О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Єдність інформаційного простору

Єдине інформаційне середовище, єдина система бізнес-логістичних процесів при реалізації проектів і програм

Створення єдиного інформаційного простору: автоматизація робочих місць, діяльність по плануванню, інтеграція служб та ін..

© Васильченко А.О., Бэлявцева Є.Ю., 2012

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, СПЕЦВИП., Т.2, 2012

Територіальна локалізованість

Використання ефекту територіально-адміністративного ділення, близькості місцерозташування, сусідства учасників

Загальний економічний ефект в результаті виконання програм інновацій, інвестицій, виробництва і реалізації продукції(робіт, послуг), пов'язаних з потребами територій

Масштабність

Ефект стискування тимчасового періоду реалізації проекту. Нарощування загальних об'ємів інвестиційного потоку. Збільшення завантаження потужностей

Сукупність внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на ефективність кластерної структури. Економічний, науково-технічний, синергетичний, соціальний ефекти кластерної діяльності

Резерв живучості

Життєздатність структур до функціонування і саморозвитку. Дієздатність підсистем

Здатність до безперервного саморозвитку. Стійкість діяльності до зовнішніх імпульсів. Надійність договірних взаємозв'язків

Гнучкість структур

Можливість передислокації учасників кластера в інший кластер, або зміни функцій, які виконуються від проекту до проекту

Зняття інвестиційних проектів з безперспективних напрямів. Перерозподіл незавантажених потужностей для потреб інших програм будівельного комплексу. Відкритість за відношенням до середовища

Методологічні основи розвитку договірної діяльності пов'язані з оцінкою характеристик кількісних проявів зв'язків, що дозволяють розглядати резерв їх живучості, і характеристик властивостей зв'язків, завдяки яким розглядається комплекс чинників діяльності суб'єктів будівельного комплексу

Якщо розглядати будівельний комплекс з точки зору інвестиційно-будівельних проектів, як основних об'єктів управління, і представляти його у вигляді структури, за якою пересуватимуться товарно-матеріальні цінності, то будівельний комплекс є великою логістичною системою, в якій діють певні правила і форми взаємовідносин (зв'язків). Особливістю таких взаємовідносин, з одного боку, являється чіткий характер правил організації зв'язків при виконанні будівельних проектів, з іншого боку, цим взаємовідносинам властивий стохастичний характер партнерських стосунків.

Використання принципів формування кластера дозволяє говорити про наявність теоретичної можливості організації діяльності будівельного комплексу на кластерній основі, за усіма параметрами, відповідної для сучасного етапу його розвитку і умов ринкової форми господарювання.

Договірна діяльність є основою для формування зв'язків між учасниками будівельного комплексу і лежить в основі процесів організації різного типу об'єднань.

У зв'язку з великою кількістю існуючих видів контрактів виникає потреба в рішенні задачі їх вибору, яка зводиться до оцінки схеми організації взаємовідносин. Ефективність схеми взаємовідносин залежить від семи основних критеріїв:

ЗфСВ = /(ФР, УР, СБ, ВР, ОЗ, ОГП, ОСП), (1)

где ЗфСВ - ефективність організації схеми взаємовідносин; ФР - фінансовий ризик; УР - управлінський ризик; СБ - оцінка доцільності поєднання стадій будівництва; ВР - виробничий ризик; ОЗ - оцінка відповідальності замовника; ОГП - оцінка відповідальності генпідрядника; ОСП - оцінка варіантів залучення субпідрядних організацій.

Мал. 1. Модель будівельного кластеру [7].Оцінююча шкала для ухвалення рішення про вибір типу підрядного контракту по варіантах розділення повноважень розроблена на підставі обробки даних експрес-опитування про характеристики схем взаємовідносин і практики будівельної діяльності компаній в м. Донецьку, представлена в табл. 2.

Таблиця 2

_Оцінка ваги критеріїв за схемами взаємодії учасників будівництва_

Доля критеріїв оцінки_

Схема організації взаємовідносин

Фінансов ий ризик

Управлін

ський

ризик

Сумісниц тво стадій

Виробни

чий

ризик

Відповіда

льність

замовника

Відповіда льність генпідряд ника

Залучення

субпідрядних

організацій

Сума

часток

критеріїв

Традиційна

0,12

0,15

0,16

0,09

0,21

0,12

0,14

 

Проектно-будівельна

0,14

0,15

0,14

0,16

0,08

0,18

0,15

 

«Під ключ»

0,15

0,12

0,15

0,13

0,10

0,19

0,16

 

Управління проектом

0,14

0,15

0,14

0,13

0,14

0,15

0,15

 

Контракт з гарантом

0,10

0,12

0,14

0,19

0,16

0,13

0,16

 

Рішення про вибір схеми організації взаємовідносин приймається на підставі найбільшої оцінки і є механізмом попереднього підбору оптимальних варіантів договірної співпраці.

За економічною сутністю договірна діяльність є набором дій з формування господарських міжфірмових зв'язків. При оцінці договірної діяльності одночасно вирішуються два завдання: формуються потреби компаній в участі в структурних об'єднаннях (наприклад, кластерах) і визначається рівень ринкової самостійності (здібності укладати контракти) учасників будівельного комплексу.

Складнощі договірної діяльності у будівельному комплексі призводять до необхідності розробки договірної політики його учасників. Договірна політика представляється нам продуманою стратегією організації взаємовідносин з партнерами по бізнесу і встановлення на цій основі господарських зв'язків.

Взагалі кажучи, основною метою договірної політики компанії у будівництві є створення таких стосунків для виробничої (технічної і фінансової) діяльності підприємства на основі організації взаємовідносин з компаніями довкілля, при яких ефективність діяльності на підприємстві буде максимальна.

Управління договірними процесами у будівельному комплексі пов'язано з рішенням двох важливих завдань: досягнення внутрішньої гармонії системи, що виражається в ефективній організації бізнес-процесів і безперервному плануванні програми виробництва робіт через використання фірмового потенціалу; досягнення зовнішньої гармонії системи, що виражається у безперервному пошуку договірних взаємовідносин, перспективною формою яких є тимчасові об'єднання учасників комплексу(таблиця. 3).

Практика будівництва формує відмінності між можливістю реалізації різних підрядних договорів.

Індивідуальні якості проекту і особливості умов контракту, а також позитивні тенденції реалізації проекту створюють загальну оцінку привабливості договірної діяльності. Привабливість підряду - це сукупність індивідуальних якостей підрядного проекту і особливостей умов контракту, розглянутих з урахуванням виробничої ситуації в компанії. Модель для визначення привабливості підрядної пропозиції має наступний вигляд:

Пзаг=  %Пв +/П" Па + кП Пф, (2)

где Пзаг - загальна привабливість підрядних договорів; % ц. р, к, а- вагомі коефіцієнти; Пф, Пв, П", Па, П - відповідно фінансова, виробнича, організаційна, архітектурна і конкурентна складова привабливості.

Таблиця 3

Порівняння договірної політики учасників будівельного комплексу_

Роз'єднанісуб'єкти діяльності

Суб'єкти тимчасових об'єднань

Особливості політики

Залучення   компаній   до   довгострокової   співпраці   на основі інтеграційних процесів

Залучення компаній до довгострокової співпраці на основі розвитку міжфірмових взаємовідносин

Розділення функціональних обов'язків учасників проекту на основі оцінки доцільності використання типів контрактів

Розділення  функціональних  обов'язків  учасників інвестиційно-будівельних проектів на основі збалансованості участі суб'єктів

Орієнтація політики

Орієнтація   на   потенційні    переваги   компанії   порівняно з конкурентами. Розвиток рівня дієздатності компанії

Орієнтація   на   спільне    використання   потенціалу учасників об'єднання.   Розширення дієздатності  за рахунок можливостей компаньйонів

Орієнтація на фінансову збалансованість пропозицій. Формування конкурентної тендерної ціни об'єкту договору

Орієнтація   на   стійкість   (когнітивність)   фінансових потоків. Формування взаємовигідних фінансових умов об'єкту договору

Орієнтація    на    передконтрактну    оцінку    пропозицій. Вибір найпривабливіших контрактів

Внутрішні пріоритети. Двохетапний вибір пропозицій з обліком не лише привабливості пропозицій, але і їх кластерних взаємодій

Орієнтація   на   турбулентність   ринку.   Ефект   "присутності в потрібний час"

Орієнтація на рівномірність договірної діяльності. Мінімізація негентропії

Орієнтація на запаси і резерви. Мінімізація зобов'язань.

Орієнтація на інформаційну і ресурсну єдність. Мінімізація ризиків

Очікувані результати від реалізації політики

Зміцнення ніші ринку за рахунок специфіки діяльності

Підвищення конкурентоспроможності і інвестиційної привабливості

Підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок збільшення якості   і новацій діяльності (внутрішньопотенційний ефект)

Підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок використання сукупного потенціалу (синергетичний ефект)

Проведені нами дослідження будівельних підрядних компаній Донецького регіону дозволяють сказати, що привабливість компанії можна визначити з урахуванням вагових коефіцієнтів критеріїв, що впливають на результуючий показник.

При цьому ваги критеріїв залежать від цілей компанії. Так, якщо компанія працює, орієнтуючись на прибуток, то найбільшу вагу (33 %) мають фінансові критерії підрядної пропозиції, якщо компанія вважає основною метою повне завантаження виробничих потужностей, то найбільша вага (33 %) має чинник виробничої зацікавленості, а якщо компанія вважає основною метою роботи за контрактом репутаційні аспекти, то чинники фінансової і виробничої привабливості мають однакову вагу (26 %).

Привабливість підряду є основою для аналізу ефективності як окремих проектних умов, так і діяльності усієї договірної системи і безпосередньо пов'язана з організаційним середовищем взаємовідношення сучасних компаній в аспекті їх діяльності за реалізацією спільних цілей, яка зумовлює необхідність обліку впливу здібностей компаній і їх відособлених інтересів на зміну результатів.

Модель для визначення привабливості підрядної пропозиції з урахуванням пріоритетів розвитку має наступний вигляд:

0,23Пи +0,19По +0,12Па +0,13Пк +0,33Пф,

при Пф>Пв; По; Па; П;

Поб= 0,33Пв+0,16По+0,12Па +0,20Пк +0,19Пф , (3)

при Пв>Пф; По; Па; П;

0,26Пв +0,17П +0,13Па +0,18Пк +0,26Пф,

при По; Па; Пк >ГҐ; Пф,

где Поб, Пф, Пв, П", Па, П - відповідно загальна, фінансова, виробнича, організаційна, архітектурна і конкурентна привабливість. Оцінка здібностей компанії виражається у величині загального потенціалу як сукупності потенційних можливостей, спрямованих на своєчасне виконання договірних зобов'язань з необхідною якістю :

Пск = аД + РД + 8Цф, (4)

где Пск - дієздатність компанії, Д - управлінська діздатність, Дф - фінансова дієздатність; Д - виробнича дієздатність; а, /}, 8 -вагомі коефіцієнти (для підприємств Донецької області: а = 0,36; р= 0,26; 8= 0,38).

Проведені нами дослідження будівельних підрядних компаній Донецького регіону, дозволяють сказати, що потенціал будівельної компанії, привабливість контрактів і об'єми виробничо-договірної діяльності пов'язані між собою:

Дск (5)

где Удог - сумарний об'єм договорів, можливість укладення яких розглядає компанія; Упр - сумарний об'єм робіт, які виконує компанія; X - коефіцієнт зіставлення об'ємів (для підприємств Донецької області Х=0,9); Дск - дієздатність будівельної компанії; Поб -загальна привабливість підрядних договорів.

Представлена модель дозволяє планувати діяльність виробничо-договірної системи підрядної будівельної компанії при розгляді ринку підрядних замовлень і оцінці своїх можливостей.

Висновки. Сформульована концепція управління договорами у будівельній компанії припускає, що аналіз привабливості підрядних договорів, як основи договірних взаємовідносин, є базою підвищення ефективності функціонування компаній в умовах підрядного ринку і мірою для ухвалення рішень про доцільність об'єму договірної діяльності по укладенню нових контрактів.

Розроблений підхід має практичне значення, пов'язане з управлінням виробничим портфелем підрядної компанії. Причому діяльність за його формуванням в умовах безперервного функціонування ринку підрядів набуває такого ж безперервного характеру. Безперервність сучасних договірних процесів є важливим методологічним принципом розвитку виробничо-договірної діяльності у будівельному комплексі.

РЕЗЮМЕ

В даній статті проведена оцінка міжфірмових відношень в процесі розвитку будівельного комплексу. Сформована концепція управління договорами в будівельній компанії, представлена модель для визначення привабливості підрядної пропозиції з урахуванням пріоритетів розвитку, що має практичне значення, пов'язане з управлінням виробничим портфелем підрядної компанії. Ключові слова: будівельний комплекс, концепція управління угодами РЕЗЮМЕ

В данной статье проведена оценка межфирменных отношений в процессе развития строительного комплекса. Сформирована концепция управления договорами в строительной компании, представлена модель для определения привлекательности подрядного предложения с учетом приоритетов развития, которая имеет практическое значение, связанное с управлением производственным портфелем подрядной организации.

Ключевые слова: строительный комплекс, концепция управления договорами

SUMMARY

In given article the assessment of interfirm attitudes during progress of a building complex is lead. The concept of management by contracts in the building company is generated, the model for definition of appeal of the contract offer in view of priorities of progress which is of practical significance, connected with management of an industrial portfolio of a contract organization is presented. Keywords: buildsng complex, concept of management by contracts

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. В. І. Оптимізація стратегій будівельної організації в ринкових умовах : монографія І В. І. Am^- К.: «Ратібор», 2004. - 242 с.

1. Accэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия І Г. Accэль. - М. : ИHФРA, 1999. - 804 с.

2. Ваниева Э. A. Тенденції розвитку будівельної галузі України І Э. A. Ваниева ІІ Учені записки Кримського інженерно-педагогічного університету. Випуск 19. - Экон. науки. - Сімферополь: НИЦ СТОС, 2009. - С. 39-45.

3. Кунниева ЗА. Проблемы оптимального стратегического управления развития строительных предприятий ІІ Региональный вестник молодых ученых. - 2009. - №1(17). - С.35-37.

4. Подольський, Р. Ю. Оцінка впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність будівельних організацій І Р. Ю. Подільський, В. Г. Кузнєцов ІІ Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Видавництво ТAHГ "Наукова думка". - Вип. № 5. - 2002. - С.125-128.

5. Шиндина, T. A. Методические основы оценки эффективности межфирменных взаимоотношений участников строительного комплекса І ТА. Шиндина, Е.В. Гусев, И.П. Савельева ІІ Вестник ЧелГУ. - Челябинск, 2007. - №19(4).

УДК 339.133.017

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЗАДОВОЛЕНОГО ПОПИТУ У ЗАЛІЗНИЧНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ

ПЕРЕВЕЗЕННЯХ

Вертель В.В., доцент кафедри «Менеджмент організацій і логістики» Державного економіко-технологічного університету транспорту '

Постановка проблеми. Для оцінювання майбутнього попиту у залізничних пасажирських перевезеннях необхідно вивчати наміри потенційних пасажирів, використовувати власний досвід і проводячи експертне оцінювання та тестування транспортного ринку. Прогнозування та оцінювання попиту у залізничних пасажирських перевезеннях сьогодні проводяться на основі аналізу динаміки перевезень за минулі періоди, що призводить до хибного прогнозування попиту у залізничних пасажирських перевезеннях. Невідповідність сучасним вимогам транспортного ринку традиційних засобів планування пасажирських перевезень визначає актуальність обраної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження попиту у залізничних пасажирських перевезеннях зробили: Кулаєв Ю.Ф., Терьошіна М.П., Лапідус Б.М., Правдін Н.В., Негрей В.Я. Серед закордонних дослідників можливо виділити праці На Чен, Х. МакГіхан, які при прогнозуванні попиту враховують забезпеченість пасажирів автомобілями і вперше вираховують ступінь задоволення попиту на залізничні перевезення. Спроби враховувати потенційний попит на залізничному транспорті було здійснено Марсі Лов, Саорі Токуока, Крістен Дабей, Гарі Гереффі для обґрунтування капіталовкладень у рухомий склад на основі опитування і анкетування мешканців поблизу залізничних станцій.

Спроби структурувати реалізацію попиту у вигляді запитів-діалогів на залізничні пасажирські перевезення були здійснені Еміліо Санчесом, Михайлом Александровим та Паоло Россо за допомогою кластерізації запитів пасажира і побудові математичної моделі реалізації пасажирських квитків. Проаналізувавши здобутки вчених можна дійти висновку, що планування залізничних пасажирських перевезень здійснюється на основі звітних даних щодо кількості перевезених пасажирів, не враховується кількість потенційно можливих пасажирів, які з різних причин не скористалися послугами залізниць.

Мета дослідження. Метою дослідження є проведення маркетингового дослідження з метою виявлення величини і структури незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях.

Виклад основного матеріалу. Методологічну основу маркетингових досліджень незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях складають загальнонаукові, аналітико-прогностичні методи, прийоми, запозичені з різних областей знань [1].

Ефективне маркетингове дослідження, як правило, охоплює п'ять послідовних етапів, серед яких: визначення проблеми, розробка плану дослідження, його реалізація, обробка та аналіз даних, підготовка звіту та розробка рекомендацій.

При прогнозуванні обсягів пасажиропотоків виникає проблема: чи впливає незадоволений попит на обсяги пасажиропотоку і які його зовнішні і внутрішні чинники. Тому метою маркетингового дослідження незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях є дослідити, як саме величина незадоволеного попиту впливає на прогнозований обсяг пасажиропотоку. Відповідно до поставленої мети завданням маркетингового дослідження є забезпечення процесу прогнозування пасажиропотоку необхідною інформацією, підвищуючи його достовірність (надійність) та використання комплексу показників оцінювання незадоволеного попиту з метою дослідження їх впливу на величину пасажиропотоку. В результаті дослідження стане можливим розробити механізм переходу незадоволеного попиту в задоволений.

Проведення маркетингових досліджень досить тривалий і складний процес, який включає збір вторинної інформації; отримання первинної інформації; комплексний аналіз зібраної інформації тощо. Крім досліджень загального стану транспортного ринку та його тенденцій, важливе значення має дослідження таких ключових суб' єктів як споживачі. З маркетингового інструментарію найбільш поширеними у світовій практиці є види опитувань і спостережень [2]. Вибір того чи іншого виду опитування визначається цілями дослідження, сутністю вирішуваної проблеми, повнотою та вірогідністю початкової інформації, терміном і витратами на проведення опитування.

Важливою умовою для здобуття вірогідної інформації щодо досліджуваних об' єктів є якість змісту запитань, варіантів відповідей на них, достатня і правильна вибірка респондентів. Близько 20-30 % помилок в отриманій від респондентів інформації пов'язані з неправильно сформульованими питаннями чи запропонованими варіантами відповідей на них [3].

Для визначення обсягу попиту у залізничних пасажирських перевезеннях необхідно зрозуміти, які властивості транспортної послуги будуть насамперед впливати на сукупність прийомів і методів при проведенні робіт з оцінки обсягів попиту.

В основі побудови представленої нижче карти типологізації обсягів попиту [4] (табл. 1) лежить принцип частоти присутності ознаки у сукупності або оцінка числа споживачів, здатних надати необхідну інформацію. Передбачається, що число споживачів, здатних надати необхідну інформацію буде залежати від числа користувачів транспортних послуг й частоти використання транспортної послуги (з урахуванням фактору значимості транспортної послуги для споживача).

© Вертель В.В., 2Ol2

Таблиця 1. Карта типологізації транспортних послуг при виборі методів визначення обсягів попиту на транспортні послуги.

 

Частота купівлі

Числопотенційнихпасажирів

Часто (пам'ятають факти і

Рідко (пам'ятають

 

обставини купівлі)

здійснене перевезення)

Більша частина населення

Тип 1

Тип 1-2

«Вузькі» групи населення, визначені групи

Тип 2

Тип 2

Дослідження незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях (дальніх) віднесемо до першого типу. Для проведення дослідження було обрано польові кількісні дослідження. Методом збору первинної інформації обираємо опитування. Опитування дасть змогу з' ясувати структуру та причини виникнення незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях. Опитування планується провести методом анкетування.

Докладно опрацювавши ціль дослідження - з'ясування причин виникнення та структури незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях, було розроблено анкету, трансформувавши пошукові питання у запитання анкети.

Для анкети було обрано вісім питань, так як більша їх кількість потребуватиме більше часу, що є не зручним для потенційних пасажирів.

Суть питань було обрано виходячи з усних розмов з потенційними пасажирами, які склали первинне враження про рівень незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях на залізничному вокзалі, які слугуватимуть надалі контактною аудиторією. Анкета подана на рис. 1.

Анкета

1. Чи пам'ятаєте Ви, коли в останнє не змогли купити квиток на поїзд?_

дата (приблизно)__«_»_20 р._

маршрут:__

2. Ви мали бажання придбати квиток на певний поїзд?_

так | ні

3. За скільки днів до виїзду Ви прийшли купувати квиток?_

у день відправлення      | за 1-14 днів до від'їзду      | більше, чим за 14 днів до від'їзду

4. Касир запропонував Вам квиток на інший поїзд, дату?

запропонував квиток на інший поїзд

запропонував квиток на іншу дату

запропонував квиток з пересадкою

нічого не запропонував

5. Як Ви поступили?

погодилися на запропонований варіант (купили квиток)

здійснили поїздку іншим видом транспорту

перенесли поїздку

відмовилися від поїздки

6. Якби касиром був запропонований квиток дорожче його вартості, Ви:

купили, якщо запропонована ціна була не більше, чим

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах