О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Числовий

Питома вага наростаючим підсумком

Пит. вага наростаючим підсумком, %

Числовий

Група запасних частин

Група

Текстовий

 

Структура звіту «XYZ -аналіз запасних частин»

Таблиця

Найменування поля

Ім'я поля

Тип поля

Номенклатурний номер

Номенклатурний номер

Числовий

Найменування запасної частини

Найменування

Текстовий

Варіація

Коефіцієнт варіації, %

Числовий

Група запасних частин

Група

Текстовий

У файлі норм і нормативів утримуються розраховані на основі файлу вихідних даних і проведених угрупувань норми й нормативи поточного запасу запасних частин у розрізі окремих складів і відповідальних менеджерів по постачанню. Структура файлу наведена в таблиці 5.

Таблиця 5

_Структура звіту «Розрахунок норм і нормативу поточного запасу запасних частин»_

Найменування поля

Ім'я поля

Тип поля

Номер

№ п/п

Числовий

Номер складу

№ складу

Числовий

Економіст

Код економіста

Числовий

Група запасних частин

Група

Текстовий

Номенклатурний номер

Номенклатурний номер

Числовий

Одиниця виміру

Од.вим.

Текстовий

Місяць

Місяць

Текстовий

Норма поточного запасу

Норма

Числовий

Норматив поточного запасу

Норматив, руб.

Числовий

Сукупний норматив поточного запасу

Сукупний норматив, руб.

Числовий

Призначенням бази даних аварійного запасу є визначення мінімального рівня виробничих запасів запасних частин на підприємстві у вигляді нормативу обігових коштів для цілей оперативного управління запасами запчастин.

База даних аварійного запасу являє собою довідково-нормативну, статистичну інформацію про запасні частини технологічного устаткування, на підставі якої розраховуються норма й норматив аварійного запасу запчастин у розрізі окремої номенклатурної позиції, а також загальний норматив по аварійному запасу запасних частин (рис.3).

Формуванняперелікувузлівтазапасних частин основного технологічного устаткування

Виділення груп запасних частинза ступенем важливості

1 група

2 група

Розрахунокаварійного запасуза окремим видом запасних частин

3 група

Норматив аварійного запасуне розраховується

Розрахунокекономічного ефектувід створенняаварійного запасу за окремимвидомзапасних частин

 

г

 

 

Позитивний

 

Негативнийекономіч

економічний ефект

 

ний ефект

Розрахунок нормативуаварійного запасу по окремимноменклатурним позиціям І

Рис. 3. Алгоритм автоматизованого розрахунку норм і нормативу аварійного запасу запасних частин

Після формування переліку вузлів і запасних частин основного технологічного устаткування необхідно зробити їх розподіл на групи по ступеню важливості:

1 група - запасні частини, відсутність яких приводить до зупинки устаткування;

2 група - запасні частини, відсутність яких приводить до зниження продуктивності;

3 група - запасні частини, відсутність яких не приводить до економічних збитків.

1. Довідникзапасних

 

2. Статистичніданіпро

частин

1 ь

замінизапасних частин

 

1

 

т

3. Розрахунок аварійного запасу

4. Дані про технологічне устаткування

7. Розрахунок економічного ефекту

5.

Інформаціяпрозатратипо

6. Інформація про запасні частини

8. Розрахунок норм та

 

нормативуаварійногозапасузапасних

4-'

 

 

Рис. 4. Структура бази даних аварійного запасу запасних частин

Виходячи з даної класифікації необхідно створювати аварійні запаси по першій і другій групі, а для третьої групи формування даного запасу не доцільно.[4]

При прийнятті управлінських рішень про необхідність створення аварійного запасу по окремих номенклатурних позиціях необхідно також виходити з оцінки розміру можливих збитків, обумовлених відсутністю запасу запасних частин при раптовій відмові устаткування: якщо величина можливих збитків перевищує витрати, пов'язані зі створенням і зберіганням аварійного запасу, то формування аварійного запасу є необхідним; якщо витрати, пов'язані із запасами, перевищують величину можливих збитків, то створення аварійного запасу є недоцільним.

Вхідним потоком даних є довідково-нормативна інформація у вигляді переліку вузлів і запасних частин основного технологічного устаткування, цін і строків поставок, статистична інформація про заміни запасних частин у розрізі кожної номенклатурної позиції, а також показники використання устаткування й витрат на зберігання запасів.

Вихідним потоком даних є розраховані норми й нормативи аварійного запасу запасних частин (рис. 4).

База даних аварійного запасу містить у собі 3 групи файлів, що мають певне значення:

- файл нормативно-довідкової інформації;

- файли вихідних даних;

- файли розрахункових даних.

У даній інформаційній базі файлом нормативно-довідкової інформації є «Довідник запасних частин».

Цей довідник містить перелік найменувань із номенклатурними номерами запасних частин з віднесенням їх до певного виду технологічного устаткування й вказівкою кількості запчастин у вузлі (агрегаті).

Також тут утримуються характеристики, що безпосередньо впливають на формування аварійного запасу: ступінь важливості й прийнятий рівень ризику. Ступінь важливості характеризує залежність функціонування технологічного устаткування від робочого стану запасної частини. Прийнятий рівень ризику відображає діючу на підприємстві політику в області управління запасами.

Даний довідник формується за допомогою ручного введення або перенесенням даних з діючої інформаційної системи підприємства. При цьому введення даних провадиться при створенні або зміні довідника.

Джерелами інформації для даного файлу є технічна документація використовуваного устаткування, експертні оцінки фахівців з технології й устаткування, рішення керівництва підприємства в області політики управління запасами.

Дані файлів нормативів поточного й аварійного запасу є основою для формування вихідного документа, що містить загальний норматив обігових коштів, вкладених у запаси запасних частин.

У даному документі наводяться нормативи по всіх підрозділах підприємства в розрізі всієї номенклатури запасних частин з підведенням підсумків по кожному підрозділу й технологічному агрегату.[2,5]

У файлі розрахунку економічного ефекту по кожній запасній частині, включеної в аварійний запас, зіставляються можливі величини збитку від відсутності даної запчастини на складах підприємства й у випадку її раптового виходу з ладу й витрати, пов'язані з її зберіганням.

Можливий збиток визначається за формулами (1) і (2) з урахуванням ймовірності виходу запасної частини з ладу в період експлуатації й циклу постачання.[6]

- для 1 групи запчастин по ступеню важливості за формулою (1):

У 1гр = Пото * R, (l)

де R - ймовірність виходу запасної частини з ладу в період експлуатації й циклу постачання;

- Для 2 групи запчастин по ступеню важливості за формулою (2):

У2гр = ПСП * R, (2)

Витрати, пов'язані зі зберіганням, розраховуються виходячи із всіх видів витрат, включаючи ті, поява яких викликана настанням ризиків, пов'язаних з фізичним станом запасів.

При перевищенні можливого збитку над витратами, пов'язаними зі зберіганням, економічний ефект буде позитивним, у противному випадку - негативним.

Таким чином, застосування автоматизованої системи нормування запасів на металургійному підприємстві дозволить розраховувати й поточний, і аварійний запас запасних частин, оперативно коректувати їх величину відповідно до зміни графіків ремонтів устаткування.

Крім цього автоматизована система дозволить приймати оптимальні управлінські рішення в області управління запасами при настанні несприятливих зовнішніх факторів і дефіциті коштів на підприємстві, оскільки норматив аварійного запасу запасних частин являє собою не що інше, як мінімум оборотних коштів, вкладених у запаси даного виду.

У випадку гострого недоліку коштів на підприємстві пропонується планувати запаси запасних частин, починаючи з тих позицій, включених в аварійний запас і в порядку убування економічного ефекту від створення аварійного запасу

РЕЗЮМЕ

Для вдосконалення системи управління запасами на металургійних підприємствах запропонована автоматизована система нормування запасів запасних частин на основі корпоративної інформаційної системи. Запропоновано структуру бази даних запасу запасних частин. Розроблено структуру файлів бази даних запасів й форм подання даних.

Ключеві слова: логістика, логістичнаінформаційна система, управління підприємством, автоматизована система управління, запаси, нормування запасів, база даних.

РЕЗЮМЕ

С цельюусовершенствованиясистемыуправления запасами на металлургических предприятиях предложенаавтоматизированная система нормированиязапасовзапасныхчастей на основекорпоративнойинформационнойсистемы. Предложена структура базы даннях запасазапасныхчастей. Разработана структура файловбазыданныхзапасов и форм представленияданных.

Ключевые слова: логистика, логистическая информационная система, управление предприятием, автоматизированная система управления, запасы, нормирование запасов, база данных.

SUMMARY

In order to improve inventory management system for steel plants proposed automated system rationing stocks of spare parts based on the corporate information system. The structure of the database inventory of spare parts is provided. The structure of the database files and inventory data forms is developed.

Keywords: logistics, logistics information systems, business management, automated control system, inventory, valuation of inventory, database.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Николайчук В.Е. Заготовительная и производственная логистика.- СПб: Питер, 2001.- 160 с.

2. Киллен К. Вопросы управления: Сокр.пер.с англ./Под ред. И.М. Верещагина.- М.: Экономика, 2001.- 200с.

3. Хедли Дж.,Уайтин Т. Анализ систем управления запасами: пер.с англ.- М.: Наука, 2003 - 512 с.

4. Бродецкий Г.Л. Управление запасами. Полный курс МВА. М.: Эксмо, 2008. — 352 с.

5. Тимохин В.М. Моделювання складних видів динаміки в управлінні виробничо-економічними системами.- Рукопис Автореферат до дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 - економіко-математичне моделювання.-Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України.- Донецьк, 2001.- 20с.

6. Хэнесман Ф. Применение математических методов в управлении производством и запасами.- М.: Прогресс, 2007.- 279 с.

УДК 658.8

РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ПАРТНЕРСЬКОГО МАРКЕТИНГУ У ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

Крикавський Є.В., д.е.н., проф. ' КосарН.С., к.е.н., доцент

Угольков Є.О., кафедра маркетингу і логістики Національний університет «Львівська політехніка»

Постановка проблеми. Фінансово-економічна криза 2008-2009 р.р. продемонструвала застарілість підходів до здійснення діяльності українськими підприємствами та незадовільний стан економіки загалом. У зв'язку з цим, у післякризовий період більшість підприємств активно намагалися перейняти певні антикризові заходи, вже розроблені та ефективно впроваджені іноземними науковцями. Економічна криза в Україні найбільшою мірою вплинула на фінансовий сектор, змусивши комерційні установи розробляти нові заходи стосовно вдосконалення своєї діяльності.

У зв' язку із значним спадом довіри потенційних та існуючих клієнтів до банківських установ, останні першочергово взялися за її відновлення. Першим заходом, який був реалізований провідними банками України, було зменшення вигідності надання послуг для клієнтів, яка у докризовий період не дозволила їм акумулювати достатній капітал для погашення своїх зобов' язань у період кризи. Неповернення банками коштів власникам та посилення негативного впливу з боку засобів масової інформації лише погіршили ситуацію та призвели до банкрутства багатьох банків.

Варто зазначити, що в післякризовий період в зв'язку з можливістю настання чергової хвилі кризи, банківські установи дослідили власну діяльність та виявили суттєві помилки у ній. У період до кризи більшість комерційних банків орієнтувалися на посилення конкурентоспроможності на ринку за рахунок більш привабливих для клієнтів цін, що призвело до невигідності певних послуг для банків. Проте аналогічна ситуація повторюється і сьогодні.

У докризовий період банки усіма можливими заходами намагалися залучити потенційних клієнтів до співпраці. Однак, як виявили дослідження, більшість з них не недостатньо уваги приділяли налагодженню довгострокових партнерських стосунків з існуючими клієнтами, які б в період кризи могли б проявити до них лояльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Партнерські стосунки базуються на максимальному задоволенні усіх можливих потреб клієнта. Для їх реалізації необхідна тяжка довготривала праця зі сторони банківських установ, мета якої - задоволення вимог кожного клієнта. Досягти цієї мети допомагає використання концепції Customer Relationship Management (CRM) - концепції управління банком, яка базується на досконалому знанні потреб і вподобань клієнтів, а також пристосуванні дій банку та його послуг до них. Основою дій CRM є співпраця з клієнтом, на основі якої формуються стосунки з банком [1]. Використання CRM сприяє дослідженню потреб клієнтів, за рахунок чого банк підвищує свій імідж на ринку, приваблює нових клієнтів високою якістю обслуговування.

CRM не звужує поняття "клієнт" до групи користувачів послуг, клієнтом є також посередники, тобто організації, які співпрацюють з банками, пропонуючи отримання його послуг та від діяльності яких залежить їх успіх. Чим докладніше банк з'ясує їхні потреби і вподобання, а потім задовольнить їх, тим меншою є ймовірність припинення співпраці клієнтів з ним або переходу на бік конкурентів, оскільки клієнти неохоче повторюють налагодження «чергового партнерства» [2].

Отже, CRM надає змогу організаціям покращувати відданість клієнтів. Впроваджуючи її, банк має ознайомитися із потребами своїх клієнтів, потім класифікувати їх та сконцентрувати свої дії на усіх групах клієнтів відповідно до їх перспективності. Важливим аспектом стратегії CRM, є формування стосунків із найважливішими клієнтами, а саме максимальне пристосування своїх продуктів до їхніх специфічних вимог з метою максимального задоволення [3]. Проте специфіка фінансового ринку та його продуктів вимагає адаптації концепції CRM до них.

У [4] основну увагу приділено вирішенню проблеми визначення привабливості комерційних банків для клієнтів, обгрунтуванню чинників, які сприяють досягненню досконалої привабливості та коригуванню відповідної стратегії банків у системі маркетингу та логістики. Проте тут недостатньо уваги приділяється питанням формування клієнтської бази банківських установ з використанням концепції партнерського маркетингу.

Виділення невирішеної проблеми. Сьогодні одним із визначальних чинників конкурентоспроможності банку стає налагодження ефективної системи обслуговування клієнтів. Фінансові установи, які конкурують лише на основі економічних параметрів послуг в певний час опиняються у невигідній ситуації порівняно з організаціями, які покращують власні ринкові позиції, підвищуючи якість обслуговування клієнтів. Залучення нових клієнтів надалі є важливим аспектом у маркетинговій діяльності банку, однак значною мірою збільшується його орієнтація на існуючих клієнтів.

Мета наукової статті. Метою даної роботи є розробка заходів щодо застосування концепції партнерського маркетингу у стосунках з клієнтами. Партнерські стосунки передбачатимуть укладання довгострокових зобов' язань, які гарантують збереження взаємних вигод у майбутньому, а також наявність спільної інформації, ризику та винагородження, які будуть набуті внаслідок цих взаємовідносин. Контактуючи на засадах партнерства, банк і клієнт зможуть спільно шукати способи надання послуг з більшою споживчою цінностю.

Результати дослідження. Як вже було зазначено, система партнерського маркетингу у банку передбачає застосування комплексу заходів щодо сприяння довгостроковій співпраці з потенційними та існуючими клієнтами. Основою для розроблення таких заходів є інформація про клієнтів, в тому числі і приватна. Останнім часом комерційні банки України все більшою мірою розпочали використовувати розширені анкети, які вони надають заповнювати клієнтові для отримання послуг. Вони вимагають від клієнта надання великої кількості інформації такої як контактні адреси та телефони, місце роботи, стаж, середньомісячний заробіток та дохід сім' ї, а також нерухомість, якою володіє клієнт.

Збір приватної інформації є дуже важливим двостороннім питанням у формуванні партнерських стосунків з банком. З одного боку, отримання такої інформації про клієнтів як контактні адреси, телефони та інші способи зв' язку, дозволять банку отримати можливість близько контактувати з ним та підтримувати партнерські стосунки. З іншого боку, збір інформації щодо матеріального та фінансового

© Крикавський Є.В., Косар Н.С., Угольков Є.О., 2Ol2забезпечення створює несприятливе відношення клієнта до банку. Звичайно, наявність даної інформації може надати банку загальні дані щодо фінансового стану клієнта. Однак, роз' яснення Національного банку України чітко вказує, що ця інформація є особистою для клієнта і може бути надана лише за його згодою. Її подальший збір комерційними банками може суттєво погіршити ставлення клієнтів до них та відповідно їх ринкову позицію загалом. Основою формування партнерських стосунків з клієнтом є розробка стандартів його обслуговування. Дані стандарти повинні стосуватися багатьох аспектів діяльності банку: зовнішній вигляд відділення; персоналу; стандарти спілкування; спеціальні умови; відсутність черг та очікування на послуги. Зовнішній вигляд відділень є надзвичайно важливою складовою формування привабливості банку, оскільки він формує перше враження клієнта про банк. Існує низка клієнтів, які, в разі незадоволення оформленням банку або його неналежним виглядом, зроблять висновки щодо його недбалості та невідповідальності і просто покинуть приміщення, навіть не поцікавившись, які послуги він пропонує. Зовнішній вигляд персоналу має схожий вплив, оскільки формує думку, не лише про обслуговуючий персонал банку, але й про його керівництво. Стандарти спілкування у банку мають відповідати професійній діловій розмові, обслуговуючий персонал має бути ввічливим, досвідченим, спроможним вирішувати будь-які конфліктні ситуації та задовольняти потреби клієнта. Спеціальні умови обслуговування клієнтів розробляються та реалізуються у кожному банку по-своєму. Однак, є важливі елементи, без яких неможливо обійтися: клієнт має бути обслужений зручно, вчасно, йому мають бути запропоновані усі можливі варіанти бажаної послуги, від нього не має бути прихована «додаткова інформація», клієнтові обов' язково, під час надання послуги (якщо це займає певний проміжок часу), має бути запропонована кава або чай. Відсутність черг та очікування на послуги варто особливо виокремити з-поміж стандартів обслуговування, оскільки сьогодні втрата клієнтів через дані проблеми відбувається часто. Банк має розподілити свої зусилля таким чином, щоб мінімізувати та оптимізувати потік клієнтів за допомогою введення в практику власної діяльності логістичних підходів. Сьогодні клієнти банківських установ, в зв' язку з великою конкуренцією вимагають від банку «ідеальних» умов обслуговування, не отримавши які, вони просто змінять банк.

Більшість банків сьогодні використовують системи бонусів та надбавок на основі збільшення відсоткової ставки по депозиту за рахунок збільшення суми або терміну вкладу. Індивідуальний підхід до клієнта у даному випадку не відіграє ніякого значення, клієнт просто обирає певний вид депозиту, який його задовольняє і відповідно до певної суми вкладу та терміну обирає відсоток нарахування. Співпраця з новими та дуже малими клієнтами банку можливо і може відповідати таким стандартам, однак при обслуговуванні клієнтів, навіть з сумою депозиту у 5 тисяч доларів, або з клієнтом, який відкриває депозит вдруге, даний підхід є неефективним та неприйнятним з точки зору формування довгострокових партнерських відносин. З метою ефективної реалізації партнерського маркетингу у банку необхідно запровадити «частково індивідуалізоване визначення депозитної ставки». Мається на увазі, що коли постійний клієнт приходить в банк з метою повторного вкладання коштів на рахунок, банк в особі менеджера по співпраці з клієнтами має запропонувати йому додаткові бонусні відсотки, як клієнтові, який не вперше співпрацює з банком, тим самим демонструючи його важливість та підвищуючи привабливість банку. Відсоток цей може бути невеликим, але він повинен з' являтися, починаючи з певного терміну співпраці банку з клієнтом і потрохи, дуже повільно, нарощуватися (наприклад спочатку 0,5% до досягнення 1,5%). Звичайно, дана надбавка для банку можливо вже б могла включатися в початковий відсоток, однак сам процес пропонування клієнтові «бонусних відсотків за відданість» дозволить забезпечити його лояльне ставлення до банку.

Ще одним аспектом, якого необхідно торкнутися у сфері банківського преміювання, є кредитування. Преміювання клієнтів у сфері видачі кредитів являє собою зниження відсотків по кредитам у зв' язку з їх достроковою виплатою, повторним отриманням та позитивною кредитною історією клієнта. Варто розділити кредитування юридичних та фізичних осіб. Кредитування фізичних осіб в основному стосується надання коштів з метою купівлі певних цінностей клієнтом. У разі наявності у клієнта позитивної кредитної історії, банк може дещо знизити відсотки по кредиту, що дозволить банкові забезпечити повторне звернення клієнта.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах