О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Широкомасштабне використання праці волонтерів на спортивних змаганнях було започатковано завдяки керівництву МОК, проте цей досвід став поштовхом і для інших спортивних організацій, як-то ФІФА або УЄФА. Безперечні плюси волонтерського руху, це:серйозна економічна доцільність організаторам змагань, оскільки витрати на волонтерів мінімальні. Проживання в спартанських умовах (оплата проживання застосовується лише інколи), харчування та спортивна форма - найважливіший момент скорочення витрат на оплату праці працівників;

волонтерство - помітний спосіб колективної взаємодії великої групи людей на безкорисливій основі, їх громадянської участі в корисній діяльності;

стан організаційної бездоганності, яка досягається завдяки допомозі тих добровільних помічників, хто вболіває за справу, мотивованих не грошима, а залученістю у важливий і цікавий процес [8].

Окрім цього, саме завдяки волонтерам досягається той ефект популяризації як самого проекту, так і волонтерської праці.

Волонтери на UEFA EURO 2012. Проект із залучення волонтерів для проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу (UEFA EURO 2012) стартував у червні 2011 р. За рік до старту чемпіонату організатори отримали 23 965 заяви зі всього світу [9], що стало новим рекордом Чемпіонатів Європи. Після процедур відбору, які включали у себе співбесіду, тест на знання іноземної мови, визначення сфери застосування кандидата, підписання контрактів тощо, волонтери отримували доступ до корпоративного сайту із унікальним курсом e-learning, що поділявся на курси по історії футболу, діяльності УЄФА, приймаючих країнах чемпіонату, правилах гостинності та поведінки, а також включав спеціальні курси по напрямках роботи волонтерів. Також кожен волонтер повинен був опанувати «професію» на спеціальних тренінгах. Треба відмітити, що до волонтерів не застосовувались жодних обмежень щодо віку, статі, національності. Навіть рівень знання іноземної мови волонтерами не завжди відповідав вимогам обраної позиції. Цікаво, що співбесіди із кандидатами у волонтери проводили також волонтери -рекрутери.

Загалом було відібрано 5 564 волонтерів [9], які працювали на всіх офіційних об'єктах Чемпіонату Європи, включаючи стадіони, аеропорти і готелі по 20 різних напрямках (табл. 1), тобто 23,2% від поданих заявок. Найчастіше відмова у позитивному рішенні була обумовлена тим, що або заявник не мав особистого бажання брати участь у волонтерському проекті, а подав заяву лише через вимогу роботодавця, місця навчання, члена родини тощо, або через брак знань іноземної мови.

Таблиця 1.

_Напрямки роботи волонтерів на UEFA EURO 2012._

Управління контролем доступу на об'єкти

Акредитація

Церемонії

Логістика

Транспорт та транспорті послуги

Охорона авторських

прав та прав на ексклюзивну рекламу

Трансляція

ІТ-підтримка

Управління інформацією

Організація матчів

Діяльності засобів масової інформації

Маркетинг

Гостинність

Безпека та охорона

Квитки

Технічне обслуговування

Допінг-контроль

VIP-послуги

Управління волонтерами

Привітальні та інформаційні послуги

Координували роботу із волонтерами спеціально наймані працівники - координатори та їх асистенти, нагляд за якими здійснювався із Місцевого Організаційного комітету «Євро Україна», а саме відділу по роботі із волонтерами. Примітним є той факт, що багато координаторів волонтерів не мали спеціальної управлінської освіти або досвіду управлінської праці [9]. Зокрема, деякі з них були ще студентами під час проведення турніру.

Окрім керівництва з організаційних питань, організації харчування та розваг, роботою волонтерів за напрямками опікувались т.з. team leaders, тобто керівники напрямків, переважно іноземні спеціалісти, залучені УЄФА для реалізації проекту з проведення фінальної частини Чемпіонату з футболу 2012р. - саме цим обумовлена вимога знання волонтерами іноземної мови для нормального спілкування із керівником та виконання його завдань.

Щодо мотивації або заохочення до участі у волонтерському проекті УЄФА, то користь від участі у цьому проекті ділиться на матеріальну та нематеріальну.

По-перше, кожен волонтер отримав від одного з офіційних спонсорів УЄФА уніформу, яка включає в себе повний набір спортивного екіпірування із ексклюзивним дизайном. Примітним є те, що близько 15% кандидатів у волонтери називали потужним стимулом до участі у проекті наявність спортивної уніформи, яку можна залишити собі після чемпіонату, і близько 10% відібраних волонтерів не з' явилися на роботі після отримання форми.

По-друге, всі волонтери застраховані УЄФА від нещасного випадку.

По-третє, кожен волонтер отримає сертифікат про участь у волонтерській програмі УЄФА Євро-2012 за підписом Президента УЄФА, а також цінний подарунок. Волонтеріат в УЄФА має багато спільного зі стажуванням у престижній структурі, тому отримані сертифікати можуть стати серйозним аргументом на користь людини при працевлаштуванні. Більш того, за результатами роботи на турнірі волонтери отримали пам' ятні медалі.

Волонтери отримають акредитацію на матчі (залежно від обов'язків, які погодяться виконувати, це доступ до різних зон проведення турніру) та колосальний загальний чи вузькоспеціалізований досвід роботи у 20 сферах.

Разом з цим, під час турніру волонтери мали ексклюзивний доступ до спеціалізованого волонтерського центру дозвілля та відпочинку, який було розташовано поблизу стадіону, де можна було відпочити, пограти в настільні ігри, подивитися матчі на великому екрані, поспілкуватися. Особливість реалізації волонтерського проекту УЄФА в України полягала в тому, що 77% волонтерів були віком до 25років, відповідно фактор знайомства із новими людьми, спілкування, спільного проводження часу був найсуттєвішим.

Робота волонтерів організована позмінно по 7-8 годин, хоча у матчеві дні на особливо працевмістких ділянках волонтери працювали по 2 зміни - перш за все, через брак професіоналів, спеціалістів. Знову ж таки, вік більшості волонтерів та їх статус студентів спонукав більше до спільних розваг, ніж до відповідального ставлення до роботи. Під час зміни волонтерам надається одноразове харчування гарячими стравами. УЄФА не оплачує розміщення та транспортні витрати волонтерів, тому більшість волонтерів була мешканцями приймаючих міст або міст, що знаходяться поблизу них.

Звичайно, нематеріальних переваг волонтерства значно більше, але вони для кожного свої. Це і можливість професійного вдосконалення, і зв'язки з однодумцями з усього світу, а найголовніше - унікальний життєвий досвід та практика спілкування іноземною, переважно англійською мовою.

Висновки та пропозиції.

1. Волонтери - не тільки альтруїсти, вони працюють заради набуття досвіду, спеціальних навичок і знань, встановлення особистих контактів. Часто волонтерська діяльність - це шлях до оплачуваної роботи, тут завжди є можливість проявити та зарекомендувати себе з кращого боку, спробувати себе в різних сферах діяльності і визначитися з вибором життєвого шляху.

2. Волонтери, які брали участь у проекті з проведення UEFA EURO 2012 мали як матеріальні мотиви (уніформа, сувеніри, сертифікат, страховка, харчування під час робочої зміни тощо), так і нематеріальні, такі як нові знайомства, досвід роботи у міжнаціональній команді, розвиток навичок спілкування іноземною мовою.

3. Рішення проблеми відсутності достатнього досвіду роботи за фахом у випускників вузів можливе за рахунок збільшення їх участі у волонтерських проектах.

У статті розглядаються питання визначення мотивів до волонтерської діяльності. Проаналізовано переваги залучення волонтерів до організації та реалізації проектів, у тому числі на прикладі проведення UEFA EURO 2012. Визначено матеріальні та нематеріальні мотиви і стимули, що спонукають до участі у волонтерських проектах, а також перспективні напрямки реалізації проектів із залученням волонтерів. Ключові слова: волонтер, мотивація, стимулювання, проект, команда, uefa euro 2012

РЕЗЮМЕ

В статье рассмотрены вопросы определения мотивов волонтерской деятельности. Проанализированы преимущества привлечения волонтеров к организации и реализации проектов, в том числе на примере проведения UEFA EURO 2012. Определены материальные и нематериальные мотивы и стимулы, которые побуждают к участию в волонтерских проектах, а также перспективные направления реализации проектов с привлечением волонтеров.

Ключевые слова: волонтер, мотивация, стимулирование, проект, команда, uefa euro 2012

SUMMARY

There are the questions of how to motivate to a volunteering have been considered. The advantages of attracting volunteers to the organization and implementation of the projects, based on the example of the UEFA EURO 2012. The material and immaterial motivations and stimulus that encourage participation in volunteer projects was identified in the article as well as prospective directions of implementation the projects that involve volunteers.

Keywords: volunteer, motivation, stimulation, project, team, uefa euro 2012

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Лях Т. Л. Методика організації волонтерських груп : навч. посіб. / Т. Л. Лях. К. : КУ ім. Бориса Грінченка, 2010. — 160 с.

2. Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19 квітня 2011 року N 3236-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N

42, ст.435)

3. Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 45, ст.358

4. Федеральный Закон Российской Федерации от 11.08.1995 №135-ФЗ «О благотворительной деятельности и благотворительных организациях» [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=108360

5. Бидерман К. Координация работы добровольцев и менеджмент волонтерских программ в Великобритании (перевод: Санникова М., Мюллер И.) [Электронный ресурс]. - British association of settlements and social action centres - 2009 г. - 64 с. Режим доступа: http://www.volunteer.kiev.ua/pages/83-koordinaciya_raboty_dobrovolcev_i_menedzhment_volonterskih_programm_v_velikobritanii

6. Paulwitz I. Die Eurovol-Studie. - 1996. [Электронний ресурс].- Режим доступу: books.google.com.ua

7. Волонтерство в цифрах и фактах. Официальная страница Волонтерской программы Сочи 2014. [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://vol.sochi2014.com/about/facts/

8. Горбунов А. Олимпийское движение: бесценная роль волонтеров // Сетевое издание «РИА Новости» [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://ria.ru/analytics/20100802/260930868.html

9. Программа волонтеров ЕВРО-2012. Официальный сайт европейского футбола [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://ru.uefa.com/uefaeuro/news/newsid=1542546.html

УДК 378.1

БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Матвіїв М. Я., д.е.н.,професор, Тернопільський національний економічний університет, Міщенко С.Г., д.е.н., професор '

Лисюк О. М., начальник відділення УкрСиббанку в м.Тернополі.

Постанова проблеми. Подальший розвиток ринкових процесів в Україні, створення передумов для її успішної інтеграції у світове економічне співтовариство потребує суттєвих змін у визначенні пріоритетних форм, методів і напрямів маркетингової діяльності. Теорія традиційного маркетингу, яка заснована на теорії трансакційних витрат, застаріла і більше не є вичерпно вірною для сучасної сфери Інтернет послуг. Банківський маркетинг як процес, як технологія, як елемент управління активно використовується в системі ринкових відносин і сприяє раціональному вирішенні різноманітних проблем.

Банківський маркетинг виступає як ринковий інструментарій сучасного управління та розробки нових продуктів, є важливою складовою конкурентоспроможності і впливає на підвищення результативності фінансово-кредитних організацій. Варто зазначити, що більшість вітчизняних комерційних банків, небанківських фінансово-кредитних установ та інших нефінансових організацій пропонують ідентичні послуги, що неминуче призводить до посилення конкуренції, а також впливає на рівень їх прибутковості. Ці та інші аспекти викликають необхідність впровадження на ринок банківського маркетингу як комплексної системи, що формує організацію управлінської та маркетингової діяльності банків з урахуванням інтересів і потреб споживачів банківських продуктів і послуг.

Стає необхідною побудова системи банківського маркетингу, заснованої на соціально-орієнтованій концепції. Суть, якої полягає в тому, що саме впровадження такої системи вказує шляхи ефективної діяльності банків, орієнтованих на ринок і на споживача, зміцнює імідж банку, підвищує банківську лояльність клієнтів, оптимізує процес прийняття керівництвом банків гнучких рішень, розширює можливості банківської діяльності і тим самим сприяє покращенню ліквідності та збільшенню прибутковості.

Не дивлячись на те, що ринкові відносини відкривають для банківської сфери нові можливості, в той же час, вони можуть деформувати соціальні функції відповідальності бізнесу в країні, виходячи з Інтернет-послуг соціальних мереж. Проте, питанням банківського маркетингу у соціальних мережах, з урахуванням маркетингових аспектів, приділяється недостатньо уваги. У статті показано, що банківський маркетинг відкриває нові можливості до гармонізації соціально-економічної функції бізнесу і консолідації ресурсів суспільства.

Аналіз досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розвиток теорії банківського маркетингу та вирішення проблемних питань соціальних мереж кредитних установ внесли наступні вітчизняні вчені: Г.Азарєнкова, А.Гальчинський, Д.Завадська, Б.Заблоцький, О.Кіріченко, Б.Луців, В.Матвієнко, А.Нікітін, А.Павленко, І.Пашковська, П.Перерва, І.Решетнікова, Л.Романенко, А.Старостіна та ін. Фундаментальними з даної проблематики є праці Л.Адлера, І.Андерсона, І. Ансоффа, Б.Ашервуда, Д.Бандіні, М.Баравеллі, Л. Беррі, Л.Бертліса, М.Бертуччі, Р.Блекуелла, М.Бора, Н.Бріса, Е.Брукінга, Л.Галлена, Д.Енджела, К.Клотфельтера, Ф.Котлера, Дж.Кортезі, Т.Левіта, М.Мескона, Р.Стречмтза, Дж.Худа, М.Трімарчі, М.Трояні тощо.

Метою статті є аналіз банківського маркетингу як способу просування продуктів та послуг кредитних установ у соціальних мережах з метою залучення нових клієнтів та отримання прибутку.

© Матвіїв М.Я., Міщенко С.Г., Лисюк О.М., 2012

Виклад основного матеріалу. Комплексне дослідження процесу розвитку банківської системи в Україні показало, що

у банків виникла об'єктивна потребу в розвитку системи маркетингу. Банківський маркетинг є необхідним елементом адаптивної системи управління комерційним банком і повинен бути спрямований на встановлення інтеракції між можливостями банку в роботі з клієнтами, яка укладає в максимальному задоволенні їх запитів та отриманні прибутку при реалізації на ринку банківських продуктів і послуг.

Банківський маркетинг виступає важливою складовою в системі формування ринкових відносин на фінансовому ринку України і вимагає постійного вдосконалення маркетингових підходів і концепцій для підвищення надійності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності. Пропонується новий підхід до реалізації комплексу маркетингу, що полягає в переорієнтації комерційних банків з традиційною продуктової концепції на соціально-орієнтовану, доповнивши її новим структурним елементом - соціальними мережами.

Банки повинні сформувати нові партнерські взаємовідносини, які на сьогодні є найважливішими у сфері маркетингу, так як це взаємовідносини як виробників так і споживачів товарів (послуг). Маркетинг стосунків передбачає спрямованість маркетингової діяльності банків на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами(споживачами). Як відзначив Дж.Рокфеллер: "Уміння спілкуватися з людьми, такий самий товар як цукор, хліб чи кола. І я готовий платити за це вміння більше, ніж за будь який інший товар у цьому світі" [12, с.65].

Орієнтація на створення довгострокових відносин між клієнтами (споживачами), постачальниками, посередниками пояснює розширення спектру маркетингових функцій. Крім дослідження ринку товарів чи послуг, планування, стимулювання збуту з'являється функція взаємодії з покупцем (споживачем)[3, с.187].

Переваги партнерських відносин у соціальних мережах, це те, що здобувають споживачі «за цінність у Інтернет-спілкуванні між собою». Потреби і цінності людини формують уявлення про переваги, які вона хоче одержати від когось, або про проблеми, які вона зможе вирішити за допомогою іншого споживача. Якщо при цьому може бути отримана взаємна вигода, то обидві сторони (споживач та фірма) можуть зробити обмін тим, що являє цінність для обох сторін[5, с.50]. Обмін цінностями може стати основою розвитку партнерських відносин у банківській сфері.

Банківський маркетинг у соціальних мережах - це метод просування товарів та послуг, який можна використовувати щодо залучення нових клієнтів. Сучасний розвиток банківського маркетингу неможливий без використання інформаційних технологій, зокрема у соціальних мережах.. Для ефективного використання можливостей Інтернет банкам необхідно адаптувати інструменти маркетингу, впроваджуючи нові види Інтернет-банкінгу, інтегровані інформаційні системи, а також ефективно використовувати можливості Інтернет -сайту банку, пропонуючи нові види банківських послуг в соціальній мережі, тим самим з'являється реальна можливість сформувати сегмент «мережевих» клієнтів банку[6, с.49].

Соціальна мережа — це соціальна структура, яка утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїтні зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами. Вперше термін було запропоновано в 1954 році Дж. А. Барнесом (в роботі Class and Committees in a Norwegian Island Parish, «Human Relations»). Максимальний розмір соціальних мереж становить близько 150 осіб, а середній — 123 [11,с.93-95].

Аналіз соціальних мереж (має стосунок із теорією мереж) перетворився на основний метод досліджень в сучасній інформатиці, маркетингу та дослідженні організацій, а також поширену тему для досліджень та дискусій у інших сферах. Дослідження в декількох академічних сферах показали, що соціальні мережі діють на багатьох рівнях, починаючи від родин, і закінчуючи цілими націями та відіграють важливу роль в тому, як розв'язуються проблеми, працюють організації, та досягають успіху на шляху до власних цілей індивіди.

Соціальними мережами називають також інтернет-програми, які допомагають друзям, бізнес-партнерам або іншим особам спілкуватись та встановлювати зв'язки між собою використовуючи набір інструментів. Ці програми, відомі як «Онлайнові соціальні мережі», стають дедалі популярнішими.

Рис.1.Схеми зв'язків в соціальних мережах.

Приклад відображення схеми зв'язків в соціальних мережах наступний. В соціальній мережі зліва, індивід, позначений блакитним кольором, має найбільше зв'язків в середині своєї соціальної мережі. В ідеальній ситуації, він мав би бути лідером або керівником групи або організації. Індивіди, позначені зеленим кольором мають зв'язки із іншими соціальними групами, і можуть виступати в ролі передавачів інформації між мережами.

Теорія соціальних мереж розглядає соціальні взаємовідносини в термінах вузлів та зв 'язків. Вузли є відособленими споживачами в мережах, а зв'язки відповідають стосункам між споживачами. Може існувати багато типів зв'язків між вузлами. В найпростішій формі, соціальна мережа є відображенням всіх зв'язків, які мають відношення до дослідження між вузлами. Мережі можуть використовуватись для встановлення соціального капіталу окремих споживачів. Ці концепції часто відображаються на діаграмі соціальної мережі, на якій вузлам відповідають точки, а зв'язкам — лінії.

Форма соціальної мережі допомагає визначити ступінь своєї корисності для її учасників. Менші, зв'язаніші мережі можуть бути менш корисними для своїх учасників, ніж мережі з багатьма слабкими зв'язками з особами ззовні від основної мережі. «Відкритіші» мережі, з багатьма слабкими зв'язками та соціальними взаєминами, вірогідніше будуть пропонувати нові ідеї та можливості для своїх учасників, аніж зачинені мережі з багатьма надлишковими зв'язками.

Сила теорії соціальних мереж у її відмінності від традиційних соціологічних наук, згідно з якими вважається, що саме атрибути окремих споживачів — дружність або недружність, рівень інтелекту, тощо — відіграють основну роль. У теорії соціальних мереж використовується інший погляд, коли атрибути окремих споживачів менш важливі, аніж стосунки та зв'язки з іншими споживачами вмережі. Цей підхід виявився корисним при поясненні багатьох реальних явищ, але залишає менше простору для індивідуальних дій, можливостей індивідів впливати на свій успіх, так як багато залежить від структури їхньої мережі[10, с.37].

Соціальні мережі, також, використовувались для дослідження того, як взаємодіють кредитні установи, характеризуючи багато неформальних зв'язків, які поєднують між собою представників керівництв, а також асоціації та зв'язки між окремими працівниками в різних установах. Ці мережі дають можливості комерційним банкам збирати інформацію, утримувати конкуренцію та, навіть, таємно змовлятись про встановлення цін або вигідних цінових політик[8, с.111].

Отже «банківський маркетинг у соціальних мережах» - це довгострокова і взаємовигідна взаємодія суб'єктів виробництва і споживання Інтернет-банкінг послуг на основі безперервного індивідуалізованого процесу і спільного з споживачами створення цінностей, що задовільняють обидві сторони.

Для чого банки можуть використовувати соціальні мережі?

Зрозуміло, що будь-який середній та великий банк буде прагнути на свою користь використовувати таку величезну аудиторію. Адже її охоплення зараз не поступається наймасовішому ЗМІ - телебаченню, і набагато ширше аудиторії навіть масових «паперових» видань. Вибір банківських продуктів зараз більше ніж у половині випадків здійснюється на основі вивчення інформації в Інтернеті - як на офіційному сайті банку, так і шляхом обміну досвідом на форумах і в соціальних мережах[6, с.52].

Привабливість соціальних мереж ще і в тому, що при правильному виборі стратегії просування в них формується ядро лояльних клієнтів банку і користувачів його продуктів, які активно рекомендують їх своїм друзям та знайомим[9, с.127].

Останнім часом з'явилося багато компаній, що пропонують свої послуги для просування в соціальних мережах. Вони переконують банки, що соціальні мережі можна успішно використовувати в своїх інтересах.

У соціальних мережах можливі такі цілі:

• моніторинг потенційних клієнтів перед видачею кредиту: активність, постійність, коло спілкування, обговорення роботи та

бізнесу;

• пошук боржників та неплатників;

• таргетування цільових груп потенційних споживачів і окремих клієнтів для підвищення ефективності маркетингу;

• оперативний обмін інформацією між співробітниками банку в режимі он-лайн, інструктажі, навчання, передача досвіду, вирішення аналогічних завдань і схожих проблем, робочі групи по проектах;

• підвищення відвідуваності сайту банку та підтримка подій;

• пошук необхідного персоналу та експертів;

• популяризація бренду та підвищення його впізнаваності;

• використання живих маркетингових медіаканалів, виявлення задоволених клієнтів, що підтримують кредитну установу;

• оперативний моніторинг, опитування, отримання оперативної маркетингової інформації;

• використання даних зворотного зв'язку в режимі реального часу, відстеження відгуків про товари і послуги, тенденції, вивчення думок і переваг.

Інший важливий момент полягає в тому, що банки будуть присутні в соціальних мережах навіть без їхнього бажання. Скарги клієнтів, розповіді про вдалі та невдалі випадки отримання іпотечного кредиту, про відмову приймати поповнювальні вклади або їх видачу є неминучими.

Сьогодні можна виділити кілька типів роботи банків в соціальних мережах. Більш детально розглянемо їх у схеми, представленої на рис. 2.

реклама

Рис. 2. Моделі поведінки банку в соціальних мережах

Перша модель поведінки характерна для деяких великих банків, що мають розвинену мережу відділень та витрачають значні кошти на рекламу банку та його послуги в газетах і журналах, на телебаченні, активно використовують зовнішню рекламу. Такі банки часто використовують соціальні мережі в першу чергу для виявлення думки масового споживача про якість наданих послуг. Адже таке широке охоплення аудиторії не здатні забезпечити ніякі спеціально проведені банками акції. До таких банків можна віднести «УкрСиббанк».

Друга модель поведінки, характерна для невеликих та середніх банків, які поставили собі завдання агресивно наростити обсяги банківського бізнесу. При цьому банки часто не володіють великою мережею відділень і не вважають за доцільне виділяти величезні суми на масові рекламні компанії. Такі банки намагаються максимально використовувати соціальні

мережі та Інтернет для реклами та продажу власних послуг. Досягнуті ними результати іноді здатні здивувати.

Третя, найпростіша модель - не робити нічого, пустити ситуацію на самотік. Керівники таких банків іноді вважають соціальні мережі просто зібранням нероб та місцем, де їх співробітники готові просиджувати днями безперервно, відволікаючись від своєї безпосередньої роботи. Такі банки не представлені ні в соціальних мережах, ні на спеціалізованих банківських форумах. Цю модель на сьогодні застосовують приблизно 2/3 діючих вітчизняних банків, частіше - невеликі або регіональні банки [4, с 47-52].

Насправді, рідкісний експерт береться сьогодні точно передбачити, як зміниться Інтернет та соціальні мережі у найближчі п'ять-сім років, оскільки більшість таких прогнозів в минулому були невдалими. Тому банкам залишається в даному випадку лише слідувати напрямку розвитку, який формується самим життям [7, 51].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах