тому процеси регіональної інтеграції, автори називають її як багатосторонню (мультилатеральну). Ми хочемо внести коригування до термінів, що з урахуванням сучасних тенденцій у світовій економіці, ці процеси повинні розглядатися як плюрілатеральні, тобто відносини між декількома країнами на регіональному рівні.

Питання про розширення торговельних блоків шляхом перекриття зони вільної торгівлі (ЗВТ) трьох країн, моделлю внутрішньогалузевої торгівлі розглянуті Х.Мукунокі. Автори першими вивчили динамічні стимули для формування перекриття ЗВТ та їх вплив на можливості лібералізації багатосторонньої торгівлі. У ЗВТ, країни-члени можуть встановлювати свої зовнішні тарифи самостійно, так що кожен член має можливість сформувати нову ЗВТ з третими країнами без згоди країн-партнерів. Наприклад, якщо країна А, що є членом А-В ЗВТ укладає новий ЗВТ із зовнішнім країною С, виникає система «центр-промінь», в якій країна А є центром, а країни В і С променями. У Митному союзі (МС), з іншого боку, члени повинні встановити спільні зовнішні тарифи, щоб вони могли розширювати існуючі блоки тільки за рахунок розширення нових членів, тобто одночасної участі країн, які не є членами.

Рисунок 1 представляє рейтинг добробуту і можливих динамічних змін у часі шляхом експансії. Позначимо ]¥н - добробут центру, ]¥і - добробут інсайдерів (країн-членів) однієї ЗВТ, 1¥к - добробут при відсутності домовленостей, 1¥$ - добробут країн-«променів» та ]¥0 - добробут аутсайдеру однієї ЗВТ відповідно.

Припустимо, що не має ніяких домовленостей між країнами А, В та С. Оскільки відмінності у виграші до і після формування є ]¥і >1¥к, ЗВТ між двома країнами (країни А та країни В) збільшують добробут усередині країн. На відміну від цього, у блоку погіршується стан країни аутсайдеру (країна С), тому що 1¥н>1¥0. Хоча більша конкуренція знижує прибуток фірм країни С в блоці та відповідно, прибуток на внутрішньому ринку країни, доходи споживачів, а також тарифні доходи залишаються незмінними до тих пір, доки ринки сегментовані.

Добробут А

Wh

WI

WN

Ws Wo

А, В, С

Без угоди     Двостороння      Центр-промені    Вільна торгівля Час

угода

Рис. 1. Ранжування добробуту

Джерело: Mukunoki H. Understanding the Effects of Preferential Trade Agreements: A Theoretical Overview ІІ Bulletin of Gakushuin University Research Institute of Economics and Management, No.19, December, 2005.- Р. 31-51.

Далі, розглянемо стимули для розширення блоку між країнами А і В у багатосторонній вільній торгівлі. При багатосторонній вільній торгівлі переважно немає ніяких домовленостей з боку всіх країн, тому WF>WN. Лібералізація торгівлі збільшує прибуток в зарубіжних країнах та доходи споживача більше, ніж вона зменшує прибуток та тарифну виручку на внутрішньому ринку. Однак, насправді цього не може бути, якщо ЗВТ існує. Очевидно, що країни аутсайдери (що знаходяться за межами блоку) хотіли б приєднатися до блоку, тому що WF>WN>WO. З іншого боку, це залежить від первинного тарифу всередині країн-не членів, які віддають перевагу багатосторонній вільній торгівлі. WF>WJякщо початкові тарифи трьох країн високі, та Wj >WF в іншому випадку. Це вказує на те, що якщо розширення торговельного блоку приймає нових членів, це залежить від початкового тарифу або розширення багатосторонньої вільної торгівлі.

При альтернативній ситуації, коли відбувається перекриття ЗВТ, система «центр-промені» виникає, якщо країни-не члени не приєдналися до існуючого блоку, але замість цього уклали двосторонню угоду лише з одним членом, наприклад, країною А. У цьому випадку, країна А, називається центром, має два перекриття угоди про вільну торгівлю з країнами В та С, так званими променями. Передбачається що ЗВТ спираються на правила походження для того, щоб запобігти «відхилення торгівлі», ситуації, в якій кожен продукт надходить через країну-центр (країна А) і перевантажується на інші країни-«промені».

Хоча всі країни можуть вільно експортувати   до країни-центру, але тільки центр розглядається безмитно на ринках країн-«променів», якщо Жн>]¥і та ]¥н>]¥г, точно так само

1¥к>1¥э та Жэ>Жо. Таким чином, система «центр-промені» буде воліти до країни-центру через її сильні позиції. Хоча скасування протекціоністських тарифів зменшує прибуток фірм на внутрішньому ринку країни та її тарифну виручку, вона збільшує доходи споживача і вигоди країни-центру від вільного доступу до нових партнерів. Ці досягнення домінують над втратами. Очевидно, що центр також прагне до багатосторонньої вільної торгівлі, оскільки торговельні бар'єри між країнами-«променями» дають країні-центру переваги на ринку країн-«променів». Новий партнер готовий до форми перекриття ЗВТ, оскільки прибуток на ринку країни-центру та споживчий надлишок збільшується більш ніж прибуток на внутрішньому ринку і зниження тарифної виручки. Між тим, іншому члену В завдано збитків на ринку його партнера без прибутку і тому перекриття ЗВТ ущемлює інші країни-члени. Єдина реакція країни В згодом полягатиме в пошуку домовленостей з країнами-«променями». Країни-промені, які фактично ратифікували ЗВТ з новим результатом багатосторонньої вільної торгівлі отримають більше виплат, ніж система «центр-промені».

Результат показує, що можливості системи «центр-промені» завжди досягаються при багатосторонній вільній торгівлі, як рівновага, і це єдиний результат рівноваги до тих пір, доки час дисконтування не є надто низьким. Зокрема, це випадок, коли умову

8 = 8> \

Ж - Ж

(і)

виконано. Результати показують, що угоди про вільну торгівлю, як правило, розширяють умови торгівлі більше ніж Митний Союз. Включення ендогенної лобістської діяльності виробниками може або посилювати або гальмувати розширення шляхом перекриття ЗВТ, хоча ця діяльність відносно експансії до нових країн-членів є менш ймовірною. На відміну від К. Фройнд, Х. Мукунокі вказують на те що, багатостороння вільна торгівля може бути реалізована, навіть якщо початкові тарифи досить низькі і більш низькі початкові тарифи можуть зробити експансію щодо перекриття ЗВТ більш ймовірно, коли уряди дуже занепокоєні політичними внесками [3, сс. 48-51].

О X

к

Рч

Податки

Державне замовлення

Прибуток Сучасні ~| технології

Товари для

внутрішнього

споживання Оплата праці

Задоволення потреб у товарах та послугах

В Н У Т Р І Ш Н І Й Р И Н О К

■ Імпортери інституціональної продукції І - Імпортери готової продукції

Д - Державні інститути Д' - Домогосподарства

Е - Експортери В - Виробники

о к

єр к

о

О X X

X

В

X

ш о

сп

Рис. 2. Процес взаємного впливу економічних суб'єктів на національні інтереси

Розроблено автором

Таким чином, лібералізація торгівлі в межах регіональних інтеграційних угод по різному впливає на економіку кожної окремої країни-учасниці, оскільки змінюється низка факторів, які мають різне значення для кожного з суб'єктів національної економіки. Відносно держави змінюються державні доходи, для внутрішніх виробників важливим стає фактор зміни конкурентоспроможності продукції та перерозподілу ресурсів між виробниками, для імпортерів інституційних товарів - ціни на імпортні ресурси, для споживачів вагомим фактором залишається ціна, яку він повинен платити за продукт. В цілому добробут країни визначається балансом між взаємними інтересами суб'єктів національної економіки, які одночасно вступають у протиріччя, а також доповнюють один одний. Схематично процес взаємного впливу на національні інтереси відображено на рис. 2.

Розглядаючи економічні внески під більш щільним кутом зору, звернемо увагу, що уряди країн повинні проаналізувати вагомість секторів, які вносять свій внесок у соціально-економічні національні інтереси країн. Й при вирішенні цього питання завжди підключаються підприємницькі кола країн задля з'ясування можливостей, або навпаки обмежень для власної галузі. Самим складним питанням є визначення рівноваги врахування інтересів виробників-експортерів та імпортерів цієї ж продукції у певному секторі. Не кожному галузевому сектору вдасться зберегти свої інтереси, тому необхідно визначати пріоритети розвитку галузей за такими критеріями:у доходи від ефективного використання продукти: цукор, зернові та олійні культури),

енергетика, вугледобувна промисловість й

- галузь відіграє велике значення для національної економіки і зокрема її внесок експортного потенціалу, наприклад, в Україні це металургійна та хімічна галузі;

- галузь забезпечує стратегічний природний ресурс, наприклад, певні харчові оскільки більша частина населення залежать від їх існування;

- галузь має пряме чи непряме відношення до основних природних ресурсів відповідно енергетичне та вугільне машинобудування;

- галузь має пряме чи непряме відношення до важливих питань справедливості та соціального благополуччя домогосподарств -виробництво легкових автомобілів, надання інформаційних та телекомунікаційних послуг;

- розвиток галузі може стати предметом зміни в правилах економічної і торговельної політики - виробництво цукру;

- галузь представляє значні торговельні потоки в обсягах експорту та імпорту і умови фінансування відбиваються на зміні в торговельних потоках - металургія;

- галузь є однією з тих, де можна було б очікувати, важливі стійки ефекти, які пов'язані з торговельною політикою;

- галузь забезпечує значну частку надходжень до державного бюджету, що дозволяє фінансувати додаткові соціальні програми;

- галузь забезпечує підвищення рівня зайнятості, завдякі включенню підприємств у систему міжнародного поділу праці -виробництво легкових автомобілів.

Кожний з суб'єктів ринку очікує задоволення своїх власних інтересів, які в цілому й формують національний добробут. Тому добробут націй залежить від того наскільки суб'єкти ринку зацікавлені у якісному задоволенні потреб інших. За об'єктивними законами розвитку суспільства виграш стає очевидним й посилюється в результаті експорту зайвої продукції на зовнішні ринки та імпорту необхідної для внутрішнього споживання продукції. Одночасно утворення більш ємного спільного ринку збільшує можливості від отримання переваг.

Зазвичай у регіональних торговельних угрупованнях, вплив на економічний добробут поділяється на три компоненти:

- зміни споживчого надлишку,

- зміни надлишку у виробника,

- втрачені тарифні надходження від імпорту з країн-членів зони вільної торгівлі.

В результаті пільгові потоки в регіональному інтеграційному угрупованні поступово зростають примножуючи зміни у надлишках. Наприклад, тарифи отримані за імпорт з країн-нечленів передбачається перерозподілити внутрішнім споживачам. У сукупності зміни в активі надлишків споживача і виробника, менше втрачених тарифних доходів, і дорівнюють зміни національного економічного добробуту в результаті регіональних інтеграційних домовленностей. Зокрема, зміна споживчого надлишку відповідає зміні національного добробуту заради ефекту утворення торгівлі, зміна надлишків виробника відповідає зміні національного добробуту, які пов'язані з підвищеним виходом експорту, що стає основним приводом диверсифікації торгівлі.

Під умовами торгівлі Д. Наваретті та П. Епіфані розуміють співвідношення між ціною експортованого товару і ціною товару, що імпортується. Поліпшення умов торгівлі позитивно впливає на добробут, оскільки це означає, що конкретний обсяг експорту тепер рівноцінний більшому обсягу імпорту [2, с.29]. Умови торгівлі визначаються за допомогою індексу умов торгівлі, а саме співвідношенням індексів експортних цін до імпортних. Оскільки склад експорту та імпорту змінюється з часом, і саме відносні зміни умов торгівлі в часі представляють особливий практичний інтерес. При зростанні цього індексу поліпшення умов торгівлі означає підвищення добробуту нації. На основі статистичних даних ВТО, нами було проведено вибірку індексів експортних та імпортних цін Японії та Німеччини по п'яти товарних групах, які зведено у табл. 1 та табл. 2.

Таблиця 1

Індекси експортних цін на певні групи товарів, %

(індекс 2000 р. = 100)

 

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Японія

Чавун і сталь

90

95

107

139

165

165

187

232

173

Хімічна продукція

90

87

97

114

123

126

134

146

129

Машини й транспортне устаткування

91

87

89

91

89

84

83

86

89

Офісне і телекумуніка-ційне устаткування

86

77

71

69

63

57

53

52

51

Прилади автоматики

95

97

109

114

113

112

113

116

119

Німеччина

Чавун та сталь

96

99

123

155

177

185

223

256

211

Хімічна продукція

98

103

123

136

141

147

164

185

172

Машини і транспортне устаткування

98

103

123

134

132

132

143

153

146

Офісне і телекомунікаційне устаткування

95

98

112

116

104

97

94

92

84

Прибори автоматики

98

104

124

136

137

140

153

165

158

 

Індекси імпортних цін на певні групи товарів, %

(індекс 2000 р. = 100)

 

 

Табли

 

2001

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект