Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

Сприйняття того, що «будь-яка система - це внутрішньо організована сукупність взаємозв' язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети» [4, с. 36], стало вихідною методологічною базою нашого дослідження, в основу якого ми спробували покласти системний аналіз та комплексний підхід.

Наше розуміння системного аналізу збігається з викладеним, що характеризує вивчення об' єкта дослідження як сукупності елементів, які утворюють систему, а комплексний підхід дає змогу досліджувати визначену ситуацію, явище як окремий об' єкт, що має різні прояви та відмінності. Проте слід зазначити, що системний аналіз та комплексний підхід є тісно взаємопов' язаними і не можуть бути реалізованими (застосовуватися) відокремлено один без одного [З, с. 19].

Загальновідомо, що системою може виступати будь-яка визначена сукупність. Тому кон' юнктура світового та регіонального ринків, як об' єкт дослідження, становить складну і динамічну соціально-економічну систему, до складу якої входять агенти ринку (суб' єкти господарювання та інституції), відносини між якими регламентуються відповідними визначеному часу «правилами гри». Виходячи із того, що збільшення числа елементів, що входять в систему та стають відповідно відокремленими об' єктами дослідження і таким чином зумовлюють зростання складності як самої системи, так і проведення дослідження, нами були виділені найбільш важливі чинники, що впливають на процес формування та розвитку кон' юнктури світового та регіонального ринків, та які покладені в основу системного аналізу нашого дослідження. До основних із ним нами віднесено:

- обсяги експорту основних видів сільськогосподарської продукції вітчизняними суб' єктами зовнішньоекономічної діяльності;

- обсяги імпорту основних видів сільськогосподарської продукції та продовольства в Україну;

- географічна структура зовнішньоекономічної діяльності суб' єктів - резидентів України;

- волатильність (змінюваність) світових ринків основних видів сільськогосподарської продукції за цінами, гравцями (країнами-

конкурентами); попитом та пропозицією тощо;

- складові тарифного та нетарифного обмеження зовнішньої торгівлі як прояви регуляторних інструментів зовнішньоекономічної

політики країн - основних гравців світових ринків сільськогосподарської продукції та продовольства.

Однак, кожний елемент системи, який включений нами в ході дослідження, являє собою також окрему соціальну-економічну систему. Взаємодія включених в систему елементів, врахування їх взаємозв' язку та взаємообумовленості, забезпечує появу нових інтегративних якостей, не властивих її частинам і компонентам, що утворюють цю систему.

Таким чином, вихідною методичною базою дослідження кон' юнктури світового та регіонального ринків сільськогосподарської

© Mихайлова ЛЛ., Mихайлов A.M., 2013

23Зпродукції та продовольства має бути системний аналіз та комплексний, діалектичний підхід, що зумовлює необхідність вивчення окремих елементів і системи в цілому в постійному русі, змінах, в процесі постійного оновлення. Це є важливим не тільки для пізнання суті економічних категорій, але і для формулювання висновків щодо практичного їх застосування, прийняття управлінських рішень на різних рівнях ієрархічної системи управління в аграрному секторі України.

Так, дослідження розвитку процесів експортно-імпортної діяльності сільськогосподарською продукцією доцільно здійснювати із застосуванням економіко-статистичного методу (визначення обсягів експорту та імпорту окремих видів продукції та оцінка розвитку їх зміни); застосування рядів динаміки доцільним виявляється при вивченні та характеристиці змін у часі показників товарної та географічної структури експорту та імпорту; графічні методи застосовуються для наочного зображення виявлених тенденцій в змінах обсягів експорту та імпорту, переліку основних країн-партнерів ЗЕД, цін на основні види продукції. Широке застосування в дослідженні особливостей кон' юнктури світового та регіонального ринків сільськогосподарської продукції та продовольства, особливо при аналізі аналітичної інформації, має метод порівняння. Для узагальнення отриманих результатів можна застосовувати методи індукції, дедукції та інші загальноприйняті методи і сучасні економіко-статистичні прийоми із застосуванням ПЕОМ та пакетів прикладних програм. Для прикладу здійснимо оцінку стану світового ринку м' яса та м' ясопродуктів (табл..1).

Таблиця 1

Показник

Роки

Зміна 2012 порівняно з 2011, %

 

2010І2011              |       2012 (прогноз)

 

 

М'ясо усіх видів

 

Виробництво, млн. т

294,6                             297,2 302,0

1,6

Торгівля, млн. т

26,6                              28,5 29,2

2,4

 

М'ясо ВРХ

 

Виробництво, млн. т

67,5                              67,5 67,5

-

Торгівля, млн. т

7,7                                7,8 8,1

4,0

 

Свинина

 

Виробництво, млн. т

109,9                             109,0 111,7

2,6

Торгівля, млн. т

6,2                                7,1 7,0

-0,7

 

М'ясо птиці

 

Виробництво, млн. т

98,2                              101,6 103,5

1,8

Торгівля, млн. т

11,6                              12,6 13,0

3,1

Рівень споживання в розрахунку на 1 особу, кг/рік

Світ в цілому

42,5

42,3

42,5

0,5

Розвинені країни

79,2

78,9

78,4

-0,5

Країни, які розвиваються

32,4

32,3

32,8

1,5

Індекс світових цін

2010

2011

2012 (січень-квітень)

Зміна січень-квітень 2012 у порівнянні з січень-квітень 2011

 

152

157

179

3,3

Джерело: побудовано за даними [6]

За даними ФАО, світове виробництво м'яса у 2011 р. зросло порівняно з 2010 р. на 2,6 млн. т. (0,9%), обсяги торгівлі - на 1,9 млн. т (7,1%). При цьому виробництво м'яса (ВРХ)великої рогатої худоби та свинини залишилося на рівні минулого року, а виробництво м'яса птиці зросло з 98,2 млн. т у 2010 р. до 101,6 млн. т у 2011 р. Обсяги торгівлі м'ясом ВРХ зросли на 0,1 млн. т (1,3%), свининою - на 0,9 млн. т (14,5%), м'ясом птиці - на 1,0 млн. т (8,6%).

Відповідно прогнозних розрахунків за результатами 2012 р. очікується отримати приріст світового виробництва м' яса усіх видів на 1,6% порівняно з 2011 р., у т.ч. свинини - на 2,6%, м'яса птиці - на 1,8%. Обсяги світової торгівлі м'ясом, за попередніми оцінками, зростуть на 2,4%, у т.ч. м'ясом ВРХ - на 4%, м'ясом птиці - на 3,1%. Торгівля ж свининою скоротиться, за прогнозами, на 0,7%.

За досліджуваний період спостерігається зростання світових цін на м' ясо. Так, індекс цін ФАО у 2011 р. склав 157 пунктів, у січні-квітні 2012 р. - 179 пункти, що на 3,3 пункти більше, ніж у відповідному періоді попереднього року (табл. 1).

4;

35 34 33 32 31 30 29 28

ч^'

30,3

33,4

34,4

31,3 31,2 31,4

31,6

32,5

31,4

31,4

ч^' ч^' ч^'

#     к#     ^ ,

<Р <Р

л >

Ч^' Ч^'

ч*­^   ^ <^

ч>

Рис. 1. Прогноз цін на свинину ІІ категорії, грн./кг

Разом з тим Україна займає лише 0,7% у світовому виробництві м' яса усіх видів, 0,3% - у світовому експорті та 0,7% - у світовому імпорті (за даними 2011 р.) [5]. За прогнозами ФАО, у 2012 р. Україною буде вироблено на 1,3% менше м'яса ВРХ, ніж у попередньому році, імпорт залишиться на рівні 2011 р., обсяги ж експорту скоротяться на 5%. Оцінюючи ситуацію на вітчизняному ринкупродовольства, можна зазначити, що виробництво свинини в Україні, ймовірно, скоротиться на З,9%. Відповідно, відбудеться і скорочення експорту - на 23,5% порівняно з 2011 р. Обсяги імпорту свинини зростуть на 0,9%. Ситуація на ринку м'яса птиці у 2012 р. є в цілому сприятливою для вітчизняних виробників. Обсяг виробництва м' яса птиці зросте у 2012 р., за прогнозами, на 4%. Обсяги експорту залишаться на рівні попереднього року. Ыпорт скоротиться на 4,8% [6].

Сьогоднішні можливості експорту свинини у понад три рази перевищують поточні обсяги виробництва, а отже, нарощування експорту в країни Митного союзу можливе за умови зростання обсягів виробництва свинини м' ясопереробними підприємствами. Те ж саме стосується і яловичини. Поточна квота Митного союзу на морожену яловичину у 36 разів перевищує обсяги її виробництва м' ясопереробними підприємствами України, отже, за умови відсутності нетарифних обмежень потенціал експорту яловичини в країни Митного союзу обмежений лише можливостями вітчизняного виробництва. Обсяги ж виробництва мороженого м' яса птиці в Україні становить лише 18% від тарифної квоти Митного союзу, що свідчить про потенціал щорічного нарощування обсягів його експорту на рівні 146 тис. т [7].

Ціни на м' ясо в Україні, в першу чергу на свинину, мають тенденцію до підвищення і ця тенденція є цілком об' єктивною, тому що в усіх країнах світу зараз відбувається подорожчання свинини (рис. 1).

Прогнозується підвищення ціни на свинину на кілька відсотків щомісяця у листопаді та грудні. Подорожчання з початку 2013 р. буде короткостроковим - на тиждень-два під дією високого попиту, що, безумовно, спричинено зростанням попиту у зв' язку з новорічними та різдвяними святами. Але поступове підвищення ціни буде відбуватися через загальне здорожчання у країн-сусідів та її високої собівартості в Україні через високі ціни на корми та питання з кредитуванням.

Окремо слід зупинитися на особливостях методичних підходів при дослідженні та прогнозуванні процесів експорту основних видів сільськогосподарської продукції, наприклад, зернових, і, зокрема, пшениці. Системність методичного підходу тут полягає у необхідності врахування інструментів зовнішньоекономічної політики України та інших країн - основних гравців цього ринку при прогнозуванні змін на світовому та регіональному ринках, що оперативно запроваджуються (наприклад, експортні квоти) та спричиняють швидкі зміни на світових ринках (в обсягах пропозиції та цінах), а, відповідно, це відбивається на стані ринкової рівноваги в країні.

Важливою характеристикою кон' юнктури світового та регіонального ринків основних зернових культур для України (пшениці, кукурудзи) є її мінливість. Саме тому для оцінки стану ринку та його складових нами досліджувалися, окрім останніх двох років, ще й щомісячні коливання ціни, обсягів попиту та пропозиції упродовж останнього маркетингового року.

При проведенні дослідження кон' юнктури світового та регіональних ринків сільськогосподарської продукції і продовольства за УКТ ЗЕД 01-24 та виявленні впливу її на стан ринкової рівноваги на аграрному ринку України, а також при узагальненні та прогнозуванні тенденцій розвитку змін на ринках продовольства, зокрема, свинини, нами враховувалися культурологічні чинники (державні та релігійні свята, традиції та звичаї українського народу). Тому і прогнози та перспективи змін ринкової рівноваги на ринку свинини мають враховувати чутливість попиту та віддзеркалювати деяке зниження попиту в кінці листопаду - грудні до кінця року, а потім зростання упродовж січня - лютого з подальшим його зниженням.

Таким чином, сукупне і вибіркове використання усіх викладених методичних підходів дає змогу забезпечити достатню достовірність одержаних оцінок і прогнозних даних, правильно оцінити конкретні моменти розвитку кон' юнктури світового та регіональних ринків сільськогосподарської продукції і продовольства за УКТ ЗЕД 01-24 та виявленні впливу її на стан ринкової рівноваги на аграрному ринку України, і на цій основі визначити перспективи і раціональні шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на різних щаблях управління аграрним сектором економіки України.

CT^OK ДЖ!Р!Л:

1. Шиян В.И. Теоретико-методологические основы исследования эффективности производственного потенциала //В.И. Шиян / Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК: Сборник научных трудов Жарьковский сельскохозяйственный институт им. В.В. Докучаева. - Xарьков. - 1990. - С. 6-13.

2. Аграрная экономическая наука на рубеже веков: методология, традиции, перспективы развития. - М.: Энциклопедия российских деревень, 1999. - 326 с.

3. Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку. - К.: !АЕ УААН, 2003. - 277с.

4. Завадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК: Підручник. - К.: Вища шк., 1992. - 367 с.

5. Михайлова ЛЛ. Людський капітал: формування та розвиток в сільських регіонах: Монографія. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 388 с.

6. Осташко Т . О. Перспективи та ризики у торгівлі сільськогосподарськими товарами з країнами Єдиного економічного простору / Т. О. Осташко // Економіка і прогнозування. - 2012. - № 1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc.../10_Ost.pdf

PEЗЮME

Викладені методологічні засади дослідження кон' юнктури світових ринків, експортно-імпортних операцій сільськогосподарською продукцією та продовольством; охарактеризовано принципи процесу дослідження: системність, комплексність; а також основні методи дослідження: економіко-статистичний, порівняння, рядів динаміки тощо. Оцінено стан світового ринку м' яса, здійснено прогноз цінової кон' юнктури.

Kлючовi слова: кон'юнктура, експорт, митні обмеження, методологія,принципи та методи дослідження, ринки продовольства. PEЗЮME

Изложенные методологические основы исследования конъюнктуры мировых рынков, экспортно-импортных операций сельскохозяйственной продукцией и продовольствием; охарактеризованы принципы процесса исследования: системность, комплексность, а также основные методы исследования: экономико-статистический, сравнения, рядов динамики и т.д.. Оценено состояние мирового рынка мяса, осуществлен прогноз ценовой конъюнктуры.

Kлючевые слова: конъюнктура, экспорт, таможенные ограничения, методология, принципы и методы исследования, рынки продовольствия.

SUMMARY

Outlined the methodological basis of the research world markets, export-import of agricultural products and foodstuffs; described principles of the research process: the systematic, comprehensive, and basic research methods: Economics and Statistics, comparison, time series, and so on. Assess the state of the world meat market, The forecast price trends.

Keywords: environment, export, customs restrictions, methodologies, principles and methods of research, food markets.

УПРАВЛЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬЮ КАК ОСНОВА ВЫЖИВАНИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОЙ ОТРАСЛИ УКРАИНЫ

Морозова И.К., аспирант Экономический факультет Донецкий национальный университет 1

Переживаемый отечественными предприятиями кризис связан в большей мере с их неготовностью к конкуренции с иностранными компаниями из развитых стран на открытых рынках. Результаты различных диагностик финансово-экономического состояния говорят о том, что одной из причин неплатежеспособности является низкий уровень конкурентоспособности продукции предприятий. Эта особенность, а также высокий уровень инфляции приводит к снижению объемов производства, и далее - к недозагрузке производственных мощностей и повышению доли постоянных затрат в структуре себестоимости продукции. Но так как формирование цены товара вынуждено учитывать мировые рыночные цены, то это приводит к убыткам. Поэтому низкая конкурентоспособность предприятия может привести в итоге к банкротству.

Проблема конкурентоспособности детально разрабатывается многими отечественными и зарубежными учеными, например, Азоевым Г.Л., Голубковым В.Е., Герчиковой И.Н., Демидовой П.С., Долинской М.И., Завьяловым В.С., Литвиненко А.И., Портером М., Путяниной Л.М., Татьянченко М.А., Тихоновым Р.М., Уотерменом Р., Фейгенбаумом А., Харрингтоном Е., Юдановым А.Ю. и другими.

И, тем не менее, на сегодняшний день в украинской практике существует некоторая недооценка вопросов, связанных с управлением конкурентоспособностью предприятия. Многие методы оценки конкурентоспособности предприятия и его продукции демонстрируют непригодность для целей управления, поскольку не учитывают все факторы конкурентоспособности [1, 3]. Для того чтобы повысить уровень конкурентоспособности, получить более высокие результаты, чем достигнутые, предприятию необходимо оценить свой нынешний уровень и, как следствие, факторы, влияющие на конкурентоспособность продукции и фирмы в целом. Конкурентные позиции в будущем находятся в зависимости от ряда факторов, которые в отчетности не отражаются, а именно: обсуждаемые контракты, стратегические планы, действия конкурентов, которые известны предприятию. Все они могут влиять на будущую прибыль прямо или косвенно. Такие факторы могут быть оценены путем проведения опросов менеджеров предприятия, его собственников или бизнес-партнеров [3]. Следует также отметить, что, на первый взгляд, очевидно влияние уровня конкурентоспособности продукции и в целом предприятия на стабильность его работы, однако, в исследованиях этого понятия недостаточно изучен механизм этого влияния. Поэтому в данной статье делается попытка осмыслить механизм влияния конкурентоспособности продукции и предприятия на устойчивость работы предприятия. Недостаточная изученность вопросов оценки уровня конкурентоспособности продукта, ее хозяйственной значимости, а также управления ее уровнем обосновывают цель и содержательную часть статьи.

Итак, цель статьи заключается в исследовании отдельных вопросов, связанных с механизмом управления конкурентоспособностью продукции и предприятия в целом.

Машиностроительная отрасль является одной из основных в промышленном производстве, качество ее работы влияет на остальные сферы хозяйственной деятельности, отражает уровень научно-технического состояния и технологического развития страны. На долю машиностроения в развитых странах мира приходится, как правило, 25-35% ВВП и такой же процент занятых в этой сфере экономики. Для развивающихся стран этот показатель составляет 15-20%, для остальных неразвитых стран - обычно меньше 10% [2]. В развитых странах основными тенденциями развития отрасли можно назвать: углубление специализации, расширение сфер использования, качественное повышение потребительских свойств продукции, увеличение ее номенклатуры, совершенствование существующих моделей, повышение качества продукции, а также ее конкурентоспособности на мировых рынках. Для развитых стран также характерна большая доля машиностроительной продукции в общем экспорте. Именно этот показатель для Германии, Японии, США, Швеции составляет более 65% [3]. Лидерами в производстве продукции тяжелого машиностроения являются США, Германия, Япония, Англия, Швейцария, Швеция. На долю развивающихся стран: Бразилии, Тайваня, Индии приходится лишь 10% продукции.

Одной из наиболее динамично развивающихся отраслей машиностроительной промышленности в мире является электроника. Годовой объем реализуемой продукции этой отрасли превышает 1 трлн. долл. Структура электронной индустрии такова: 50% отводится производству ПК и электронных машин, 30% занимает производство электронных компонентов (дисков, микросхем, процессоров), 20% приходится на производство бытовой техники. Мировая электроника развивается быстрыми темпами по пути повышения надежности, качества, долговечности конечного продукта [2, 7]. Лидерами в данной области являются Япония и США.

Транспортное машиностроение также не стоит на месте, в частности совершенствуются конструкции, используются новые материалы, ведется работа по снижению уровня токсичности выхлопных выбросов, повышению экономичности двигателей и пр. Крупнейшими компаниями по производству автомобилей являются «Дженерал Моторс» (9 млн. автомобилей в год), «Форд», выпускающий примерно 7 млн. машин в год, «Тойота» (5 млн. автомобилей в год), «Фольксваген» (около 4,5 млн. автомобилей в год), «Ниссан» (3 млн. автомобилей в год), «Фиат» (около 3 млн. автомобилей в год). На передовые позиции в данной отрасли в последнее время стали выходить развивающиеся страны: Южная Корея, Китай, Бразилия, Индия, Турция. В авиакосмической отрасли традиционно лидируют США (75% авиапродукции) и Россия, на вторых позициях находятся Англия и Франция [2].

Можно выделить 4 машиностроительных региона по производству машин и оборудования. Лидирует регион Северной Америки (более 30%), здесь больше всего производят компьютеры, ракетно-космическую технику и самолеты. Также примерно 30% приходится на Западную, Центральную и Восточную Европу. Еще один регион - Восточная и Юго-Восточная Азия, на долю которой приходится примерно 25% машиностроительной продукции в мире [2]. Здесь преимущественно производят автомобили, суда, бытовую электронику, а в Японии преобладают наукоемкие производства. Еще один регион включает Россию и бывшие республики СНГ, где присутствует полная номенклатура производства продукции машиностроения. В частности, здесь развит военно-промышленный комплекс, а также несложные производства по выпуску металлоемких станков, сельскохозяйственной техники, оборудования для энергетики. Отстает регион по производству бытовой электроники, а также ракетно-космической и авиационной техники.

В целом в мире наблюдается тенденция перемещения производства сельскохозяйственных машин, несложного оборудования в развивающиеся страны. Происходит также бурный рост автомобилестроения, а вот в судостроении и выпуске подвижного состава для железных дорог наблюдается сокращение [8].

Рассмотрим подробней внутристрановые особенности машиностроительного производства в Украине, которая относится к четвертому региону. Исторически особенно активно развивалось тяжелое машиностроение (в том числе производство оборудования для металлургии и угольной промышленности), которое преимущественно размещено в Приднепровье и Донбассе, т.к. здесь расположен основной рынок сбыта продукции. Производство оборудования для добычи газа и нефти сосредоточено в Прикарпатье. Подъемно-транспортные машины производят в ряде городов (Днепропетровск, Никополь, Одесса, Харьков, Славянск и др.). Основными проблемами машиностроительного производства в Украине являются изношенные основные фонды и оборудование, устаревшая номенклатура продукции, недофинансирование, сбыт и другие. В табл. 1 представлены показатели объемов реализованной продукции машиностроения по годам.

Как видно из таблицы, машиностроительное производство характеризуется нестабильностью и неоднородностью, на что негативно повлияли кризисы 2008 и 2010 гг. Однако, некоторые специалисты утверждают, что 2012 г. стал переломным для машиностроения Украины. Темпы роста отрасли стали равны уровню 2008 г. в силу интенсификации производства и увеличению

© Морозова И.К., 2013производства продукции. Эксперты утверждают, что предприятия машиностроительной отрасли смогут использовать эту ситуацию в свою пользу и попытаться привлечь дополнительные инвестиции [5, 8]. Данные Министерства экономики свидетельствуют о том, что на 28% больше уровня 2011 г. составили темпы роста предприятий (увеличение производства продукции) машиностроения Украины с января по ноябрь 2012 г. Благодаря этому Украина смогла войти в пятерку лидеров по темпам роста машиностроительной промышленности вместе с такими странами как Германия, Япония, Франция, США, Южная Корея. Это произошло благодаря увеличению экспортных поставок в страны СНГ, в частности в РФ. За 11 месяцев этого года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года объем поставок в Российскую Федерацию возрос на 49,7% и составил 10.315 млрд. долларов. В страны СНГ общий объем экспорта равен 2,5 млрд. долларов.

Таблица 1.

Объемы реализованной продукции машиностроительной промышленности в Украине в 2006-2011 гг. (млн. грн.) [5]_

Показатели

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Машиностроительная продукция

21523,1

24492,2

53569,3

35133,1

59668,1

48932,4

Производство машин и оборудования

10222,6

10292,2

16988,5

13070,7

20762,3

20456,7

Производство электрического и электронного оборудования

5647,9

6189,7

16437,2

8352,2

13530,5

10233,5

Производство транспортного оборудования

5652,6

8010,3

20143,6

13710,2

25375,3

18242,2

Частные предприятия демонстрировали стабильный рост благодаря конъюнктуре рынка. Темпы роста (выручка от реализации) частных предприятий составили 42% в этом году, и только лишь 11,8% у государственных предприятий. К примеру, выручка Новокраматорского машиностроительного завода (НКМЗ) увеличилась на 30%, предприятия «Энергетического стандарта» увеличили этот показатель на 40%, предприятия Украинской промышленной энергетической компании на 50%. Среди государственных предприятий темпы роста были значительно высокими разве что у Южного машиностроительного завода [5]. Успеха частным компаниям, по словам их представителей (менеджеров), удалось добиться благодаря тому, что внедрялись новые системы управления персоналом и технологическими процессами, улучшению взаимодействия различных служб на предприятиях, малой механизации. Улучшилась система сбыта. Однако глобальные проблемы машиностроительной отрасли остаются нерешенными. Несмотря на мировой рост цен на энергоресурсы и металлопрокат, по мнению самих машиностроителей [5], главным препятствием развития отрасли являются ограничения законодательного порядка. Действующими до сих пор являются положения, которые были актуальны еще в то время, когда машиностроительная промышленность была сосредоточена на выпуске преимущественно военной продукции. Это касается, например, получения лицензий на производство определенных видов продукции. Еще одна проблема заключается в трудностях, связанных с возмещением НДС. Машиностроительная отрасль является капиталоемкой, поэтому требует большого объема оборотных средств. Заключаемые контракты, как правило, выполняются в течение полугода, или даже 9-11 месяцев. Полученного аванса от заключенного контакта предприятию не хватает, т.к. 20% от аванса сразу же изымается государством в виде НДС. Когда товар уже отправлен, НДС не возмещают [9]. Поэтому машиностроительные предприятия испытывают финансовые трудности.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект