О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

В останнє десятиріччя швидкими темпами набирають популярність процеси по брендуванню міст. Для кожного міста необхідно та цілком можливо найти унікальні відмінності, які відрізняють його від конкурентів.

У подальшому планується детально дослідити досвід українських міст щодо впровадження інструментів маркетингу в управлінні.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Котлер Ф., Асплунд К., Рейн И., Хайдер Д. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы І СПб.: Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге. — 2005. — 385 с.

2. Ashworth G. J, Marketing of places: What are we doing? І Marketing Urbano International Conference, Edizioni Torino Incontra, Torino. — 1994.

— pp. б43 - б49.

3. Balmer J. M. T. Corporate identity and the advent of corporate marketing ІІ Journal of Marketing Management. — 1998. — Vol. 14. — No. 8. —

pp. 9б3 99б.

4. Metaxas T. City Marketing and City Competitiveness: An effort of reviewing the last 25 years, Discussion Paper Series, 2007, 13(18), pp. 403-422

5. Paddison, R., City Marketing, Image Reconstruction, and Urban Regeneration ІІ Urban Studies, Harlow, UK: Longman. — 1993. — Vol 30. - No.

2. — pp. 339 — 350.

6. Berg L. van den, L., Klaassen L. H., Meer J. van der, Marketing Metropolitan Regions. І Rotterdam: European Institute for Comparative Urban Research. — 1990. — 49 pgs

7. Панкрухин А. П. Маркетинг территорий: Учебное пособие. - М.: Изд-во РАГС, 2002. - 328 c.

8. Anholt, S (2007) Competitive identity: the new brand management for nations, cities and regions. Palgrave Macmillan, 1б0 pgs.

9. Kavaratzis, M and Ashworth, GJ (2005) City branding: an effective assertion of identity or a transitory marketing trick? Tijdschrift voor Economische en Sociale Geografie 9б(5), pp. 50б-514.

10. Gertner, D and Kotler, P (2004) How can a place correct a negative image? Place Branding 1(1), pp. 50-57.

11. [Електронний ресурс] Режим доступу. - http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. areas!roper pamlplacebrandinglcbilindex.en.html

РЕЗЮМЕ

Досліджено сутність маркетингу міста. Проаналізовано підходи у науковій літературі щодо змістовності даного поняття. Визначено роль брендінгу у маркетингу міста та досліджено досвід деяких міст щодо впровадження маркетингу міста. Ключові слова: маркетинг міста, брендинг, конкурентні переваги.

РЕЗЮМЕ

Исследована сущность маркетинга города. Проанализированы подходы в научной литературе относительно содержания данного понятия. Определена роль брендинга в маркетинге города и исследован опыт некоторых городов по внедрению маркетинга города. Ключевые слова: маркетинг города, брендинг, конкурентные преимущества.

SUMMARY

Investigated the essence of city marketing. Analyzed the approaches in the literature regarding content of this concept. Determined the role of branding in city marketing and investigated experience of some selected city in implement city marketing. Keywords: city marketing, branding, competitive advantage.

УДК 33.339

АНАЛІЗ УЧАСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

Злобін І.В., к.е.н. доц. каф. суер ДонНТУ '

Світові інтеграційні процеси відіграють значну роль в становленні якісної, адаптивної економічної системи на рівні держави, реструктуризації економіки України, її окремих економічних комплексів, окремих підприємств у процесі їх інтеграції до світової системи господарювання. А це відіграє значну роль в покращенні і забезпеченні зростання темпів економічного розвитку як базових, так і допоміжних структурних галузей економіки, що позитивно відбивається на використанні досягнень науково-технічного прогресу у вдосконаленні функціонування кожного окремого суб' єкту господарювання на рівні світового співтовариства, держави, регіону, галузі господарювання. Тому виникає необхідність дослідження динаміки світових інтеграційних процесів і визначення міри участі у них України для формування уявлення про можливості впливати на реалізацію сучасної інтеграційної політики держави в цілому у процесі її рівноправного входження на інтерналізаційних засадах у світову систему господарювання.

Проведення аналізу мегасередовища у контексті виявлення позитивних інтеграційних зрушень, як у межах України, так і у межах її регіонів, на нашу думку можливо за умов вивчення наступних показників, які найбільш повно надані у офіційних джерелах інформації Держкомстату України, працях таких провідних фахівців як Ю.Макогона, Є.Савельєва, В.Геєця, та ін.: зовнішня торгівля товарами України у розрізі експортно-імпортних операцій взагалі і з країнами світу у вартісному вимірі, сальдо зовнішньої торгівлі товарами; зовнішня торгівля послугами за країнами у розрізі експортно-імпортних операцій взагалі і з країнами світу у вартісному вимірі, сальдо зовнішньої торгівлі товарами; прямі іноземні інвестиції в Україну з країн-інвесторів взагалі і за видами економічної діяльності; прямі інвестиції з України з країн світу взагалі і за видами економічної діяльності.

Аналізуючи показники зовнішньої торгівлі товарами України у розрізі експортно-імпортних операцій з країнами світу у вартісному вимірі і за товарною структурою можна відмітити що на протязі 2010-2011 р. спостерігається погіршення їх динаміки у контексті не виконання інтеграційних програм розвитку національної економіки.

Так, можна помітити, що на протязі 2010-2011 рр. спостерігається стійка динаміка збільшення показника сальдо з експортно-імпортних операцій України.

Таким чином, спостерігається досить стабільне погіршення показників експорту і імпорту товарів, та показника сальдо з зовнішньої торгівлі ними, і як наслідок зростає залежність України від імпортованих товарів, що спричиняє сповілнєння темпів як економічного зростання, так і стану реалізації інтеграційних процесів у межах всієї держави.

Аналізуючи в цілому співвідношення показників експортно-імпортних операцій з торгівлі товарами Україною за геополітичними регіонами (табл.1) можна зробити наступні висновки:

© Злобін І.В., 2O12

Сальдо з експортно-імпортних операцій з торгівлі товарами Україною у 2011 рр.

 

Экспорт

Импорт

Сальдо

Товарооборот

 

тыс. $

в %н 2010 г,

тыс. $

в%к201С г,

тыс. $

тыс. $

Всего

6 474 255,3

122,4

7 890 067,8

118,7

-1415812,5

14 364 323,0

Другие страны мирз

4 016 340,7

118,4

4 583 630,9

122,7

-567 290,2

8 599 972,0

Страны СНГ

2 457 914,6

129,5

3 306436,9

113,6

-848 522,3

5764 352,0

Европа

1 505 331,1

105,4

2 831 174,9

129,5

-1 325 843,8

4 336 506,0

Азия

1 928 724,0

132,1

1 325 554,9

114,8

603 169,1

3 2 54 279,0

Америка

165 434,9

129,4

346 1378.9

121,9

-181 244,0

512113,8

Африка

404 355,6

109.9

61 692,8

70,2

342 662,8

466 048,4

Австралия и Океания

3 773,8

131,3

18 330,1

76,9

-14 556,3

22 103,9

Данные - Госстат

1. найбільш перспективними партнерами у геополітичному масштабі з торгівлі товарами можна вважати країни Азії, Африки і Європи, що обумовлено постійним зростанням показника сальдо з експортно-імпортних операцій викликаного не тільки підвищенням якості виробництва національних товарів, алей використанням у їх виробництві високих технологій;

2. торгівля товарами з країнами СНД в цілому підвищує імпортозалежність України і створює передумови для розвитку національної економіки у частині виробництва (за можливістю) тих товарів і послуг, які імпортуються з них в Україну, що підвищить рівень національної економічної безпеки особливо у частині створення енергетичної незалежності;

3. країни Америки, Африки, Австралії і Океанії у зв'язку з географічною віддаленістю та наявністю значних сировинних ресурсів, високотехнологічних виробництв (США, Канада) займають пасивне місце у геополітичному інтеграційному курсі України з торгівлі товарами, що підтверджується коливаннями у розмірі сальдо на протязі усього періоду, який аналізується, що обумовлено значними транспортними витратами на доставку.

Найбільш значними партнерами України з експортних операцій з торгівлі товарами у геополітичних регіонах можна вважати наступні країни: у СНД - Російська Федерація і Молдова, на які в сукупності приходиться 7,19% всіх експортних операцій та 81,2% операцій за георегіоном; у Європі - Німеччина і Італія (8,6, 27,7%); у Азії - Китай і Туреччина (8,2, 38,6%); у Африці - Алжир і Єгипет (2,4, 51,4%); у Америці - США і Бразилія (3,4, 65,4%); у Австралії і Океанії - Австралія і Нова Зеландія (0,02, 92,7%).

Найсуттєвіший внесок у розвиток імпортних операцій з торгівлі товарами внесли наступні країни за геополітичним розташуванням: у СНД - Російська Федерація і Туркменістан, які в сукупності здійснили 41,4% всіх імпортних операцій, та 87,9% операцій за георегіоном; у Європі - Німеччина і Польща (10,8, 36,9%); у Азії - Китай і Туреччина (2,4, 38,7%); у Африці - Гана і Гвінея (0,4, 46,4%); у Америці - США і Бразилія (3,2, 76,5%); у Австралії і Океанії - Австралія і Нова Зеландія (0,305, 97,3%).

Таким чином, можна стверджувати, що розвиток експортно-імпортних операцій з торгівлі товарами у Україні здійснюється досить рівномірно, з точки зору залучення у торговий процес окремих стабільних партнерів з геополітичних регіонів, що знаходить своє відображення у стійких вподобаннях експортерів і імпортерів України.

Якщо аналізувати динаміку зовнішньої торгівлі послугами Україною у 2007-2010 рр., то можна помітити, що цей напрямок міжнародної економічної інтеграції був і залишається самим стабільним з точки зору позитивного сальдо з експортно-імпортних операцій і підвищення його розміру (рис.1).

Якщо аналізувати обсяги експортно-імпортних операцій за геополітичними угрупованнями з огляду їх внеску у значення показника сальдо зовнішньої торгівлі послугами на протязі 2007-2010 рр., то можна помітити, що країни СНД залишаються лідерами в обсягах експортних і імпортних операцій з реалізації послуг у зовнішньоекономічній діяльності України, що підтверджується наступними даними:

По-перше, частка обсягів експортних операцій з торгівлі послугами з країнами СНД складала 61,4% у загальному обсязі операцій у 2007 р., 60,7% у 2008 р., 59,9% у 2009 р., 54,7% у 2010 р. 49,2%.

Рис.1. Сальдо експортно-імпортних операцій України з торгівлі послугами у 2007-2010рр., млн.дол.США. По-друге, частка обсягів операцій з імпорту дорівнювала відповідно за роками: 18,7, 20,3, 24,8, 23,1, 23,6%.

Торгівля з країнами Європи теж відіграє значну роль у участі України у світових інтеграційних процесах. Частка країн Європи у експортних (імпортних) операціях складала відповідно за роками: 29, 29 ,30 ,34, 33% (52, 51, 51, 54, 48%).

Третім стратегічним напрямком розвитку експортно-імпортних опре цій з торгівлі послугами є Америко-Азіатський регіон, який щорічно експортує 9-10% усього експортного обсягу послуг, а імпортує 20-27% (в основному за рахунок Америки).

Такі передпосилки сприяли тому, що сальдо з експортно-імпортних операцій з торгівлі послугами Україною на світових ринках склало відповідно за геополітичними регіонами: СНД - 1925,9, 1919, 2134,5, 1986,7, 2128,3 млн.дол.США відповідно за 2007-2010 рр.; Європа - 393,5, 469, 625,5, 657,8, 656,1 млн.дол.США; Азія - 136,4, 136,2, 132,0, 160,6, 199,6 млн.дол.США; Африка - 6,4, 8,7, 17,4, 15,7, 30,8 млн.дол.США; Америка - -126,3, -137, -45,7, -30,8, 135,9 млн.дол.США.

За георегіональним принципом для України важливою у торгівлі послугами з СНД є Російська Федерація, оскільки на неї приходиться 50-55% всіх експортних і 15-20,0% імпортних послуг. В той же час спостерігається тенденція збільшення частки країн Європи у загальному обсязі експортно-імпортних операцій з 28,6% експорту послуг у 2007 р. до 36% у 2010 р. і з 52,6% імпортних послуг у 2007 р.до 55,1% у 2010 р. А основними експортерами (імпортерами) Європи для України є Сполучене Королівство і Німеччина на які припадають 6-12% експорту і 6-23% імпорту послуг.

У країнах Азії найбільш послідовними партнерами України з торгівлі послугами є Кіпр та Туреччина (4 відсотка усіх експортних і 2-3 відсотка усіх імпортних послуг), Америки - США та Віргінські острови (4-5%, 16-23%), Африки - Єгипет (0,1-0,2%, 0,2-0,4%).

У вартісному вимірі обсяги наданих послуг зростають досить повільно. Так, якщо у 2008 р. по відношенню до 2007 р. темп росту склав 1,016, то у 2009 р. цей показник дорівнював 1,144, у 2009 р. 1,047 а у 2010 р. 1,098, що явно недостатньо для інтенсифікації процесу Європейської інтеграції України. А зростання показника експортно-імпортних операцій з торгівлі послугами з країнами Європи обумовлено не стільки значними інтеграційними досягненнями України, скільки використанням налагоджених контактів експортерів і імпортерів викликаних переоснащенням національних виробництв.

Таке положення не може не викликати занепокоєння, адже якщо держава не буде або розширяти або диверсифікувати напрями роботи з надання послуг, її залежність від іноземного капіталу може стати повною, що є особливо актуальним у контексті надання Україною послуг з транспортування нафти та газу. Вже через п' ять років буде збудовано Північно-Європейський газопровід для транспортування газу у Германію та Об' єднане Королівство у обхід України, що у сукупності з зношеністю газотранспортної системи України майже на 50% сприятиме зменшенню обсягів з надання послуг з транспортування. Якщо просумувати потужність альтернативних газопроводів, то обсяги обхідних маршрутів постачання газу скоро перевищать 140 млрд. м3 у рік, що на 20 млрд. м3 більше максимального транзитного потоку через Україну [1, с.25]. Тому необхідним представляється докорінна модернізація і розширення можливостей національної газотранспортної системи, що може бути досягнуто за рахунок отримання цільових міжнародних кредитних ліній.

Однак, зараз широкомасштабні диверсифікаційні дії, які повинні охоплювати майже усі ланки господарського комплексу, майже неможливі у зв' язку з недостатнім розміром фінансових та майнових ресурсів, які є у держави. Тому виникає потреба у залученні іноземного капіталу і перш за все у формі прямих інвестицій, розмір яких повинен складати не менш 40 млрд.дол.США [2] з яких 7 млрд.дол.США необхідно металургії, 3,3 - хімічній і нафтохімічній промисловості, 5,1 - машинобудуванню, 3,7 - транспорту.

Слід зауважити, що інвестиційна привабливість України на протязі 2007-2010 рр. є досить не значною, що негативно позначається на обсягах залучених прямих іноземних інвестицій, сукупний розмір яких на кінець 2007 р. склав 4406,2 млн.дол.США, у тому числі за рахунок країн СНД - 366 млн.дол.США і інших країн світу - 4040,2 млн.дол.США, на кінець 2008 р. -5339,0 млн.дол.США, у тому числі за рахунок країн СНД - 378,6 млн.дол.США і інших країн - 4960,4 млн.дол.США. На кінець 2009 р цей показник вже дорівнював 6657,6 млн.дол.США з значною часткою інших країн у 6224,2 млн.дол.США та країн СНД - 433,4 млн.дол.США. У 2010 р. ці дані склали

відповідно 8353,9, 497,4, 7856,5 млн.дол.США.

Україна, є особливо привабливою для інвесторів з Європейського георегіону. Так, обсяг прямих інвестицій в економіку України з країн Єврозони за попередніми даними станом на 1.01.2011 р. складе 57,5% від загального обсягу.

Однак Україна не тільки залучає у свою економіку необхідні для сталого розвитку іноземні інвестиційні ресурси. Вона, активно інтегруючись до світового господарства, приймає участь у світових інтеграційних процесах вкладаючи кошти у розвиток економік інших країн і георегіонів. Однак недостатність практики управління іноземними капіталовкладеннями сприяє зменшенню капіталу резидентів. Так, наприклад, у 2007 р. Зменшення капіталу склало 33,9 млн.дол.США в основному за рахунок втрат капіталу. Такі ж саме тенденції спостерігались і у наступні роки коли було втрачено маже 25 млн.дол.США без адекватного поповнення капіталу резидентів у економіці інших країн. І, як наслідок, зменшується активність України у світових інтеграційних процесах, хоча з 2009 р. Все ж спостерігається незначний приріст капіталів нерезидентів і пожвавлення інвестиційної активності у окремих галузях економіки інших країн.

Якщо аналізувати динаміку вкладень виходячи з геополітичного розташування основних країн-інвесторів україни, то можна помітити, що основними інвесторами української економіки були:

Російська федерація яка вклала у сукупності майже 460 млн.дол.сша прямих іноземних інвестицій в україну - георегіон снд;

Сполучене королівство, нідерланди, німеччина які вклали 2076 млн.дол.сша - георегіон європа;

Кіпр та респ. Корея які інвестували в економіку україни 1208 млн.дол.сша - георегіон азія ;

Сша та віргінські острови (більше 1700 млн.дол.сша) - георегіон америка.

Інвестори, взагалі, перш за все зацікавлені у вкладанні коштів у ті види економічної діяльності, які характеризуються швидкою окупністю і функціонують у тих секторах економіки продукція яких має підвищений попит або на ринку національному, або на світовому. Тому інвестори при виборі галузі інвестування перш за все керуються кон' юнктурною спрямованістю розвитку ринку того чи іншого продукту.

На ринку України спостерігаються наступні основні вподобання іноземних інвесторів:

1. У галузі національної економіки, які зв' язані з обробною промисловістю було вкладено майже 50 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, при цьому особлива увага була приділена харчовій промисловості та підприємствам які переробляють сільськогосподарську продукцію (15%);

2. В оптову і роздрібну торгівлю іноземні інвестори вклали 18 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, з яких 83% у оптову торгівлю та посередництво у торгівлі;

3. Транспорт і зв'язок та фінансова діяльність відтягнули на себе ще по 7% прямих іноземних інвестицій.

Інвестування у ці галузі економіки є дуже прибутковим і зарубіжні компанії, наприклад такі промислові гіганти, як «Джон Дір», «Каргіл», «Кока-кола», «Боїнг», «Крафт-Фудз» мають довгострокові плани вкладання капіталів у економіку України.

У свою чергу прямі іноземні інвестиції з України спрямовуються у сектори економіки послуг. Так у операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам було інвестовано майже 75 млн.дол.США (42% від загального обсягу інвестицій), 35% інвестовано у транспорт і зв'язок (з яких майже всі у водний транспорт) і тільки 8% було інвестовано у обробну промисловість. І хоча обсяги прямих іноземних інвестицій наростаючим підсумком з України у економіці інших країн досить незначні (вони співвідносяться з вкладеннями в економіку України такої держави як Корея або Угорщина), все ж спостерігається реальний прогрес у покращенні функціонування інвестиційного механізму, що сприяє прискоренню процесу національної інтеграції до світового господарства.

Георегіон СНД представлений в основному Російською Федерацією, у яку Україна вкладає найбільше і у відсотковому, так і у вартісному вимірі (16,4, 68,1, 85,0, 73,5, 86,7, 99,7 млн.дол.США). Європа у економіку якої вкладається від 10 до 25 % усіх інвестицій з України. Найбільш привабливими для українського інвестора є Іспанія та Швейцарія які у сукупному обсязі інвестиційних вкладень отримали на протязі 2007-2011 рр. Відповідно 6,6 (6,5), 11,9 (20,3), 10,9 (17,1), 12,1 (17,5), 11 (18), 8,5% (16 млн.дол.США) прямих іноземних інвестицій. В' єтнам і Гонконг з Азіатського георегіону найбільш привабливі для українського інвестора, який у їх економіку вклав 16,7, 22,4, 22,2, 22,2, 21,2, 21,3 млн.дол.США наростаючим підсумком, що у відсотковому вимірі склало 17,0, 13,2, 14,2, 15,4, 13,0, 10,1%. З американського георегіону найбільш приваблива для українського інвестора є Панама, у втілення економічних проектів у якій Україна вклала 46,1, 46,8, 19,0, 19,0, 19,0, 18,9 млн.дол.США всіх своїх інвестицій (47,0, 27,5, 12,2, 13,2, 11,6, 9%).

Узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити наступний висновок, - в цілому на протязі 2007-2011 рр. Зусилля України з вдосконалення функціонування ринкових механізмів незначно вплинули на активізацію роботи з інтеграційного співробітництва, що знайшло своє підтвердження у обсягах зовнішньої торгівлі України з товарів і послуг, покращенні рівня інвестиційної привабливості майже в усієї галузях економіки для іноземного інвестора, створенні умов для розвитку інвестування коштів національних комерсантів у економіки інших країн. Але, в цілому українські інвестори прагнуть розміщувати свій капітал там, де ринкове оточення мало чим відрізняється від умов ринкового середовища України, з слабкою і недосконалою конкуренцією, наявністю можливостей мінімізації витрат витрати на виробництво і просування, що підтверджується зростанням частки країн СНД і зменшенням частки розвинених країн Європи (хоча і спостерігається певний прогрес по відношенню щодо ринків США). Має місце тенденція переорієнтації вектору міжнароднихінтеграційних зусиль з економік країн СНД, до економіки Європи, що підтверджує тезу Президента України про Європейський вибір України, та зближення економік України та Європейського Союзу. А це вимагає подальшого поглибленного аналізу саме на регіональному рівні з метою отримання інформаційних потоків відносно вкладу кожного регіонального утворення у загальний результат міжнародної інтеграції України.

РЕЗЮМЕ

Анализ участия Украины в мировых интеграционных процессах свидетельствует о том, что за 2007-2011 гг. усилия Украины по усовершенствованию рыночных механизмов незначительно повлияли на активизацию работы по интеграционному сотрудничеству, о чем свидетельствуют статистические показатели, приведенные в статье. Тенденция переориентации международных интеграционных усилий из экономик стран СНГ к экономике Европы, что требует дальнейшего углубленного анализа на региональном уровне с целью получения информационных потоков относительно вклада каждого регионального образования в общий результат международной интеграции Украины.

Ключевые слова: интеграция, интеграционное сотрудничество, информационный поток

РЕЗЮМЕ

Аналіз участі України у світових інтеграційних процесах свідчить про те, що за 2007-2011 рр. зусилля України по удосконаленню ринкових механізмів трохи вплинули на активізацію роботи по інтеграційній співпраці, про що свідчать статистичні показники, приведені в статті. Тенденція переорієнтації міжнародних інтеграційних зусиль з економік країн СНД до економіки Європи, що вимагає подальшого поглибленого аналізу на регіональному рівні з метою отримання інформаційних потоків відносно вкладу кожної регіональної освіти в загальний результат міжнародної інтеграції України. Ключові слова: інтеграція, інтеграційна співпраця, інформаційний потік

SUMMARY

The analysis of participation of Ukraine in world integration processes testifies that for 2007-2011 of effort of Ukraine on improvement of market mechanisms slightly affected activization of work on integration cooperation to what the statistics given in article testify. A tendency of reorientation of the international integration efforts from economy of CIS countries to economy of Europe that demands the further profound analysis at regional level for the purpose of receiving information streams concerning a contribution of each regional education to the general result of the international integration of Ukraine.

Keywords: integration, integration cooperation, information flow

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Прудка Н. Кто остался на трубе ІІ Эксперт. - 2005. - №3б(39). - С.24-28.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах