О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Маркетинговий підхід до туризму є важливим та дієвим заходом його розвитку, дозволяє створювати споживчі властивості (послуги), які не отримують матеріалізованої форми, але користуються значним попитом, тому маркетинг туристичних послуг потрібно розглядати як основу інноваційної стратегії розвитку галузі туризму в Україні. Головне завдання інноваційної стратегії полягає у вирішенні широкого спектру питань щодо планування та реалізації інноваційних проектів і програм, які розраховані на якісні зміни в діяльності організації на вітчизняному ринку туристичних послуг.

З цим фактором так чи інакше доводиться рахуватися практично кожному суб' єкту туристичних послуг незалежно від територіальних ринків діяльності. Загалом, основні тенденції інтеграції соціально-економічних, політичних та інформаційних процесів знаходять своє відображення у створенні різноманітних ринків загальносвітового масштабу, в тому числі і туристичних ринків, що сприяє формуванню «наднаціональних» суспільств, формування та розвитку регіонів і територій, що існують за рахунок туризму, та утворення і просування туристичних продуктів - мегатрендів.

Ф. Котлер (англ.. Philip Kotler) зауважував, що маркетинг охоплює три основні дисципліни:

S        управління товаром;

S        управління споживачем;

S        управління брендом [б].

Крім того, автор дав характеристику п' яти сучасним моделям маркетингу, які, на нашу думку, можна наочно застосувати в якості еволюційної видозміни маркетингу туристичних послуг наступним чином:

- етап удосконалення виробництва;

- етап удосконалення товару.

- етап інтенсифікації комерційних зусиль.

- етап класичного маркетингу;

- етан соціально-етичного маркетингу [5, с. 59-60].

Таблиця І.

_Еволюція маркетингу туристичних послуг_

Назва моделі І Концепція І Завдання

І. Модель удосконалення виробництва туристичних

Туристична послуга користується попитом об' єкта туристичних послуг тоді, коли ціна на нього є нижчою, ніж ціна на типові продукти

конкурентів_

Туристична послуга має свій сформований стійкий імідж у свідомості туриста.

Винайдення шляхів щодо зниження вартості туристичної послуги за умови максимального збереження її споживчої цінності.

Підвищення якості туристичної послуги у порівнянні з конкурентами, за результатами моніторингу потреб, очікувань та побажань туриста.

послуг

2. Модель позиціонування туристичної послуги

з.    Модель інтенсифікації маркетингу туристичних послуг

4.       Модель соціально-відповідального маркетингу туристичних послуг

Просування туристичної послуги і розширення територіальних та соціальних територій їх реалізації.

Туристична послуга користуватиметься попитом за умови, якщо пропозиція буде задовольняти не тільки «очікувані результати» туриста, сформовані у свідомості в процесі його удосконалення, а й спрямовуватиметься на збереження навколишнього середовища тощо.

Загострення боротьби за потенційного туриста, переконання та заохочення його до повторного (періодичного) придбання туристичної послуги.

Переорієнтація виробництва туристичної послуги у напрямку органічного поєднання з навколишнім середовищем, історичною та суспільною парадигмою.

5. Інноваційно-комунікаційна модель маркетингу туристичних послуг_

Глобалізація туристичного ринку призводить до загострення конкуренції та переходу до моделі «суб'єкт-суб'єктної» взаємодії у глобальній галузі туризму._

Особливою рисою туристичного продукту стає його інноваційна складова - «унікальність», функція якої полягає в утриманні певної ніші на ринку туристичних послуг._

Продовжуючи думку зауважимо, що з позиції еволюційності теорії маркетингу на сучасному етапі розвитку доцільно розглядати саме модель інноваційно-комунікаційного маркетингу туристичних послуг, та, проектуючи характеристику сучасних концепцій маркетингу на галузь туризму, можна зобразити наступним чином (табл. 1).

Особливо актуальна ця проблема є для України, оскільки витоки вітчизняного маркетингу туристичних послуг беруть початок з 90-тих років минулого сторіччя, коли відбувся перехід від «територіально і економічно закритої» командно-адміністративної економіки до відкритої ринкової. Тому проблема інтеграції українського туристичного продукту у світовий туристичний ринок - це не просто пошук своїх «ніш», а перш за все проблема відродження, позиціювання та захист національного туристичного ринку.

Сучасний етап еволюції галузі туризму спричинив зміну парадигми її розвитку та підвищення ролі інноваційної і комунікаційної діяльності, що призвело до формування відповідних маркетингових стратегій туристичних послуг, які ґрунтуються на ідеї сталого розвитку, галузі туризму у XX! ст. На нашу думку, з цієї позиції доцільно вести мову саме нро аналіз, заснований на концепції культивації, яка є одним із компонентів проекту індикаторів розвитку маркетингу туристичних послуг. В цілому загальна тенденція розвитку теорії маркетингу протягом XX ст. передбачала зміщення головних акцентів діяльності суб'єктів туристичних послуг щодо удосконалення туристичних послуг, підвищення його якості та збільшення кількості пропонованих сервісних послуг, спрямованих на задоволення туриста. В XXІ ст. відбувається переорієнтація з економічних пріоритетів на соціальні, культурні макрофактори суспільного розвитку, а також на реалізацію комунікаційних та інноваційних стратегій, інтеграцію цих стратегій, їх контінуум.

Ф. Котлер наголошує, що якщо говорити про етапи розвитку маркетингових концепцій, то в 1950-х і 19б0-х роках було зроблено акцент на управління товаром, а у 1970-х і 1980-х - роках - на управління брендом або торговою маркою [б]. Очевидно, що генезис еволюції принципів та інструментарію маркетингу туристичних послуг в Україні - державі, що фактично виникла наприкінці 1980-х років, не може відповідати загальновизнаній періодизації.

Іншими словами, сьогодні проблематика питання удосконалення системи маркетингу туристичних послуг полягає у здійсненні всебічного (цілеспрямованого) впливу на свідомість туристів (в тому числі і потенційних туристів) за допомогою класичної для маркетингу концепції позиціонування, відповідно до якої соціально-когнітивна теорія поведінки туриста детермінується різноманітними впливами різної інтенсивності.

Результати дослідження еволюції наукових поглядів на туризм як сектор економіки, показують, що темпи розвитку цієї галузі залежать від темпів економічного зростання країни та рівня доходів її населення.

Зазначимо, що якщо на етапі раннього індустріального розвитку туризм, як рекреаційний засіб, був прерогативою лише незначної частини населення, то у подальшому він почав набувати ознак масовості. Ця трансформація об' єктивно обумовлена зміною кількісно-якісних характеристик у діяльності суб'єктів туристичного процесу: обсягів туристських потоків, формування і розвитку інфраструктури, диверсифікації туристичних послуг тощо. Увесь масив елементів багатогранної туристичної культури в сукупності просякнута взаємодіями і зв'язками між різними її складовими; ця система взаємозв'язків складає своєрідну мову, яка відіграє особливу роль як внутрішній інструмент суспільного розвитку.

Критичний аналіз сучасних наукових поглядів на розвиток маркетингу туристичних послуг свідчить, що в його еволюції необхідно звернути увагу на новий етап - формування ринку туристичних послуг за допомогою «інформації про інновації» у галузі туризму (англ. information about innovation).

Вважається, що цикл поширення інновацій включає в себе розповсюдження інформації про інноваційний туристичний продукт, насамперед тією соціальною групою туристів, що складають прошарок - економічно активних комунікаторів.

Їх уніфікація і розповсюдження відбувається спочатку в невеликій соціальній групі - еліті, а потім здійснюється процес більш або менш випадкового відбору окремих індивідів, діяльність яких започатковує процес зміни парадигми (в тому числі і за допомогою засобів масової комунікації) і розповсюдження їх серед всього суспільства загалом. Таким чином, відбувається процес дифузії інновації щодо певного туристичного продукту - тобто процес, за допомогою якого інновація розповсюджується ринковими та неринковими каналами від місця її утворення до різних споживачів - країн, регіонів, галузей, ринків та суб' єктів туристичних послуг. Без дифузії інновація не має будь-якого економічного значення.

За визначенням Е. Роджерса дифузія інновацій - це процес, за посередництвом якого певна інформація про інновації передається комунікаційними каналами між членами соціальної системи та соціальними системами в часі [8].

Емпіричний аналіз величезного числа природних, техніко-економічних і соціокультурних процесів показав, що динаміка процесів їх зростання, розвитку, розповсюдження підкоряється логістичному закону.

Ранні реципієнти Рання більшість   Пізня більшість   Пізні реципієнти Новатори 2,5% із,5% і6%

Рис. 1. Графік «закону» розповсюдження та сприйняття інновації серед різних категорій індивідів [8].

З графіку видно, що швидкість поширення інновації від групи „новаторів" до точки максимуму „ранньої більшості" в значній мірі залежить від ступеня залучення в цей процес „ранніх реципієнтів". Позитивне сприйняття інноваційного туристичного продукту в соціальній системі не відбувається моментально, а «крива поширення інновації» нагадує класичну криву життєвого циклу товару, яка включає такі періоди як розроблення, впровадження, зростання, зрілість, спад.

Узагальнюючи, можна виокремити:

а) біологічний фактор, оскільки в умовах ускладнення суспільного устрою, посилюється потреба людини щодо збільшення строку життя, відновлення психічного та фізичного стану;

13бб) соціально-економічний фактор - пов'язується з прискоренням збільшення рівня доходів та «усередненням» цінності нраці широких верств населення, що дозволяє суттєво збільшує нонит на туристичні послуги, які ще відносно нещодавно були доступні тільки невеликій частині населення;

в) інноваційний фактор, суть якого полягає в тому, що за посередництвом сучасних засобів масової комунікації (традиційні засоби масової інформації, Інтернет, міжособистісні комунікаційні зв'язки тощо) прискорення процесів утворення, поширення та позитивного сприйняття інформації створюють сприятливі умови для розвитку індустрії туризму.

Один із засновників концепції постіндустріалізму Д. Белл (англ. Daniel Bell) у своїй фундаментальній праці «The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting» передбачив динамічне зростання експорту послуг у майбутньому [2], до яких, зокрема, належать і туристичні послуги.

На нашу думку, до сьогодні не сформовано єдиного погляду на ринкову ієрархію галузі туризму. Загальновідомо, що багато процесів в природі і суспільстві (в тому числі і комунікаційних) мають межі поширення, в першу чергу через обмеженість ресурсів. Тож природно припустити, що розповсюдження інформації відбувається за певними законами, а результат її сприйняття обмежується ємністю даного комунікаційного середовища.

Таким чином, на сьогоднішньому етапі розвитку галузі туризму виникла необхідність дослідження та аналізу інноваційного розвитку в комунікаційній сфері маркетингу туристичних послуг, оскільки стратегія просування інновацій у галузі туризму у порівнянні з іншими стратегіями є малозатратною, так як вона не потребує радикальних змін інфраструктури, а концентрує зусилля на покращенні комунікативних аспектів, каналів поширення інформації та її позитивного сприйняття, що саме і є головним аспектом формування реальних факторів привабливості сучасних туристичних послуг. З цих міркувань туристичні послуги є непереобтяженим благом, споживання яких певною категорією туристів не призводить до дискримінації інших категорій.

Виважена стратегія щодо сталого розвитку галузі туризму має передбачати розробку комплексних програм сприяння розвитку такого виду маркетингу туристичних послуг (як в межах державних кордонів так і ззовні), який охоплюватиме ті категорії туристів, до яких відносяться групи ранніх реципієнтів. Основою такої стратегії мають бути результати генезису еволюції сучасних принципів та інструментарію маркетингу туристичних послуг, спроектованих на сучасну реальність, та визначення комплексного характеру його діяльності і відповідних пріоритетів в розвитку окремих складових, зокрема організаційно-правових засад та економічних форм маркетингу туристичних послуг в Україні в контексті глобалізації.

Відзначимо, що інноваційна стратегія маркетингу туристичних послуг - це система безперервного узгодження пропонованих послуг з послугами, які користуються попитом на ринку і які продуцент туристичних послуг може запропонувати з прибутком для себе і більш ефективніше, ніж це роблять конкуренти. Центральна ідея маркетингу туристичних послуг нри цьому - позиція ринкової орієнтації, спроектованої на «унікальність», замість позиції орієнтації виключно на традиційний продукт.

Висновки. Сучасний ринок туристичних послуг має формувати собою відкриту соціально-економічну систему з високим рівнем саморегуляції, основу якої складають високолокалізовані взаємовідносини, пов'язані не тільки із виробництвом, продажем і споживанням туристичних послуг або комплексного туристичного продукту, а й з процесами підтримання іміджу його унікальності - убезпечення від масовості. Таким чином інноваційна діяльність в сфері маркетингових комунікацій на ринку туристичних послуг полягає в тому, що їй мають бути притаманні:

- орієнтація на сегменти ринку, які утворюють споживачі з «унікальними» (немасовими) потребами, для задоволення яких вони бажають і здатні придбати туристичні послуги;

- націленість на чітко виражений комерційний результат, що для суб'єкта туристичних послуг, зводиться до завоювання «унікальної» частки ринку;

- комунікаційна активність, що забезпечує швидку і ефективну реакцію на зміни зовнішніх чинників щодо «змасовлення» туристичного продукту.

РЕЗЮМЕ

Перспективи здійснення дослідження ґрунтуються на визначенні оптимальних шляхів зміни парадигми маркетингу туристичних послуг в умовах розвитку інформаційного суспільства, обґрунтованим вибором основних припущень і обмежень щодо природи унікальності туристичного продукту.

Ключові слова: маркетинг, туризм, туристична послуга, парадигма.

РЕЗЮМЕ

Перспективы осуществления исследования основываются на определении оптимальных путей изменения парадигмы маркетинга туристических услуг в условиях развития информационного общества, обоснованным выбором основных предположений и ограничений относительно природы уникальности туристического продукта. Ключевые слова: маркетинг, туризм, туристическая услуга, парадигма.

SUMMARY

Prospects of realization of research are base on determination of optimal ways of change of paradigm of marketing of tourist services in the conditions of development of informative society, by the reasonable choice of basic suppositions and limitations in relation to nature of unicity of tourist product. Keywords: marketing, tourism, tourist service, paradigm.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Азарян О. Аналіз комплексу маркетингу на міжнародному ринку туристичних послуг : [монографія] І О. М. Азарян, Н. Л. Жукова, О.

A. Іщенко, Г. О. Ворошилова. - Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. - 135 с.

2. Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования І Даниел Белл ; [перевод с англ.

B. Л. Иноземцева]. - М. : Academia, 1999. - 95б с.

3. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры І Ж. Бодрияр ; [пер. с фр. Е. Самарская]. - М. : Культурная революция,

Республика, 200б. - 2б9 с.

4. Кирилова О. Маркетинг туристичних послуг І О. В. Кирилова. - Маркетинг в Україні. - № 3(55). - 2009. - с. 57-59.

5. Котлер Ф. Основы маркетинга І Ф. Котлер, Г. Армстронг, Д. Сондерс, В. Вонг ; [Пер. с англ]. - 2-е еврон. изд. - М.; СПб.; К.: Издательский дом „Вильямс", 2002. - 944 с.

6. Котлер, Филин Маркетинг 3.0 : от продуктов к потребителям и далее - к человеческой душе І Филин Котлер, Xеpмaвaн Картаджайя, Айвен Сетиаван ; [пер. с англ. А. Ю. Заякина] М. : Эксмо, 2011

7. Про туризм. Закон України від 15 вересня 1995 р. № 324І95-ВР ІІ Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31 (01.08.95). - ст.

241.

8. Роджерс Еверет М. Дифузія інновацій І Еверет М. Роджерс ; [пер. з англ. В. Старка]. - К. : Вид. дім „Києво-Могилянська академія",

2009. - 591 с.

9. Чечулин А. Культурный фактор в теории и практике территориального маркетинга [Электронный ресурс] І А. Чечулин. - Электронный журнал «Медиаскоп». - № 2. - 2012. - Режим доступа : http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

УДК 339.138:330.322

МАРКЕТИНГОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ковальчук С.В., професор кафедри маркетингу Хмельницького національного університету '

Постановка проблеми. Проблема активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств набуває принципового значення в контексті проведення ринкових реформ в Україні та підвищення ефективності господарювання. Провідна роль промисловості в економіці України визначається, перш за все, тим, що, забезпечуючи всі галузі народного господарства знаряддями праці та новими матеріалами, вона є найбільш активним фактором науково-технічного прогресу і розширеного відтворення в цілому. Темпи зростання, рівень розвитку і структура промисловості є важливими показниками кількісної і якісної характеристики народного господарства та життєвого рівня населення. Від рівня розвитку індустрії залежить технічний рівень виробництва, структура господарства, територіальна організація.

Аналіз досліджень та публікацій. Теоретичним аспектам дослідження інноваційної діяльності присвятили свої роботи такі вчені, А.І. Анчишкін, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, В.М. Герасимчук, М.П. Денисенко, О.О. Лапко, А. Сміт, Р. Слоу, Й. Шумпетер. Свій внесок у розробку теорії інновацій і їх впливу на вироблення маркетингової стратегії внесли І. Ансофф, Н.П. Гончарова, Ф. Котлер, С.М. Ілляшенко, П.Г. Перерва, Т.О. Примак та багато інших вчених.

Метою написання статті було з'ясувати необхідність маркетингового забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств, а також шляхів активізації цієї діяльності для зміцнення позицій галузі.

Викладення основного матеріалу.

За останні 20 років Україна значною мірою втратила свій інноваційний потенціал і відстала від країн Східної Європи: в 1990 році частка підприємств, що займаються розробкою і впровадженням нової або вдосконаленої продукції, становила 60-70%, а до 2005 року вона скоротилася до 15%, порівняно з 70% у розвинених країн і з 30% у Польщі. Відповідно до звіту про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього Економічного Форуму, Україна займає 93 місце з технологічної готовності економіки, і 65 місце з інновацій у рейтингу зі 131 держави [1]. Це доводить, що навіть за наявності певної інноваційної діяльності вона має обмежений практичний результат.

Важко позитивно оцінити і процеси, що відбуваються у виробничо-технологічній сфері діяльності промислових підприємств. Частка застарілого устаткування в окремих галузях промисловості становить 60-70%. Вітчизняне машинобудування не забезпечує належних темпів оновлення основних засобів. В промисловості домінують відсталі технології, що призводить до невиправдано високого споживання матеріалів та енергоресурсів, яке є у 4-5 разів вищим, ніж у європейських країнах. Зокрема, вкрай повільно оновлюється устаткування у машинобудуванні, яке традиційно покликано бути потужним двигуном інноваційних процесів в усіх галузях національного господарства. Масштаби впровадження ефективних розробок у виробництво вітчизняними підприємствами є досить низькими, про що свідчить співвідношення між обсягами витрат на науково-технічну діяльність та впровадження результатів, трансформованих в інновації, у виробництво, в Україні складає лише 1:1,06, тоді як за зарубіжними даними таке співвідношення сягає не менше, ніж 1:10 [1].

Вихід з кризового стану та переорієнтація економіки на сталий розвиток є можливими лише за умови широкомасштабної реалізації інноваційних проектів. Динаміка впровадження інновацій промисловими підприємствами наведена у табл.1 та на рис.1.

Роки

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації

Впроваджено

нових технологічних процесів

у т. ч.

маловідходні, ресурсозберігаючі

Освоєно виробництво іноваційних видів продукції,* найменувань

з них нові види техніки

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової

2000

14,8

1403

430

15323

631

 

2001

14,3

1421

469

19484

610

6,8

2002

14,6

1142

430

22847

520

7

2003

11,5

1482

606

7416

710

5,6

2004

10

1727

645

3978

769

5,8

2005

8,2

1808

690

3152

657

6,5

2006

10

1145

424

2408

786

6,7

2007

11,5

1419

634

2526

881

6,7

2008

10,8

1647

680

2446

758

5,9

2009

10,7

1893

753

2685

641

4,8

2010

11,5

2043

479

2408

663

3,8

2011

12,8

2510

517

3238

897

3,8

*

* до 2003 року нових

і г.

видів продукції

 

 

 

 

Пиюма ікиа пщприсмсів, що впроваджували інновації^

і Пиюма ваіа реалізованої і м и о за ці й ■ юї п роду кці ї в обсязі промислової, %

Рис.1. Питома вага впровадження інновацій на промислових підприємствах України за роками Джерело: складено автором на основі [2]

© Ковальчук С.В., 2012

З наведеної інформації видно, що починаючи з 2002 року інноваційна активність вітчизняних промислових підприємств суттєво зменшується.

Так, частка підприємств, що впроваджували інновації, зменшилася у 2003 році до 11,5% (проти 14,6% у попередньому році). Відповідно суттєво зменшилася і кількість інновацій, які були реалізовані в промисловості (майже втричі). Найменшою була кількість інноваційно-активних підприємств у 2005 році, їх частка складала всього 8,2% в загальній кількості промислових підприємств. За останні три роки спостерігається тенденція щодо пожвавлення інноваційної діяльності промислових підприємств і вже у 2011 році ми ббачимо збільшення частки інноваційно-активних підприємств до 12,8%, хоча цей показник ще не досягнув рівня 2000 року, коли частка таких підприємств сягала 14,8%.

Поряд із позитивною тенденцією щодо збільшення кількості інноваційно-активних промислових підприємств, нажаль, маємо негативний тренд стосовно якісних показників інноваційної активності. Це знаходить прояв у кількості інноваційної продукції, що виводиться цими підприємствами на ринок. Певне зростання можна було спостерігати з 2005 по 2007 рр., а починаючи з 2008 року відбувається стабільне зниження питомої ваги інноваційної в загальних обсягах реалізації промислової продукції. Причому у 2011 році (як і в попередньому) питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової становить лише 3,8%. Якщо порівнювати з економічно розвиненими країнами, то цей показник у них за останні 10-ть років жодного разу не опускався нижче 20%.

Враховуючи, що промисловість приблизно на 75% працює за схемою «В го В», то про який економічний, а тим більше інноваційний розвиток може йти мова, якщо на ринок виводиться менше 4% інноваційної продукції? Звичайно, можна посилатися на економічну кризу, але навіть у найкращі до кризові часи (2006-2007 рр.), питома вага інноваційної продукції в обсязі реалізованої промислової сягала лише 6,7%.

Негативні тенденції щодо інноваційної діяльності промислових підприємств простежуються не лише за відносними, але і за абсолютними показниками (рис. 2). 3000

■ Впроваджено нових

і синологічних процесів

■ у 1.4. МОЛ О її і ІІХОіі 11 і

рссурсозбсріїаючі

■ ССГіОГПО ГіИрОЙПИІ І,П"іО ИПГіИХ ВИДІВ ІС'ХИІКИ

Рис.2. Розподіл впроваджених інновацій на промислових підприємствах України за видами діяльності

Джерело: складено автором на основі [2]

Так, з 2003 року значно знижується освоєння виробництва нових видів продукції. Якщо у 2002 році цей показник становив 22 847 одиниць, то у 2006 році він становив лише 2 408 одиниці, що у 9,5 разів менше, і тільки протягом останніх 2007-2009 рр. ситуація дещо стала покращуватися, а у 2011 році досягла свого пікового значення за останнє десятиріччя. Проте економіка, на жаль, розвивається без суттєвого використання результатів наукових досліджень [1].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах