Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 90

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

ключові слова: фондовий ринок, державне регулювання, механізм регулювання, Державна комісія, цінні папери. PE'!IOME

В статье рассмотрены механизмы регулирования фондового рынка стран с развитой экономикой, а также предложены меры по совершенствованию регулирования и надзора на фондовом рынке Украины.

Kлючевые слова: фондовый рынок, государственное регулирование, механизм регулирования, Государственная комиссия, ценные бумаги.

SUMMARY

The article describes the mechanisms of regulation of the stock market developed economies, and proposed measures to improve the regulation and supervision of the stock market of Ukraine.

Keywords: stock market, government regulation, regulatory mechanism, State commission, stock paper

УCTEЦKИЙ KPAЙ KAK BAЖИAЯ ПPOMЫШЛEННAЯ OБЛACTЬ ЧEШCKOЙ PECПУБЛИKИ Pадванoвский З., Университет имени Яна Евангелиста Пуркине в Усти-на-Лабе, Чешская Республика

Устецкий край расположен на северо-западе Чешской Республики. Северо-западная граница является также границей с Федеративной Республикой Германия и федеральной землей Саксония. На северо-востоке Устецкий край граничит с Либерецким краем, на западе с Карловарским и небольшой частью Пльзеньского края, а на юго-востоке со Среднечешским краем.

Устецкий край выделяется своей разнообразностью, как с точки зрения природных условий, так и со стороны экономической структуры, плотности населения и состояния окружающей среды. Экономическое значение региона исторически основано на минеральных богатствах, особенно крупных месторождениях бурого угля, которые лежат близко к поверхности. Буроугольный бассейн находится под

© Pадванoвский З., 2G13склонами Рудных гор, и простирается от Усти-над-Лабем до Кадань. Другим важным добываемым сырьем в регионе, являются значительные запасы качественного стекольного и литейного песка, а также строительного камня. Край состоит из четырех областей, которые значительно отличаются друг от друга. Одна из областей характеризуется высокоразвитым промышленным производством, которое сосредоточено в предгорьях (район Хомутов, Мост, Теплице, и частично Усти-над-Лабем). Сектор играет важную роль в энергетике, добычи угля, машиностроение, химической и стекольной промышленности. Следующие области это Литомержице и Лоуни, которые известны производством хмеля и овощей. Прежде всего Полаби и Поохржи являются знаменитыми плодоводческими областями, называемыми еще Сад Чехии. Отличную репутацию имеет и виноград выращенный в Литомержице. В последние годы и область Мостецка стала известной виной областью, где виноград выращивается в основном на земле, культивированной после добычи бурого угля. Район Рудных гор очень малонаселенная горная цепь с ограниченной хозяйственной деятельностью, а Дечинская область однозначно не является ни областью с концентрацией тяжелой промышленности, ни сельскохозяйственной областью. Её северная часть Шлукновско, за счет своей удаленности и труднодоступности от центральной части страны, является обычной периферийной территорией.

Устецкий край разделен на семь округов (Дечин, Хомутов, Литомержице, Лоуни, Мост, Теплице и Усти-над-Лабем), и живет в нем около 800 000 жителей, он занимает пятое место в стране. Плотность населения (157 жителей/км2) выше, чем в среднем по стране (134 жителей/км2). Более густонаселена область подрудногорского буроугольного бассейна, менее - область Рудных гор и районов Лоуни и Литомержице, где в основном встречаются небольшие сельские поселения. Крупнейшим населенным пунктом региона является город Усти-над-Лабем с почти 100 000 жителей. Характерной особенностью региона является относительно молодое население, средний возраст которого составляет 40 лет.

Промышленная деятельность имела, и по сей день имеет негативное влияние на качество окружающей среды. Сильно развернувшаяся поверхностная добыча ископаемых значительно повредила природный ландшафт края, который постепенно восстанавливается очень дорогостоящей культивацией. В последнее десятилетие произошли заметные улучшения, связанные с уменьшение количества выбросов, но область по-прежнему воспринимается как регион с наиболее поврежденной окружающей средой в ЧР. В области трудоустроено около 362 000 человек, большинство из которых работают в перерабатывающей промышленности. Снижение добычи угля, реструктуризация предприятий, ослабление производства и сельского хозяйства являются результатом высокого уровня безработицы в Устецком крае.

Тем не менее, Устецкий край в настоящее время относится к наиболее важным промышленным территориям Чешской Республики. В области представлены все основные отрасли промышленности, некоторые имеют значительную долю в целом по стране. К главным отраслям промышленности по-прежнему традиционно относится добыча бурого угля (75% производства в Чешской Республике) и связанное с ним производство электроэнергии (50% энергии произведено в Чешской Республике). Регион имеет долю в производстве около 9,5% по Чешской Республике.

В производстве электроэнергии Устецкий край занимает ключевую позицию в стране. Почти все электростанции (Прунержов I и II, Тушимице, Почерады и Ледвице) расположены в западной части края, и были построены в шестидесятых и семидесятых годах прошлого века. Помимо производства электроэнергии развивается и производство тепла (Теплоцентраль Трмице или Коморжаны). Особенностью является производство тепла в Дечине, который использует геотермальный источник огромного подземного озера, температура которого достигает 32 градусов.

Химическая промышленность развивалась на основе сырья (угля) и достаточном количестве воды (реки Эльбы). Крупнейшим химическим предприятием в крае в настоящее время является Чешская нефтеперерабатывающая компания Залужи-Литвинов, которая обрабатывает сырую нефть. Один из старейших заводов химической промышленности в стране - Ассоциация химического и металлургического производства в Усти-над-Лабем, производит продукты неорганической химии, синтетических смол, красителей и искусственных сапфиров. На реке Эльбе в Ловосице был построен завод по производству удобрений Lovochemie.

Несмотря на то, что машиностроение не является традиционным как в других регионах, тем не менее, здесь есть несколько крупных компаний. Обрабатывающие машины производит завод в Варнсдорфе. Специализированное производство шариковых подшипников осуществляется на заводе в Клаштерци над Охржи. Промышленная арматура изготавливается в Усти-над-Лабем. Крушногорский машиностроительный завод Коморжаны осуществляет производство и обслуживание большого горно-шахтного оборудования. В Лоуны находится два инженерных завода, один предназначен для ремонта вагонов, другой производит составляющие для легковых автомобилей. В Подборжанах появился новый завод, так называемый завод белой бытовой техники (холодильники, стиральные машины и т.д.) бренда Candy.

Хорошие сырьевые условия в регионе есть и у промышленности строительных материалов, стекла и керамики. В Чижковице у Ловосиц есть цементный завод французской компании Lafarge. В Теплице традиционно работает, под названием AGC (Asahi Glass Company), компания по производству строительного стекла и стекла для автомобильной промышленности. В компании «Чешский фарфор» в Дуби около Теплице производится фарфор с типичным синим узором.

В 1998 году Чешская Республика стала поддерживать развитие промышленных зон. Сегодня список таких поддерживаемых государством зон содержит 58 мест, большинство из которых находится только в Устецком крае. Промышленные зоны делятся на две категории:

1. Стимулируемые - они привязаны к конкретному инвестору

2. Развивающиеся - не имеющие конкретного инвестора

Чешская Республика является привлекательной для иностранных инвесторов по нескольким причинам:

► позиции страны в Центральной Европе - относительная близость к рынкам стран Западной и Восточной Европы

► членство страны в НАТО и Европейском Союзе

► уменьшен риск незаконного копирования марок и патентов, нежели чем в Азии

► имеются высшие технические учебные заведения (но отмечается недостаток студентов)

► достаток квалифицированной рабочей силы

Кроме промышленных зон в Чехии с 2003 года растут также технологические и сервисные центры. Речь идет о инвестициях развивающих человеческий капитал. Эти инвестиции в основном используются в качестве мотивации для студентов высших учебных заведений. С помощью сотрудничества вузов с новым инвесторами предполагается увеличить относительно низкую, до настоящего времени, долю результатов научных исследований в промышленном производстве.

Наиболее важным иностранными инвесторами в Чешской Республике и в Устецком крае являются немецкие и японские компании, которые имеют более чем 50% от общего объема иностранных инвестиций. Немецкие и японские инвестиции в основном направлены в автомобильную промышленность и бытовую электронику, в меньшей степени в химию и машиностроение. Чешская Республика убедительно лидирует между странами Центральной и Восточной Европы в размещенных японских инвестициях. Другими странами, инвестрирующими в Устецкий край, являются США, Италия, Бельгия, Китай, Дания и другие. Страны Восточной Европы и СНГ являются лишь поставщиками дешевой и низкоквалифицированной рабочей силы для этих компаний и сборочных заводов. Промышленная зона ни в Чехии, ни в крае пока инвесторами полностью не занята. Процент занятости зависит от привлекательности отдельных мест. Также можно проследить непосредственную связь с уровнем развития транспортной инфраструктуры.

В связи с этим, в Устецком крае важное место занимают транспортные связи с Европейским Союзом. От пересечения границы Циновец тянется важная международная автомобильная трасса E55 и автомагистраль D 8, которая соединена с автострадой в Германию. Другой важный маршрут ведет с Карловарского края вдоль Рудных гор до северной части Либерецкого края. Основным международным маршрутом является также железнодорожная линия из Федеративной Республики Германии через Усти-над-Лабем в Прагу. Река Эльба является наиболее важным водным путем в Чешской Республике и предоставляет переправы в Гамбург, порт в Северном море.

Автомагистраль Б8, железнодорожный коридор Дечин-Прага и река Эльба являются частью IV. Европейского коридора, соединяющего север и юг Европы. Используя экономический потенциал Устецого края, была разработана и трубопроводная транспортировка, которая является одним из наиболее эффективных и дешевых видов перевозок. Гонку Сііетореггої Литвинов заканчивает чешская ветка нефтепровода Дружба. Через область проходит северная ветвь газопровода. Химические заводы в Залужи у Литвинова также связаны с немецким городом Белен/БбЫеп.

Таким образом, Устецкий край является весьма перспективным местом для размещения инвестиций и привлечения партнеров для возможного сотрудничества.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ КОРУПЦІЙНИХ ПРОЯВІВ ЯК ЗАГРОЗА КОНКУРЕНТНОМУ

РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Радіца О.А., Науковий співробітник РФ НІСД у м. Львові 1

Корупція як стримуючий фактор соціально-економічного розвитку країни переросла у глобальну економічну проблему в кінці XX століття. За оцінками Світового банку, щорічний обсяг хабарів в світі складає більше 1 трлн дол. США, що прирівнюється до обсягу ВВП таких країн як Південна Корея, Мексика, Росія, Канада, Індія [1]. Безперечно корупція є проблемою, розв'язання якої для багатьох країн незалежно від рівня розвитку надзвичайно актуальне. Повною мірою це стосується України, високий рівень корумпованості якої визнано її політичним керівництвом, законодавчими органами, вітчизняними та зарубіжними аналітиками, міжнародними інституціями.

Корупція в сучасних умовах стала чинником, який загрожує національній безпеці і конституційному ладу України. Це явище негативно впливає на різні сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини. Корумповані відносини все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки, інституціоналізуються у формі законодавчій, організаційній, нормативно - розпорядчій.

Вивчення проблеми корупції на Заході стало більш популярне у 1980 - х рр. Визначення корупції за Б.В. Робертса розкриває соціальну спрямованість цього явища [2]. Схоже соціальне спрямування корупційних проявів знайшло відображення у визначенні Дж. Найя [3], де зроблено акцент на характеристиці корупції як процесу. Наведеному визначенню властиві певні недоліки, тому що відносить корупцію до завершального етапу - протиправних вчинків, здійснених особою лише для задоволення власних потреб, тоді як на нашу думку, порушення службових обов'язків може здійснюватись особою з метою задоволення потреб інших осіб в обмін на матеріальні чи нематеріальні блага. Д. Шнайдер розглядає проблему виникнення корупції з позиції законодавства, на його думку корупція виникає як і через недоліки та прогалини у законодавстві, так і як в наслідку складних та важких для виконання на практиці норм права [4, с. 583].

Можна припустити, що саме законодавство спричиняє корупцію, і чим більші витрати особи при дотриманні законодавства, тим більше можливостей та стимулів для розвитку корупції. Корупцією може бути наділена будь-яка особа, яка має дискреційні повноваження для розподілу ресурсів, які їй не належать, але перебувають у розпорядженні даної особи (депутат, суддя, державний службовець, працівник правоохоронних органів, адміністратор, лікар, декан, ректор і т.д.). У визначенні Є Невмежицького, М.Камлика, акцент зроблений на суспільних, правових, психологічних характеристиках цього явища [5, с. 5]. Ю. Коміссарчук, М. Кириченко, В. Мельник вважають [6], що хоча поняття корупції достатньо широко обгрунтоване, враховує специфічні особливості окремих економічних і соціальних систем, часто відображають лише окремі сторони об' єкта, що вивчається.

Термін «корупція» не має однозначного походження [7]. Окремі дослідники пов'язують його етимологію з латинським словом «соптіргіо» - яке перекладається як «підкуп, продажність громадських і політичних діячів». Інші вважають, що цей термін виник унаслідок поєднання латинських слів «соггеі» - кілька учасників, пов'язаних одними цілями, та «гитреге» - ламати, пошкоджувати, порушувати. Питанням корупції займались науковці у різних сферах, але часто відображають лише окремі аспекти об' єкта, який вивчають. Корупція є складним соціально-економічним і політико-правовим явищем, яке на даний момент, не має єдиного чіткого визначення. На нашу думку, доцільно розглядати корупцію виокремивши її складові (економічну, політичну, моральну, правову), а також визначивши ознаки притаманні економіці з корупцією. В аспекті подолання цього явища, корупцію часто пов' язують з поняттям лобізм, який використовують для вираження, представництва та захисту інтересів окремих груп, які не мають впливу на прийняття державних рішень в силу різних причин (національні меншини, мало забезпечені верстви населення і т. д.) [8]. Лобізм покликаний забезпечувати права та доступ до влади громадськості, створювати правову державу та об' єднувати осіб по інтересам в суспільстві.

Узагальнюючи наведені підходи до трактування корупції, хочемо зазначити, що економічна складова корупції полягає у створенні нелегальних економічних відносин між суб' єктами наділеними дискреційними повноваженнями з метою отримання ними економічної ренти. Політична складова корупції виявляється у девіантній поведінці посадової особи з метою захоплення влади, отримання додаткових переваг на службі, використовуючи ресурсний потенціал країни. Соціальна складова корупції проявляється в негативному впливі на рівень ефективності функціонування суспільства шляхом руйнації державно-правових механізмів захисту національних інтересів та зазіхання на життєво важливі інтереси населення. Корупція з моральної точки зору є анти суспільним явищем, так як дозволяє збільшувати добробут окремих верств населення незаконним шляхом, обмежуючи при цьому права інших осіб. Корупція принижує правила етики, моральної поведінки в суспільстві, сприяє росту злочинності та нівелює цінність праці.

На нашу думку, більш точним є не визначення корупції як окремого явища, а дослідження корупційних взаємовідносин як поведінки індивіда основною метою якого є максимізація корисності шляхом отримання невиробничого доходу за рахунок використання ресурсів які не належать цьому індивіду, але перебувають у його розпорядженні. На нашу думку, доцільно розглядати корупцію не як окреме явище, а як систему взаємовідносин між суб' єктами економіки. Корупційний ринок - це система економічних відносин в державі між громадянами, господарюючими суб' єктами та державними чиновниками, які отримують хабарі за виконання чи невиконання ними своїх посадових зобов' язань. Об' єктами корупційних ринкових відносин виступають: наявні у суб' єкта корупційного ринку майнові права або обов' язки (споживчі блага, пільги, субсидії, послуги, матеріальні вигоди). Суб' єктами корупційного ринку є економічні агенти наділені дискреційної владою над розподілом не належних їм ресурсів або благ (державні службовці, судді, депутати, особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особи, які надають публічні послуги, ), а також фізичні та юридичні особи, які надають державним чиновникам винагороду за отримані блага (ресурси). В залежності від стадії обміну результатами праці суб' єкти ринку умовно поділяються на два види: виробники і споживачі [9, с. 122]. Виробниками на корупційному ринку є державні службовці, які виступають як продавці корупційних послуг споживачам, які отримують ці послуги. Інструментом здійснення або ціною корупційної послуги може виступати хабар, який розглядається як незаконний економічний прибуток державного чиновника.

Корупційний ринок за своєю природою схожий на ринок монопольного продавця. Кількість осіб, здатних продати корупційну послугу мало, а покупців може бути багато. У цій системі діють маркетингові прийоми ціноутворення, починаючи від агентських винагород посередникові і надання розстрочки платежів (при оформленні «липової» інвалідності можливе внесення першого платежу і подальші виплати за рахунок пенсії), сезонних знижок за покупку поза сезоном (хабарі за отримання іспитів і заліків на початку семестру значно нижче, ніж в період сесії) до знижок масовому покупцеві (хабарі за отримання іспитів і заліків групою студентів нижче, ніж в індивідуальному порядку). Економічна рента розглядається як плата за ресурси понад максимальну величину альтернативних витрат при використанні цих ресурсів. Під ренторієнтованою поведінкою розуміються зусилля, направлені на здійснення державного втручання в

© Радіца О.А., 2013ринковий розподіл ресурсів з метою привласнення штучно створюваних таким чином доходів у вигляді ренти [10, с. 103].

Корупційні прояви

- надання необгрунтованих переваг юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;

- здійснення безпосередньо або через посередників підприємницької діяльності з використанням влади, посадових повноважень;

- неправомірне втручання в діяльність державних органів з метою перешкоджання виконання їхніх повноважень;

- розкрадання державного, колективного чи приватного майна з використанням посадового становища;

- «купівля голосів» виборців;

- використання бюджетних коштів з метою

отримання особистої вигоди;

- незаконне лобіювання інтересів;

- корупція в судовій владі;

- незаконне отримання іноземних проектів;

- створення спеціальних позабюджетних рахунків;

- одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого

майна підприємцями з використанням владних

повноважень державних чиновників;

- використання інформації, одержаної під час виконання службових обов'язків у корисливих

цілях;

- необгрунтована відмова у наданні інформації,

несвоєчасне її надання суб'єктам підприємницької

діяльності;

- протекторат представниками влади окремих сфер

підприємницької діяльності;

- «здирництво» (перешкоджання суб'єктам господарювання в отриманні ліцензій, спеціальних

дозволів чи будь-яких інших послуг, що входять у

компетенцію державних службовців);

- незаконне фінансування партій з метою

лобіювання інтересів суб'єктів підприємницької

діяльності;

- створення штучних перешкод у регуляторній сфері

підприємницької діяльності;

- торгівля інсайдерською інформацією;

- підкуп державних службовців з метою перемоги на

конкурсі по державних закупівлях;

- незаконне районування земель, продаж земель

державними службовцями;

- незаконні перевірки суб'єктів господарської

діяльності;

- «прикриття» у сфері видобування природних ресурсів;

- незаконна плата за послуги у сферах надання адміністративних послуг для населення;

- непотизм;

- отримання подарунків та послуг посадовою особою;

- хабарництво в сфері надання соціальних послуг (освіта, медицина, житлово-комунальна сфера);

- хабарництво в правоохоронних органах.

Об'єкти корупції

Суб'єкти корупції

Рис. 1. Класифікація корупційних проявів в залежності від виду корупції Складено автором

Найнебезпечніші форми корупційних правопорушень відносяться до кримінальних злочинів. До них, насамперед, включають: розтрату (витрати ресурсів, довірених посадовій особі, з особистою метою) і хабарництво (різновид корупції, при якому дії посадової особи полягають в наданні яких-небудь послуг фізичній або юридичній особі в обмін на надання останнім певної винагороди першому). Розтрата відрізняється від звичайного розкрадання майна тим, що особа отримує легальне право розпоряджатись ресурсами (від начальника, клієнта і т. д.). До кримінальних злочинів відносять також купівлю голосів виборців.

Зазначено, що не завжди посадова особа діє ізольовано, не залучаючи до своєї діяльності інших людей, в таких формах корупції

[11]:

-використання влади для незаконного отримання матеріальних благ групою посадових осіб, що колективно отримують вигоду з порушення законів і норм;

-створення чиновником штучних перешкод для ухвалення рішення, що примушує клієнта до дачі хабара;

-ухвалення посадовою особою рішення, з якого отримує вигоду інша сторона, а особа отримує винагороду при обопільній згоді.

Загалом побутова корупція породжується взаємодією пересічних громадян і службовців [12]. Вона передбачає різноманітні подарунки і послуги від фізичних осіб чиновникові або членам його родини. До цієї категорії також належить так зване „кумівство" (непотизм). Ділова корупція виникає при взаємодії влади й бізнесу. Наприклад, у випадку господарської суперечки сторони можуть прагнути здобути підтримку судді з метою винесення ухвали на свою користь. Корупція верховної влади стосується політичного керівництва і верховних судів у демократичних системах. Тобто вона стосується груп, що перебувають при владі, несумлінна поведінка яких полягає у здійсненні політики у власних інтересах і на збитки інтересам виборців. Цей вид корупції має найдеструктивніші наслідки, які загрожують національній безпеці. На нашу думку, корупцію доцільно розділяти на адміністративну (взаємодія між громадянами і державними службовцями), економічну (взаємодія владних структур і представників бізнесу), політичну (здійснення корупційних дій державними службовцями найвищого рівня з використанням політичних важелів в своїх особистих цілях). В залежності від названого поділу пропонуємо наступну класифікацію корупційних проявів, суб' єктів та об' єктів кожного з видів корупції (Рис. 1)

Корупція у економічній сфері та у сфері державного управління тісно переплетена, тому складно визначити до якого виду корупції належить корупційне правопорушення. Адміністративна корупція полягає у встановлені штучних бар' єрів співробітниками державних чи муніципальних органів влади, задля отримання хабара. Ознаками корпуційної поведінки може бути: завищення вимог до документів, ускладнення процедури їх отримання, необгрунтована відмова у наданні послуги при зверненні громанян. Корупція на побутовому рівні характеризується незначним розміром хабара, але великою кількістю корупційних злочинів. Поширеним проявом побутової корупції є непотизм. У сфері взаємодії державних службовців та бізнесу мають місце такі корупційні прояви: здирництво („державний рекет") практикується чиновниками, що володіють дискреційною владою і мають можливість перешкоджати суб' єктам господарювання чи фізичним особам в отриманні ліцензій, спеціальних дозволів чи будь-яких інших послуг, що входять у їх компетенцію. Змова виникає за тих же умов, що й здирництво, проте відрізняється тим, що цей вид нелегальної діяльності вигідний обом сторонам і полягає у здійсненні діяльності, яка завдає збитків державі. Як зазначає Г. Бродман, одним з основних шляхів корупційного збагачення для чиновників, особливо для верховної політичної еліти, є державні витрати [13, с. 45].

Одним з проявів політичної корупції є отримання інвестиційних проектів. Великі інвестиційні проекти (особливо, за участю іноземних корпорацій) часто припускають передачу монопольних прав переможцеві конкурсу, що передбачає для чиновників особливо великі обсяги хабарів. Державні закупівлі, як правило, припускають вибір об' єктивно кращої пропозиції з декількох на основі конкурсу, проте іноді чиновник може забезпечити перемогу продавця, що запропонував найбільші „комісійні" (так званий „відкат") з операції. З цією метою обмежується участь інших учасників у конкурсі, його правила повністю не оголошуються і т. ін. Внаслідок цього, закупівлі здійснюються за завищеною ціною. Позабюджетні рахунки часто створюються з легітимною метою (пенсійні, дорожні фонди тощо) [14]. Проте в деяких фондах, наприклад для допомоги інвалідам, доходи можуть значно перевищувати реальні витрати, що стимулює бажання в деяких чиновників привласнити „надлишки". Навпаки, у разі дефіциту чиновники часто вирішують на свій розсуд, кому зрештою дістануться кошти.

Не менше деструктивною є корупція в судовій владі [15]. Наведені нижче форми корупції стосуються насамперед суддів, проте для адміністративних правопорушень можуть стосуватися також і посадовців, уповноважених розглядати відповідні справи (представники органів внутрішніх справ, пожежного нагляду, податкової інспекції, митної служби тощо). Законодавчі норми дозволяють судді обирати між помірними та жорсткими засобами покарання, для того, щоб він міг максимально врахувати ступінь провини, тяжкість правопорушення та інші обставини. При цьому в судді з' являється важіль впливу на особу, що здійснила правопорушення. Чим більша різниця між верхньою і нижньою межею покарання, тим більший хабар буде готовий заплатити правопорушник. Існують норми, що передбачають альтернативне адміністративне стягнення, наприклад штраф або арешт. Від більшості норм їх відрізняє не лише ширший діапазон покарань (і, отже, сильніша мотивація в порушника до надання хабара), але й те, що правосуддя здійснюють представники виконавчої, а не судової влади. Використання санкцій такого типу виправдане тільки в кримінальному судовому процесі, і не має недостатньо підстав, щоб використовуватися в адміністративному.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект