О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Обґрунтований вибір конкурентної стратегії має здійснюватися на підставі оцінки конкурентоспроможності підприємства за методом, який диференційовано адаптований до прийняття поточних і стратегічних управлінських рішень [16]. Реалізація запропонованого методу здійснюється за допомогою розробленої математичної моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства, яку побудовано із використанням апарату нечіткої логіки і нейронних мереж [17]. Використання апарату нечіткої логіки і нейронних мереж при оцінці стратегічної конкурентоспроможності підприємства дозволяє узагальнювати безліч різних факторів в єдину інтегральну оцінку, що має безпосередню смислову цінність для аналізу конкурентної ситуації і ухвалення рішень щодо вибору конкурентної стратегії.

Розроблені теоретичні і методичні засади з вибору конкурентної стратегії за результатами проведеної оцінки конкурентоспроможності підприємства дозволяють визначити напрямок дій із забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Подальші дослідження можуть бути направлені на уточнення матриці вибору конкурентних стратегій і визначення зв' язку із іншими функціональними стратегіями в залежності від комбінації значень складових конкурентоспроможності підприємства.

РЕЗЮМЕ

Запропоновано математичну модель оцінки конкурентоспроможності підприємства, на основі нечіткої логіки і нейронних мереж. Ключові слова: математична модель, конкурентоспроможність підприємства, нечітка логіка, нейронні мережі.

РЕЗЮМЕ

Предложено математическую модель оценки конкурентоспособности предприятия на основе нечеткой логики и нейронных сетей. Ключевые слова: математическая модель, конкурентоспособность предприятия, нечеткая логика, нейронные сети.

SUMMARY

The mathematical model of estimation of competitiveness of enterprise based on fuzzy logic and neurons networks is offered. Keywords: mathematical model, competitiveness of enterprise, fuzzy logic, neurons networks.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Томпосон А.А. Стратегический менеджмент. Исскуство разработки и реализации стратегии // А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд // Пер. с англ. под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. - М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.

2. Портер М. Стратегия конкуренции / М. Портер // Пер. с англ. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. - 715 с.

3. Найденко О.Є. Внутрішньовиробничі аспекти формування конкурентної стратегії підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / О.Є. Найденко. - Харьків. : Харківський національний економічний університет.- 2006.- 25 с.

4. Гевлич Л.Л. Використання стратегічної діагностики в розробці стратегії підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Л.Л. Гевлич. - Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2005.- 19 с.

5. Салиев А. Н . Систематизация конкурентных стратегий предприятий / А.Н. Салиев. [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/knp43/knp43_102-105.pdf.

6. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг // Пер. с англ.-2-е европ. изд. - М.; СПб.; К. : Издат.дом «Вильямс», 1998. - 1056 с.

7. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика / А. Ю. Юданов. - 2-е изд. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", Гном-

Пресс, 1998.- 384 с.

8. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. - М. : Изд-во МГУ, 1995. - 252 с.

9. Редькін О. С. Сучасні стратегїї та технологїї корпоративного управління: Монографія/ О. С. Редькін, В. Реген, Н. А. Хрущ.- Одесса: "Евен", 2004.- 216 с.

10. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: Монографія / За заг. ред. д-ра екон. наук, професора Ю. Б.Іванова, д-ра екон.

наук, професора О.М. Тищенка.- Х.:„ІНЖЕК", 2006.- 384 с.

11. Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса: Монография / За общ. ред. д-ра экон. наук, профессора

А.Н. Тищенко - Х. : „ИНЖЭК", 2007.- 376 с.

12. Тищенко А. Н. Комплексный подход к оценке конкуренто-способности и позиционирования предприятий / А.Н. Тищенко, И. Л. Райнин // Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: Монографія.- Х.: ВД „ІНЖЕК", 2006.- С. 135-156.

13. Васконселлос-и-Са Жоржи. Стратегические ходы: 14 наступательных и оборонительных стратегий для достижения конкурентного преимущества / И.В. Тараненко (науч.ред.), Е.А. Латыш (пер.). - Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. - 240 с.

14. Формування стратегії розвитку промислового виробництва: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.01 [Електронний ресурс] / Л. А. Некрасова; НАН України. Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. — О., 2002. — 20 с.

15. Іванов Ю. Б. Теоретичні та методичні проблеми забезпечення сталості конкурентної позиції підприємства /Ю. Б. Іванов, Т. М. Чечетова-Терашвілі // Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики: Монографія.- Х.: ВД „ІНЖЕК", 2007.- С. 173 - 192.

16. Надтока Т.Б. Оцінка конкурентоспроможності підприємства електрозв'язку / Т.Б. Надтока, І.В. Булах // Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. Випуск 33-2 (128). - Донецьк : ДонНТУ, 2008. - С. 345-251.

17. Булах І.В. Математична модель оцінки стратегічної конкуренто-спроможності підприємства / І.В. Булах // Вісник Національного універ-ситету водного господарства та природокористування : зб. наук. праць / відп. ред. В. А. Гурін. - Рівне : Видавничий центр НУВГП, 2007. - Вип. 3 (39). - С. 24-31.

УДК 338.26

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

Бурук Г.П., к.е.н., м.н.с. сєктору eкoнoмiкo-eкoлoгiчниx досліджень ІЕП НАН України '

Сучасні процеси глобалізації світової економіки, світові інтеграційні процеси призвели до зростання конкуренції, як на світових ринках, так і на внутрішньому ринку України.В умовах переходу економіки України на ринкові методи і форми господарювання особливо гостро постає проблема ефективного управління конкурентоспроможністю продукції. Вирішення даного завдання є можливим тільки на основі формування системи управління конкурентоспроможністю продукції. Система управління конкурентоспроможністю продукції створює передумови для якісного покращення процесу планування, організації та контролю діяльності підприємства, забезпечення високої конкурентоспроможності продукції. Тому особливо важливим стає використання спеціальних інструментів, а саме системи управління конкурентоспроможністю продукції для створення необхідних умов забезпечення таких характеристик продукції, які б максимально відповідали потребам споживача.

Методологічні основи та практичні аспекти конкурентоспроможності відображені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Г. Азоєва [1], Е. Горбашко [2], Ж. Ламбена[3], Р. Фатхудінова [4], та інших. Питанням прийняття управлінських рішень на підприємстві та теорії систем управління присвячено багато праць вітчизняних й зарубіжних вчених таких як: Е. Бир [5], Г. Ван [6], В. Геєць [7],Ф. Тейлор [8]. Але незважаючи на значні досягнення в теорії конкурентоспроможності продукції, окремі аспекти конкретних практичних питань щодо особливостей побудови систем управління адаптованих до проблем підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств залишаються актуальними і потребують доопрацювання.

Метоюстатті є формування системи управління конкурентоспроможністю продукції.

Особливості системи управління конкурентоспроможності продукції тісно пов'язані з вибором стратегічних орієнтирів її діяльності.Формування такої системи повинно бути спрямованим на створення унікальних властивостей продукції, врахувати жорстку конкуренцію на ринку та вимоги споживачів, забезпечувати гнучкість управління у підвищеній мінливості та невизначеності зовнішнього середовища.

Опираючись на теорію систем ієрархій, загальну структуру моделі управління конкурентоспроможністю промислової продукції визначено, як сукупність трьох взаємодіючих підсистем - суб'єкта управління (керуючої підсистеми), об'єкту управління (керованої підсистеми) й системи зв'язку (рис. 1). Інформація про конкурентоспроможність продукції й сигнали зовнішнього середовища (сигнал \¥) сприймаються керуючою системою, переробляються у відповідності з тією чи іншою ціллю управління, в управлінську дію, що передається об'єкту управління (канал прямого зв'язку Р). Суб'єкт управління спрямовує імпульси впливу, які включають в себе інформацію про те, як надалі повинен функціонувати об' єкт управління. Процеси отримання інформації, її зберігання і передачі здійснюється через канали зв' язку. Ефективне управління, при змінюванні умов функціонування об' єкту управління, не можливе без налагодженого своєчасного зворотного зв'язку (канал зворотного зв'язку >І), який інформує про результати функціонування суб'єкту управління.

Процес управління конкурентоспроможністю продукції можна розглядати у вигляді сукупності послідовних дій і виконуваних функцій для досягнення мети керуючої системи.

Керуюча система здійснює основні функції управління: планування, організацію, мотивацію, облік, контроль, й регулювання діяльності по забезпеченню конкурентних переваг продукції.

(2 - інформаціяпро вплив зовнішнього середовища

Р - вхідна інформація, яка передається по каналу прямого зв'язку

N - інформація про стан керованої системи управління

Рис. 1. Структура системи yнpaвлiння конкурєнтоснроможністю нродукції

На етапі планування важливим є: 1) збір, обробка й комплексне дослідження стану навколишнього середовища; 2) аналіз виробничо-збутових можливостей підприємства; 3) формування мети, задач в управлінні конкурентоспроможністю продукції, стратегічних напрямків по їх досягненню.

Організація управління конкурентоспроможністю промислової продукції здійснюється через встановлення постійних і тимчасових взаємовідношень між всіма підрозділами підприємства, визначення порядку і умов функціонування підприємства. Функція організації реалізується шляхом адміністративно-організаційного управління й оперативного управління.

Мотивація ефективної діяльності персоналу по забезпеченню конкурентоспроможності продукції здійснюється поетапно:виявлення виникаючих потреб, пошук шляхів задоволення потреб, визначення засобів усування потреби, здійснення дій.

Облік і контроль є функціями управління, які забезпечують стійкий зворотній зв'язок між процесом досягнення цілей і

© Бурук Г.П., 2O12здійсненню контролю

забезпеченням

відповідності їх до запланованих. Основними завданням контролю є:

1) визначення   показників   і   масштабу   їх   допустимих   їх відхилень конкурентоспроможності продукції;

2) формування системи обліку в управлінні конкурентоспроможністю продукції;

3) здійснення оцінки рівня конкурентоспроможності продукції та інших показників діяльності суб' єкту управління згідно визначених показників, нормативів і стандартів;

4) пошук причин відхилень отриманих результатів контролю від запланованих.

Виявлення потреби (нестача будь-чого)

Пошук шляхів

 

Здійснення дій,

задоволення

 

визначенняповедінки

потреби

 

 

 

т

Створення

 

Визначення засобів

пробуджень і

—►

задоволення

мотивів

 

потреби

так

 

Усунення мотивації

Рис. 2. Модель мотивації поведінки через потреби Останньою функцією управління є регулювання діяльності по підтримці в системі управління конкурентоспроможністю продукції заданих параметрів. Особливістю функції є те, що вона пов' язує систему управління з навколишнім середовищем. Основною її задачею є збереження стану впорядкованості в підсистемі досліджень, забезпечення ресурсів, виробництва, збуту (суб' єкту управління) та підсистемі управління (об' єкту управління). Процес регулювання діяльності по управлінню конкурентоспроможності продукції здійснюється на основі послідовних дій (рис.3):

1) оцінка відповідності досягнення цілей системи;

2) у випадку існуючих відхилень запланованих результатів діяльності підприємства від отриманих, проводяться дослідження реалістичності досягнення поставлених цілей і відповідних стандартів щодо їх досягнення;

3) якщо було виявлено, що виконання цілі не можливе під впливом сформованих факторів зовнішнього середовища виконується перегляд мети, і відповідних критеріїв її досягнення;

4) у    випадку    підтвердження    реалістичності    цілі,    здійснюється    встановлення    причини    відхилень управління конкурентоспроможністю продукції від планових;

5) пошук методів та здійснення корегуючих дій щодо усуванню відхилень.

Планування

\

/

 

Розробка цілі,

 

 

стратегічних і

 

 

оперативних

 

 

планів по

 

 

управлінню

 

 

конкурентосп-

 

 

роможністю

 

 

продукції

 

/

 

\

Визначення показників результативності управління

конкурентоспроможно

сті продукції

Рис. 3. Модель процесу контролю та регулювання управління конкурентоспроможністю продукції

до

Взаємодія суб'єкту і об'єкту в системі управління конкурентоспроможністю промислової продукції здійснюється шляхом обміну інформацією ц, матеріальними фінансовими трудовими ресурсами технологіями, устаткуванням й обладнанням ^, що представлено на рис 4.

В залежності від етапу управління конкурентоспроможністю продукції використовуються вхідні потоки інформаційних, фінансових, матеріальних, кадрових та інших ресурсів, потоки внутрішніх взаємозв' язків в процесі управлінської діяльності та вихідні потоки у вигляді продукції підприємства.Основою планування управління конкурентоспроможністю продукції виступає інформація про стан навколишньогоприродного середовища

Таблиця 1

_Позначки до рисунку 4._

Позначки

Характеристика

Позначки

Характеристика

«і» ^

інформаційні потоки;

«г»

технології, устаткування;

 

фінансові потоки;

«к»

кадри, персонал;

«т» _

матеріальні потоки;

«]»

порядковий номер відповідного потоку.

В процесі планування управління конкурентоспроможністю промислової продукції отримуються результати аналізу впливу факторів зовнішнього середовища і21, можливі загрози та потенційні можливості отримання конкурентних переваг і22, механізму формування попиту і23 на основі досліджень поведінки, системи цінностей і переваг споживачів, проведення сегментування ринку, оцінки конкурентоспроможності аналогічної продукції, слабких і сильних сторін політики конкурентів і24. Планування виробничої і збутової діяльності здійснюється з урахуванням проведеного аналізу сильних і слабких сторін підприємства і25, виробничо-збутових можливостей і26, оцінки фінансового і27, матеріального і28, кадрового і29, науково-технічного потенціалу і210, виробничих потужностей і211, системи збуту і просування продукції і212, прогнозування ситуації на ринку, рівня попиту, витрат та прибутків підприємства за різними сценаріями забезпечення конкурентних переваг і213. Проведення оцінки якості, досліджуємої і конкурентної продукції та особливостей дії й переваг новітніх технологій потребують відповідних науково-дослідних і лабораторно-конструкторських досліджень та здійснюються шляхом посилання запиту на відповідні роботи і214 та отримання відповідних результатів і215.Підсумком реалізації функції планування в управлінні конкурентоспроможністю продукції є формування принципів і216, цілей і2п, задач підприємства і218.

Організація забезпечення конкурентоспроможності, просування та збуту продукції передбачає процес поєднання кадрових, фінансових, матеріальних засобів, технологій і устаткування для досягнення поставлених цілей системи управління. Для організації виробництва формуються інформаційні потоки щодо визначення структури підприємства і3ц, підбору персоналу управлінської, виробничої і збутової діяльності належної кваліфікації і32і, встановлення задач, посадових обов'язків і повноважень працівників підприємства іщ.Організаційна структура управління конкурентоспроможністю промислової продукції в залежності від виконуваних функцій, товарного асортименту, відмінностей ринків може приймати товарний, функціональний, територіальний, змішаний вид організації. Адміністративно-організаційне управління передбачає розподіл організації на блоки, що відповідають важливим напрямам діяльності по реалізації цілей організації, а саме створення організаційної структури керуючої підсистеми «мотивації виробничої і збутової діяльності» і3ц, «обліку і контролю виробничої і збутової діяльності» і312, «регулювання виробничої і збутової діяльності» і312, формування відповідного персоналу -із2і, і322, і323, встановлення повноважень різних посад згідно визначених керуючих підсистем і331, і332, і333, забезпечення умов роботи співробітників і341, і342, і343, визначення характеристикиорганізації ефективної взаємодії всіх підрозділів підприємства і351, і352, і353

Мотивація персоналу здійснюється на основі економічних, соціально- психологічних і адміністративних методів управління та забезпечується відповідними інформаційними і^, фінансовими і кадровими ку потоками. Інформаційні потоки стосовно мотивації персоналу розкривають деталі та механізми стимулювання праці за допомогою:

- економічних важелів 4і), які включають:

і4п - заохочувальну та гнучку систему оплати праці, яка основана на встановлені залежності доходу від загальної ефективності

праці;

1412 - премії за досягнення відповідних результатів праці;

1413 - спеціальні премії, які не залежать від успіхів працівників;

1414 - доплату за підвищення кваліфікації та стаж роботи;

1415 - компенсаційні виплати працівника;

1416 - продаж робітникам акцій підприємства;

- соціально-психологічних методів впливу, які забезпечують 42;): і421 - стабільність службового положення;

і422- організацію систематичної перепідготовки, підвищення кваліфікації і рівня освіти кадрів;

1423 - можливість для самореалізації і визнання у колективі;

1424 - нагороди, грамоти за визначні заслуги;

1425 - формування підрозділів ("команд") на основі психологічної відповідності співробітників;

1426 - комфортний психологічний клімат в колективі;

1427 - формування особистої мотивації людей виходячи з філософії підприємства;

1428 - мінімізацію психологічних конфліктів;

1429 - розробку службової кар'єри на основі психологічної орієнтації працівників;

і42ю - формування корпоративної культури на основі норм поведінки і образів ідеальних співробітників;

- адміністративних методів 43і), які реалізуються через:

1431 - затвердження адміністративних норм і нормативів, стандартів підприємства;

1432 - правове регулювання;

1433 - видання наказів, вказівок і розпоряджень, інструкцій;

1433 - затвердження методик і рекомендацій;

1434 - встановлення адміністративних санкцій, заохочень, штрафів.

Важливе значення в управлінні конкурентоспроможністю продукції відіграє керуюча підсистема «облік і контроль виробничої і збутової діяльності», основним завданням якої є створення умов для внесення коректив в заплановані показники розвитку як окремих підрозділів, так і підприємства в цілому. Функція контролю здійснюється через формування інформаційних потоків стосовно запиту про фактичні результати діяльності всіх підрозділівпідприємства, які займаються процесом управління конкурентоспроможністю продукції % отримання звітів по запиту ід, порівняння їх з плановими показниками, виявлення відхилень і7), аналізу причин таких розбіжностей ід. Реалізація функції обліку і контролю забезпечується відповідними фінансовим /6]- і кадровими ресурсами.Для контролю результативності управління конкурентоспроможністю продукції збирається наступна облікова інформація: рівень конкурентоспроможності продукції;

- ноказники результативності нолітики:

152- товарної;

153- цінової;

154- збутової;

І514- комунікаційної; кадрової нолітики;

- ноказники фінансової звітності:

156- балансового обліку (оборотні активи, довгострокові інвестиції, необоротні активи, нозиковий канітал, власний канітал);

157- звіту нро нрибуток (дoxoди, собівартість нродукції, валовий нрибуток від реалізації нродукції, дoxiд від основної і неосновної діяльності, дoxiд до снлати нодатків, нрибутковий нодаток, чистий нрибуток);

158- звіту нро зміни у фінансовому ноложенні ніднриємства (джерела, нанрями використання і зміни у cтaттяx числи оборотна

засобів);

звіту нро pyx гpoшoвиx засобів (pyx гoтiвкoвиx гpoшoвиx засобів в результаті виробничо-збутової, інвестиційної, фінансової

діяльності);

І510- звіту нро власний канітал (нривілейовані акції, звичайні акції, додатковий снлачений канітал, власні акції ніднриємства, нерозноділений нрибуток, фінансові засоби на розвиток ніднриємства);

ноказники ефективності госнодарської діяльності ніднриємства (ноказники нрибутковості, рентабельності реалізації нродукції, активів, власного і нозичкового каніталу);

i5j2- ноказники фінансового ноложення і нлатоснроможності (ноказники ліквідності, оберненості засобів, нлатоснроможності і фінансової стійкості засобів).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах