О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Логістика як сфера діяльності займається управлінням потоковими процесами на основі використання семи логістичних принципів

- створення й постачання товару в потрібний час і місце, оптимальної кількості і якості з мінімальними витратами на розробку, виготовлення, упакування й рух. Дотримання цих принципів важливе й у сфері управління інноваційною діяльністю - як при створенні промислових зразків, так і у процесі їх промислового освоєння та виведення на ринок. Це дозволяє більш раціонально організувати рух нових матеріальних потоків, що необхідні для реалізації інновацій, оптимізуючи логістичні витрати з урахуванням інтересів як поточної виробничої, так і інноваційної діяльності. Тим самим, поряд із функціональною складовою конкурентоспроможності інновації, формується і її цінова складова.

Зміни у структурі логістичних витрат залежать від типу інноваційної стратегії і можуть бути більш чи менш масштабними. З позицій цінової складової конкурентоспроможності важливо бачити можливості мінімізації логістичних витрат у кожному із функціональних циклів логістики.

Найбільші зміни у структурі логістичних витрат виникають у разі зміни партнерів по технологічному ланцюжку (що зазвичай має місце у процесі реалізації інновацій); тут зростають витрати на попередження опортуністичної поведінки нових партнерів. Дослідження можливості зменшення ризиків, пов' язаних з такою поведінкою партнерів у функціональних циклах постачання і збуту, і має стати предметом наступних досліджень.

РЕЗЮМЕ

В статті досліджено різні підходи до визначення типів інноваційної стратегії та виділені ті з них, у яких істотну роль відіграє управління логістичними ланцюгами. Визначено можливості логістичного управління у формуванні конкурентних переваг за рахунок скорочення витрат у функціональних циклах логістики залежно від реалізації підприємством різних типів інноваційних стратегій. Ключові слова: інноваційна стратегія, управління логістичними ланцюгами, логістичні витрати РЕЗЮМЕ

В статье исследованы различные подходы к определению типов инновационной стратегии и выделены те из них, в которых существенную роль играет управление логистическими цепями. Определены возможности логистического управления в формировании конкурентных преимуществ за счет сокращения расходов в функциональных циклах логистики в зависимости от реализации предприятием различных типов инновационных стратегий.

Ключевые слова: инновационная стратегия, управление логистическими цепями, логистические затраты SUMMARY

In the article we analyzed different approaches to defining innovative strategy types and selected those of them, in which logistic chains managing has great importance. We defined opportunities of logistic management in competitive advantage formation by reducing spending in logistics functional cycles in dependence on implementation of different innovative strategies by enterprise. Keywords: innovative strategy, logistic chains managing, logistic costs

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. І В.В. Стадник, М.А. Йохна. - К.: Академвидав, 2006. - 464 с. (Альма-матер).

2. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізація: монографія І Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук.К.: КНЕУ, 2003. — 394 с.

3. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: сокр. пер. с англ. І Б. Твисс. М.: Экономика, 1989. — 21У с.

4. Санто Б. Инновация как средство экономического развития І Б. Сан-то. — М.: Прогресс, l99O. — 29б с.

5. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии І Л. Во-дачек, О. Водачкова. М.: Экономика, 1989. — 167 с.

6. Чухрай Н. І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове та логістичне забезпечення І Н.І. Чухрай. — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2002. — 316 с.

У. Василенко В. О. Інноваційний менеджмент І В. О. Василенко, В.Г. Шматько; за ред. В.О. Василенка. К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. — 440 с.

8. Янковский К.П. Организация инвестиционной и инновационной деятельности І К.П. Янковский, И.Ф. Мухарь. СПб.: Питер, 2001.

- 448 с.

9. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент І В.Г. Медынский. — М.: ИНФРА-М, 2OO2. — 295 с.

10. Гаджинский А.М. Основы логистики. - М.: ИВЦ «Маркетинг», 1996.

11. Миротин Л.Б., Основы логистики: Учеб. пособие І Л.Б. Миротина, В.И. Сергеева. -М.: ИНФРА-М, 2000. -200 с.

12. Лайонс К. Управление закупочной деятельностью и цепью поставок: Пер. С англ.І К. Лайонс, М. Джиллингем. - М.: ИНФРА-М, 2OO5.

- У95 с.

13. Крикавський Є.В. Логістичні системи: навч. посібник І Є.В Крикавський, Н.В. Чорнописька. - Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2009. - 264 с.

УДК: 339.9

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ЧЕРЕЗ ЕКСПОРТ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ ДО КРАЇН ЄС ТА СНД

Гресс К.В., аспірантка, Донецький національний університет '

Постанова проблеми. У зв'язку з активним розвитком сучасних форм та механізмів інтеграції окремих країн та об'єднань до світового економічного та політичного співтовариства постає важливе питання щодо визначення ролі окремих механізмів з інтеграції у кінцевому результаті. Крім того актуальним є і дослідження питання щодо окреслення вигід та надбань, створенні позитивних ефектів для учасників інтеграційних процесів та їх кількісної та якісної оцінки.У цьому сенсі для України важливим є визначення як ефектів від участі у тому чи іншому інтеграційному об' єднанні. При цьому питання багатовекторності участі України у різних інтеграційних об' єднаннях створює визначені труднощі щодо окреслення подальших перспектив розвитку інтеграційних стосунків на засадах дослідження наслідків інтеграційної взаємодії України, країн СНД та ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам дослідження процесів з експорту товарів та послуг, інтеграції економік окремих країн до світового співтовариства, участі України у світових інтеграційних процесах у своїх чисельних наукових працях приділяли увагу такі вчені економісти як: Макогон Ю., Лук'яненко Д., Савельєв Є., Геєць В., Будкін В. які досить докладно розкрили різноманітні аспекти проблеми, яка досліджується.

Виділення невирішеної проблеми. Незважаючи на глибину наукової думки з приводу різних аспектів, що впливають на результативність функціонування різних інтеграційних механізмів у процесі інтеграції окремих країн (в тому числі і України) до світової системи господарювання, все ж потребує подальшого вивчення функціонування окремих складових таких інтеграційних процесів, як експорт товарів і послуг у контексті функціонування механізмів з зовнішньої торговельної діяльності.

Ціль наукової статті. Однак, хоча зовнішня торговельна діяльність і є дієвим інструментом для активізації інтеграційних процесів, все ж потребує дослідження окремі її аспекти. Наприклад, такі як експортні операції з торгівлі товарами і послугами з окремими політико-економічними інтеграційними об' єднаннями. Для України такими об' єднаннями виступають як країни ЄС, так і СНД.

Результати дослідженя.Найбільш ефективними були зусилля України з інтеграції до світового співтовариства з торгівлі товарами з країнами СНД [1] . Так, якщо спиратись на дані офіційної статистики (рис.1), то можна помітити, що на протязі аналізованого періоду найбільш ефективними були зв'язки з країнами СНД.

Так, якщо у 1996 р. обсяги експортк товарів з країн СНД складав 7222 млн.дол.США, то вже у 2011 р.- 26177 млн.дол.США. В той час як обсяги торгівлі з країнами ЄС дорівнювали відповідно 3313,9 млн.дол.США та 17970 млн.дол.США.

Слід зазначити, що країни СНД не завжди відігравали позицію найбільш ефективного партнеру України з торгівлі експортними товарами. Динаміка змін цього показника піддається визначеним коливанням.

Так, наприклад, у період з 1997 р. по 2003 р. значення показника з експорту товарів для країн СНД не виходило за межі показника з експорту товарів за 1996 р.. Для 1997 р. цей показник дорівнював 5536,3 млн.дол.США, 1998 р. - 4170,8 млн.дол.США, 1999 р - 3210,1 млн.дол.США, .2000 р. - 4459,7 млн.дол.США, 2001 р. - 4639 млн.дол.США, 2002 р. - 4320,1 млн.дол.США, 2003 р. - 5942 млн.дол.США.

І тільки починаючи з 2004 р. відбувається стрімке зростання обсягів торгівлі з експорту товарів між Україною та країнами СНД з 8409, 4 млн.дол.США у 2004 р. до 10531,1 млн.дол.США у 2005 р., 12351,1 млн.дол.США у 2006 р., 18087 млн.дол.США у 2007 р., 23166,3 млн.дол.США у у 2008 р., 13472,9 млн.дол.США у 2009 р., 18740, 6 млн.дол.США у 2010 р. та 26177 млн.дол.США у 2011 р.

30000

Рис.1 - Обсяги торгівлі з експорту товарів у країни СНД та ЄС у 1996-2011 рр., млн.дол.США.

В той же час країни ЄС стабільно нарощували обсяги експорту товарів до України (крім показників 2005р. та 2009 р.) У 1997 р. значення цього показника становило 3483,2 млн.дол.США, 1998 р. - 3855,5 млн.дол.США, 1999 р. - 3647,3 млн.дол.США, 2000 р. - 4561 млн.дол.США, 2001 р. - 5506,3 млн.дол.США, 2002 р. - 6379,2 млн.дол.США, 2003 р. - 8665,4 млн.дол.США, 2004 р. - 11009,6

млн.дол.США, 2005 р. - 10233,4 млн.дол.США, 2006 р. - 12087,9 млн.дол.США, 2007 р. - 13916 млн.дол.США, 2008 р. - 18129,5

млн.дол.США, 2009 р. - 9499,3 млн.дол.США, 2010 р. - 13051,9 млн.дол.США, 2011 р. - 17970 млн.дол.США.

Значення загального сальдо за період з 1996р. по 2011 р. з експорту товарів Україною між країнами СНД та ЄС, яке дорівнює 25108,6 млн.дол.США (рис.2) свідчить про те, що країни СНД на сьогоднящій час є стратегічними партнерами України. А їх значення у розвитку інтеграційних стосунків з експорту товарів Україною є більш вагомим ніж країн ЄС.

Однак, якщо значення загального сальдо є позитивним для країн СНД, все ж у аналізований період, у окремі його проміжки часу, значення країн ЄС було більш вагомим для України, ніж країн СНД.

Так, якщо сальдо з експорту товарів Україною між країнами СНД та ЄС у період з 1996 року по 1998 рік було позитивним (3908,1 млн.дол.США для 1996 р., 2053,1 млн.дол.США для 1997 р., 315,3 млн.дол.США для 1998 р.), то починаючи з 1999 р. по 2004 р. значення сальдо негативне. У 1999 р. його показник дорівнював -437,2 млн.дол.США, у 2000 р. -101,3 млн.дол.США, у 2001 р. - -867,3 млн.дол.США, у 2002 р. вже -2056,1 млн.дол.США, у 2003 р. - -2743,4 млн.дол.США.І тільки починаючи з 2005 р. значення цього показника стрімко

© Гресс К.В., 2012зростає (297,7 млн.дол.США для 2005 р., 263,2 млн.дол.США для 2006 р., 4170,6 млн.дол.США для 2007 р., 5036,8 млн.дол.США для 2008 р., 3973,6 млн.дол.США для 2009 р., 5688,7 млн.дол.США для 2010 р. та 8207 млн.дол.США для 2011 р.

Рис.2 - Сальдо з експору товарів Україною між країнами СНД та ЄС за 1996-2011 рр., млн.дол.США

В той же час економічні відносини з країнами ЄС, у контексті постійного зростання по відношенню до попереднього періоду показника з експорту Україною товарів, здійснювались більш динамічно (рис.3) зважаючи на значення середнього темпу росту за весь аналізований період, який склав для країн ЄС - 114,6%, а для країн СНД 113,2%.

Таке значення середнього темпу росту показників з експорту товарів Україною у країни СНД було викликано тим, що при аналізі цього показника було виявлено періоди його незадовільного значення. Так, у 1997 р. по відношенню до 1996 р. значення цього показника складало всього 76,6% (скорочення на -1685,7 млн.дол.США), у 1998 р. по відношенню до 1997 р. - 75,3% (-1365,5 млн.дол.США), у 1999 р. по відношенню до 1988 р.- 76,9% (-60,7 млн.дол.США), у 2002 р. по відношенню до 2001 р. - 93,1% (-318,6 млн.дол.США), у 2009 р. по відношенню до 2008 р. - 58,15% (-9693,4 млн.дол.США). У інші аналізовані часові періоди навпаки спостерігалося зростаня показнику експорту товарів по відношенню до попереднього року. Так, у 2000 р. по відношенню до 1999 р. темп росту експорту товарів з України у країни СНД становив 138,9% (зростання на 1249,6 млн.дол.США), у 2001р. по відношенню до 2000 р. - 104% (179,3 млн.дол.США), у 2003 р. по відношенню до 2002 р. - 137,5% (1621,9 млн.дол.США), у 2004 р. по відношенню до 2003 р. - 141,5% (2467,4 млн.дол.США), у 2005 р. по відношенню до 2004 р. - 125,3 % (2121,7 млн.дол.США), у 2006 р. по відношенню до 2005 р. - 117,3% (1820 млн.дол.США), у 2007 р. по відношенню до 2006 р. - 146,4 % (5735,9 млн.дол.США), у 2008 р. по відношенню до 2007 р. - 128,1% (5079,3 млн.дол.США), 2010 р. по відношеню до 2009 р. - 139,1 % (5267,7 млн.дол.США), 2011 р. по відношенню до 2010 р. - 139,6 % (5267,7 млн.дол.США).

Рис.3 - Темп росту показників з експорту товарів у країни СНД та ЄС по відношенню до попереднього періоду у 1997-2011 рр., % Що стосується країн ЄС , то у змінах аналізованого показника тут спостерігаються наступні тенденції:

по-перше, кількість кризових періодів (років, у яких обсяги експорту товарів у краіни ЄС були б меншими ніж у попередні роки) меньша ніж у випадку з країнами СНД. Так, негативним було значення цього показника лише у три періоди. У 1999 р. товарів було експортовано на 208,2 млн.дол.США менше ніж у 1998 р. (зменшення майже на 6%), у 2005 р. - 776,2 млн.дол.США (зменшення на 7%), у 2009 р. по відношенню до 2008 р. - 8630,2 млн.дол.США (зменшення на 48%);

по-друге, спостерігається зростання аналізованого показника за такими періодами: 1997 р. по відношенню до 1996 р. - 169,3 млн.дол.США (зростання на 5%), 1998 р. по відношенню до 1997 р. - 372,3 млн.дол.США (10%), 2000 р. по відношенню до 1999 р. - 913,7 млн.дол.США (25%), 2001 р. по відношенню до 2000 р. - 945,3 млн.дол.США (21%), 2002 р. по відношенню до 2001 р. - 869,9 млн.дол.США (16%), 2003 р. по відношенню до 2002 р. - 2309,2 млн.дол.США (36%), 2004 р. по відношенню до 2003 р. - 2324,2 млн.дол.США (27%), 2006 р. по відношеню до 2005 р. - 1854,5 млн.дол.США (18%), 2007 р. по відношенню до 2006 р. - 1828,5

-4(1(1(1

1(1(1(1(1млн.дол.США (15%), 2008 р. по відношенню до 2007 р. - 4213,1 млн.дол.США (ЗО %), 2010 по відношенню до 2009 р. - 3552,6 млн.дол.США (37%), 2011 р. по відношенню до 2010 р. - 4918,1 млн.дол.США (38%).

Якщо проаналізувати (табл.1) показники з експорту послуг до країн ЄС та СНД [2], то тут можна зробити важливий висновок відносно того, що більш привабливими у експортній діяльності для України є країни СНД ніж країни ЄС. Такий висновок можна зробити аналізуючи загальний результат від експортних операцій за період з 1997 р. по 2011р. Так, загальна сума показнику з експорту послуг за цей період дорівнює 52719,7 млн.дол.США для країн СНД та тільки 29186,1 млн.дол.США для країн ЄС. Загальна різниця становить 23533,6 млн.дол.США. Така різниця вказує перш за все нате, що Україна у своему прагненні до інтеграції до світового господарства у експортних опрераціях з послуг більш схильна до ринків країн співдружності, що у тому числі пояснюється як технологічною близькістю економік, так і однаковими підходами щодо ведення господарської діяльності різними суб'єктами господарювання.

Таблиця 1

Показники з експорту послуг Україною до країн ЄС та СНД у 1996-2011 рр.

Рік

Країни СНД

Країни ЄС

Сальдо, млн.дол. США

 

млн.дол. США

До попереднього періоду

До попереднього періоду

 

 

 

%

млн.дол. США

млн.дол. США

%

млн.дол. США

 

1996

3474,8

 

 

632,6

 

 

2842,2

1997

3328,7

95,8

-146,1

789,9

124,8

157,3

2538,8

1998

2346,7

70,5

-982

811,1

102,7

21,2

1535,6

1999

2248

95,8

-98,7

766,5

94,5

-44,6

1481,5

2000

2136,8

95,0

-111,2

771,7

100,7

5,2

1365,1

2001

2146,9

100,5

10,1

801,8

103,9

30,1

1345,1

2002

2421,4

112,8

274,5

973,6

121,4

171,8

1447,8

2003

2302,7

95,1

-118,7

1177,7

120,9

204,1

1125

2004

2497,3

108,4

194,6

1558

132,3

380,3

939,3

2005

2815,5

112,7

318,2

1766,4

113,4

208,4

1049,1

2006

3409,9

121,1

594,4

2271,8

128,7

505,4

1138,1

2007

3666,3

107,6

256,4

2979,7

131,2

707,9

686,6

2008

4245,5

115,8

579,2

4066,3

136,4

1086,6

179,2

2009

3826,6

90,1

-418,9

3020,5

74,3

-1045,8

806,1

2010

5609,6

146,6

1783

3188,7

105,5

168,2

2420,9

2011

6243

111,3

633,4

3609,8

113,2

421,1

2633,2

Тенденції, які було виявлено при проведенні аналізу показників з експорту товарів у країни СНД та ЄС в цілому можна віднести і до аналізу показників з імпорту послуг.

Так, показники з експорту послуг у країни СНД та ЄС були найбільшими у період з 1996 р. по 2011 р. з загальною динамікою до збільшення з 3474,8 млн.дол.США у 1996 р. до 6243 млн.дол.США у 2011 р. Однак, у період з 1996р. по 2000 р. спостерігається тенденція до зниження обсягів з експорту послуг до країн СНДдо 2136,8 млн.дол. США. У цей період по відношенню до попереднього року обсяги експортних операцій з торгівлі послугами з країнами СНД становили від 98,5% у 1997 р., 70,5% у 1998 р., 95,8% у 1999 р. до 95% у 2000 р. Крім означених періодів подібний негативний результат спостерігався у 2003 р. (зниження обсягів реалізації по відношенню до 2002 р. на 118,7 млн.дол.США) та у 2009 р. (зниженя по відношенню до 2008 р. на 418,9 млн.дол.США).

І хоча в цілому середнє значення темпу росту експортних операцій з торгівлі послугами з країнами СНД становить 105,3 % все ж таки динаміка відносин з країнами СНД носить більш непрогнозований характер, ніж з країнами ЄС, що обумовлено більшою кількість періодів з значенням темпів росту по відношенню до попередніх нижче 100 %.

Відносини з країнами ЄС будуються більш динамічно. Середній показник темпів росту по відношенню до попереднього періоду становить тут 113,6%, що на 8,3% більше ніж аналогічний показник для країн СНД. Крім того слід відмітити, що значення показників з експорту послуг Україною до країн ЄС по відношенню до попереднього періоду збільшується майже для всього аналізованого періоду. Тільки у 1999 р. та 2009 р. спостерігається зменшення цього показника відповідно до значення 94,5% та 74,3%, що у вартісному вимірі становить -44,6 млн.дол.США та -1045,8 млн.дол.США.

Незважаючи на більшу прогнозованість відносин з країнами ЄС з процесів з експорту послуг Україною все ж значення сальдо між країнами СНД та країнами ЄС свідчать про більшу вагу саме країн СНД у побудові стратегічного партнерства для досягнення більших ефектів від інтеграції. Незважаючи на кризові явища, внутрішні та зовнішні розбіжності з приводу реалізації інтеграційних зусиль, зовнішньої торгівлі та ін.. значення сальдо завжди позитивне. При цьому максимальне його значення спостерігається на початку аналізованого періоду (1996 р. - 2842,2 млн.дол.США) з поступовим його зниженням до мінімального значення за період у 2008 р. (179,2 млн.дол.США) та різким підвищеням у 2010 р. (2420,9 млн.дол.США) та 2011 р. (2633,2 млн.дол.США).

Висновки і пропозиції. Таким чином, процеси, які було досліджено та проаналізовано є об'єктивним чинником всебічного розвитку інтеграційних процесів. При цьому, найбільший зиск отримає та країна, яка у своїй участі у світовій системі господарювання спроможна системно та комплексно підійти до управління усіма механізмами, які створюють позитивні ефекти від інтеграції. В тому числі і до управління процесами з експорту товарів і послуг у ті чи інші світові інтеграційні політико-економічні об' єднання країн, для досягнення збалансованості у функціонуванні світової економіки. У цьому сенсі перед Україною, в тому числі, постає важливе завдання з оптимізації показників з експорту товарів і послуг у країни ЄС та СНД та у побудові стратегічного партнерства для досягнення більших ефектів від інтеграції

РЕЗЮМЕ

Розглянуто показники експорту товарів і послуг до країн ЄС та СНД. Доведений пріоритет стратегічного партнерства з країнами СНД для досягнення значних ефектів від інтеграції.

Ключові слова: інтеграція, експорт товарів, експорт послуг, ЄС, СНД

РЕЗЮМЕ

Рассмотрены показатели экспорта товаров и услуг в страны ЕС и СНГ. Доказан приоритет стратегического партнерства со странами СНГ для достижения больших эффектов от интеграции.

Ключевые слова: интеграция, експорт товаров, експорт услуг, ЕС, СНГ.

SUMMARY

Considered, exports of goods and services to the EU and the CIS. Proved the priority of strategic partnership with the CIS countries to increase the impact of integration..

Keywords: іntegration, export of goods, export of services, EU, CIS

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1.   Довідкова інформація [Електронный ресурс]. - URL:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gs_u.html

2. Довідкова інформація [Електронний ресурс]. - URL:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/zd/zd_rik/zd_u/gsp_u.html

3. Макогон Ю.В. Позиции Украины в системе мирового хозяйства с учётом вызовов современности/Ю.В.Макогон// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. -Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2007. -С.986-991.

4. Лук'яненко Д.Г. Фактори євро інтеграційної стратегії України/Лук'яненко Д.Г.// Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Зб.наук. праць. Ч.1. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С.32-37.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах