Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект - страница 97

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 

LNLB1

0.92

2.09

LNCGDP=2.334+0.357LNLB

- 2.23

- 1.94

the association entire relations

IPOEIEMM PA3BHTHH BHEmHE3KOHOMHIECKHX CBJBEH H IPHBIEIEHHH HHOCTPAHHMX HHBECTHЦHH:

PErHOHAIbHMH ACIEKT

LNUT2 LNLB2

0.89

2.21

LNCGDP=0.902+0.869LNLB

- 3.14

- 1.94

the association entire relations

LNUT3 LNLB3

0.86

1.89

LNCGDP=0.892+0.387LNLB

- 2.31

- 1.94

the association entire relations

LNUT4 LNLB4

0.91

2.11

LNCGDP=0.264+0.655LNLB

- 3.44

- 1.94

the association entire relations

From Beijing, Changchun, the Guiyang situation looked, may respectively lead the expense growth is 1.372%, 0.955% and 0.718%; According to table 4 analyses, the service industry increases the value every time to increase 1%, makes the employment population to grow 0.357%, looking from the Beijing situation, may lead the service industry employment population to grow 0.869%, Changchun, Guiyang respectively is 0.387%, 0.655%, obviously, to expands the employment to have the very major function, regarding the eastern area, the function can bigger somewhat, but looked from the elasticity coefficient, west develops the potential can be bigger.

3. Conclusions and suggestion 3.1. Conclusions

(1) The modern service industry strengthens day by day to the urban economy development leader.

The service industry increases the value every time to increase 1%, may lead GDP to grow 1.232 (market degree high area, its leader is prominent, Beijing, Changchun, Guiyang's situation has confirmed this conclusion); Can draw the expense correspondingly to grow 1.027%.

(2) The modern service already becomes the expanded employment the main channel.

The service industry increases the value every time to increase 1%, can make the employment population to grow 0.35%. Therefore, must while support the big enterprise group, protects Mid- and small-scale enterprise's development, and causes it to make the contribution for the expanded employment.

(3) Service already becomes the region synthesis competitive ability the important attribute.

The city synthesis competition advocated strongly if productive forces, class concerted effort and culture competitive ability multiplication; the big service enterprise group and new industry condition has become the region economy the luminescent spot. Management the and so on a local shopping center, supermarket scale and the level, are representing this local productive forces development and the management level in the certain degree, their commercial activity, is impelling the brand product dissemination, promoted the positive promoter action to the region expense fashion and the expense. But simultaneously also should see, but as a result of reason and so on system, achievements inspection, local benefit, and the urban economy development relations also has some problems in the service industry, for example: Individual industry condition blind develops in advance; The overall development lag affects the leader display; East, center, between the western area the disparity is bigger; Infrastructure backwardness and so on. These questions existences, have affected the leader display, creates these problems the main reason to include: Lacks plans the urban economy and service industry development consciousness and the laws and regulations; Takes insufficiently the service industry leader; the enterprise lacks the explicit market localization and the developmental strategy; Service industry infrastructure construction backwardness and so on. Through the service industry innovation, the solution above question has become the urgent matter'4'. 3.2. Countermeasures suggestions

(1) Strengthens the law, the laws and regulations construction and macroeconomic regulation and control dynamics (service order and service industrial policy innovation).

The legal laws and regulations aspect must appear "the large-scale commercial facility as soon as possible (wholesale, retail sales) constructs and the examination and approval aspect law, the laws and regulations", achieves has follows, by government by law business; Appears "the fair deal and the market competition law" as soon as possible, achieves the standard behavior, legally is popular business. The government stresses constructs the market environment and the optimized commerce environment; the enterprise stresses the developmental strategy and the market localization. Macroeconomic regulation and control aspect. The deepening service system reform, the unified city and countryside service management structure, eliminates in the service modernization development the system and the policy barrier, the promotion commodity and each kind of essential factor freely flows in the national scope with the full competition; National and the province, the area service industrial policy should be advantageous with emphasis to enterprise's reorganization conformity and does strongly does in a big way, and through favorable condition and so on the tax revenue, credit urges its implementation; The profession association is between the government and enterprise's relation link, regarding the coordinated enterprise behavior, strengthens the enterprise autonomy and the protection profession good faith, has function which cannot be substituted; The good faith is a national and the local social economy foundation and the development key, the deficient good faith market environment can lose the investment and the trade partner, can lose the self- development the ability'5'..

(2) Through the plan and the measure overall plan service industry and the urban economy development (service system and management innovation).

Must through the deepened management organizational reform, strengthen the function department the communication and the cooperation, establishes the special organization to be responsible to plan the service industry and the urban economy development plan. The suggestion by (country and province, area) sends changes the committee to coordinate, two aspects development master plans, and through powerful measure safeguard implementation; the service industry and the urban economy development plan must take the market as the guidance, take the city leadership, the superiority industry development and the city competitive ability enhancement as the goal.

The service industry development must promote the urban economy function accurate localization. The international metropolis (Shanghai, Beijing, Guangzhou, Shenzhen and so on) the service industry development wants if to decide the phase to adapt, the service industry development must revolve the international trade, international to flow, the international finance, the information attending unfolds and so on the central construction and the consummation; At the same time, must highlight own characteristic and the superiority. The region economic center city (Changchun, Shenyang, Chengdu and so on) must highlight this kind of city the region service function. One, establishes and consummates modernized the wholesale system; Two, development multiplication retail sales system; Three, must develop the modern region fluid department; Four, must establish modernized the service system. Center the small city (for example Tsitsihar, Luoyang and so on) and in the county town this kind of city wholesale transaction may through introduce the new mechanism to provide the service for the area service of commodities, and as preceding, two kind of cities service industry extends (chain-like); According to the local market characteristic, multi-levelly establishes, the multi-types retail sales management network, the comprehensive market, center the small supermarket and monopolizes the shop is in this kind of urban development important management way; The county, the town and the small city must establish face the general rural market industry consumable wholesale, the agricultural product and the producer goods wholesale market and its under extends the organization, for the small city, the county town and the countryside consumer provides in the life and the production convenience.

(3) Cultivations and the support have the international competition strength the big enterprise group and large quantities of send the market the development (enterprise to organize innovation).

To have to support 20 large-scale business trades enterprise group with emphasis in the department of commercial affairs in the foundation, various provinces, the area also must support 2-3 to have the region competitive ability business trade enterprise group; The national level 20 business trades group and the province, the area competitive enterprise group, has a more tremendous influence in the domestic and foreign market competition, and must "go out" the development as soon as possible. Must cultivate and support 30 about in the nation the large-scale wholesale market, international and the national commodity gathers as the radiation, and through these wholesale markets services, promotes our country to have the superiority characteristic industry and the place economy development; Various provinces, the area also must cultivate and support 3-5 in the region influential wholesale market, and leads the area superiority characteristic industry through the wholesale service the development.

(4) Strengthens the modern service industry east the promotion, center, west in the urban economy development function (region cooperation innovation).

West the urban economy development, must depend on the modern service industry development, especially must and retails through the large-scale service enterprise's purchase supports the city industry the development, rises for the west makes the contribution. Middle the urban economy development, needs to study the eastern area to strengthen the macroeconomic regulation and control, through the reorganization conformity, and does strongly makes the big enterprise the experience. Through the reorganization conformity "the storage quantity" the capital, the introduction "the current capacity" the capital, is middle promotes makes the contribution. Eastern part the urban economy development, needs to focus to the international superiority industry, the enterprise and the product development, cultivates one batch of in foreign trades integrations, has the international competition strength large-scale service enterprise, prospers for the eastern part continuation, and leads the mid-west development to make the contribution.

(5) Positively develops take the chain-like management logistics delivers (management way innovation).

As the foundation modern age to look from the area , the mid-west area chain-like management development lag, must encourage the eastern area hundred strong chain-like enterprises, through the cross local cooperation competition, leads the mid-west area the development; Being employed condition on looked that, the supermarket, the specialized shop chain-like development is better, department store, the shopping center and the convenience store chain-like still were at the start stage, had through the industrial policy guidance, to encourage and to support these industry condition chain-like. The country and the province, the area to develop the chain-like enterprise, must give the certain support in the certain time, impels its development.

REFERENCES:

1. CHEN Li-tai,ZHANGZu-niu .Empirical Study on Service Industrial Agglomeration and Regional Economic Growth[J].Journal of Shanxi Finance and Economics University,2010(10): бЗ-У1

2. YAO Feng-ge. Test of effect on the regional economy growth from urban service based on the panel data of Three Economic Deltas in China from 1990 to 2008 [J].Urban Problems , 2011 ( 1 ) :ЗУ-б1

3. Chun-long HU Ping. Information Service to Driving Roles of Regional Economy-Based on 29 Provinces Panel Data from 2000 to

2008[J]. Science & Technology and Economy, 2011(2)б4-б8 Review,1989(1): 88-9З

4. Marrewijk et a.l Producer services, comparative advantage and international trade patterns [J]. Journal of InternationalEconomics, 199У(4):

19З-220

З.        Markusen, James. Trade in producer services and in other specialized intermediate inputs [J]. American Economic PEЗЮME

Ha основі спільної інтеграційної моделі з рівнем розвитку регіональної економіки у статті ведеться кількісний аналіз внеску у ВВП

суміжних галузей, таких як споживання, зайнятість і обробна промисловість, аналізуються довгострокові і короткострокові впливи сфери

послуг на економіку регіону. Дослідження показало, що збільшення вартості послуг на 1 проц.пункт може призвести до великих масштабів

зростання ВВП, витрат і зайнятості протягом тривалого часу. У даній статті проаналізовано роль модернізації сфери послуг у розвитку

центральної, східної та західної частин країни (інновація регіонального співробітництва).

Ключові слова: сфера послуг, розвиток регіональної економіки; спільна інтеграційна модель; контрзаходи

PEЗЮME

Ha основе совместной интеграционной модели с уровнем развития региональной экономики в статье ведется количественный анализ вклада в ВВП смежных отраслей, таких как потребление, занятость и обрабатывающая промышленность, анализируются долгосрочные и краткосрочные влияния сферы услуг на экономику региона. Исследование показало, что увеличение стоимости услуг на 1 проц.пункт может привести к большим масштабам роста ВВП, расходов и занятости в течение длительного времени. В данной статье проанализирована роль модернизации сферы услуг в развитии центральной, восточной и западной частей страны (инновация регионального сотрудничества).

Ключевые слова: сфера услуг, развитие региональной экономики; совместная интеграционная модель; контрмеры

SUMMARY

Based on the co-integration model, with development level of regional economy, the thesis carries on quantitative analysis of the contribution degree of the GDP, related industries such as consumption, employment and manufacturing industry etc., analyzes the long-term and short-term influence of service industry on the regional economy,. The research indicated that, the service industry increases the value to grow 1 percentage point, may lead GDP, the expense and the employment has a larger scale growth for a long time. This article has analyzed the role of the service industry in development of center, western and east area of the country (region cooperation innovation). Keywords: service industry; regional economy development;co-integration model;countermeasure suggestion

CУЧACИI ПIДXOДИ ДO BИЗИAЧEИИЯ CyTOOCTI CBITOBOЇ ПPOДOBOЛЬЧOЇ БEЗПEKИ ЯК EKOИOMIЧИOЇ KATETOPH

Cтежко ИЛ., к.е.н., доцент, Кіровоградський національний технічний університет 1

Постановка проблеми. Шзважаючи на значні досягнення людства, пов'язані з впровадженням організаційних, економічних, технічних і технологічних досягнень в сільському господарстві, забезпеченість продовольством населення світу в ХХ столітті була недостатньою, це і визначило проблеми нового століття. Проблема продовольчої безпеки опинилася в центрі уваги світової політики і економіки, коли виникла проблема дефіциту світових продовольчих ресурсів. Це спонукало один з найавторитетніших міжнародних органів ООH - Продовольчу і сільськогосподарську організацію (ФAО) розробити міжнародну стратегію по забезпеченню продовольчої безпеки. Aлe невирішення проблем пов'язаних із забезпеченням світової продовольчої безпеки, що викликані диспропорцією між зростанням чисельності населення планети і можливостями біосфери залишаються актуальними і в ХХІ столітті.

Mетою статті є дослідження теоретико-методологічних підходів щодо визначення системи світової продовольчої безпеки та її складових.

Bиклад основного матеріалу. Продовольча безпека як економічна категорія була сформульована ФAО в 40-х роках минулого сторіччя. Підходи до її забезпечення змінювалися по мірі сприйняття глибини цієї проблеми. При традиційному підході продовольча безпека розглядалася як один з аспектів національної безпеки переважно з позицій розвитку агропромислового комплексу країни, виробників агропромислової продукції. Такий підхід отримав поширення в З0-б0 - ті рр. ХХ століття і передбачав досягнення країнами незалежності від зовнішніх факторів в забезпеченні населення продуктами харчування. Шзважаючи на це, слід відзначити його методологічний недолік, а саме інтереси людини не завжди були пріоритетними. Взагалі в процесі еволюції поглядів, що характеризують дану проблему виділяють декілька періодів.

Перший період, пов'язаний із зерновою кризою початку У0-х рр. XX століття, для нього характерно те, що проблема

© ^жко ИЛ., 2013продовольчої безпеки визначлася на рівні країни. Основна увага приділялась національному виробництву продовольства, з позицій забезпечення потреб населення країни, і вимірювалося за допомогою розрахунку балансу продовольства. Основна увага була сконцентрована на самозабезпеченні продовольством. Головним вважалося забезпечення виробництва продовольства у відповідності з потребами населення за науково обгрунтованими нормами споживання. Цієї думки дотримувався К. Маркс акцентуючи увагу на тому, що «виробництво продуктів харчування є найголовнішою умовою існування безпосередньо виробників і будь-якого виробництва взагалі...»[1].

Aлe у 80-х pp. XX століття стало очевидним те, що доступність продовольства на національному рівні ще не є гарантом того, що всі регіони і домогосподарства, були у достатній мірі забезпечені продовольством. Це можна розглянути на прикладі деяких африканських країн, які до середини 80-х рр. залишалися нетто-експортерами продовольства, в той час як більше половини їх населення хронічно недоїдало. Це свідчить про те, що продовольча безпека на національному рівні, не завжди є її гарантом на рівні домогосподарств всередині країни. Таким чином, відповідність виробництва продовольства потребам в ньому не завжди означає досягнення продовольчої безпеки.

В даний час розвиток концепції продовольчої безпеки призвів до того, що дослідники стали звертати увагу на можливості забезпечення населення продовольством, оскільки у такий спосіб можна охарактеризувати доступність до продовольчих ресурсів. Визначальним елементом нової концепції є не наявність продовольства (місцевого або імпортного) на ринках, а забезпечення будь-якої людини матеріальними і економічними умовами, що дозволяють їй задовольнити свої потреби в продовольстві. Таким чином, головним питанням на національному та світовому рівнях стає питання розподілу продовольчих ресурсів, оскільки існування голоду в світі відображає нездатність забезпечити одночасно приріст ресурсів та їх відповідний розподіл.

Щодо сутності поняття «продовольча безпека». Вихідний термін «food security» перекладається двояко: як продовольча безпека, або як продовольча забезпеченість. Другий варіант перекладу точніше відображає зміст поняття, оскільки визначає забезпечення гарантованої фізичної та економічної доступності продуктів харчування для населення. Однак, на наш погляд, поняття продовольча безпека ґрунтовніше розкриває зміст, ніж поняття продовольча забезпеченість, так як забезпеченість передбачає тільки наявність продуктів харчування у населення, а безпека ще включає можливості виробництва продовольства.

В концепції людського розвитку ПPООH продовольча безпека розглядається як один із аспектів безпеки людини і пов'язана з питаннями її здоров'я. Основні положення згаданої концепції були викладені в звіті ПPООH з людського розвитку за 1994 р. Під продовольчою складовою безпеки людини тут розглядають доступність основних продуктів харчування. Це передбачає наявність необхідної кількості продуктів харчування і вільного доступу до них, а також достатню купівельну спроможність населення.

Що стосується найбільш відомих визначень продовольчої безпеки, пропонованих західними дослідниками [2], то, відповідно до одного з найпоширеніших серед них є гарантування доступу всіх жителів і в будь-який час до продовольства в кількості, необхідній для активного та здорового способу життя.

Цікавими є підходи до розуміння сутності продовольчої безпеки, які були сформульовані ще в ХVIII столітті Т. Мальтусом [3] та Дж. Aндepcoнoм [4].

Підхід Т. Мальтуса вважають писимстичним до вирішення проблем продовольчої безпеки, оскільки на його думку у природі існує невідповідність між темпами зростання населення і збільшенням джерел існування. Штомють Дж. Aндepcoн пропонував оптимістичний підхід, оскільки він акцентував увагу на безмежних можливостях сільськогосподарського виробництва, які збільшуються по мірі зростанням народонаселення.

У ХХ столітті погляди на цю проблему змінились на економічний, який полягає у концепції обмеженості здатності планети Земля та технооптимістичний, в основі якого лежить концепція необмеженого зростання можливостей планети Земля, що грунтується на розвитку технічного прогресу, досягнень в біотехнології і агрохімії.

Можна припустити, що в ХХІ столітті, коли відбувається бурхливе зростання технічного прогресу, розвиток генної інженерії, вдосконалюються технології виробництва продовольства, все більше використовуються ресурси Cвітoвoгo океану, оптимістичний підхід найбільш наближається до реальності.

Більш конкретного змісту, що відповідає сучасним реаліям визначення сутності продовольчої безпеки, було сформульовано в «Плані спільних дій» [З] під час Римської зустрічі на вищому рівні з проблем продовольства. Де головна увага акцентувалася на доступності та якості продовольчих товарів, тобто зазначалося, що продовольча безпека існує, коли всі люди і в будь-який час мають фізичний і економічний доступ до достатньої в кількісному відношенні, безпечної та поживної їжі, щоб задовольняти свої дієтичні потреби та смакові переваги для ведення активного та здорового способу життя. Разом з тим в «Римській декларації з світової продовольчої безпеки» [б] мова йде про обов'язок будь-якої держави забезпечувати право кожного на доступ до безпечних для здоров'я і повноцінних продуктів харчування у відповідності з правом на адекватне харчування і основним правом на життя.

У відповідній науковій літературі та в офіційних документах міжнародних організацій, на жаль, не склалося до сих пір єдиного розуміння самого змісту продовольчої безпеки, що дозволяє охарактеризувати і виділити цю проблему з широкого кола питань, пов'язаних з продовольством. Aлe разом з тим, варто повторитися, що матеріали Римської зустрічі на вищому рівні з проблем продовольства містять не тільки узгоджене визначення продовольчої безпеки та окремих її характеристик (критеріїв), але і план відповідних спільних дій. Тому залишається дискусійним питання ідентифікації самого поняття продовольчої безпеки.

Продовольча безпека - відносно нова для вітчизняних економістів сфера наукових досліджень. В радянській економічній науці категорія «продовольча безпека» розглядалася переважно в академічному напрямку, а саме в порінянні з зовнішнім світом в цілому і фактично не порівнювалась з відносно відокремленим і самодостатнім продовольчим комплексом CPCP, який розвивався на планово-централізованих засадах. Перші наукові праці у сфері продовольчої безпеки нашої країни з' явилися на початку 90-х років XX століття у зв' язку з радикальними економічними реформами в Україні.

^оча^ку проблема продовольчої безпеки пов'язувалася лише з наявністю продуктів харчування, а її сутність полягала у спроможності забезпечення населення достатньою кількістю продуктів харчування. Питання продовольчої безпеки розглядалося лише в контексті національних і міжнародних резервів і пропозиції зерна. Такий підхід до поняття продовольчої безпеки ґрунтується на концепції недостатнього харчування. Вона, у свою чергу, базується на класифікації видів неправильного харчування: переїдання; вторинне недостатнє харчування; дієтична незабезпеченість; недоїдання.

Що стосується переїдання, то слід відзначити, що населення України це не стосується, оскільки це є проблемою суспільств з високими доходами. Вторинне недостатнє харчування є наслідком хвороб людини або будь-яких інших причин. Це швидше, проблема медична, ніж соціально-економічна. Дієтична незабезпеченість виникає, як правило, у випадку зниження рівня доходів населення, яке змушене відмовлятися від дорогих та більш повноцінних за кількістю вітамінів продуктів харчування (фруктів, овочів, риби, м' яса) та переходити на більш дешеві і менш повноцінні (картопля, макаронні та хлібобулочні вироби).

В нинішніх умовах зацікавленість дослідників проблемами національної продовольчої безпеки пов' язана з набуттям Україною членства в CОT. Оскільки внутрішні і зовнішні умови функціонування вітчизняного AПК динамічно змінюються і зовсім не в кращу сторону, а проблема продовольчої безпеки не тільки загострюється, а й суттєво ускладнюються. Це у свою чергу вимагає ефективного вирішення цих проблем, насамперед, здійснення відповідних теоретичних досліджень.

Згідно з прийнятим в 2011 р. Законом України «Про продовольчу безпеку» [У], остання визначається як соціально-економічне та екологічне становище, за якого всі соціальні і демографічні групи населення стабільно та гарантовано забезпечені безпечним і якісним продовольством у необхідній кількості та асортименті, необхідних і достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров'я населення України.

У відповідності з проектом Haціoнaльнoї доктрини продовольчої безпеки України [8] її визначають як стан економіки, при якому забезпечується продовольча незалежність країни. Значна увага у доктрині відведена фізичній, соціальній й економічній доступності для населення достатньої, безпечної та поживної їжі. При цьому вкрай важливо дотримуватися раціональних норм для підтримки активного таздорового способу життя.

У цьому контексті продовольча безпека країни розглядається як головний критерій ефективності державної економічної стратегії, а саме: політична здатність держави у забезпеченні населення доступними продуктами харчування згідно вимог міжнародних організацій; економічна здатність у забезпеченні потреб внутрішнього ринку та постачання сільськогосподарської продукції незалежно від зовнішніх ринків; соціальна консолідованість економічних інтересів населення в аграрному секторі з відповідними умовами праці і її оплатою та суб'єктами господарської діяльності.

Українські вчені переважно визначають основним у характеристиці продовольчої безпеки здатність держави гарантовано задовольняти потреби в продуктах харчування населення країни як за звичайних, так і надзвичайних умов. Продовольча безпека розглядається в контексті можливості держави гарантувати задоволення попиту в продовольстві на рівні, що забезпечує нормальний фізіологічний та інтелектуальний рівень життєдіяльності населення.

У "Концепції економічної безпеки України" [9], підготовленій Інститутом економічного прогнозування, продовольча безпека визначається як стан захищеності населення країни від недостатнього харчування, особливо від голоду, та наявність у державі необхідних можливостей для цього. Критерієм продовольчої безпеки є забезпечення достатнього харчування всіх громадян за нормальних умов та мінімально необхідного - за надзвичайних умов.

Продовольча безпека, на думку С. Кваші [10], є важливим складовим елементом загальнодержавної політики і характеризує політичну незалежність країни, її економічну міцність та стабільність, соціальну забезпеченість населення та здатність задовольнити продовольчі потреби своїх громадян без шкоди загальнодержавним інтересам.

Майже такої думки дотримується В.Мунтіян [11], який розглядає продовольчу безпеку як складову економічної безпеки України, остання визначається виробничо-продуктовою потужністю агропромислового комплексу та його спроможністю вчасно реагувати на кон'юнктуру продовольчого ринку. Натомість він ще звертає увагу на наявність необхідних обсягів перехідних запасів, а також платоспроможність населення, що здатне забезпечувати себе продуктами харчування.

Необхідність забезпечення продовольчої безпеки України вимагає відповідного рівня продовольчого самозабезпечення, що передбачає використання державної підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та вжиття заходів імпортного контролю з метою захисту власних виробників від іноземної конкуренції. Надійність забезпечення продовольчої безпеки полягає як у достатньому самозабезпеченні продуктами харчування, так і в наявності коштів для імпорту в необхідних обсягах за умов мінімальної потенційної вразливості продовольчого забезпечення населення у разі виникнення ускладнень з імпортом продовольства.

Слід відзначити, що Україна має достатньо високий потенціал агропромислового комплексу, який здатний на основі підвищення ефективності виробництва не тільки задовольнити продуктами харчування населення України, а й зайняти гідне місце на зовнішніх ринках. Тому доцільно розглядати забезпечення продовольчої безпеки з позицій розвитку АПК як на державному рівні, так і на рівні регіонів.

Однак забезпечення продовольчої безпеки залежить не лише від розвитку агропромислового комплексу. Нині в Україні обмежувальним фактором продовольчої безпеки є бідність населення через низькі доходи та високу їх диференціацію. Не зважаючи на те, що за останні 10 років доходи населення України зросли майже в три рази, вона зберігає статус однієї з набідніших країн Європи. Як свідчать соціологічні опитування найбіднішими себе вважають 25,5% населення, малозабезпеченими - 67%, відносно бідними - 7,3%, середньо забезпеченими - 0,1%, дуже забезпеченими себе не вважає майже ніхто. Відповідно до звіту Global Wealth 2010, за рівнем добробуту громадян Україна посіла в рейтингу передостаннє 39-те місце, випередивши лише Молдову. Заробітна плата становить лише 30% ВВП, тоді як в ЄС 60%.За даними ООН сьогодні в Україні за межею бідності знаходяться 76% населення. Заощаджувати на продуктах змушені 11% українців. Доречі витрати на харчування у сукупному доході сімей українців становлять майже 50%. Тоді як дані ООН свідчать, якщо ця стаття витрат становить 60% і більше, країна зараховується до бідних. Для порівняння: сьогодні в Німеччині сім'я витрачає на харчування 10% свого доходу, у Польщі - 25%. [12]. На цей аспект у своєму визначенні продовольчої безпеки звертають увагу М. Калінчик та ін. [13], стверджуючи, що основним критерієм продовольчої безпеки є здатність держави забезпечувати достатнє харчування усіх громадян, незалежно від їх доходів, за рахунок сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва.

Деякими економістами [14-15] продовольча безпека трактується перш за все як безпека харчування, коли під продовольчою безпекою розуміють забезпечення населення екологічно чистою, тобто безпечною для здоров' я їжею, яка не містить у собі складових, здатних спричиняти як безпосередню, так і віддалену шкоду здоров' ю споживачів і майбутніх поколінь. Однак, з точки зору міжнародної практики, безпека харчування, що означає якість і нешкідливість продуктів і лікарських засобів, має інший англійський термін "food safety". А, на нашу думку, є лише елементом складної і комплексної проблеми забезпечення продовольчої безпеки.

Б. Пасхавер в своїй науковій праці «Цінова конкурентоспроможність аграрного сектору» продовольчу безпеку визначає як забезпечення доступності і достатності продовольчого споживання всіма прошарками населення переважно за рахунок вітчизняного агропромислового виробництва [16]. Разом з тим відомі вчені В. Саблук, В. Власов, М. Лисак вважають, що розглядаючи продовольчу безпеку доцільно використовувати дві взаємопов'язані категорії - «продовольча безпека людини» і «продовольча безпека країни». Першу слід розглядати як відповідальність держави за забезпечення кожного громадянина необхідними енергетично-елементними складовими щоденного раціону харчування її віку, фізичному навантаженню і стану здоров' я, а другу - як продовольчу незалежність країни, яка оцінюється окремо по кожному виду продуктів [17]. Таке трактування сутності продовольчої безпеки виходить з двох її аспектів -соціально-економічного і політико-економічного.Перший аспект характеризує здатність держави забезпечити своїм громадянам споживання основних продуктів харчування у відповідності з прийнятими стандартами і нормами. А другий - визначає здатність держави мобілізувати внутрішні ресурси і агроекономічний потенціал країни для організації постачання населенню продовольства за рахунок власного виробництва і таким чином гарантувати самостійність і політичний суверенітет.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115 


Похожие статьи

Т С Медведкин - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций региональный аспект