О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Украина очень сильно пострадала от кризиса. По данным Госкомстата , за 2009 год наша страна имела очень высокое по мировым меркам снижение ВВП по сравнению с предыдущим годом на 14, 8 %. Падение промышленного производства тоже было одним из самых высоких в мире - 21,9 %, продукции машиностроения на 45,1 %, объёмов строительства на 48,2%, экспорта - на 49,9 %. Реальная заработная плата уменьшилась на 10 %, количество преступлений увеличилось на 12,6 %, а число потерпевших от них - на 23,8 %. Уровень безработицы среди трудоспособного населения, исчисленный по методике Международной организации труда составил 9,4 % Размер ВВП Украины за 2010 год составил 65,8% по сравнению с 1990 годом. По данным за 2011 год за чертой бедности в стране оказалось 25,4% населения с доходами ниже 1025 грн. на человека в месяц. [24].

Среди основных причин таких тяжёлых последствий кризиса в нашей стране, по мнению автора, можно выделить следующие: в 2008 году Кабинет министров с большим опозданием заметил негативное влияние мирового финансово-экономического кризиса на социально-экономическое развитие Украины и не разработал комплексную программу преодоления его последствий; ненадлежащий уровень государственного регулирования экономики с ориентацией на рекомендации неолиберализма в условиях политической и социальной нестабильности; невостребованность рекомендаций отечественных экономистов, которые не входят в состав правительства или правящих партий; мощное лоббирование интересов бизнеса в Верховной Раде; высокий уровень коррупции; создавшийся приоритет политики над экономикой. Перечисленными выше причинами объясняется либо низкое качество принимаемых нормативных актов, либо их направленность на обеспечение выгоды для отдельных видов бизнеса или политических сил, несмотря на ущерб для экономики в целом.

Очевидной стала неэффективность проведенного "революционного" перехода республик бывшего СССР от плановой экономики к рыночной методом так называемой "шоковой терапии" под влиянием советников из развитых капиталистических стран и МВФ. При этом широко использовались рецепты неолиберальной концепции Милтона Фридмена [7].

Реформирование сельского хозяйства началось с ликвидации колхозов и распаивания земли. Разрушая крупные сельскохозяйственные предприятия и во многих случаях ничего вместо них не создавая, реформаторы проигнорировали известные ещё со времен Адама Смита преимущества кооперации и специализации труда. В результате пришли в упадок сельское хозяйство, сельскохозяйственное машиностроение, социальная сфера в сельской местности. В мае 2012 г. Министерством аграрной политики и продовольствия Украины был разработан проект стратегии социально-экономического развития сельских территорий «Родное село», который ориентирован на создание сельскохозяйственных кооперативов и поддержку государством мелких и средних товаропроизводителей. Крестьянам предлагается объединиться в сельскохозяйственные кооперативы, используя опыт США, Канады, Китая, Кореи и стран ЕС. Представляя этот проект министр аграрной политики и продовольствия Николай Присяжнюк подчеркнул, что в 2011 году в хозяйствах населения было произведено 80% молока, 47% мяса, 99% картофеля, а кроме того в таких хозяйствах содержится 77% коров, 56% свиней и 47% птицы, а мелкие хозяйства не могут конкурировать с крупнотоварными по себестоимости продукции и по средствам производства. Через систему кооперации мелкий производитель сможет получить государственную поддержку, донорскую помощь и доступ к кредитным ресурсам [18]. С доводами об ожидаемой эффективности проекта «Родное село» нельзя не согласиться. Однако, потребовалось более 20 лет для того, чтобы в министерстве аграрной политики и продовольствия, состав которого многократно изменялся, осознали бездарность реформирования сельского хозяйства. И это притом, что изначально можно было усовершенствовать организационно- правовую форму колхозов.

Мелкотоварное производство молока, мяса и других продуктов резко усложняет контроль их качества при поступлении на перерабатывающие предприятия, требует жёсткого государственного контроля качества продуктов их переработки в торговых организациях. В условиях отсутствия должного государственного контроля приходится констатировать наличие большого количества фальсификатов на рынке продовольственных товаров ещё и из-за использования переработчиками всевозможных добавок ( кокосовое, пальмовое масло и т.п,).

Кроме того в результате отсутствия надлежащего госрегулирования цен на молоко, мясо другие сельхозпродукты основная прибыль от их производства достаётся посредникам, переработчикам и торговле, а для хозяйств населения часто оказывается убыточным. Этим объясняется ежегодное снижение у них численности коров, свиней. Например, на 1 января 2012 г. общее поголовье крупного рогатого скота в стране составило 4,5 млн. голов (на 0,5% меньше, чем на 1 января 2011 г.), в т.ч. коров - 2,6 млн. (на 1,6% меньше), свиней - 7,5 млн. (на 6,1% меньше По состоянию на 1.01.1990 г. поголовье крупного рогатого скота составляло 25,19 млн. голов, в т.ч. коров 8,53 млн. голов т.е. было больше в 5,6 и 3,3 раза соответственно[24]..

Например, по сравнению с нашей страной лучше обстоит дело с сельским хозяйством в Беларуси, где был взят курс не на ликвидацию колхозов, а на их развитие при достаточно высокой поддержке государства. Многие хозяйства изменили организационно-правовую форму, занялись диверсификацией деятельности. Так, в ОАО «Беловежское» (Брестская область) в 2011 году на откорме содержалось 100 тыс. свиней и крупный рогатый скот, имелись собственный комбикормовый завод, мясокомбинат, колбасный цех и фирменные магазины по продаже готовой продукции. Рентабельность деятельности превысила 25%. Средняя заработная плата по предприятию 3 млн. рублей в месяц (более 300 долларов США). К ней ежемесячно работнику бесплатно добавляют 15 кг мяса и 15 литров молока, а также ежедневные обеды. Молодожены предприятия получают в качестве подарка ключи от собственного дома с приусадебнымучастком. После пяти лет работы предприятие каждому начинает формировать специальный пенсионный фонд. [22].. Диверсификация деятельности позволяет защитить производителя сельскохозяйственной продукции от пагубного влияния "невидимой руки рынка", когда основная прибыль достаётся переработчику продукции и торговле. Развитие сельского хозяйства на основе крупнотоварного производства позволяет обеспечивать более высокое качество продукции, успешнее развивать социальную сферу на селе, сельскохозяйственное машиностроение и другие отрасли промышленности, укреплять продовольственную безопасность страны.

К сожалению, в нашей стране имеется много предприятий, владельцы которых эксплуатируют либо только своих работников, либо своих работников и потребителей производимой продукции ненадлежащего качества. Первая ситуация характерна для предприятий, которые не создают безопасные, комфортные условия труда, достойную его оплату. Вторая ситуация характерна для многих производителей продуктов питания, спиртных напитков, горючего, медикаментов и медицинских услуг.

По поручению премьер-министра Николая Азарова Госпотребстандарт в ноябре 2011 года проверил качество и безопасность мясомолочной продукции, реализуемой в супермаркетах Киева и области. Комментируя результаты проверки, Николай Азаров отметил, что в молоке 20 процентов жиров оказались немолочного происхождения; в вареной колбасе - соя, наличие которой не указано на этикетке; консерванты и красители; завышено содержание воды; занижена указанная на упаковке жирность сметаны (вместо 21 % - 18,5 %) , а также обнаружено значительное содержание жиров немолочного происхождения; в сосисках детских высшего сорта было занижено содержание белка и выявлена соя вместо мяса. Он пришёл к выводу, что одна из основных причин такого положения дел состоит в том, что в 2008 - 2009 годах Госпотребинспекции вообще не выделялись деньги на проверку качества продуктов.

Глава Государственной инспекции по защите прав потребителей Сергей Орехов сообщил, что в октябре 2011 г. впервые за последние 3 года на лабораторные исследования выделено из госбюджета 1,7 млн. грн., а в госбюджете 2012 года предусмотрено 24 млн. грн., что позволит активизировать работу по защите прав потребителей [27]. Но, к сожалению, и в 2012 году СМИ сообщали об отсутствии финансирования лабораторных исследований, например, в Xарьковской области. Трудно представить последствия отравления диоксином молока, мяса, яиц в Германии, если бы там тоже решили экономить на проведении лабораторных исследований продовольственных продуктов. Продовольственные продукты, отравленные диоксином можно сравнить с оружием массового поражения замедленного действия.. Экономить на этих расходах недопустимо и в Украине. Данная статья бюджета должна быть отнесена к защищённым.

Кроме того, согласно Закону "Об основных началах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности" N877-V от 5 апреля 2007 г., проверяющие органы обязаны предупредить предприятие о предстоящей проверке не менее чем за 10 дней. Это также снижает эффективность проверок. Правительство рассматривает возможность пересмотра этой нормы [27].

Расцвет финансовых пирамид в бывших республиках СССР пришелся на 90-е годы. От банкротства в 1994 г. гораздо менее крупной финансовой пирамиды ОАО "МММ" Сергея Мавроди пострадали несколько миллионов человек, в том числе некоторые также покончили жизнь самоубийством. В этом же 1994 г. в Украину было разоблачено финансовая пирамида "Кий-Траст", а ее основатель, который присвоил 3 млн. долл., четыре года скрывался от следственных органов. Пользуясь недостатками государственного регулирования экономики, Сергей Мавроди, отбыв тюремное заключение, в январе 2011 году создал виртуальную финансовую пирамиду "МММ -2011". Деятельность пирамиды развивалась не только в России, но и в Украине и Беларуси. Только в мае 2012 года, когда в эту деятельность было вовлечено несколько десятков миллионов человек, в Новосибирской области против С. Мавроди было возбуждено уголовное дело по признакам пособничества в незаконном предпринимательстве.

В корыстных целях использует бизнес недостатки законодательства о рекламе. Например, с 1 января 2009 года вступили в силу некоторые изменения в статье 22 Закона Украины "О рекламе". В соответствии с ними реклама алкогольных напитков, реклама знаков для товаров и услуг, других объектов права интеллектуальной собственности, под которыми выпускаются алкогольные напитки, на радио и телевидении запрещается с 6 до 23 часов [1]. Несмотря на это практически все популярные спортивные передачи с целью рекламы алкогольной продукции спонсируют её производители. Она рекламируется во всех выпусках новостей и популярных развлекательных телепередачах. Запрет объявили, а строгой ответственности за его нарушение не предусмотрели, поэтому он и не выполняется. По этой же причине широко практикуется недобросовестная реклама фармацевтической и другой продукции. Производители алкогольной продукции, пива, и других слабоалкогольных напитков, пользуясь недостатками законодательства о рекламе, зарабатывают огромную прибыль на преступном растлении, прежде всего, молодёжи. Эту проблему необходимо срочно решить.

Выводы и предложения. Анализ происходящего в развитых капиталистических странах и странах спереходной экономикой позволяет сделать вывод, что широкое становление СОМ может обеспечить только надлежащее государственное регулирование. Качество государственного регулирования сильно зависит от качества экономической системы.

Одновременно выявился парадокс, который заключается в следующем. По классификации К. Р. Макконнелла и С. Л. Брю и многих других экономистов лучшие экономические системы стран оказались ближе других к командной экономике. Реформирование же экономики Украины, России и некоторых других бывших республик бывшего СССР продолжительное время осуществлялось по рецептам неолиберализма с его существенными недостатками. Xочется надеяться, что концепцию неолиберализма не удастся уже реанимировать даже с помощью самых престижных в мире премий в области экономики.

РЕЗЮМЕ

Обоснован вывод, что концепция социально ответственного маркетинга, в основе которой лежит опора только на рост сознательности собственников предприятий и социальных инициатив не может быть реализована. Эта концепция является следствием приверженности её авторов доктрине неолиберализма. Ведущую роль должно играть эффективное государственное регулирование и общественные организации по защите прав потребителей.

Ключевые слова: экономические системы, качество продукции, банки, кризис и государственное регулирование экономики, социальная ответственность, сертификация

РЕЗЮМЕ

Обгрунтований висновок, що концепція соціально відповідального маркетингу, в основі якої лежить опора тільки на зростання свідомості власників підприємств і соціальних ініціатив не може бути реалізована. Ця концепція є наслідком прихильності її авторів доктрині неолібералізму. Провідну роль у розвитку соціально відповідального маркетингу має відігравати ефективне державне регулювання і громадські організації із захисту прав споживачів.

Ключові слова: Економічні системи, якість продукції, банки, криза і державне регулювання економіки, соціальна відповідальність, сертифікація.

SUMMARY

Justified the conclusion that the widely held concept socially responsible marketing, which is based on reliance only on the growth of awareness of owners of enterprises and social initiatives can not be realized. This concept is a consequence of the commitment of its sponsors the doctrine of neoliberalism. Leading role in the development of socially responsible marketing should play an effective government regulation and public organizations for the protection of consumer rights.

Keywords: Economic systems, product quality, banks, crisis and the state of the economy, social responsibility, certification

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Закон України «Про рекламу» // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 137-138 (із зминамі та доповняніми). - С. 6-7.

2. Закон Украины «О защите прав потребителей» // Ведомости Верховной Рады. - 1991. - №30. - Ст. 379 (із зминамі та доповняніми).

3. Аттали Ж. Мировой экономический кризис. .А что дальше?. - СПБ.: Питер, 2009.—176 с.

4. . Джозеф Стиглиц. Крутое пике. Америка и новый экономически порядок после глобального кризиса М.: Эксмо, 2011. — 512 с.

6. Мау В. Драма 2008 года: от экономического чуда к экономическому кризису //Вопросы экономики, 2009.- №2. - С. 4 - 23..

7. Фридман М. Капитализм и свобода. - М.: Новое издательство, 2006. - 240 с.

8. Кизим Н. А. Модель общества, его реформирование и модернизация экономики Украины / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 19 — 20 травня 2011 р. - X.: ФОП Александрова К.М.: ВД "ШЖЕК", 2011. - 72 с. Укр.мова, рос. мова, польська мова, англ. Мова.

9. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: в 2-х т., пер. с англ. 11-го изд. Т.1- М.: Республика, 1992. -. 1 — 399 с.: табл., граф.

10. Kotler P. Marketing Management, 9th edn. Englewood Cliffs NJ, Prentice Hall. 1997.

11. Котлер Ф., Келлер К. Л. Маркетиг менеджмент. 12-е изд. - СПб: Питер, 2008. - 816 с.

12. Reidenbach R. E. and Robin P. A Conceptual Model of Corporate Moral Development // Journal of Business Ethics, April. 1991. - C. 30-37.

13. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок / Пер. с англ. под ред. В. Б. Колчанова. - СПб.: Питер, 2004. - 800 с.

14. Фатхутдинов Р. А. Стратегический маркетинг. - 2-е изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер, 2002. - 448 с..

15. Акимов Д. И. Социальный маркетинг. - К: Наукова думка, 2008. - 143 с.

16. Маркетингова політика розподілу: навч. посіб. / МЛ. Бєлявцев, Г.Д. Леонова, А.М. Зайцева. - 2-е вид., перероб. і доп. - Донецьк: ООО «Норд Комп'ютер», 2010. - 280 с. Наявність грифу МОН (так).

17. Орлов П. А. Проблемы повышения социальной ответственности маркетинга в Украине//Социальная экономика. Научный журнал № 2, 2011, апрель-июнь. - X.: XHУ им. В. Н. Каразина. - С. 215-227.

18. Микола Присяжнюк: «реалізація ініціативи «Рідне село» сприятиме формуванню середнього класу в Українському селі» .- Режим доступа: / http //WWW.MINAGRO.GOV.UA/NEWS/?PG=13338.

19. .  Rabreau Marine.Libor : le scandale qui fait trembler la planete finance// Le Figaro, 06.07.2012.

20. Libor преткновения. Режим доступа: http://ru.euronews.com/2012/07/02/what-is-libor-and-why-should-we-care/.

21 Крупнейшая судебная сделка в истории США. Режим доступа: http://ru.euronews.com/2012/07/03/gsk-settles-record-healthcare-fraud-case/.

22. Дело всей жизни//Газета Республика, 27 января 2012.

23. Саммит ЕС: "маленькая революция". Режим доступа:

http://ru.euronews.com/2012/06/29/eurozone-bends-the-rules-to-save-single-currency.

24. Офіційний сайт Державної служби статистики України// http://www.ukrstat.gov.ua.

25. Hayat Gazzane. La trajectoire troublante de Poly Implant Prothese// Le Figaro, 24.12.2011. 26. В Германии вновь нашли диоксин в куриных яйцах. Режим доступа: http://www.utro.ua/ru/proisshestviya/v_germanii_vnov_nashli_dioksin_v_kurinyh_yaytsah1340194371.

27. Госпотребстандарт провел экспертизу мясомолочной продукции .- режим доступа: //http://biz.liga.net/all/prodovolstvie/novosti/2083143-gospotrebstandart-provel-ekspertizu-myasomolochnoy-produktsii.ht.

28. Years of human development reports.- режим доступа: http://hdr.undp.org/en/reports/

УДК 658:330.322:622.3 (477)

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВУГІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Петенко І.В., д.е.н., професор ' Петенко А.В., канд.екон.наук

Постановка проблеми в загальному виді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Для будь-якого вугледобувного підприємства найбільш бажаною є така економічна ситуація, при якій досягається повна передбачуваність його розвитку в усіх напрямках як зовнішнім, так і внутрішнім. При цьому умови легко забезпечується випуск наміченого обсягу товарної продукції, яка знаходить збут на енергоринку. Запаси підготовляються до виїмки без яких-або перешкод, продуктивність праці зростає в заданих межах, а в якості основного підсумку своєї виробничо-економічної діяльності шахта отримує прибуток у тому розмірі, який найбільшою мірою задовольняє його інтересам.

У деяких випадках подібний розвиток подій цілком можливо. Особливо в умовах централізованого управління економікою, коли кожному вугільному підприємству встановлювався план виробництва і реалізації продукції, відповідно з плановими розрахунками забезпечувалася поставка обладнання, сировини та матеріалів, підготовка інженерно-технічних і робітничих кадрів. Однак навіть в умовах повної централізації економіки збої в роботі підприємств і вугільної галузі в цілому були постійним явищем і спостерігалися на будь-якому рівні управління народним господарством країни. Цей факт пов'язаний з тим, що "спостереження за реально протікають соціальними та економічними процесами показує, що управління ними все більш пов'язане з рішенням слабо реструктуризованих завдань (завдань, які не можуть бути описані і вирішені кількісними методами) при деякій невизначеності, витікаючої з навколишнього середовища .

Проблемі державного управління розвиттком шахтного фонду, в умовах вичерпання запасів продуктивних пластів та оцінки втрат запасів присвячена значна кількість наукових праць провідних вчених України і зарубіжжя. Зокрема, це дослідження О.І. Амоші, О.С. Астахова, А.Є.Воронкової, О.С.Галушко, А.І.Кабанова, Г.Л. Краснянського, І.В.Петенко, В.І.Саллі, В.Ф.Скубенка, А.І. Чилікіна та ін.

Як слушно зазначено в літературі [1,2,3], при неповній інформації про розвиток умов господарювання, коли розглядаються тільки припущення, важко отримати чіткі значення функції результативності інвестицій. Ефективність прийнятого рішення буде залежати від того, яка з можливих за наявними даними ситуацій у зовнішньому середовищі фактично матиме місце. Тому необхідно задати варіанти розвитку зовнішніх умов, альтернативи вирішення проблеми і визначити результативність кожної альтернативи в різних умовах.

Ціллю статті є розробка методичних основ концепції управління вугільними шахтами через формування противитратних механізмів забезпечення їх стійкого функціонування в умовах невизначеності та ризиків, які формують внутрішні та зовнішні чинники.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Якщо звернутися до історії розвитку Українського Донбасу, то можна простежити деякі закономірності трансформації вугільних підприємств в умовах планової економіки.За сторіччя (1901-2000 рр.) в Україні (в основному в Донецькому басейні) добуто 9.6 млрд. т вугілля, з яких у першій половині сторіччя (1901-1950 рр.) 1.5 млрд. т, а в другій половині (1951-2000 рр.) - 8.1 млрд. т. Можна сказати, що протягом двох найближчих десятиліть буде добуто приблизно 2 млрд. т. Таким чином, до кінця нинішнього століття буде видобуто з надр 11,5-12,0 млрд. т вугілля. Досягнутий у середині 70-х років максимальний рівень видобутку вугілля більш як 500 шахтами близько 215 млн.т потім став повільно, а після 1985 року - швидко знижуватися. Для будь-якого вугледобувного підприємства найбільш бажаною є така економічна ситуація, при якій досягається повна передбачуваність його розвитку в усіх напрямках як зовнішнім, так і внутрішнім[4].

© Петенко І.В., Петенко А.В., 2012

При цих умовах легко забезпечується випуск наміченого обсягу товарної продукції, яка знаходить збут на енергоринку. Запаси підготовляються до виїмки без яких-або перешкод, продуктивність праці зростає в заданих межах, а в якості основного підсумку своєї виробничо-економічної діяльності шахта отримує прибуток у тому розмірі, який найбільшою мірою задовольняє його інтересам.

У деяких випадках подібний розвиток подій цілком можлиий. Особливо в умовах централізованого управління економікою, коли кожному вугільному підприємству встановлювався план виробництва і реалізації продукції, відповідно з плановими розрахунками забезпечувалася поставка обладнання, та матеріалів, підготовка інженерно-технічних і робітничих кадрів. Однак навіть в умовах повної централізації економіки збої в роботі підприємств і вугільної галузі в цілому були постійним явищем і спостерігалися на будь-якому рівні управління народним господарством країни. Цей факт пов'язаний з тим, що спостереження за реально протікаючими соціальними та економічними процесами показує, що управління ними все більш пов'язане з рішенням слабо реструктуризованих завдань (вони не можуть бути описані і вирішені кількісними методами) при деякій невизначеності, витікаючої з навколишнього середовища .

Як слушно зазначено в літературі, при неповній інформації про розвиток умов господарювання, коли розглядаються тільки припущення, важко отримати чіткі значення функції результативності інвестицій. Ефективність прийнятого рішення буде залежати від того, яка з можливих за наявними даними ситуацій у зовнішньому середовищі фактично матиме місце. Тому необхідно задати варіанти розвитку зовнішніх умов, альтернативи вирішення проблеми і визначити результативність кожної альтернативи в різних умовах [5].

Якщо звернутися до історії розвитку Українського Донбасу, то можна простежити деякі закономірності трансформації вугільних підприємств в умовах планової економіки. За останнє десятиліття 20-го століття видобуток вугілля знизився в два рази. Можна досить упевнено затверджувати, що повернення до обсягів видобутку 60-х - 80-х років уже не буде, очевидно, у сучасних і очікуваних на перспективу умовах України. Економічні результати роботи вугільної промисловості в основному визначаються обсягами видобутку і їхньою динамікою.

В умовах ринкових відносин, які останнім часом зайняли панівне становище в економіці України, ймовірність виконання намічених планів, у тому числі альтернативних, стає на один або два порядки нижче, ніж при централізованому плануванні. Цьому сприяє невизначеність самих ринкових відносин, при яких виникає конкуренція виробників, попит і пропозиція найчастіше не збігаються, оскільки реалізація продукції ставиться в пряму залежність від платоспроможності замовника і цін, слабо контрольованих державою та біржовими механізмами. Усередині підприємства точно так само виникає цілий ряд серйозних проблем між власником підприємства та апаратом управління, між працівниками і роботодавцями, між підрозділами, які відносяться до центрів прибутку, і тими складовими частинами підприємства, які мають другорядний характер або існують за рахунок загального прибутку. У цьому зв'язку недостатньо передбачити, що може трапитися з вугільним підприємством у майбутньому, необхідно проектувати майбутнє, тобто управляти ним [6]. Одним із способів такого передбачення може служити гіпотеза випадковості, що виключає можливість існування єдиного управлінського рішення для всіх шахт і припускає, що воно завжди знаходиться як якась середня комбінація відомих управлінських рішень.

Якщо до проблеми ринкової невизначеності підходити суто формально, тобто з математичної точки зору, то вона може бути представлена у вигляді системи рівнянь, в якій число невідомих перевищує кількість рівнянь. Ще одне чисто математичне порівняння дозволяє сказати, що ринкові відносини володіють необмеженим ступенем свободи невідомих змінних, які можуть змінюватися за обставинами в будь-яку (меншу або більшу) сторону на свій власний розсуд. В математиці єдиним виходом з цієї ситуації є обмеження ступенів свободи об'єкта спостереження таким чином, щоб в кінцевому підсумку кількість рівнянь стало дорівнювати кількості невідомих параметрів. Математично обмеження числа ступенів свободи об'єкта спостереження формалізується за допомогою взаємозв'язку численних параметрів один з одним за допомогою різного роду коефіцієнтів і функціональних залежностей.

На сьогодні найефективнішим допоміжним інструментом підвищення надійності державного управління збитковими шахтамиі є комплексна реалізація вироблених заходів і процедур щодо управління ризиками. Комплексний підхід до проблеми ризик-менеджменту дозволяє попутно вирішувати або створювати сприятливі умови для вирішення завдань більшості аспектів діяльності компанії, таких як: планування очікуваних прибутків і збитків, зниження непередбачених витрат, оптимізацію податкових платежів, збільшення кредитного або інвестиційного рейтингу, адекватність премій за ризик, підвищення фінансової стійкості.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах